Рішення

від 13.02.2025 по справі 580/47/25

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року справа № 580/47/25 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кульчицького С.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , виділеної в самостійне провадження на підставі ухвали від 02.01.2025 у справі №712/10936/24, до Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач), звернулась до Соснівського районного суду м.Черкаси з позовом до Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради (далі - відповідач), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому просить:

- визнати дії адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмили Миколаївни щодо відмови ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання згідно заяви від 27.08.2024 №21-01/51861 - неправомірними;

- зобов`язати адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмилу Миколаївну зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 ;

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 04.11.2024 адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання постанови протиправною та скасування постанови - передано за підсудністю до Черкаського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк тривалістю десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 вирішено роз`єднати позовні вимоги в адміністративній справі № 712/10936/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради, треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання дій неправомірними, зобов`язання вчинити певні дії, визнання постанови протиправною та скасування постанови та позовні вимоги про визнання дій адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмили Миколаївни щодо відмови ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання згідно заяви від 27.08.2024 №21-01/51861 - неправомірними та зобов`язання адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмилу Миколаївну зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 . виділено у самостійне провадження.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 02.01.2025 прийнято до провадження справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради (далі - відповідач), треті особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в якому позивач просить:

- визнати дії адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмили Миколаївни щодо відмови ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання згідно заяви від 27.08.2024 №21-01/51861 - неправомірними;

- зобов`язати адміністратора Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради Слободяник Людмилу Миколаївну зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_3 відповідачем відмовлено в реєстрації місця проживання за адресою місця проживання її матері: АДРЕСА_1 . Підставою для відмови в реєстрації місця проживання відповідач вказав на відсутність згоди батька. Позивач зазначила, що рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2011 року у справі № 2-3026/11 шлюб між нею та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Черкаси, зареєстрований АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13.12.2018, орган видачі 7111, запис № 19801204-00294, ІПН: 1-2955812291 - розірвано. Позивач зазначила, на момент подання заяви про реєстрацію місця проживання її дочці виповнилося 17 років, тому для здійснення реєстрації згоди батька не потрібно.

Відповідач надав суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Зазначив, що ОСОБА_3 , якій на час звернення до департаменту із заявою про реєстрацію місця проживання від 27.08.2024 виповнилося 16 років, виявила намір зареєструвати місце свого проживання за адресою зареєстрованого місця проживання позивача: АДРЕСА_1 . На заяві було проставлено згоду на реєстрацію місця проживання від ОСОБА_1 , яка є матір`ю ОСОБА_3 . Згода батька ОСОБА_3 , а саме ОСОБА_2 на заяві - відсутня. Згода батьків або інших законних представників може бути надана у присутності особи, яка приймає заяву про реєстрацію місця проживання, або засвідчена нотаріально в установленому законодавством порядку. Заявницею при зверненні до департаменту із заявою про реєстрацію місця проживання не надано згоду іншого з батьків. Крім того, Заявницею не подано інших документів, які передбачені за відсутності такої згоди, зокрема, рішення суду про визначення місця проживання дитини або рішення органу опіки та піклування. Враховуючи вищевикладене, працівником органу реєстрації було відмовлено в реєстрації місця проживання на підставі підпункту 3 пункту 87 Порядку, а саме, особа не подала або подала не в повному обсязі необхідні документи або відомості. Таким чином, приймаючи рішення щодо відмови у реєстрації місця проживання, департамент діяв відповідно до норм чинного законодавства та в межах своїх повноважень.

На підставі ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд зазначає таке.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 08 червня 2011 року у справі №2-3026/11 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцем м. Черкаси, зареєстрований АДРЕСА_2 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 13.12.2018, орган видачі 7111, запис № 19801204-00294, ІПН: 1-2955812291 - розірвано.

У шлюбі народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 26 лютого 2008 року Відділом РАЦС по придніпровському району міста Черкаси Черкаського МУЮ Черкаської області, про що 26 лютого 2008 року складено відповідний актовий запис № 173 (копія додається).

Позивач разом з донькою проживала в АДРЕСА_3 , яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4 (згоду на реєстрацію не надавав).

В даний час прописана за адресою: АДРЕСА_1 , яка на підставі Свідоцтва про право власності від 25.05.1993 належить їй на праві сумісної власності.

27 серпня 2024 року ОСОБА_3 звернулася до Департаменту «Центр надання адміністративних послуг» Черкаської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за місцем реєстрації ОСОБА_1 , але у реєстрації відмовлено у зв`язку з не наданням письмової згоди батька на реєстрацію особи, яка не досягла 18-річного віку за місцем реєстрації матері, згідно постанови 265 (п. п. 3 п. 87) п. 32.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 160 Сімейного кодексу України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частин 1, 2 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені цим Законом.

Згідно з частиною 2 статті 13 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" вільний вибір місця проживання обмежується, зокрема, щодо осіб, які не досягли 14-річного віку.

01.12.2021 набув чинності Закон України №1871-IX від 05.11.2021 "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" (далі - Закон №1871-IX), який регулює відносини у сфері надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання (перебування) фізичних осіб в Україні, встановлює порядок надання таких послуг та порядок внесення, обробки, обміну відповідними відомостями в електронних реєстрах, базах даних для надання таких послуг.

Відповідно до частини 1 статті 3 Закону №1871-IX декларування та реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою: 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.

Відповідно до частин 1, 2 статті 4 Закону №1871-IX особа одночасно може мати лише одне задеклароване або одне зареєстроване місце проживання (перебування).

Порядок декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття з реєстрації місця проживання, скасування декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), форми декларацій (заяв), що подаються для декларування місця проживання, реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого та зареєстрованого місця проживання (перебування), а також порядок ведення реєстру територіальної громади, надання та передачі інформації з та до такого реєстру визначаються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №1871-IX громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його. Іноземець чи особа без громадянства, які отримали довідку про звернення за захистом в Україні, можуть зареєструвати місце свого перебування в Україні.

За частинами 3, 4 статті 5 Закону №1871-IX задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком до 10 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників.

Задекларованим або зареєстрованим місцем проживання (перебування) дитини віком від 10 до 14 років є задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) її батьків або інших законних представників чи одного з них, з яким проживає дитина, за згодою іншого з батьків або законних представників, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує стосовно дитини функції опікуна.

Згідно з частинами 2, 3 статті 7 Закону №1871-IX дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за місцем проживання її батьків або інших законних представників чи одного з них без надання згоди такими особами.

Дитина віком від 14 до 18 років самостійно декларує місце свого проживання за адресою іншого житла, ніж зареєстроване або задеклароване місце проживання її батьків або інших законних представників, за згодою батьків або інших законних представників чи одного з них, крім випадку, встановленого статтею 15 цього Закону.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону №1871-IX у разі реєстрації місця проживання (перебування) особи під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) подається заява про реєстрацію місця проживання (перебування) за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України. Реєстрація місця проживання (перебування) особи, зміна її місця проживання (перебування) може бути здійснена за зверненням її законного представника або представника, що діє на підставі довіреності, посвідченої у встановленому законом порядку.

За частиною 2 цієї статті до заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особи додаються: 1) паспортний документ особи або довідка про звернення за захистом в Україні, або документ, що посвідчує особу без громадянства, з особистими даними; 2) свідоцтво про народження - для дітей віком до 14 років; 3) документи, що підтверджують право на проживання (перебування) в житлі, адреса якого реєструється для проживання (перебування) (відомості про житло (документи), що підтверджують право власності на житло, рішення суду, яке набрало законної сили, про надання особі права на вселення до житла, визнання за особою права користування житлом, жилим приміщенням, договір найму (піднайму, оренди) або інші документи, визначені Кабінетом Міністрів України); 4) документи, що посвідчують особу законного представника (представника); 5) документи, що підтверджують повноваження особи як законного представника (представника), крім випадків, якщо законними представниками дитини є її батьки чи один із батьків; 6) документ, що підтверджує сплату адміністративного збору; 7) військово-обліковий документ (для громадян України, які підлягають взяттю на військовий облік або перебувають на військовому обліку).

За частиною 4 статті 9 Закону №1871-IX під час особистого відвідування особою органу реєстрації заява про реєстрацію місця проживання (перебування) формується посадовою особою органу реєстрації з використанням відповідних програмно-технічних засобів та відтворюється у паперовій формі.

За частиною 7 статті 9 Закону №1871-IX забороняється вимагати для реєстрації місця проживання (перебування) подання особою відомостей та/або документів, не передбачених цим Законом.

Відповідно до частини 1 статті 10 Закону №1871-IX внесення інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи до реєстру територіальної громади здійснюється в день подання особою відповідних документів (у тому числі в електронній формі), а в разі подання документів через центр надання адміністративних послуг або отримання органом реєстрації інформації в електронній формі у неробочий час - наступного робочого дня.

