Постанова

від 29.01.2025 по справі 500/4447/19

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/776/25

Справа № 500/4447/19

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О.О

Доповідач Громік Р. Д.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.01.2025 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого Громіка Р.Д.,

суддів Драгомерецького М.М., Дришлюка А.І.,

за участю секретаря Скрипченко Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ:

1. ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог.

18 червня 2019 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Так, згідно з позовних вимог (з урахуванням уточнення позовних вимог від 19.02.2020, 07.04.2023, 01.05.2023, 26.06.2023, 21.08.2023, 01.09.2023, 19.09.2023, 15.11.2023 року позивач просить: поновити ОСОБА_1 на посаді контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту); стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 1 385 069, 56 грн.; стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», в особі Ізмаїльської філії ДП «Адміністрації морських портів України» (Адміністрація Ізмаїльського морського порту) на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн; допустити негайне виконання рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу за один календарний місяць у розмірі 12464,43 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2023 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ДП «Адміністрація морських портів України» в особі Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту про поновлення на роботі та стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу відмовлено.

Короткий зміст та доводи апеляційної скарги.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просила скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове, яким задовольнити позовні вимоги заяви повністю, посилаючись при цьому на порушення норм матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що:

1) під час розгляду справи позивачу стало відомо, що відповідач не запропонував їй наступні вакантні посади: охоронник у Маріупольській філії ДП «Адміністрація морських портів» (була вакантною з 11 травня 2019 року до 20 травня 2019 року); охоронник у Бердянській філії ДП «Адміністрація морських портів» (була вакантною у травні 2019 року); прибиральник службових приміщень у Бердянській філії ДП «Адміністрація морських портів» (була вакантною у травні 2019 року), контролер на контрольно-пропускному пункті в Ренійській філії ДП «Адміністрація морських портів» (була вакантною з 05 лютого 2019 року до 11 лютого 2019 року), діловод в Ренійській філії ДП «Адміністрація морських портів» (була вакантною з 29 березня 2019 року до 02 квітня 2019 року);

2) судом першої інстанції не враховано висновки Великої Палати Верховного Суду Верховного Суду викладеними в постанові від 18 вересня 2018 року у справі №800/538/17 та висновками Верховного суду викладеними в постановах: від 25 липня 2018 року у справі №382/1039/16-ц, від 23 січня 2018 року у справі №273/212/16-ц, від 01 квітня 2015 по справі №6-40цс15, від 25 травня 2016 року по справі №6-3048цс15, від 30.01.2019 по справі №166/1262/17, від 22.05.2019 року по справі №753/2289/17, від 31.10.2019 по справі №200/1562/18, від 11.12.2019 у справі №569/9913/18, від 29.01.2020 по справі №761/41149/16-ц, від 22 вересня 2020 року по справі №161/7196/19, від 09 грудня 2021 року по справі №646/2661/20;

3) суд першої інстанції не перевірив доводів позивача про порушення відповідачем вимог статті 42 КЗпП України щодо забезпечення переважного права ОСОБА_1 на залишення на роботі;

4) надані відповідачем докази, а саме «Ознайомлення із списком вакантних посад Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості» не підтверджують виконання роботодавцем вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки зазначеною статтею визначено, що роботодавець має саме запропонувати, а не ознайомити працівника з іншою роботою;

5) не є належним доказом виконання відповідачем вимог статті 49-2 КЗпП України лист ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» щодо працевлаштування позивача, оскільки товариство не є структурним підрозділом ДП «Адміністрація морських портів»;

6) суд першої інстанції помилково зазначив у оскаржуваному судовому рішенні, що Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту визнала, що позивачу пропонувалися усі вакантні посади, оскільки Первинна профспілкова організація Ізмаїльського порту не є стороною у справі, а тому не може визнавати ті чи інші обставини.

2. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція апеляційного суду

Заслухавши доповідача, розглянувши матеріали справи і доводи, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за таких підстав.

Мотиви, з яких виходить апеляційний суд, та застосовані норми права.

У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до припису ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції правильно встановлено, що за наказом №298 від 11 жовтня 2017 року по Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» з метою удосконалення процесу надання охоронних послуг по охороні морських портів створено робочу групу, до складу якого увійшов представник Ізмаїльської філії. Упродовж часу роботи робочої групи прийнято висновок, який затверджено головою робочої групи 02 листопада 2017 року та погоджено виконуючим обов`язки голови ДП «АМПУ» 03 листопада 2017 року, на підставі чого винесено окреме доручення за № 69 від 04 грудня 2017 року в частині опрацювання питань та заходів щодо оптимізації чисельності та штату працівників охорони та пом`якшення несприятливих наслідків реформування у колективах служби морської безпеки. Вказаним окремим доручення визначено опрацювання проектів меморандумів щодо забезпечення відносно працівників, які підлягають вивільненню переважного права на укладення трудового договору з майбутнім переможцем закупівлі, що у свою чергу є наслідком для здійснення заходів щодо письмового інформування відповідних профспілкових організацій.

З метою підвищення ефективності господарської діяльності, раціонального використання матеріальних ресурсів та оптимізації витрат на утримання структурних підрозділів відповідача, було прийняте управлінське рішення стосовно доцільності скорочення чисельності та штату служби морської безпеки (далі СМБ) Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України».

02 листопада 2017 року головою підприємства Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» затверджено Висновок про економічну доцільність зміни діючої системи підтримання встановленого режиму перебування і переміщення (в тому числі в морському порту Ізмаїл), який забезпечують адміністрації морських портів, із залученням сторонніх спеціалізованих охоронних організацій замість штатних працівників (а.с. 134-136, том 1).

04 грудня 2017 року окремим дорученням в.о. голови ДП «АМПУ» №69, з метою забезпечення виконання заходів, визначених наказом ДП «АМПУ» від 11.10.2017 № 298 було доручено опрацювати питання щодо оптимізації чисельності та штату працівників ї МП СМБ у зв`язку з реформуванням служб морської безпеки у філіях; розробити та надати заходи щодо пом`якшення несприятливих наслідків реформування у колективах СМБ з урахуванням кваліфікації, стажу роботи та продуктивності праці працівників яких можуть стосуватись дані наслідки; опрацювати проекти меморандумів щодо забезпечення відносно працівників, які підлягають вивільненню переважного права на укладення - судового договору з майбутнім переможцем закупівлі; здійснити заходи щодо письмового інформування відповідних профспілкових організацій, які діють у філіях в порядку ст. 49-4 КЗпП України (а.с. 140, том 1).

Листом від 14.02.2018 №10/1/06-64 ДП «АМПУ» отримано Висновок державного підприємства «Науково-дослідний проектно-конструкторський інститут морського флоту України» щодо доцільності здійснення ДП «АМПУ» оптимізаційних заходів стосовно залучення сторонніх охоронних послуг для підтримання режиму перебування в окремих морських портах, згідно якого здійснення ДП «АМПУ» оптимізаційних заходів щодо залучення сторонніх охоронних послуг для підтримання режиму перебування в окремих морських портах для підтримання запланованої економічної ефективності (розрахункової економічної вигоди) від таких заходів, за умови проведення тендеру з метою визначення переможця для надання послуг сторонніми спеціалізованими охоронними організаціями за ціновим критерієм, а також при обов`язковому додержанні всіх передбачених чинним законодавством процедур та здійснення інших необхідних заходів щодо вирішення виникаючих соціальних проблем, в т.ч. щодо пріоритетного працевлаштування вивільнюваних працівників вважається доцільним ( а.с.142 152, том 1).

Листом Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту за вих. №ПК-127 від 19.07.2018 Ізмаїльську філію Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» повідомлено про необхідність скасування заходів, пов`язаних з вивільненням працівників охорони служби морської безпеки (а.с. 75, том 1).

23 березня 2018 року керівництвом ДП «АМПУ» було проведено спільну нараду з представниками профспілкових організацій щодо обговорення заходів з реалізації комплексу дій, направлених на пом`якшення наслідків, пов`язаних із залученням сторонніх охоронних послуг, за результатами якої було складено протокол № 24, та вирішено, що всі організаційно-правові заходи щодо розгляду питання про можливу заміну працівників ЗОМП на охоронців приватних охоронних структур проводити з суворим дотриманням норм чинного законодавства; організувати роботу відповідних підпорядкованих структурних підрозділів, які відповідають за роботу з персоналом, щодо проведення організаційно-правових заходів з дотриманням чинного законодавства про працю відносно кожного працівника, який потенційно підпадає під можливе вивільнення, у зв`язку з проведенням тендеру на закупівлю охоронних послуг (а.с. 153-158, том 1).

18 червня 2018 року судовим експертом складено висновок №1/05-18 про економічний ефект для ДП «АМПУ» у випадку заміни загону охорони на сторонні організації, згідно якого економічний ефект у випадку заміни загонів охорони морських портів на сторонні спеціалізовані охоронні організації за умови відсутності витрат на скорочення та збереження розрахункових витрат на утримання загонів охорони морських портів та роботи сторонніх спеціалізованих охоронних організацій станом на 31.12.2018 може дорівнювати 18892,65 грн. (а.с. 159-192, том 1).

25 січня 2019 року між відповідачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронна компанія «Альфа безпека», за результатами проведеної процедури відкритих торгів, було укладено договір №4-В-ІЗФ-19 про надання послуг з підтримання режиму перебування і переміщення в морському порту та Додатком до даного договору є Меморандум про взаємопорозуміння, основною метою якого є надання пріоритетного права на працевлаштування вивільняємих працівників відповідача (а.с. 193-209, том 1).

29 січня 2019 року розпорядженням ІФ ДП «АМПУ» №1/14. з метою забезпечення дотримання чинного законодавства України при вивільненні контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ за скороченням чисельності та штату, вирішено провести анкетування контролерів на КПП ЗОМП СМБ (а.с. 210, том 1).

ОСОБА_1 від заповнення анкети та надання інформації щодо наявних обставин, що унеможливлюють звільнення з ініціативи роботодавця відмовилась, про факт чого складено акт від 31.01.2019 (а.с. 211, том 1).

30 січня 2019 року листом №164/14-01-08/Вих/14, на виконання п.3 Меморандуму про взаємопорозуміння до ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» було надано список працівників ЗОМП СМБ, що будуть вивільнені за скороченням чисельності та штату (а.с.212 -215, том 1).

01 лютого 2019 року Ізмаїльська філія Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» направила повідомлення про заплановане скорочення чисельності та штату голові Професійної спілки працівників морського транспорту України (лист №179/14-01-08/Вих/14) та голові Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту (лист №178/14-01-08/Вих/14) з зазначенням дати скорочення чисельності та штату - 15.05.2019 та пропозицією розпочати консультації з метою обговорення заходів щодо запобігання звільненню чи зведення їх кількості до мінімуму пом`якшення несприятливих наслідків звільнення та надати на адресу Адміністрації відповідні пропозиції (а.с. 242 -245, том 1).

05 лютого 2019 року наказом по Ізмаїльській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за №17/14 «Про скорочення діяльності та штату служби морської безпеки» (зі змінами, внесеними наказом від 27.03.2019 за №38/14) із штатного розпису Ізмаїльської філії з 16.05.2019 підлягали виключенню штат та чисельність загону охорони морського порту СМБ, а саме посади контролера на контрольно-пропускному пункті з посадовим окладом 5300грн. - 48 штатних одиниць (а.с.239-241, том 1)

Згідно з наказу по Ізмаїльській філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» за №85-ос від 15.05.2019 та трудової книжки, ОСОБА_1 було звільнено з посади контролера загону охорони морського порту служби морського порту (а.с. 15-19, том 1).

11 лютого 2019 року листом №246/14-01-07/Вих/14 ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека», для вжиття заходів щодо запобігання різкому зростанню безробіття під час з вивільнення працівників, з метою зняття соціальної напруги та пом`якшення наслідків звільнення, було запропоновано прийняти участь у зустрічі з Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості та працівниками ЗОМП СМБ, які підлягають з звільненню, з метою доведення пропозицій щодо працевлаштування працівників ЗОМП СМБ, які підлягають вивільненню (а.с. 217, том 1).

ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» листом №0103/1 від 01.03.2019 звернулось до Відповідача для отримання інформації щодо проведеної процедури скорочення з метою надання вивільненим працівникам ЗОМП СМБ пріоритетного права на працевлаштування (а.с. 216, том 1).

05 березня 2019 року відбулась зустріч, на якій було обговорено питання працевлаштування робітників ЗОМП СМБ після вивільнення за скороченням чисельності та штату до ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» та надано відповіді на питання працівників ЗОМП СМБ, які підлягають вивільненню (а.с. 218-220, том 1).

13 березня 2019 року відбулась робоча зустріч керівництва Відповідача та Ізмаїльського міськрайонного центра зайнятості, метою якої було обговорення можливості пом`якшення наслідків скорочення працівників ЗОМП СМБ. В результаті зустрічі домовлено про подальшу співпрацю між Відповідачем та Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості щодо забезпечення та працевлаштування в подальшому при скороченні працівників ЗОМП СМБ (а.с. 224-225, том 1).

19 березня 2019 року розпорядженням ІФ ДП «АМПУ» №4/14, з метою забезпечення дотримання чинного законодавства України при вивільненні контролерів на контрольно-пропускному пункті ЗОМП СМБ за скороченням чисельності та штату, вирішено повторно провести анкетування контролерів на КПП ЗОМП СМБ (а.с. 226, том 1).

Позивач від заповнення анкети та надання інформації щодо наявних обставин, що унеможливлюють звільнення з ініціативи роботодавця знову відмовився, про факт чого свідчить підпис позивача в анкеті від 21.03.2019 (а.с. 227, том 1).

11 квітня 2019 року ІФ ДП «АМПУ» звернулось з поданням за №466/14-01-08/вих/14 до Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту про надання згоди на звільнення 15.05.2019 за скороченням чисельності та штату за п. 1 ст. 40 КЗпП України, контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки 41 працівника, у тому числі і ОСОБА_1 (а.с. 228-230, том 1).

23 квітня 2019 року відбулось засідання Профспілкового комітету Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту, на якому було розглянуто питання надання згоди на звільнення працівників за результатами якого згода на звільнення працівників надана не була, про факт чого свідчить витяг з Протоколу № 56 (а.с. 231-233, том 1).

26 квітня 2019 року після отримання примірнику Протоколу № 56 до Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту було направлено лист №511/14-01-8 Вих/14 яким повідомлено про невідповідність Протоколу ходу засідання та необґрунтованість прийнятого рішення (а.с. 234, том 1).

15 травня 2019 року позивача, згідно наказу по Ізмаїльській філії Відповідача №85-ос від 15.05.2019, було звільнено з посади контролера загону охорони морського порту служби морського порту, видано трудову книжку, про факт чого свідчить підпис в Книзі обліку трудових книжок та проведено розрахунок (а.с. 252, том 1), факт чого позивачем не оспорюється.

Про вивільнення, яке відбулось 15.05.2019, позивача було персонально попереджено 08.02.2019. Позивач від підпису про ознайомлення з «Попередженням про вивільнення» відмовилась в присутності посадових осіб відповідача (а.с 253, том 1).

Згідно з довідки Первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту №ПК-ІІІ від 04.06.2019, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Первинній профспілковій організації Ізмаїльського порту та є членом Професійної спілки робітників морського транспорту України (а.с. 74, том 1).

З метою забезпечення працевлаштування, позивачу пропонувались наявні вакантні посади в ДП «АМПУ» станом на 04.02.2019 (від підпису про ознайомлення позивач відмовилась в присутності посадових осіб відповідача), 18.02.2019, 25.02.2019, 04.03.2019, 11.03.2019, 18.03.2019, 25.03.2019, 01.04.2019, 15.04.2019 та наявні вакантні посади по м.Ізмаїл та Ізмаїльському району згідно відомостей, наданих Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості, станом на 20.03.2019, 28.03.2019, 02.04.2019, 09.04.2019, 17.04.2019, 06.05.2019. Про факт ознайомлення позивача з вакансіями по ДП «АМПУ» та по м. Ізмаїл та Ізмаїльському району свідчать відповідні підписи позивача на пропозиції про переведення на посаду та на списках вакантних посад від Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості.

У тому числі позивачу була запропонована вакантна посада по Ізмаїльській філії ДП «АМПУ», а саме посада прибиральника виробничих приміщень комплексу обслуговування флоту служби експлуатації, проте позивач на переведення на запропоновану посаду відмовилась, про факт чого свідчить підпис позивача від 10.04.2019 року, з власноручно зробленим записом «незгодна» (а.с. 76, том 2).

13.09.2019, 17.09.2019, 23.09.2019, 01.10.2019, 21.10.2019, 29.10.2019, 07.11.2019, 20.11.2019 Ізмаїльською філією ДП «АМПУ» рекомендованими поштовими відправленнями позивачу було направлені пропозиції укладення трудового договору згідно із списку вакантних посад в ДП «АМПУ» (а.с. 155-169, том 2).

Згідно з довідки Миколаївської філії (адміністрація Миколаївського морського порту), були дійсно наявні вакансії станом на 15.05.2019, зазначених в листі Миколаївського обласного центру зайнятості від 04.08.2021 №18/04/2765-21, як то «змінний капітан водоналивного судна», «капітан-механік», «старший механік-змінний помічник капітана», «змінний помічник капітана-змінний механік», «моторист-матрос» (а.с 105, том 3).

Також з наявних у матеріалах справи документів вбачається неможливість займання позивачем жодної з перелічених вакантних посад з підстав відсутності відповідної освіти, що підтверджується кваліфікаційними вимогами для посад згідно з посадової інструкції.

Щодо вакансій станом на 15.05.2019, зазначених в листі Одеського обласного центру зайнятості від 04.08.2021 №3888/10-42-21 (за умови розгляду вакансій зазначених щодо філій ДП «АМПУ» то: згідно п. 1.6 Посадової інструкції інженера-енергетика відділу газоводопостачання служби енергозабезпечення (ПІ 45.24-15), затвердженої наказом від 20.02.2015 кваліфікаційними вимогами до інженера-енергетика є повна або базова вища освіта відповідного напрямку підготовки (спеціаліст, бакалавр), без вимог до стажу роботи.

З зазначеного вбачається неможливість займання позивачем вакантної посади з підстави відсутності відповідної освіти, що підтверджується кваліфікаційними вимогами для посади згідно посадової інструкції. При цьому, згідно з Пропозиції про переведення на посаду, 18.04.2019 позивач був ознайомлений з зазначеною вакансією, про факт чого свідчить підпис позивача на кожному аркуші списку вакантних постійних посад ДП «АМПУ» на 15.04.2019 та власноруч зроблена позначка щодо незгоди переведенні на запропоновані посади в графі «На переведення на запропоновану посаду згодний(-на), незгодний(-на)» шляхом підкреслення слова «незгодний», проставляння дати, прізвища, ініціалів та підпис наявна в матеріалах справи як додаток до відзиву на позовну заяву).

Згідно із довідки Херсонської філії ДП «АМПУ» №26-01/15-133 від 28.10.2021 у Херсонській філії станом на 15.04.2019 та 15.05.2019 обліковувалася вакансія «слюсар з виробництва деталей і вузлів систем вентиляції, кондиціювання повітря, пневмотранспортну і аспірації» та станом на вказані дати ця посада у штатному розписі не обліковувалася.

Листами Ізмаїльської філії ДП «АМПУ» від 03.12.2019, 05.12.2019, 12.12.2019, 14.01.2020, 27.02.2020, 10.03.2020, 16.03.2020, 17.03.2020, 23.03.2020, 13.04.2020, 04.05.2020 рекомендованими поштовими відправленнями позивачу було направлені пропозиції укладення трудового договору вакантних посад в ДП «АМПУ» (а.с. 130-147, том 3), в яких позивач розписався про отримання.

Відповідно до довідки Скадовської філії від 25.10.2021 №1100/23-01-02 стан на 15.05.2019 в Скадовській філії ДП «АМПУ» вакансія за посадою капітану портового нагляду служби капітана морського порту не обліковувалась. Звіт формою 3-ПН (Інформація про попит на роботи (вакансії)) за посадою капітана портового нагляду служби капітана морського порту до Скадовськ районного центру зайнятості не надавався (а.с 47, том 3).

З наведеного вбачається неможливість займання позивачем зазначеної посади через, по-перше, відсутність такої на підприємстві, по-друге, з підстав відсутності відповідної освіти, що підтверджується кваліфікаційними вимогами для посади згідно посадової інструкції.

Також позивачу пропонувались посади такі як: робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями; контролер на КПП; прибиральник службових приміщень (лист від 08.11.2019 №1538/14-01-08/Вих/14 отримано позивачем 15.11.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення); підсобний робітник господарського відділу адміністративно - господарської служби (лист від 22.10.2019 №1299/14-01-08/Вих/14 отримано позивачем 24.10.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення вручення поштового відправлення); прибиральник службових приміщень і господарського відділу адміністративно господарської служби (лист від 02.10.2019 №1209/14-01-08/Вих/14 отримано позивачем 09.10.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення); охоронник 3 р. загону загальної охорони служби морської безпеки, охоронник 2 р. служби морської безпеки, охоронник 5 р. служби морської безпеки, робітник з комплексного прибирання та утримання будинків з прилеглими територіями 2 р. оздоровчого комплексу «Альбатрос» (Кароліно-Бугаз), прибиральник територій служби автотранспортного та господарського забезпечення, контролер на КППИ загону охорони морського порту, прибиральник територій господарського відділу, двірник дільниці побутового обслуговування, прибиральник службових приміщень (м. Ізмаїл) 0,4 ст. Одеського регіонального управління, комірник господарського сектору, прибиральник території (з прибиранням туалету дворового) адміністративного сектору відділу диспетчеризації та адміністративної роботи служби транспортування та супроводження вантажів, прибиральник виробничих приміщень пасажирського комплексу, прибиральник службових приміщень адміністративно - господарської служби, сторож будівлі адміністративно господарської служби, прибиральник службових приміщень служби енергетичного забезпечення, підсобний робітник (складу) служби матеріально технічного постачання (лист від 24.09.2019 №1125/14-01-08/Вих/14, отримано позивачем 26.09.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення); підсобний робітник господарського відділу адміністративно господарської служби (лист від 18.09.2019 №1104/14-01-08/Вих/14 отримане позивачем 20.09.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомленні вручення поштового відправлення); охоронник загону охорони портових засобів служби морської безпеки (лист від 13.09.2019 №1044/14-01-08/Вих/14 отримано позивачем 17.09.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення відправлення поштового відправлення); прибиральник службових приміщень у Головному представництві (м. Одеса) ДП «АМПУ» (лист від 06.12.2019 №1733/14-01-08/Вих/14 та №1793/14-01-08/Вих/14, отримано 12.12.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про направлення поштового відправлення); підсобний робітник дільниці побутового обслуговування у Херсонській філії ДП «АМПУ» (лист 06.12.2019 №1733/14-01-08/Вих/14 та №1793/14-01-08/Вих/14, отримано 12.12.2019, про факт чого свідчить, рекомендоване відправлення про вручення поштового відправлення); комірник загону загальної охорони служби морської безпеки, черговий бюро перепусток загону охорони морського порту служби МО безпеки (лист від 13.12.2019 №1863/14-01-08/Вих/14, отримано 18.12.2019, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про отримання поштового відправлення); охоронник загону охорони портових засобів служби морської безпеки, прибиральник територій господарського відділу адміністративно - господарської служби (лист від 15.01.2020 №59/14-01-08/Вих/14, отримано 18.01.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення); охоронник служби морської безпеки (Загін охорони); прибиральник службових приміщень адміністративно господарської служби; робітник з благоустрою служби енергетичного забезпечення (лист 28.02.2020 №316/14-01-08/Вих/14, отримано 03.03.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення); охоронник 3р. загону загальної охорони морського порту морської безпеки (тимчасово - на час служби за контрактом основного працівника), контролер на КПП енергогосподарства (тимчасово на строк відпустки для догляду за дитиною до 3-х років основного працівника), контролер на КПП (водій) служби транспортування супроводження вантажів (лист від 11.03.2020 №413/14-01-08/Вих/14, отримано 14.03.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); Список вакантних посад ДП «АМПУ» станом на 10.03.2020 (лист від 17.03.2020 №456/14-01-08/Вих/14, отримано 19.03.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); контролер на КПП загону охорони морського порту служби безпеки ОФ ДП «АМПУ» (лист від 18.03.2020 №492/14-01-08/Вих/14, отримано 20.03.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); Список вакантних посад ДП «АМПУ» станом на 16.03.2020 (лист від 24.03.2020 №553/14-01-08/Вих/14, отримано 26.03.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); інспектор загону охорони морського порту служби морської безпеки (посада тимчасова), начальник цеху з пошиву спецодягу адміністративно господарської служби, комірник цеху з пошиву спецодягу адміністративно господарської служби (лист від 14.04.2020 №698/14-01-08/Вих/14 та №740/14-01-08/Вих/14, отримано 17.04.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); Список вакантних посад ДП «АМПУ» станом на 06.04.2020 (лист від 14.04.2020 №698/14-01-08/Вих/14 та №740/14-01-08/Вих/14, отримано 17.04.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення); Список вакантних посад ДП «АМПУ» станом на 27.04.2020 (лист від 05.05.2020 №828/14-01-08/Вих/14, отримано 07.05.2020, про факт чого свідчить рекомендоване повідомлені відправлення поштового відправлення).

З наведеного вбачається, що позивачу надані усі можливості щодо працевлаштування в ДП «АМПУ» за всіма існуючими філіями (а не тільки в Ізмаїльській), які були нею проігноровані.

Крім цього, позивача було ознайомлено з Графіком навчальних груп Державного навчального закладу «Одеський центр професійно-технічної освіти державної служби зайнятості» на 2019 рік, про факт чого свідчить підпис позивача 10.04.2019.

З викладеного вбачається відсутність бажання позивача щодо працевлаштування на інші посади (які відповідають професії/спеціальності як на підприємстві ДП «АМПУ», так і в Ізмаїльській філії), так і в отриманні професійно-технічної освіти за допомогою служби зайнятості (для можливості подальшого працевлаштування в інших підприємствах, організаціях, установах).

Також, позивач відмовилась й від працевлаштування в ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека», про факт чого свідчить лист ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» від 13.03.2019 №1303/20 та підпис позивача 30.03.2019 про відмову в отриманні даного листа (а.с. 119, том 2).

Відповідно до ст.ст. 1-2, 11-13 ЦПК України сторона, звертаючись до суду з відповідними вимогами, повинна чітко дотримуватися основних засад судочинства, враховуючи специфіку відповідного процесу, виконувати свої обов`язки та користуватися наданими їй процесуальними правами, не допускаючи при цьому зловживання ними. Окрім вказаного суд зауважує, що цивільний процес має змагальний характер, а тому на сторону покладається відповідний набір процесуальних обов`язків, в тому числі щодо надання необхідних доказів стосовно спірного питання, включно з власного ініціативою в процесі збирання цих доказів.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною другою статті 2 КЗпП України передбачено, що працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Однією із гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку, зокрема, змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Частиною другою статті 40 КЗпП України встановлено, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

Однією з найважливіших гарантій для працівників при скороченні чисельності або штату є обов`язок власника підприємства чи уповноваженого ним органу працевлаштувати працівника.

Згідно з частинами першою, третьою статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Власник вважається таким, що належно виконав вимоги частини другої статті 40, частини третьої статті 49-2 КЗпП України щодо працевлаштування працівника, якщо запропонував йому наявну на підприємстві роботу, тобто вакантні посади чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо, та яка з`явилася на підприємстві протягом цього періоду і яка існувала на день звільнення.

Розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням відповідно до пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, суди мають з`ясувати питання про те, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник, або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Відповідно до вимог ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1 (крім випадку ліквідації підприємства, установи, організації), 2-5, 7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника), первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, крім випадків, коли розірвання трудового договору із зазначених підстав здійснюється з прокурором, поліцейським і працівником Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань України, Національного антикорупційного бюро України чи органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний строк обґрунтоване письмове подання власника або уповноваженого ним органу про розірвання трудового договору з працівником.

Рішення виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути обґрунтованим. У разі якщо в рішенні немає обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Посилання позивача та представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту на вимоги Законів України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності" та «Про зайнятість населення" про обов`язок адміністрації підприємства ініціювати проведення консультацій з профспілковим комітетом суд першої інстанції правильно вважав необґрунтованим з огляду на дії керівництва державного підприємства "Адміністрація морських портів України" за наказом № 298 від 11 жовтня 2017 року про заходи з удосконалення процесу надання охоронних послуг у 2018 році в ДП "АМПУ", в якому передбачений план заходів на скорочення чисельності та штату контролерів на КПП СМБ ФІ ДП "АМПУ" (Адміністрація Ізмаїльського порту) та інші дії.

Відповідно до п.2.1.8, 2.1.9, 2.1.10 колективного договору між адміністрацією і профспілковим комітетом Ізмаїльської філії державного підприємства "Адміністрація морських портів України"(Адміністрація Ізмаїльського морського порту) передбачені дії адміністрації порту в разі скорочень.

Довідкою за № ПК-111 від 04 червня 2019 року підтверджені обставини звернення адміністрації порту до первинної профспілкової організації щодо сповіщення про звільнення позивача.

За поданням адміністрації порту від 11 квітня 2019 року до первинної профспілкової організації Ізмаїльського порту про надання згоди на звільнення профспілковим органом прийнято рішення за № 56 від 23 квітня 2019 року про відмову у наданні згоди на звільнення 15 травня 2019 року за скороченням чисельності та штату за ст. 40 п.1 КЗпП України контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки, в переліку яких вказана позивач.

Підставою для відмови профспілкового комітету первинної профспілкової організації у протоколі № 56 від 23 квітня 2019 року визначені обставини, які пов`язані з порушенням ст. 10 Закону України "Про морські порти України", п. 1.3, 2.7 Галузевої угоди між міністерством інфраструктури України, Федерацією роботодавців транспорту України і спільним представницьким органом профспілок у сфері морського транспорту на 2013-2015 роки, п. 2.22 Галузевої Угоди, ст. 6 Закону України "Про охоронну діяльність, Порядку визначення переліку окремих особливо важливих об`єктів права державної власності, охорона яких здійснюється виключно державними підприємствами та організаціями та постанови Кабінету Міністрів України за № 937 від 11 листопада 2015 року "Перелік об`єктів державної та інших форм власності, охорона нерухомого майна яких здійснюється виключно органами поліції охорони на договірних засадах. Окрім вказаного визначено, що вищезазначена процедура скорочення відбувається в тому числі на підставі окремого доручення ДП "АМПУ" №29 від 04 травня 2018 року.

З урахуванням вказаного, суд першої інстанції правильно визнав доведеним посилання представника відповідача про те, що звільнення відбулось через відсутність обґрунтування відмови в наданні згоди на розірвання трудового договору, у зв`язку із чим відповідач на законних підставах мав право звільнити позивача без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника).

Відповідно до вимог ст. 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці.

Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації працівник, на власний розсуд, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або працевлаштовується самостійно. У разі якщо вивільнення є масовим відповідно до статті 48 Закону України "Про зайнятість населення", власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про заплановане вивільнення працівників.

Вимоги частин першої - третьої цієї статті не застосовуються до працівників, які вивільняються у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, пов`язаними з виконанням заходів під час мобілізації, на особливий період.

Державна служба зайнятості інформує працівників про роботу в тій самій чи іншій місцевості за їх професіями, спеціальностями, кваліфікаціями, а у разі їх відсутності - здійснює підбір іншої роботи з урахуванням індивідуальних побажань і суспільних потреб. У разі потреби особу може бути направлено, за її згодою, на професійну перепідготовку або підвищення кваліфікації відповідно до законодавства.

Відповідно до вимог п. 2.1.13 колективного договору між адміністрацією та профспілковим комітетом Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» на 2013-2015 роки, дії якого пролонговані на період розгляду справи в суді обов`язком адміністрації підприємства є прийняття рішення про зміни в організації виробництва та праці, скорочення чисельності працівників, ліквідації, реорганізації окремих структурних підрозділів або філії в цілому тільки за попереднім узгодженням профкому не пізніше, ніж за 3 місяці до здійснення цих заходів.

У судовому засіданні безумовно визначено, що скорочення штату проведено на підставі наказу №17/14 від 05 лютого 2019 року, про що позивач була сповіщена.

Наявність скорочення контролерів на контрольно-пропускному пункті підтверджено витягом із штатного розпису, введеного в дію з 16 травня 2019 року у порівнянні з витягом із штатного розпису веденого в дію з 15 травня 2019 року.

Таким чином, суд першої інстанції вмотивовано визнав обґрунтованим посилання відповідача про наявність скорочення штату контролерів на контрольно-пропускному пункті, з посади яких звільнено позивача.

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд, зокрема, у справах №500/4415/19-ц, №500/4406/19, №500/4430/19 за цими обставинами що скорочення контролерів, які є обов`язковими для застосування судом першої інстанції.

Щодо посилання на недотримання відповідачем процедури вивчення переважного права на залишення на роботі, то суд першої інстанції правильно звернув увагу на наступне.

Приписами ст.42 КЗпП України встановлено, що при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається вказаним у переліку.

З цього можна зробити висновок, що застосування положень статті 42 КЗпП України можливе серед працівників, які обіймають ідентичні (тотожні, однакові) посади.

Однак у справі наявні витяги зі штатного розпису в частині служби морської безпеки філії, що підтверджують факт відсутності посад контролера на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача після проведеної процедури скорочення, а саме витяги зі штатного розпису служби від 15.05.2019 (де ці посади зазначені як наявні) та від 16.05.2019 (де ці посади відсутні).

Комісія з визначення переважного права на залишення на роботі має створюватися у випадках, коли в структурі залишаються посади, що відповідають (є наближеними до профілю діяльності) тій, що скорочується, зі звільненням працівника що її обіймає. В ситуації що склалася, скорочувалися всі штатні одиниці відповідного профілю, а отже вивчати питання щодо переважного права на залишення на роботі не було необхідним.

Отже, дотримання чи не дотримання процедури вивчення переважного права на залишення на роботі у даному випадку не призвело до порушення прав позивача, так як було звільнено усіх контролерів з аналогічних посад та не було залишено на вказаній посаді жодної особи, що виключає можливості надання переважного права позивачу на залишення на посаді перед іншими контролерами.

Такий висновок відповідача відповідає висновкам Верховного Суду у подібних правовідносинах, що викладені зокрема в постановах від 29.11.2018 по справі №292/50/18, від 13.12.2108 по справі №577/256/18, від 01.04.2020 по справі №369/4678/18, від 12.08.2020 по справі №753/3889/17, від 03.06.2020 по справі №757/32634/16-ц, тощо.

Крім того, у КЗпП України відсутня чітка регламентація процедури вивчення переважного права на залишення на посаді, що виключає можливість в даному випадку зробити висновок про її порушення відповідачем.

При цьому роботодавцем було забезпечене опрацювання питання виявлення обставин, що прямо забороняють проводити звільнення згідно ст. 184, ст. 186-1 КЗпП України та ч. 4 ст. 41 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» за наявними особовими справами та шляхом проведення додаткових анкетувань в січні та березні 2019, позивач же від заповнення анкет та надання інформації відмовився, про факт чого складено акти (відповідні відомості наявні в матеріалах справи).

Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відповідач, як роботодавець, у встановлений частиною першою статті 49-2 КЗпП України строк персонально попередив позивача про його наступне вивільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.

Також, ДП «АМПУ» виконало інші обов`язки, передбачені статтею 49-2 КЗпП України, запропонувавши позивачу усі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам (професії чи спеціальності позивача, іншу роботу), які існували у філіях ДП «АМПУ». Своєї згоди на переведення на запропоновані посади позивач не надав.

У відповідності до положень частини першої статті 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

У випадках, передбачених законодавством про працю, виборний орган первинної профспілкової організації, членом якої є працівник, розглядає у п`ятнадцятиденний термін обґрунтоване письмове подання роботодавця про розірвання трудового договору з працівником (частина першої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності»).

Відповідно до частини сьомої статті 43 КЗпП України та частини шостої статті 39 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» рішення профспілки про ненадання згоди на розірвання трудового договору має бути обґрунтованим. У разі, якщо в рішенні немає обґрунтування відмови у згоді на звільнення, роботодавець має право звільнити працівника без згоди виборного органу профспілки.

Аналіз зазначеної норми права дає підстави дійти суду висновку про те, що власник має право звільнити працівника без згоди профспілкового органу за відсутності обґрунтування профспілковим органом такої відмови, а не з мотивів її відмови.

За змістом вищезазначених норм права суд, розглядаючи трудовий спір, повинен з`ясувати, чи містить рішення профспілкового комітету власне правове обґрунтування такої відмови. І лише у разі відсутності у рішенні правового обґрунтування відмови у наданні згоди на звільнення працівника власник або уповноважений ним орган має право звільнити працівника без згоди виборного органу первинної профспілкової організації і таке звільнення є законним у разі дотримання інших передбачених законодавством вимог для звільнення.

Таким чином, оскільки необґрунтованість рішення профспілкового комітету породжує відповідне право власника на звільнення працівника, а обґрунтованість такого рішення виключає виникнення такого права, то суд зобов`язаний оцінювати рішення профспілкового органу на предмет наявності чи відсутності ознак обґрунтованості.

Враховуючи, що у зазначених нормах зміст поняття обґрунтованості рішення профспілкового органу закон не розкриває, то така обґрунтованість повинна оцінюватись судом виходячи із загальних принципів права і засад цивільного судочинства (статті 8 Конституції України, статті 3 ЦК України, статей 2, 263 ЦПК України) та лексичного значення (тлумачення) самого слова «обґрунтований», яке означає «бути достатньо, добре аргументованим, підтвердженим науково, переконливими доказами, доведеним фактами».

Отже, рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

При цьому, висновок про обґрунтованість чи необґрунтованість рішення профспілкового комітету про відмову у наданні згоди на звільнення працівника може бути зроблений судом лише після перевірки відповідності такого рішення нормам трудового законодавства, фактичних обставин і підстав звільнення працівника, його ділових і професійних якостей.

Аналогічних висновків про правомірність дій відповідача у спірних правовідносинах дійшов Верховний Суд і у справах №500/4415/19-ц, 500/4406/19, 500/4430/19, що є обов`язковим для застосування судами.

Таким чином, порушень з боку відповідача, які б могли вплинути на права позивача та слугувати підставою для його поновлення судом під час судового розгляду не встановлено.

Таким чином, на підставі викладеного, суд першої інстанції обґрунтовано вважав, що у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі необхідно відмовити.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

Скаржник не довела обставини, на які посилалась як на підставу своєї апеляційної скарги, жодного належного та допустимого доказу на спростування висновків суду першої інстанції не надала.

Щодо доводів апеляційної скарги про те, що не було запропоновано всі посади (перелік зазначений в апеляційній скарзі), то колегія суддів звертає увагу на таке.

З метою забезпечення працевлаштування позивача, їй пропонувалися вакантні посади в ДП «Адміністрація морських портів України» станом на 04 лютого 2019 року (від підпису про ознайомлення позивач відмовилась), 18 лютого 2019 року, 25 лютого 2019 року, 04 березня 2019 року, 11 березня 2019 року, 18 березня 2019 року, 25 березня 2019 року, 01 квітня 2019 року, 15 квітня 2019 року та вакантні посади у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі, згідно наданих Ізмаїльським міськрайонним центром зайнятості відомостей станом на 20 березня 2019 року, 28 березня 2019 оку, 02 квітня 2019 року, 09 квітня 2019 року, 17 квітня 2019 року, 06 травня 2019 року. Ознайомлення позивача з вакансіями наявними у ДП «Адміністрація морських портів України», у м. Ізмаїл та Ізмаїльському районі підтверджується відповідними підписами позивача на пропозиції про переведення на посаду та на списках вакантних посад від Ізмаїльського міськрайонного центру зайнятості.

Зокрема, посади: прибиральник службових приміщень у Бердянській філії, контролер на контрольно-пропускному пункті в Ренійській філії, охоронник у Маріупольській філії були наявними у списках наявних постійних посад ДП «Адміністрація морських портів України», з якими позивач була ознайомлена, однак згоди на зайняття будь-якої з посад не надала, що дає підстави для висновку про відсутність у позивача наміру продовжувати трудові відносини з відповідачем.

Ознайомившись з переліком вакансій, в тому числі й наданих їй після звільнення, вона не висловила свою волю на заміщення хоча б однієї з великого переліку вакантних посад, які були наявними у всіх філіях ДП «Адміністрація морських портів України», інших підприємствах по м. Ізмаїл та Ізмаїльському району, ТОВ «Охоронна компанія «Альфа-безпека», а також не виявила бажання отримати професійно-технічну освіту за допомогою служби зайнятості.

Дії учасників трудових правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Справедливість - це одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Для приватного права є притаманною також є така засада як розумність.

Згідно зі статтею 4 Конвенції Міжнародної організації праці № 158 про припинення трудових відносин з ініціативи підприємця 1982 року, яку ратифіковано постановою Верховної Ради України від 04 лютого 1994 року №3933-XII, трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

З огляду на наведене, доводи апеляційної скарги про порушення відповідачем процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, у зв`язку із невключенням до переліку вакансій всіх посад, зокрема, діловода в Ренійській філії ДП та охоронника у Бердянській філії, за обставин цієї справи (надання роботодавцем великої кількості вакансій, відсутність у позивача наміру працювати на таких посадах), є необґрунтованими.

Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 08 травня 2024 року у справі № 761/15152/21.

Доводи апеляційної скарги про неврахування судами попередніх інстанцій висновку Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17, висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 29 січня 2020 року у справі № 761/41149/16-ц, від 22 вересня 2020 року у справі № 161/7196/19, від 09 грудня 2021 року у справі № 646/2661/20 та постановах Верховного Суду України від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 26 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15 щодо застосування частини першої статті 40, частин першої та третьої статті 49-2 КЗпП, є необґрунтованими, оскільки оскаржувані судові рішення таким висновкам не суперечать.

У постанові Верховного Суду від 25 липня 2018 року у справі №382/1039/16-ц, на яку посилається заявник у апеляційній скарзі, зазначено, що до кола працівників, серед яких визначаються особи, які мають переважне право на залишення на роботі, і працівники, які не мають таких переваг, а тому підлягають звільненню, входять всі працівники, що займають таку ж посаду і виконують таку ж роботу на підприємстві.

У постанові Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі №569/9913/18, на яку посилається заявник у апеляційній скарзі, зазначено, що процедура визначення кваліфікації та продуктивності праці працівників, а також процедура визначення осіб, які мають переважне право на залишення на роботі, законодавчо не визначена. Проте, враховуючи, що потреба у визначені (оцінці) наявності такого права виникає при вивільненні працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці, скороченням чисельності штату працівників, яке ініціюється роботодавцем, тому створити умови та провести таку оцінку повинен роботодавець.

Оскаржуване рішення таким висновкам Верховного Суду не суперечить.

Перевіряючи доводи позивача про неврахування відповідачем її переважного права на залишення на роботі, апеляційній суд виходить з того, що скороченню підлягали всі посади контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача, а тому вирішення питання наявності у ОСОБА_1 переважного права на залишення на роботі не було необхідним.

Колегія суддів зазначає, що оскільки відповідно до частини першої статті 42 КЗпП України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

Правила статті 42 КЗпП України щодо врахування переважного права залишення на роботі, підлягають застосуванню, якщо відбувається часткове (не повне) скорочення рівнозначних (однотипних) посад, тобто частина посад скорочується, частина - ні, що дає можливість порівняти кваліфікацію та продуктивність праці працівників на рівнозначних (однотипних) посадах, які підлягають скороченню.

У такому випадку переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці. При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається працівникам із урахування інших підстав, перелічених у частині другій статті 42 КЗпП України (див. постанову Верховного Суду У постанові від 14 червня 2022 року у справі № 465/7570/18).

Зважаючи на те, що скороченню підлягали усі посади контролерів на контрольно-пропускному пункті загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії відповідача, суд першої інстанції дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для оцінки застосування переважного права позивача на залишення на роботі відповідно до статті 42 КЗпП України.

Крім того, суд першої інстанції встановив, що відповідач запропонував позивачу всі вакантні посади у ДП «Адміністрація морських портів» (у всіх філіях), а також, що ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» надало пріоритетне право на працевлаштування до товариства працівникам загону охорони морського порту служби морської безпеки Ізмаїльської філії ДП «Адміністрація морських портів України», що підлягали вивільненню.

Бажання бути працевлаштованим на будь-яку із запропонованих посад до ДП «Адміністрація морських портів України» та ТОВ «Охоронна компанія «Альфа безпека» позивач не виявила.

У постанові Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі № 273/212/16-ц, на яку посилається заявник у апеляційній скарзі зазначено, що з урахуванням вимог трудового законодавства у справах, у яких оспорюється незаконність звільнення, саме відповідач повинен довести, що звільнення відбулося без порушення законодавства про працю.

Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції правильно встановив, що відповідач довів дотримання процедури звільнення позивача на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, а отже урахував згаданий висновок Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 166/1262/17, на яку посилається заявник у апеляційній скарзі, зазначено, що рішення профспілкового органу про відмову в наданні згоди на розірвання трудового договору повинно бути достатньо, добре аргументованим та містити посилання на правове обґрунтування незаконності звільнення працівника або посилання на неврахування власником фактичних обставин, за яких розірвання трудового договору з працівником є порушенням його законних прав.

Необґрунтованість відмови профспілкового комітету у наданні згоди на звільнення ОСОБА_1 за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України була встановлена судом першої інстанції. Такі висновки колегія суддів вважає обґрунтованими.

Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 02 червня 2021 року у справі № 500/4406/19, від 10 червня 2022 року у справі № 500/4430/19, від 22 жовтня 2022 року у справі № 500/4415/19.

Безпідставними є посилання у апеляціній скарзі на неврахування судом першої інстанції висновку Верховного Суду, викладеного у постанові від 31 жовтня 2019 року у справі № 200/1562/18, оскільки у цій постанові викладено висновок щодо застосування частини третьої статті 32 КЗпП України, яка не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.

Наведені в апеляційній скарзі інші доводи були предметом дослідження в суді першої інстанції із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, і з якою погоджується суд апеляційної інстанції.

Твердження скаржника в апеляційній скарзі про те, що судом першої інстанції порушено норми процесуального закону, не є такими, що порушують розгляд справи по суті.

Крім того судова колегія вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00 § 23, ЄСПЛ від 18 липня 2006 року. Оскаржувані судові рішення відповідають критерію обґрунтованості судового рішення.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Справа розглянута по суті правильно, законних підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції немає.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381-384, 389-391 ЦПК України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 23 листопада 2023 року залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття, проте може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 10 лютого 2025 року.

Головуючий Р.Д. Громік

Судді: М.М. Драгомерецький

А.І. Дришлюк