Ухвала від 11.02.2025 по справі 160/3899/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

11 лютого 2025 року Справа 160/3899/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І. розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

06.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час проведення загальної мобілізації на підставі Указу Президента України «Про загальну мобілізацію» від 24.02.2022 № 69/2022; визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4-М від 19.04.2022 «Про призов військовозобов`язаних на військову службу під час мобілізації» в частині призову та направлення для проходження військової служби під час мобілізації, в особливий період, ОСОБА_1 ; зобов`язати уповноважену службову/посадову особу Військової частини НОМЕР_1 (командира, його заступника, тощо) видати наказ по стройовій частині, яким виключити солдата ОСОБА_1 зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 з дня набрання рішенням суду законної сили; зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_1 , з урахуванням виправлених відомостей у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти сформовану 09.01.2025 року.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно частини 1, пункту 4 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. В позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло.

За результатом аналізу адміністративного позову суд роз`яснює позивачу, що зміст позову це частина позову, яка, з одного боку, відображає вид судового захисту, а саме звернену до суду вимогу позивача щодо застосування конкретних способів захисту порушеного, оспорюваного чи невизнаного права; відповідно до змісту позовних вимог встановлюються межі судового розгляду і предмет доказування. З іншого боку, зміст позовних вимог складають матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, щодо яких суд повинен ухвалити рішення.

Суд наголошує, що зміст позовних вимог - це певна форма захисту, права, свободи чи інтересу, яку просить позивач від суду. По суті, це повинно бути відображено в прохальній частині позовної заяви. Зокрема, обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти з настанням яких суб`єкти публічного права вступають між собою у спірні правовідносини.

Відповідно позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології. Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, складають підставу позову. Підстава позову перебуває у нерозривному логічному взаємозв`язку із змістом позовних вимог (з предметом позову). Виклад обставин підстави позову необхідний для визначення тотожності позову та визначення предмета доказування в спорі між сторонами.

Згідно з приписами частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з статтею 245 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю; 7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян; 8) примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян; 8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави; 9) примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів; 11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання; 12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні; 13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію; 14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації; 15) зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Також частиною 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Аналізуючи частину першу статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд звертає увагу на те, що права, свободи або законні інтереси особи підлягають судовому захисту в адміністративному суді за наявності наступних обов`язкових умов - безпосереднього порушення прав, свобод або законних інтересів особи, вчинення такого порушення законодавчо визначеним суб`єктом, а саме суб`єктом владних повноважень, та у разі порушення прав, свобод або законних інтересів особи у спосіб встановлений законодавством, а саме рішенням, дією чи бездіяльністю такого суб`єкта.

В позовній заяві позивач просить, зокрема зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 розглянути заяву про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням виправлених відомостей у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти сформовану 09.01.2025 року.

При цьому позивачем в позовних вимогах не було заявлено вимогу про визнання протиправними рішень, дій, або бездіяльності відповідача, за наслідками встановлення протиправності яких можливо зобов`язати відповідача вчинити конкретні дії на відновлення порушеного чи оспорюваного права позивача.

Отже, в даному випадку позивачем в позовній заяві не сформулювано позовні вимоги згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Відповідно до частини 2 та 5 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Однак доказів на підтвердження наведених в позовній заяві обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, як то копія заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням виправлених відомостей у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти сформованої 09.01.2025 року та доказів її направлення відповідачу, позивачем до позовної заяви надано не було.

Враховуючи зазначене, позивач має надати докази на підтвердження наведених в позовній заяві обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням виправлених відомостей у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти сформованої 09.01.2025 року та доказів її направлення відповідачу.

Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

В даному випадку, позивачем до адміністративного позову додано не в повному обсязі копію паспорту та не додано документ про реєстрацію місця проживання.

Також суд звертає увагу, що поняття терміну "відповідач" наведено в пункті 9 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України, як суб`єкта владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й іншої особи, до яких звернена вимога позивача.

В свою чергу, суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

З тексту позовної заяви вбачається, що позивачем в якості відповідача зазначено ІНФОРМАЦІЯ_4 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_3 .

Крім того позивач в позовній заяві просить, зокрема визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 № 4-М від 19.04.2022.

Проте як вбачається із витягу наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначений наказ містить реквізити «№ 4-М від 04.01.2025».

Також третя позовна вимога про видання наказу про виключення позивача зі списків особового складу заявлена до Військової частини НОМЕР_1 , яка в якості відповідача не вказана.

Враховуючи зазначене, позивачу необхідно надати уточнену позовну заяву із зазначенням вірного та повного найменування відповідача та уточнити суб`єктний склад сторін у справі (уточнити відповідачів) та уточнити позовні вимоги.

За приписами пункту 5 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі необхідності до позовної заяви додаються клопотання, у тому числі, про витребування доказів.

Також частинами 1-4 статті 79 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

Відповідно до частини 2 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

Згідно з частиною 1 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 79 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.

При цьому, пунктом 4 частини 2 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.

В позовній заяві представник позивача просить витребувати у Військової частини НОМЕР_1 наказ про зарахування до особового складу №5 від 05.01.2025 року.

Однак до позову не додано жодного доказу на підтвердження звернення представника позивача із адвокатським запитом щодо отримання зазначеного наказу або доказів надсилання такого адвокатського запиту чи клопотання.

Також частиною першою статті 42 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасниками справи є сторони, треті особи.

Так, положеннями статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено наступні статуси третіх осіб, а саме: треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору та треті особи, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, на стороні позивача або відповідача.

Відповідно до частини 1 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред`явивши позов до однієї або декількох сторін.

Разом з цим, згідно частиною 2 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Згідно з частини 4 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у заявах про залучення третіх осіб та у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Частиною 5 статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.

Враховуючи те, що в позовній заяві позивачем не надано обґрунтувань необхідності залучення до справи третіх осіб та не зазначено, на які права чи обов`язки означених осіб та яким чином може вплинути рішення суду у справі, суд не може визначити склад сторін при відкритті провадження у справі, тому позивачу необхідно надати обґрунтоване клопотання про залучення третіх осіб у справі.

Частиною 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки позовна заява подана без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-161,169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи: Військова частина НОМЕР_1 , Військова частина НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк - десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати уточнену позовну заяву, оформлену з дотриманням вимог, встановлених статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням вірного та повного найменування відповідача, в якій уточнити суб`єктний склад сторін у справі (уточнити відповідачів) та уточнити позовні вимоги; надати докази направлення уточненої позовної заяви сторонам у справі; надати копію паспорту та документ про реєстрацію місця проживання позивача; надати докази на підтвердження наведених в позовній заяві обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме заяви про надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації з урахуванням виправлених відомостей у довідці про здобувача освіти за даними Єдиної електронної бази з питань освіти сформованої 09.01.2025 року та докази її направлення відповідачу; надати докази на підтвердження звернення представника позивача із адвокатським запитом щодо отримання наказу №5 від 05.01.2025 року та докази надсилання такого адвокатського запиту чи клопотання; надати заяву про залучення, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, з врахуванням статей 49, 51 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити особі, що звернулася із адміністративним позовом.

Ухвала набирає законної сили в порядку статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та оскарженню не підлягає.

Суддя С.І. Озерянська