Рішення

від 17.02.2025 по справі 199/19/24

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 199/19/24

(2-а/199/4/25)

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2025

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в особі судді Спаї В.В.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в його обґрунтування посилаючись на те, що постановою відповідача його притягнуто до відповідальності за наступних обставин: 27 грудня 2023 р. до АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», керівником якого є позивач, поштою надійшла постанова відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 0003123 від 30.11.2023 р. про застосування до позивача штрафу в розмірі 51 000 грн. на підставі ч. 4 ст. 132-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. У постанові зазначається, що після розгляду протоколу про адміністративне правопорушення (без номеру та дати) відносно позивача встановлено, що вантажовідправником АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», керівник якого ОСОБА_1 , 02.10.2023 р. внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до ТТН Р62-00000150 від 2.10.2023 р., що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30 відсотків за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні розміри яких перевищують нормативні, а саме внесені (зазначені) відомості, що загальна маса автомобіля Volvo FM 12 р/н НОМЕР_1 з вантажем складає 69,65 т при нормі 40 т. Перевищення склало 74,12 %.

На переконання позивача, постанова підлягає скасуванню, оскільки відносно позивача не складалось протоколу про адміністративне правопорушення, притягнення до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності вини, втім, у чому полягає вина позивача незрозуміло.

Організація відповідного перевезення здійснювалась на підставі договору транспортного експедирування з ТОВ «Оптімал Логістик» № 171022 від 27.10.2022 р., тобто воно було доручено перевізнику, який мав необхідну компетенцію. У заявці на перевезення № 27092023 від 27.09.2023 р. було вказано дійсні габаритні розміри та масу вантажу, тому АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» у цьому питання покладалось на перевізника.

Як зазначається позивачем при зверненні до суду, ст. 132-2 КУпАП не передбачає, що штраф накладається саме на керівників підприємства; позивач, як керівник, не займається оформленням документів на транспортування, зокрема товарно-транспортних накладних. На заводі існує управління транспортної логістики, положення про яке затверджене наказом №304 ОТІЗ від 27.08.2019 р., відповідно до якого забезпечення відвантаження готової продукції, організація перевезень, оформлення необхідних для цього документів, зокрема ТТН (п.п. 4.1.5) відносяться до функцій Управління транспортної логістики. Безпосереднє керівництво всією діяльністю управління здійснюється начальником управління (п. 1.2 Положення).

В оспорюваній постанові від 30.11.2023 р., товарно-транспортній накладній Р62- 00000150 від 02.10.2023 р. зазначено, що відповідальною особою вантажовідправника є ОСОБА_2

ОСОБА_2 є начальником управління транспортної логістики, і саме вона оформлювала ТТН Р62-00000150 від 02.10.2023 р., що, на переконання позивача, свідчить про наявність підстав для скасування постанови № 0003123 від 30.11.2023 р.

Відповідач позов не визнав.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив врахувати, що згідно з приписами абз. 2 ч. 7 ст. 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, зокрема здійснює державний нагляд і контроль за дотриманням автомобільними перевізниками вимог законодавства, норм на автомобільному транспорті.

Відповідно до абз. 3 п. 1 постанови КМУ №442 від 10.09.2014 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», Державна інспекція України з безпеки на наземному транспорті реорганізовується шляхом злиття з Державною інспекцією України з безпеки на морському та річковому транспорті, а також підпорядкувавши службі, що утворюється Державній службі України з безпеки на транспорті, Державну спеціальну службу транспорту.

Постановою Кабінету Міністрів України №103 від 11.02.2015 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті.

Відповідно до п. 1 Положення, Укртрансбезпека є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.

Згідно з п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України № 592 від 26.06.2015 «Деякі питання забезпечення діяльності Державної служби з безпеки на транспорті» утворені територіальні органи Державної служби з безпеки на транспорті як структурні підрозділи апарату Служби за переліком згідно з додатком 3, зокрема, Управління Укртрансбезпеки у Запорізькій області.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1378-р від 16.12.2015 «Питання Державної служби з безпеки на транспорті» здійснення функцій і повноважень, покладених на Державну інспекцію України з безпеки на наземному транспорті (Укртрансінспекцію), припинено та забезпечено можливість їх виконання Укртрансбезпекою.

