Рішення

від 14.02.2025 по справі 546/893/24

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/893/24

номер провадження 2/546/63/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2025 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретарки судового засідання Гудзенко С.В., позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 , представника позивача Беркути В.Л., відповідачки (позивачки за зустрічним позовом) ОСОБА_2 , представниці відповідачки Кучерявої Т.В., представниці третьої особи Гмирі Ю.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку спілкування та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кучерява Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з матір`ю,-

установив:

До Решетилівськогорайонного судуПолтавської області 02 вересня 2024 року звернувся ОСОБА_1 з вищезазначеним позовом, у якому позивач зазначає, що співмешкав з ОСОБА_2 . За час спільного проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_3 . На даний час вони проживають окремо, син проживає разом із матір`ю. Позивач зазначає, що має постійну роботу, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Позивач зазначає, що дуже любить свого сина, піклується про нього, має з ним сильний психологічний та емоційний зв`язок. Він сплачує аліменти на утримання дитини, купує одяг, подарунки. Однак останнім часом відповідачка почала чинити перешкоди у спілкуванні з дитиною. Вона неодноразово відмовляла у проханні зустрітися та провести час з дитиною. Такі дії відповідачки порушують права позивача, як батька дитини, на спілкування з сином та на участь у його вихованні. Дане питання вирішити мирним шляхом не вдалося.

Зважаючи на викладені обставини, позивач просив зобов`язати відповідача не чинити йому перешкод у вихованні та вільному спілкуванні зі своїм сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; визначити спосіб його участі у спілкуванні та вихованні дитини через надання побачень за наступним графіком: в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10:00 до 18:00 за місцем його фактичного проживання або на його розсуд без присутності матері ОСОБА_2 та її родичів; день народження син проводить з батьком за власним бажанням; в літній період два тижні дитина проводить з батьком для спільного відпочинку; в зимовий період - два тижні дитина проводить з батьком для спільного відпочинку; дитина проводить з батьком більший проміжок або інший період часу, додаткові побачення у вихідні дні тощо, про що батьки попередньо домовляються не пізніше ніж за два тижні до дати побачення. Святкові дні за погодженням між батьками; необмежене спілкування по телефону або через відеозв`язок, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином у вільний для дитини час.

Ухвалою судді від 11.09.2024 у справі відкрите провадження у справі та призначене підготовче судове засідання на 07 жовтня 2024 року.

01 жовтня 2024 року до суду від представниці відповідачки ОСОБА_2 адвоката Кучерявої О.І. надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що батько за власним бажанням може бачитися із сином три рази на тиждень вдень, а може і не приїздити до дитини два тижні. ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, що проявляється у недбалому ставленні до малолітньої дитини, її харчування, режиму сну чи відвідування садочку тощо. Непоодинокими є випадки годування батьком сина за місцем свого проживання їжею, яку не можна споживати дітям, як то макаронами швидкого приготування, не контролює час, проведений дитиною у планшеті в мережі Інтернет тощо. Крім того у ході спілкування з матір`ю дитини ОСОБА_1 переходить на образи, погрожує забрати дитину, що підтверджується роздруківками спілкування у месенжері «WhatsApp». Крім того дитина була свідком того, як 27.04.2024 о 4 годині ранку відповідач, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, розбив позивачці губу, вдаривши її, про що окремо дитина розповідала під час психологічної діагностики. З цієї дати дитина не бажає залишатись на ночівлю у батька та залишатися з ним надовго на одинці. Така поведінка батька не сприяє нормальному фізичному, психологічному та моральному розвитку дитини. Також представниця відповідачки посилається на аналітичну довідку, складену за результатами спостереження та проведення психологічної діагностики малолітнього ОСОБА_3 , кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології та педагогіки Національного університету Полтавська політехніка імені Юрія ОСОБА_4 , відповідно до якої, зокрема, тривале спілкування з батьком може бути фактором, який поглиблює психотравматизацію малолітньої дитини.

ОСОБА_2 після подій квітня місяця 2024 року висловила незгоду щодо перебування сина вночі у батька, оскільки дитина на сьогодні відмовляється ночувати у нього, а коли той наполягає, син прямо йому це говорить. Проте вдень батько, коли це йому зручно, приїздить до дитини. Жодних перешкод у денному спілкуванні позивача і дитини відповідач не чинить.

Враховуючи інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, вік дитини та режим розпорядку дня, стан її здоров`я та психоемоційний стан, відсутність сталого емоційного зв`язку між батьком і дитиною, ОСОБА_2 вважає за необхідне визначити спосіб та порядок участі у вихованні та спілкуванні батька з дитиною саме за участі та присутності матері.

Посилаючись на викладені обставини, положення Сімейного кодексу України та практику ЄСПЛ, представниця відповідачки просила визначити спосіб та порядок участі у вихованні і спілкуванні ОСОБА_1 з його сином ОСОБА_3 за умови дотримання режиму харчування та відпочинку для дитини відповідного віку, наступним шляхом: надання можливості необмеженого спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного, відеозв`язку та аудіозв`язку (через мобільні телефони та мережу Інтернет, зокрема з використанням месенжерів Telegram, Viber, WhatsApp та/або програм Zoom, Skype чи ін.) та будь якими іншими засобами зв`язку, враховуючи інтереси дитини з урахуванням часу її навчання, відпочинку та бажання самої дитини; надання можливості бачитися з дитиною кожної суботи з 10:00 до 18:00 за місцем проживання дитини, в громадських місцях культурно розважального характеру (парк, кінотеатр та інших громадських місцях), що призначені для повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дитини, у присутності матері ОСОБА_2 (а. с. 29 - 34).

Крім цього, 01 жовтня 2024 року до суду від відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 надійшла зустрічна позовна заява до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю, у якому зазначила, що сторони у офіційному шлюбі не перебували, проте перебували у фактичних шлюбних стосунках від яких мають спільного сина ОСОБА_5 . На даний час сторони проживають окремо, дитина зареєстрована та проживає за адресою реєстрації та проживання матері. ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки, що проявляється у недбалому ставленні до малолітньої дитини, її харчування, режиму сну чи відвідування садочку тощо. Непоодинокими є випадки годування батьком сина за місцем свого проживання їжею, яку не можна споживати дітям, як то макаронами швидкого приготування, не контролює час, проведений дитиною у планшеті в мережі Інтернет тощо. Крім того у ході спілкування з матір`ю дитини ОСОБА_1 переходить на образи, погрожує забрати дитину, що підтверджується роздруківками спілкування у месенжері «WhatsApp». Така поведінка батька не сприяє нормальному фізичному, психологічному та моральному розвитку дитини. Також представниця відповідачки посилається на аналітичну довідку, складену за результатами спостереження та проведення психологічної діагностики малолітнього ОСОБА_3 , кандидата психологічних наук, доцента кафедри психології та педагогіки Національного університету Полтавська політехніка імені Юрія ОСОБА_4 , відповідно до якої, зокрема, тривале спілкування з батьком може бути фактором, який поглиблює психотравматизацію малолітньої дитини.

Представниця позивачки (відповідачки за первісним позовом) відмічає, що супровід дитини при відвідуванні лікаря у разі хвороби та при профілактичних оглядах здійснювала його мати ОСОБА_2 . За місцем роботи ОСОБА_2 характеризується з позитивного боку.

Малолітня дитина потребує усталеного і звичного, передбачуваного середовища для проживання. Дитина проживає разом із матір`ю окремо від батька, саме мати весь час самостійно займається вихованням та розвитком сина, участь батька у житті дитини обмежується виключно поодинокими зустрічами. Відповідач наразі не має з сином усталеного контакту, дитина не бажає залишатися із батьком на тривалий час, зі свого боку батько забирає його навіть тоді коли ОСОБА_5 не хоче бути з ним. Позивачка за зустрічним позовом вважає, що визначення місця проживання малолітньої дитини з матір`ю відповідатиме якнайкращим інтересам дитини та сприятиме її повноцінному вихованню та розвитку.

Посилаючись на викладені обставини, практику Верховного Суду, представниця позивачки за зустрічним позовом просила позов задовольнити та визначити місце проживання малолітнього ОСОБА_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 39 - 46).

Ухвалою суду від 02 жовтня 2024 року було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кучерява Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з матір`ю до спільного розгляду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку спілкування, об`єднавши позови в одне провадження; встановлено відповідачу за зустрічним позовом п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Відзив на зустрічний позов до суду не надходив.

