Рішення

від 14.02.2025 по справі 160/15792/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 рокуСправа №160/15792/24

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (вул.Костянтинівська 36, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38260065), третя особа: Головне управління ПФУ у Луганській області, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

18 червня 2024 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача Державного закладу «Центральна медико соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року про скасування рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 , яке датовано 20.01.2023 року.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що з 2015 року йому було встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням. 27.01.2023 року позивач був оглянутий повторно, та йому була встановлена друга група інвалідності з 20.01.2023 року по загальному захворюванню, інвалідність другої групи була встановлена до 01.02.2025 року. В межах кримінального провадження № 42023132610000268 відповідач здійснив перевірку медичних документів, щодо встановлення другої групи інвалідності з 20.01.2023 року, якою при повторному огляді встановлено позивачу третю групу інвалідності. Відтак, позивач вважає дії ДЗ «ЦМСЕК МОЗ України» протиправними, оскільки його ніхто не опитував та не досліджував його стан здоров`я.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 р. позов ОСОБА_1 до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», третя особа: Головне управління ПФУ у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк п`ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: належним чином оформлений ордер із зазначенням, що адвокат має право представляти інтереси позивача у Дніпропетровському окружному адміністративному суді.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2024 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, цією ухвалою суду зобов`язано Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України»:

- надати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення.

Відповідач відзиву на позовну заяву до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2024 р. витребувано повторно у Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» докази, а саме рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення.

22 листопада 2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залучення в якості 3-ї особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача установу - Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України в місті Дніпро.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 р. витребувано втретє у Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» докази, а саме рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.12.2024 р. у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 про залучення третьої особи у справі №160/15792/24 відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить із такого.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 було встановлено другу групу інвалідності за загальним захворюванням та він отримував пенсію по інвалідності.

27.01.2023 року ОСОБА_1 був оглянутий повторно, та йому була підтверджена друга група інвалідності з 20.01.2023 року по загальному захворюванню; інвалідність другої групи була встановлена до 01.02.2025 року, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААГ № 390657.

Листом від 05 грудня 2024 року № 56-12(08)-1888 відповідач запросив позивача прибути для огляду до ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» стосовно перевірки обґрунтованості прийнятого рішення про визначення групи інвалідності в межах кримінального провадження №42023132610000268.

05 січня 2024 року позивач звернувся із заявою до головного лікаря ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», в якій зазначив, що запрошення отримав із пропуском встановленого відповідачем строку для проведення огляду. Просить визначити іншу дату та запросити його для огляду.

08 лютого 2024 року позивач повторно звернувся із заявою до головного лікаря ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України», в якому просив надати відповідь на лист від 05.01.2024р.

Листом ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 23 квітня 2024 року № 1912/В/-1296 позивача повідомлено про те, що в межах кримінального провадження №42023132610000268 здійснено перевірку медичних документів щодо встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності. За результатами перевірки 21.12.2023 року рішення скасовано, встановлена третя група інвалідності з 20.01.2023р., так як зазначені в медико-експертній справі стосовно позивача функціональні порушення відповідають 3 групі інвалідності.

Згідно з випискою з акта огляду МСЕК № 0034116 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 20.01.2023 р. (огляд повторний, кримінальне провадження).

Відповідно до виписки із протоколу засідання МСЕК Державного закладу «Центральна медико соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21 грудня 2023р. №063, ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 20.01.2023р. до 01.02.2025р.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні", особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року №1317 затверджено Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності (яка була чинною на час спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1 Положення № 1317 Це Положення визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.

Положеннями пункту 3 Положення № 1317 передбачено, що Медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Медико-соціальна експертиза потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання проводиться після подання акта про нещасний випадок на виробництві, акта розслідування професійного захворювання за встановленими формами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2019 р. № 337 Про затвердження Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві (Офіційний вісник України, 2019 р., № 34, ст. 1217), висновку спеціалізованого медичного закладу (науково-дослідного інституту професійної патології чи його відділення) про професійний характер захворювання, направлення лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я або роботодавця чи профспілкового органу підприємства, на якому потерпілий одержав травму чи професійне захворювання, або територіального органу Пенсійного фонду України, суду чи прокуратури.

Абзац четвертий пункту 13 Положення № 1317 передбачає, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ: проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, і в разі необхідності скасовує їх.

Пунктом 13 (абз. 10) вказаної постанови передбачено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів/органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил.

Також суд зазначає, що Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан з 24.02.2022. У подальшому строк дії воєнного часу продовжений та триває станом на час розгляду справи.

Рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 30 серпня 2023 року "Про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", уведеним в дію Указом Президента України від 12 вересня 2023 року №576/2023, зокрема, визначено Кабінету Міністрів України забезпечити у тримісячний строк провести перевірку обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій та військово-лікарських комісій щодо встановлення інвалідності, визнання непридатності до військової служби, прийнятих у період дії правового режиму воєнного стану в Україні (тобто з 24 лютого 2022 року).

У разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень визначено ініціювати їх перегляд у встановленому порядку та інформувати за наявності підстав відповідні правоохоронні органи.

Разом з цим, 08.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову №225 «Деякі питання порядку проведення медико-соціальної експертизи на період дії воєнного стану на території України», яка передбачає, що на період дії воєнного стану на території України та протягом шести місяців після його припинення або скасування у разі коли особа, що звертається для встановлення інвалідності, не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії, така комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно на підставі направлення лікарсько-консультативної комісії.

Отже, пунктом 13 Положення №1317 на Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ покладено повноваження перевірки обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, Київською та Севастопольською центральними міськими комісіями, та їх скасування.

Також, зі змісту наведених норм, зокрема пункту 13 Положення № 1317 вбачається, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ здійснює переогляд саме на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів.

Крім того, за наслідками такого переогляду приймається рішення.

Також, зі змісту Постанови № 225 вбачається, що на період дії воєнного стану комісія може приймати рішення про встановлення інвалідності заочно, але лише, якщо особа не може прибути на огляд до медико-соціальної експертної комісії.

Предметом оскарження у цій справі є рішення відповідача Державного закладу «Центральна медико соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року про скасування рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 , яке датовано 20.01.2023 року.

Суд три рази витребував у відповідача оскаржуване рішення, було зобов`язано Державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» надати рішення Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року, яким було скасовано рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 та всі документи, які є підставою для прийняття такого рішення.

Проте, відповідач 13.01.2025 р. надав лише виписку з протоколу засідання МСЕК № 163 та копію журналу протоколів засідань МСЕК.

З вказаних документів суд встановив, що 21.12.2023 року відбулось засідання МСЕК, ОСОБА_1 встановлено 3 групу інвалідності з 20.01.2023 р.

Копію рішення, яке витребував суд, яким скасовано ОСОБА_1 2 групу інвалідності відповідач не надав.

Крім того, відповідач не надав витребувані судом документи щодо підстав прийняття рішення, яким скасовано ОСОБА_1 3 групу інвалідності.

При цьому відповідач у супровідному листі від 06.01.2025 р. вказав, що медико-експертна справа ОСОБА_1 надіслана 02.05.2024 р. № 19-12/13/-1360 старшому слідчому СУ ГУНП в Луганській області.

Відзиву на позовну заяву відповідач також не надав.

З наявних у справі документів причини скасування ОСОБА_1 3 групу інвалідності відображені у листі ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 23 квітня 2024 року № 1912/В/-1296, яким позивача повідомлено про те, що в межах кримінального провадження №42023132610000268 здійснено перевірку медичних документів щодо встановлення ОСОБА_1 2 групи інвалідності. За результатами перевірки 21.12.2023 року рішення скасовано, встановлена третя група інвалідності з 20.01.2023р., так як зазначені в медико-експертній справі стосовно позивача функціональні порушення відповідають 3 групі інвалідності.

Крім того, аналогічна інформація міститься у листі від 23.04.2024 р. ДЗ «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» до ГУ ПФУ в Луганській області.

Суд зазначає, що згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Таким чином, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, не виконав свій обов`язок щодо доказування правомірності своїх дій щодо скасування ОСОБА_1 2 групи інвалідності.

Так, відповідач не надав самого рішення про скасування та підстав його прийняття.

Як зазначалось, підставою його прийняття, крім медичних документів (які направлено слідчому), є також і обов`язкова наявність постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запиту правоохоронних органів.

Як зазначає позивач, до кримінального провадження № 42023132610000268 він не має відношення.

Суд констатує, що відповідач зворотного не довів.

Також, відповідач не надав доказів завчасного надсилання позивача запрошення на засідання МСЕК.

Крім того, відповідач не надав відзив на позовну заяву.

Відзиву на позовну заяву відповідач не надав.

Поважних причин, що перешкоджали відповідачу надати витребувані судом документи та відзив на позовну заяву відповідач не вказав та не обґрунтував, суд таких причин не встановив.

Суд враховує, що частиною четвертою статті 159 КАС України закріплено, що неподання суб`єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Суд, враховуючи не доведення відповідачем правомірності своєї бездіяльності, невиконання вимог суду про витребування доказів, ненадання відзиву, що суд кваліфікує, як визнання позову, дійшов висновку про неправомірність дій позивача у спірних правовідносинах.

Щодо способу захисту.

Суд неодноразово витребовував копію рішення відповідача Державного закладу «Центральна медико соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року про скасування рішення про встановлення другою групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 , проте відповідач його не надав, надавши лише виписку з протоколу засідання МСЕК № 163 та копію журналу протоколів засідань МСЕК, з чого робить висновок, що дії щодо встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності, замість 2-ї, відповідач здійснив без фактичного прийняття відповідного рішення про скасування попередньої групи інвалідності, що є порушенням пункту 13 Постанови №1317.

Відтак, відсутні підстави та фактична можливість для задоволення позову шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача Державного закладу «Центральна медико соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» від 21.12.2023 року про скасування рішення про встановлення другої групи інвалідності для позивача ОСОБА_1 , яке датовано 20.01.2023 року.

Суд враховує, що наявна у справі виписка з протоколу засідання МСЕК № 163 не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що безпосередньо встановлює права чи обов`язки, а є технічним документом, тому така виписка не може бути скасована.

Разом з тим, виписка з протоколу засідання МСЕК № 163 підтверджує, що сам факт встановлення позивачу 3-ї групи інвалідності, замість 2-ї має місце, а отже це порушує права позивача, зокрема, пенсійні, оскільки зазначена зміна групи інвалідності відбулась без належних підстав, без прийняття рішення та в порушення встановленої процедури.

Разом з тим, відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З урахуванням наведеного, суд вважає за можливе вийти за межі позовних вимог відповідно до ст. 9 КАС України, та прийняти рішення, застосувавши інший спосіб захисту, ніж заявлено позивачем, з метою його ефективності, належності, чіткості та визнати протиправними дії відповідача щодо встановлення згідно з випискою з протоколу засідання МСЕК № 163 позивачу 3-ї групи інвалідності, замість 2-ї.

Відтак, суд задовольняє позов частково.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (вул.Костянтинівська 36, м.Київ, 04071, код ЄДРПОУ 38260065), третя особа: Головне управління ПФУ у Луганській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" щодо встановлення згідно з випискою з протоколу засідання МСЕК № 163 21.12.2023 р. ОСОБА_1 третьої групи інвалідності, замість другої групи інвалідності.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко