Рішення

від 14.02.2025 по справі 200/8101/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2025 року Справа№200/8101/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Дмитрієва В.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

21.11.2024 до Донецького окружного адміністративного суду, через систему Електронний суд, надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного Управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (далі Відповідач 1), Головного Управління Пенсійного Фонду України в Донецькій області (далі Відповідач 2), з вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 01.11.2023 № 050650006388 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначити ОСОБА_1 пенсію з 27.10.2023.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач досяг необхідного віку та має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком№2, проте відповідач відмовив у призначенні пенсії, пославшись на відсутність необхідного пільгового стажу за Списком № 2, що обумовлено не наданням уточнюючих довідок. Позивач вказав, що оскільки записи його трудової книжки містять всі відомості та визначають його право на пенсію на пільгових умовах, рішення відповідача щодо відмови у призначені пенсії є протиправним.

Відповідач -1 правом подання відзиву не скористався, відзив на адміністративний позов не подав. Клопотання про продовження строку подання відзиву до суду не надходило.

Відповідач - 2 позов не визнав, надав відзив на адміністративний позов за змістом якого просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач вказав, що спірне рішення про відмову у призначенні пенсії прийнято ГУ ПФУ у м. Києві, при цьому ГУ ПФУ в Донецькій області не вчиняло жодних дій у відношенні ОСОБА_1 які б порушили його право на пенсійне забезпечення.

При цьому вказав, що спірні періоди роботи не можуть бути зараховані до пільгового стажу оскільки відсутні довідки, уточнюючі пільговий характер роботи. Відповідач зазначив, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 з 01.12.1993 по 08.05.2015 працював на підприємстві ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат», у вогнетривкому цеху на посадах слюсаря-ремонтника, зайнятого на гарячих дільницях робіт, механіка, майстра, заступника начальника, начальника. Вищезазначене підприємство перереєстровано у м. Львів, інформація про фактичне розташування на тимчасово окупованій території відсутня, тому позивач має надати довідки про пільговий характер роботи.

Ухвалою судді Донецького окружного адміністративного суду від 26.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 11.12.2024 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази у справі, вирішено клопотання про поновлення строку звернення до суду вирішити під час розгляду справи.

Ухвалою суду від 14.02.2025 вирішено позовну заяву в частині позовних вимог щодо зобов`язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати ОСОБА_1 період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначити ОСОБА_1 пенсію з 27.10.2023, за період з 27.10.2023 по 20.05.2024 залишити без розгляду.

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені в заявах по суті справи, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив на нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_1 , виданим Волноваським РВ УМВС України в Донецькій області 07.10.1997.

27.10.2024 ОСОБА_1 звернулася через вебпортал Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії.

Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ, а саме Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві для розгляду заяви позивача про призначення пенсії.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.11.2023 №050650006388 відмовлено позивачеві у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку із відсутністю необхідного пільгового стажу за Списком № 2 (12 років 6 місяців).

Так, відповідно до вказаного вище рішення, згідно з наданими до заяви документів про стаж (трудова книжка, диплом, військовий квиток) та даних в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, загальний страховий стаж складає 36 років 8 місяців 24 дні (враховано повністю). Пільговий стаж за Списком № 2 відсутній, оскільки в наданих документах відсутня довідка, що визначає право на пенсію на пільгових умовах згідно додатку № 5 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

При цьому відповідно до записів в трудовій книжці позивача серії НОМЕР_2 від 05.09.1986 ОСОБА_1 , зокрема у спірні періоди (з 10.07.1989 по 08.05.2015) працював у Великоанадольському вогнетривному комбінаті, а саме:

- 10.07.1989 по 01.12.1993 майстром цеху обжигу вогнетривного цеху №3 (наказ №55-к від 10.07.1989, запис №5, наказ №152-к від 01.12.1993, запис №6);

-01.12.1993 прийнятий майстром дільниці обжигу вогнетривкого цеху №3 за переводом (наказ №153-к від 01.12.1993, запис №7);

-24.06.1996 переведений слюсарем-ремонтником вогнетривкого цеху 5 розряду (наказ №65-к від 28.06.1996, запис №8);

-01.09.1999 після перетарифікації найменування слюсаря-ремонтника зайнятий на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого цеху №3 по 5 розряду (наказ №223 від 20.09.1999, запис №9);

-01.08.2002 переведений слюсарем-ремонтником зайнятим на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого по 6 розряду (наказ № 285-к від 27.08.2002, запис № 11);

-03.08.2005 переведений майстром виробничої ділянці випалювання вогнетривкого цеху (наказ №246-к від 03.08.2005, запис №12);

-01.02.2011 переведений на посаду механіка вогнетривкого цеху; з 30.07.2012 року- працював заступником начальника вогнетривкого цеху№2,3 (наказ №9-ПРВ/11 від 01.02.2011, запис №13);

- 30.07.2012 призначений заступником начальника вогнетривкого цеху №2, №3 по виробництву (наказ №174-ПРВ/12 від 30.07.2015, запис №15);

-01.12.2013 переведений заступником начальника вогнетривкого цеху №2 (Наказ №156-ПРВ/13 від 02.12.2013, запис №16);

-з 21.05.2014 призначений начальником вогнетривкого цеху (наказ №130-ПРВ/14 від 21.05.2014, запис №18);

-08.05.2015 звільнений за згодою сторін (наказ №138-УВ/15 від 08.05.2015, запис №19).

