Рішення

від 13.02.2025 по справі 383/1628/23

БОБРИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 383/1628/23

Номер провадження 2/383/31/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2025 року Бобринецький районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Адаменко І.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Зербул С.В.,

представника позивача - адвоката Ноженко І.О. (в режимі відеоконференції),

представника відповідача - адвоката Кушнірова О.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в місті Бобринець Кіровоградської області в залі судових засідань Бобринецького районного суду Кіровоградської області справу №383/1628/23 за позовною заявою Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний Землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2023 року Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний Землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції національної академії аграрних наук України звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, в обґрунтування якого вказують, що у зв`язку із зміною керівника ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН України, починаючи з 16.03.2023 року, на підприємстві було розпочато обов`язкову інвентаризацію активів та зобов`язань підприємства. 20 березня 2023 року між Державним підприємством дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1, яка на той час перебувала на посаді завідуючого токовим господарством відділення № 2, укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Після двох тижнів в ході яких проводилась інвентаризація майна, обсягів та наявних залишків готової продукції, що належить підприємству, 31.03.2023 року ОСОБА_1 надала бухгалтеру підприємства, який відповідає за достовірність бухгалтерського обліку готової продукції ОСОБА_2 , акт на списання «мертвих» відходів від 09.03.2023 року в кількості 12500,00 кг, про існування якого вона начебто забула, та який не був введений в облік. Дізнавшись про цей факт 31.03.2023 року позивачем було продовжено термін проведення інвентаризації на підприємстві ДП ДГ «Червоний землероб», про що видано наказ від 31.03.2023 року №31/03-23. В ході подальшого проведення інвентаризації, 04.04.2023 року бухгалтером ОСОБА_2 на ім`я директора ДП «ДГ «Червоний землероб» складено доповідну записку, якою остання повідомила, що в ході проведення інвентаризації, після отримання всіх документів від матеріально-відповідальних осіб, було складено інвентаризаційний опис в якому зафіксовано, що станом на 16.03.2023 року по другому відділенню підприємства, яке розташоване у с.Мирне за матеріально-відповідальною особою - завідуючою токовим господарством №2 ОСОБА_1 , рахуються залишки ярого ячменю у кількості 29220 кг (копія інвентарного опису додається). Наприкінці березня 2023 року той самий залишок ячменю у кількості 29220 кг був переміщений із складу до критого току. Цього ж дня до току № 2 було перевезено та передано з підзвіту комірника ОСОБА_3 у підзвіт ОСОБА_1 ще 36000 кг ячменю. Таким чином, загальний залишок ячменю, який рахувався станом на 31.03.2023 року по токовому господарству №2 у матеріально-відповідальної особи ОСОБА_1 складав 29220 кг + 36000 кг = 77720 кг.

05 квітня 2023 року ДП «ДГ «Червоний землероб» було реалізовано ТОВ «ХОЛДІНГ РА» 64680,00 кг ярого ячменю власного врожаю 2022 року. Відповідно, після проведення реалізації залишок ярового ячменю повинен був би складати 13040,00 кг: (77720,00 кг - 64680,00 кг = 13040,00 кг). Після реалізації, від залишку (13040,00 кг) - 220 кг ячменю було переміщено у склад в підзвіт комірнику ОСОБА_3 (на корми). При цьому 07.04.2023 року було складено акт на «мертві» відходи у кількості 290 кг. Фактичний залишок ярого ячменю склав 30 кг.

Вказаний Акт на списання «мертвих» відходів від 09.03.2023 року в кількості 12500 кг, що був представлений ОСОБА_1 фактично після спливу терміну інвентаризації (до її продовження) був складений нею виходячи із загального валового збору культури, який станом на 23.07.2022 року - (початок терміну зберігання) складав 301320, кг.

Позивач вважає, що ОСОБА_1 , посилаючись на наданий 31.03.2023року ОСОБА_4 акт на списання «мертвих» відходів від 09.03.2023 року в кількості 12500 кг, намагалась приховати факт невідповідності наявних залишків існуючим даним бухгалтерського обліку підприємства. Таким чином, в ході проведення інвентаризації активів та зобов`язань було встановлено факт нестачі 12500 кг ярого ячменю на токовому господарстві у відділенні № 2 ДП «ДГ «Червоний землероб», балансова вартість якого складала 43802 грн, де матеріально-відповідальною особою була на той період часу завідуюча токовим господарством ОСОБА_1 . На цій підставі було призначено комісію для проведення службового розслідування, щодо факту нестачі відповідних активів. На цій підставі просять стягнути з відповідача матеріальну шкоду.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 19 жовтня 2023 року суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 10.04.2024 року у задоволені заяви представника позивача ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН України про відвід відмовлено.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 06.09.2024 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 07.02.2025 року задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відео конференції.

Представники відповідача Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України адвокат Ноженко І.О. та ОСОБА_6 в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили суд їх задовольнити з підстав, зазначених у позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник відповідача адвокат Кушніров О.М. в судовому засіданні проти заявлених позовних вимоги заперечив у повному обсязі та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. До суду також від представника відповідача надійшов відзив, який обґрунтований тим, що позивачем у змісті позову не заперечується, а навпаки підтверджується та обставина, що 22 травня 2023 року відповідача звільнено з займаної посади на підставі Наказу №48-к, і звідси правові підстави для стягнення сум збитків спричинених працівником в даному випадку є як таким, що не ґрунтується на вимогах чинного законодавства. Позивачем також вказано на те, що відповідач є матеріально відповідальною особою, саме на підставі договору про повну матеріальну відповідальність, котрий укладено між сторонами 20 березня 2023 року. При цьому вважливим елементом є саме дата його укладення, оскільки зі змісту копії наданої позивачем, вбачається дата його укладення 20 березня 2003 року, а на звороті якого міститься підпис директора з датою - 03.2023 р. Однак не зважаючи на протиріччя між датами слід виходити з того, що відповідачем не заперечується обставина того, що укладення договору мало місце 20 березня 2023 року, а звідси і обов`язки визначені умовами цього договору виникли саме від цієї дати та не могли регулюватись до цієї дати. Водночас, позивачем не заперечується обставина того, що 31 березня 2023 року відповідач надала бухгалтеру підприємства акт на списання відходів датований 09 березня 2023 року. Тобто документ який виготовлений до моменту підписання договору про матеріальну відповідальність, а з іншого боку який за невідомих причин взагалі був проігнорований уповноваженими особами позивача під час проведення інвентаризації та не враховано пояснення осіб, які його підписали та склали. З врахуванням цього вважають, що позивачем не в повній мірі з`ясовано дійсні обставини, котрі обов`язково мають бути враховані судом під час розгляду даної справи. Поряд з цим позивач зазначає, що з 16 березня 2023 року на підприємстві було розпочато обов`язкову інвентаризацію активів та зобов`язань підприємства. Проте, в позовній заяві сам позивач зазначає, що попереднього керівника підприємства ОСОБА_5 було звільнено 20 квітня 2023 року. Отже, факт перебування 16 березня 2023 року на посаді керівника підприємства іншої особи, ніж та, що підписувала Наказ про інвентаризацію, свідчить про незаконність даного наказу, й відповідно, всієї процедури інвентаризації. Вказує, що в якості доказу надано інвентаризаційний опис, проте жодної інформації про те, яким чином проводились заміри, чи проводилось переважування сільськогосподарських культур, уповноваженими особами позивача, даний інвентаризаційний опис не містить. Крім того, позивач наголошує, що дізнавшись 31.03.2023 року про факт списання мертвих відходів, ним було продовжено термін проведення інвентаризації, про що було видано наказ. Однак, наданий наказ свідчить, що інвентаризація продовжена «у зв`язку з великим обсягом проведення робіт по проведенню інвентаризації», жодної інформації про виявлення фактів нестачі в наказі не відображено. Крім того, акт від 09.03.2023 року про списання мертвих залишків в кількості 12500 кг згідно усного розпорядження ОСОБА_6 безпідставно не був прийнятий в облік по господарству, тому просить відмовити в задоволені позовних вимог в повному обсязі, у зв`язку з їх необґрунтованістю (а.с.65-69, том 1).

Суд, заслухавши пояснення учасників справи та їх представників, свідків, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази у їх сукупності вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлені наступні фактичні обставини справи.

Наказом Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України від 13.10.2021 року №51-к ОСОБА_1 прийнято на насаду завідувача токовим господарством відділу №2 з випробувальним терміном два місяці з 14.10.2021 року (а.с.14, том 1).

Наказом Фонду державного майна України № 458 від 09.03.2023 року «Про вирішення кадрових питань державного підприємства «Дослідне господарство Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України «Червоний землероб», виконуючого обов`язки директора підприємства ОСОБА_5 було звільнено у зв`язку з призначенням директора підприємства ОСОБА_6 (а.с.12, том 1).

Станом на 16 березня 2023 року, на підприємстві Наказу директора ДПДГ "Червоний землероб" ОСОБА_6 №16/03-23 від 16.03.2023 року ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН України, було розпочато повну інвентаризацію активів та зобов`язань підприємства, та затверджено склад інвентаризаційної комісії: Голова комісії - інженер з охорони праці ОСОБА_17. Члени комісії : головний бухгалтер ОСОБА_14, керуючий відділенням №1 -ОСОБА_18, керуючий відділом №2 ОСОБА_16, бухгалтер ОСОБА_7 , бухгалтер ОСОБА_8 (а.с.13, том 1).

Згідно інвентаризаційного опису по ДПДГ "Червоний землероб" проведено інвентаризацію товарно-матеріальних цінностей у матеріально-відповідальної особи складу №2 ОСОБА_1 станом на 16.03.2023 року та встановлено нестачу 12500 кг. яр.ячменю "Святомихайлівський" , при цьому зафіксовано його в наявності 29220 кг, а за даними бухгалтерського обліку 41720 кг (а.с.20 том 1).

20 березня 2023 року між Державним підприємством дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України та завідувачем токовим господарством ОСОБА_9 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність останньої (а.с.15, том 1).

Відповідно до змісту Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року N 879, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142 (надалі Положення) це Положення застосовується юридичними особами, створеними відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також представництвами іноземних суб`єктів господарської діяльності.

Відповідно до змісту п.1 розділу ІІ Положення Для проведення інвентаризації на підприємстві розпорядчим документом керівника підприємства створюється інвентаризаційна комісія з представників апарату управління підприємства, бухгалтерської служби (представників аудиторської фірми, централізованої бухгалтерії, суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи, яка здійснює ведення бухгалтерського обліку на підприємстві на договірних засадах) та досвідчених працівників підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери). Інвентаризаційну комісію очолює керівник підприємства (його заступник) або керівник структурного підрозділу підприємства, уповноважений керівником підприємства.

Інвентаризація проводиться повним складом інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та у присутності матеріально відповідальної особи.

На підприємстві, де через великий обсяг робіт проведення інвентаризації не може бути забезпечено однією комісією, для безпосереднього проведення інвентаризації у місцях зберігання та виробництва розпорядчим документом керівника підприємства створюються робочі інвентаризаційні комісії.

До складу робочих інвентаризаційних комісій включаються представники апарату управління, бухгалтерської служби та досвідчені працівники підприємства, які знають об`єкт інвентаризації, ціни та первинний облік (інженери, технологи, механіки, виконавці робіт, товарознавці, економісти, бухгалтери).

До складу робочих інвентаризаційних комісій можуть бути включені члени інвентаризаційної комісії.

Голова і склад робочих інвентаризаційних комісій затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.

Забороняється призначати головою робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться на відповідальному зберіганні у тих самих матеріально відповідальних осіб, одного й того самого працівника два роки підряд.

Матеріально відповідальні особи не включаються до складу робочої інвентаризаційної комісії для перевірки активів, що знаходяться у них на відповідальному зберіганні.

У разі створення робочих інвентаризаційних комісій інвентаризаційна комісія:

організовує проведення інвентаризацій і здійснює інструктаж членів робочих інвентаризаційних комісій;

здійснює контрольні перевірки правильності проведення інвентаризацій, а також вибіркові інвентаризації активів і зобов`язань за рішенням керівника підприємства;

перевіряє правильність визначення інвентаризаційних різниць, обґрунтованість пропозицій щодо заліків пересортиці цінностей в усіх місцях їх зберігання;

при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації та в інших випадках проводить за рішенням керівника підприємства повторну інвентаризацію;

розглядає причини виявлених нестач та втрат від псування активів, формує пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам та відображає відповідну інформацію у протоколі.

Робочі інвентаризаційні комісії:

здійснюють інвентаризацію активів у місцях зберігання та виробництва;

разом з бухгалтерською службою беруть участь у визначенні результатів інвентаризації і розробляють пропозиції щодо заліку нестач і лишків за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку;

оформлюють протокол, в якому наводиться інформація, що вимагається при складанні протоколу інвентаризаційної комісії.

Об`єкти, періодичність та строки проведення інвентаризації у звітному році затверджуються розпорядчим документом керівника підприємства.

Голова і члени інвентаризаційної комісії (робочих інвентаризаційних комісій) забезпечують додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов`язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації.

До початку перевірки фактичної наявності активів:

перевіряється справність усіх ваговимірювальних приладів;

завершується обробка всіх документів щодо руху активів та формуються останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звіти про рух активів;

визначаються залишки на дату інвентаризації;

активи групуються, розсортовуються та розкладаються за назвами, сортами, розмірами у порядку, зручному для підрахунку (у разі проведення раптових інвентаризацій це робиться у присутності інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії)).

Голова інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів), із зазначенням "До інвентаризації на (дата)". Для бухгалтерської служби ці документи є підставою для визначення залишків активів на початок інвентаризації за даними обліку .

Наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів (пункти 2-7 Розділу ІІ Положення).

Інвентаризаційні описи, акти інвентаризації, звіряльні відомості оформлюються відповідно до вимог, установлених Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року N 88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за N 168/704 (із змінами), для первинних документів з урахуванням обов`язкових реквізитів та вимог, передбачених цим Положенням. Матеріали інвентаризації можуть бути заповнені як рукописним способом, так і за допомогою електронних засобів обробки інформації.

В інвентаризаційному описі активи наводяться за найменуваннями в кількісних одиницях виміру, прийнятих в обліку, окремо за місцезнаходженням таких цінностей та особами, відповідальними за їх зберігання, з можливим виділенням за субрахунками та номенклатурою.

Інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії (робочої інвентаризаційної комісії) та матеріально відповідальними особами. При цьому матеріально відповідальні особи дають розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в їх присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вони не мають, та що вони приймають на відповідальне зберігання перелічені в описі активи ( пункти 14,16,18 Розділу ІІ Положення).

Проте, при проведенні інвентаризації в ДПДГ "Червоний землероб" станом на 16 березня 2023 року згідно наказу №16/03-23 від 16.03.2023 року та виявлення нестачі ячменю 12500 кг відповідачем не дотримано вимог Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року N 879, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142, і як наслідок вказана інвентаризація проведена з чисельними порушенням цього нормативного акта.

Так, інвентаризаційну комісіїю в порушення п. 1 Розділу ІІ Положення очолив інженер з охорони праці, а не керівник підприємства чи структурного підрозділу.

У порушення п.2 Розділу ІІ Положення, оскільки інвентаризація проводилася безпосереднього у місцях зберігання та виробництва, а саме у с. Мирне, відділення №2, склад №2, не було створено розпорядчим документом керівника підприємства робочої інвентаризаційні комісії.

У порушення п.2.5 Розділу ІІ Положення, при встановленні серйозних порушень правил проведення інвентаризації не було проведено за рішенням керівника підприємства повторну інвентаризацію.

Також комісією не розглянуто причини виявлених нестач та втрат від псування активів, не зафіксовано періоду їх виникнення, не сформовано пропозиції щодо заліку внаслідок пересортиці, списання нестач у межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач і втрат від псування цінностей із зазначенням причин та вжитих заходів щодо запобігання таким втратам і нестачам та не відображено відповідну інформацію у протоколі. При цьому, як встановлено в судовому засіданні, завідуючою складом №2 ОСОБА_1 на розгляд комісії було надано Акт на сортовку та усушку продукції ( природні убутки) від 09.03.2023 року, який затверджено попереднім керівником ДПДГ "Червоний землероб", але комісія не надала йому жодної належної оцінки та в порушення Положення не врахувала при проведені інвентаризації.

Також комісією порушено п.7 Розділу ІІ Положення, яким визначено, що наявність активів при інвентаризації встановлюється шляхом обов`язкового підрахунку, зважування, обміру. Переважування, обмір, підрахунок проводяться у порядку розміщення активів у приміщенні, де вони зберігаються. Визначення ваги (обсягу) навалочних матеріалів може проводитися на основі обмірів і технічних розрахунків. Акти обмірів і розрахунки додаються до інвентаризаційних описів, проте як встанволено судом із акту інвентаризації та показань свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 зважування зерна на складі №2 не проводилося, акти обміру та розрахунка не складалися.

В порушення норм вказаного вище Положення інвентаризація у складі №2 16.03.2023 року проводилася без присутності відповідальної особи ОСОБА_1 , та при цьому матеріально відповідальні особи не надавала розписку, в якій підтверджується, що перевірка активів відбулася в її присутності, у зв`язку з чим претензій до членів комісії вона не має, та що вона приймає на відповідальне зберігання перелічені в описі активи після інвентаризації ( п.1, п. 18.Розділу ІІ Положення).

Оскільки комісією відповідача не забезпечено додержання правил проведення інвентаризацій, повноту і точність внесення до інвентаризаційних описів (актів інвентаризації) даних про фактичні залишки активів та повноту відображення зобов`язань, правильність та своєчасність оформлення матеріалів інвентаризації, тому акт інвентаризації від 16.03.2023 р. ( а.с.20) суд відхиляє як неналежний доказ.

З товарно-транспортної накладної №1/1 від 04 квітня 2023 року вбачається, що позивач як вантажовіжправник відвантажив на транспортні засоби перевізеика ТОВ "Колос" для замовника ТОВ "Холдінг РА" 20220 тн (нетто) насипом ячменю ( а.с.21).

З товарно-транспортної накладної №1/2 від 04 квітня 2023 року вбачається, що позивач як вантажовіжправник відвантажив на транспортні засоби перевізеика ТОВ "Колос" для замовника ТОВ "Холдінг РА" 20580 тн (нетто) насипом ячменю ( а.с.22).

З товарно-транспортної накладної №1/3 від 04 квітня 2023 року вбачається, що позивач як вантажовіжправник відвантажив на транспортні засоби перевізеика ТОВ "Колос" для замовника ТОВ "Холдінг РА" 21880 тн (нетто) насипом ячменю ( а.с.23).

Вказані накладні підписані директором ОСОБА_6 та скріплені печатками господарства позивача, а також підписом та печаткою вантажоодержувача.

Проте, суд критично ставиться до сказаних доказів, які позивач надав на обґрунтування факту нестачі ячменю, та відхиляє їх, оскільки з них не вбачається інформації, що саме цей ячмінь вивозився зі складу №2 с. Мирне, також як вбачається із акту інвентаризації, вона проведена 16.03.2023 року у складі №2, а товарно-транспортні накладні датовані 04.04.2023 року, тобто вже після інвентаризації у складі №2.

04 квітня 2023 року бухгалтером ОСОБА_2 на ім`я директора ДП «ДГ «Червоний землероб» складено доповідну записку, якою остання повідомила, що в ході проведення інвентаризації, після отримання всіх документів від матеріально-відповідальних осіб, нею було складено інвентаризаційний опис, у якому зафіксовано, що станом на 16.03.2023 року по другому відділенню підприємства, яке розташоване у с.Мирне Кропивницького району Кіровоградської області за матеріально-відповідальною особою - завідуючою токовим господарством №2 ОСОБА_1 , рахуються залишки ярого ячменю у кількості 77720 кг, та в ході проведення інвентаризації останньою 31.03.2023 року надано акт на списання "мертвих" залишків від 09.03.2023 року у кількості 12500 кг, який не був прийнятий до обліку за усним розпорядженням директора ОСОБА_6 .. При реалізації даного ячменю ТОВ Холдінг Р.А. та зважуванню його сертифікованими вагами ТОВ "Рос-Агро№ в с. Роздолля вага склала 64680 кг (а.с.19, том 1).

Але, вказаний доказ має розбіжність із даними, які зазначені в акті інвентаризації від 16.03.2023 року щодо обліку ячменю та його залишку, та сам по собі не є належним та допустимим доказом нестачі ячменю в кількості 12500 кг.

Наказом Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України №04/04-23 від 04.04.2023 року «Про проведення службового розслідування», створено комісію зі службового розслідування у зв`язку з виявленням факту нестачі ярого ячменю на токовому господарстві у відділенні №2 підприємства, де матеріально-відповідальна особа - завідувач токового господарства ОСОБА_1 (а.с.35, том 1).

Актом від 26.04.2023 року, затвердженим директором ДП ДГ «Червоний землероб» ОСОБА_6, за результатами службового розслідування виявлено відсутність ярого ячменю згідно бухгалтерського обліку в кількості 12500 кг (а.с.36, том 1).

Проте, вказаний акт не є належним та допустимим доказом факту нестачі товарно-матеріальних цінностей, оскільки його форма не відповідає вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року N 879, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142, як і не доводить сам по собі факту вини ОСОБА_1 ..

Наказом директора Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України №05/05-23 від 05.05.2023 року «Про вирішення кадрових питань», ОСОБА_1 з 05.05.2023 року увільнено від виконання службових обов`язків завідуючої токовим господарством №2 та переведено на посаду різноробочої, яка відповідає її освітньому рівню та не пов`язана з безпосереднім обслуговуванням товарних та інших матеріальних цінностей підприємства (а.с.37, том 1).

На підставі виявленої нестачі директором ДП ДГ «Червоний землероб» КДСДС НААН України ОСОБА_6 на адресу відділення поліції №3 (м.Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області від 03.05.2023 року за №56 адресовано заяву про внесення відомостей до ЄРДР по факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.191 КК України (а.с.39-40, том 1).

Рішення комісії по трудовим спорам ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН від 22.05.2023 року встановлено, що ОСОБА_1 грубо порушила правила внутрішнього трудового розпорядку, та рекомендовано застосувати до ОСОБА_1 наступне дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення (а.с.42, том 1).

Наказом №48-к (розпорядження) про припинення трудового договору (контракту) від 22.05.2023 року Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України ОСОБА_1 звільнено з посади підсобного робітника виробничо-господарського відділу на підставі п.4 ст.40 КЗпП України (а.с.43, том 1).

Проте, Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 27.02.2024 року у справі № 383/1086/23 визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України № 48-к (розпорядження) від 22 травня 2023 року, про припинення трудового договору (контракту) з ОСОБА_1 , на підставі пункту 4 статті 40 Кодексу законів про працю України, за прогул без поважних причин. Поновлено ОСОБА_1 на посаді підсобного робітника виробничо-господарського відділу Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Вказане рішення набрало законної сили 05.06.2024р.

Також Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 13.08.2024 року визнано незаконним та скасовано наказ Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України №05/05-23 від 05 травня 2023 року «Про вирішення кадрових питань», а ОСОБА_1 понорвлено на посаді завідуючої токовим господарством відділення №2 Державного підприємства «Дослідного господарства «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України. Вказане рішення набрало законної сили 17.09.2024 року.

В судовому засіданні допитано свідка ОСОБА_2 , яка суду показала, що вона займається обліком підприємства ДП ДГ «Червоний землероб» КДСДС НААН України. Вказала, що їй матеріально відповідальні особи першого числа кожного місяця за попередній місяць подають документацію на сортування та сушіння продукції, які називають акти про "мертві відходи". В даних актах вказується кількість, вологість до та після сушіння. Від ОСОБА_1 жодного акту вона не отримувала, нею було подано звіт лише 01.04.2023 року, який був поданий разом з актом. Та станом на 16.03.2023 рік обліковувалося 41720 тон ячменю, а у акті було зазначено 12500 кг мертвих залишків, фактичний залишок НОМЕР_1 кг, а мертвих 12500 кг, і про даний факт вона повідомила директору ОСОБА_6 , а той вказав їй не включати даний акт у звітність.

Свідок ОСОБА_11 суду показала, що вона 26.04.2023 року була в складі комісії проведення інвентаризації на токовому господарству №2. На підставі інвентаризації в ОСОБА_1 було виявлено нестачу 12500 кг ячменю. На запитання комісії, остання повідомляла, що їй не відомо де зникло зерно. Також вказала, що їй не відомо з яких даних ОСОБА_1 виводила дані залишки. Також вказала, що на токовому господарстві № НОМЕР_2 відсутні очисні споруди та ваги. На час інвентаризації ячменю у складі вже не було.

Свідок ОСОБА_14 суду показала, що вона входила до складу комісії по інвентаризації, яка проходила по всьому підприємству. При перевірці було встановлено, що на токовому господарстві №2 с. Мирне у ОСОБА_1 була нестача ярого ячменю 12500 кг. Також вказала, що вона під час інвентаризації не була присутня на токовому господарстві №2, їй лише принесли дані по інвентаризації, хто саме з членів комісії перевіряв токове господарство №2 вона не пам`ятає, чи переважували зерно, їй не відомо.

Свідок ОСОБА_5 суду показала, що ОСОБА_1 була завідувачем токового господарства №2. В обов`язки завідувачів токових господарств входить у тому числі складати акти для виявлення природніх убутків (мертвих відходів). На токовому господарстві №2 с.Мирне немає очисних споруд і дане зерно складається без чистки, на таких складах здійснюється ручне відсортовування, для того щоб воно підсушувалося та відсіювалися дрібні залишки, а в с.Чарівне є очисні споруди і продукція вже закладається після очистки. Також вказала, що під час бортування зерно не переважується, тому нестача 12500 кг це є нормою для такої продукції та фактичної ваги на зберіганні. Крім того вказала, що під час її керівництва у ОСОБА_1 ніколи не було виявлено недостач зерна.

Свідок ОСОБА_15 суду показав, що працював на підприємстві ДП ДГ «Червоний землероб» агрономом. Коли комісія складала акт, на той час директором підприємства була ОСОБА_5 , потім керівництво змінилося і на підставі цього ОСОБА_1 вчасно не провела даний акт, а подала його вже коли було нове керівництво. ОСОБА_1 склала акт 09.03.2023 року який він підписав. Крім того, даний акт складався коли зерна на складах вже не було. Даний врожай, який зберігався на складі, це врожай за 2022 рік і вивозився він з липня - серпня 2022 року по 2023 рік. Крім того, коли було оголошено військовий стан та почалися масові відключення світла, на підприємстві не здійснювали щомісячне зважування, оскільки не було такої можливості, таким чином зважування продукції не робилося певний період. Вказує, що він підписував акт та бачив залишок "мертвих відходів", який був на токовому господарстві №2, але це його не здивувало, оскільки дане зерно давно зберігалося, в склад завозилося відразу з поля не очищене від сміття та домішків, з підвищеною вологістю, таке сміття та домішки природні та мають місце під час збирання врожаю, й повині після очистки відсіюватися, що відповідно зменшує його вагу, та дане зерно на складі зберігалося близько пів року. Крім того, на даному токовому господарству №2 очисних споруд не має, тому таке зерно відсіюють вручну перекидаючи з місця на місце через перебортовання, тому це це все могло вплинути на кількість та вагу природніх убутків (мертвих залишків) при таких умовах зберігання та загальній вазі зерна завезеного у склад у той період.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст. 16 ЦК України. Способи захисту цивільних прав та інтересів, передбачених ст. 16 ЦК України не є вичерпними, тому суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Підставою трудових правовідносин є трудовий договір.

Відповідно ст.21 КЗпП передбачено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою.

Положенням ст. 130 КЗпП України визначено, що працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов`язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством. За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності. На працівників не може бути покладена відповідальність за шкоду, яка відноситься до категорії нормального виробничо-господарського ризику, а також за шкоду, заподіяну працівником, що перебував у стані крайньої необхідності. Відповідальність за неодержаний підприємством, установою, організацією прибуток може бути покладена лише на працівників, що є посадовими особами. Працівник, який заподіяв шкоду, може добровільно покрити її повністю або частково. За згодою власника або уповноваженого ним органу працівник може передати для покриття заподіяної шкоди рівноцінне майно або поправити пошкоджене.

Власник або уповноважений ним орган зобов`язаний створити працівникам умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого їм майна. Працівники зобов`язані бережливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати заходів до запобігання шкоді (стаття 131 КЗпП України).

Згідно ст. 132 КЗпП України за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов`язків, працівники, крім працівників, що є посадовими особами, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку. Матеріальна відповідальність понад середній місячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених у законодавстві.

Пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 134 КЗпП України передбачено, що відповідно до законодавства працівники несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини підприємству, установі, організації, у випадках, коли: між працівником і підприємством, установою, організацією відповідно до статті 135-1 цього Кодексу укладено письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей, переданих йому для зберігання або для інших цілей; майно та інші цінності були одержані працівником під звіт за разовою довіреністю або за іншими разовими документами; шкоди завдано недостачею, умисним знищенням або умисним зіпсуттям матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продукції), в тому числі при їх виготовленні, а також інструментів, вимірювальних приладів, спеціального одягу та інших предметів, виданих підприємством, установою, організацією працівникові в користування.

