Постанова

від 14.02.2025 по справі 480/9549/24

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 р. Справа № 480/9549/24Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Спаскіна О.А.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фермерського господарства "Беррі Фрут" на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024, головуючий суддя І інстанції: Н.В. Савицька, вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, по справі № 480/9549/24

за позовом Фермерського господарства "Беррі Фрут"

до Головного управління ДПС у Сумській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Фермерське господарство "Беррі Фрут", звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2024 № 10879415/43364419 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 06.04.2023 на загальну суму з урахуванням податку на додану вартість 840 000,01 грн, сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту 103 157,90 грн, покупець - ФЕРМЕРСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО «ЛАВАНДА-С»;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну продавця в особі ФЕРМЕРСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА «БЕРРІ ФРУТ» за №3 від 06.04.2023 (реєстраційний номер 9097248142 від 01.05.2023) в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її надходження до контролюючого органу.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 10 грудня 2024 року позовну заяву Фермерського господарства "Беррі Фрут" до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії і додані до неї документи - повернуто позивачу.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження у справі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме:Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідністьвисновків суду обставинам справи.

Відповідач подав до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 2 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зокрема про повернення заяви позивачеві, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).

Згідно із ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи поданої апеляційної скарги, оскаржувану ухвалу суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ухвалою суду Сумського окружного адміністративного суду від 08.11.2024 вказана позовна заява була залишена без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків поданої позовної заяви шляхом:

- приведення позову у відповідність вимогам ст. 160 КАС України;

- уточнення відповідачів;

- надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом із зазначенням підстав пропуску строку звернення до суду, та надати докази поважності причин його пропуску;

- надання доказів виконання вимог ч. 6 ст. 18 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме доказів реєстрації електронного кабінету в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі).

02.12.2024, на виконання вимог ухвали суду, позивач надав заяву про усунення недоліків позовної заяви з клопотання про поновлення строку звернення до суду. Дане клопотання мотиваване тим, що введення воєнного стану призвело до обмеження права громадян України вільно розпоряджатися своїм часом, у тому числі робочим. Зазначає, що фермерське господарство «Беррі Фрут» здійснює свою діяльність в Сумській області, яка знаходиться на кордоні з агресором, що є причиною жорстких обмежень у вільному розпорядженні робочого часу внаслідок систематичних обстрілів території області.

Також зазначає, що введення комендантської години не дало змоги вводити робочі зміни та затримуватися на роботі в позаробочий час, бо пересування по вулицям під час комендантської години заборонено.

Крім того, у своїй заяві позивач зазначає, що постійні обстріли енергетичної системи України призвели до систематичних перебоїв у постачанні електричної енергії внаслідок чого, в тому числі енергетичною компанією, яка забезпечує електричною енергією всю Сумську область АТ "Сумиобленерго", були введені графіки відключення електричної енергії.

Повертаючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено встановлений законом строк звернення до адміністративного суду з цим позовом без поважних причин.

Надаючи оцінку спірним відносинам, суд апеляційної інстанції зазначає таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Для реалізації конституційного права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності вказаних суб`єктів у сфері управлінської діяльності в Україні створено систему адміністративних судів.

Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства (далі по тексту - КАС України), частиною першою статті 5 якого встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Частиною 1 ст. 168 КАС України встановлено, що позов пред`являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальними нормами, якими встановлені окремий порядок захисту порушених прав платників податків, в тому числі і в судовому порядку, є норми ПК України.

Згідно із пунктом 56.1 статті 56 ПК України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацами першим - третім пункту 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

За змістом пункту 58.19 статті 58 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов`язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Відповідно ж до пункту 102.1 статті 102 ПК України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку. У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Застосування норм пунктів 56.18,56.19 статті 56, пункту102.1 статті 102 ПК України в системному зв`язку дає підстави для висновку, що нормою пункту 56.18 встановлено спеціальний строк на оскарження платником податків податкових повідомлень-рішень та інших рішень про нарахування грошових зобов`язань.

У постанові від 24 квітня 2020 року (справа №520/6895/19) Верховний Суд, застосовуючи наведені норми, зробив висновок, що законодавець в абзаці 1 пункту 56.18 статті 56 ПК України під висловом або інше рішення контролюючого органу розумів саме рішення контролюючого органу, яке безпосередньо впливає на розмір грошового (податкового) зобов`язання платника податків.

Отже, ПК України не встановлює спеціального строку звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов`язань платника податків, а відтак, до позовів платників податків про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовуються загальні строки звернення до суду, визначені нормами статті 122 КАС України, а не ПК України.

Саме такий підхід до розуміння норм права щодо строку звернення до суду з позовом про скасування рішення суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного із визначенням грошових зобов`язань, викладено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду, від 11.10.2019 у справі №640/20468/18.