Згідно з розрахунком стажу (форма РС-право) страховий стаж становить 36 років 8 місяців 24 дні, пільговий стаж відсутній.

При цьому в адміністративному позові позивач зазначає про наявність пільгового стажу роботи за Списком №2 для призначення пенсії відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Не погодившись з рішенням про відмову в призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закон України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до п. 2 частини другої статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до статті 62 Закону України Про пенсійне забезпечення, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно з пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Таким чином, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а уточнюючі довідки підприємств необхідні в разі відсутності відповідних відомостей у трудовій книжці.

Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 №383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок №383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Відповідно до пункту 4.2 Порядку №383 результати атестації (як уперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, упродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінились докорінні умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.

Пунктом 10 Порядку №383 визначено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. Так, у разі якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.05.2018 у справі №439/1148/17.

Так, на час звернення до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах ОСОБА_1 досяг 55 років 5 місяців 28 днів.

Як встановлено судом вище, ОСОБА_1 у спірний період з 01.12.1993 по 08.05.2015 працював на підприємстві ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (ЄДРПОУ 0019172), у вогнетривкому цеху на посадах: майстра цеху обжигу вогнетривного цеху, майстра дільниці обжигу вогнетривкого цеху, слюсаря-ремонтника вогнетривкого цеху, слюсаря-ремонтника зайнятим на гарячих дільницях робіт, а також на ремонті помольного, дробильного та пресово-формувального устаткування вогнетривкого, майстра виробничої ділянці випалювання вогнетривкого цеху, механіка вогнетривкого цеху, заступника начальника вогнетривкого цеху, начальника вогнетривкого цеху.

При цьому, довідки про пільговий характер праці, відповідно до додатку № 5 Порядку №637, разом із заявою про призначення пенсії та до адміністративного позову не надавалися.

Суд зазначає, що трудова книжка позивача за період роботи з 01.12.1993 по 08.05.2015 не містить відомостей про те, що посади відноситься до тих, що надають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Як вже зазначалось вище, відповідно дост. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»та ч. 1ст. 48 Кодексу Законів про працю Україниосновним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

Відповідно до п. 1 Порядку №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 20 Порядку встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Отже, системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, зокрема щодо зайнятих посад, характеру виконуваної роботи трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Таким чином, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2019 у справі № 336/3067/17.

У відповідності до п. 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженогонаказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731 (далі - Порядок № 383), при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21 серпня 1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21 серпня 1992 року (приклади у додатках 1, 2).

За приписами п. 10 цього ж Порядку для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.

При цьому, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків (п. 2 Порядку № 383).

Пунктом 2.13 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, яка затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1974 №162, встановлено, що у графі 3 трудової книжки пишеться: «Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників - відповідно до найменувань професій, зазначених в Єдиному тарифно-кваліфікаційному довіднику робіт і професій робітників; для службовців - у відповідності з найменуваннями посад, зазначених у Єдиній номенклатурі посад службовців, або у відповідності зі штатним розкладом.

Якщо працівнику в період роботи надається новий розряд, тоді про це в установленому порядку робиться відповідний запис.

Пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110, встановлено, що у графі 3 трудової книжки «Відомості про роботу» пишеться: «прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво» із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у «Класифікаторі професій».

Суд звертає увагу, що даних трудової книжки у цьому випадку недостатньо, оскільки пільгова пенсія призначається працівникам за умови їх зайнятості на відповідних роботах повний робочий день, що необхідно встановити.

Як вбачається з копії трудової книжки позивача, в ній відсутні відомості, які б свідчили про зайнятість позивача у період роботи на зазначеному підприємстві повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці. В трудовій книжці позивача також відсутні відомості щодо найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення за спірний період його роботи.

Тобто, відомості про роботу позивача у період з 01.12.1993 по 08.05.2015 на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті зазначені у його трудовій книжці не можуть підтвердити факт його роботи повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2.

Наявність у трудовій книжці вищезазначених періодів роботи та посади позивача на Великоанадольському вогнетривкому комбінаті не свідчить про наявність у позивача права на зарахування спірного періоду до пільгового стажу, оскільки не звільняє від врахування інших умов встановленихзакономнеобхідних для зарахування спірного періоду до пільгового стажу.

