Рішення

від 14.02.2025 по справі 203/3030/24

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 203/3030/24

Провадження № 2-др/203/3/2025

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2025 року Кіровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Єдаменко С.В.,

при секретарі Пархоменко А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Меладзе Світлани Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №203/3030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу,

встановив:

Рішенням Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 січня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» заборгованість за договором фінансового лізингу № 4ФЛ-21 від 29 січня 2021 року в розмірі 35476грн. 60 коп., з яких: 6924 грн. 78 коп. - сума основного боргу за договором, 28551 грн. 82 коп. - відсотки річних, а також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» судовий збір в розмірі 612 грн. 84 коп., а саме по 306грн. 42 коп. з кожного окремо.

31 січня 2025 року представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Меладзе Світланою Олександрівною подано заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача на користь відповідача витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги у розмірі 40 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, надав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив відмовити у стягненні з позивача на користь відповідача витрат, пов`язаних з наданням правової допомоги, посилаючись на норми ч.9 ст.141 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_1 та його представник в судове засідання не з`явились, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності та відсутності відповідача.

Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась, повідомлялась про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку з таких підстав.

Вирішення питання про розподіл судових витрат в порядку ч.8 ст.141 ЦПК України судом розглядається після ухвалення рішення у справі.

Як встановлено в судовому засіданні, 27 січня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу, ухвалено рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» заборгованість за договором фінансового лізингу № 4ФЛ-21 від 29 січня 2021 року в розмірі 35476грн. 60 коп., з яких: 6924 грн. 78 коп. - сума основного боргу за договором, 28551 грн. 82 коп. - відсотки річних, а також стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» судовий збір в розмірі 612 грн. 84 коп., а саме по 306грн. 42 коп. з кожного окремо.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч.8 ст.141).

У відзиві відповідачем, у відповідності до ч.8 ст.141 ЦПК України, було зроблено заяву про надання доказів щодо понесених витрат на правову допомогу та про стягнення цих судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення.

Рішення суду по справі було ухвалено 27 січня 2025 року, а повний текст рішення було складено 31 січня 2025 року, та 31 січня 2025 року представником відповідача було подано заяву про ухвалення додаткового рішення в частині розподілу витрат на правову допомогу з відповідними доказами.

Згідно ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача ОСОБА_1 (невиконання зобов`язань зі сплати у повному обсязі та в установлені договором строки 35-го та 36-го лізингових платежів), тому відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України суд покладає на відповідача судові витрати на правничу допомогу, пов`язані із розглядом справи у суді першої інстанції, незалежно від результатів вирішення спору, у зв`язку з чим у задоволенні вимоги щодо стягнення з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 судових витрат на правничу допомогу слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.133, 134, 137, 141, 223, 247, 258, 259, 263-268, 270 ЦПК України, суд -

вирішив:

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Меладзе Світлани Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі №203/3030/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адванс-Лізинг» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченомуст.273 ЦПК України.

Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його підписання.

Суддя С.В.Єдаменко