Постанова

від 06.02.2025 по справі 910/7401/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа№ 910/7401/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Кравчука Г.А.

Сітайло Л.Г.

за участю секретаря судового засідання Безрука Д.Д.,

за участю представників учасників справи:

від позивача: Сабадин А.В. - адвокат, посвідчення № 6332/10;

від відповідача: Середюк А.В. - в порядку самопредставництва;

за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 (повний текст - 29.11.2024)

у справі № 910/7401/24 (суддя - Мандриченко О.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні рішення 2"

до Комунального підприємства "Київтранспарксервіс"

про стягнення 418 312,52 грн

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст поданої заяви та рух справи

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні рішення 2" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом, в якому просить стягнути з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" шкоду, заподіяну порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, у розмірі 418 312,52 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), що підтверджується рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу". Оскільки через дії відповідача позивачу було завдано шкоду в сумі 209 156,26 грн, то на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" така шкода повинна бути відшкодована відповідачем у подвійному розмірі, тобто у сумі 418 312,52 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інноваційні рішення 2" (далі також - позивач) зазначає, що внаслідок порушення відповідачем законодавства про захист економічної конкуренції позивачу було завдано шкоду у вигляді втрат, пов`язаних із сплатою одноразового платежу за право укладення договору, що з урахуванням положень ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" становить 418 312,52 грн.

2.Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Інноваційні рішення 2" 418 312 грн 52 коп шкоди внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, 6 274 грн 69 коп судового збору.

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду

Не погодившись з ухваленим рішенням, Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" 16.12.2024 (через Електронний суд) звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило прийняти апеляційну скаргу до розгляду та задовольнити її. Скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 року у справі №910/7401/24. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариству з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення 2» до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про стягнення грошових коштів відмовити в повному обсязі. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позову покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення 2». Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення 2» на користь Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у сумі 9 412,04 грн.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2024 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі №910/7401/24, розгляд якої призначено на 06.02.2025.

21.12.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Інноваційні рішення 2» надійшов відзив на апеляційну скаргу у даній справі, який було прийнято в порядку ст. 263 ГПК України.

У судове засідання 06.02.2025 з`явилися представники обох сторін. Адвокат апелянта подану скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції - скасувати з прийняттям нового - про відмову в позові повністю. Представник позивача проти доводів апеляційної скарги заперечувала, просив залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Так, КП «Київтранспарксервіс» не погоджується з висновками в рішенні місцевого господарського суду, вважає, що оскаржуване рішення прийняте на підставі не повністю досліджених доказів, з порушенням норм матеріального права та недотриманні норм процесуального права, виходячи з наступного.

Так, судом першої інстанції при ухваленні рішення не враховано, що в діях відповідача відсутній склад правопорушення, передбачений статтею 1166 ЦК України, необхідний для настання цивільно-правової відповідальності, зокрема, факт завдання відповідачем збитків, оскільки одноразовий платіж сплачений позивачем, складає відшкодовані йому суми третіми особами за послуги з парування транспортних засобів.

У свою чергу, апелянт вважає, що позивач не довів завдання йому шкоди, яку він просив стягнути в подвійному розмірі, з огляду на наступне. ТОВ «Інноваційні рішення 2» відповідно до договору укладеного з відповідачем здійснював свою діяльність з паркування транспортних засобів на майданчику, який переданий йому за плату КП «Київтранспарксервіс». Таким чином, витрати на оплату відповідачу за послуги по експлуатації, утримання та облаштуванню майданчику для паркування транспортних засобів, в тому числі одноразовий платіж, включались до загальної вартості за послугу з ведення діяльності з паркування транспортних засобів та розрахунками за паркування з третіми особами.

Тоді як під час розгляду даної справи позивач не заперечував та не спростував у відзиві на відзив, що надавав послуги з паркування транспортних засобів своїм клієнтам. Таким чином, скаржник зазначає, що з урахуванням зазначеного у відповідних правовідносинах позивач виступав та виступає посередником між КП «Київтранспарсксевіс» та своїми клієнтами.

Отже, за доводами скаржника, здійснення позивачем на користь КП «Київтранспарксервіс» за договором № ДНП-2020-02/02 одноразового платежу у даному випадку є витратами позивача та підлягають компенсації позивачу з боку клієнтів, які є споживачами послуги з паркування транспортних засобів та не може бути шкодою для позивача, яку він просив стягнути в подвійному розмірі. З огляду на викладене, скаржник вважає, що позивач не довів обставин завдання йому шкоди порушенням комунальним підприємством конкурентного законодавства та причинно-наслідкового зв`язку між діями відповідача та такими збитками (шкодою) та, відповідно, не обґрунтував підстав для стягнення шкоди на його користь.

Таким чином, апелянт вважає, що суд першої інстанції при ухваленні судового рішення не розглянув повно та об`єктивно всі обставини справи в їх сукупності та не дослідив аргументи і докази комунального підприємства стосовно того, що позивач мав статус посередника, та надавав послуги з паркування транспортних засобів своїм клієнтам і не є кінцевим споживачем послуг, якому заподіяні збитки, а відтак це рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню.

А тому апелянт просив рішення суду першої інстанції скасувати з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позову повністю.

5. Узагальнений виклад відзиву на апеляційну скаргу

Позивач заперечував проти апеляційної скарги, зазначив про її необґрунтованість з урахуванням наступного.

Так, за доводами позивача, укладений між позивачем та відповідачем договір про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування є договором оренди (найму), а не договором про надання послуг. Відповідна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 15.03.2024 у справі 910/1248/23.

З огляду на вищевказане, позивач вважає, що шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення договору - витрати, які позивач змушений був зробити для відновлення свого порушеного права на укладення договору.

Водночас, згідно з п. 86 рішення АМКУ встановлено КП «Київтранспарксервіс» для переможців Торгів обов`язку зі сплати одноразового платежу призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, які виявили бажання здійснювати діяльність на відповідному ринку.

З огляду на вищевказане, КП «Київтранспарксервіс» неправомірними діями, що полягають у встановленні для переможця електронного аукціону обов`язку сплатити одноразовий платіж (10% від загальної вартості експлуатації), позивачеві завдано майнову шкоду та наявний склад правопорушення, визначений ст. 1166 ЦК України.

Тоді як, за доводами позивача, посилання відповідача на п. 4.4. та п. 4.11 договору, як на підставу того, що після припинення дії договору, одноразовий платіж за право укладення договору може бути повернутий позивачу, є необґрунтованим, оскільки договором не передбачено право позивача на повернення одноразового платежу.

Разом з тим, пунктом 4.4 договору визначено, що одноразовий платіж за право укладання договору підлягає оплаті стороною-2 на користь сторони - 1 впродовж 3-х банківських днів з дня підписання протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку сторонами розірвання договору. Вказаний пункт договору не містить положень щодо повернення одноразового платежу після закінчення строку дії договору, а лише містить застереження, що в разі розірвання договору, одноразовий платіж (додатково 10% від вартості експлуатації) за право укладення договору в жодному разі повернутий не буде. Тоді як за змістом п. 4.11 договору у випадку припинення договору зайво сплачені кошти підлягають поверненню стороні-2 після проведення всіх належних розрахунків за договором.

Водночас, позивач зазначив, що одноразовий платіж за право укладення договору не є зайво сплаченими коштами. Твердження апелянта про те, що одноразовий платіж акумулюється на рахунку КП «Київтранспарксервіс» є безпідставними, оскільки за інформацією КП «Київтранспарксервіс», всі грошові кошти, які надходять до підприємства від сплати переможцями торгів одноразового платежу, штрафу 1 та штрафу 2, КП «Київтранспарксервіс» використовує для забезпечення власної господарської діяльності, сплати податків і зборів, виконання зобов`язань підприємства із забезпечення надходжень до бюджету м. Києва (п. 74 рішення АМКУ).

Таким чином, КП «Київтранспарксервіс», вказуючи що ніби-то одноразовий платіж за право укладення договору акумулюється на рахунку КП «Київтранспарксервіс» та є зайво сплаченим, не надав жодного доказу в підтвердження такої позиції. Таким чином, позивач просив апеляційну скаргу у даній справі залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

6. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи; обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначення відповідно до них правовідносин

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, рішенням Тимчасової адміністративної колегії Антимонопольного комітету України (далі також - Комітет) № 75-р/тк від 15.07.2021 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу" визнано, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" (далі також - відповідач, КП "Київтранспарксервіс") у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 1 резолютивної частини рішення).

Визнано дії Комунального підприємства "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні в період з 05.03.2019 по 05.01.2021 для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язку зі сплати одноразового платежу за право укладення договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та забезпечувального платежу, а також штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію порушенням, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов існування значної конкуренції на цьому ринку (п. 2 резолютивної частини рішення).

Водночас, за порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" накладено на Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" штраф у розмірі 2 605 133 (два мільйони шістсот п`ять тисяч сто тридцять три) грн (п. 3 резолютивної частини рішення).

Зобов`язано Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" припинити порушення, зазначене в пункті 2 резолютивної частини цього рішення, про що письмово повідомити Антимонопольний комітет України протягом 10 календарних днів з дня його припинення з наданням підтвердних документів (п. 4 резолютивної частини рішення).

У вказаному рішенні Комітетом встановлено, що Комунальне підприємство "Київтранспарксервіс" у період з 05.03.2019 по 05.01.2021 займало монопольне (домінуюче) становище на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві, як таке, що не мало на цьому ринку жодного конкурента (п. 50 рішення).

Суд апеляційної інстанції зазначає, що Положенням про порядок реалізації прав на експлуатацію майданчиків для паркування із застосуванням електронних торгів, затвердженим наказом директора КП "Київтранспарксервіс" від 06.08.2019 №70, встановлені загальні вимоги, правила та єдиний порядок ведення роботи при застосуванні систем електронних торгів для реалізації іншими суб`єктами господарювання прав на експлуатацію майданчиків для паркування.

Так, відповідно до п. 5.2 зазначеного Положення, загальна вартість договору складається з двох основних компонентів: вартість експлуатації паркувального майданчика на весь період, що підлягає оплаті на умовах договору; та одноразовий платіж за право укладення договору (10% від вартості експлуатації місць для паркування).

Пунктом 56 рішення Комітету, встановлено, що за інформацією КП "Київтранспарксервіс", одноразовий платіж сплачується переможцем торгів на користь КП "Київтранспарксервіс" впродовж трьох банківських днів із дня підписання протоколу про результати проведення торгів та не підлягає поверненню.

Відповідно до п. 74 рішення Комітету, за інформацією КП "Київтранспарксервіс", всі грошові кошти, які надходять до підприємства від сплати переможцями торгів, зокрема, одноразового платежу, КП "Київтранспарксервіс" використовує для забезпечення власної господарської діяльності, сплати податків і зборів, виконання зобов`язань підприємства із забезпечення надходжень до бюджету м. Києва.

Отже, необхідність стягнення КП "Київтранспарксервіс" з переможців Торгів одноразового платежу жодним чином не пов`язана з підготовкою або проведенням Торгів (п. 76 рішення Комітету).

Комітет у п. 86 рішення зазначив, що встановлення КП "Київтранспарксервіс" для переможців Торгів обов`язку зі сплати одноразового платежу призвело до ущемлення інтересів суб`єктів господарювання, які виявили бажання здійснювати діяльність на відповідному ринку.

Наведені дії КП "Київтранспарксервіс" були б неможливими за умови наявності значної конкуренції на відповідному ринку, адже в такому випадку споживачі мали б можливість обирати між кількома продавцями таких товарів та, у разі ущемлення їх інтересів, обрали б іншого продавця (п. 87 рішення Комітету).

Відповідно до п. 88 рішення Комітету, у випадку ж відсутності конкуренції на відповідному ринку та, як наслідок, відсутності у споживачів КП "Київтранспарксервіс" альтернативи щодо придбання прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві інакше, ніж у підприємства, вищезазначені дії призвели до настання негативних наслідків для споживачів.

Таким чином, Антимонопольним комітетом України встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягали у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві обов`язків сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування та штрафів за відмову від укладення вказаного договору або підписання актів приймання-передачі таких майданчиків в експлуатацію, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим пунктом 2 статті 50 та пунктом 1 частини 2 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно з положенням ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", економічна конкуренція (конкуренція) - змагання між суб`єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб`єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб`єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб`єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.

Пунктом 2 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" порушенням законодавства про захист економічної конкуренції є зловживання монопольним (домінуючим) становищем.

Відповідно до частин 1 - 3 статті 13 Закону України "Про захист економічної конкуренції", зловживанням монопольним (домінуючим) становищем на ринку є дії чи бездіяльність суб`єкта господарювання, який займає монопольне (домінуюче) становище на ринку, що призвели або можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, або ущемлення інтересів інших суб`єктів господарювання чи споживачів, які були б неможливими за умов існування значної конкуренції на ринку.

Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб`єкт господарювання займає монопольне (домінуюче) становище на ринку товару, якщо: на цьому ринку у нього немає жодного конкурента; не зазнає значної конкуренції внаслідок обмеженості можливостей доступу інших суб`єктів господарювання щодо закупівлі сировини, матеріалів та збуту товарів, наявності бар`єрів для доступу на ринок інших суб`єктів господарювання, наявності пільг чи інших обставин.

Положеннями ч. 1 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" визначено, що особи, яким заподіяно шкоду внаслідок порушення законодавства про захист економічної конкуренції, можуть звернутися до господарського суду із заявою про її відшкодування.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звертаючись до суду з вказаним позовом, вказував, що за право укладання з відповідачем договору для експлуатації, утримання та облаштування майданчика для паркування транспортних засобів, ним було сплачено одноразовий платіж у розмірі 209 156,26 грн, однак як встановлено рішенням Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 № 75-р/тк у справі № 38/60/42-рп/к.20 відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у м. Києві.

Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, рішення Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 № 75-р/тк у справі № 38/60/42-рп/к.20 було оскаржено відповідачем шляхом подання позову до Господарського суду міста Києва про визнання недійсним та часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України від 15.07.2021 №75-р/тк у справі №38/60/42-рп/к.20.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у задоволенні позову Комунального підприємству "Київтранспарксервіс" до Антимонопольного комітету України про визнання недійсним та часткове скасування рішення Антимонопольного комітету України № 75-р/тк від 15.07.2021 - відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 22.12.2022 закрито касаційне провадження у справі № 910/16055/21 за касаційною скаргою Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, касаційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" в частині підстави, передбаченої пунктом 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022 у справі № 910/16055/21 залишено без змін.

Водночас, у справі № 910/16055/21 встановлено, що дії КП "Київтранспарксервіс", які полягають у встановленні для переможців електронних аукціонів щодо продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві обов`язків зі сплати одноразового платежу за право укладання договору про передачу в експлуатацію відповідних майданчиків для паркування, забезпечувального платежу, штрафів за відмову від укладання договору або підписання актів приймання-передачі майданчиків в експлуатацію становлять порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене пунктом 2 статті 50 та пунктом першим частини другої статті 13 Закону, у вигляді зловживання монопольним (домінуючим) становищем на ринку продажу прав на експлуатацію майданчиків для паркування транспортних засобів у місті Києві шляхом встановлення таких умов придбання товару, які неможливо було б встановити за умов наявності значної конкуренції на цьому ринку.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, обставини, які встановлені у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 910/16055/21, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 10.11.2022, які набрали законної сили, мають преюдиційне значення та повторного доведення не потребують.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що за результатами аукціону №UA-PS-2019-12-18-000006-2 по лоту "право на експлуатацію майданчика для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Сортувальна, 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 76 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 8 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю", який було проведено відповідачем 10.01.2020, позивача визнано переможцем аукціону.

У протоколі електронного аукціону №UA-PS-2019-12-18-000006-2 визначено, що сума, яка підлягає сплаті переможцем електронного аукціону, становить 209 156,26 грн.

Матеріалами справи підтверджується, що 21.01.2020 позивачем було сплачено на користь КП "Київтранспарксервіс" одноразовий платіж у розмірі 209 156,26 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 401 від 21.01.2020.

В подальшому, 03.02.2020 між Комунальним підприємством "Київтранспарксервіс" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інноваційні рішення 2" укладено договір від №ДНП-2020-02/02 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування (далі також - договір), відповідно до п. 1.1. якого позивачу передано для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Дарницький р-н, вул. Сортувальна, 2, в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 76 місць для платного паркування транспортних засобів, а також 8 спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.

Відповідно до п. 3.2. договору, акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію має бути підписаний сторонами в термін з 02.03.2020 по 06.03.2020. Матеріалами справи підтверджено, що 05.03.2020 між сторонами підписано акт приймання-передачі паркувального майданчика.

Відповідно до пункту 4.3. договору, загальна ціна договору становить 2 300 718,82 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 383453,14 грн, з яких В експл - 2091562,56 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 348 593,76 грн, та Праз (одноразовий платіж) - 209 156,26 грн, у т.ч. ПДВ в сумі 34 859,38 грн.

При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, відповідно до п. 4.4 договору, одноразовий платіж за право укладання договору (Праз) підлягає оплаті стороною 2 на користь сторони 1 впродовж 3-х банківських днів з дня підписання Протоколу електронного аукціону та не повертається у випадку розірвання сторонами договору.

Тоді як необхідність стягнення КП "Київтранспарксервіс" з переможців торгів одноразового платежу жодним чином не пов`язана з підготовкою або проведенням торгів, відтак стягнення відповідачем суми одноразового платежу за право укладення з ним договору є неправомірним.

При цьому, як встановлено у рішенні Господарського суду міста Києва від 07.06.2022 у справі № 910/16055/21, КП "Київтранспарксервіс" застосовував у договорі одноразовий платіж за право укладення такого договору з метою одержання додаткових коштів, внаслідок чого порушено права суб`єктів господарювання, з якими КП "Київтранспарксервіс" укладало договори про надання в експлуатацію майданчиків для паркування.

Тому майнове право позивача правомірно захищено судом першої інстанції в розумінні ст. 4 ГПК України та присуджено до стягнення шкоду у подвійному розмірі (418 312,52 грн) на підставі статті 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції".

А тому, відхиляючи доводи скаржника в цій частині, суд апеляційної інстанції зазначає, що шкодою в даному випадку є здійснена позивачем оплата одноразового платежу за право укладення договору у розмірі 209 156,26 грн.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції", шкода, заподіяна порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченими пунктами 1, 2, 5, 10, 12, 18, 19 ст. 50 цього Закону, відшкодовується особою, що вчинила порушення, у подвійному розмірі завданої шкоди.

А тому правомірним є висновок суду першої інстанції, що з урахуванням того, що відповідачем було порушено законодавство про захист економічної конкуренції, передбачене п. 2 ст. 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" (зловживання монопольним (домінуючим) становищем), саме через винні дії відповідача позивачу було завдано шкоду в сумі 209 156,26 грн, яка на підставі ст. 55 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підлягає відшкодуванню відповідачем у подвійному розмірі, а саме у сумі 418 312,58 грн. Аналогічна правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду від 25 липня 2023 року у cправі № 910/1925/21.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги у даній справі. Інші доводи апелянта фактично направлені на переоцінку правильно встановлених судом першої інстанції обставин справи. А тому відхиляються судом через необґрунтованість. Суд апеляційної інстанції зазначає, що підстав для виходу за межі вимог та доводів апеляційної скарги (в розумінні ч. 4 ст. 269 ГПК України) не встановив.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення. Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість заявлених до стягнення позивачами позовних вимог.

Таким чином, на підставі ст. 2, 4, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, понесений судовий збір за розгляд справи як в суді першої інстанції, так і в суді апеляційної інстанції покладається на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, ст. 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київтранспарксервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/7401/24 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.11.2024 у справі № 910/7401/24 - залишити без змін.

3. Судовий збір, понесений у зв`язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.

4. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та, за загальним правилом, не підлягає оскарженню до Верховного Суду крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Повний текст постанови складено 12.02.2025.

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Г.А. Кравчук

Л.Г. Сітайло