КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про відмову у роз`ясненні судового рішення
13 лютого 2025 року справа № 640/6243/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Діски А. Б., розглянувши в письмовому провадженні в приміщенні суду в місті Києві заяву представника відповідача про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії,
в с т а н о в и в:
До Окружного адміністративного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 ", в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » у не нарахуванні та не виплаті позивачу індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2006 року по червень 2018 року;
- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України « ІНФОРМАЦІЯ_1 » нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2006 року по червень 2018 року.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22.02.2022 адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів у не нарахуванні та не виплаті ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.08.2006 року по червень 2018 року. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний центр підготовки підрозділів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.08.2006 року по червень 2018 року.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.07.2022 апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України " ІНФОРМАЦІЯ_1 " залишено без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 - без змін.
10.05.2023 до Окружного адміністративного суду м. Києва від ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) надійшла заява, в якій просить визначити спосіб виконання судового рішення в частині отримання від відповідних юридичних осіб або позивача вихідних даних для здійснення розрахунку індексації доходів позивача: а саме, інформацію про розмір грошового забезпечення (з урахуванням його складових за кожним місцем проходження військової служби) за період часу з 17.08.2006 по червень 2018 року.
Вказана заява не була розглянута Окружним адміністративним судом м. Києва.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року №2825-ІХ було постановлено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва. Крім того установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до вимог пункту 5 частини 1 статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу адміністративного суду, який розглядав справу.
Згідно з частиною 3 статті 29 КАС України у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
На підставі частини 2 статті 30 КАС України адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Заява про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду м. Києва надійшла для розгляду до Київського окружного адміністративного суду та згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду заяви визначено суддю Діску А. Б.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 254 КАС України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.
З огляду на вказане, суд вважає за можливе розглянути заяву про роз`яснення судового рішення у порядку письмового провадження.
Дослідивши заяву про роз`яснення судового рішення та матеріали справи, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до частин 1-4 статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до частини 1 статті 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
За правилами статті 254 КАС України роз`яснення судового рішення можливе тоді, коли воно є незрозумілим. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналіз вищезазначеної норми дає підстави для висновку про те, що роз`яснення судового рішення за своєю правовою суттю є одним із способів усунення його недоліків, яке не передбачає виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Незрозумілість та невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Тобто, це стосується випадків, коли не дотримано вимоги ясності, визначеності такого рішення суду.
В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30 квітня 2020 року у справі №22а-11177/08.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині.
За загальними нормами права, роз`яснення судом ухваленого ним рішення здійснюється насамперед з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
У заяві про роз`яснення рішення зазначається, що саме у рішенні є незрозумілим, в чому полягає неясність рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання. Роз`яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 20 лютого 2019 року у справі № 814/907/16, від 01 вересня 2020 року у справі № 806/984/18 (адміністративне провадження № К/9901/35602/19).
Водночас, ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв`язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання рішення суду, а тому роз`ясненню підлягають рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Тобто, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Таким чином, роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового рішення, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше, однак без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення.
У заяві про роз`яснення судового рішення відповідач фактично просить визначити спосіб виконання рішення суду від 22.02.2022, що не відповідає вимогам ст. 254 КАС України.
Суд зазначає, що чинним законодавством передбачено механізм надання роз`яснення змісту судового рішення, а не роз`яснення порядку виконання судового рішення.
В силу приписів статті 378 КАС України за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може встановити чи змінити спосіб або порядок виконання такого рішення.
Таким чином, законодавцем розмежовано порядок «роз`яснення судового рішення якщо таке є незрозумілим» (ст. 254 КАС України) та «встановлення способу і порядку виконання судового рішення в разі наявності обставин, що ускладнюють його виконання» (ст. 378 КАС України).
Також, суд наголошує на обов`язковості виконання судових рішень (ст.14 КАС України), які набрали законної сили, всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Таким чином, із поданої заяви вбачається, що порушені заявником питання стосуються роз`яснення порядку виконання рішення суду, а тому до них не може бути застосовано механізм, визначений ст. 254 КАС України.
За таких обставин, суд доходить висновку, що правові підстави для задоволення заяви відповідача про роз`яснення судового рішення від 22.02.2022 по справі № 640/6243/21 відсутні.
Керуючись статтями 2, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд
у х в а л и в:
Прийняти до розгляду заяву представника відповідача про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 640/6243/21.
У задоволенні заяви ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) про роз`яснення рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.02.2022 у справі № 640/6243/21 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Діска А.Б.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 13.02.2025 |
Оприлюднено | 17.02.2025 |
Номер документу | 125168817 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Заява про роз’яснення судового рішення |
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Діска А.Б.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Костюк Любов Олександрівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні