Ухвала

від 07.02.2025 по справі 906/517/24

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

"07" лютого 2025 р. Справа № 906/517/24

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Коломис В.В.

судді Тимошенко О.М.

перевіривши матеріали апеляційної скарги Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 (суддя Прядко О.В., м.Житомир, повний текст складено 02.12.2024)

за позовом Керівник Звягельської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Житомирської обласної державної адміністрації

до 1. Ємільчинської селищної ради Житомирської області;

2. Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Державного спеціалізованого господарського підприємства "ЛІСИ УКРАЇНИ"

про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою лісогосподарського призначення шляхом визнання незаконними та скасування наказів, скасування державної реєстрації земельної ділянки, скасування речових прав на земельну ділянку, зобов`язання повернути земельну ділянку

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24.

Листом №906/517/24/8457/24 від 30.12.2025 витребувано у Господарського суду Житомирської області.

17 січня 2025 року матеріали справи №906/517/24 надійшли до суду першої інстанції.

Ухвалою суду 20.01.2025 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24 залишено без руху. Постановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати (надіслати) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, що при невиконанні вимог цієї ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

21 січня 2025 року Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому просив визнати причини поважними та поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування вказаного клопотання скаржник посилався на те, що оскаржуване судове рішення Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області дізналося 09.12.2024 з Єдиного державного реєстру судових рішень під час щотижневого моніторингу судових справ. Окрім того, у зв`язку з технічними проблемами жоден представник ГУДГК не мав доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС у період з 29.11.2024 по 07.12.2024 відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію (додано знімки екрану на підтвердження зазначених обставин).

Апеляційний господарський суд, розглянувши вказане клопотання визнав підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, та ухвалою суду від 27.01.2025 повторно залишив без руху апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області. Вказаною ухвалою постановлено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки та надати (надіслати) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням поважних причин такого пропуску протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху. Роз`яснено Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області, що при невиконанні вимог цієї ухвали, буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Головним управління Держгеокадастру у Житомирській області 06 лютого 2025 року сформовано та подано через систему «Електронний суд» клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому вказані ті самі доводи, котрі визнанні судом неповажними в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025 про залишення апеляційної скарги без руху.

Суд апеляційної інстанції дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, а також повторне подане клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, зазначає наступне.

Стаття 129 Конституції України встановлює основні засади судочинства, якими, зокрема, є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт вісім частини першої цієї статті).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частинами 1,2 статті 256 ГПК України визначено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Згідно з ч.1 ст.119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Суд може поновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам по собі факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки вказане клопотання з огляду на приписи процесуального закону повинно містити обґрунтування поважності пропуску такого строку, а за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються до господарського суду на загальних підставах.

Отже, поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку учасником справи, і лише сам факт звернення з відповідним клопотанням про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов`язком суду поновити цей строк.

Проаналізувавши зміст повторно поданого клопотання про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження, апеляційний суд вказує, що в ньому фактично вказані ті самі доводи, котрі визнанні судом неповажними в ухвалі Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.01.2025.

Окрім того, судом встановлено, що оскаржуване рішення винесене судом першої інстанції 20.11.2024 (повний текст складено 02.12.2024), тому останнім днем строку, встановленого для апеляційного оскарження є 23.12.2024. Однак, скаржник подав апеляційну скаргу через систему "Електронний суд" лише 26.12.2024.

Згідно з відповіді №6241913, яка сформована засобами підсистеми ЄСІТС "Електронний суд", Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області має зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС (код ЄДРПОУ 39765513, дата реєстрації: 02.11.2021 09:13).

Як вбачається з довідки про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи №906/517/24 (а.с. 81 т.2) оскаржуване рішення було доставлено до електронного кабінету Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області 02.12.2024 о 16:56.

Згідно відомостей КП «Діловодство спеціалізованого суду» повідомлення про доставлення копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету надійшло суду 02.12.2024 о 17:06.

Відповідно до п.2 ч.6 ст.242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Згідно з абз.2 ч.6 цієї ж статті, якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Відповідно до ч.2 ст. 256 ГПК України визначає, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З огляду на вказане, днем вручення оскаржуваного рішення апелянту та його представнику є 02.12.2024. А тому, з врахуванням приписів ч.2 ст.256 ПК України, 20-денний строк для подачі апеляційної скарги закінчився 23.12.2024.

Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 13.03.2018 у справі "Кузнецов та інші проти Росії" суд підкреслив, що особи, які оскаржують рішення поза межами наданих законом строків, мають діяти з достатнім поспіхом.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу (за змістом рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").

Клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути визначені докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.

Судова колегія зазначає, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій конкретною особою.

Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує, виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 256 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність для нього, у зв`язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.

Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов`язує суд автоматично поновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на положення ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.

При цьому апеляційний господарський суд звертає увагу скаржника на той факт, що представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області Федосюк В.О. була присутня у судовому засіданні 20.11.2024, де оголошувалась вступна та резолютивна частина рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24, а отже скаржник знав про винесене рішення у справі №906/517/24 в період з 20.11.2024 по 26.12.2024 (день подачі апеляційної скарги).

Згідно з Положенням про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя №1845/0/15-21 від 17.07.2021, а також ГПК України не містять положень, які б ставили у залежність початок обліку процесуальних строків від наявності у учасника справи доступу до мережі Інтернет, зокрема до підсистеми Електронний суд ЄСІТС.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) ЄСІТС, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя N 1845/0/15-21 від 17.08.2021, підсистема "Електронний суд" (далі - Електронний суд) - це підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Вказаним Положенням передбачено, що електронне повідомлення (повідомлення) - це автоматично створена та передана в електронній формі інформація, в тому числі про доставку, отримання, реєстрацію чи відмову в реєстрації електронного документа адресатом.

Інформація про надходження до Електронного кабінету відомостей та документів про результати розгляду справ додатково може надсилатися користувачу у вигляді повідомлення на електронну пошту. Дані про електронну пошту зазначаються користувачем у профілі його Електронного кабінету.

Посилання скаржника на додані знімки екрану в якості доказів того, що жоден представник Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не мав доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС у період з 29.11.2024 по 07.12.2024, (відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію), суд апеляційної інстанцій вважає безпідставним, оскільки на доданих до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження знімках екрану (906 517 24 2.png.; 906 517 24 1.jpg; 906 517 24.jpg) не зазначено відомостей, з яких можливо ідентифікувати дати, що підтверджувало би, що у період з 29.11.2024 по 07.12.2024 у відповідальних представників Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області не було доступу до підсистеми Електронний суд ЄСІТС (відбувалось постійне завантаження кабінету та неможливість пройти автентифікацію).

Таким чином, скаржником не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що в період з 02.12.2024 (день вручення оскаржуваного рішення) по 26.12.2024 (дата подачі апеляційної скарги) не мав доступу до мережі інтернет, а саме до Електронного кабінету ЄСІТС.

Окрім того, апелянт, як зацікавлена особа, не був позбавлений права та можливості ознайомитись, із оскаржуваним рішенням у справі №906/517/24 з Єдиного державного реєстру судових рішень (електронний текст оскаржуваного рішення оприлюднений 03.12.2024). Однак, наданим йому процесуальним правом, апелянт не скористався.

Колегія суддів зазначає, що доводи апелянта, зазначені у повторному клопотанні про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження не свідчать про повну неможливість подання ним апеляційної скарги на оскаржуване рішення у строки, визначені ст.256 ГПК України

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд визнає підстави, які наведені у повторному клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними, а тому відмовляє в задоволенні такого клопотання.

Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні ст. 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

При цьому колегія суддів зазначає, що відновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується, виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об`єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого терміну.

Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст.260 ГПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Згідно з п.4 ч.1 ст.261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про неповажність пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження та вважає за необхідне відмовити Головному управлінню Держгеокадастру у Житомирській області у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24.

Керуючись статтями 260, 234, 235, 261 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управлінню Держгеокадастру у Житомирській області на рішення Господарського суду Житомирської області від 20.11.2024 у справі №906/517/24.

2. Апеляційну скаргу разом з доданими до неї документами повернути скаржнику.

3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та у строк відповідно до ст. 287-291 ГПК України.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Коломис В.В.

Суддя Тимошенко О.М.