Так, частиною 1 ст. 121 КАС України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Таким чином, процесуальним законодавством передбачений обов`язок суду встановлювати факт дотримання позивачем строку звернення до адміністративного суду та у випадку його пропуску за відсутності заяви про поновлення пропущеного строку звернення, або якщо наведені в такій заяві підстави визнаються судом неповажними, суд повертає або залишає таку позовну заяву без розгляду, не розглядаючи справу по суті позовних вимог.

Як свідчать матеріали справи, предметом спірних правовідносин у даній справі є оскарження Рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 10.04.2024 р. № 10879415/43364419 комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення отримано позивачем 10.04.2024, про що ним зазначено в позовній заяві, у той же час, позивач звернувся до суду із даним позовом засобами поштового зв`язку 01.11.2024,а отже з урахуванням положень ст. 122 КАС України позивачем пропущено 6 місячний строк звернення до суду з даними позовом.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до суду.

Поряд з цим суд повинен гарантувати доступ до правосуддя особам, які вважають, що їх право порушене, і діяли добросовісно, але пропустили строк звернення до суду з поважних причин. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються обставини, які не залежать від волі заінтересованої особи і перешкодили їй виконати процесуальні дії у межах встановленого законом проміжку часу. До їх числа відносяться обставини непереборної сили та обставини, які об`єктивно унеможливлюють вчинення процесуальної дії у встановлений строк. Вказані обставини підлягають підтвердженню шляхом подання відповідних документів або їх копій.

Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв`язку з такою обставиною. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а тому це питання має вирішуватися в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві та обставин, які існували та об`єктивно перешкоджали вчиненню процесуальних дій.

Оцінюючи поважність причин пропуску процесуального строку з підстав введення воєнного стану в Україні додатково слід брати до уваги, зокрема місце проживання (місцезнаходження) заявника; ведення на відповідній території бойових дій або розташування у безпосередній близькості до такої території, посилення ракетних обстрілів у відповідний проміжок часу, що об`єктивно створювало реальну небезпеку для життя учасників процесу; тривалість самого процесуального строку та час, який минув із дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали конкретній особі реалізувати своє право (повноваження) у межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право (повноваження) у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення (у разі наявності поважних причин його пропуску), та інші доречні обставини.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт покликався на те , що пропуск звернення до суду був пропущений через те, що з 11.04.2024 по 10.10.2024 тривога оголошувалася 818 разів, а загальна тривалість тривог склала 1546,3 години, переважна кількість з яких припадала на робочий час, а саме з 12 по 18 годину, що підтверджується зі знімку з екрану сайту air-alarms.in.ua.

Крім того, в обґрунтування пропуску строку звернення до суду, позивач посиляється на те, що систематичні обстріли енергетичної системи України призвели до систематичних перебоїв у постачанні електричної енергії внаслідок чого в тому числі енергетичною компанією, яка забезпечує електричною енергією всю Сумську область Сумиобленерго були введені графіки відключення електричної енергії, додаються. Графіки були опубліковані в газеті «Данкор».

Колегія суддів звертає увагу, що зазначені вище обставини є загальновідомими, про частину з них неодноразово повідомляли засоби масової інформації.

Судом встановлено, що село Миколаївка, де знаходиться Фермерське господарство «Беррі Фрут», відноситься до 5 черги відключення електричної енергії, що підтверджується даними сайту постачальника електричної енергії. Відповідно до графіків відключення елекричної енергії електроенергія була відсутня протягом мінімум 2-х годин робочого часу кожного дня. Всього мінімум 4 години на добу не було електричної енергії.

Крім запланованого відключення електричної енергії також діяли аварійні відключення електричної енергії.

Колегія суддів погоджується з доводами апелянта, що вищевказані фактичні обставини свідчать, що дійсно Фермерське господарство "Беррі Фрут" не мало змоги працювати на протязі 6-ти місяців, передбачених для подання позовної заяви, на протязі більше ніж 2 місяці по причинам, які були об`єктивними і на які жодним чином не мали змоги вплинути.

Отже, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про відсутність поважних підстав для поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції здійснено поверхневий підхід до вирішення питання щодо своєчасності подання позивачем позовної заяви та зроблено передчасний висновок про те, що позивач не надав суду належні і допустимі докази щодо наявності поважних причин несвоєчасного звернення до суду з даним позовом, а звідси поважності пропуску строків звернення з даним позовом до суду, наявності підстав для поновлення такого строку.

Інші доводи і заперечення сторін, з урахуванням наведеного, на висновки суду апеляційної інстанції не впливають.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

У справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, як свідчить позиція Суду у багатьох справах, основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

Згідно з ч.1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ст. 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Згідно з ч. 3 ст. 312 КАС України у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, діяв передчасно, а, відтак, ухвала суду першої інстанції є такою, що підлягає скасуванню, а справа - направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду з огляду на положення ст. 320 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Беррі Фрут" - задовольнити.

Ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 10.12.2024 по справі № 480/9549/24 - скасувати

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду..

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя О.А. Спаскін Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич