Постанова

від 05.02.2025 по справі 922/1986/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/1986/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Мартюхіна Н.О.

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.

за участю представників сторін:

ПрАТ "Харківенергозбут" - Корж А.О., адвокат за довіреністю №01-23/252 від 26.12.2024

ОСББ «Фенікс Пісочин» Щербань А.С., ордер на надання правничої (правової) допомоги серії АХ №1232244 від 10.01.2025

АТ "Харківобленерго" - Конопля О.М., адвокат за довіреністю №01-17/9174 від 18.12.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м. Харків (вх.№2992Х/2 від 16.12.2024) та апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго", м. Харків (вх.№2996Х/2 від 17.12.2024)

на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 (повний текст рішення складено та підписано 25.11.2024, суддя Калантай М.В.)

у справі №922/1986/24

за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", м.Харків,

до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин", смт Пісочин Харківської області,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Акціонерного товариства "Харківобленерго", м.Харків,

про стягнення 25 230,52 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" (надалі - позивач) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" (надалі - відповідач) про стягнення 30747,97грн, з яких 22736,64 грн заборгованості за електричну енергію, 1657,31 грн - 3% річних, 6354,02 грн індексу інфляції.

На підтвердження позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 в частині оплати вартості електричної енергії, спожитої за період з грудня 2021 по серпень 2023, січень-лютий 2024 року.

25.09.2024 позивач звернувся до суду першої інстанції із заявою про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначив про здійснений перерахунок заборгованості з урахуванням проведених третьою особою - АТ "Харківобленерго", коригувань. Тому, на день подання заяви заборгованість відповідача перед ПрАТ "Харкіенергозбут" за договором №747/19214 від 01.01.2019 становить 25 230,52 грн, а саме: за спожиту електричну енергію - 17 430,48 грн, 3% річних - 1 576,57 грн, інфляційні втрати - 6 223,47 грн.

Подальший розгляд справи здійснювався судом першої інстанції з урахуванням визначеної позивачем до стягнення суми в розмірі 25 230,52 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у задоволенні позову відмовлено. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" 11 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції виходив з такого:

- ОСББ "Фенікс-Пісочин" є споживачем електричної енергії постачальника універсальних послуг ПрАТ "Харківенергозбут" на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019;

- перелік об`єктів Споживача (точки комерційного обліку з ЕІС-кодами) наведений в Додатку №3 до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019. За твердженням позивача дана інформація отримана від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго";

- рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/1027/22 визнано укладеним Додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 р. між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин". Отже, саме на підставі визначених у Додатку №3 розрахункових засобів обліку (точок комерційного обліку) мають здійснюватися розрахунки за розподілену та спожиту електроенергію і саме показники таких розрахункових засобів обліку мають передаватись ОСР Постачальнику для нарахування плати за розподіл та споживання електричної енергії та виставлення рахунків Споживачеві;

- в межах даної справи не підлягає доказуванню обставина щодо незаконності використання при визначенні розрахунків за спожиту ОСББ "Фенікс-Пісочин" електричну енергію лічильників №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282, що фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на територію всього будинку (загальнобудинкові лічильники);

- ОСББ "Фенікс-Пісочин" правомірно сплачувало грошові кошти лише за той обсяг електроенергії, яка споживалась на технічні цілі та зафіксована показниками 15 розрахунковими лічильниками, що приєднані до електроустановок Споживача, без врахування показників 8 загальнобудинкових лічильників;

- у спірних рахунках за спожиту електроенергію за січень та лютий 2024 року не вирахувано з загального обсягу поставленої електроенергії той обсяг, що споживався не ОСББ, а інтернет-провайдерами, чиє обладнання приєднано до електричних мереж ОСББ. Отже, на відповідача безпідставно покладено тягар оплати за послугу з постачання електроенергії, яка ним не споживалась;

- позивачем не доведено наявність у відповідача заборгованості за період з грудня 2021 по серпень 2023, січень-лютий 2024, що виключає задоволення вимог про стягнення відповідних суму 3% річних та інфляційних втрат. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" встановлено заборону на нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги без уточнення періоду, у якій така заборгованість виникла;

- заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є співмірним до обсягу виконаної адвокатом роботи та підтверджується наданими доказами. Зважаючи на висновок суду про відмову у задоволенні позову, судові витрати відповідача на правничу допомогу в розмірі 11000,00 грн покладаються на позивача.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут".

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує наступними доводами:

- ОСББ «Фенікс Пісочин» підписало заяву-приєднання, а отже приєдналося до договору з розподілу електричної енергії на умовах діючого договору, тобто сторонами було погоджено умови, в тому числі ті, що містяться в Додатках до договору, зокрема кількість точок комерційного обліку споживача зазначених у додатку до заяви-приєднання- Інформація щодо об`єктів Споживача, які вже було визначено в додатках до попереднього (діючого) договору. Підписувати додаток заяви з ОСББ з тими самими умовами не було жодної необхідності;

- уклавши договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 (далі-договір), сторони не дійшли згоди щодо Додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до даного договору,

у зв`язку з цим, звернулися до суду із первісним та зустрічним позовами відповідно, маючи спір щодо домовленості в частині контролю обсягів споживання електроенергії в будинку та його розрахунку. Рішенням у справі № 922/1027/22 за позовом АТ "Харківобленерго" до ОСББ "Фенікс-Пісочин" та зустрічним позовом ОСББ "Фенікс-Пісочин" до АТ "Харківобленерго" про визнання додатку до договору укладеним, визнано укладеними між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин" Додаток № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019. Разом з цим, резолютивна частина рішення не містить положень зобов`язального характеру щодо здійснення будь-яких перерахунків або скасування нарахувань, а стосується визнання Додатоку № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" в редакції ОСББ «ФеніксПісочин». Більш того, ПрАТ «Харківенергозбут» не було залучено до участі у справі у якості третьої особи;