На переконання відповідача, суб`єктом владних повноважень щодо здійснення державного нагляду та контролю за дотриманням перевізниками законодавства про автомобільний транспорт з правом прийняття відповідних рішень, обов`язкових до виконання, є Укртрансбезпека в особі її територіальних органів відділів державного нагляду (контролю) в областях України.

Статтею 6 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що Державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі). У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується. Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1567 від 08.11.2006 (далі Порядок № 1567).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 1567, органами державного контролю на автомобільному транспорті є Укртрансбезпека, її територіальні органи.

Згідно з п. 16 Порядку № 1567 рейдова перевірка (перевірка на дорозі) може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки.

Керуючись Законом України «Про автомобільний транспорт», Порядком №1567, 02.10.2023 р. посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки проводилася рейдова перевірка. Порядок зупинення транспортного засобу, що здійснює автомобільні перевезення пасажирів та вантажів посадовими особами Державної служби з безпеки на транспорті та її територіальних органів, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 422 від 20.05.2013 (далі Порядок № 422).

Відповідно до п. 3, 4 Порядку №422, був зупинений транспортний засіб марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом з номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням водія ОСОБА_3 .

У відповідності до ст. 49 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 4 Порядку №422, водій транспортного засобу ОСОБА_3 пред`явив для перевірки посадовій особі Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Укртрансбезпеки:

- свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу номер марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 ; свідоцтва про реєстрацію напівпричепу з номерним знаком НОМЕР_3 , посвідчення водія серії НОМЕР_4 від 27.01.2017 на ім`я ОСОБА_3 ;

- товарно-транспортну накладну № Р62-00000150 від 02.10.2023;

- накладну №62/150 від 02.10.2023;

- копію протоколу №416.

Відповідно до вимог абз. 2 п. 16 постанови КМУ №1567 та Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» (далі - ПКМУ № 879), було проведено документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу, за результатами якого встановлено порушення норм, зазначених у п. 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі ПКМУ № 1306), а саме згідно з документом на вантаж №Р62-00000150 від 02.10.2023 р. загальне навантаження на транспортний засіб склало 69,65 т, при допустимій нормі 40 т, що складає 74,12% перевищення параметрів від нормативу.

Відповідно до підпункту 3 пункту 2 постанови КМУ №879, термін «великовагові та великогабаритні транспортні засоби» - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні параметри, навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, що зазначені в пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.

Згідно п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Зважаючи на зазначене, посадовими особами Відділу державного нагляду (контролю) Укртрансбезпеки в Запорізькій області було віднесено транспортний засіб марки VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом з номерним знаком НОМЕР_3 до великовагового та складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 02.10.2023 АВ №000868, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 02.10.2023 АГ №000401, акт проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 02.10.2023 №АР008701, саме в якому і зазначено порушення вимог діючого законодавства в частині перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових параметрів більше 30% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.

Як зазначається відповідачем, водій ОСОБА_3 з актом перевірки №АР008701 був ознайомлений, в поясненнях зазначив, що везе вантаж згідно до накладної, працює у ТОВ «Оптіма Логістик», акт засвідчив підписом.

Предметом спірних правовідносин є правомірність застосування до позивача санкцій за порушення положень чинного законодавства про автомобільний транспорт, зокрема щодо застосування штрафу. При цьому, для правильного вирішення справи по суті необхідним є дослідження нормативно-правового регулювання, яке визначає вимоги до осіб, які є учасниками правовідносин з перевезення. На адресу позивача було направлено запрошення (вих. №91873/26/24-23 від 22.11.2023) для розгляду справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 132-2 КУпАП настає відповідальність за порушення вантажовідправником вимог оформлення та внесення відомостей до товарно-транспортної накладної або інших визначених законодавством документів на вантаж. Вантожовідправник, АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», керівник якого Лахно Дмитро Миколайович, внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до документу на вантаж №Р62-00000150 від 02.10.2023, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30% включно за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, а саме внесені відомості, що загальна маса автомобіля VOLVO, номерний знак НОМЕР_2 з напівпричепом з номерним знаком НОМЕР_3 з вантажем складає 69,65 т, при нормі 40 т. Перевищення склало 74,12%, тому, керуючись ч. 4 ст. 132-2 КУпАП було винесено постанову №0003123 про накладення адміністративного стягнення від 30.11.2023, відповідальність за яке покладено саме на вантажовідправника.

На переконання відповідача, уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 132-2 КУпАП, та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, тоді як позивачем не наведено жодних належних та допустимих, достатніх доказів на спростування позиції відповідача, якою він керувався при притягненні особи до адміністративної відповідальності. Дії посадових осіб Відповідача під час її формування є законними та такими, що відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

В окремо поданій суду заяві позивач просив постановити окрему ухвалу, посилаючись на те, що відповідач 24.04.2024 р. направив до Амур - Нижньодніпровського ВДВС у місті Дніпрі заяву про прийняття постанови до примусового виконання з клопотанням про накладення арештів на банківські рахунки та майно. У цій заяві начальник відділу Романенко А., знаючи, що постанову оскаржено у встановлений строк, умисно не повідомив про це державного виконавця, чим порушив, зокрема, вимоги ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

До заяви було додану постанову №0003123 від 30.11.2023 р., у якій датою набрання законної сили вказане 27.12.2023 р. Між тим, 24.01.2024 р. по справі 199/19/24 надійшов відзив на позовну заяву з копією постанови №0003123 від 30.11.2023 р., що була засвідчена представником Л.Гончаровою. У цій копії дату набрання постановою законної сили не зазначено, тобто 24.01.2024 р. відповідач вважав, що постанова не є чинною, та, звертаючи постанову до виконання, відповідач не повідомив про оспорювання постанови, тому державний виконавець не повернув постанову, було відкрито виконавче провадження та накладений арешт на рахунки позивача на суму 112569,00 грн., тоді як на цей час підстави для стягнення збільшеного розміру штрафу відсутні, чим порушені права позивача та останньому завдано збитки. Направлення постанови до виконавчої служби є порушенням вимог ст. 300-2 КУпАП, неповідомлення державного виконавця про факт оскарження постанови та зупинення відповідних строків є порушенням вимог ч. 4 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Як встановлено судом на підставі оскаржуваної постанови від 30.11.2023 р. №0003123 (а.с. 5), позивача притягнуто до відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП: вантажовідправником АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», керівник якого ОСОБА_1 , 02.10.2023 р. внесені (зазначені) відомості про масу вантажу до ТТН Р62-00000150 від 02.10.2023 р., що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30 відсотків за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні: а саме внесені (зазначені) відомості, що загальна сума автомобіля Volvo FM 12 р/н НОМЕР_1 з напівпричепом н.з. НОМЕР_3 з вантажем складає 69,65 т при нормі 40 т. Перевищення склало 74, 12%.

Позивач не погоджується з законністю постанови відповідача з підстав, наведених у позовній заяві.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву.

Дослідив докази, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю, виходячи з наступного.

Ч. 1 ст. 132-2 КУпАП передбачена відповідальність за внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що не відповідають фактичним даним, які перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, крім вантажовідправника, який одночасно є перевізником цього вантажу, а так само внесення (зазначення) вантажовідправником відомостей про масу або габарити вантажу до товарно-транспортної накладної або іншого визначеного законодавством документа на вантаж, що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри від 5 відсотків до 10 відсотків включно, за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Дії, передбаченічастиною першоюцієї статті, у разі, якщо фактичні дані вантажу або внесені (зазначені) відомості перевищують нормативно встановлені законодавством вагові або габаритні параметри понад 30 відсотків, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян, фізичних осіб - підприємців або уповноважених посадових осіб вантажовідправника в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Об`єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху (див. Закон України «Про дорожній рух», Правила дорожнього руху, Закон України «Про перевезення небезпечних вантажів», Правила перевезення небезпечних вантажів).

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів; 2) порушення правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами.

Суб`єкт адміністративного проступку - спеціальний (водії транспортних засобів; посадові особи, відповідальні за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважені з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів; громадяни - суб`єкти підприємницької діяльності).

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Разом з тим, визначаючись в цій справі щодо суб`єкта відповідальності за ст. 132-2 КУпАП, як уповноваженої посадової особи вантажовідправника, суд враховує наступне.

Статтею 279-5 КУпАП передбачено, що у разі якщо адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, або в разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, уповноважені на те посадові особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а в разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань встановлюють відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-3 цього Кодексу, або вантажовідправника.

Статтею 132-2 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді штрафу, що накладається на спеціального суб`єкта - уповноважену посадову особу вантажовідправника.

У свою чергу, відповідно до ст. 14 КУпАП посадові особи підлягають адміністративній відповідальності за адміністративні правопорушення, зв`язані з недодержанням установлених правил у сфері охорони порядку управління, державного і громадського порядку, природи, здоров`я населення та інших правил, забезпечення виконання яких входить до їх службових обов`язків.

Отже, застосування ст. 132-2 КУпАП підлягає в сукупності зі ст. 14 КУпАП.

Як встановлено судом на підставі оскаржуваної постанови №0003123 від 30.11.2023 р., остання винесена відносно ОСОБА_1 керівника АТ «ДНІПРОВАЖМАШ», та згідно з якою ОСОБА_1 внесені відомості про масу вантажу до ТТН Р62-00000150 від 02.10.2023 р., що перевищують нормативно встановлені законодавством вагові параметри понад 30 відсотків за відсутності оформленого дозволу на проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів, вагові або габаритні розміри яких перевищують нормативні, а саме внесені (зазначені) відомості, що загальна маса автомобіля Volvo FM 12 р/н НОМЕР_1 з вантажем складає 69,65 т при нормі 40 т. Перевищення склало 74,12 %.

Як встановлено судом на підставі договору №171022 від 17.10.2022 р., який був укладений між АТ «Дніпроважмаш» та ТОВ «Оптімал логістик» з терміном дії до 31.12.2023 р., ТОВ «Оптімал логістик» зобов`язалося за винагороду за рахунок замовника здійснювати організацію внутрішніх, експортних, імпортних, транзитних та інших вантажів замовника автомобільним вантажним транспортом та надати інші транспортно експедиторські послуги, пов`язані з перевезенням вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученні.

Відповідно до договору від 17.10.2022 р., умови кожного перевезення визначається у заявці на транспортне експедирування вантажу (в подальшому заявка), яка є невід`ємною частиною даного договору. Заявка, підписана замовником та експедитором, свідчить про те, що всі умови конкретного перевезення узгоджені сторонами договору (п. 1.2 договору).

Дійсним договором замовник надає експедитору повноваження укладати від свого імені всі необхідні договори для виконання заявки, здійснювати всі необхідні фактичні та юридичні дії, проводити розрахунки з перевізниками та іншими третіми особами, підписувати та отримувати документи, пов`язані з експедируванням вантажів замовника (п. 1.3 договору).

Даним договором визначені також права експедитора: зокрема експедитор самостійно визначає тип і кількість автомобілів. необхідних для перевезення вантажу, зазначеного у заявці (п. 3.2 договору); експедитор зобов`язаний подати в пункт навантаження справний автомобіль у вказаний у заявці час (п. 3.3 договору).

Експедитор вправі залучати третіх осіб для виконання своїх зобов`язань за цим договором, залишаючись відповідальним перед замовником, за дії або бездіяльність третіх осіб (п. 3.5 договору).

Суду надана товарно транспортна накладна від 02.10.2023 р. №Р62-00000150, про яку зазначено в оскаржуваній постанові, з якої вбачається, що перевезення здійснювалося автомобілем VolvoFM12р/н НОМЕР_1 знапівпричепом н.з. НОМЕР_3 автомобільним перевізником Оптімал логістик (ЄДРПОУ 37875720).

Вказана ТТН не підписана ОСОБА_1 , а містить підпис відповідальної особи вантажовідправника Полевої О.Г. (начальника Управління транспортної логістики АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» ); Управління транспортної логістики (№62) є самостійним структурним підрозділом підприємства, яке підкорюється директору підприємства та його очолює начальник управління транспортної логістики, який здійснює безпосереднє керівництво всією діяльністю управління (п. 1.2 Положення про управління транспортної логістики).

При цьому позивач з наданням письмових доказів, зокрема заявки №27092023 до договору №171022 від 17.10.2022 р., наказу від 27.08.2019 р. «Про введення Положення про управління транспортної логістики (№62)», наказу про тимчасове переведення ОСОБА_4 на посаду начальника управління транспортної логістики від 17.03.2023 р №276/к/тр, договору №171022 транспортного експедирування від 17.10.2022 р., стверджує, що ніяких ТТН за обставинами справи він не видавав, адже організація відповідного перевезення здійснювалося на підставі договору транспортного експедирування з ТОВ «Оптімал Логістик» №171022 від 27.10.2022 р., тобто воно було доручено перевізнику, який мав необхідну компетенцію. У заявці на перевезення №27092023 від 27.09.2023 р. було вказано дійсні габаритні розміри та масу вантажу, відтак. з цього питання АТ «ДНІПРОВАЖМАШ» покладалося на перевізника.

Отже, посадові особи відповідача притягнули ОСОБА_1 до відповідальності на підставі ТТН, який не є суб`єктом даного правопорушення, адже до його службових обов`язків не входило забезпечення виконання організації перевезення вантажів.

Відповідно до приписів ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до норм КАС України обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Частина перша статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція ) передбачає, що «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення».

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції «кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку». А згідно з положеннями ч.3 ст.6 Конвенції кожний обвинувачений у вчиненні кримінального правопорушення має щонайменше такі права: мати час і можливості, необхідні для підготовки свого захисту; захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя тощо.

Стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, поширено ЄСПЛ й на провадження у справах про адміністративні правопорушення, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 р., заява № 16347/02).

Отже, судом визнається обов`язкова відповідність судового процесу у справах про притягнення особи до адміністративної відповідальності таким засадам, як верховенство права, законність, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, безпосередність дослідження доказів.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому такі кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів), тому позов підлягає задоволенню.

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду в постанові від 08.07.2020 у справі№177/525/17висловив позицію, згідно з якою зазначив, що ст. 280 КпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна ця особа в його вчиненні.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

З огляду на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необґрунтованість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, у зв`язку з чим оскаржувана постанова підлягає скасуванню, у провадження у справі закриттю з передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП підстави (згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП,провадження всправі проадміністративне правопорушенняне можебути розпочато,а розпочатепідлягає закриттюза такихобставин,зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення).

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено, на користь позивача підлягають стягненню судові витрати (судовий збір), понесені за подання адміністративного позову, в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 61 коп.

Щодо заяви позивача про постановлення окремої ухвали суду, то, вирішуючи це питання, суд виходить з приписів ст. 249 КАС України та з наявності такого права, а не обов`язку.

Беручи до уваги, що вказані доводи потребують, зокрема ретельної перевірки та встановлення обставин, що цьому сприяли в сукупності, поза процесуальними межами розгляду даної адміністративної справи, зазначене клопотання не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 6-10, 12, п. 1 ч. 1 ст. 20, ст. 22, ч. 1 ст. 25, ст.ст. 72-77, 79, 90, 139, ч. 1 та ч. 4 ст. 189, п. 2 ч. 1 ст. 241, ст.ст. 242-246, 250, 251, 255, 271, 286 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.

Скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті № 0003123 від 30.11.2023 р. про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 4 ст. 132-2 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (ЄДРПОУ 39816845, м. Київ, вул. Антоновича, буд. 51) судовий збір в розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 61 коп.

Рішення може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.В.Спаї