Рішення

від 14.02.2025 по справі 460/15297/24

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

14 лютого 2025 року м. Рівне№460/15297/24

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами письмового провадження без повідомлення учасників справи, адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доУправління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі Управління СЗН Сарненської РДА, відповідач), у якому просить: визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу з 01.07.2024 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи; зобов`язати відповідача провести з 01.07.2024 нарахування та виплату позивачу щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, в розмірі 40% від мінімальної заробітної плати, встановленої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач має статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3), проживає в населеному пункті, який відноситься до зони гарантованого добровільного відселення. Відтак, позивач має право на отримання щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Однак, нарахування та виплату їй вказаної щомісячної грошової допомоги у визначеному законом розмірі відповідачем здійснено не було, чим порушено її право на отримання соціальної допомоги, гарантованої Конституцією України та визначеної законом.

Ухвалою від 19.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено строк для подання відповідачем відзиву.

Відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі отримав 25.12.2024 через підсистему Електронний суд. У встановлений судом строк відзиву на позов не подав.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З`ясувавши доводи та аргументи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив та врахував таке.

Матеріалами справи стверджено, що ОСОБА_1 є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що стверджується посвідченням категорії 3; зареєстрована та проживає в населеному пункті, який згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 23.07.1991 №106 відноситься до 3 зони гарантованого добровільного відселення.

ОСОБА_1 02.12.2024 звернулася до Управління СЗН Сарненської РДА із заявою про проведення перерахунку та виплату їй щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, однак відповідачем відповіді на таке звернення не надано.

Вважаючи протиправною поведінку Управління СЗН Сарненської РДА щодо невиплати їй щомісячної грошової допомоги, ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 291 КАС України при вирішенні адміністративної справи суд враховує правові висновки, викладені в рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21.01.2019 у зразковій справі №240/4946/18 (№Пз/9901/56/18), та постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 у цій справі, провадження №11-134заі19.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров`я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 №796-XII (далі Закон №796-XII).

Відповідно до положень статті 37 Закону №796-XII (в редакції, чинній з 09.07.2007), громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати; у зоні безумовного (обов`язкового) відселення - 50 процентів від мінімальної заробітної плати.

Перелік населених пунктів, жителям яких виплачується щомісячна грошова допомога, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Ця допомога виплачується щомісячно за місцем роботи, пенсіонерам - органами, які виплачують пенсію, непрацюючим громадянам - місцевими державними адміністраціями або виконавчими органами рад за місцем проживання. Виплата за два і більше місяців забороняється.

Підпунктом 8 пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст частини першої статті 37 Закону №796-XII викладено в новій редакції, згідно з якою громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 №10-рп/2008 положення пункту 28 розділу ІІ Закону України від 28.12.2007 №107-VI визнані неконституційними.

01.01.2015 набрав чинності Закон України від 28.12.2014 №76-VIII Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України, підпунктом 7 пункту 4 розділу І якого виключено, зокрема, статтю 37 №796-XII.

Рішенням Конституційного Суду України від 17.07.2018 №6-р/2018 підпункт 7 пункту 4 розділу І Закону України від 28.12.2014 №76-VIII визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

Згідно з підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28.12.2014 №79-VIII Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин розділ VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Вказані доповнення Конституційним Судом України в установленому порядку неконституційними не визнавалися.

Кабінет Міністрів України не визначив порядку та розміру виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII.

За таких обставин, за відсутності постанови Кабінету Міністрів України про порядок та розмір виплати грошової допомоги, передбаченої статтею 37 Закону №796-XII, до спірних правовідносин застосуванню підлягають безпосередньо норми статті 37 Закону №796-XII (у редакції, чинній з 09.07.2007).

Відтак, Рішенням Конституційного Суду України №6-р/2018 з 17.07.2018 відновлено право осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, на щомісячну грошову допомогу у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, передбачену статтею 37 Закону №796-XII.

Проте, як встановлено судом, поновлення такої виплати позивачу відповідачем не здійснено, не здійснено поновлення такої виплати і після звернення позивача з відповідною заявою.

Суд враховує, що матеріалами справи підтверджується та відповідачем не заперечується наявність у позивача статусу особи, потерпілої від Чорнобильської катастрофи, та факт постійного проживання на території радіоактивного забруднення. Водночас, відповідач не надав суду доказів перебування позивача на обліку в іншому органі соціального захисту населення, доказів позбавлення її статусу особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, чи доказів виключення її з Державного реєстру України осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, а також з Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги.

Суд встановив, що 02.12.2024 позивач звернулась до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги. Таку обставину відповідач не заперечив та не спростував, докази нарахування та виплати позивачу грошової допомоги в справі відсутні.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності Управління СЗН Сарненської РДА щодо ненарахування та невиплати позивачу з 02.12.2024 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, які порушують гарантоване Конституцією України право позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, на соціальний захист, визначене Законом №796-XII.

Оскільки з матеріалів позовної заяви встановлено, що в спірному періоді починаючи з 01.07.2024 позивач не зверталася до відповідача із заявою про нарахування та виплату щомісячної грошової допомоги, а також відсутні документально підтверджені відомості щодо перебування позивача на обліку у відповідача як отримувача такої допомоги в попередніх періодах, суд дійшов висновку, що в період з 01.07.2024 по 01.12.2024 включно відповідач в межах спірних правовідносин не порушував прав та законних інтересів позивача, а відтак відсутні підстави для їх судового захисту. Отже в задоволенні позову в частині позовних вимог за період з 01.07.2024 по 01.12.2024 включно слід відмовити.

Щодо розміру спірної виплати, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18:

"57. За змістом пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 1774-VІІІ (у редакції, чинній на час прийняття рішення судом першої інстанції) мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується в розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01 січня 2017 року.

58. Таким чином, за загальним правилом дії норм права у часі, у зв`язку з набранням чинності Законом № 1774-VІІІ, яким установлено розрахункову величину для визначення посадових окладів, заробітної плати працівників та інших виплат і заборонено застосовувати мінімальну заробітну плату після набрання чинності цим Законом, положення статті 37 Закону № 796-XII щодо обчислення щомісячної грошової допомоги у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають".

З урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 11.12.2019 у зразковій справі №240/4946/18, порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов`язання відповідача з 02.12.2024 нарахувати та виплатити позивачу щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону №796-XII, у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною першою статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вище викладене, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору суд присуджує на користь позивача відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинення певних дій задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 з 02.12.2024 щомісячної грошової допомоги у зв`язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, встановленої статтею 37 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Зобов`язати Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1 з 02.12.2024 щомісячну грошову допомогу, встановлену статтею 37 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у розмірі 40% від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року.

В решті позову відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений 14 лютого 2025 року

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )

Відповідач - Управління соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46,м. Сарни,Рівненська обл., Сарненський р-н,34502, ЄДРПОУ/РНОКПП 03195398)

Суддя Н.О. Дорошенко