Ухвала

від 13.02.2025 по справі 640/22856/20

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

13 лютого 2025 року Справа № 640/22856/20 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ільков В.В., розглянувши адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень від 20.05.2020 та від 03.07.2020,-

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про визнання протиправним та скасування рішення від 20.05.2020 №530/26-15-04-13-19 про анулювання реєстрації платника єдиного податку та визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 03.07.2020 №0644430407.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.09.2020 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку спрощеного провадження.

Законом України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду від 13.12.2022 № 2825-IX (далі Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України №2825 Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України №2825-IX матеріали цієї адміністративної справи було скеровано за належністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду справа надійшла 10.02.2025 року та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями передана на розгляд судді Ількову В.В.

Відповідно до частини 2 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 13 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, суд приходить до висновку, що дана позовна заява подана з порушенням вимог закону.

Згідно з ч.ч.1, 2 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161,172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною першою статті 160 КАС України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Відповідно до пунктів 4, 5, 9 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Із цих законодавчих положень випливає, що особа, яка вважає, що порушені її права, свободи чи інтереси, і яка у зв`язку із цим звертається за їх захистом до адміністративного суду, має зазначити в позовній заяві: хто, який саме суб`єкт владних повноважень (а якщо відповідачем може бути суб`єкт господарювання, то який саме) порушив її права чи інтереси, яким чином, якими діями (рішенням, бездіяльністю) відбулося втручання в її права, які саме права були порушені, чи належать вони позивачу, які обставини про це свідчать.

Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право.

При цьому, зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов`язкових процесуальних рішень, пов`язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.

Наведений висновок сформований Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.02.2020 року по справі № 640/7310/19.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Водночас, згідно із частиною 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою, передбачено також частиною 1 статті 21 КАС України.

Зі змісту наведених процесуальних норм вбачається, що об`єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов`язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.

При цьому, під підставами позову, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Обставинами можуть бути лише юридичні факти матеріально-правового характеру, тобто такі факти, які тягнуть певні правові наслідки: виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Юридичні факти матеріально-правового характеру, які визначені як підстави позову, свідчать про те, що існують правовідносини і що внаслідок певних дій ці відносини стали спірними.

Аналогічна правова позиція неодноразово викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.06.2021 у справі № 640/27758/20 та від 29.12.2021 у справі №752/20709/21.

Водночас слід враховувати, що у випадку пред`явлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет адміністративного позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.

Наведеної правової позиції також дотримався Верховний Суд у постанові від 13.04.2022 у справі № 640/23353/21.

Суд також звертає увагу, що інститут об`єднання/роз`єднання позовів, в першу чергу спрямований на пришвидшення розгляду справи. Водночас, об`єднання в одне позовне провадження вищезазначених справ може призвести до сповільнення їх розгляду, що не відповідає принципам адміністративного судочинства, зокрема щодо розумності строків розгляду справи судом.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем в позовній заяві об`єднано 2 позовні вимоги про оскарження рішень відповідача.

Враховуючи наведене, слід дійти до висновку, що в порушення вищеозначених вимог в позовній заяві не було наведено будь-яких обґрунтувань доцільності об`єднання позовних вимог.

При цьому, суд наголошує, що в силу вимог частини 1 статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.1 ст.45 КАС України).

Суд звертає увагу, що об`єднання позивачем позовних вимог без наведення доцільності законодавчо передбачених підстав для їх об`єднання в одній позовній заяві, може свідчити про спробу ухилення від сплати судового збору за подання позову щодо оскарження кожного рішення окремо, тобто, сплату судового збору в меншому розмірі із розрахунку загальної ціни позову, що не може вважатися добросовісним користуванням позивачем своїми процесуальними правами.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необхідність надання позивачем пояснень щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності.

Водночас, суд зауважує, що за положеннями частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно ч.6 ст.18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, зареєстровані за законодавством України як юридичні особи, їх територіальні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи, зареєстровані за законодавством України, реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Відповідно до абз.2 ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

Згідно ст.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення обов`язків учасників судової справи» від 19.10.2023 року №3424-IX цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, крім абзаців другого і третього підпункту "а" підпункту 2, абзаців другого і третього підпункту "а" підпункту 3 пункту 1 цього Закону в частині обов`язкової реєстрації юридичними особами (приватної форми власності) електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, які вводяться в дію через сім місяців з дня опублікування Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами".

Відповідно до ч.2 Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 року №3200-IX прикінцевих та перехідних положень справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються за правилами, що діють після введення в дію цього Закону.

Як встановлено судом позивач не має зареєстрованого Електронного кабінету в підсистемі «Електронний суд», та не зазначає про це відомості.

За приписами ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Зважаючи на те, що позовна заява подана без додержання вимог, встановлених Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне залишити цю позовну заяву без руху.

Керуючись статтями 7, 130, 171, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до провадження адміністративну справу №640/22856/20 за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень від 20.05.2020 та від 03.07.2020, - яку залишити без руху.

Позивачу надати строк для усунення недоліків позовної заяви протягом п`яти днів, з моменту отримання цієї ухвали, шляхом надання до суду:

- вмотивоване пояснення щодо підстав об`єднання в одне провадження заявлених позовних вимог у відповідності до частини 1 статті 172 КАС України з наданням відповідних доказів за наявності;

- докази реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі;

- доказів, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, та які підтверджують обставини порушення прав позивача.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту 7 частини 1 статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява залишається без розгляду, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Копію ухвали про залишення позовної заяви з руху невідкладно надіслати особі, що звернулась із позовною заявою.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНСТИТУТ КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ" (вул. Предславинська, 40, прим. 178, м.Київ, 03150, код ЄДРПОУ 43082338).

Відповідач: Головне управління ДПС у м. Києві (вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116, код ЄДРПОУ43141267).

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Ільков