Згідно частини 1 статті 11 Закону №1871-IX особа, яка декларує або реєструє своє місце проживання (перебування) у житлі, яке не є власністю (співвласністю) такої особи, та за відсутності документів, що підтверджують право на проживання в цьому житлі, під час подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) або декларації про місце проживання надає згоду власника (співвласників) житла чи уповноваженої особи житла на декларування або реєстрацію особою свого місця проживання (перебування) за адресою цього житла у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. У разі декларування або реєстрації місця проживання особою, яка є власником (співвласником) цього житла, згода інших співвласників або інших осіб, місце проживання яких зареєстровано / задекларовано в цьому житлі, не вимагається.

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону №1871-IX орган реєстрації відмовляє у внесенні до реєстру територіальної громади інформації про задеклароване або зареєстроване місце проживання (перебування) особи у разі, якщо:

1) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про обтяження щодо житла, яке особа декларує або реєструє як місце проживання (перебування);

2) відомості Державного реєстру речових прав на нерухоме майно не відповідають відомостям у поданих особою документах або даних;

3) особа подала документи або відомості, передбачені цим Законом, не в повному обсязі;

4) у поданих особою документах або відомостях містяться недостовірні відомості або подані документи є недійсними, або строк дії паспортного документа іноземця чи особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, закінчився;

5) за декларуванням або реєстрацією місця проживання (перебування) особи звернулася дитина віком до 14 років або особа, не уповноважена на подання документів;

6) житлу, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), не присвоєна адреса у встановленому порядку;

7) за адресою житла, в якому особа декларує або реєструє своє місце проживання (перебування), наявний об`єкт нерухомого майна, який не належить до житла;

8) відомості реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком до 14 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій стосовно цієї дитини;

9) дані реєстру територіальної громади щодо задекларованого або зареєстрованого місця проживання (перебування) батьків або інших законних представників дитини віком від 14 до 18 років не відповідають відомостям, наведеним у заяві (декларації), поданій цією дитиною.

Механізм здійснення декларування/реєстрації місця проживання (перебування), зміни місця проживання, зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування), а також встановлює форми необхідних для цього документів визначає Порядок декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 (далі - Порядок №265).

Відповідно до п.3 Порядку №265, декларування/реєстрація місця проживання (перебування), зняття із задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), зміна місця проживання (перебування), скасування декларування/реєстрації місця проживання (перебування) особи здійснюється органом реєстрації, на території територіальної громади, на яку поширюються повноваження відповідної ради.

Особи, які досягли 14-річного віку, самостійно подають заяву про реєстрацію місця проживання (перебування) (п.31 Порядку №265).

Відповідно до п.32 Порядку № 265 у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти.

Згідно з п.34 Порядку № 265 у разі коли місце проживання батьків або інших законних представників особи віком до 18 років задекларовано/зареєстровано за однією адресою, згода іншого з батьків або законних представників не надається.

Так, відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_3 , якій на час звернення до відповідача із заявою про реєстрацію місця проживання виповнилося 16 років, виявила намір зареєструвати місце свого проживання за адресою зареєстрованого місця проживання своєї матері: АДРЕСА_1 .

Суд зазначає, що єдиною підставою для відмови відповідача у реєстрації місця проживання ОСОБА_3 за місцем проживання матері, з посиланням на п.32 Порядку №265 є відсутність письмової згоди другого з батьків.

Разом з тим, суд зазначає, що Закон України "Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні" не містить вимоги щодо необхідності отримання/надання - у разі реєстрації дитини віком від 14 до 18 років місця свого проживання (перебування) під час особистого відвідування органу реєстрації (у тому числі через центр надання адміністративних послуг) - згоди обох батьків (або інших законних представників) для реєстрації свого місця проживання за адресою житла, в якому задекларований/зареєстрований один з батьків дитини віком від 14 до 18 років.

Крім того, положення пункту 32 Порядку № 265 потрібно застосовувати спираючись насамперед на положення закону й мету його регулювання відповідної сфери правовідносин.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 28.06.2023 у справі №420/12209/22.

Також суд враховує, що згідно ст. 3 Конвенції про права дитини, що ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

З урахуванням наведених положень законодавства, суд відхиляє посилання відповідача на приписи Порядку №265, як на підставу правомірності відмови дитині, яка досягла 16 років, у здійсненні реєстрації місця проживання без згоди батька, та вважає такі дії відповідача протиправними.

Таким чином, суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача здійснити реєстрацію місця проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до повного задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Департаменту "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради щодо відмови ОСОБА_3 у реєстрації місця проживання згідно заяви від 27.08.2024 №21-01/51861.

Зобов`язати Департамент "Центр надання адміністративних послуг" Черкаської міської ради (18610, м.Черкаси, вул.Благовісна, 170, код ЄДРПОУ:44737357) зареєструвати місце проживання ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 .

Судові витрати розподілу не підлягають.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного його тексту.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