Ухвала

від 17.02.2025 по справі 209/569/23

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОДЗЕРЖИНСЬКА

Справа № 209/569/23

Провадження № 2/209/26/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 року м. Кам`янське

Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Решетник Т.О., за участю секретаря Рябухи Н.В.,

прокурора Єрзаулова С.С., представника позивача Тарасюк О.Л.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовомКерівника Кам`янськоїокружної прокуратуриДніпропетровської областів інтересахдержави вособі:Кам`янської міськоїради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,про знесеннясамочинної забудовита скасуваннядержавної реєстраціїправочинів,-, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду перебуває цивільна права за позовом Керівника Кам`янськоїокружної прокуратуриДніпропетровської областів інтересахдержави вособі:Кам`янської міськоїради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , про знесення самочинної забудови та скасування державної реєстрації правочинів.

17.02.2025 р. до суду від керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області надійшло клопотання про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, яке мотивовано наступним.

Підстава для звернення з позовною заявою стало те, що у АДРЕСА_1 д розташований самочинно збудований торговий комплекс, загальною площею 54 кв.м.

Відповідно до отриманої інформації від Департаменту комунальної власності земельних відносин та реєстрації речових прав на нерухоме майно Кам`янської міської ради від 01.12.2022 за № 04-07/1385 (на лист від 07.11.2022 за № 04/56-5369 вих-22) встановлено, що рішень про надання земельним ділянок в тому числі за адресою: АДРЕСА_1 до 12.06.2017 (на час відкриття провадження у справі 207/1452/17) Кам`янською міською радою не приймалось.

Так, відповідно до інформації від ОКП «ДБТІ» встановлено, що інвентаризаційна справа на торговий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 д відсутня.

Відповідно до отриманої інформації з Управління містобудування та архітектури Кам`янської міської ради від 22.08.2022 за № 2к/154 встановлено, що адреса об`єкту нерухомого майна торговий комплекс розташований за адресою: АДРЕСА_1 д управлінням не присвоювалась.

Прокуратурою встановлено, що ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , та грубо уникаючи установлений чинним законодавством порядок набуття у користування земельної ділянки комунальної власності, отримання дозволу на будівництво, прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об`єкту, самочинно збудували вказаний об`єкт торгівлі та набули право власності на нього, на підставі незаконного заочного рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 27.02.2018 та ухвали Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 20.04.2018 у справі № 207/1452/17 та у подальшому відчужили вказане майно, з огляду на те, що на теперішній час в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно наявні актуальні записи на самочинно збудований торговий комплекс за ОСОБА_2 .

Після закриття провадження та призначення справи до розгляду по суті, виникла необхідність у долучені діючого договору оренди земельної ділянки укладеного між Кам`янською міською радою та ОСОБА_2 та виправлення п.7 прохальної частини позовної заяви з метою об`єктивного розгляду справи та забезпечення виконання судового рішення у випадку задоволення позовної заяви прокурора, вказані дії можливо лише провести лише на стадії підготовчого провадження у справі.

Можливість повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття узгоджується з висновками Верховного Суду які викладено в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20, Постанови від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21, постанови від 05.10.2022 у справі № 204/6085/20.

Просили суд повернутися до стадії підготовчого провадження у справі 209/569/23 за позовом керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Кам`янської міської ради до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про знесення об`єкту самочинної забудови розташованого за адресою: АДРЕСА_1 та скасування державної реєстрації правочинів.

Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання.

Представник позивача ОСОБА_6 , а також представник відповідача ОСОБА_1 , заперечували щодо задоволення клопотання, посилаючись на те, що чинним законодавством повернення до стадії підготовчого судового засідання не передбачено. Додаткові докази, на які прокурор посилається в обґрунтування заявленого клопотання прокурором не додані, підставі зміни предмета позову не обґрунтовані.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про розгляд справи повідомлення належним чином.

Заслухавши представників, розглянувши подане клопотання та дослідивши письмові матеріали справи, дійшов до наступного висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина 1 статі 12 ЦПК України).

Відповідно до частини 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з положенням частиною 3 статті 13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 3 статті 49 ЦПК України, до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

Відповідно до статті 189 ЦПК України завданнями підготовчого судового засідання є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.

Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті (частина 2 статті 200 ЦПК України).

Суд зазначає, що розгляд справи в порядку загального позовного провадження передбачає проходження всіх передбачених ЦПК України стадій судового процесу, а саме: подання до відповідного суду позову, який відповідає вимогам процесуального закону; вирішення питання про відкриття провадження у справі (або залишення позовної заяви без руху, повернення позову, відмова у відкритті провадження); підготовче провадження, за результатами якого суд може залишити позов без розгляду, закрити провадження у справі або закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті. У випадку визнання позову відповідачем суд може у підготовчому засіданні ухвалити рішення по суті спору. Та розгляд справи по суті, що включає такі етапи: відкриття розгляду справи по суті, з`ясування обставин справи та дослідження доказів, судові дебати, ухвалення судом рішення по суті справи.

Суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Отже, заявляючи клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, заявник має навести вагомі обставини необхідності повернення на стадію підготовчого провадження, для вчинення процесуальних дій, невчинення яких суттєво вплине на права сторін в майбутньому та які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Позов у цивільному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, що складається з вимоги процесуального характеру та вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право). А предмет позову - це матеріальний зміст цієї вимоги. Таким чином, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняте судове рішення. Цей матеріальний зміст позовних вимог позивача, проявляється в матеріально-правовій заінтересованості - отримати певне матеріальне благо. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Зміна предмета позову відбудеться тоді, коли в рамках конкретного позовної вимоги позивач замість одного способу захисту прав (який був заявлений раніше, при подачі позову) захоче скористатися іншим способом захисту, обґрунтовуючи свої позовні вимоги (предмет позову) тими самими обставинами, якими він обґрунтовував первісні вимоги. Зміна підстав позову відбувається тоді, коли позивач в рамках конкретної позовної вимоги, в обґрунтування раніше заявлених позовних вимог (предмету позову) посилається на інші обставини якими він ці (перші) позовні вимоги, обґрунтовував. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Процесуальні права та обов`язки сторін визначені ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України), тож відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

Законодавцем визначено право позивача змінювати предмет позовних вимог, як складову матеріально-правової вимоги позивача до відповідача до закінчення підготовчого засідання.

Зміна позивачем підстав і предмета позову може мати місце лише альтернативно, тому одночасна їх зміна неможлива. Отже, у разі подання позивачем клопотання (заяви), направленого на одночасну зміну предмета і підстави позову, суд з урахуванням конкретних обставин повинен відмовити в задоволенні такого клопотання (заяви).

Виходячи з положень ч.8 ст.83 ЦПК України, докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадків, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Відповідно до ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим кодексом.

З матеріалівсправи вбачається,що 08.03.2023р.прийнято досвого провадженнядану цивільнусправу,призначено дану справу до розгляду в підготовче судове засідання.

В період підготовчого провадження було проведено дванадцять судових засідань.

Враховуючи проміжок часу з дати проведення першого судового засідання (28.04.2023 р.) до дати закриття підготовчого провадження (01.11.2024 р.), та кількості проведених засідань, суд вважає, що позивач мав достатньо часу для того, щоб визначитися з предметом та підставами позову.

Суд вважає, що обставини, якими обґрунтовано клопотання позивачем, були відомі позивачу до моменту закриття підготовчого судового засідання.

Тобто, наведені факти по суті, не є вагомими та як наслідок, нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.

Позивачем не наведено ґрунтовних обставин необхідності повернення на стадію підготовчого провадження для вчинення процесуальних дій.

На думку суду відмова у поверненні на стадію підготовчого провадження після його закриття для розгляду питання щодо зміни предмету позову не виключає можливість реалізації захисту прав позивача у інший спосіб, в той час як безпідставне повернення на стадію підготовчого провадження може викликати сумніви щодо неупередженості судді у сторін по справі.

За такого, суд приходить до переконання, що підстави для повернення на стадію підготовчого провадження відсутні.

Таким чином, оскільки відсутні вагомі обставини, що є підставою для повернення на стадію підготовчого провадження, а повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій цивільного процесу, то суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання прокурора щодо повернення на стадію підготовчого провадження після його закриття слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 258, 260, 268 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні клопотання керівника Кам`янської окружноїпрокуратури Дніпропетровськоїобласті про повернення до стадії підготовчого судового розгляду, - відмовити.

Ухвала оскарженню в апеляційному порядку окремо від рішення суду не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Суддя Т.О. Решетник