Постанова

від 13.02.2025 по справі 420/15079/24

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/15079/24

Головуючий першої інстанції Потоцька Н.В.

Час та місце ухвалення судового рішення «--:--», м. Одеса

Повний текст судового рішення складений 09.09.2023р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Крусяна А.В.,

суддів Єщенка О.В., Яковлєва О.В.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

14.05.2024 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання противоправною відмови у прийнятті його декларації щодо відмови від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; зобов`язання прийняти його декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та повідомити про строк та порядок отримання паспорта громадянина України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем вжито залежних від нього дій щодо припинення громадянства російської федерації, однак з незалежних від нього причин таке громадянство не припинено, що і слугувало підставою для подання до міграційного органу України декларації про відмову від іноземного громадянства.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 09.09.2024 позов задоволений частково; визнано протиправною відмову Управління Державної міграційної служби у Херсонській області щодо прийняття від ОСОБА_1 декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації; зобов`язано Управління Державної міграційної служби у Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від громадянства російської федерації замість документа про припинення громадянства російської федерації; в іншій частині позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач має всі правові підстави для подання декларації про відмову від іноземного громадянства, у зв`язку з неможливістю отримати документ про припинення громадянства російської федерації з незалежних від нього причин.

Не погоджуючись з ухваленим у справі судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції при вирішенні справи норм матеріального та процесуального права, тому просить рішення суду скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апелянт посилається на те, що позивачем з моменту прийняття до громадянства України не вчинялись заходи щодо виконання взятого на себе обов`язку щодо виходу з іноземного громадянства з наданням відповідних документів до уповноваженого державного органу України.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 21.10.2021 набув громадянство України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України». /а.с.43/

22.12.2021 Управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області видано ОСОБА_1 тимчасове посвідчення громадянина України. /а.с.36/

22.02.2022 генеральним консульством російської федерації в Одесі прийнята до розгляду заява ОСОБА_1 про вихід з громадянства на підставі ст.19 ч.2 федерального закону «про громадянство російської федерації». /а.с.31-34/

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022р.

Листом Міністерства закордонних справ України від 13.10.2022 №72/11-612/1-81401 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, відповідно до п.11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 №376, що після письмового повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, здійсненим у м. Мінську 14.02.1992, зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24.02.2022.

Листом міністерства закордонних справ російської федерації від 15.11.2023 №31914/кд-гр повідомлено ОСОБА_1 , що згідно електронної бази даних щодо громадянства його заяви про вихід з громадянства не зареєстровано. Рекомендовано звернутися із відповідною заявою до російської закордонної установи у третій країні за місцем проживання заявника. /а.с.38-39/

20.09.2023 ОСОБА_1 подав до Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області декларацію про відмову від іноземного громадянства російської федерації у зв`язку з тим, що існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства, а саме у становлений законодавством строк шести місяців не отримано документа про припинення громадянства цієї держави. /а.с.22-23/

Листами Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 20.10.2023 №С-172/6/6501-23/6501.3.7./547-23, 06.11.2023 №С-196/6/6501-23/6501.3.7./567-23, 31.01.2024 №С-21/6/6501-23/6501.3.7./53-23, 05.03.2024 №С-39/6/6501-23/6501.3.7./94-24, 17.04.2024 №С-81/6/6501-23/6501.3.7./143-24 повідомлено ОСОБА_1 про те, що на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України (органу що видав тимчасове посвідчення громадянина України) протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України. Додатково повідомлено про право звернутися до закордонної установи чи консульства країни походження в державі за місцем тимчасового (постійного) перебування/проживання. /а.с.8-9, 11-12, 14-15, 17-18, 20-21 /

Не погоджуючись з відмовою у прийнятті декларації про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Перевіривши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 4 Конституції України визначено, що в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001р. №2235-III «Про громадянство України» (надалі Закон №2235-III).

Відповідно до ст.8 Закону №2235-III особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24.08.1991р. на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Для оформлення набуття громадянства України в установленому порядку разом із заявою (клопотанням) про набуття громадянства України подається іноземцем - зобов`язання припинити іноземне громадянство.

Іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство (підданство), повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Іноземці, які мають усі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання документа про припинення громадянства (підданства), але з незалежних від них причин не можуть отримати його, подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області від 21.10.2021 набув громадянство України на підставі ч.1 ст.8 Закону України «Про громадянство України». /а.с.43/

22.12.2021 Управлінням Державної міграційної служби України в Херсонській області видано ОСОБА_1 тимчасове посвідчення громадянина України. /а.с.36/

Отже, ОСОБА_1 повинен подати до уповноваженого органу України документ про припинення іноземного громадянства (підданства), виданий уповноваженим органом відповідної держави, протягом двох років з моменту реєстрації її громадянином України.

При цьому, статтею 1 Закону №2235-III визначено, що декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, у якому іноземець, який узяв зобов`язання припинити іноземне громадянство і в якого існують незалежні від нього причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) або іноземних громадянств (підданств), засвідчує свою відмову від громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав.

Незалежна від особи причина неотримання документа про припинення іноземного громадянства (підданства) - невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), уповноваженим органом такої держави документа про припинення громадянства (підданства) особи у встановлений законодавством іноземної держави строк (крім випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років з дня подання клопотання, якщо строк не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства (підданства) за ініціативою особи чи нездійснення такої процедури.

Отже особа, яка набула громадянство України, у випадку неможливості подати документ про припинення іноземного громадянства (підданства) з незалежних від неї причин, може подати до уповноваженого органу України декларацію про відмову від іноземного громадянства. При цьому, до незалежних причин законодавцем віднесено, зокрема, невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін.

Указом Президента України від 27.03.2001р. №215 затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (надалі - Порядок №215).

Згідно з п.119 Порядку №215 особам, які набули громадянство України та взяли зобов`язання припинити іноземне громадянство, видаються тимчасові посвідчення громадянина України. Після подання цими особами в установленому Законом порядку документа про припинення іноземного громадянства або декларації про відмову від іноземного громадянства їм замість тимчасових посвідчень громадянина України залежно від місця проживання видаються паспорти громадянина України або паспорти громадянина України для виїзду за кордон.

Так, 22.02.2022 генеральним консульством російської федерації в Одесі прийнята до розгляду заява ОСОБА_1 про вихід з громадянства на підставі ст.19 ч.2 федерального закону «про громадянство російської федерації». /а.с.31-34/

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022.

Листом Міністерства закордонних справ України від 13.10.2022 №72/11-612/1-81401 повідомлено Міністерство юстиції України, Кабінет Міністрів України, Офіс Президента України, Апарат Верховної Ради України, відповідно до п.11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001р. №376, що після письмового повідомлення російській стороні про рішення української сторони розірвати дипломатичні відносини, встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною і російською федерацією, здійсненим у м. Мінську 14.02.1992р., зазначений міжнародний договір припинив свою дію 24.02.2022р.

Згідно ч.3 ст.78 КАС України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування.

Отже, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України розірвано дипломатичні відносини між двома державами та, зокрема, припинено роботу генерального консульства російської федерації в Одесі з 21.02.2022, що є загальновідомими обставинами.

Таким чином, позивачем вжито залежних від нього дій щодо припинення громадянства російської федерації, що спростовує доводи відповідача, що позивачем протягом двох років з моменту прийняття до громадянства України не вчинялись заходи щодо виконання взятого на себе обов`язку щодо виходу з іноземного громадянства з наданням відповідних документів до уповноваженого державного органу України.

При цьому, в такому випадку законодавство України передбачає можливість подання декларації про відмову від іноземного громадянства, що і було вчинено позивачем 20.09.2023 /а.с.22-23/

У справі Рисовський проти України (п.70-71) Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав про особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП], заява №33202/96, п.120, ECHR 2000-I, «Онер`їлдіз проти Туреччини» [ВП], заява №48939/99, п.128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови», заява №21151/04, п.72, від 08.04.2008, і «Москаль проти Польщі», заява №10373/05, п.51, від 15.09.2009). У справі «Рисовський проти України» також викладено окремі стандарти діяльності суб`єктів владних повноважень, зокрема, розкрито елементи змісту принципу "належного урядування". ЄСПЛ вказав на те, що принцип «належного урядування» передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов`язків.

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (рішення у справі «Москаль проти Польщі»). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам. З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки»). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (рішення у справі «Лелас проти Хорватії»).

Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (серед інших джерел, mutatis mutandis, рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки», п.58, а також рішення у справі «Ґаші проти Хорватії», заява №32457/05, п.40, від 13.12.2007 та у справі «Трґо проти Хорватії», заява №35298/04, п.67, від 11.06.2009).

Таким чином, позивач мав право розраховувати на прийняття відповідачем декларації про відмову від іноземного громадянства, оскільки отримати документ про припинення громадянства російської федерації через введення воєнного стану України та припинення діяльності всіх консульських установ цієї держави на території України, наразі є неможливим.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Враховуючи викладене, колегія суддів доходить до висновку про те, що міграційний орган відмовляючи у прийнятті декларації ОСОБА_1 про відмову від іноземного громадянства діяв не у спосіб. передбачений Законом №2235-III та Порядком №215, що свідчить про протиправність таких дій та необхідність зобов`язання Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області прийняти у ОСОБА_1 декларацію про відмову від іноземного громадянства замість документа про припинення громадянства російської федерації та повідомити про строк та порядок отримання паспорта громадянина України..

Оскільки суд першої інстанції при вирішенні справи вірно застосував норми матеріального закону, рішення суду першої інстанції в порядку ст.316 КАС України підлягає залишенню без змін.

Судові витрати розподіляються відповідно до ст.139 КАС України, якою передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Керуючись ст.ст.139, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2024 року залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги покласти на Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня отримання судового рішення.

Суддя-доповідач А.В. КрусянСудді О.В. Єщенко О.В. Яковлєв