Рішення

від 13.02.2025 по справі 344/8645/24

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/8645/24

Провадження № 2/344/486/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 лютого 2025 року місто Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Мелещенко Л.В.

секретаря судового засідання Ласки І.О.

за участю сторін:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача Протаса В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Івано-Франківськ за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

03 травня 2024 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що працював в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 24 лютого 2014 року на посаді електрика на підставі наказу від 19 лютого 2014 року № 46/3. Наказом від 25 березня 2024 року № 94/3 позивач був звільнений з роботи у зв`язку зі скороченням штатів працівників з 01 квітня 2024 року. Позивач вважає таке звільнення незаконним. За таких обставин позивач просить поновити його на роботі електромонтера в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу та стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу за період 01 квітня 2024 року по дату ухвалення судового рішення (а.с. 1-5).

На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03 травня 2024 року, дану справу розподілено для розгляду головуючому судді Мелещенко Л.В. (а.с. 10-11).

Ухвалою суду від 07 травня 2024 року позовну заяву залишено без руху (а.с.12-13).

30 травня 2024 року позивачем усунуто недоліки (а.с. 16-17).

Ухвалою суду від 31 травня 2024 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження (а.с. 18-19).

25 червня 2024 року представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому просить у задоволенні позову відмовити, вважає позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими з наступних підстав.

Заперечуючи проти вимог позову, відповідач зазначає, що ОСОБА_1 працював в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу з 24 лютого 2014 року на посаді електромонтера 6 розряду відділу головного енергетика на підставі наказу ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 19 лютого 2014 року № 46/3. Згодом з 31 березня 2021 року позивач був переведений (у зв`язку з реорганізацією структурного підрозділу) в сектор електроенергетики служби енергозабезпечення на аналогічну посаду, згідно з наказом ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу від 23 березня 2021 року № 44/3.

У зв`язку із змінами в організації праці та з метою оптимізації роботи служби енергозабезпечення, до складу якої входить сектор електроенергетики/електрозабезпечення, ректором Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на підставі пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України був виданий наказ від 25 січня 2024 року № 25/3 «Про скорочення посад», зокрема трьох ставок електромонтерів 6 розряду з 01 квітня 2024 року. З даним наказом були ознайомлені не пізніше двох місяців до моменту можливого вивільнення всі електромонтери 6 розряду Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, у тому числі ОСОБА_2 . Повноваження ректора Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу на видання такого наказу передбачені статтею 34 Закону України «Про вищу освіту».

Відповідно до статті 42 Кодексу законів про працю України та з метою визначення рівня кваліфікації і продуктивності праці працівників для переважного їхнього права на залишенні на роботі під час скорочення різних посад в структурних підрозділах університету, в тому числі електромонтерів 6 розряду, наказом ректора від 18 березня 2024 року № 71/3 було створено відповідну комісію під головуванням проректора з адміністративно-господарської роботи та із залученням (за згодою) Голови первинно-профспілкової організації працівників Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Дана комісія затвердила критерії продуктивності праці, оскільки вони не визначені в законодавстві, та здійснила їх оцінювання включно з працівниками, які перебувають на посаді електромонтера 6 розряду. За результатом їхньої роботи було встановлено наступне. З 01 квітня 2024 року, відповідно до наказу ректора від 25 січня 2024 року № 25/3, скорочувались 3 (три) посади електромонтерів 6 розряду, з яких одна посада була вакантна. Посади електромонтерів 6 розряду займали ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Найнижчу продуктивність праці мали серед даних працівників ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Через відсутність роботи (вакансій) за відповідною професією чи спеціальністю в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, комісією відповідно їм таке не пропонувалося. Серед визначення критеріїв комісії не було передбачено наявності в електромонтерів 6 розряду допусків до роботи в електроустановках, у тому числі групи, оскільки це вважатиметься дискримінацією по відношенню до інших таких працівників і також в діяльності Івано-Франківського національного технічного університеті нафти і газу відсутня потреба в цьому, оскільки за необхідності таку роботу виконують висококваліфіковані фахівці з Акціонерного товариства «Прикарпаттяобленерго» на умовах укладеного відповідного договору.