- до моменту винесення постанови від 29.05.2023 з боку АТ «Харківобленерго» було правомірно передано ПрАТ «Харківенергозбут» обсяг розподіленої електричної енергії за період з січня 2021 р. по травень 2023 р. з урахуванням всіх приладів обліку, які були зазначені в додатку до заяви-приєднання від 04.12.2018 у редакції АТ «Харківобленерго». Рішень щодо визнання недійсними укладених договорів між оператором ОСР та Споживачем (ОСББ «Фенікс-Пісочин») не приймались. Отже, ОСББ споживалась електрична енергія на умовах укладених договорів, оскільки бездоговірне надання/отримання послуг з розподілу/постачання електричної енергії не допускається (стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії");

- інформацію щодо обсягів спожитої відповідачем електричної енергії ПрАТ «Харківенергозбут» отримує від АТ «Харківобленерго», як оператора системи розподілу, а тому визначення формування обсягу спожитої електричної енергії не відноситься до компетенції ПрАТ "Харківенергозбут";

- позивачем у позовній заяві було зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 по грудень 2020 підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/479/21. Позовні вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСББ «Фенікс Пісочин» задоволено у повному обсязі. Зазначений період був вказаний у позовній заяві для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Тобто зазначені нарахування є похідними вимогами вже задоволеної рішенням суду заборгованості за період з січня 2019 по грудень 2020;

- судом першої інстанції помилково зазначено про незаконне нарахування 3% річних та інфляційних втрат з посиланнями на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану», оскільки пункт 1 вказаної Постанови від 05.03.2022 №206 охоплює лише певну конкретно визначену законом категорію населення. Постачання електричної енергії відповідачу на підставі договору не є наданням житлово-комунальної послуги населенню у розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги»; споживач є суб`єктом господарювання (юридичною особою), тобто не може вважатися «населенням» у розумінні вказаної постанови від 05.03.2022 №206;

- позивачем не заперечувався факт існування договірних відносин між ПрАТ «Харківенергозбут» та інтернет провайдерами ТОВ «Макснет» та ПрАТ «Київстар». Разом з цим, ПрАТ «ДатаГруп» у своїй відповіді на лист ОСББ «Фенікс-Пісочин» (додано відповідачем до відзиву на позовну заяву) зазначено, що договір на постачання електричної енергії споживачу укладено з ТОВ «Київські енергетичні послуги». Отже, доводи відповідача про врахування позивачем у рахунках за спірні періоди січень та лютий 2024 року до загального обсягу електричної енергії кількості електричної енергії, що спожита не ОСББ, а інтернет- провайдерами, є безпідставними;

- спірні правовідносини у даній справі не є складними, практика щодо розгляду цієї категорії спорів є сталою, а тому підготовка до розгляду цієї справи у суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката. Отже, заявлені відповідачем до стягнення витрати на правову допомогу не відповідають критерію реальності та розумності;

- в Додатку№8 до заяви про розподіл судових витрат не зазначено кількість витраченого адвокатом часу на виконання відповідних робіт (надання послуг). Відсутність інформації про витрачений адвокатом час на виконання тих чи інших робіт (надання послуг) унеможливлює оцінку гонорару адвоката на відповідність критерію співмірності.

17.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24 також звернулась третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Харківобленерго".

Посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, АТ "Харківобленерго" просить рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24 скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги ПрАТ "Харківенергозбут" задовольнити в повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовує наступними доводами:

- предметом дослідження у справі №922/1027/22 є внесення змін до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019, а саме, визнання укладеним Додатка №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин". Приписами ч. 5 ст. 188 ГК України передбачено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду;

- у мотивувальну частину рішення покладено висновки, викладені у мотивувальній частині рішення Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 та постанови від 29.05.2023 Східного апеляційного господарського суду у справі № 922/1027/22. Разом з цим, суд не взяв до уваги наявність судового рішення у справі № 922/479/21, яким за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 вже був встановлений факт правомірності та законності наявності в рахунках на оплату усіх лічильників у тому числі загальнобудинкових;

- суд безпідставно визнав, що ОСББ «Фенікс-Пісочин» правомірно сплачував грошові кошти у вказаний період лише за той обсяг електроенергії, яка споживалась на «технічні цілі» та зафіксована показниками 15 розрахунковими лічильниками, що приєднані до електроустановок Споживача, без врахування показників 8 загальнобудинкових лічильників, оскільки договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин" вважається зміненим шляхом визнання укладеним Додатка №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії з 29.05.2023 - дати набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1027/22;

-заборгованість, яка виникла у період з 29.05.2023 по 02.02.2024 підлягає стягненню, оскільки ПрАТ «Харківенергозбут» направлено рахунки для сплати отриманної електричної енергії на адресу споживача у відповідності до умов договору з урахуванням змін, внесених рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/1027/22; посилання суду на невідповідність обсягів в зв`язку з включенням обсягів інтернет провайдеров не знайшли свого підтвердження документально.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24. Розгляд справи призначено на 05.02.2025. Витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/1986/24. Встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв і клопотань по суті справи та з процесуальних питань - 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 23.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24 та призначено її розгляд на 05.02.2025. Крім того, у вказаній ухвалі колегія суддів дійшла висновку про спільний розгляд апеляційних скарг ПрАТ "Харківенергозбут" та Акціонерного товариства "Харківобленерго" на рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24.

13.01.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшов відзив Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" на апеляційні скарги ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго".

У відзиві відповідач заперечує проти доводів апеляційних скарг позивача та третьої особи; просить у задоволенні апеляційних скарг відмовити.

Зазначає, що з наданої позивачем копії заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 та додатку до неї, зазначені 15 лічильників, які обліковують електроенергію на технічні цілі, за яку ОСББ сплачувало у встановлені договором строки. Отже, оплата спожитої ОСББ електричної енергії проводилась за об`єктами, що вказані в заяві-приєднанні.

У справі №922/1027/22 судами досліджувалось питання законності використання показників загальнобудинкових приладів обліку для розрахунків обсягу спожитої та розподіленої електроенергії. Зокрема, суди дійшли висновку, що використання загальнобудинкових лічильників для обрахунку спожитої електроенергії на технічні цілі, за яку сплачує ОСББ «Фенікс-Пісочин» є незаконним. Зважаючи на це, саме на підставі визначених у Додатку № 3 договору споживача про надання послуг розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019 розрахункових засобів обліку (ТКО) мають здійснюватися розрахунки за розподілену та спожиту електроенергію і саме показники таких розрахункових засобів обліку мають передаватись ОСР Постачальнику для нарахування плати за розподіл та споживання електричної енергії та виставлення рахунків Споживачеві.

Вважає необґрунтованим посилання скаржників на той факт, що до набрання законної сили рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/1027/22, тобто до 29.05.2023, для розрахунків спожитої ОСББ електроенергії мали використовуватись дані 8 загальнобудинкових приладів обліку, оскільки до набрання рішенням у справі №922/1027/22 законної сили (29.05.2023) між ОСББ та ОСР не було укладено жодного іншого додатку до договору №747/19214 від 01.01.2019, який би визначав перелік розрахункових засобів обліку активної та реактивної електричної енергії, заява-приєднання до договору від 01.01.2019, що була підписана ОСББ, не містила переліку ЕІС-кодів ТКО, а раніше укладений договір про постачання електричної енергії від 25 серпня 2016 року №19214 припинив свою дію.

Посилаючись на правову позицію Верховного Суду у справах у постанові від 14.12.2021 у справі №922/3767/20, у постановах Верховного Суду від 10.11.2022 у справі №922/2666/21, від 25.10.2022 у справі №922/2699/21, а також у постанові від 10.04.2024 у справі 922/1242/23., від 18.07.2018 у справі №920/422/17 та від 11.09.2018 у справі №920/208/17, від 28 січня 2020 у справі №920/178/19 зазначає, що використання загальнобудинкових лічильників для визначення обсягу спожитої ОСББ електроенергії не відповідає чинному законодавству, а тому відсутні правові підстави для стягнення з ОСББ на користь позивача заборгованості за електричну енергію, обраховану з використанням показників загальнобудинкових та будь-яких інших лічильників (поквартирних), які не приєднані безпосередньо до електроустановок ОСББ.

Вважає, що суд першої інстанції в даній справі дійшов законних та обґрунтованих висновків про те, що перелік розрахункових приладів обліку для ОСББ встановлюється не лише в заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019, а і в Додатку №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01 січня 2019 між ОСББ «ФеніксПісочин» та АТ «Харківобленерго»;

- Додаток №3 до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 визнаний укладеним за рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/1027/22 (яке залишено в силі апеляційним та касаційним судами);

- до ухвалення рішення судом у справі №922/1027/22 умовами договору між ОСР та ОСББ не було визначено розрахункові прилади обліку;

- в Додатку №3 як розрахункові прилади обліку для ОСББ зазначені 15 лічильників на технічні цілі ОСББ;

- ОСББ належним чином сплачувало за обсяг електроенергії, що обліковується цими лічильниками на технічні цілі (15 лічильників);

- позивач просить стягнути кошти за період січень 2021- травень 2023 року як оплату за електроенергію, що обліковується з використанням даних загальнобудинкових і поквартирних лічильників;

- стягнення плати за електроенергію, що обрахована на підставі будь-яких інших лічильників, ніж 15 лічильників на технічні цілі, що безпосередньо приєднані до електроустановок ОСББ є незаконним та суперечить п. 2.3.2. ПРРЕЕ, п. 5.1.10 ККОЕЕ.

В судовому засіданні 05.02.2025 представник позивача та третьої особи підтримали доводи своїх апеляційних скарг та просили їх задовольнити, оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. Відповідач проти доводів апеляційних скарг заперечував, просив залишити їх без задоволення, оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційних скарг та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, встановила таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у зв`язку з відокремленням функції з розподілу електричної енергії від функцій постачання електричної енергії, що визначено положеннями Закону України "Про ринок електричної енергії" від 13.04.201, з 01.01.2019 ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником універсальних послуг на території Харківської області у відповідності до Постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.

ПрАТ "Харківенергозбут", як постачальник універсальних послуг, здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному "Правилами роздрібного ринку електричної енергії" (далі Правила), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312 (далі - Постанова), та на умовах Договору постачання універсальних послуг.

На виконання пункту 13 розділу XVII Закону під час здійснення заходів з відокремлення було створено електропостачальника ПрАТ "Харківенергозбут", а АТ "Харківобленерго" виконує функції з розподілу електричної енергії на території Харківської області та є оператором системи розподілу.

Таким чином, ПрАТ "Харківенергозбут" є постачальником електричної енергії, а АТ "Харківобленерго" є оператором системи розподілу.

Відповідно до статті 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах.

Частиною 1 статті 63 Закону встановлено, що універсальні послуги надаються постачальником таких послуг виключно побутовим та малим непобутовим споживачам.

Договір про постачання універсальних послуг є публічним Договором приєднання та розробляється постачальником універсальної послуги на підставі типового Договору, форма якого затверджується Регулятором. Постачальник універсальних послуг розміщує Договір постачання універсальних послуг на своєму офіційному веб-сайті (ч. 4 ст. 63 Закону).

Абзацом п`ятим пункту 13 розділу XVII Закону встановлено, що фактом приєднання споживача до умов Договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Публічний Договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг розміщений на офіційному сайті ПрАТ "Харківенергозбут": zbutenergo.kharkov.ua.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСББ «ФеніксПісочин» було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за її споживання. Отже, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 (далі - Договір №747/19214) є укладеним, його виконання здійснюється також на умовах Комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

Порядок розрахунків за Договором № 747/19214 від 0.01.2019 визначається відповідно до Комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

У відповідності до п. 2.1 Договору №747/19214 Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість спожитої (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Відповідно до п. 5.8 Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць.

Оплата вартості електричної енергії здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок Постачальника, Споживач здійснює оплату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії через Постачальника із зазначенням обраного способу оплати в комерційній пропозиції (п. 5.9, п. 5.13 Договору).

Відповідно до п. 5.10 Договору оплата рахунку Постачальника має бути здійснена Споживачем у строк, визначений в Комерційній пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, яка є додатком № 3 до цього Договору.

За умовами п. 3 Комерційної пропозиції №9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення, оплата електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, здійснюється Споживачем один раз за фактичний обсяг відпущеної електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку (або розрахунковим шляхом), на підставі виставленого рахунка Споживачу Постачальником, в якому зазначаються сума до сплати за електричну енергію, в тому числі послуги з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 6.2 Договору Споживач зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього Договору та пов`язаних з постачанням електричної енергії послуг згідно з умовами цього Договору.

