Ухвала

від 17.02.2025 по справі 452/601/25

САМБІРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 452/601/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Бікезіна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 14.02.2025 року звернувся до Самбірського міськрайонного суду Львівської області з заявою про визнання недієздатним ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначення його опікуном над ним.

Перевіривши заяву та додані до неї документи, приходжу до висновку, що вона підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (що є джерелом права для суду) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, не єабсолютним іможе бутиобмежено рішеннямисуду (Golderv.theUnitedKingdom,§ 38;Stanevv.Bulgaria(Станєвпроти Болгарії),§§ 230).Теж самезастосовується усправах щодокритеріїв прийнятностізаяви,що засвоїм характеромрегулюються державою,яка користуєтьсяпевною свободоюрозсуду уцьому питанні(Luordov.Italy(Луордопроти Італії),§ 85). Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Відповідно до п. 1) ч. 2 ст. 293 ЦПК Українисуд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Згідно з ч. 3 ч. 4 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.

Згідно ч. 1 ст. 295 ЦПК України заява про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, у тому числі неповнолітньої особи, чи визнання фізичної особи недієздатною подається до суду за місцем проживання цієї особи, а якщо вона перебуває на лікуванні у закладі з надання психіатричної допомоги - за місцезнаходженням цього закладу.

Згідно зі статтею 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), у яких особа отримує соціальні послуги.

Пунктом четвертим Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265, який набрав чинності 14 березня2022 року, передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.

Результат аналізу змісту вказаних норм дозволяє зробити висновок, що особа може мати декілька місць проживання/перебування. Водночас законодавством визначено необхідність проведення реєстрації (декларування) місця проживання/перебування особи, яка може бути здійснена тільки за однією адресою за її власним вибором, в тому числі й на підставі договору оренди житлового приміщення.

Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.

Положення частини першої статті 27, частини першої статті 28 ЦПК України імперативно встановлюють, що визначення територіальної юрисдикції (підсудності) здійснюється з урахуванням зареєстрованого місця проживання або перебування фізичної особи - сторони у справі, якщо інше не передбачено законом.

Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.

Отже в нормах ЦПК Українипередбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.

З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.

Такі висновки викладені у постанові ВС від24 червня 2024 рокупо справі

№ 554/7669/21.

В заяві ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою:

АДРЕСА_1 .

Разом з тим, згідно відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_2 зареєстрованим не значиться.

Зазначені обставини не дають змогу суду визначитися з підсудністю справи Самбірському міськрайонному суду Львівської області.

Заява про визнання фізичної особи недієздатною має відповідати як загальним вимогам, передбаченим ст. 175 ЦПК України, так і змісту та формі заяви, передбаченим

ст. 297 ЦПК України.

Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.

ОСОБА_1 зазначає, що ОСОБА_2 є його рідним братом, що підтверджує свідоцтвами про їх народження. Разом з тим прізвища батьків в свідоцтвах зазначені як ОСОБА_3 (батько) та ОСОБА_4 (мати), а в долучених до заяви паспортах прізвище батьків зазначено як « ОСОБА_5 ».

Відповідно доп.5)ч.3ст.175ЦПК України,позовна заяваповинна містити, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Частиною 3статті 297 ЦПК Українипередбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатної мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Однак всупереч наведеній нормі, ОСОБА_1 у заяві про визнання ОСОБА_2 недієздатним лише зазначає, що останній є особою з інвалідністю І Б групи з дитинства, внаслідок захворювання безтерміново з діагнозом ШF 73, потребує постійного стороннього нагляду. Висновок МСЕК датований 2012 роком, згідно медичної довідки на обліку у психіатра перебуває з 1980 року. Щодо причин необхідності вирішення питання про визнання ОСОБА_2 недієздатним саме в теперішній час (коли це питання не підіймалося 33 роки) матеріали справи не містять.

Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України, суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Згідно з ч. 1ст. 60 ЦК Українисуд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Крім того, фізична особа може бути призначена опікуном (піклувальником) лише за її згодою, що повинно бути виражено в письмовій заяві. Особа, яка виявила бажання виконувати обов`язки опікуна (піклувальника), подає до органу заяву про клопотання перед судом про призначення її опікуном (піклувальником). До заяви додається медичний висновок про те, що за станом здоров`я заявник може бути опікуном (піклувальником). Спеціалісти органу опіки і піклування обстежують матеріально-побутові умови проживання майбутнього опікуна (піклувальника), складають відповідний акт і готують до суду подання щодо кандидатури опікуна (піклувальника).

Всупереч вищезазначеним вимогам закону, заявником не додано доказів звернення до органу опіки та піклування з клопотанням про призначення його опікуном та відповідне подання цього органу.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Якщо заявник відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтею 175 цього Кодексу, заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо заявник не усунить недоліки заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається.

Таким чином, зважаючи на зазначені вище недоліки, заяву ОСОБА_1 слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення недоліків, що не може перевищувати десяти днів з дня отримання ним копії ухвали.

Керуючись ст. ст. 175, 177, 184, 185, 260, 261, 297, 353 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И Л А:

Заяву заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , орган опіки та піклування виконавчого комітету Рудківської міської ради Самбірського району Львівської області, про визнання особи недієздатною та призначення опікуна, - залишити без руху, та надати заявнику десятиденний строк з дня вручення ухвали на усунення недоліків.

Роз`яснити заявнику, що у разі не усунення недоліків заяви у вказаний строк заява вважається неподаною і повертається заявнику.

Копію ухвали невідкладно надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя