Рішення

від 02.01.2025 по справі 607/21888/24

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.01.2025 Справа №607/21888/24 Провадження №2/607/772/2025

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі головуючого судді Дзюбича В.Л., за участі секретаря судового засідання Кочмар С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Остапчук Вікторія Ігорівна до Підгороднянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. про визнання права власності на спадкове майно,

УСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 , через свого представника адвоката Остапчук Вікторію Ігорівну, звернулася в суд із позовом до Підгороднянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю., в якому просить визнати за нею право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями і спорудами, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер її дядько ОСОБА_2 , яким за життя був складений заповіт на її ім`я. Спадщину після смерті ОСОБА_2 вона прийняла у встановленому законом порядку. Проте, на даний час, вона не може оформити свої спадкові права після смерті ОСОБА_2 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на житловий будинок. 02.07.2024 нотаріусом було відмолено їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спірне нерухоме майно.

Посилаючись на наведене, позивач просила задовольнити позов.

Ухвалою судді від 14.10.2024 відкрито провадження у цивільній справі №607/21888/24. Постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою судді без видалення суду до нарадчої кімнати у судовому засіданні, яке відбулося 07.11.2024 постановлено закрити підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті, що відображено в протоколі судового засідання.

В судове засідання позивач та її представник не з`явилися. Представником позивача подано суду заяву про розгляд справи без її участі та участі позивача, позов підтримує та просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з`явився, не повідомивши про причини неявки. Відзиву на позов від відповідача не надходило. За вказаних обставин суд приходить до переконання, що згідно з ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України слід ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. в судове засідання не з`явилася, подавши попередньо заяву про розгляд справи у відсутності представника Тернопільської районної державної нотаріальної контори.

У зв`язку з неявкою учасників справи, відповідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_2 , про що свідчить свідоцтво смерть серії НОМЕР_1 видане 09.05.2023 Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області.

Після його смерті відкрилася спадщина, зокрема, на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 .

За життя ОСОБА_2 склав заповіт, який посвідчений старостою Домаморицького старостинського округу Підгороднянської сільської ради Тернопільського району Тернопільської області Котляр П. 02.05.2022 за реєстровим №3-03, відповідно до якого, все своє майно, де б воно не знаходилося та з чого б воно не складалося та все те, що буде належати йому на час смерті, а також належні йому майнові права та обов`язки на час смерті заповів ОСОБА_1 .

Таким чином, спадкоємцем майна за заповітом ОСОБА_2 є позивач ОСОБА_1 .

Як вбачається з копії спадкової справи №254/2023 року, заведеної державним нотаріусом Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю., після смерті ОСОБА_2 , наданої на запит суду, спадкова справа заведена за заявою ОСОБА_1 , про прийняття спадщини за заповітом від 24 липня 2023 року за №662.

ОСОБА_1 звернулася до державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом, на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою державного нотаріуса Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. №1310/02-31 від 02.07.2024, ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частку житлового будинку АДРЕСА_1 , після смерті ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів про належність майна спадкодавцеві.

Згідно довідки №15 виданої 29.01.2024 Підгороднянською сільською радою Тернопільського району Тернопільської області, житловий будинок АДРЕСА_1 , станом на 15.04.1991 року належав колгоспному двору, який складався з двох членів, головою якого була ОСОБА_3 , інший член ОСОБА_2 .

Як вбачається із інформаційної довідки виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації 23.10.2023 за № 992 за матеріалами бюро станом на 01.01.2013 житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 зареєстровано за головою колгоспного двору ОСОБА_3 на підставі свідоцтва на право особистої власності на жилий будинок, виданого Тернопільською районною радою 30.11.1989 р. на підставі рішення виконкому №236 від 28.11.1989 р. та записано в реєстрову книгу № 2 за реєстровим № 176. Вказаний правовстановлюючий документ втрачено.

Відповідно до Акту від 11.05.2023 складеного комісією в складі старости Домаморицького старостинського округу Котляр П.М., а також соціального працівника ОСОБА_4 та депутата Свербивус В.В. про те, що ОСОБА_1 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 разом із померлим дядьком ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно запису актів про смерть №35 від 09.05.2023, вели спільне господарство, доглядала його і похоронила за свої кошти.

24.10.2023 Комунальним підприємством «Тернопільське районне госпрозрахункове бюро технічної інвентаризації» на замовлення ОСОБА_1 було виготовлено технічний паспорт на житловий будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_3 .

Як вбачається з інформаційної довідки про технічний стан нерухомого майна №993 від 23.10.2023 виданої Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, по обліку бюро житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами АДРЕСА_1 належить голові колгоспного двору ОСОБА_3 .

Відповідно до прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України 2003 року (пункти 4, 5), Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов`язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила книги шостої Цивільного кодексу України застосовуються також до спадщини, яка відкрилася, але не була прийнята ніким із спадкоємців до набрання чинності цим Кодексом.

Статус майна колгоспного двору був врегульований статтями 120-126 ЦК України в редакції 1963 року, які були виключені з кодексу у 1993 році (Закон від 16 грудня 1993 року № 3718-ХІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України", який набрав чинності з 18 січня 1994 року).

Відтак, у вказаній частині підлягають застосуванню норми ЦК УРСР в редакції 1963 року.

Частиною 1 статті 112 ЦК УРСР передбачено, що колгоспний двір - це сімейно-трудове об`єднання осіб, які використовують майно двору для ведення підсобного господарства і сімейних потреб. Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності (стаття 112 цього Кодексу).

Згідно зі ст.120 ЦК УРСР 1963 року, майно колгоспного двору належить всім членам двору на праві спільної сумісної власності.

За змістом ст. 123 ЦК УРСР 1963 року розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних. Частку працездатного члена двору в майні двору може бути зменшено або у її виділенні зовсім відмовлено у зв`язку з недовгочасним його перебуванням у складі двору або незначною участю своєю працею чи коштами в господарстві двору.

Пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» судам роз`яснено, що положення статей 17, 18 Закону «Про власність» щодо спільної сумісної власності поширюються на правовідносини, які виникли після введення в дію цього Закону (з 15 квітня 1991 року). До правовідносин, що виникли раніше, застосовується діюче на той час законодавство. Зокрема, спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, ще регулювали власність цього двору, а саме: а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба).

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду України від 14.01.2014 року у справі №6-14 5цс 13 та від 18 листопада 2015 року № 6-350цс15.

Таким чином, право на частку у колгоспному дворі мають всі члени двору, які до 15 квітня 1991 року не втратили право на таку частку.

Оскільки вищевказаний житловий будинок збудовано в 1983 році, що стверджується копією технічного паспорта, виготовленого Тернопільським районним госпрозрахунковим бюро технічної інвентаризації, тобто в період до 15.04.1991 року, до введення в дію Закону України «Про власність», всі члени колгоспного двору набули права спільної сумісної власності на вказаний будинок. Це право збереглося за ними і після припинення колгоспного двору після введення в дію вищезазначеного Закону.

Таким чином, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належали по 1/2 частині житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .

В судовому порядку було встановлено, що належна ОСОБА_3 (померлій ІНФОРМАЦІЯ_4 ) 1/2 частка житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 , була успадкована ОСОБА_5 , в порядку спадкування за законом, на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.09.2018 у справі №607/11314/18.

Відповідно до ст.ст. 1216-1219 Цивільного Кодексу України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

У відповідності до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Частиною 1 ст. 1270 ЦК України передбачено, що для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Враховуючи те, що ОСОБА_6 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , за життя склав заповіт, яким заповів усе належне йому майно, зокрема належну йому частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , остання спадщину прийняла, подавши нотаріусу у встановлений законом строк заяву про прийняття спадщини, а тому вона успадкувала належну померлому 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 .

Відповідно до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи, а також те, що через відсутність державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на житловий будинок, позивач не може реалізувати свої спадкові права, а тому її право підлягає судовому захисту, а позов до задоволення, шляхом визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_2 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Керуючись ст.ст. ст. ст. 10, 12, 13, 81, 82, 206, 259, 263, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, ЦК України 1963 року, ст. 16, 392, 1216-1219, 1223, 1268, 1270 ЦК України 2003 року, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Остапчук Вікторія Ігорівна до Підгороднянської об`єднаної територіальної громади, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю. про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Копію рішення направити сторонам у справі.

Заочне рішення може бути переглянуто Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржено в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі у 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Підгороднянська об`єднана територіальна громада, адреса місця знаходження: вул.Бережанська, 70, с.Підгородне, Тернопільський район Тернопільська область, код ЄДРПОУ 14029197.

Третя особа: Державний нотаріус Тернопільської районної державної нотаріальної контори Осадчук В.Ю., адреса місця знаходження: вул.Котляревського, 27, м.Тернопіль, код ЄДРПОУ 05466080.

Головуючий суддяВ. Л. Дзюбич