Підготовче провадження по справі було проведено 13 листопада 2024 року та призначено судовий розгляд справи на 11 грудня 2024 року. Зобов`язано третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, подати суду висновок щодо розв`язання спору за зустрічним позовом про визначеннямісця проживаннядитини зматір`ю. У зв`язку з відсутністю даного висновку розгляд справи було відкладено на 15 січня 2025 року, а у подальшому на 13 лютого 2025 року.

Позиція учасників справи

У судовому засіданні 13лютого 2025рокупозивач за первісним позовом ОСОБА_1 позов підтримав та просиві його задовольнити. Щодо зустрічного позову, то підтримав думку свого представника який просив у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивача ОСОБА_6 підтримав позовні вимоги ОСОБА_1 , проте зазначив, що сторона позивача не буде заперечувати проти встановлення такого порядку участі батька ОСОБА_1 у вихованні дитини, який зазначений у висновку виконавчого комітету Решетилівської міської ради, як органу опіки та піклування, який затверджений рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 30 жовтня 2024 року №200. У задоволенні зустрічного позову представник позивача просив відмовити з підстав відсутності спору. При цьому посилався на практику Верховного Суду у справах з аналогічними правовідносинами, а саме: на постанову від 15 січня 2025 року у справі №755/15383/23, постанову від 10 грудня 2024 року у справі №299/8679/23 та постанову від 10 липня 2024 року у справі №127/16211/23.

Відповідачка ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_1 визнала частково, просила задовольнити його у частині, яка зазначена у відзиві на позовну заяву та зазначила, що ніколи не перешкоджала позивачу спілкуватися з дитиною, однак він неналежним чином виконував свої батьківські обов`язки, повертав дитину пізно, при цьому неодноразово перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння. Зустрічний позов просила задовольнити у повному обсязі, оскільки позивач погрожував забрати дитину.

Представниця відповідачки ОСОБА_7 , посилаючись на викладені у відзиві обставини, просила позов ОСОБА_1 задовольнити частково у частині надання можливості необмеженого спілкування з сином засобами телефонного, поштового, електронного, відеозв`язку та аудіозв`язку, враховуючи інтереси дитини з урахуванням часу її навчання, відпочинку та бажання самої дитини та надання можливості бачитися з дитиною за місцем проживання дитини, в громадських місцях культурно розважального характеру (парк, кінотеатр та інших громадських місцях), що призначені для повноцінного відпочинку та відповідають віку та стану здоров`я дитини, у присутності матері ОСОБА_2 . Твердження представника позивача про відсутність спору заперечувала, оскільки у даному випадку він прихований, що підтверджується переписками сторін у месенджері «WhatsApp», з яких можна установити, що відповідач указував на можливість забрати дитину. А тому зустрічний позов просила задовольнити.

Представниця третьої особи - Виконавчого комітету Решетилівської міської ради, як органу опіки та піклування, ОСОБА_8 закликала позивача та відповідачку дійти згоди у питаннях виховання дитини, оскільки з цього приводу між ними існують суперечки. Щодо первісного позову, то підтримала наданий органом опіки та піклування висновок щодо участі батька у вихованні дитини. Щодо зустрічного позову представниця третьої особи відмітила, що органом опіки та піклування було установлено відсутність спору, проте ураховуючи, що дитина проживає з матір`ю, орган опіки та піклування вважав доцільним визначити місце проживання дитини саме з нею.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом установлено, що сторони по справі є батьками малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (а. с. 14).

Відповідно до довідки виконавчого комітету Решетилівської міської ради про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб від 17.02.2023 №01.3-20/261, позивач за первісним позовом ОСОБА_1 проживає по АДРЕСА_1 разом із матір`ю ОСОБА_9 , братом ОСОБА_10 та племінником ОСОБА_11 (а. с. 15).

Згідно довідки виконавчого комітету Решетилівської міської ради про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/ будинку осіб від 30.04.2024 №01.3-19/362, відповідачка за первісним позовом ОСОБА_2 проживає по АДРЕСА_2 разом із сином ОСОБА_3 , матір`ю ОСОБА_12 , вітчимом ОСОБА_13 , сестрою ОСОБА_2 , братом ОСОБА_14 (а. с. 12).

Також, згідно витягу з реєстру територіальної громади від 22.08.2024 № 2024/010082240 місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване по АДРЕСА_2 (а. с. 13).

Таким чином судом установлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 проживає разом із матір`ю ОСОБА_2 .

У свою чергу на підтвердження своїх заперечень проти задоволення позову у повному обсязі та на підтвердження доводів, викладених у зустрічному позові відповідачкою ОСОБА_2 та її представницею ОСОБА_7 було надано наступні докази.

Так, стороною відповідачки за первісним позовом було надано роздруківку листування із месенджера «WhatsApp» між позивачем ОСОБА_1 та відповідачкою ОСОБА_2 з приводу їхнього малолітнього сина ОСОБА_5 (а. с. 62 67, 69 - 70) та відповідачки із особою, яка зазначена як « ОСОБА_15 » (а. с. 68).

Відповідно до аналітичної довідки, складеної за результатами спостереження та проведення психологічної діагностики малолітнього ОСОБА_3 кандидатом психологічних наук, доцентом кафедри психології та педагогіки Національного університету Полтавська політехніка імені Юрія ОСОБА_4 , упродовж бесіди та проведення проективних методик з хлопчиком були виявлені досить дружні стосунки із мамою. ОСОБА_5 емоційно прив`язаний до неї та цінує стосунки з мамою, емоційно позитивно виділяє маму, відзначає увагу на спільній діяльності та відпочинку. Мама відіграє провідну роль для хлопчика у емоційному плані. Відносно батька хлопчик не відчуває приязні та бажання з ним залишатися на тривалий час через страх бути покинутим без нагляду з його сторони; дитині не подобається як батько поводить себе з мамою може кричати на неї, погрожувати їй або навіть ударити. Згадував, що батько забирає його навіть тоді, коли ОСОБА_5 хоче залишитися з мамою, але забравши, якісно часу з ним не проводить: залишає в автомобілі або вдома самого. Це все може мати негативні наслідки для подальшого психічного розвитку дитини дошкільного віку, якою є ОСОБА_5 . У ході терапевтичного інтерв`ю виявлено, що дитина оцінює умови теперішнього проживання з мамою як безпечніші та комфортніші. Тобто, загалом та атмосфера турботи та піклування, яку створила навколо сина ОСОБА_2 є сприятливою для його подальшого розвитку та соціалізації в подальшому, а тривале спілкування з батьком може бути фактором, який поглиблює психотравматизацію малолітньої дитини (а. с. 53 54).

Згідно характеристики вихованця старшої групи Покровського ЗДО ясла садка «Барвінок» ОСОБА_3 . Покровського закладу дошкільної освіти ясла - садок «Барвінок» Решетилівської міської ради Полтавської області від 30.09.2024 №01-35/13 дитина відвідує садочок постійно, без поважних причин пропущених днів немає . Сім`я, в якій проживає та виховується ОСОБА_5 , неповна, благополучна, умови проживання задовільні. Батьки приділяють належну увагу вихованню та розвитку дитини, завжди підтримують зв`язок з навчальним закладом. Вихованням дитини займається переважно мати, вона відвідує батьківські збори, регулярно спілкується з вихователем групи про успіхи дитини в ЗДО (а. с. 58).

Відповідно до відповіді Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико санітарної допомоги Решетилівської міської ради Полтавської області» від 30.09.2024 №01-12/268 на адвокатський запит, дитина ОСОБА_3 має діючу декларацію із сімейним лікарем КНП «Центр ПМСД Решетилівської міської ради» з 13.02.2024. Дитині ОСОБА_3 своєчасно проведені всі профілактичні щеплення згідно Календаря профілактичних щеплень. Згідно даних первинної медичної документації та за інформацією сімейного лікаря, з яким укладена декларація на обслуговування дитини ОСОБА_3 , супровід дитини у разі хвороби при відвідуванні лікаря у разі хвороби та при профілактичних оглядах здійснювала його мати ОСОБА_2 (а. с. 59).

З характеристики вихователя Покровського ясла - садка «Барвінок» ОСОБА_2 , виданої 23.09.2024 за №01-35/11 Покровським закладом дошкільної освіти ясла - садок «Барвінок», ОСОБА_2 працює вихователем у Покровському ясла - садку «Барвінок» з 03 квітня 2023 року. За період роботи зарекомендувала себе творчим та добросовісним працівником. Виявила високий рівень професіоналізму, ініціативна, досконало володіє ефективними методами, формами виховання і навчання дітей. У колективі ОСОБА_2 поважають та цінують (а. с. 60 61).

13 листопада 2024 року до суду надійшов висновок виконавчого комітетРешетилівської міськоїради,як органуопіки тапіклування,щодовстановлення порядкуучасті батька ОСОБА_1 у вихованнісина ОСОБА_3 ,затвердженого рішеннямвиконавчого комітетуРешетилівської міськоїради Полтавськоїобласті від30жовтня 2024року №200.Відповідно доуказаного висновкупрацівниками службиу справахдітей виконавчого комітет Решетилівської міської ради 16.10.2024 проведено обстеження умов проживання батька дитини ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 проживає в одному будинку з братом ОСОБА_10 та його сім`єю. ОСОБА_16 має окрему кімнату. Санітарно гігієнічні умови відповідають нормам, тепловий режим витриманий. Для малолітньої дитини є ігри та іграшки, окремого спального місця в кімнаті батька немає, але є великий двоспальний диван. Також 16.10.2024 проведено обстеження умов проживання дитини з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 . В ході обстеження встановлено, що за даною адресою проживають: дитина ОСОБА_3 , мати дитини ОСОБА_2 , бабуся дитини, її чоловік та їх спільний син. Дитина має окреме спальне місце, є шафа для одягу, куточок для ігор. Хлопчик повністю забезпечений сезонним одягом та взуттям, розвиваючими іграшками та дитячими книжками. Санітарно гігієнічні умови відповідають нормам. Для дитини створені всі умови для повноцінного проживання, виховання та розвитку. З дитиною проведена бесіда начальником служби у справах дітей виконавчого комітету Решетилівської міської ради Гмирею Ю.А., в ході якої ОСОБА_5 повідомив, що бачив батька не дуже давно та не заперечував щодо побачень з батьком. Загалом орган опіки та піклування вважав за доцільне: 1) рекомендувати батькові ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні сина ОСОБА_3 відповідно до графіку спілкування: особисті побачення з дитиною в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10 до 18 години, з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров`я та його бажання; проведення щорічної відпустки за попереднім узгодженням з матір`ю дитини, в літній період 2 тижні, в зимовий 1 тиждень, в весняно/осінній 1 тиждень; спільне святкування дня народження дитини з урахуванням бажання дитини; спілкування по телефону або через відеозв`язок у вільний для дитини час та з врахуванням бажання дитини. 2) Рекомендувати матері дитини ОСОБА_2 поважати права батька дитини ОСОБА_1 , не чинити перешкод у його спілкуванні з сином. 3) Рекомендувати батькові ОСОБА_1 не порушувати графіку побачень, приділяти дитині увагу та турботу (а. с. 95- 96).

У судовому засіданні 13лютого 2025рокупредставниця третьої особи ОСОБА_8 надала суду висновок щодо визначення місця проживання малолітньої дитини, затверджений рішенням виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області від 29 січня 2025 року №23. Згідно даного висновку питання про визначення місця проживання малолітньої дитини розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Решетилівської міської ради 23.01.2025. На засіданні комісії були присутні батьки дитини: ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які пояснили своє бачення вирішення даного спору. Батько дитини ОСОБА_1 зазначив, що він ніколи не претендував на проживання з ним сина та не заперечує щодо визначення місця проживання дитини разом з матір`ю ОСОБА_2 . Враховуючи вищевикладене та виходячи з інтересів малолітньої дитини, виконавчий комітет Решетилівської міської ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, вважає доцільним визначити місце проживання дитини: ОСОБА_3 разом із матір`ю ОСОБА_2 (а. с. 133 134).

На підтвердження доводів, викладених у зустрічній позовній заяві, стороною позивача за зустрічним позовом було заявлено клопотання про виклик свідків.

Так, допитана у якості свідка ОСОБА_17 , яка є матір`ю ОСОБА_2 , суду повідомила, що вона донька і внук пароживають разом з нею з самого народження дитини. Коли ОСОБА_1 бере дитину, то часто приводе назад близько 12 години ночі при цьому перебуваючи в нетверезому стані. На запитання представниці позивачки за зустрічним позовом свідок ОСОБА_17 підтвердила те, що у квітні минулого року до них прийшов ОСОБА_1 близько 03 чи 04 години, який перебував у нетверезому стані та влаштував сварку з її донькою при цьому вдарив по обличчю. Дитина була дуже налякана і не раз згадувала про цей випадок, що тато бив маму.

Свідок ОСОБА_2 суду повідомила, що у минулому році ОСОБА_1 їздив із сином ОСОБА_3 у місто Полтаву, де він залишив сина у машині самого на тривалий час. Також ОСОБА_5 їй розповідав як у батько кричав та ображав маму, і тепер ОСОБА_5 буде її захищати. Загалом коли ОСОБА_1 до них приїжджав, то постійно ображав ОСОБА_2 .

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Відповідно до частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою Постаново ВР 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Частиною 3 статті 9 Конвенції передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

Відповідно до змісту статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

У § 54 рішення Європейського суду з прав людини від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Олсон проти Швеції» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, № 250, статті 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Щодо позовної вимоги ОСОБА_1 у частині усунення перешкод у вихованні та вільному спілкування зі своїм сином ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Відповідно достатті159СК України,якщо тойз батьків,з кимпроживає дитина,чинить перешкодитому збатьків,хто проживаєокремо,у спілкуванніз дитиноюта їївихованні,зокрема вінухиляється відвиконання рішенняоргану опікиі піклування,другий збатьків маєправо звернутисядо судуз позовомпро усуненняцих перешкод.Суд визначаєспособи участіодного збатьків увихованні дитини(періодичнічи систематичніпобачення,можливість спільноговідпочинку,відвідування дитиноюмісця йогопроживання тощо),місце тачас їхньогоспілкування зурахуванням віку,стану здоров`ядитини,поведінки батьків,а такожінших обставин,що маютьістотне значення.В окремихвипадках,якщо цевикликано інтересамидитини,суд можеобумовити побаченняз дитиноюприсутністю іншоїособи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Тлумаченнястатті 159 СК Українисвідчить, що позов про усунення перешкод у вихованні дитини і спілкуванні з нею - є позовом про заборону поведінки особи, яка чинить перешкоди іншій особі у здійсненні нею свого права (постанова Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 607/1377/22).

Як установлено судом з пояснень відповідачки за первісним позовом ОСОБА_2 та із досліджених судом доказів, жодних перешкод у вихованні та спілкуванні позивача з дитиною вона не чинить, чого не заперечувала сторона позивача за первісним позовом.

З огляду на викладене, у задоволенні позову у цій частині слід відмовити.

У той же час дана обставина не може бути підставоюдля відмови судом у захисті й реалізації прав позивача, передбачених частиною другою статті 159 у частині визначенні способів участі батька у вихованні дитини, місця та часу їхнього спілкування з огляду на наступне.

Відповідно достатті 15 Закону України «Про охорону дитинства»дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно ізстаттею 141 СК Українимати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно достатті 153 СК України,мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Згідно статті 157 СК України,питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той з батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку про те, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені інтереси дитини у ситуації спору, а вже тільки потім права батьків.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення. Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Частинами четвертою та п`ятою статті 19 СК України визначено, що при розгляді судом спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

При цьому орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Як було зазначено орган опіки та піклування у вирішенні даного спору вважав за доцільне, зокрема: рекомендувати батькові ОСОБА_1 здійснювати свою участь у вихованні сина ОСОБА_3 відповідно до графіку спілкування: особисті побачення з дитиною в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10 до 18 години, з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров`я та його бажання; проведення щорічної відпустки за попереднім узгодженням з матір`ю дитини, в літній період 2 тижні, в зимовий 1 тиждень, в весняно/осінній 1 тиждень; спільне святкування дня народження дитини з урахуванням бажання дитини; спілкування по телефону або через відеозв`язок у вільний для дитини час та з врахуванням бажання дитини.

Згідно частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Ураховуючи обставини даної справи, суд не може у повній мірі погодитися з висновком органу опіки та піклування з огляду на таке.

Так,відповідно доданого висновку участь батька у вихованні сина фактично пов`язана з бажанням дитини.

Однак матеріали справи не містять доказів на підтвердження висновку про те, що участь батька у спілкуванні та вихованні дитини можлива лише за бажанням дитини, а так само що між батьком та дитиною існують стійкі психоемоційні перешкоди у спілкуванні.

Враховуючи постійне проживання дитини разом із матір`ю з самого народження, тісний психоемоційний зв`язок саме з нею, обумовлення побачень батька з дитиною виключно бажанням дитини призведе до унеможливлення реалізації батьком своїх прав на участь у вихованні та побаченні з дитиною.

При цьому наявність між сторонами неприязних відносини та конфліктів можуть негативно впливати на ставлення дитини до батька при проведенні зустрічей батька з сином у присутності матері, що може перешкоджати налагодженню спілкування батька з дитиною.

З огляду на викладене суд вважає за доцільне визначити право позивача на можливість мати особисті побачення з дитиною в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10:00 до 18:00 за місцем його фактичного проживання або на його розсуд без присутності матері дитини ОСОБА_2 чи інших осіб.

У свою чергу позовні вимоги у частині надання можливості спільного святкування днів народження сина з батьком, з урахуванням особистого бажання дитини, суд вважає за доцільне задовольнити, однак при цьому слід доповнити, що дане святкування має відбуватися в узгоджений з матір`ю конкретний проміжок часу та без ночівлі дитини за місцем проживання батька.

Також судне погоджуєтьсяз висновкоморгану опікита піклуваннящодо визначеннятривалого часувідпочинку батьказ дитиноюдля спільногопроведення часувзимку тавліткута з позовними вимогами в цій частині, оскільки тривалірозлучення дитинита матері,з оглядуна їхтісний взаємозв`язок, небуде відповідатиінтересам дитиничерез її вік.При цьомусудом такожураховується аналітичнадовідка, складену за результатами спостереження та проведення психологічної діагностики малолітнього ОСОБА_3 , відповідно до якої, зокрема, тривале спілкування з батьком може бути фактором, який поглиблює психотравматизацію малолітньої дитини. Суд зазначає, що відповідач на спростування даного твердження жодних доказів, якими могли бути, зокрема, висновки психолога, не надав. Для налагодження належних довірливих відносин між батьком і дитиною необхідний час, протягом якого поступово має відбуватися налагодження спілкування та формування емоційної прив`язаності сина до батька.

Однак суд звертає увагу, що визначення судом способу участі ОСОБА_1 у вихованні сина не позбавляє позивача права спілкування із сином в інший час за згодою відповідачки, а також права ініціювати інший спосіб або зміну графіку спілкування із дитиною з урахуванням віку, її потреб та інтересів, в тому числі і з визначенням часу для проведення спільного відпочинку.

Відповідно до частин першої та другоїстатті 171 СК Українидитина має право на те, щоб бути вислуханою батьками, іншими членами сім`ї, посадовими особами з питань, що стосуються її особисто, а також питань сім`ї. Дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору щодо її місця проживання.

Тобто при вирішенні питань, які стосуються її життя, дитині, здатній сформулювати власні погляди, має бути забезпечено право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що її стосуються, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю.

Враховуючи вік дитини, якій виповнилося лише шість повних років, те, що присутність дитини у судовому засіданні не буде комфортним для неї, що підтвердила представниця третьої особи ОСОБА_8 , суд уважає, що потреби особисто заслухати дитину за обставин даної справи немає. При цьому думка дитини відображена у аналітичній довідці психолога, у якій, зокрема, зазначено, що відносно батька хлопчик не відчуває приязні та бажання з ним залишатися на тривалий час через страх бути покинутим без нагляду з його сторони. Однак дитина не заперечувала проти побачень з батьком, про що свідчить висновок органу опіки та піклування.

З огляду на викладене, виходячи з якнайкращих інтересів дитини, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до часткового задоволення.

Щодо зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини з матір`ю суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Статтею 161 СК України передбачено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

У ході з`ясування обставин справи, заслуховування сторін та враховуючи висновок органу опіки та піклування, було установлено, що фактично спір щодо місця проживання дитини був ініційований матір`ю дитини, з якою дитина фактично проживала і продовжує проживати. Відповідач ОСОБА_1 не вимагав та не вимагає зміни її місця проживання. На підтвердження даної обставини також свідчить поданий позивачем ОСОБА_1 позов про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку спілкування. Тобто ОСОБА_1 жодним чином не оспорює місце проживання дитини, відзив на позовну заяву до суду не подавав, проти задоволення позову не заперечував, про що свідчать його пояснення та пояснення його представника, надані у судовому засіданні. Тобто позивачкою не доведено, що на час її звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дитини разом із нею, яка фактично проживала і проживає разом із нею, були порушені її права.

Суд зазначає, що зверненню до суду з позовом про визначення місця проживання дитини має передувати спір між батьками дитини щодо місця її проживання.

При цьому той з батьків, хто звертається до суду з таким позовом має довести, що дійсно батьки не можуть досягнути згоди щодо місця проживання дитини і з цього приводу між ними існує спір.

До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 10 липня 2024 року у справі №127/16211/23 у справі з подібними правовідносинами.

Суд не заперечує тієї обставини, що проживання дитини з позивачкою може відповідати якнайкращому забезпеченню інтересів дитини, однак подані нею докази не доводять наявність спору між сторонами щодо визначення місця проживання дитини.

Сама по собі подана стороною позивача роздруківка з месенджеру «WhatsApp» даного висновку суду не спростовує, оскільки відповідач жодним чином не заперечував проти позову та не просив визначити місце проживання дитини з ним.

Ураховуючи викладене, встановивши відсутність спору між сторонами з приводу місця проживання дитини, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

З квитанцій про сплату судового збору від 02.09.2024 № 8232-3409-7706-установлено, що позивачкою при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в сумі 1211 грн 20 коп. (а.с. 1).

В пункті 36 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» (із змінами) зазначено про те, що якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.

Враховуючи вищевикладене, положення ч.1 ст.131, ч.1 ст.141 ЦПК України та те, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 , з відповідачки ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1 слід стягнути 605 гривень 80 копійок (половину від суми сплаченого судового збору позивачем).

Щодо судових витрат позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_2 , то, ураховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, суд покладає понесені судові витрати на позивачку за зустрічним позовом.

На підставі вищевикладеного, та керуючись положеннями статей 4, 12, 76-83, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини та встановлення графіку спілкування задовольнити частково.

Встановити ОСОБА_1 спосіб участі у спілкуванні та вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , шляхом:

надання особистих побачень з дитиною в один із вихідних днів тижня (суботу чи неділю) з 10:00 до 18:00 за місцем його фактичного проживання або на його розсуд без присутності матері дитини ОСОБА_2 чи інших осіб;

надання можливості спільного святкування днів народження сина з батьком, попередньо узгодивши з матір`ю конкретний проміжок часу, з урахуванням особистого бажання дитини без ночівлі дитини за місцем проживання батька;

необмеженого спілкування по телефону або через відеозв`язок, що не передбачає безпосереднього фізичного спілкування між батьком та сином з урахуванням розпорядку дня дитини та стану її здоров`я.

За попередньою домовленістю з матір`ю дитини не пізніше ніж за два тижні до дати побачення дитина може проводити з батьком інший період часу та мати додаткові побачення у вихідні дні з урахуванням розпорядку дня дитини, стану здоров`я та особистого бажання, без ночівлі дитини за місцем проживання батька.

У разі відсутності можливості спілкування ОСОБА_1 з малолітнім сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у визначений час, інший час для спілкування з дитиною визначати за попередньою домовленістю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі у виді судового збору в розмірі 605 (шістсот п`ять) гривень 80 копійок.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Кучерява Тетяна Володимирівна, до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Виконавчий комітет Решетилівської міської ради, як орган опіки та піклування, про визначення місця проживання дитини з матір`ю відмовити.

Судові витрати покласти на позивачку за зустрічним позовом ОСОБА_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скаргана рішеннясуду подаєтьсядо Полтавськогоапеляційного судупротягом тридцятиднів здня йогопроголошення.Якщо всудовому засіданнібуло оголошенолише вступнута резолютивнучастини судовогорішення абоу разірозгляду справи(вирішенняпитання)без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строкобчислюється здня складенняповного судовогорішення.Учасник справи,якому повнерішення судуне буловручено удень йогопроголошення абоскладення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом тридцятиднів здня врученняйому повногорішення суду.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Представник позивача ОСОБА_6 , місце проживання: АДРЕСА_3 .

Відповідачка ОСОБА_2 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Представниця відповідачки ОСОБА_7 , адреса: АДРЕСА_4 , реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_4 .

Третя особа Виконавчий комітет Решетилівської міської ради як орган опіки та піклування, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області, 38400, код ЄДРПОУ 21044065.

Представниця третьої особи Гмиря Юлія Анатоліївна, службова адреса: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавської області.

Повне рішення складено 17 лютого 2025 року.

Суддя Ю.В. Зіненко