Постанова

від 06.02.2025 по справі 908/2205/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2025 р. Справа№ 908/2205/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Барсук М.А.

Руденко М.А.

при секретарі судового засідання Муковоз В.І.,

за участю представників:

від позивача - Русаков С.О.,

від відповідача - Гаврищук Е.В.,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 (суддя Турчин С.О.) про відмову у поновленні процесуального строку у справі №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовом до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору управління активами (майном) від 07.05.2021, укладеного між позивачем та відповідачем та (з врахуванням заяви про зміну предмету позову) скасування рішень державних реєстраторів, за якими припинено право позивача управління майном, переданим за договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відмова відповідача від цього договору, оформлена оголошенням на сайті 21.09.2022, не відповідає вимогам чинного законодавства України та порушує права позивача.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.11.2022 позовні матеріали передано за встановленою територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.07.2023 у справі №908/2205/22, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 23.04.2024 рішення Господарського суду міста Києва від 18.07.2023, додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 22.08.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 у справі № 908/2205/22 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

29.04.2024 матеріали справи №908/2205/22 повернулися до Господарського суду міста Києва та за результатом автоматизованого розподілу 30.04.2024 справа передана на розгляд судді Карабань Я.А.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 задоволено самовідвід судді Карабань Я.А. від розгляду справи №908/2205/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" до Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів про визнання недійсною односторонньої відмови від договору та скасування реєстраційних дій.

За наслідками повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа №908/2205/22 надійшла на розгляд до судді Турчина С.О.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 прийнято справу №908/2205/22 до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі №908/2205/22 на 13.06.2024.

13.06.2024 на електронну пошту суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", адвоката Русакова С.О., надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп", адвоката Русакова С.О., про відкладення розгляду справи - повернуто заявнику без розгляду.

Протокольною ухвалою від 13.06.2024 відкладено підготовче засідання на 27.06.2024.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" про поновлення строку на подання клопотання про витребування доказів та про витребування доказів. Витребувано у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів: належним чином завірені копії викликів АРМА направлених на адресу ТОВ "Торенерджі Груп" для підписання додаткового договору про розірвання договору управління активами (майном) від 07.05.2021 разом із доказами їх направлення на адресу ТОВ "Торенерджі Груп"; належним чином завірені копії повідомлень АРМА направлених на адресу ТОВ "Торенерджі Груп" про розірвання договору управління активами (майном) від 07.05.2021 разом із доказами їх направлення на адресу ТОВ "Торенерджі Груп"; належним чином завірену копію рішення про односторонню відмову АРМА від договору управління активами (майном) від 07.05.2021. Відкладено підготовче засідання у справі № 908/2205/22 на 15.08.2024.

У підготовчому засіданні 15.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

04.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення разом із науково-правовим висновком.

У судовому засіданні 19.09.2024 суд на підставі ст.118, 233 ГПК України постановив протокольну ухвалу про залишення без розгляду додаткових пояснень позивача, поданих разом із науково-правовим висновком від 23.08.2024.

У судовому засіданні 19.09.2024 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засідання до 26.09.2024.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання про поновлення строку для подання науково-правового висновку від 23.08.2024 підготовленого доцентом кафедри цивільного права, начальником науководослідницького сектору Ісаєвим А.М. та асистентом кафедри цивільного права Казанцевим С.В. та долучення до матеріалів справи науково-правового висновку від 23.08.2024, підготовленого доцентом кафедри цивільного права, начальником науководослідницького сектору Ісаєвим А.М. та асистентом кафедри цивільного права Казанцевим С.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 у справі №908/2205/22 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" про поновлення строку на подання науково-правового висновку від 23.08.2024 підготовленого доцентом кафедри цивільного права, начальником науководослідницького сектору Ісаєвим А.М. та асистентом кафедри цивільного права Казанцевим С.В. - відмовлено; науково-правовий висновок від 23.08.2024 підготовлений доцентом кафедри цивільного права, начальником науководослідницького сектору Ісаєвим А.М. та асистентом кафедри цивільного права Казанцевим С.В. - залишено без розгляду.

Постановляючи вказану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач під час нового розгляду справи мав достатньо часу для подання доказів для обґрунтування заявлених вимог, однак, наданими йому процесуальними правами не скористався, у письмових поясненнях щодо заявлених вимог з урахуванням постанови Верховного Суду від 23.04.2024 у справі № 908/2205/22 не повідомив про науково-правовий висновок та не надав доказів здійснення дій щодо його отримання.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, позивач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що ним 15.08.2024 у підготовчому засіданні було повідомлено суду першої інстанції про факт звернення до Національного юридичного університету імені Я. Мудрого із запитом про отримання висновку, а також про відсутність його виготовлення станом на вказану дату.

Таким чином, за доводами скаржника, позивач не мав можливості подати суду вказаний висновок від 23.08.2024, оскільки він був виготовлений та отриманий після закриття підготовчого провадження.

В судовому засіданні представник апелянта - позивача у справі підтримав вимоги апеляційної скарги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вже було вказано, у підготовчому засіданні 15.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

Позивачем 24.09.2024 (після залишення судом 19.09.2024 без розгляду додаткових пояснень позивача, поданих разом із науково-правовим висновком від 23.08.2024) подано клопотання про поновлення строку для подання науково-правового висновку від 23.08.2024 та долучення його до матеріалів справи.

В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказав, що у підготовчому засіданні 15.08.2024 представник позивача повідомив суд про те, що замовлене правове дослідження не було закінчене, науково-правовий висновок не виготовлений.

За частинами першою та другою статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Стаття 13 ГПК України встановлює, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, судова колегія враховує, що згідно із статтею 177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з`ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

За змістом статей 181, 182 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з`ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з`ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

У главі 3 розділу ІІІ ГПК України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв`язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.

Відповідно до статті 194 ГПК України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.

Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.

Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.

Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).

Також у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 12.01.2022 у справі № 234/11607/20 зроблено висновок, що: "при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод".

Звертаючись до практики Верховного Суду, колегія суддів враховує, що у пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".

Тобто, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть повернутися до стадії вчинення тих чи інших процесуальних дій, які за загальним правилом можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, й після закриття підготовчого провадження.

Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до дій, що проводяться на стадії підготовчого провадження, з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті. Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.12.2021 у справі №910/7103/21.

Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 2 вказаної статті позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заявлені вимоги, мають бути подані позивачем одночасно з такою заявою, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена позивачем до суду та належним чином обґрунтована.

Відповідно до частини восьмої статті 80 ГПК України докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У справі, що переглядається, суд першої інстанції не встановив вагомих обставин неподання позивачем доказів у встановлений процесуальним законом строк.

Стосовно доводів скаржника про те, що позивач не мав можливості подати суду вказаний висновок від 23.08.2024, оскільки він був виготовлений та отриманий після закриття підготовчого провадження, та при цьому, позивачем 15.08.2024 у підготовчому засіданні було повідомлено суду першої інстанції про факт звернення до Національного юридичного університету імені Я. Мудрого із запитом про отримання висновку, а також про відсутність його виготовлення станом на вказану дату, слід зазначити наступне.

Так, при новому розгляді справи ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.2024 прийнято справу №908/2205/22 до свого провадження, призначено підготовче засідання у справі №908/2205/22 на 13.06.2024.

Протокольною ухвалою від 13.06.2024 відкладено підготовче засідання на 27.06.2024.

Протокольною ухвалою від 27.06.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; оголошено перерву в підготовчому засіданні до 11.07.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 908/2205/22 на 15.08.2024.

У підготовчому засіданні 15.08.2024 суд постановив протокольну ухвалу без виходу до нарадчої кімнати про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

Отже, 15.08.2024 було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 19.09.2024.

Позивач лише 01.08.2024 звернувся за отриманням висновку.

Доводів стосовно того, що перешкоджало позивачу звернутися із відповідним запитом для виготовлення висновку раніше, враховуючи тривалість підготовчого провадження починаючи з 17.05.2024, не наведено.

Так, до моменту звернення позивача із запитом за отриманням висновку минуло більше 2 місяців підготовчого провадження.

Скаржник не навів вагомих обставин, які перешкоджали подати докази до суду першої інстанції вчасно.

Крім того, згідно ч. 2 ст. 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.

Враховуючи те, що заявник не навів поважних причин, які перешкодили своєчасному поданню доказу, місцевий господарський суд у відповідності до норми процесуального закону правомірно відмовив у поновленні строку на його подання та залишив висновок без розгляду.

Отже, виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції є правомірною, а тому відповідно підлягає залишенню без змін.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на заявника (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торенерджі Груп" залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 26.09.2024 про відмову у поновленні процесуального строку у справі №908/2205/22 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - позивача у справі.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена: 14.02.2025 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Барсук

М.А. Руденко