При цьому, наявні в матеріалах справи документи не підтверджують зайнятість позивача повний робочий день на роботах зі шкідливими і важкими умовами праці по Списку № 2, тоді як підтвердження зайнятості повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці є однією з обов`язкових умов при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Таке підтвердження може містити безпосередньо трудова книжка, проте, у разі відсутності в ній необхідних записів, подання уточнюючої довідки є обов`язковим.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.02.2019 у справі № 337/1297/17.

Уточнюючу довідку із зазначенням характеру виконуваної роботи, віднесення даної професії до Списків, що надають право на призначення пільгової пенсії та інформації про зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці повний робочий день позивачем ані до заяви про призначення пенсії, ані до суду не надано.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до пункту 20 Постанови №637 у разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другомупункту 18цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому у пункті 18 цього Порядку йдеться про підтвердження стажу роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів).

Суд зазначає, що згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» (код ЄДРПОУ 00191721) перереєстровано у м. Львів, проте на час роботи позивача, ПРАТ «Великоанадольський вогнетривкий комбінат» знаходилося у Волноваському районі Донецької області (що наразі є тимчасово окупованою територією).

Отже, з урахуванням Порядку №637, суд вважає, що оскільки підприємство, на якому працював позивач розміщувалося на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, при призначенні пенсії, необхідно взяти до уваги відомості наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Так, індивідуальні відомості про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) містять інформацію про спеціальний стаж ОСОБА_1 за період з 2000 по 2016 рік, при цьому з січня 2000 року по травень 2015 року за кодом підстави ЗП3013Б1.

Згідно з Довідником кодів підстав обліку стажу окремим категоріям осіб відповідно до законодавства, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року № 435, в редакції наказу Міністерства фінансів України від 15 травня 2018 року № 511:

код підстави ЗПЗ013Б1 з 05 листопада 1991 року проставляється працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи жінкам.

Отже, індивідуальними відомостями про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, підтверджується стаж роботи ОСОБА_1 за Списком №2 (код підстави ЗПЗ013Б1») у період з січня 2000 року по травень 2015 року.

Як зазначено судом вище, при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, пенсійний орган мав урахувати відомості наявні в реєстрі застрахованих осіб щодо позивача.

Таким чином, на підставі встановлених обставин, суд дійшов висновку про протиправність рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві про відмову у призначенні пенсії позивачеві, що є підставою для його скасування.

Стосовно позовних вимог в частині зобов`язання зарахувати період роботи з 10.07.1989 по 08.05.2015 до пільгового стажу за Списком№2, що дає право на призначення пенсії відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 114 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та призначити позивачеві пенсію з 27.10.2023, суд зазначає наступне.

Оскільки матеріалами справи не підтверджується пільговий стаж позивача за Списком №2 у період з 10.07.1989 по 31.12.1999 (записи трудової книжки не містять достатньої інформації та уточнюючі довідки не надані), підстави для зарахування вказаного періоду наразі відсутні.

Разом з тим, період роботи з 01.01.2000 по 08.05.2015 слід зарахувати до пільгового стажу позивача за Списком №2 на підставі відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Таким чином, ураховуючи, що станом на час розгляду справи пенсійним органом не зараховано до пільгового стажу за Списком №2 періоди роботи позивача та пільговий стаж не обрахований, суд вважає, що ефективним способом захисту прав позивача в цій справі буде саме зобов`язання Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві, як орган, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії та прийняв спірне рішення, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 27.10.2023, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2000 по 08.05.2015 з урахуванням відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

При цьому, суд вважає за необхідне вказати: якщо за наслідком повторного розгляду заяви позивача про призначення пенсії, стаж роботи за Списком №2 складатиме 12 років 6 місяців і більше, пенсійний орган має призначити пенсію ОСОБА_1 з 21.05.2024 (з урахуванням ухвали про залишення без розгляду частини позовних вимог за період з 27.10.2023 по 20.05.2024).

Позовні вимоги заявлені до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області задоволенню не підлягають, оскільки судовим розглядом не підтверджено порушення прав позивача Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

При цьому суд вважає за необхідне вказати, що період роботи з 10.07.1989 по 31.12.1999 може бути зарахований до пільгового стажу у разі подання позивачем уточнюючих довідок щодо цього періоду.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволені позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При цьому, відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з квитанцією від 20.11.2024 позивачем сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Ураховуючи, що фактично позовні вимоги задоволено, оскільки спірне рішення визнано судом протиправним та скасовано, зобов`язано відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи, судові витрати зі сплати судового збору, у сплаченому розмірі за одну немайнову вимогу, слід стягнути за рахунок Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві від 01.11.2023 № 050650006388, яким відмовлено у призначенні пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, ЄДРПОУ 42098368), повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про призначення пенсії з 21.05.2024 року, зарахувавши до пільгового стажу за Списком №2 період роботи з 01.01.2000 по 08.05.2015 з урахуванням відомостей з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного Фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, б. 16, ЄДРПОУ 42098368), на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя В.С. Дмитрієв