Пунктом 4 Комерційної пропозиції № 9 визначено, що рахунок за спожиту електричну енергію надається Споживачу протягом 5 робочих днів від дня закінчення розрахункового періоду. Рахунок за спожиту електричну енергію має бути оплачений протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка Споживачем; Рахунки на оплату надаються Споживачу у відповідних структурних підрозділах Постачальника; в разі неотримання Споживачем рахунків Постачальник направляє рахунки Споживачу поштовим зв`язком; у такому разі рахунки вважаються отриманими Споживачем з дня їх відправлення.

За невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (п. 9.1 Договору).

Відповідно до п. 5.11 Договору у разі порушення Споживачем строків оплати Постачальник має право вимагати сплату пені. Пеня нараховується за кожен прострочений день оплати за цим Договором. Споживач сплачує за вимогою Постачальника пеню у розмірі, що зазначається у комерційній пропозиції.

Пунктом 7 Комерційної пропозиції № 9 визначено, що у разі порушення Споживачем строків оплати електричної енергії в тому числі послуги з розподілу електричної енергії, передбачених п. 4 комерційної пропозиції Постачальник проводить нарахування за весь час прострочення, у тому числі за день оплати: пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який здійснюються нарахування, від суми боргу, за кожен день прострочки; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов`язання за договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції. Суми пені, 3% річних, інфляційних зазначаються у розрахунковому документі окремим рядком, та повинні бути сплачені протягом 5 робочих днів від дня його отримання Споживачем.

Згідно з п.п. 4.12, 4.13 розділу IV Правил, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 10 Постанови НКРЕКП до запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу.

У відповідності до п. 4.3 Правил дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов Договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

За вимогами п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.

Звертаючись до суду з позовом позивач зазначав, що згідно з даними, переданими АТ "Харківобленерго" як оператором системи розподілу, відповідачу проведено нарахування та за результатами розрахункових періодів сформовано та виставлено для оплати рахунки за спожиту електричну енергію за період з січня 2021 року по вересень 2023 року, січень-лютий 2024 року, які останнім були оплачені не в повному обсязі.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, позивачем визначено до стягнення з відповідача заборгованість за Договором №747/19214 у розмірі 25 230,52 грн, з яких: 17 430,48 грн за спожиту електричну енергію; 1576,57 грн - 3% річних, 6223,47 грн інфляційних втрат.

Посилаючись на невиконання відповідачем своїх договірних зобов`язань, позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з даним позовом, у якому просив стягнути з відповідача на свою користь вищевказану заборгованість та нараховані фінансові санкції за порушення строків розрахунків.

Рішення суду першої інстанції, яким у задоволенні позову ПрАТ "Харківенергозбут" відмовлено є предметом апеляційного перегляду.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання згідно із ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України, ст.174 Господарського кодексу України виникають, зокрема, з договору.

Регулювання відносин, що виникають у зв`язку із продажем електричної енергії, здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про ринок електричної енергії», Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018, Кодексом комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 за №311 і безпосередньо договором.

У відповідності до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст.56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником.

Згідно з абз. 1 п. 7 Постанови НКРЕКП «Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 №312, договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг укладається шляхом приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, опублікованого в засобах масової інформації та на веб-сайті постачальника, шляхом оплати рахунка, отриманого від постачальника універсальної послуги, або фактичного споживання будь-яких обсягів електричної енергії, або підписання заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору), згідно з абз. 5 п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії», є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної заяви-приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.

Відповідно до п.3.1.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії (в редакції на момент укладання договору) електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам до укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на своїх офіційних веб-сайтах та на сайті регулятора.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи відповідач є споживачем послуг з постачання електричної енергії на підставі укладеного з позивачем договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019.

Дані про Споживача передані від попереднього постачальника АТ "Харківобленерго".

Крім того, оскільки відповідачем було фактично спожито електричну енергію та були оплачені рахунки за спожиту електричну енергію, отже договір з позивачем вважається укладеним на умовах Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 747/19214 від 01.01.2019 та Комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

Підставою звернення позивача до суду стало питання щодо наявності/відсутності підстав для стягнення заявлених позивачем сум заборгованості з відповідача за договором №747/19214 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг на умовах Комерційної пропозиції № 9 для установ та організацій, які утримуються за рахунок коштів (внесків) населення.

Відповідно до пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Відповідно до п. 4.12 Правил №312 роздрібного ринку електричної енергії розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).

На даний час саме оператори системи розподілу забезпечують комерційний облік електроенергії, тобто визначають обсяги відпущеної електричної енергії за розрахунковий період для кожного споживача.

Згідно п. 4.3 Правил №312 дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Оператором системи розподілу, з яким відповідач уклав договір про надання послуг з розподілу електричної енергії, є АТ "Харківобленерго".

АТ "Харківобленерго", як оператор системи розподілу, адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, спожитої споживачем, та надає цю інформацію постачальнику електроенергії, на підставі яких ПрАТ "Харківенергозбут" і проводить розрахунки зі споживачами згідно з умовами договору.

Відповідно до п. 9.1.1 Розділу ІХ Кодексу комерційного обліку електричної енергії обмін даними між адміністратором комерційного обліку, постачальником послуг комерційного обліку та учасниками ринку здійснюється у вигляді електронних документів відповідно до стандартів інформаційного обміну Датахаб, що розробляються адміністратором комерційного обліку (АТ "Харківобленерго") та затверджуються Регулятором.

Таким чином розрахунки за спожиту електроенергію відповідача проведені на підставі переданих у відповідності до наведених вимог показів приладу обліку від оператора системи розподілу - АТ "Харківобленерго".

Звертаючись з позовом у даній справі, позивач стверджує, що відповідач не в повному обсязі оплатив вартість електричної енергії, спожитої за умовами Договору №747/19214 за період з січня 2021 по вересень 2023, січень-лютий 2024, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в розмірі 17430,48грн.

