Ухвала

від 13.02.2025 по справі 320/7160/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

13 лютого 2025 року 320/7160/25

Київський окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Перепелиця А.М., розглянувши заяву Академії праці, соціальних відносин і туризму до Міністерства освіти і науки України про забезпечення позову до подання позовної заяви,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Академія праці, соціальних відносин і туризму (далі - заявник) з заявою до Міністерства освіти і науки України, треті особи - ДП «Інфоресурс», Державна регуляторна служба України про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій заявник просить:

- зупинити дію наказу Міністерства освіти і науки України від 30.10.2024 №639-л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму» до моменту набрання законної сили рішенням суду по справі за позовом Академії праці, соціальних відносин і туризму до Міністерства освіти і науки України, треті особи - ДП «Інфоресурс», Державна регуляторна служба України про визнання протиправним та скасування наказу МОН України від 30.10.2024 №639-л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму», а також про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії;

- заборонити Міністерству освіти і науки України вчиняти дії щодо обмеження, видалення, блокування (призупинення, унеможливлення, заборона будь-яким іншим шляхом тощо) відомостей про здобувачів, які навчаються на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти та ліцензій, що видані Академії праці, соціальних відносин і туризму та містяться на офіційних веб-ресурсах, а також можливості створення Академією праці, соціальних відносин і туризму на замовлення здобувачів вищої освіти формувати та/або завантажувати з СДЕБО інформацію, в тому числі, але не виключно, можливості формувати в СДЕБО довідок про здобувачів освіти за даними СДЕБО за встановленими формами, до моменту набрання законної сили рішенням по справі за позовом Академії праці, соціальних відносин і туризму до Міністерства освіти і науки України, третя особа - ДП «Інфоресурс», третя особа - Державна регуляторна служба України про визнання протиправними та скасування наказу МОН України від 30.10.2024 №639-Л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму», а також про визнання дій протиправними та зобов?язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову до подання позовної заяви заявником зазначено про необхідність вжиття таких заходів з огляду на те, що наказ Міністерства освіти і науки України від 30.10.2024 №639-л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму» порушує його права щодо провадження освітньої діяльності на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти та здобувачів освіти з приводу здобуття ступеня доктора філософії. Наголошено, що наслідком анулювання ліцензій у зв`язку з прийняттям спірного наказу є неможливість заявнику проводити в межах ліцензованого обсягу атестацію осіб, які вступили на конкурсній основі та навчаються на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти (тобто, в аспірантурі Академії), з метою здобуття ними ступеня доктора філософії, а саме - неможливість допускати здобувачів вищої освіти до публічного захисту наукових досягнень у формі дисертації та утворювати спеціалізовані вчені ради для публічного захисту дисертацій здобувачів. Вважає, що в разі задоволення позову в частині визнання протиправним наказу від 30.10.2024 №639-л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму», без попереднього застосування заходу забезпечення позову шляхом зупинення дії оскаржуваного наказу, поновлення прав заявника та здобувачів вищої освіти буде неможливим, що не відповідає принципу ефективності судового захисту.

Крім того, на думку заявника, невжиття заходів забезпечення позову призведе до негативних наслідків як для Академії праці, соціальних відносин і туризму в частині можливостей виконання взятих договірних зобов`язань, так і третіх осіб - здобувачів вищої освіти на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти та за окремо регульованою освітньо-науковою програмою «Право» на третьому (освітньо-науковому) рівні вищої освіти.

Відповідно до частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

З урахування вищенаведених положень КАС України, розгляд заяви Академії праці, соціальних відносин і туризму про забезпечення позову до подання позовної заяви здійснюється без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглядаючи заяву про вжиття заходів забезпечення позову до подання позовної заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно частини другої статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

За правилами частин першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Тобто, вжиття заходів забезпечення позову, які передбачені частиною першою статті 151 КАС України можливі лише за наявності обставин, що визначені частиною другою статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Забезпечення позову це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до їх вирішення, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом.

Підстави забезпечення позову, передбачені частиною другою статті 150 КАС України є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі. Проте, сам по собі факт прийняття відповідачем рішень, які стосуються прав та інтересів позивача та обмежують його діяльність, не може автоматично свідчити про те, що такі рішення є очевидно протиправними і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі №600/2304/22-а.

Суд зазначає, що можливе настання негативних наслідків не є беззаперечним доказом для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, адже чинне законодавство передбачає захист порушеного права, в тому числі шляхом оскарження відповідних рішень та дій суб`єкта владних повноважень, чи відшкодування шкоди, заподіяної вчиненими протиправними рішеннями, діями або бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб`єктів публічно-правових відносин, що свідчить про наявність механізмів для відновлення прав позивача, якщо таке буде встановлено при вирішенні спору по суті.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 13.03.2024 у справі №640/273/22.

При цьому, з наявних матеріалів, які долучено до заяви про забезпечення позову, судом не виявлено існування обставин, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду до прийняття у справі судового рішення, або неможливості захисту таких прав та інтересів без вжиття заходів забезпечення позову.

До матеріалах заяви про забезпечення позову не додано жодного доказу на підтвердження того, що невжиття заходів до забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Посилання, без належного обґрунтування, на те, що не вжиття обраного заходу забезпечення позову призведе до негативних наслідків для заявника та третіх осіб, нічим не підтверджене, а відтак не є достатнім обґрунтуванням даної заяви, та не може свідчити про те, що невжиття заходів по забезпеченню позову в майбутньому може призвести до неможливості поновлення прав позивача.

На переконання суду, обраний позивачем спосіб забезпечення позову не є співмірним з заявленими позовними вимогами, позаяк зупинення дії наказу Міністерства освіти і науки України від 30.10.2024 №639-л «Про результати позапланової перевірки Академії праці, соціальних відносин і туризму» означатиме надання судом передчасних правових оцінок по суті пред`явленого позову і ототожнюватиметься з фактичним задоволенням позову.

Згідно статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, при цьому, наведені позивачами обґрунтування не свідчать про існування обставин визначених статтею 150 КАС України, як підстав для забезпечення позову, а саме не доведено, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Суд наголошує на тому, що спосіб забезпечення позову, обраний позивачем, є фактично вирішенням справи по суті на період розгляду справи, що є неприпустимим.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, а відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153-155, 243 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Академії праці, соціальних відносин і туризму до Міністерства освіти і науки України про забезпечення позову до подання позовної заяви (вх. від 12.02.2025 №7643) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею (суддями). Відповідно до ч.8 ст.154 КАС України ухвала про відмову у забезпеченні адміністративного позову може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.293-297 КАС України.

Суддя Перепелиця А.М.