Рішення

від 17.02.2025 по справі 346/6055/24

КОЛОМИЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 346/6055/24

Провадження № 2/346/452/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі головуючого судді Калинюка О.П.

з участю секретаря Насадик В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , яка подана в його інтересах адвокатом Романенчуком Андрієм Володимировичем, до ОСОБА_2 , третя особа без самостійних вимог на стороні позивача:служба у справах дітей та соціального захисту Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі Матеївецька сільська рада), про визначення місця проживання дитини сторін,

ВСТАНОВИВ:

позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що сторони проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з 2018 р. по 2022 р., під час чого, а саме ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася дочка ОСОБА_3 .

У серпні 2022 року відповідачка залишила позивача із вказаною дочкою та з того часу позивач з цією дочкою проживають в АДРЕСА_1 . Місце проживання відповідачки зареєстроване за вказаною адресою, однак, вона там фактично не проживає.

Вказаний будинок на праві власності належить товариству з обмеженою відповідальністю «Наша Кузня», керівником якого є позивач. Крім того, стан здоров`я останнього є задовільним, він веде належний спосіб життя, самостійно виховує та утримує дочку, позитивно характеризується за місцем роботи.

Тому представник позивача просить визначити місце проживання вказаної дочки саме позивачем, оскільки це буде відповідати інтересам цієї дитини.

Позивач в судове засідання не з`явився, 03.12.2024року його представник подав до суду заяву, в якій просить провести розгляд справи без їх участі.

Відповідачка в судове засідання не з`явилася, 05.02.2025 року подала до суду заяву, в якій вказала, що визнає позовні вимоги та просить провести розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, в судове засідання не з`явився, 07.02.2025 року через підсистему «Електронний Суд» подав заяву, в якій просить розглянути справи без його участі та ухвалити рішення на підставі норм закону.

У зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, та, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до даних свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 (актовий запис № 694) сторони є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.9).

Згідно з характеристикою, наданою директором ТОВ «Зе Кузня» Бордюгом Р. Р. 31.10.2024 року, позивач характеризується позитивно, є людяним, доброзичливим та цілеспрямованим (а. с. 12).

Відповідно до витягу № 91 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, наданого адміністратором відділу центру надання адміністративних послуг Матеївецької сільської ради 31.10.2024 року, в с. Матеївці, по вул. М. Грушевського, буд. 15А, Коломийського району Івано-Франківської області, зареєстроване місце проживання позивача, відповідачки, їхньої зазначеної малолітньої дочки та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а. с. 10).

Згідно з довідками № 192 та № 447, виданими структурним підрозділом «Поліклініка» комунального некомерційного підприємства «Коломийська центральна районна лікарня» Коломийської міської ради Івано-Франківської області 18.04.2024 року, позивач на обліку в психіатричному та наркологічному кабінетах вказаної установи не перебуває (а. с.13, 14).

Згідно з даними довідки № 638, виданої директором Замулинецького ліцею Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області (далі Замулинецький ліцей) 31.10.2024 року, позивач є батьком ОСОБА_3 , яка є вихованкою середньої групи дошкільного підрозділу Матеївецької гімназії (філії Замулинецького ліцею), бере активну участь у вихованні своєї дочки, відвідує свята та урочистості, забирає дочку з садочка (а. с. 6).

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятоюст.7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім`ї.Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Відповідно до статті 8Закону України«Про охоронудитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третястатті 11 цього Закону). Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХІІ, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.

У частині першій статті 9 цієї Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в найкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Відповідно до статті 141СК України мати і батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини.

Згідно з правилами частин 1 та 2ст.160 Сімейного кодексу Українимісце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків. Місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини. Якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11.07.2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (§ 76).У § 54 рішення цього Суду «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява №31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема,стаття 8

Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на проживання з дитиною.

При визначенні місця проживання дитини судам необхідно крізь призму врахування найкращих інтересів дитини встановлювати та надавати належну правову оцінку всім обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення спору.

Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв`язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов`язком батьків діяти в її інтересах.

Нормами статті 19СК України встановлено, що при розгляді спорів щодо визначення місця проживання дитини обов`язковою є участь органу опіки та піклування, який подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Відповідно до частини четвертої статті 263ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновкищодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14.02.2019 року, винесеній у справі № 377/128/18, зазначено, що «тлумачення частини першої статті 161СК України свідчить, що під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини враховується ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

До інших обставин, що мають істотне значення, можна віднести, зокрема: особисті якості батьків; відносини, які існують між кожним з батьків і дитиною (як виконують батьки свої батьківські обов`язки по відношенню до дитини, як враховують її інтереси, чи є взаєморозуміння між кожним з батьків і дитиною); можливість створення дитині умов для виховання і розвитку».

Відповідно до висновку органу опіки та піклування (служби у справах дітей та соціального захисту), затвердженого рішенням виконавчого комітету Матеївецької сільської ради Коломийського району Івано-Франківської області від 02.07.2024 року за № 66, в ході досліджень обставин даної справи комісія органу опіки та піклування вказаної сільської ради з`ясувала, що ОСОБА_3 відвідує середню групу дошкільного навчального закладу Замулинецького ліцею, а позивач як її батько відвідує свята та урочистості, які проводяться у даному закладі та бере активну участь у вихованні дочки. Окрім того, позивач створив належні умови для виховання та розвитку своєї дочки. Тому вказаний орган опіки та піклування вважає доцільним визначити місце проживання зазначеної малолітньої дочки сторін саме з їх батьком, тобто з позивачем (а.с.10, 11).

Крім того, відповідно до положень ч. 4ст. 206 ЦПК Україниу разі визнання відповідачкою позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлено, що визнання відповідачкою позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб. Відповідачка підтвердила, що доводи та факти, якими обґрунтовується позовна заява є правдивими, визнаються та підтверджуються нею в повному обсязі.

Враховуючи зазначене та вищевказані докази, виходячи із найкращих інтересів зазначеної дочки сторін, суд дійшов переконання про необхідність визначити місце проживання цієї дитини саме з її батьком, який її самостійно виховує, утримує та з яким вона вже фактично проживає тривалий час, оскільки порушення позитивних взаємовідносин дитини з батьком може мати негативний вплив на подальший її розвиток.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню.

При цьому суд зазначає, що відповідачка як мати дочки має право та обов`язок піклуватися про її здоров`я, стан її розвитку, незалежно від того, з ким буде проживати ця дитина, оскільки визначення місця проживання дочки з одним із батьків не позбавляє іншого батьківських прав та не звільняє його від виконання своїх батьківських обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись 7, 110, 112, 160, 161Сімейного кодексу Українита ст.ст.12,13,81,206, 263-265,268,273, 352-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

позовзадовольнити.

Визначити місце проживання малолітньої дочки сторін ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з її батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителем АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 17.02.2025 року.

Суддя: Калинюк О. П.