Крім того, як зазначає позивач, ПрАТ "Харківенергозбут" проведено нарахування за спожиту відповідачем електричну енергію, в тому числі ту, за яку утворилась заборгованість, на підставі даних, переданих АТ "Харківобленерго" як оператором системи розподілу.

Відповідно до п. 2.3.2. Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312, для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.

У відповідності до п.п. 4.12, 4.13 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку.

На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Позивач як постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії з 01.01.2019 у порядку, визначеному правилами роздрібного ринку, та на умовах договору постачання універсальних послуг.

АТ "Харківобленерго", як оператор системи розподілу, адмініструє точки комерційного обліку електроенергії, самостійно здійснює зняття показників засобів обліку електричної енергії, визначає обсяги електричної енергії, спожитої споживачем, та надає цю інформацію постачальнику електроенергії, на підставі яких ПрАТ "Харківенергозбут" і проводить розрахунки зі споживачами згідно з умовами договору.

Як вбачається з матеріалів справи в Додатку до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 наведений перелік об`єктів Споживача, а саме, точки комерційного обліку з ЕІС-кодами. За твердженням позивача, дана інформація отримана ним від попереднього постачальника - АТ "Харківобленерго".

Відповідно до даного Додатку ОСББ "Фенікс-Пісочин" споживає електричну енергію у постачальника універсальних послуг ПрАТ "Харківенергозбут" за об`єктами за адресою: вул. Європейська (попередня назва Кушнарьова), 2, смт. Пісочин, Харківський район, Харківська обл.

За цією адресою наявні 15 точок комерційного обліку (вказані в додатку до заяви-приєднання, що надана позивачем), яким відповідають 15 лічильникам (№016945, №015411, №067923, №006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, №006638, №004231, №011680).

Ці лічильники обліковують електричну енергію, що споживається ОСББ на виконання статутних цілей (освітлення місць загального користування, електроживлення ліфтів, забезпечення функціонування теплового пункту, забезпечення роботи насосів підкачування води).

Як зазначає позивач, відповідачу проведено нарахування за спожиту електричну енергію на підставі даних, переданих АТ "Харківобленерго" як оператором системи розподілу.

Як вбачається з рахунків позивача за електричну енергію, окрім 15 точок комерційного обліку, такі рахунки містять також 8 приладів обліку (№011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282).

Заперечуючи проти позовних вимог відповідач зазначав, що для нарахування обсягу спожитої електроенергії позивачем використовувались дані не лише розрахункових лічильників, що безпосередньо приєднані до електроустановок споживача, а дані загальнобудинкових приладів обліку, які обраховують кількість електроенергії, що розподілена на весь багатоквартирний будинок і споживається ОСББ як колективним побутовим споживачем та мешканцями будинку.

Посилаючись на рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1027/22 відповідач вважав таке нарахування позивача безпідставним, оскільки і в Додатку до заяви-приєднання до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 між ПрАТ "Харківенергозбут" і ОСББ "Фенікс - Пісочин", і в Додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин", зазначено 15 розрахункових приладів обліку, за показаннями яких, відповідно до п. 3 Комерційної пропозиції №9 та п.2.3.2 ПРРЕЕ, вважає відповідач, мають проводитись розрахунки за розподілену та спожиту електричну енергію ОСББ.

Як вбачається з матеріалів справи та не спростовується відповідачем, рахунки на поставлену електричну енергію були сплачені у встановлені строки ОСББ частково, а саме: за показами розрахункових лічильників на технічні цілі (складова рахунку "технічні цілі (робота ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, для ос. авт., котелень").

Несплаченою залишилась така складова рахунків, як "населення, яке розраховується з енергопост.орг. за загал.розрах. засобом обл. та об`єд. шляхом створен. юр. особи, житлово-експлуатац. орг. крім гуртожитків".

Досліджуючи доводи сторін суд першої інстанції врахував, що у відповідності до п.1.2.4 ПРРЕЕ, комерційні лічильники (тобто ті, що мають використовуватись для обрахунку кількості спожитої електроенергії) визначаються у Додатку №3 до договору між споживачем (відповідачем) та оператором системи розподілу (АТ "Харківобленерго"), який укладається відповідно до нового договору, наведеному у додатку №3 до ПРРЕЕ.

Судом першої інстанції також встановлено, що між ОСББ "Фенікс-Пісочин" та ОСР - АТ "Харківобленерго", було укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 року у справі №922/1027/22, яке набрало законної сили, було визнано укладеним Додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин".

Отже, за висновком суду першої інстанції, саме на підставі визначених у Додатку №3 розрахункових засобів обліку (точок комерційного обліку) мають здійснюватися розрахунки за розподілену та спожиту електроенергію і саме показники таких розрахункових засобів обліку мають передаватись ОСР Постачальнику для нарахування плати за розподіл та споживання електричної енергії та виставлення рахунків Споживачеві.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.05.2023 у справі №922/1027/22 встановлено, що Додаток №3 в редакції відповідача (ОСББ "Фенікс-Пісочин") містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності, а саме ОСББ та досягнення технічних цілей (№016945, №015411, №067923, 006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, 006638, №004231, №011680), оскільки обліковують електричну енергію, яка споживається безпосередньо відповідачем для забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо. Враховуючи вищезазначене, саме дані наведених лічильників, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію.

Суди всіх інстанцій, в тому числі Верховний Суд, дійшли висновку, що оскільки мешканці будинку мають індивідуальні договори на розподіл та постачання електроенергії, в будинку встановлено поквартирні лічильники, то розрахунки за спожиту ОСББ електричну енергію (комерційні розрахунки) повинні здійснюватися на підставі показань лічильників, які безпосередньо приєднані до електрообладнання, яке знаходиться у власності ОСББ. До такого електрообладнання відносяться пристрої забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо. Саме тому було визнано укладеним Додаток №3 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 в редакції ОСББ, яка містить лише 15 лічильників на технічні цілі, без зазначення 8 загальнобудинкових лічильників. Використання показників загальнобудинкових лічильників як розрахункових в даному випадку є незаконним та необґрунтованим.

У зв`язку з цим, посилаючись на приписи ч. 4 ст. 75 ГПК України місцевий господарський суд виходив з того, що в межах даної справи №922/1986/24 не підлягає доказуванню обставина щодо незаконності використання при визначенні розрахунків за спожиту ОСББ "Фенікс-Пісочин" електричну енергію лічильників №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282, що фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на територію всього будинку (загальнобудинкові лічильники).

Однак, не зважаючи на встановлені в межах справи №922/1027/22 обставини, з рахунків за електричну енергію, які виставлялись відповідачу, та на підставі яких позивач просить стягнути заборгованість за спожиту електроенергію (з січня 2021 року по вересень 2023 року) вбачається, що до розрахунків спожитої ОСББ електроенергії, окрім 15 лічильників на технічні цілі, включено дані 8 приладів обліку (№011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282), що фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на територію всього будинку (загальнобудинкові лічильники).

Тобто, за висновком суду першої інстанції, для нарахування обсягу спожитої електроенергії позивачем використовувались дані не лише розрахункових лічильників, що безпосередньо приєднані до електроустановок споживача, а дані загальнобудинкових приладів обліку, які обраховують кількість електроенергії, що розподілена на весь багатоквартирний будинок і споживається ОСББ як колективним побутовим споживачем та мешканцями будинку.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Харківенергозбут", не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції зазначає, що за умовами п. 2.2 Договору № 747/19214 обов`язковою умовою для постачання електричної енергії Споживачу є наявність у Споживача укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого Споживач набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії. Оскільки з 01.01.2019 ОСББ "Фенікс-Пісочин" фактично споживалась електрична енергія, сплачувались (частково) рахунки на оплату електричної енергії, Споживач вважається таким, що приєднався до умов договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №747/19214 від 01.01.2019 за вказаними у заяві приєднанні об`єктами, що приєднані до електричних мереж оператора системи розподілу АТ «Харківобленерго».

Скаржник повідомляє, що уклавши договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №747/1921, ОСББ та «АТ Харківобленерго» не дійшли згоди щодо Додатку №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до даного Договору, у зв`язку з чим, звернулися до суду із первісним та зустрічним позовами відповідно, маючи спір щодо домовленості в частині контролю обсягів споживання електроенергії в будинку та його розрахунку.

Рішенням у справі № 922/1027/22 визнано укладеними між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин" Додаток № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 747/19214 від 01.01.2019 року, в редакції ОСББ «Фенкікс-Пісочин». Разом з цим, зазначає скаржник, резолютивна частина рішення не містить положень зобов`язального характеру щодо здійснення будь-яких перерахунків або скасування нарахувань, а стосується визнання Додатоку № 3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії" в редакції ОСББ «ФеніксПісочин».

Посилаючись на ст. 653 ЦК України, якою встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов`язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили, скаржник вважає, що до моменту винесення судом апеляційної інстанції постанови від 29.05.2023 з боку АТ «Харківобленерго» було правомірно передано ПрАТ «Харківенергозбут» обсяг розподіленої електричної енергії за період з січня 2021 р. по травень 2023 р. з урахуванням всіх приладів обліку, які були зазначені в додатку до заяви-приєднання від 04.12.2018 у редакції АТ «Харківобленерго»; рішень щодо визнання недійсними укладених договорів між оператором ОСР та Споживачем (ОСББ Фенікс-Пісочин) не приймалось; ОСББ споживалась електрична енергія на умовах укладених договорів, оскільки бездоговірне надання/отримання послуг з розподілу/постачання електричної енергії не допускається (стаття 4 Закону України "Про ринок електричної енергії").

В апеляційній скарзі третя особа - АТ "Харківобленерго" також зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 187 Господарського кодексу України день набрання чинності рішенням суду, яким вирішено питання щодо переддоговірного спору, вважається днем укладення відповідного господарського договору, якщо рішенням суду не визначено інше. Отже, за приписами чинного законодавства Додаток №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії ОСББ "Фенікс-Пісочин" до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 вважається укладеним з 29.05.2023 (дата набрання чинності рішення суду).

Скаржник вважає, що визначальним для розгляду даної справи є період стягнення заборгованості, а саме, період з 01.01.2021 по 29.05.2023 , враховуючи наявність Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 та рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/479/21, яким за період з 01.01.2019 по 31.12.2020 вже був встановлений факт правомірності та законності наявність в рахунках на оплату усіх лічильників, у тому числі, загальнобудинкових.

На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно визнав, що ОСББ «Фенікс-Пісочин» правомірно сплачував кошти у вказаний період лише за той обсяг електроенергії, яка споживалась на «технічні цілі» та зафіксована показниками 15 розрахунковими лічильниками, що приєднані до електроустановок Споживача, без врахування показників 8 загальнобудинкових лічильників, оскільки договір про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин" вважається зміненим шляхом визнання укладеним Додатка №3 "Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії з 29.05.2023 - дати набрання законної сили судовим рішенням Господарського суду Харківської області по справі №922/1027/22.

Таким чином, скаржники вважають, що до набрання чинності (29.05.2023) судовим рішенням у справі №922/1027/22 розрахунок спожитої ОСББ "Фенікс-Пісочин" електроенергії повинен здійснюватись не лише з врахуванням 15 лічильників на технічні цілі, а і з врахуванням даних 8 загальнобудинкових лічильників, встановлених у будинку (№011604,№008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282).

