Рішення
від 17.02.2025 по справі 699/1617/24
КОРСУНЬ-ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 699/1617/24

Номер провадження № 2/699/123/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 м. Корсунь-Шевченківський

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Таран О.В., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи Чорнодобравської Л.В., дитини ОСОБА_3 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Селищенської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

про позбавлення батьківських прав,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказана цивільна справа про позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами 03.02.2007 було зареєстровано шлюб. Під час шлюбу у них народилася доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . 06.02.2012 рішенням суду шлюб був розірваний.

Відразу після розлучення, враховуючи інтереси доньок, позивач та відповідач домовилися, що старша донька залишиться проживати з матір`ю, а менша донька ОСОБА_6 буде проживати з батьком.

З часом відносини між меншою донькою ОСОБА_6 та відповідачкою стали напруженими. Через різні непорозуміння вони майже припинили спілкування.

Позивач зазначає, що з того часу він самостійно виховує доньку ОСОБА_6 .

У позові вказано, що відповідачка свідомо нехтує своїми батьківськими обов`язками щодо дитини, самоусунулася від виховання дитини, не цікавиться життям та інтересами доньки, її здоров`ям, матеріальної допомоги на її утримання не надає.

Позивач вказує, що зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення відповідачки від виховання дитини.

З огляду на викладене позивач просить позбавити відповідачку батьківських прав щодо їхньої спільної доньки ОСОБА_6 .

Ухвалою судді від 23.10.2024 відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.34).

Ухвалою суду від 20.12.2024 справу призначено до судового розгляду.

Учасники справи були належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи.

У судове засідання позивач та його представник з`явилися, позов підтримали, надали пояснення аналогічні змісту позову.

Відповідач, будучи повідомленою про розгляд справи шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання та розміщенням оголошення на сайті суду, повторно до суду не з`явилася, відзив не подала, причини неявки не повідомила, заяв не подавала.

Представник органу опіки та піклування просив задовольнити позов.

Представник ІНФОРМАЦІЯ_4 , будучи належним чином повідомлений, у судове засідання не з`явився, причини неявки не повідомив.

У присутності представника служби у справах дітей у судовому засіданні була заслухана думка дитини ОСОБА_3 , яка в повному обсязі підтримала позовні вимоги свого батька. Повідомила, що її мати з нею не спілкується, її життям не цікавиться протягом багатьох років.

Позивач не заперечив проти заочного розгляду справи.

Суд вирішив здійснювати розгляд справи у заочному порядку, про що була постановлена відповідна ухвала.

Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до свідоцтва про народження від 02.09.2009 серії НОМЕР_1 матір`ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є відповідач ОСОБА_7 , батьком - відповідач ОСОБА_1 (а.с.10).

Рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 06.02.2012, яке набрало законної сили 16.02.2012, у справі № 2-715/11 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , який був зареєстрований 03.02.2007, актовий запис №01, Квітчанською сільською радою Корсунь-Шевченківського (на даний час Звенигородського) району Черкаської області (а.с.14).

Після розірвання шлюбу ОСОБА_3 залишилась проживати з батьком.

Сторони мають ще одну доньку ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.15), яка після розірвання шлюбу залишилася проживати з матір`ю.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб №00047985594 від 14.11.2024 ОСОБА_9 та ОСОБА_7 24.04.2021 уклали шлюб, після реєстрації шлюбу дружина змінила прізвище на ОСОБА_10 (а.с.52-53).

ОСОБА_1 разом з дочкою ОСОБА_3 проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою, виданою виконавчим комітетом Селищенської сільської ради від 19.02.2024 №1382 (а.с. 16).

Згідно характеристики, виданої виконавчим комітетом Селищенської сільської ради від 05.09.2024 №375/02-40, ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання (а.с. 18).

ОСОБА_3 навчається у 10 класі Квітчанського ліцею Селищенської сільської ради Черкаської області, її батько цікавиться навчанням, відвідує батьківські збори, мати не бере участі у навчанні дитини (а.с.17, 19).

Відповідно до висновку про визначення місця проживання, затвердженого рішенням виконавчого комітету Селищенської сільської ради від 08.07.2022 №20-10, визначено місце проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом з батьком ОСОБА_1 (а.с.20-21).

Орган опіки та піклування Селищенської сільської ради надав суду свій Висновок про доцільність позбавлення батьківських прав від 17.09.2024, відповідно до якого указаний Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.24-25).

Висновок мотивований тим, що після розірвання шлюбу між сторонами, з 2014 року ОСОБА_11 проживає разом з батьком у с. Квітки Звенигородського району. Мати самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків щодо доньки ОСОБА_6 . Мати дитини на засіданні комісії повідомила, що не заперечує щодо позбавлення її батьківських прав відносно дочки ОСОБА_11 .

Орган опіки та піклування у своєму висновку також зазначає, що батько дитини ОСОБА_1 повністю займається вихованням та утриманням доньки, забезпечуючи її всім необхідним, систематично здійснює медичне обстеження, а при необхідності - лікування дитини, цікавиться навчанням дитини.

За таких обставин Орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити громадянку ОСОБА_4 батьківських прав відносно її неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

У судовому засіданні заслуховувалася думка дитини ОСОБА_11 щодо доцільності позбавлення її матері батьківських прав відносно неї.

Відповідно до положень ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, у якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Положеннями ч. 1 ст. 32, ч. 3 ст. 52 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

За змістом частин 1, 3 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Положеннями ч. 1 ст. 164 СК України передбачено, що батьки можуть позбавлятися батьківських прав, якщо: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Згідно з положеннями пунктів 15, 16 роз`яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Установлені судом обставини свідчать про свідоме ухилення ОСОБА_4 від виконання своїх обов`язків по вихованню неповнолітньої доньки ОСОБА_11 . З огляду на викладене суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог стосовно позбавлення ОСОБА_4 батьківських прав відносно її доньки ОСОБА_6 .

Суд уважає, що позбавлення відповідачки батьківських прав відповідає меті захисту прав та інтересів неповнолітньої ОСОБА_11 .

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 167 СК України дитина за бажанням другого з батьків може бути передана йому. Оскільки саме батько малолітньої ОСОБА_1 звернувся з даним позовом, то очевидно, що він бажає продовжувати доглядати за донькою та здійснювати її утримання, отже дитина має бути передана саме йому.

Крім того, батько або матір, яких було позбавлено батьківських прав, не звільняються від обов`язку щодо утримання дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов`язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.

Судом установлено, що добровільно відповідачка утримувати доньку ОСОБА_6 наміру не виявляє, а в судовому порядку аліменти з неї на утримання доньки не стягувалися. Позивач у судовому засіданні не висловлював заперечень щодо стягнення на його користь аліментів на утримання спільної доньки сторін.

Згідно з вимогами ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька або в твердій грошовій сумі і виплачуються щомісячно.

При визначенні розміру аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України враховує, стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Положеннями ч. 2 ст. 182 СК України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 СК України аліменти сплачуються щомісячно.

Згідно із ч. 1 ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Однак при пред`явленні позову про позбавлення відповідачки батьківських прав з позовною вимогою про стягнення аліментів позивач не звертався, спосіб стягнення аліментів не зазначав.

Ураховуючи відсутність даних щодо місця роботи відповідачки та відомостей щодо її стану здоров`я, який унеможливлює її працевлаштування, беручи до уваги обов`язок суду у даній категорії справ вирішити питання про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітньої доньки, суд стягує з відповідачки на користь позивача аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дати подання позову і до досягнення дитиною повноліття.

За приписами ч.ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Вирішуючи на підставі ст. 141 ЦПК України питання щодо розподілу судових витрат, дійшовши висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача слід стягнути на користь позивача сплачений ним при подачі до суду позовної заяви судовий збір за вимогою про позбавлення батьківських прав у розмірі 1211,20 грн, та на користь держави судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн у зв`язку із стягненням із відповідача аліментів на утримання дитини.

Керуючись ст.ст. 13, 76-81, 89, 141, 200, 206, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, ст.ст. 7, 77, 150, 164, 166, 167, 179, 180-182 СК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Орган опіки та піклування виконавчого комітету Селищенської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_1 , про позбавлення батьківських прав- задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , батьківських прав відносно її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передати її батькові ОСОБА_1 .

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 (однієї чверті) частини з усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 09.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.

Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми виплат за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) грн.

Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять грн 20 коп.) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Корсунь-Шевченківським районним судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , інші дані суду не відомі.

Відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 , адреса фактичного проживання: АДРЕСА_3 , інші дані суду не відомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Селищенської сільської ради, код ЄДРПО 04411728, місцезнаходження: вул. Центральна, 17, с. Селище, Звенигородський район, Черкаська область, інші дані суду не відомі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_1 . Інша інформація не підлягає оприлюдненню.

СуддяЛітвінова Г.М.

СудКорсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області
Дата ухвалення рішення17.02.2025
Оприлюднено18.02.2025
Номер документу125184192
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про позбавлення батьківських прав

Судовий реєстр по справі —699/1617/24

Ухвала від 17.01.2025

Цивільне

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Літвінова Г. М.

Рішення від 17.02.2025

Цивільне

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Літвінова Г. М.

Ухвала від 20.12.2024

Цивільне

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Літвінова Г. М.

Ухвала від 23.10.2024

Цивільне

Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області

Літвінова Г. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні