Рішення

від 13.02.2025 по справі 320/18504/23

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року Справа №320/18504/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Войтович І. І., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Юкрайна" до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось ТОВ "Файна Юкрайна" з позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державної податкової служби України, у якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про визнання Товариства з обмеженою відповідальністю "Файна Юкрайна" стан ризиковості, відповідно до рішень від 23.03.2023 № 56857, № 74228 від 17.04.2023;

- визнати протиправними дії по зупиненню реєстрації податкових накладних та зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкові накладні:

від 09.03.2023 № 18, від 15.03.2023 № 31, від 16.03.2023 №№ 32, 33, 34, 35, 36, від 20.03.2023 № № 39, 40, 41, від 21.03.2023 №№ 44, 45, від 22.03.2023 №№ 47, 48, 49, від 24.03.2023 № № 52, 53, 54, 55, від 27.03.2023 № №56, 57, від 28.03.2023 №№ 58, 60, від 31.03.2023 №№ 63, 65, 66.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що дії відповідача щодо прийняття спірних рішень про відповідність позивача критеріям ризиковості від 23.03.2023 № 56857 та від 17.04.2023 № 74228, а також зупинення в подальшому спірних податкових накладних, направлених на реєстрацію в ЄРПН, суперечать нормам податкового законодавства та є необґрунтованими, оскільки товариством подано до контролюючого органу усі необхідні для реєстрації первинні документи, які не мають жодних дефектів та підтверджують факт здійснення господарських операцій. Позивач підсумовує, що наведені спірні рішення відповідача були прийняті протиправно та мають бути скасовані.

06.04.2023, ухвалою суду дана позовна заява була відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 169 КАС України залишена без руху у зв`язку із невідповідністю останньої ст. 160, ст. 161 КАС України та визначено позивачу порядок та строк усунення недоліків позовної заяви.

07.07.2023 ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами; відповідачам запропоновано подати до суду відзиви.

Частинами 5 та 6 статті 162 КАС України передбачено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі відповідачі правом надати суду відзив на позовну заяву не скористалися.

Розглянувши позовну заяву, дослідивши докази та оцінивши їх у сукупності, судом встановлено наступне.

Як вбачається з пояснень позивача від 28.04.2023 № 3-28/04/2023, поданому контролюючому органу, TOB «Файна Юкрайна» (ЄДРПОУ 38957437), є юридичною особою, зареєстровано 30.10.2013 року номер запису 10701020000051746.

Позивач є платником податку на прибуток на загальних підставах.

Основний вид діяльності - оптова торгівля деревиною (КВЕД 46.73) - Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

ТОВ «Файна Юкрайна» реалізує шпон струганого зрощеного різних порід дерева та сорту (код УКТЗЕД 4408901500),пити МДФ(код УКТЗЕД 4411, 4412), ДСП (код УКТЗЕД 4412), Фанеру (код УКТЗЕД 4412), профіль(код УКТЗЕД 4412), меблеві щити (код УКТЗЕД 4412), кромку (УКТЗЕД 4408901500), гумірована стрічка (УКТЗЕД 4811.49.00.00), клей для шпону (УКТЗЕД 3905120000, 3909509090, 3506100098, 4005200000), лак (УКТЗЕД 3208209090, 3209100000, 3208109090), віск (УКТЗЕД 3405200000, 3209100000), олія для оброблення деревини (УКТЗЕД 3209900090), шпаклівка (УКТЗЕД 3214109090) та іншу продукцією первинного оброблення деревини.

Основні постачальники:

- шпону струганого, зрощеного, кромки є такі компанії- Укршпон ПІІ ТОВ, Ліском-Шпон ТОВ, ЄВРОШПОН-ТРЕЙД ТОВ, УДФ 2 ТОВ,

- клей для шпону- ЄВРОШПОН-ТРЕЙД ТОВ, КЛЕЙБЕРІТ-УКРАЇНА ТОВ, Філюк Н. А.

- плити МДФ, ДСП, Фанера- СЛФурнітуре ТОВ, Транс Лок ТОВ НВП, ВІНЕЄР-ЮА ТОВ, ІНВЕСТ Вуд Трейд TOB,

- лак, віск, олія для оброблення деревини, шпаклівка та іншу продукцією первинного оброблення деревини - ВУДБУДПРОМ ТОВ, Європроект Україна ЛТД ТОВ, ФАРБА СЕРВІС УКРАЇНА ТОВ, Фарби Колорит ТОВ, Візит МП, СОЛАР ЛІМІТЕД ТОВ і т.д.

Оплата товару здійснюється в безготівковій формі.

ТОВ «Файна Юрайна» не є виробником товару, товар купується у виробників шпону, та у оптових підприємств, для подальшого продажу по Україні (фізичні та юридичні особи).

Чисельність штатних робітників товариства складає 6 осіб. Директор виконує свої обов?язки за основним місцем роботи згідно Наказу від 30.10.2013 № 1 для здійснення основного виду діяльності, а саме - КВЕД 46.73 оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнання.

Позивач не потребує додаткової кількості працівників для здійснення фінансово-господарської діяльності за обраним КВЕДом, тому, що всі роботи та послуги, пов?язані з транспортуванням товару, навантажувально-розвантажувальними роботами, послугами по складуванню товару і т.д. Вказані послуги здійснюють сторонні організації за винагороду на підставі укладених договорів, рахунків-фактур, заявок на перевозку, тощо, у зв`язку з чим товариству не має потреби в додаткових штатних робітниках. Розрахунки з постачальниками та покупцями здійснюються в безготівкової формі шляхом перерахування коштів з поточного рахунку підприємства.

Послуги з транспортування товару позивач надають транспортні організації, такі, як ОСОБА_1 ФОП(НОМЕР_1), ОСОБА_2 ФОП (НОМЕР_2), ТОВ «ТЕЛК» (40171105), ТОВ «ІМПЕРІЯ СКАН» (35576019).

Офісні та складські приміщення позивач орендує у ТОВ «Аполло» (24099262) на підставі договору від 01.03.2022 № 1292/01

Позивач також має складський транспортний засіб - Навантажувач, та навантажувально-розвантажувальні роботи та послуги по складуванню товару, виконують співробітники позивача.

Заборгованості по податках позивач не має.

Згідно довіднику кодів УКТ ЗЕД для реєстрації ПН позивач використовує коди, які вказані в податкових накладних постачальників товарів

Водночас Рішенням Комісії регіонального рівня № 56857 від 23.03.2023 ТОВ "Файна Юкрайна" було включено до ризикових по п.8 «Критеріїв ризиковості платника податку». Про вказане рішення позивачу стало відомо 17.04.2023.

Зазначено наступні коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку : 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, відповідно до якої контролюючим органом прийнято Рішення № 56857: операції з постачання за період з 01.01.2022 по 22.03.2023, код УКТЗЕД 3909509090, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 43213687, 43253845, 38307605.

Повідомленням від 06.04.2023 № 3 (отримано контролюючим органом 07.04.2023 згідно з квитанцією № 2) позивачем надано підтверджуючі документи та письмові пояснення щодо постачання товару (клей для деревини, Код УКТЗЕД 3905120000) покупцю ТОВ "МГ КАРУ БУД (код ЄДРПОУ 43253845) від 24.01,22, 23.08.22,25.11.22. Кількість документів, що додавались до повідомлення - 41.

З урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів від 06.04.2023 № 3 17.04.2023 прийнято рішення № 74228 про відповідність ТОВ "Файна Юкрайна" критеріям ризиковості платника податку на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначено наступні коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку : 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, відповідно до якої контролюючим органом прийнято Рішення № 74228: операції з постачання за період з 01.01.2022 по 22.03.2023, код УКТЗЕД 3909509090, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 43213687, 43253845, 38307605.

17.04.2023 позивач отримав вищевказане Рішення Комісії регіонального рівня № № 74228.

На підставі вищевказаних спірних рішень № 56857 та № 74228 контролюючим органом було зупинено реєстрацію оскаржуваних податкових накладних, відправлених на реєстрацію позивачем.

Не погоджуючись із спірними рішенням відповідача, останній звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Предметом розгляду у даній справі є рішення від 23.03.2023 № 56857 та від 17.04.2023 № 74228 про відповідність платника податку на додану вартість п. 8 критеріям ризиковості платника податку, та дії відповідача щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних від 09.03.2023 року № 18, від 15.03.2023 року № 31, від 16.03.2023 року № 32, від 16.03.2023 року № 33, від 16.03.2023 року № 34, від 16.03.2023 року № 35, від 16.03.2023 року № 36, від 20.03.2023 року № 39, від 20.03.2023 року № 40, від 20.03.2023 року № 41, від 21.03.2023 року № 44, від 21.03.2023 року № 45, від 22.03.2023 року № 47, від 22.03.2023 року № 48, від 22.03.2023 року № 49, від 23.03.2023 року № 50, від 24.03.2023 року № 52, від 24.03.2023 року № 53, від 24.03.2023 року № 54, від 24.03.2023 року № 55, від 27.03.2023 року № 56, від 27.03.2023 року № 57, від 28.03.2023 року № 58, від 28.03.2023 року № 60, від 31.03.2023 року № 63, від 31.03.2023 року № 65, від 31.03.2023 року № 66 у зв`язку з чим, судом підлягає перевірка по встановленню законності чи протиправності прийнятих спірних рішень суб`єктом владних повноважень про відповідність платника податків критеріям ризиковості, на дотримання останнього вимогам ч.2 ст. 2 КАС України, наявності чи відсутності у позивача порушених прав та інтересів сформованими квитанціями про зупинення реєстрації податкових накладних в силу ст. ст. 2, 4, 5 КАСУ та норм діючого законодавства, із дотриманням судом принципів адміністративного судочинства, визначених частиною третьою вказаної статті кодексу.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Також, суд відмічає, що згідно положень п. 2 ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно положень ст. 4 КАС України публічно-правовий спір це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Індивідуальний акт - це акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В силу ч.2 ст.2 далі - КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За ч. 3 ст. 2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є: 1) верховенство права; 2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; 3) гласність і відкритість судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; 4) змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі; 5) обов`язковість судового рішення; 6) забезпечення права на апеляційний перегляд справи; 7) забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом; 8) розумність строків розгляду справи судом; 9) неприпустимість зловживання процесуальними правами; 10) відшкодування судових витрат фізичних та юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (ч. 3 ст. 3 КАС України).

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість, зокрема: п.8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Згідно п. 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом 6 вказаного Порядку №1165 також визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава та інформація, за якою встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі відповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку згідно з пунктом 8 додатка 1 у відповідних полях рішення зазначаються детальна інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/Державним класифікатором/умовним кодом товару, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У рішенні про відповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1 комісія регіонального рівня зазначає наявну інформацію, що свідчить про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, виявлену під час моніторингу господарських операцій, відображених у податкових накладних/розрахунках коригування, поданих для реєстрації в Реєстрі, у тому числі податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрацію яких зупинено.

У разі отримання рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку платник податку має право подати на розгляд комісії регіонального рівня інформацію та копії відповідних документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Якщо за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку вимогам пункту 8 додатка 1, комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, в такому рішенні зазначається:

актуальна інформація щодо податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, та ризикових операцій, відображених у попередньому рішенні про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту;

інформація щодо операцій, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування, дата подання для реєстрації в Реєстрі яких не раніше 180 днів до дати прийняття попереднього рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку. До такої інформації не застосовуються вимоги абзацу дев`ятого цього пункту.

У разі прийняття комісією регіонального рівня рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку за результатами розгляду інформації та копій документів, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, попереднє рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку втрачає чинність.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом дев`ятим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

У рішенні про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (додаток 4) за результатами розгляду інформації та копій документів, надісланих відповідно до абзацу восьмого цього пункту, комісія регіонального рівня у відповідних полях рішення зазначає детальну інформацію, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, зазначає/обирає з переліку документ/документи, не наданий/не надані платником податку, який може/які можуть свідчити про невідповідність критеріям ризиковості платника податку.

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, на підставі рішення комісії регіонального рівня або рішення суду автоматично виключаються з переліку ризикових його контрагенти за умови, що:

виключною підставою для включення такого контрагента до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості на підставі пункту 8 додатка 1, було здійснення операції з таким платником податку;

відсутні інші підстави та інформація, за якою встановлено відповідність контрагента критеріям ризиковості платника податку.

Рішення про відповідність/невідповідність критеріям ризиковості платника податку набирає чинності у день засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Пункт 7 Порядку № 1165 визначає, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (п. 8 Порядку № 1165).

Системний аналіз норм вищевказаного Порядку №1165 свідчить, що для віднесення до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості є п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість, у рішенні Комісія має зазначити джерела отримання податкової інформації, зміст податкової інформації та висновки комісії про ризиковість конкретної господарської операції, які ґрунтуються на аналізі матеріалів щодо конкретної господарської операції та загальної інформації про платника податку, наявної в ДПС.

Суд зазначає, що внесення платника податків до переліку ризикових платників на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку є підставою для зупинення реєстрації в ЄРПН в подальшому всіх складених платником податку податкових накладних/розрахунків коригування.

Як встановлено судом, комісією регіонального рівня прийнято рішення від 23.03.2023 № 56857 , згідно з яким визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податку п. 8 Критерії ризиковості платника податків. Підстава вказано: (Додаток 1 до Порядку №1165), та вказано про те, що виявлено обставини та або отримання інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності.

Зазначено наступні коди податкової інформації, які стали підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку : 03 - відсутність необхідних умов та/або обсягів матеріальних ресурсів для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг в обсягах, відображених у податковій накладній/розрахунку коригування (відсутні відомості про об`єкти оподаткування, відсутнє придбання послуг оренди об`єктів оподаткування, послуг транспортування, послуг оренди місць зберігання товарно-матеріальних цінностей, послуг оренди місць зберігання паливно-мастильних матеріалів тощо), відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 07 - недостатня кількість трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції); 12 - постачання товарів (послуг) платнику (ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Інформація, відповідно до якої контролюючим органом прийнято Рішення № 56857 : операції з постачання за період з 01.01.2022 по 22.03.2023, код УКТЗЕД 3909509090, коди задіяних платників податку в ризикових операціях - 43213687, 43253845, 38307605.

При цьому, виходячи з аналізу оскаржуваного рішення та наданих до матеріалів справи документів, суд зауважує, що будь-яких доказів на підтвердження отриманої інформації, виявлених обставин, на підставі яких прийнято оскаржуване рішення про включення позивача до переліку ризикових платників податків, суду надано не було, як і не надано доказів того, що відповідач вчиняв будь-які дії, спрямовані на перевірку обставин господарських операцій із вказаними контрагентами не наведено, та не обґрунтовано у зв`язку із чим застосовано коди, які впливають на відповідності підприємства п.8 Критеріїв ризиковості платника податків та на підставі чого здійснено їх застосування.

Окрім вказаного, з аналізу оскаржуваного рішення вбачається, що контролюючим органом в рядку щодо «Податкова інформація» не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції, не наведено конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, натомість контролюючим органом лише наведено коди, періоди перевірки та коди СГ - контрагентів позивача, які здійснюють ризикову діяльність. Також, в рішенні відсутня позначка у колонці «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ... р. №».

Верховний Суд у постанові від 19.11.2021 по справі №140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації, що узгоджується із позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 30.11.2021 по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, що узгоджується, серед врахованого, із правовою позицією Верховного Суду викладеної у постановах від 05.01.2021 у справі № 640/10988/20 та від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20.

Відповідно, в силу норм діючого законодавства, відповідачем-1 зазначено в спірному рішенні інформацію та підстави його прийняття та відповідач-1 не надав суду жодного належного доказу, який би досліджувався в ході засідання Комісії, і який би слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення та був покладений в основу його прийняття, що вимагається в силу ч. 2 ст. 77 КАС України

Суд звертає увагу на те, що податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 по справі №160/93/19, від 04.06.2020 по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22.07.2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскаржуване в межах даної справи рішення взагалі не містить суті та характеру отриманої податкової інформації, що стала підставою для прийняття останнього.

Відповідачами не надано до суду документального підтвердження обставин, що товариство та/або його контрагенти задіяні у проведенні ризикових операцій. Жодних доказів провадження заявником господарської діяльності в умовах та обставинах, котрі характеризуються ознаками недодержання вимог чинного законодавства України, не подано.

Суд також зазначає, що 11.01.2023 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 грудня 2022 року №1428 (далі Постанова №1428), якою внесено зміни до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165.

Зокрема, даними змінами до Порядку №1165 змінено форми додатків до Порядку зупинення: 4 «Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку», 6 «Рішення про врахування/неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» та 7 «Рішення про неврахування таблиці даних платника податку на додану вартість» шляхом зазначення у відповідних полях рішень детальної інформація, за якою встановлено відповідність критеріям ризиковості платника податку, а саме: тип операції (придбання/постачання), період здійснення господарської операції, код згідно з УКТЗЕД/ДКПП/умовним кодом товару, податковий 2 номер платника податку, задіяного в ризиковій операції, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку та запроваджено Довідник кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, який визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному вебсайті ДПС.

Згідно Довідника кодів податкової інформації, яка є підставою для прийняття рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, вказані у спірних двох рішеннях код 02 розшифровується як придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; 11 накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; 12 постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, та враховуючи вищезазначене та встановлене судом, суд наголошує, що первинними та бухгалтерськими документами, за умовами укладених позивачем Договорів, відсутні підстави у контролюючого органу для застосування вказаного коду 02, 11, 12, лише у винятку доведеності такого застосування належними та достатніми доказами. В даній справі застосування коду 02, 11, 12, відповідачами належними та достатніми доказами не підтверджено.

Таким чином, відповідачами не доведено існування підстав для застосування до позивача п.8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим, суд приходить до висновку про протиправність рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 65537 від 05.04.2023 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, не відповідність ч. 2 ст. 2 КАС України, та має наслідком скасування.

Враховуючи висновки викладені в постанові Верховного Суду від 23.04.2019 по справі № 826/22370/15, постанові Верховного Суду від 02.10.2018 по справі № 808/2524/17, постанові Верховного Суду від 23.06.2021 по справі № 160/3364/19, суд зазначає також, необґрунтованим посилання контролюючого органу на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно ризиковості платника податків, оскільки норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту/витрат, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Проведений моніторинг контролюючим органом не передбачає здійснення ним оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, оскільки таке підлягає дослідженню контролюючим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку.

Судом встановлено, що товариство є діючим підприємством, платником податків, зокрема ПДВ, має матеріально технічну базу, достатню кількість працівників, необхідні для здійснення господарської діяльності.

Відповідачами по справі не надано суду належних та достатніх доказів щодо неналежного ведення господарської діяльності позивачем, задіяння його в схемах по ухиленню від сплати податків, формування та подання до контролюючого органу незаконної податкової звітності за наслідками здійснених господарських операцій із контрагентами, не підтвердженої первинними та бухгалтерськими документами.

Суд зазначає, що наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, є зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування. Такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів.

Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття такого рішення є також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами.

При цьому право на оскарження в судовому порядку Рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначається з норми пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачено в затвердженій формі Рішення (додаток 4 до Порядку №1165), а саме Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про протиправність та наявність підстав для скасування рішення ГУ ДПС у м. Києві від 23.03.2023 № 56857. Крім того, суд вказує, що рішення ГУ ДПС у м. Києві № 74228 від 17.04.2023 також підлягає скасуванню, оскільки є похідною позовною вимогою та є таким, що прийнятий з аналогічних підстав, вказаних у рішенні ГУ ДПС у м. Києві від 23.03.2023 № 56857.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними та скасування дій контролюючого органу щодо зупинення реєстрації спірних податкових накладних від 09.03.2023 року № 18, від 15.03.2023 року № 31, від 16.03.2023 року № 32, від 16.03.2023 року № 33, від 16.03.2023 року № 34, від 16.03.2023 року № 35, від 16.03.2023 року № 36, від 20.03.2023 року № 39, від 20.03.2023 року № 40, від 20.03.2023 року № 41, від 21.03.2023 року № 44, від 21.03.2023 року № 45, від 22.03.2023 року № 47, від 22.03.2023 року № 48, від 22.03.2023 року № 49, від 23.03.2023 року № 50, від 24.03.2023 року № 52, від 24.03.2023 року № 53, від 24.03.2023 року № 54, від 24.03.2023 року № 55, від 27.03.2023 року № 56, від 27.03.2023 року № 57, від 28.03.2023 року № 58, від 28.03.2023 року № 60, від 31.03.2023 року № 63, від 31.03.2023 року № 65, від 31.03.2023 року № 66, суд зазначає наступне.

Відповідно до згаданого вище п.201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрацію спірних податкових накладних зупинено та сформовано контролюючим органом відповідні квитанції, згідно з якими позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд враховує та зазначає, що пунктом 187.1 статті 187 ПК України встановлено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до згаданого вище пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації в порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За п. 201.7 ст. 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (абзац перший); підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац п`ятий); якщо надіслані податкові накладні / розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин (абзац десятий).

Відповідно до п. 10 та п. 11 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;

2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. № 520.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (набрав чинності 14.12.2019, далі Порядок №520), яким визначено, зокрема, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня) (п. 2 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (п. 3 Порядку №520).

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі (п.4 Порядку №520).

Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством (п. 5 Порядку №520).

Згідно п.6 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку №520, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «;Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку (п.7 Порядку №520).

ДПС розміщує та постійно оновлює на своєму офіційному вебпорталі відомості щодо засобів електронного зв`язку, за допомогою яких можуть подаватися письмові пояснення та копії документів (п. 8 Порядку №520).

Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (п.9 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (п. 10 Порядку №520).

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства (п. 11 Порядку).

Враховуючи вищезазначене вбачається, що підставами для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: платника податку - критеріям ризиковості платника податку; податкової накладної / розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Так, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/ розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що підставами для зупинення реєстрації поданих позивачем спірних податкових накладних була відповідність платника податку пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, запропоновано надати пояснення та/або копії документів щодо підтвердження інформації зазначеної в ПК/РК.

Як встановлено судом, позивачем, після отримання вказаних вище квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних, не було подано до контролюючого органу пояснень чи документів на спростування підстав їх зупинення.

Відповідно, контролюючим органом не перевірялись пояснення платника податків та подані до них документи, та як наслідок, враховуючи норми вищевказаного законодавства, рішень за вказаними наслідками, контролюючим органом ще не приймалось.

Суд зауважує, що квитанція про зупинення реєстрації податкових накладних не є рішенням контролюючого органу в силу положень Порядку №1165, Порядку №520, та чинного податкового законодавства, не є актом індивідуальної дії, що на вказаному етапі прийняття накладної до реєстрації в ЄРПН породжує для платника податків правові наслідки, враховуючи право на подання документів та пояснень, перегляд таких контролюючим органом.

Відповідно, вказані квитанції згідно положень ст.ст. 2, 4 та 5 КАС України не підлягають оскарженню в порядку адміністративного судочинства, зазначені заявлені позовні вимоги в даній частині є передчасними, платник податків має дотриматись вимоги чинного законодавства на спростування відомостей вказаних в квитанціях та отримати відповідне рішення контролюючого органу, що має наслідки погодження чи оскарження такого в адміністративному порядку або до суду.

Відповідно, суд в даній частині позову вважає необхідним відмовити.

Частиною першою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (абз. 2 ч. 2 ст. 77 КАС України).

За вказаною справою, суд зазначає, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень належних і достатніх доказів, які б спростували доводи позивача в частині позову щодо оскаржуваних рішень від 23.03.2023 № 56857 та від 17.04.2023 № 74228 не надали.

Щодо заявлених вимог про оскарження дій щодо зупинення реєстрації податкових накладних судом встановлено їх передчасність заявлення до суду.

Суд враховує при вирішенні справи положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Також, зазначений Висновок акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; від 06.09.2005; п.89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; 18.07.2006; п.23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; від 10.02.2010; п.58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav.Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994, п.29).

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.

Інші доводи не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Відповідно до ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Суд зазначає, що на час вирішення справи, позивачем не заявлено до стягнення понесені витрати на професійну правничу допомогу, не надано до суду відповідних доказів, у зв`язку з чим, вирішенню судом такі витрати за ст. 134 та ст. 139 КАС України, під час винесення рішення у даній справі, не підлягають.

Позивач сплатив судовий збір в сумі 75152,00 грн, та враховуючи наслідки вирішення спору судом, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань з відповдіача-1, оскільки таким було прийнято спірні рішення від 23.03.2023 № 56857 та від 17.04.2023 № 74228, понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 5368,00 грн.

Інших витрат сторонами не заявлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 252, 255 КАС України, суд, -

в и р і ш и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Юкрайна» - задовольнити частково.

2. Визнати протиправними рішення від 23.03.2023 № 56857 та від 17.04.2023 № 74228 Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Юкрайна» (код ЄДРПОУ 38957437) критеріям ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у місті Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011) виключити ТОВ «Файна Юкрайна» (код ЄДРПОУ 38957437) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Файна Юкрайна» (код ЄДРПОУ 38957437) сплачений судовий збір у розмірі 5368,00 грн. (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) гривень 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Головного управління Державної податкової служби у м. Києві (код ЄДРПОУ ВП 44116011, вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Войтович І. І.