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність може бути укладено підприємством, установою, організацією з працівниками (які досягли вісімнадцятирічного віку), які займають посади або виконують роботи, безпосередньо зв`язані із зберіганням, обробкою, продажем (відпуском), перевезенням або застосуванням у процесі виробництва переданих їм цінностей. Перелік таких посад і робіт, а також типовий договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 135-1 КЗпП України).

При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.

Під прямою дійсною шкодою необхідно розуміти, зокрема втрату, погіршення або зниження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації провести затрати на відновлення, придбання майна чи інших цінностей або провести зайві, тобто викликані внаслідок порушення працівником трудових обов`язків, грошові виплати.

Отже, за змістом зазначених норм матеріального права, вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника.

Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

Обов`язок доведення наявності умов для покладення матеріальної відповідальності на працівника лежить на роботодавцеві (стаття 138 КЗпП України).

Постановою Державного комітету Ради Міністрів СРСР по праці і соціальних питаннях, Секретаріату Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 28 грудня 1977 року № 447/24 затверджено Перелік посад і робіт, що виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, переданих їм для зберігання, обробки, продажу (відпуску) перевезення або застосування в процесі виробництва.

Договори про повну матеріальну відповідальність з працівниками, чиї посади (виконувана робота) в Переліку посад і робіт, які заміщаються або виконуються робітниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, які були передані їм для збереження, обробки, продажу (відпуску), перевезення або застосування в процесі виробництва не зазначені, юридичної сили не мають і не можуть бути підставою для покладання матеріальної відповідальності у повному розмірі заподіяної з їх вини шкоди.

Зазначений правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 25 квітня 2012 року у справі № 6-16цс12.

Розглядаючи справи про матеріальну відповідальність на підставі письмового договору, укладеного працівником із підприємством, установою, організацією, про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за незабезпечення цілості майна та інших цінностей (недостача, зіпсуття), переданих йому для зберігання або інших цілей (пункт 1 статті 134 КЗпП), суд зобов`язаний перевірити, чи належить відповідач до категорії працівників, із якими згідно зі статтею 135-1 КЗпП може бути укладено такий договір та чи був він укладений. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник із інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Згідно із Загальними положеннями Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, які містяться у Випуску 1 «Професії працівників, що є загальними для всіх видів економічної діяльності», затвердженому наказом Мінпраці від 29 грудня 2004 р. № 336, конкретний перелік посадових (робочих) обов`язків визначається посадовими (робочими) інструкціями працівників всіх категорій, які розробляють і затверджують на основі типової кваліфікаційної характеристики роботодавці, ураховуючи конкретні завдання та обов`язки, функції, права, відповідальність працівників цих груп та особливості штатного розпису підприємства, установи, організації. Таким чином, зміст трудової функції працівника визначається розділом «Завдання та обов`язки» посадової (робочої) інструкції.

Аналізуючи наведене з матеріалів справи вбачається, що договір про повну матеріальну відповідальність ОСОБА_1 укладений між сторонами лише 20 березня 2023 року, тобто вже після проведення інвентаризації 16.03.2023 року, даний факт відповідачем не заперечується, а отже і обов`язки визначені умовами цього договору виникли саме від дати 20.03.2023 року та не мають зворотної дії у часі.

Суд звертає увагу, що в Інвентаризаційному описі від 16.03.2023 року ДП ДГ «Червоний землероб» КДСДС НААН України, на току відділення №2 в с.Мирне було виявлено оз. ріпак Сенатор Люкс в кількості 80 кг, соняшник МАS 90 F1 в кількості 191 кг, яр. Ячмінь Святомихайлівський в кількості 29220 кг, кукурудза в кількості 77640 кг, також зазначено нестачу ячменю в кількості 12500 кг (а.с.20, том 1), але даний Інвентаризаційний опис не містить жодної інформації про те, яким чином проводилися заміри, чи проводилось переважування сільськогосподарських культур уповноваженими особами підприємства ДП ДГ «Червоний землероб» КДСДС НААН України, даний інвентаризаційний опис не відповідає вимогам Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 02 вересня 2014 року N 879, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 жовтня 2014 р. за N 1365/26142, не узгоджується ні з письмовими доказами ні з показаннями свідків, та містить ряд вищезазначених дефектів, що унеможливлює його врахування як належного доказу, тому суд його відхиляє як доказ нестачі зерна ячменю в кількості 12500 гк. на складі №2 ДП ДГ «Червоний землероб» КДСДС НААН України.

Крім того, позивачем зазначено, що дізнавшись 31 березня 2023 року про факт списання мертвих відходів, ним було продовжено термін проведення інвентаризації, про що було видано наказ №31/01-23 від 31.03.2023 року (а.с.18, том 1), але в даному наказі не зазначено жодної інформації про виявлення фактів нестачі.

Відповідно довідки виданої директором ДП ДГ «Червоний землероб» КДСГДС НААН України ОСОБА_6 від 13.11.2023 року за №386, вбачається, що станом на 16.03.2023 рік зерноочисні машини та механізми для очистки зерна на току відділку №2 розташованого в с.Мирне Кропивницького району Кіровоградської області відсутні, що не заперечується позивачем (а.с.81, 98 том 1).

Суд звертає увагу, що позивачем не надано жодного документу про передачу цих цінностей на зберігання ОСОБА_1 . З огляду на це, позивачем не доведено факт володіння цими цінностями організацією до моменту прийняття відповідача на роботу, або протягом її роботи на посаді завідувача токовим господарством №2.

Згідно із ч. 1 та ч. 5 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно із ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 - ч. 3 ст. 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви, а відповідач - разом з поданням відзиву.

Позивачем у справі відповідно до ч. 4 ст. 83 ЦПК України, не було повідомлено про неможливість подання доказів у встановлений законом строк.

Суд вважає, що кожна із сторін по даній справі була належним чином поінформована про право надати суду будь-які докази для встановлення наявності або відсутності обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, а також прокоментувати їх. Крім того, сторони по справі не були позбавлені можливості повідомити суду й інші обставини, що мають значення для справи.

Відповідно до вимог частини першої статті 135-3 КЗпП України розмір заподіяної підприємству, установі, організації шкоди визначається за фактичними втратами, на підставі даних бухгалтерського обліку, виходячи з балансової вартості (собівартості) матеріальних цінностей за вирахуванням зносу згідно з установленими нормами.

Відповідно до частини першої статті 137 КЗпП України суд при визначенні розміру шкоди, що підлягає покриттю, крім прямої дійсної шкоди, враховує ступінь вини працівника і ту конкретну обстановку, за якої шкоду було заподіяно. Коли шкода стала наслідком не лише винної поведінки працівника, але й відсутності умов, що забезпечують збереження матеріальних цінностей, розмір покриття повинен бути відповідно зменшений.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що відповідач відповідно до умов договору про повну матеріальну відповідальність від 20.03.2023 року, прийняв на себе повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження майна підприємства, що передано їй в користування. Так, жодних доказів на передачу майна, відображеного в інвентарному описі, в користування підприємства, матеріали справи не містять. Разом з тим, відповідно до норм законодавства, з відповідачем не укладався письмовий договір про взяття на себе працівником повної матеріальної відповідальності, а уклався лише 20.03.2023 року, отже вона не є матеріально відповідальною особою, матеріальні цінності не були передані ОСОБА_1 під звіт.

Верховний Суд у Постанові від 27 липня 2023 року у справі № 334/10099/21 (провадження № 61-10880св22) зазначив, що, вирішуючи спори щодо відшкодування працівником майнової шкоди, заподіяної підприємству, установі, організації, суд повинен установити такі факти: наявність прямої дійсної шкоди та її розмір; якими неправомірними діями її заподіяно і чи входили до функцій працівника обов`язки, неналежне виконання яких призвело до шкоди; в чому полягала його вина; в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду; чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними; який майновий стан працівника. Відсутність підстав чи однієї з умов матеріальної відповідальності звільняє працівника від обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду в повному обсязі. При відсутності цих умов на працівника за заподіяну ним шкоду може бути покладена лише обмежена матеріальна відповідальність, якщо згідно з чинним законодавством працівник з інших підстав не несе матеріальної відповідальності у повному розмірі шкоди.

Таким чином, суд оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів виснує, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами як факту нестачі ярого ячменю в кількості 12500 кг, так і факту вини ОСОБА_1 та у чому вона полягала, в якій конкретно обстановці заподіяно шкоду та чи були створені умови, які забезпечували б схоронність матеріальних цінностей і нормальну роботу з ними, та враховуючи також обставини, що у період проведення інвентаризації остання не мала повної матеріальної відповідальності, відсутні підстави покладати на неї обов"язок відшкодувати майнову шкоду заявлену позивачем у розмірі 71250 грн..

В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Таким чином, позивачем не доведено ні наявність шкоди та її розмір, ні протиправність поведінки ОСОБА_1 , ні причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою, а тому позовні вимоги є необґрунтованими.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Тому, суд, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що позовні вимоги позивача Державного підприємства «Дослідне господарство «Червоний Землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, не знайшли своє підтвердження, а тому суд відмовляє позивачу в задоволені позову повністю.

На підставі ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України, враховуючи відмову в задоволенні позову, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 51, 76-81, 89, 141, 175, 178, 258, 259, 263-265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Державному підприємству «Дослідне господарство «Червоний Землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України у задоволенні позову до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди відмовити повністю.

Судові витрати у справі покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Державне підприємство «Дослідне господарство «Червоний землероб» Кіровоградської державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України, код ЄДРПОУ 00729913,місцезнаходження: с.Чарівне Кропивницького району Кіровоградської області, п.і.27241.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по паспорту серії НОМЕР_3 виданого Бобринецьким РС УДМС України в Кіровоградській області від 08.09.2016 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , фактична адреса проживання: АДРЕСА_2 .

Повне рішення суду складено 17.02.2025 року.

Суддя І.М. Адаменко