Крім цього, позивач не наводить у своїй позовній заяві та не додає до неї доказів про те, що він виконував роботу, пов`язану із високою напругою понад 1000 В (4 групою).

Відповідач із позивачем здійснив 02 квітня 2024 року всі взаєморозрахунки під час звільнення, а саме виплатив вихідну допомогу в розмірі середнього місячного заробітку (7281,80 грн), компенсацію за дні невикористаної відпустки у розмірі 12 535,56 грн та заробітну плату за один день 1 квітня 2024 року у розмірі 371,90 грн, а також відшкодував кошти за затримку в один день даного розрахунку з ним у розмірі 371,90 грн. Загальна сума становить 20561,16 грн.

Відповідач вважає, що жодним чином не порушив права на працю позивача, а також забезпечив процедуру скорочення штату і вивільнення відповідно до законодавства, а тому відсутні законні підстави для задоволення його позову, зокрема скасування наказу ректора від 25 березня 2024 року № 94/3. За таких обставин відповідач просить у задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі (а.с. 30-33).

16 липня 2024 року позивачем подано до суду відповідь на відзив відповідача, в якому заявлені позовні вимоги підтримує у повному обсязі та просить задовольнити (а.с.55-59).

05 серпня 2024 року представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі (а.с.71-75).

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, просив у задоволенні позову відмовити.

Суд, вислухавши учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

24 лютого 2014 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу ОСОБА_1 було видано посвідчення № НОМЕР_1 за посадою електромонтера (а.с.6).

Наказом № 46/3 від 19 лютого 2014 року Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу ОСОБА_1 прийнято на посаду електромонтера 6 розряду відділу головного енергетика з 24 лютого 2014 року із окладом 1182 грн (а.с.34).

На підставі наказу від 23 березня 2021 року № 44/3 «По особовому складу» ОСОБА_1 електромонтера 6 розряду на 1,0 ставки відділу головного енергетика переведено на посаду електромонтера 6-го розряду на 1,0 ставки сектору електроенергетики служби енергозбереження з 31 березня 2021 року на постійно із окладом 3631 грн (а.с.35).

25 березня 2024 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу був виданий наказ № 94/3 «По особовому складу», відповідно до якого ОСОБА_1 електромонтера 6 розряду на 1,0 ставки сектору електроенергетики служби енергозабезпечення звільнено від займаної посади відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату працівників) з 01 квітня 2024 року. З наказом ОСОБА_1 ознайомлений 01 квітня 2024 року (а.с. 8, 50-51).

Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу 25 січня 2024 року прийнято наказ № 25/3 «Про скорочення посад» з 01 квітня 2024 року (а.с.36).

25 січня 2024 року ОСОБА_1 ознайомився з наказом від 25 січня 2024 року №25/3 та його попереджено про можливе звільнення (а.с. 37).

18 березня 2024 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу прийнято наказ № 71/3 «Про створення комісії», відповідно до наказів ректора від 25 січня 2024 року № 24/3, 25 січня 2024 року № 25/3, 31 січня 2024 року №32/3, 06 лютого 2024 року № 36/3 «Про скорочення посад» та встановлення оцінки кваліфікації продуктивності праці і переважного права на залишення на роботі працівників, які підлягають вивільненню у зв`язку із скороченням штатів (а.с.38).

18 березня 2024 року складено протокол засідання комісії щодо оцінки продуктивності праці, переважного права на залишення на роботі працівників у господарському комплексі університету, які підлягають скороченню штатів працівників, згідно з наказами ректора від 25 січня 2024 року № 24/3, 25 січня 2024 року № 25/3, 31 січня 2024 року № 32/3, 06 лютого 2024 року № 36/3 «Про скорочення посад», від 06 лютого 2024 року № 37/3 «Про скорочення посад» та від 18 березня 2024 № 71/3 Про створення комісії» (а.с. 39-44).

Згідно додатку до Протоколу від 18 березня 2024 року, дана комісія також затвердила критерії продуктивності праці для визначення осіб, що підлягають скороченню по сектору електрозабезпечення - електромонтера 6 розряду (а.с. 45-46).

З додатку до Протоколу від 18 березня 2024 року вбачається, що складений результат оцінювання за затвердженими критеріями продуктивності праці для визначення осіб, що підлягають скороченню по сектору електрозабезпечення - електромонтера 6 розряду, після чого комісія прийшла до одностайного висновку, що найнижчу продуктивність праці мали ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у зв`язку з чим рекомендують ректору розірвати трудовий договір на підставі п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України (а.с. 47-49).

20 червня 2024 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу складена довідка про те, що відповідно до наказу ректора від 25 січня 2024 року № 25/3 «Про скорочення посад» одна з трьох посад електромонтера 6 розряду була вакантною з 25 січня 2024 року по 01 квітня 2024 року, також за цей період часу в університеті були відсутні вакансії за відповідною професією чи спеціальністю (а.с. 52).

З позивачем проведено розрахунок при звільненні, про що свідчить довідка від 20 червня 2024 року № 67-32-33/1 про здійснення розрахунку (а.с.53).

Статут Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 21 квітня 2023 року № 464 (а.с.76-92).

02 жовтня 2024 року ОСОБА_6 звернувся до суду з заявою, в якій вказує, що працює головним механіком відділу головного механіка Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, член комісії (на підставі наказу ректора університету від 18 березня 2024 року № 71/3 «Про створення комісії») щодо оцінки продуктивності праці, переважного права на залишення на роботі працівників, які підлягають скороченню штатів, відповідно до наказу ректора від 25 січня 2024 року № 25/3 «Про скорочення посад», підтверджує, що був присутнім на її засіданні та особисто підписав протокол від 18 березня 2024 року за результатом голосування та прийняття відповідних рішень (а.с. 104).

17 вересня 2024 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу була видана довідка про доходи ОСОБА_1 , згідно якої він працював в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу, займав посаду електромонтера 6 розряду, загальна сума доходів за 6 (шість) місяців з жовтня 2023 року по березень 2024 року становить 45820,38 грн. Середньомісячна заробітна плата складає 7636,73 грн (а.с. 105).

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно частини першої-другої статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Частинами першою-другою, шостою статті 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Держава створюєумови дляповного здійсненнягромадянами правана працю,гарантує рівніможливості увиборі професіїта родутрудової діяльності,реалізовує програмипрофесійно-технічногонавчання,підготовки іперепідготовки кадріввідповідно досуспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Статтею 5-1 Кодексу законів про працю України передбачено, що держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконному звільненні, а також сприяння у збереженні роботи.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані роботодавцем лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Положеннями частини другої статті 40 Кодексу законів про працю України визначено, що звільнення з підстав, зазначених упунктах 1,2і6цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Вирішуючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України, суди повинні з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за два місяці про наступне вивільнення.

Відповідно дочастини першої-другоїстатті 49-2Кодексу законівпро працюУкраїни,про наступневивільнення працівниківперсонально попереджаютьне пізнішеніж задва місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією або спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу законів про працю України, при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Частиною другою статті 42 Кодексу законів про працю України, зокрема, визначено, що при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надаєтьсяпрацівникам з тривалішим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації.

Отже, при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці передусім підлягає оцінці кваліфікація та продуктивність праці працівників, які підлягають скороченню. І лише за умови рівноцінності кваліфікації та продуктивності праці перевагу на залишення на роботі мають працівники, перелічені у частині другій статті 42 Кодексу законів про працю України.

Згідно з вимогами статті 43 Кодексу законів про працю України, розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 25, 7 статті 40 пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути здійснено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник. У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

У частині другій статті 2 Закону України «Про організаціютрудових відносинв умовахвоєнного стану»,у період дії воєнного стану нормистатті 43Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.

Відповідно до частини першої-третьої статті 12 Цивільного процесуального кодексу України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно частини шостої статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 25 березня 2024 року Івано-Франківським національним технічним університетом нафти і газу був виданий наказ № 94/3, яким позивача ОСОБА_1 , електромонтера 6 розряду на 1,0 ставки сектору електроенергетики служби енергозабезпечення, звільнено від займаної посади відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (скорочення штату працівників) з 01 квітня 2024 року.

З даним наказом позивач ознайомився 01 квітня 2024 року, про що свідчить його підпис..

До прийняття наказу про звільнення позивача з посади відповідачем 25 січня 2024 року прийнято наказ № 25/3 «Про скорочення посад» з 01 квітня 2024 року, з яким ознайомлено 25 січня 2024 року позивача та попереджено про можливе звільнення.

Отже, позивач був попереджений про майбутнє звільнення у строки, передбачені законом.

Комісією щодо оцінки продуктивності праці, переважного права на залишення на роботі працівників у господарському комплексі університету, які підлягають скороченню штатів працівників, було прийнято висновок, що найнижчу продуктивність праці мали, у тому числі ОСОБА_1 .

Таким чином, посилання позивача на те, що він має порівняно з іншими працівниками переважне право на залишення на роботі у зв`язку із скороченням штату працівників, оскільки має більший досвід роботи, більшу високу кваліфікацію і продуктивність праці судом не може бути враховано з вищевказаних причин.

Також позивач пояснив у судовому зсіданні, що він дійсно не володіє тими навичками продуктивності праці, де зазначено у додатку щодо нього «мінус».

З матеріалів справи вбачається, що в університеті були відсутні вакансії за відповідною професією чи спеціальністю.

Посилання позивача ОСОБА_1 на те, що особи, які підписали протокол від 18 березня 2024 року, не були присутні на засіданні та рішення не прийняли, суд вважає безпідставним, оскільки жодними доказами це не підтверджується. Натомість ОСОБА_6 у заяві від 02 жовтня 2024 року підтвердив, що він, будучи членом комісії щодо оцінки продуктивності праці, переважного права на залишення на роботі працівників, які підлягають скороченню штатів, був присутнім на її засіданні та особисто підписав протокол від 18 березня 2024 року за результатом голосування та прийняття відповідних рішень

Судом не може бути враховано посилання позивача і на те, що він має 47-річний досвід у професії, оскільки згідно положень статті 42 Кодексу законів про працю України переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці, а при рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надаєтьсяпрацівникам з тривалішим безперервним стажем роботи на цьому підприємстві, в установі, організації.

Враховуючи наведене, будь-яких порушень норм трудового законодавства під час звільнення позивача судом не встановлено.

Також суд зазначає, що під час вирішення спору між працівником і роботодавцем суд не вирішує питання про доцільність скорочення чисельності або штату працівників, а перевіряє наявність підстав для звільнення, тобто чи відбувалося скорочення штату або чисельності працівників та дотримання відповідної процедури, що зазначено у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 210/6543/21 (провадження № 61-10117св23).

Враховуючи наведене, суд вважає, що при звільненні ОСОБА_1 у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними із скороченням чисельності та штату працівників, не було порушено його прав, оскільки відповідач дотримався процедури такого звільнення, тому вимоги про поновлення його на роботі електромонтера в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу не підлягають задоволенню

Відповідно не підлягають задоволенню похідні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Усі інші пояснення учасників справи, їх докази і аргументи не спростовують висновків суду, зазначених у цьому судовому рішенні, їх дослідження та оцінка судом не надала можливості встановити обставини, які б були підставою для ухвалення будь-якого іншого судового рішення.

Виходячи із вищевикладеного, суд, оцінивши докази, надані сторонами у справі, їх належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, відповідно до статті 89 Цивільного процесуального кодексу України, дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, у разі відмови у задоволенні позову судові витрати покладаються на позивача.

Оскільки позивач на підставі пункту 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» був звільнений від сплати судового збору при зверненні до суду з даним трудовим спором, тому суд вважає, що судові витрати слід віднести за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

На підставі вищевикладеного, відповідно до статей 43, 64 Конституції України, статей 5-1, 40, 42, 43, 49-2, 233-235 Кодексу законів про працю України, статей 1, 2, 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», керуючись статтями 2, 4, 9, 10-13, 76-81,89,141, 259,263-265,268, 273, 279, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржене до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу, код ЄДРПОУ 02070855, місцезнаходження: 76019 м. Івано-Франківськ, вул. Карпатська, буд. 15.

Повний текст рішення складено 14 лютого 2025 року.

Суддя МелещенкоЛ.В.