Постанова

від 06.02.2025 по справі 308/1786/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/1786/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

06 лютого 2025 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої - судді Кожух О.А.,

суддів - Джуги С.Д., Мацунича М.В.,

за участі секретаря - Савинець В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух Василь Іванович, на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року (головуюча суддя Бенца К.К.), про забезпечення позову у цивільній справі № 308/1786/20 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталія Василівна, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Васіловка Вікторія Олександрівна, про визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко» (далі - ТОВ «ЕТК «Сіко») звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог: відділ державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців виконавчого комітету Ужгородської міської ради, приватний нотаріус Ужгородського міського нотаріального округу Малинич Наталія Анатоліївна, у якому просило визнати недійсними:

1) договір відчуження від 22.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 відчужила корпоративні права (частку у статутному капіталі) в обсязі 100 % ТОВ «ЮГ-РЕЙН» на користь своєї матері ОСОБА_2 ;

2) договір дарування від 22.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 подарувала своїй матері ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову зазначало, що оскаржувані правочини є такими, що вчинені на шкоду позивачу ТОВ «ЕТК «Сіко», з метою ухилення ОСОБА_1 від повороту виконання скасованого судового рішення (ухвали) у господарській справі № 5008/579/2012 (з урахуванням зміни способу повороту) щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ЕТК «Сіко» вартості незаконно відчуженого майна ТОВ «ЕТК «Сіко» у сумі 4 929 832 грн.

Зазначало, що оспорювані правочини порушують право ТОВ «ЕТК «Сіко» отримати виконання рішення за рахунок майна, що вибуло з володіння ОСОБА_1 , котра використала правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам ТОВ «ЕТК «Сіко», а недобросовісні дії ОСОБА_1 є формою зловживання правом.

Зміст таких правочинів суперечить ЦК України, є очевидно недобросовісними, є проявом зловживання правом, оскільки вони вчинені: після зміни способу повороту виконання рішення у господарській справі № 5008/579/2012; квартира та корпоративні права відчужено ОСОБА_1 на користь близького родича (матері); після відчуження у ОСОБА_1 відсутнє інше майно, за рахунок якого вона може відповідати перед ТОВ «ЕТК «Сіко» за своїми зобов`язаннями покладеними судовим рішенням.

Вказувало, що у ОСОБА_1 окрім намагання уникнути сплати коштів у процесі повороту виконання судового рішення, були відсутні інші підстави для укладення правочинів щодо безоплатного відчуження квартири та корпоративних прав.

Посилалося на те, що раніше, 05.05.2020, позивачем ТОВ «ЕТК «Сіко» було подано до місцевого суду заяву про забезпечення позову, у якій воно просило: накласти арешт та заборону на відчуження корпоративних прав (частки у статутному капіталі) у розмірі 100 % ТОВ «ЮГ-РЕЙН» одноосібним засновником (власником) якого є ОСОБА_2 ; накласти арешт та заборону на відчуження на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , одноосібним власником якої є ОСОБА_2 .

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2020 у задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову - відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ЕТК «Сіко» задоволено частково. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2020 скасовано.

Заяву ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн». Накладено арешт та заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562281).

12.10.2024 ТОВ «ЕТК «Сіко» подало до Ужгородського міськрайонного суду заяву про забезпечення позову, в якій просило (а.с. 1-32 т. 2):

накласти заборону на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн»;

заборонити вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

накласти заборону на відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знакам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

накласти арешт та заборону відчуження на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ), одноосібним власником якої є ОСОБА_2 .

Посилалося на те, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2024 у цій справі № 308/1786/20 у задоволенні заяви відповідача ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., про застосування зустрічного забезпечення позову - відмовлено. Заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., про застосування зустрічного забезпечення позову задоволено частково. Застосовано зустрічне забезпечення шляхом внесення ТОВ «ЕТК «Сіко» на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 гривень.

Таку ухвалу від 18.06.2024 постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.09.2024 - скасовано в частині задоволеної заяви ОСОБА_2 . У задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Пітух В.І., про застосування зустрічного забезпечення позову у справі - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121868532).

Проте до моменту прийняття постанови апеляційного суду від 24.09.2024 у силу вимог ч.10 ст. 154 ЦПК України, незаконна ухвала суду першої інстанції від 18.06.2024 потягла негативні наслідки у вигляді скасування основного та зустрічного забезпечення, у зв`язку з невнесення ТОВ «ЕТК «Сіко» на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 гривень. Так, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2024 заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення позову - задоволено. Скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 та ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.02.2022 про забезпечення позову. Скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2024 у справі № 308/1786/20 про зустрічне забезпечення позову у вигляді зобов`язання позивача ТОВ «ЕТК «Сіко» внести на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 коп.) гривень зустрічного забезпечення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120773057).

Тобто, ухвалою суду від 29.07.2024 основне забезпечення позову, яке мало бути застосоване у даній справі згідно з висновками судів апеляційної та касаційної інстанції - було скасоване з формальних причин.

ТОВ «ЕТК «Сіко» вказувало, що нормами ЦПК не передбачено поновлення вжитого забезпечення позову в результаті його помилкового скасування. У зв`язку з цим позивач повторно звернувся до суду з вищевказаним клопотанням про забезпечення позову від 12.10.2024.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року заяву ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову - задоволено частково:

-накладено заборону на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн» (код ЄДРПОУ 37742693, місце знаходження: 88020, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Тельмана, буд.98);

-заборонено вчинення дій (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

-заборонено відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знакам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ;

-накладено арешт на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 ), одноосібним власником якої є ОСОБА_2 .

В задоволенні решти вимог зави - відмовлено.

https://reyestr.court.gov.ua/Review/122572518

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги

На дану ухвалу суду подала апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух Василь Іванович. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу місцевого суду скасувати та у задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційну скаргу мотивовано наступним.

При постановленні спірної ухвали, місцевим судом не враховано, що:

ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2024 скасовано заходи забезпечення позову та зустрічного забезпечення позову; така ухвала не оскаржувалася та набрала законної сили;

ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 у справі № 5008/579/2012 було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко» про поворот виконання рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.10.2012 у справі № 5008/579/2012, скасовано заходи забезпечення позову, накладені ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 06.02.2020 у справі № 5008/579/2012;

постановою Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі №5008/579/2012 апеляційну скаргу ТОВ «ЕТК «Сіко» - задоволено частково. Ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 у справі №5008/579/2012 змінено, викладено пункт 1 резолютивної частини в наступній редакції:

«1. У задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко» про поворот виконання судового рішення (ухвали) Господарського суду Закарпатської області від 25.08.2016 у справі №5008/579/2012 - відмовити.»

В решті ухвалу Господарського суду Закарпатської області від 01.10.2020 у справі №5008/579/2012 залишено без змін.

Таким чином на день постановлення оскаржуваної ухвали всі дії реалізовані у виконавчому провадженні ВП № 53186502, відкритому за заявою стягувача ОСОБА_1 - є чинними, результати прилюдних торгів є законними та не скасованими, підстава даного позову, пред`явленого ТОВ «ЕТК «Сіко», мотивована вирішенням заяви про поворот виконання судового рішення - відпала.

Саме лише посилання у заяві про забезпечення позову на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування - не є достатньою підставою для задоволення заяви про забезпечення позову.

Даний спір є немайновим, підстава заявленого позову - відпала 16.12.2020 у зв`язку з прийняттям постанови Західного апеляційного господарського суду від 16.12.2020; на час постановлення оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_1 нема жодного судового рішення чи виконавчого провадження, де вона є боржником, тому вжиття заходів забезпечення позову є необґрунтованими, неадекватними, порушують права ОСОБА_1 .

У заяві про забезпечення позову не міститься пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

При постановленні ухвали місцевий суд не дослідив обставин щодо наявності зв`язку між заявленими позивачем заходами забезпечення позову і предметом спору, не з`ясував чи відповідають обрані заходи позовним вимогам, не перевірив наявності ідентичних заходів забезпечення позову, не застосував зустрічного забезпечення.

Позиції інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ЕТК«Сіко» просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Ужгородського міськрайонного суду - без змін.

Зазначає, що питання вжиття заходів забезпечення позову вже тричі розглядалося апеляційним судом у даній справі (постанови Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 (залишена без змін постановою Верховного Суду від 10.01.2022), від 03.10.2022, від 24.09.2024). При цьому вимоги позивача ТОВ «ЕТК«Сіко» про вжиття заходів забезпечення позову були задоволені, а посилання ОСОБА_1 на відсутність зустрічного забезпечення відхилені.

В ході даного провадження внаслідок несвоєчасного застосування забезпечення позову відповідачками вже вчинялися дії щодо відчуження спірного майна на користь третіх осіб - ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , які в подальшому були залучені до участі у справі як треті особи без самостійних вимог на стороні відповідачів.

Скаржник ОСОБА_1 не вказує, в чому полягає порушення її прав, враховуючи те, що вона вже не є власницею спірного майна. Власницею спірної квартири та 10% спірних корпоративних прав є відповідачка ОСОБА_2 .

В даному випадку очевидна відсутність зацікавленості нових володільців та іпотекодержателя в ході судового процесу. Неподання процесуальних заяв, ігнорування судових засідань та відсутність бажання скористатися процесуальними правами - свідчать про те, що вказані особи байдуже ставляться до набутого майна та майнових прав, а оскаржувані договори дарування та наступні правочини носять удаваний характер, були укладені про людське око та не спрямовані на реальне настання правових наслідків.

Натомість спроби відповідачки ОСОБА_1 скасувати заходи забезпечення позову і відновити право розпорядження спірним майном - свідчать про намір вчиняти подальші відчуження цього майна з метою позбавлення ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав.

Апелянт не є власником майна, стосовно якого вжито заходів забезпечення, не надала доказів, що їй може бути завдано збитків цими заходами

Представник апелянта - адвокат Пітух В.І., подав заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності а також врахувати ухвали місцевого суду про забезпечення позову у інших справах (№ 308/9209/20 та № 308/1294/19) за позовами ТОВ «Сіко».

Інші особи, які не з`явились в судове засідання, клопотань про відкладення розгляду справи не подавали.

Колегія суддів, відповідно до ч. 2 ст 372 ЦПК України, розглянула справу за відсутності осіб, які не з`явились в судове засідання.

Заслухавши позицію представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Фактичні обставини справи та застосовані норми права

Із позовної заяви вбачається, що позивачем ТОВ «ЕТК «Сіко» пред`явлено вимоги про визнання недійсними:

1) договору відчуження від 22.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 відчужила свої корпоративні права (частку у статутному капіталі) в обсязі 100 % ТОВ «ЮГ-РЕЙН» на користь її матері ОСОБА_2 ;

2) договору дарування від 22.11.2019, згідно якого ОСОБА_1 подарувала своїй матері ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

На обґрунтування позову ТОВ «ЕТК «Сіко» зазначало, що оспорювані договори є такими, що укладені ОСОБА_1 на шкоду ТОВ «ЕТК «Сіко», як кредитору, з метою уникнення від виконання зобов`язань, що виникли на підставі скасування рішення суду (ухвали) у справі № 5008/579/2012 та є за своєю правовою природою фраудаторними правочинами.

Вказувало, що у провадженні Господарського суду Закарпатської області з перебуває заява ТОВ «ЕТК «Сіко» про поворот виконання судового рішення (ухвали) у справі № 5008/579/2012 шляхом стягнення з ОСОБА_1 вартості незаконно відчуженого нею нерухомого майна товариства у сумі 4 929 832 грн. На дату подання вимоги про стягнення вартості незаконно відчуженого майна ОСОБА_1 була єдиним засновником та одноосібним власником ТОВ «ЮГ-РЕЙН», вартість чистих активів якого станом на 31.12.2018 складала 5 433 200 грн. Крім цього ОСОБА_1 також була одноосібним власником квартири за адресою: АДРЕСА_1 .

Зазначало, що ОСОБА_1 в процесі провадження стосовно повороту виконання рішення (ухвали) у справі № 5008/579/2012 спочатку передала в іпотеку, а потім відчужила майно, яке мало повернутися у власність ТОВ «ЕТК «Сіко». З цих підстав позивач був змушений звернутися за стягненням із ОСОБА_1 вартості незаконно відчуженого майна.

ОСОБА_1 , з метою ухилення від виконання повороту судового рішення, 22.11.2019 відчужила корпоративні права щодо ТОВ «ЮГ-РЕЙН» своїй матері ОСОБА_2 , про що позивачу стало відомо 27.11.2019 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також 22.11.2019 ОСОБА_1 подарувала своїй матері ОСОБА_2 квартиру АДРЕСА_1 .

Відчужуючи нерухоме майно та корпоративні права на користь своєї матері, ОСОБА_1 знала про поворот виконання рішення у справі № 5008/579/2012, тому могла передбачити негативні наслідки для себе у випадку виконання повороту судового рішення шляхом звернення стягнення на нерухоме майно та корпоративні права.

Повернення частки у статутному капіталі ТОВ «ЮГ-РЕЙН» та спірної квартири у власність ОСОБА_1 є необхідною умовою для реального виконання повороту скасованого судового рішення у справі № 5008/579/2012.

Згідно з витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 01.10.2019 одноосібним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» була ОСОБА_1 (а.с. 8-10 т. 1).

Відповідно до витягу із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців станом на 27.11.2019 одноосібним засновником (учасником) юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» є ОСОБА_2 (а.с.11-13 т. 1).

Отже, на час звернення ТОВ «ЕТК «Сіко» із заявою про забезпечення позову (10.03.2020) одноосібним власником корпоративних прав юридичної особи ТОВ «ЮГ-Рейн» була ОСОБА_2 .

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (інформаційна довідка № 208085605 від 04.05.2020) власником квартири у АДРЕСА_1 є ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 22.11.2019 № 1828 (а.с.45, 213).

З наведеного слідує, що між сторонами дійсно виник спір щодо правочинів з відчуження корпоративних прав та нерухомого майна.

На обґрунтування заяви про забезпечення позову ТОВ «ЕТК «Сіко» зазначало, що ОСОБА_1 в процесі провадження про поворот виконання судового рішення у господарській справі № 5008/579/2012 вже двічі відчужила майно. Зокрема, на підставі договору іпотеки від 24.09.2018, зареєстрованого в реєстрі за № 1431 передала в іпотеку, а потім на підставі договорів про задоволення вимог іпотеко держателя від 10.12.2018, зареєстрованих у реєстрі за № 3158 та 3159, чим відчужила майновий комплекс та земельну ділянку, які підлягали поверненню ТОВ «ЕТК «Сіко» в натурі в процесі повороту виконання судового рішення. У подальшому ОСОБА_1 відчужила все належне їй на праві власності майно, за оспорюваними правочинами, шляхом дарування своїй матері.

Також встановлено, що ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 20.06.2022 до участі у даній справі було залучено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Петрик Наталію Василівну та приватного нотаріуса Ужгородського міського нотаріального округу Васіловку Вікторію Олександрівну як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, оскільки ОСОБА_4 , внаслідок невжиття судом першої інстанції заходів забезпечення позову набула спірних корпоративних прав, та ОСОБА_3 - іпотекодержателя спірної квартири, яка надала відповідачу ОСОБА_2 грошову позику під заставу квартири (договір іпотеки від 24.06.2020). Так, ОСОБА_2 25 червня 2020 року ухвалила рішення засновника про збільшення статутного капіталу ТОВ «Юг-Рейн» з 1000 грн. до 100000 грн. за рахунок залучення внеску ОСОБА_4 , яка є рідною донькою ОСОБА_3 , у розмірі 99000 грн. та набуття останньою корпоративних прав в обсязі 99 %.

Щонайменше станом на 13 червня 2024 року, власниками (засновниками) ТОВ «ЮГ-Рейн» є ОСОБА_4 (99%), та ОСОБА_2 (1%). Кінцевим бенефеціарієм є ОСОБА_4 (а.с. 112-113 т. 1).

Також встановлено, що Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2020 у задоволенні заяви ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову - відмовлено.

Постановою Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 апеляційну скаргу ТОВ «ЕТК «Сіко» задоволено частково. Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду від 12.05.2020 скасовано.

Заяву ТОВ «ЕТК «Сіко» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено заборону на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн». Накладено арешт та заборону відчуження на квартиру АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_2 .

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 10.01.2022 касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 залишено без змін (https://reyestr.court.gov.ua/Review/102562281).

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 07.02.2022 було вжито додаткових заходів забезпечення позову - заборонено вчиняти дії (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна товариства з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав; накладено заборону на відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать товариству з обмеженою відповідальністю «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знаками: НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 .

В подальшому, ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 18.06.2024 було частково задоволено заяву відповідача ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Пітух В.І., про застосування зустрічного забезпечення позову - застосовано зустрічне забезпечення шляхом внесення ТОВ «ЕТК «Сіко» на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 гривень.

Таку ухвалу від 18.06.2024 постановою Закарпатського апеляційного суду від 24.09.2024 - скасовано в частині задоволеної заяви ОСОБА_2 . У задоволенні заяви ОСОБА_2 , в інтересах яких діє адвокат Пітух В.І., про застосування зустрічного забезпечення позову у справі - відмовлено (https://reyestr.court.gov.ua/Review/121868532).

Проте ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 29.07.2024 заяву відповідача ОСОБА_2 про скасування заходів забезпечення позову та зустрічного забезпечення позову - задоволено. Скасовано постанову Закарпатського апеляційного суду від 03.06.2021 та ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 03.02.2022 про забезпечення позову. Скасовано ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18.06.2024 у справі № 308/1786/20 про зустрічне забезпечення позову у вигляді зобов`язання позивача ТОВ «ЕТК «Сіко» внести на депозитний рахунок суду 1 000 000,00 (один мільйон гривень 00 коп.) гривень зустрічного забезпечення (https://reyestr.court.gov.ua/Review/120773057).

Скасування заходів забезпечення позову, які були вжиті у даній справі, спонукало позивача звернутись 12.10.2024 із заявою про забезпечення позову.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову необхідне у разі, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Ураховуючи особливості мети забезпечення позову, суд розглядає заяву про забезпечення позову у день її надходження, копія ухвали про забезпечення позову надсилається заявнику та заінтересованим особам негайно після її постановлення. Така ухвала суду виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень. Крім того, навіть оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання та не перешкоджає подальшому розгляду справи (стаття 153 ЦПК України).

Зазначені обмеження встановлюються ухвалою суду і вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову (стаття 154 ЦПК України).

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Згідно пунктів 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч. 3 ст. 150 ЦПК України).

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має право з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Можливість розпорядження корпоративними правами у ТОВ «ЮГ-Рейн» свідчить про те, що такі можуть вибути від відповідача на момент виконання можливого рішення про задоволення позову про визнання правочинів недійсними, як таких, що направлені на уникнення звернення стягнення на майно, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України).

Можливість відчуження нерухомого майна є достатньо обґрунтованим припущенням того, що майно може вибути із власності відповідача до третіх осіб на момент виконання рішення, а невжиття заходів забезпечення позову може в майбутньому дійсно утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення суду про задоволення позову ТОВ «ЕТК «Сіко», знівелювати мету пред`явлення даного позову, з урахуванням специфіки правовідносин та обґрунтування позовних вимог тим, що дії сторін договорів направлені на фіктивний перехід права власності на нерухоме майно та корпоративні права до близького родича з метою приховати це майно від виконання в майбутньому за його рахунок повороту судового рішення.

При цьому інтерес ТОВ «ЕТК «Сіко», захисту якого прагне досягти позивач, полягає в тому, щоб предмет правочинів відчуження перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, про які вказується у позовній заяві, щодо повороту виконання рішення у господарській справі № 5008/579/2012.

З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України випливає, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи-стягувача (у випадку повороту виконання рішення - боржника) за рахунок майна цього власника, може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам стягувача (у випадку повороту виконання рішення - боржника).

Також слід зазначити про те, що правом оспорювати правочин і вимагати проведення реституції ЦК України наділяє не лише сторону (сторони) правочину, але й інших, третіх осіб, що є сторонами правочину, визнаючи їх статус як "заінтересовані особи" (статті 215, 216 ЦК), які не були стороною правочину, на час розгляду справи не мають права власності чи речового права на предмет правочину та/або не претендують на те, щоб майно в натурі було передано їм у володіння. Вимоги заінтересованої особи, яка в судовому порядку домагається визнання правочину недійсним (частина 3 статті 215 ЦК України), спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Враховуючи те, що предметом позову є об`єкт нерухомого майна (квартира у АДРЕСА_1 ), а також вищевказані корпоративні права у ТОВ «ЮГ-Рейн», колегія суддів приходить до висновку, що наведені вище обставини дають підстави вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, може призвести до позбавлення захисту інтересу ТОВ «ЕТК «Сіко», який полягає в тому, щоб предмет правочинів перебував у власності конкретної особи, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав, на які позивач посилався пред`являючи позов, стосовно повороту виконання рішення у справі господарській справі № 5008/579/2012.

Таким чином, існує обґрунтована необхідність для вжиття заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідачів, при цьому за встановлених обставин, зважаючи на предмет позову - визнання недійсним правочину (договору) відчуження та набуття корпоративних прав (частки у статутному капіталі) та договору дарування квартири - у рамках даної справи доцільним та таким, що відповідає позовним вимогам, апеляційний суд вважає вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн», а також накладення арешту та заборони відчуження на квартиру, розташовану за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, колегія суддів зазначає, що такими заходами забезпечення позову жодних прав апелянта - ОСОБА_1 - не порушується та не обмежується, оскільки вона не є ні власником квартири, ні власником корпоративних прав ТОВ «ЮГ-Рейн»

Обрані види забезпечення позову не призводять до невиправданого обмеження майнових прав відповідача ОСОБА_2 , оскільки арештоване нерухоме майно (квартира) фактично перебуває у володінні власника, а обмежується лише можливість розпоряджатися ним, при цьому заборона відчуження корпоративних прав не перешкоджає власникам використовувати правомочності на участь відповідних осіб в управлінні господарською організацією та отриманні прибутку.

В той же час, колегія суддів вважає, що вжиття таких заходів забезпечення даного позову, як заборона вчинення дій (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав, та заборона відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн» (транспортних засобів з державними номерними знакам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 ) не відповідають позовним вимогам, а тому оскаржувану ухвалу, через невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм процесуального права, в частині вжиття таких заходів слід скасувати та відмовити у їх застосуванні.

Колегія суддів не бере до уваги посилання представника апелянта - адвоката Пітух В.І. - на ухвали місцевого суду про забезпечення позовів у інших справах (№ 308/9209/20 та № 308/1294/19), оскільки такі заходи не є ідентичними тим заходам, які належить вжити у даній справі.

Стосовно доводів відзиву ОСОБА_1 на апеляційну скаргу про те, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог ст.151 ЦПК України, оскільки у ній не наведено пропозицій щодо зустрічного забезпечення, слід зазначити наступне.

Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов`язком, за винятком випадків, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов`язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові (постанова Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 10.04.2019 у справі N 753/2380/18-ц).

У даній справі відповідачем не наведено та не підтверджено наявності обставин, передбачених ч. 3 ст. 154 ЦПК України.

Керуючись ст. 368, п. 2 ч. 1 ст. 374, п.п.3,4 ст. 376, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Пітух Василь Іванович - задовольнити частково.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року в частині вжиття заходів забезпечення позову у виді:

заборони вчинення дій (видавати довіреності, розпорядження та інші дії) щодо: продажу/дарування або укладення будь-якого іншого правочину щодо майна та/або спірних корпоративних прав на користь третіх осіб, закладання майна ТОВ «ЮГ-Рейн» та/або корпоративних прав щодо нього у заставу або будь-який інший вид забезпечення зобов`язань за рахунок майна ТОВ «ЮГ-Рейн» чи відповідних корпоративних прав;

заборони відчуження чи передачу в заставу транспортних засобів, які належать ТОВ «ЮГ-Рейн», а саме транспортних засобів з державними номерними знакам НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3

- скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким у задоволенні таких заходів забезпечення позову - відмовити.

В решті ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 жовтня 2024 року - залишити без змін.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експедиційно-транспортна компанія «Сіко», код ЄДРПОУ 30506880, місцезнаходження: Закарпатська область, м.Ужгород, вул.Коритнянська, буд. 25.

Боржник: ОСОБА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , що зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .

Копію постанови направити відділу державної виконавчої служби у місті Ужгороді Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, адреса знаходження: 88005, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Заньковецької, буд. 10.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 14 лютого 2025 року.

Головуюча:

Судді: