Рішення

від 13.01.2025 по справі 758/5358/24

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/5358/24

Категорія 35

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

13 січня 2025 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Годованюк Ю.Р., розглянувши цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (надалі за текстом - позивач) звернулося до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_1 (надалі за текстом - відповідач), про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.

Позовні вимоги обгрунтовані неналежним виконанням відповідачем обов`язків щодо оплати наданих комунальних послуг, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 26377,68 грн.; інфляційну складову боргу в сумі 9491,72 грн. та 3% річних в сумі 2955,64 грн.

Ухвалою Суду від 06.05.2024, відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 04.07.2024.

31.05.2024 та 17.06.2024 до суду від відповідача надійшла заява про застосування строків позовної давності.

У судове засідання 04.07.2024 прибув представник позивача.

У судовому засіданні було оголошено перерву, зобов`язано представника позивача надати розрахунок заборгованості.

23.10.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.

У судове засідання 23.10.2024 представники учасників справи не з`явились.

До суду від відповідача відзив не надходив.

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на вищевикладене, наявні передбачені ч. 1 ст. 223 та ч. 1, 2 ст. 280 ЦПК України підстави для заочного розгляду справи. Суд ухвалив провести заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд встановив такі фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 371413920 від 26.03.2024 року власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач.

Відповідно до Інформації про зареєстрованих осіб, станом на 06.05.2024 року за адресою: АДРЕСА_1 зареєстрований відповідач.

Згідно Статуту позивача, затвердженого розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 06.01.2015 № 7 предметом діяльності Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» є утримання житлового та нежитлового фонду, утримання прибудинкових територій, об`єктів благоустрою, укладення договорів на надання житлово-комунальних послуг.

Відповідно до розпорядження Подільської районної у місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 № 50 на баланс позивача до господарського управління передано будинок АДРЕСА_1 .

Пропозицію укласти договір (оферту), що містить істотні умови договору про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території опубліковано 14 липня 2015 року в газеті «Хрещатик» за № 99. Відповідно до умов оферти договір про надання послуг з утримання будинків та прибудинкової території, що укладається виконавцем із споживачем-фізичною особою, яка не є суб`єктом господарювання є договором приєднання.

Таким чином, оскільки зазначений договір є публічним та договором приєднання, то відповідно відповідач приєднався до умов такого шляхом фактичного користування такими послугами.

Отже, між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються нормами спеціального законодавства та умовами договору.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Отже, відповідач є споживачем наданих позивачем послуг з утримання будинку та прибудинкової території за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Позивач належним чином виконав умови договору, адже у строки та в порядку надав споживачеві послуги з утримання будинку та прибудинкової території, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

Згідно ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Отже, як наймачі (власники) та споживачі житлово-комунальних послуг, згідно ст. 162 ЖК України, зобов`язані не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отримані комунальні послуги.

Згідно з доводами позивача, відповідач не сплачував за надані йому житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим, за ним утворилась заборгованість, що становить 26377,68 грн. за період 01.04.2015 - 01.02.2024.

Відповідач до заяви про застосування строків позовної давності додає докази оплати наданих позивачем комунальних послуг на суму 15500,00 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Суд зазначає, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми ЦПК України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до відкриття провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

З огляду на викладене, у зв`язку зі сплатою відповідачем грошових коштів у розмірі 15500,00 грн. після пред`явлення позову позивачем, провадження у справі в частині вимог про стягнення основного боргу у розмірі 15500,00 грн підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

Поряд з цим, наявність заборгованості у розмірі 10877,68 грн. підтверджується матеріалами справи та не була спростована відповідачем, зокрема, останнім не надано суду доказів сплати грошових коштів у вказаному розмірі, у зв`язку з чим, позов в частині стягнення основного боргу у розмірі 10877,68 грн. підлягає задоволенню.

Відповідач просить застосувати до позовних вимог строки позовної давності, адже позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення заборгованості за період з 01.04.2015 по 01.02.2024.

Відповідно до ст. ст. 256, 257, 258, ч.1 261 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Частинами 3, 4 ст. 267 ЦК України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі №127/15672/16-ц виснувала, що невиконання боржником грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, тому право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №392 від 20.05.2020 "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"у чинній редакції, з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19 з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID- 19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Зазначений Закон України від 30.03.2020 №540-IX набрав чинності 02.04.2020.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022, дію якого неодноразово продовжено, останній раз Законом України № 3891-IX "Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" по 09.11.2024.

За приписами пункту 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

З огляду на викладене, на час дії встановленого карантину та воєнного стану, строк позовної давності, встановлений ст.257 ЦК України, не спливає та на момент звернення позивача з позовом, в разі існування підстав для застосування позовної давності, даний строк має бути застосований лише до 02.04.2017, оскільки Закон №540-IХ від 30.03.2020 набув чинності 02.04.2020.

Таким чином, з урахуванням заяви відповідача щодо застосування строку позовної давності, сума заборгованості за послуги з утримання будинку та прибудинкової території становить у розмірі 22869,93 грн. (за період з 02.04.2017 по 29.02.2024).

З огляду на викладене, враховуючи те, що заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 7369,93 грн. (з урахуванням часткової сплати боргу) підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент ухвалення рішення не надав документів, які свідчили про сплату вказаної заборгованості, а також, не надав доказів неотримання ним вищенаведених житлово-комунальних послуг чи оформлення у встановленому порядку відмови від їх отримання, не спростував належними та допустимими доказами наданого позивачем розрахунку спірної заборгованості, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимог про стягнення суми основного боргу, у зв`язку з чим, позовні вимоги про стягнення 7369,93 грн. заборгованості підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 2955,64 грн 3% річних та 9491,72 грн. інфляційних втрат, які нараховано починаючи з 01.04.2015 по 01.02.2024, за кожний місяць окремо починаючи з першого числа місяця по останній день місяця на суму наданих послуг за цей місяць.

Відповідно до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат, що міститься у позові, суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 2955,64 грн 3% річних та 9491,72 грн інфляційних втрат підлягають задоволенню у повному обсязі.

Поруч з цим, враховуючи вказані вище підстави для застосування судом наслідків пропуску позивачем позовної давності, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 9031,02 грн. інфляційних втрат та 2855,17 грн. 3% річних.

Враховуючи все вказане вище, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг - задовольнити частково;

Закрити провадження у справі № 758/5358/24 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у частині стягнення заборгованості за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 15500,00 грн.;

Стягнути з ОСОБА_1 користь Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» заборгованість за послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій у сумі 7369 (сім тисяч триста шістдесят дев`ять) гривень 93 копійки; інфляційні втрати в сумі 9031 (дев`ять тисяч тридцять одна) гривня 02 копійки, 3% річних в сумі 2855 (дві тисячі вісімсот п`ятдесят п`ять) гривень 17 копійок та судовий збір у розмірі 529 (п`ятсот двадцять дев`ять) гривень 76 копійок;

У іншій частині позов залишити без задоволення;

Учасники справи:

Позивач: Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», місцезнаходження - місто Київ, вулиця Хорива, 36, код ЄДРПОУ 39609111;

Відповідач : ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКП НОМЕР_1 );

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У випадку проголошення у судовому засіданні лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя В.В. Гребенюк