Постанова

від 13.02.2025 по справі 580/5868/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/5868/24 Суддя (судді) першої інстанції: Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Безименної Н.В.

суддів Бєлової Л.В. та Кучми А.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до суду з позовом до ГУ ПФ України в м.Києві, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 №51/9121, станом на листопад 2019 року, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених раніше виплат, без обмеження максимальним розміром, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою;

- зобов`язати відповідача перерахувати та виплатити пенсію на підставі довідки про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 №51/9121, станом на листопад 2019 року, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених раніше виплат, без обмеження максимальним розміром, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії ГУ ПФ України в м.Києві щодо відмови перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 №51/9121, станом на листопад 2019 року, починаючи з 01.12.2019. Зобов`язано ГУ ПФ України в м. Києві перерахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію на підставі довідки відділу координації пенсійних питань МВС України про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 № 51/9121, станом на листопад 2019 року, починаючи з 01.12.2019, з урахуванням проведених раніше виплат. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в частині відмови в перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в цій частині. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовані тим, що вимоги про не застосування обмеження максимальним розміром до пенсії позивача не є передчасними, оскільки такі обмеження вже застосовані відповідачем.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавав. В суді першої інстанції його позиція обґрунтовувалась тим, що обмеження пенсії позивача максимальним розміром встановлено на законодавчому рівні.

Відповідно до ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Беручи до уваги, що в суді першої інстанції справа розглядалась в порядку спрощеного провадження, враховуючи, що за наявними у справі матеріалами її може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів та з огляду на відсутність необхідності розглядати справу у судовому засіданні, введення в Україні воєнного стану, керуючись приписами ст.311 КАС України, справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в ГУПФ України в м.Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», що підтверджується копією пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 (а.с.36).

Листом від 24.04.2024 №12249/51-2024 Відділ координації пенсійних питань МВС України направив до ГУ ПФ України в м.Києві довідку від 24.04.2024 №51/9121 про розмір грошового забезпечення позивача, яке станом на листопад 2019 становить 38245,92 грн (а.с.27-29).

За результатами розгляду заяв позивача щодо здійснення перерахунку його пенсії на підставі відповідної довідки, листами від 24.05.2024 №2600-0202-8/106051 та від 06.06.2024 №23520-22408/П-02/8-2600/24 відповідач повідомив про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача та правомірності застосування до його пенсії обмеження максимальним розміром (а.с.22-26).

Вважаючи відмову відповідача у здійснення перерахунку пенсії протиправною, позивач звернулася до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, частково задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії на підставі оформленої уповноваженим органом відповідної довідки, який має бути здійснено з 19.11.2019 з дня втрати чинності п.3 Постанови №103, однак вимоги щодо не застосування до пенсії обмеження максимальним розміром до проведення відповідного перерахунку є передчасними.

За наслідками перегляду рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, в межах вимог та обґрунтувань апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступних висновків.

Частиною 2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

В рамках апеляційного провадження спірним є правомірність застосування відповідачем обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Питання щодо обмеження максимальним розміром пенсій осіб, яким призначено пенсію відповідно до положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» неодноразово досліджувалось Верховним Судом, зокрема у постановах від 06.11.2018 у справі №522/3093/17, від 08.08.2019 у справі №522/3271/17, від 10.10.2019 у справі №522/22798/17, від 30.10.2020 у справі №522/16881/17, від 17.05.2021 у справі №343/870/17 Верховний Суд висловлював правові висновки з цього питання, за якими положення ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» про те що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність доповнено згідно із Законами України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» №3668-VI від 08.07.2011 та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» №848-VIII від 24.12.2015.

Проте, зазначені положення в цілому визнано неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016, згідно з п.2 резолютивної частини якого, зокрема, ч.7 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» втратила чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Таким чином, з 20.12.2016 нечинною є ч.7 ст.43 в Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII, який відповідно до Прикінцевих положень цього Закону, набрав чинності з 01.01.2017 року, у частині 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» слова і цифри «у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року» замінено словами і цифрами «по 31 грудня 2017 року».

Таким чином, буквальне розуміння змін внесених Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 №1774-VIII з урахуванням рішення Конституційного Суду України № 7-рп/2016 від 20.12.2016 дозволяє стверджувати, що у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» відсутня ч.7 ст.43, а внесені до неї зміни, що полягають у зміні слів і цифр, є нереалізованими.

Це означає, що ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не передбачає положень, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів.

Наведене свідчить про відсутність підстав для обмеження розміру пенсії позивача, призначеної відповідно до умов Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» десятьма прожитковими мінімумами.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений у постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі №380/12337/20, який підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

При цьому, з наявних в матеріалах справи розрахунків пенсії позивача за період з 01.12.2015 по 20.05.2024 вбачається, що ГУ ПФ України в м.Києві при визначенні розміру пенсії позивача застосовує до неї обмеження максимальним розміром (а.с.32-35).

Таким чином, твердження суду першої інстанції про передчасність позовних вимог в частині зобов`язання відповідача провести відповідний перерахунок пенсії позивача без застосування обмеження максимальним розміром є безпідставними та спростовані матеріалами справи.

З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, колегія суддів доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу пенсії без застосування до неї обмеження максимальним розміром.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В той же час, апеляційна скарга не містить доводів та обґрунтувань в частині задоволених позовних вимог та у вказаній частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, а тому, в силу вимог ст.308 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині не переглядається.

Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п. 13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20 травня 2013 року №7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права, призвели до неправильного вирішення справи в частині, внаслідок чого колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції в частині із прийняттям нової постанови.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Керуючись ст.243, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частини - задовольнити.

Викласти абзац 3 резолютивної частини рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року в наступній редакції:

«Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368) перерахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) пенсію на підставі довідки Відділу координації пенсійних питань Міністерства внутрішніх справ України про розмір грошового забезпечення від 24.04.2024 № 51/9121, станом на листопад 2019 року, починаючи з 01.12.2019, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням проведених раніше виплат.».

В іншій частині рішення Київського окружного адміністративного суду від 28 серпня 2024 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Текст постанови складено 13 лютого 2025 року.

Головуючий суддя Н.В.Безименна

Судді Л.В.Бєлова

А.Ю.Кучма