Рішення

від 06.02.2025 по справі 917/1026/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.02.2025 Справа № 917/1026/24

м. Полтава

за позовом Акціонерного товариства "Українська залізниця", вул. Єжи Гедройця, 5, м. Київ, 03150 в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця", вул. Привокзальна, 22, м. Лиман, 84404

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-оренд", вул. Капітана Володимира Кісельова, 29, офіс 454 Г, м. Полтава, Полтавська область, 36014

про стягнення грошових коштів в сумі 1535685,19 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-оренд" про стягнення 1535685,19 грн.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 28.06.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 30.07.2024 на 09:50 год.

Відповідач відзив на позовну заяву не надав.

Суд зазначає, що копії ухвал направлялися відповідачу за адресою згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (вул. Капітана Володимира Кісельова (Зигіна), будинок 29, офіс 454 Г, м. Полтава, Полтавська область, 36014), повернулися до суду із поштовими відмітками "за закінченням терміну зберігання", "адресат відсутній за вказаною адресою".

Суд зазначає, що заяв про зміну відповідачем місцезнаходження на адресу суду не надходило.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.05.2018 у справі № 904/6063/17, отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт неотримання скаржником кореспонденції, якою суд із додержанням вимог процесуального закону надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася до суду у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки наведене зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу (аналогічна позиція викладена в постановах КГС ВС від 16.05.2018 у справі № 910/15442/17, від 10.09.2018 у справі № 910/23064/17, від 24.07.2018 у справі № 906/587/17).

Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що відповідач має доступ до судових рішень та мав можливість ознайомитись з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Згідно ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У зв`язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних у матеріалах справи, достатньо, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

18.07.2024 (вхід. № 9890) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 23.07.2024 відмовлено представнику позивача в заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

26.07.2024 (вхід. № 10200) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява, в якій останній просить суд підготовче засідання провести без участі представника позивача.

Ухвалою суду від 30.07.2024 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 26.09.2024р. на 12:30 год.

17.09.2024 (вхід. № 12262) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Судове засідання, призначене на 26.09.2024р. на 12:30 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 03.10.2024 розгляд справи призначено на 26.11.2024 на 13:00 год.

Ухвалою суду від 26.11.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 06.02.2025р. на 13:00 год.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.2025 позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судовому засіданні 06.02.2025 судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши подані докази, суд встановив:

06.08.2021 між Акціонерним товариством "Українська залізниця" (далі замовник, залізниця, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Еко Тех Сервіс" (далі виконавець) було укладено договір про надання послуг з ремонту лінійного обладнання локомотивів № 599/2021-ЦЮ.

Позивач зазначає, що на момент пред`явлення позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Еко Тех Сервіс" змінило своє місцезнаходження та своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-оренд" (далі - відповідач), що підтверджується інформацією в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та листом відповідача № 07-01 від 28.07.2023.

За умовами укладеного договору (п.1.1), Виконавець зобов`язується надати послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги - код ДК 021:2015:50220000-3 - Послуги з ремонту, технічного обслуговування залізничного транспорту і пов`язаного обладнання та супутні послуги ( Послуги з ремонту колісних пар тепловозів 2ТЕ116) (далі - Послуги), переданого Виконавцю Замовником в особі Фактичних Отримувачів, згідно з Специфікацією (Додаток 1 до Договору), Графіком подачі в ремонт та видачі з ремонту обладнання (Додаток 2 до Договору), Протоколом узгодження ціни (Додаток 3 до Договору), Технічними вимогами (Додаток 4 до Договору), які є невід`ємною частиною цього Договору, у порядку та строки, визначені цим Договором, а Замовник зобов`язаний прийняти надані Послуги та здійснити оплату у порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Згідно з п.3.2 договору, ціна Договору визначена у Специфікації (Додаток 1 до цього Договору) та становить 10376251, 20 грн. (десять мільйонів триста сімдесят шість тисяч двісті п`ятдесят одна грн. 20 коп. з ПДВ).

Відповідно до п.5.3 договору та згідно з додатком 2 до договору, обладнання подається в ремонт чотирма партіями та оформлюється Актом приймання обладнання в ремонт.

Відповідно до п.5.4 договору, дата підписання Акта приймання обладнання в ремонт є датою початку ремонту.

Строк здачі обладнання з ремонту - 45 календарних діб після підписання Акта приймання обладнання в ремонт (п. 5.11 договору).

Відповідно до п.5.10 договору, датою завершення ремонту обладнання є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

Відповідно до п.8.4 договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим Договором, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотка від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 (тридцяти) днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% (сім) відсотків вказаної вартості.

Відповідно до п.12.1 договору, договір набирає чинності з дати підписання його Сторонами і діє до 31 грудня 2021 року, а в частині розрахунків - до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань. Додатковою угодою від 15.12.2021 сторони подовжили строк дії договору до 23.02.2022.

Під час виконання послуг з ремонту лінійного обладнання відповідач систематично порушував умови договору в частині строку надання послуг. А саме:

- перша частина обладнання була передана в ремонт 09.09.2021 та мала бути повернута з ремонту протягом 45 календарних днів. Фактично обладнання було відремонтовано та передано позивачу 07.02.2022, прострочення виконання склало 106 діб. Зазначені обставини підтверджуються актом приймання обладнання в ремонт від 09.09.2021 та актом приймання-передачі наданих послуг від 07.02.2022;

- друга частина обладнання була передана в ремонт 29.09.2021 та мала бути повернута з ремонту протягом 45 календарних днів. Фактично обладнання було відремонтовано та передано позивачу 07.02.2022, прострочення виконання склало 86 діб. Зазначені обставини підтверджуються актом приймання обладнання в ремонт від 29.09.2021 та актом приймання-передачі наданих послуг від 07.02.2022;

- третя частина обладнання була передана в ремонт 30.12.2021 та мала бути повернута з ремонту протягом 45 календарних днів. Фактично обладнання було відремонтовано та передано позивачу 23.02.2022, прострочення виконання склало 10 діб. Зазначені обставини підтверджуються актом приймання обладнання в ремонт від 30.12.2021 та актом приймання-передачі наданих послуг від 23.02.2022;

- четверта частина обладнання була передана в ремонт 31.12.2021 та мала бути повернута з ремонту протягом 45 календарних днів. Фактично обладнання до теперішнього часу не відремонтовано та не передано позивачу. Зазначені обставини підтверджуються актом приймання обладнання в ремонт від 31.12.2021 та листом відповідача від 28.07.2023 №07-01.

Позивач на адресу відповідача 28.09.2023 та 24.11.2023 направляв претензії про необхідність оплати неустойки за невиконання умов договору.

Однак відповіді позивач не отримав, неустойка не оплачена.

Враховуючи фактичні дати виконання робіт (Акти приймання - передачі наданих послуг) та строк, позивач вважає, що відповідачем порушено виконання свого зобов`язання, що стало підставою для нарахування передбачених п.8.4 договору пені та штрафу.

Вказане стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) встановлено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Згідно з ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

В статті 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В статті 628 ЦК України вказано, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

В статті 629 ЦК України вказано, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.5.3 договору та згідно з додатком 2 до договору, обладнання подається в ремонт чотирма партіями та оформлюється Актом приймання обладнання в ремонт.

Відповідно до п.5.4 договору, дата підписання Акта приймання обладнання в ремонт є датою початку ремонту.

Строк здачі обладнання з ремонту - 45 календарних діб після підписання Акта приймання обладнання в ремонт (п. 5.11 договору).

Відповідно до п.5.10 договору, датою завершення ремонту обладнання є дата підписання акта приймання-передачі наданих послуг.

За ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Під виконанням зобов`язання розуміється вчинення боржником та кредитором взаємних дій, спрямованих на виконання прав та обов`язків, що є змістом зобов`язання.

Невиконання зобов`язання має місце тоді, коли сторони взагалі не вчиняють дій, які складають зміст зобов`язання, а неналежним виконанням є виконання зобов`язання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ст.217 Господарського кодексу України).

За правилами ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (ст.546 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

За умовами ст. 551 Цивільного кодексу України предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписами ч. 4 ст. 213 Господарського кодексу України штраф як різновид неустойки, може бути встановлений договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.8.4 договору, за порушення Виконавцем строків надання послуг, передбачених цим Договором, останній сплачує Замовнику неустойку у розмірі 0,1% (нуль цілих одна десята) відсотка від вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання, за кожен день прострочення, крім того, за прострочення понад 30 (тридцяти) днів, Виконавець додатково сплачує Замовнику штраф у розмірі 7% (сім) відсотків вказаної вартості.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідач прострочив строк надання послуг з ремонту. За розрахунком позивача, за не виконання умов договору від 06.08.2021 № 599/2021-ЦЮ сума неустойки (пені) становить 990 931,99 грн, штрафу - 544 753,2 грн, які є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відтак, на підставі матеріалів справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, а також перевіривши правильність розрахунку неустойки, який здійснений позивачем, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача згідно приписів ст.129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 123, 129, 210, 232, 233, 236, 238, 240, 241 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-оренд" (вул. Капітана Володимира Кісельова, 29, офіс 454 Г, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 42730077) на користь Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Донецька залізниця" АТ "Українська залізниця" (вул. Привокзальна, 22, м. Лиман, 84404, код ЄДРПОУ 40150216) неустойку за не виконання умов договору від 06.08.2021 №599/2021-ЦЮ в сумі 1 535 685,19 грн., в тому числі: штраф 544 753,2 грн., пеня 990 931,99 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 23 035,28 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ч.1,ч.2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно ст. 257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повне рішення складено 14.02.25

Суддя Солодюк О.В.