Враховуючи наведені доводи апелянтів, судом апеляційної інстанції встановлено, що 15.02.2021 Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" про стягнення з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Фенікс-Пісочин" заборгованості за договором №747/19214 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 30 988,18 грн, з яких: за електричну енергію у розмірі 27 447,84 грн, пеню у розмірі 2 075,94 грн., 3% річних 627,07 грн та індекс інфляції у розмірі 837,33 грн, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 28.04.2021 у справі №922/479/21 позовну заяву ПрАТ "Харківенергозбут" до ОСББ "Фенікс-Пісочин" про стягнення заборгованості задоволено. Стягнуто з ОСББ "Фенікс-Пісочин" на користь ПрАТ "Харківенергозбут" заборгованість за договором №747/19214 про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг у розмірі 27447,84 грн за електричну енергію, пеню у розмірі 2075,94 грн, 3% річних у розмірі 627,07 грн та індекс інфляції у розмірі 837,33 грн, а також судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд у вказаному рішенні виходив з того, що згідно з переданими від AT «Харківобленерго» даними за договором №747/19214 позивачем було сформовано та виставлено відповідачу рахунки за електричну енергію, спожиту за об`єктами відповідача за січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2019 року та січень, лютий, березень, квітень, травень, вересень, жовтень, листопад 2020 року. Також суд виходив з того, що таблиця точок комерційного обліку (інформація щодо об`єктів споживача) є додатком до підписаної відповідачем заяви-приєднання та міститься у вільному доступі на офіційному сайті позивача. Неуважність представників відповідача при підписанні заяви-приєднання чи неправильність зазначення відповідних даних (незазначення таких даних) не є підставою для звільнення від оплати відповідачем поставленої йому електричної енергії та виконання відповідного Договору в цілому, оскільки заяву-приєднання відповідачем підписано в добровільно порядку та в судовому порядку оскаржено не було.

Разом з цим, встановлені у справі обставини свідчать, що в подальшому, Господарським судом Харківської області розглядалась справа №922/1027/22 за позовом АТ "Харківобленерго" до ОСББ "Фенікс-Пісочин" та за зустрічним позовом ОСББ "Фенікс-Пісочин" до АТ "Харківобленерго" про визнання укладеним Додатку №3 «Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії» до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019, укладеного між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин".

Зокрема, у справі №922/1027/22 Акціонерне товариство Харківобленерго звернулося до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Фенікс-Пісочин, у якому, просило визнати укладеним з 01.01.2019 Додаток №3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №747/19214, укладений між сторонами у справі у запропонованій позивачем редакції. Як вважало АТ «Харківобленерго», відповідач безпідставно ухиляється від укладення додатку до договору, в той час як його укладення є обов`язковим в силу вимог закону.

Зустрічні вимоги ОСББ "Фенікс-Пісочин" були обґрунтовані тим, що АТ "Харківобленерго" повинен укласти запропонований ОСББ "Фенікс-Пісочин" Додаток до договору, у якому виключені вісім загальнобудинкових засобів обліку, оскільки вони не можуть бути вказані у Додатку, як розрахункові загальнобудинкові лічильники.

Таким чином, спірним у даній справі було питання щодо редакції Додатку №3 Відомості про розрахункові засоби обліку активної та реактивної електричної енергії до договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01.01.2019 №747/19214.

Зокрема, в межах справи №922/1027/22 судами було встановлено, що до 01.01.2019 між відповідачем (споживачем за договором, ОСББ "Фенікс-Пісочин") та позивачем (постачальником за договором, АТ Харківобленерго) діяв договір про постачання електричної енергії від 25 серпня 2016 року №19214 (договір 2016 року).

В подальшому - 19 квітня 2018 року набули чинності Правила роздрібного ринку електричної енергії, затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року №312 (ПРРЕЕ), які встановили необхідність переукладення всіх договорів між споживачами та постачальниками електричної енергії.

Таким чином, у зв`язку втратою чинності ПКЕЕ та прийняттям Постанови НКРЕКП від 14 березня 2018 року №312, якою затверджено ПРРЕЕ, укладений між сторонами договір 2016 року припинив свою дію.

На виконання вимог ПРРЕЕ, АТ Харківобленерго було розміщено на веб-сайті публічний договір про надання послуг з розподілу електричної енергії.

З метою приєднання до вищезазначеного публічного договору, 04 грудня 2018 року ОСББ "Фенікс-Пісочин" підписало надану АТ Харківобленерго заяву-приєднання.

За встановленими у справі №922/1027/22 обставинами, заява, що надавалась відповідачу (ОСББ "Фенікс-Пісочин") для підпису, не містила ЕІС-коди точки комерційного обліку за об`єктом споживача. Підписаний позивачем (АТ Харківобленерго) оригінальний примірник такої заяви-приєднання відповідачем (ОСББ "Фенікс-Пісочин") отримано не було.

Отже, у справі №922/1027/22 встановлено, що у такий спосіб між сторонами було укладено договір про надання послуг з розподілу електричної енергії від 01 січня 2019 року №747/19214 (договір 2019 року). Проте, паспорти точок розподілу/передачі, акт про розмежування балансової належності та експлуатаційної відповідальності сторін, ані жодні інші додатки, передбачені пунктами 12.8 та 12.9 Типового договору споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії між сторонами не були підписані.

В ході розгляду справи №922/1027/22 суди дійшли висновку, що редакція позивача (АТ Харківобленерго) Додатку №3 до Договору містить перелік загальнобудинкових засобів обліку електричної енергії: лічильники №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282, із показань яких неможливо встановити, який саме обсяг електричної енергії спожило ОСББ "Фенікс-Пісочин" на виконання статутних цілей, що покладає на ОСББ "Фенікс-Пісочин" додаткову відповідальність щодо споживання та розподілу електричної енергії на об`єктах, що не входить до визначення спільного майна будинку.

Натомість, Додаток №3 в редакції відповідача (ОСББ "Фенікс-Пісочин") містить перелік засобів обліку, приєднаних до точок продажу електричної енергії для забезпечення статутної діяльності, а саме ОСББ та досягнення технічних цілей (№016945, №015411, №067923, 006337, №011138, №015398, №001440, №011684, №004222, №006640, №008879, №008771, 006638, №004231, №011680), оскільки обліковують електричну енергію, яка споживається безпосередньо відповідачем для забезпечення освітлення місць загального користування, роботи ліфтів, тощо. Враховуючи вищезазначене, саме дані наведених лічильників, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію.

Таким чином судовими рішеннями у справі №922/1027/22 фактично підтверджено, що саме дані 15 лічильників, встановлених в будинку, повинні використовуватися сторонами договору для взаєморозрахунків за спожиту електричну енергію на технічні цілі.

Наведеним спростовуються доводи апелянтів про те, що підписавши заяву-приєднання до договору, ОСББ "Фенікс-Пісочин" погодило умови, в тому числі ті, що містяться в додатках до договору, зокрема кількість точок комерційного обліку споживача зазначених у додатку до заяви-приєднання, які вже було визначено в додатках до попереднього (діючого) договору.

Частиною 4 статті 75 ГПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, місцевий господарський суд правомірно виходив з того, що в межах даної справи не підлягає доказуванню обставина щодо незаконності використання при визначенні розрахунків за спожиту ОСББ "ФеніксПісочин" електричну енергію лічильників №011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282, що фіксують обсяг електроенергії, яка постачається на територію всього будинку (загальнобудинкові лічильники).

Крім того, колегія суддів вважає, що з урахуванням предмету спору у межах справи №922/1027/22 та результатів її розгляду, відсутні підстави для твердження, що до набрання чинності (29.05.2023) судовим рішенням у справі №922/1027/22 розрахунок спожитої ОСББ "Фенікс-Пісочин" електроенергії повинен здійснюватись не лише з врахуванням 15 лічильників на технічні цілі, а і з врахуванням даних 8 загальнобудинкових лічильників, встановлених у будинку (№011604, №008778, №047398, №008747, №015255, №000884, №008759, №013282).

Відповідач під час розгляду справи не заперечував той факт, що рахунки на поставлену електричну енергію були сплачені у встановлені строки ОСББ частково, а саме, за показами розрахункових лічильників на технічні цілі (складова рахунку "технічні цілі (робота ліфтів, насосів та замково-переговорних пристроїв) та освітлення дворів, східців і номерних знаків, для ос. авт., котелень"). Несплаченою залишилась така складова рахунків, як "населення, яке розраховується з енергопост.орг. за загал.розрах. засобом обл. та об`єд. шляхом створен. юр. особи, житлово-експлуатац. орг. крім гуртожитків".

Щодо решти суми, яка виставлялась позивачем до оплати, то як вбачається з наявних в матеріалах справи рахунків позивача за спірний період, відповідач з даними рахунків не погоджувався, через що ним не підписувались акти приймання-передачі електричної енергії. Зокрема, вказані акти містять примітки голови правління ОСББ "ФеніксПісочин" та надання позивачу у відповідь відповідачем актів-претензій.

Матеріали справи також свідчать, що акти-претензії до кожного спірного рахунку на оплату та акту приймання-передачі були направлені ОСББ до позивача - ПрАТ "Харківенергозбут" та до ОСР - АТ "Харківобленерго".

Після набрання 29.05.2023 законної силі рішенням Господарського суду Харківської області від 24.01.2023 у справі №922/1027/22, відповідач в актах-претензіях зазначав про те, що судом визнано укладеним Додаток №3 до Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 між АТ "Харківобленерго" та ОСББ "Фенікс-Пісочин". До ухвалення даного судового рішення не було укладеного додаток №3 між ОСББ та ОСР. Тому, зазначення в рахунках на оплату загальнобудинкових лічильників як розрахункових є незаконним.

Окрім цього, як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСББ "Фенікс-Пісочин" зверталось з окремим листом до ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго" №01/03 від 03.11.2023 в якому просило здійснити перерахунок кількості спожитої/розподіленої електричної енергії у відповідності до положень законодавства, вимог Договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №747/19214 від 01.01.2019 та рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/1027/22, яке набрало законної сили.

Крім того, ОСББ просило здійснити перерахунок за спірний період з січня 2021 року по вересень 2023 року, адже з жовтня 2023 року ПрАТ "Харківенергозбут" виставляє ОСББ "Фенікс-Пісочин" рахунки за спожиту електроенергію без зазначення та врахування показників загальнобудинкових лічильників при визначенні обсягу спожитої електроенергії, а тому ОСББ здійснювало повну оплату за рахунком. Підтвердженням цього є рахунки за жовтень, листопад, грудень 2023 року, січень та лютий 2024 року.

Матеріали справи свідчать, що на лист ОСББ №01/03 від 03.11.2023 про перерахунок кількості спожитої/розподіленої електроенергії було отримано відповідь ПрАТ "Харківенергозбут" від 15.11.2023 №01-21/9062, в якому позивач зазначив, що постачальник проводить розрахунки за спожиту електричну енергію на підставі даних, отриманих від АТ "Харківоблоенерго" і у випадку, якщо АТ "Харківобленерго" проведе перерахунок обсягів спожитої електроенергії за 2021-2023 роки, то позивач врахує це.

Проте, відомості щодо здійснення позивачем такого перерахунку в матеріалах справи відсутні.

За таких підстав колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСББ "Фенікс-Пісочин" правомірно сплачувало кошти лише за той обсяг електроенергії, яка споживалась на технічні цілі та зафіксована показниками 15 розрахунковими лічильниками, що приєднані до електроустановок Споживача, без врахування показників 8 загальнобудинкових лічильників.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за період з січня 2021 по вересень 2023, визначену як різницю між сумою, що виставлена в рахунках позивачем, та сумою, фактично сплаченою ОСББ, суд першої інстанції правомірно вважав необґрунтованою та такою, що не узгоджується з вимогами чинного законодавства, договорами ОСББ "Фенікс-Пісочин" укладеними з ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго".

Щодо вимог позивача про стягнення заборгованості за електричну енергію з січня по лютий 2024 року, суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову в цій частині виходив з того, що починаючи з жовтня 2023 року ПрАТ "Харківенергозбут" не зазначає в рахунках загальнобудинкові лічильники та не обраховує обсяг спожитої електроенергії на підставі їх показів. Рахунки за жовтень, листопад та грудень 2023 року не оспорювались та були сплачені відповідачем в повному обсязі.

До січня 2024 року ОСББ "Фенікс-Пісочин" отримувало рахунки за електроенергію з вирахуванням обсягів спожитої електроенергії, що споживається юридичними особами, що надають телекомунікаційні послуги (інтернет-провайдери) ПрАТ "ДатаГруп", ТОВ "Макснет" та ПрАТ "Київстар", чиє обладнання установлено в місцях загального користування багатоквартирного будинку та приєднано до електромереж ОСББ.

Судом першої інстанції встановлено, що вказані інтернет-провайдери мають власні договори споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії з АТ "Харківобленерго" та сплачують за використану електроенергію безпосередньо постачальнику електричної енергії, а не ОСББ.

У рахунках, виставлених за безспірні періоди жовтень, листопад та грудень 2023 року, сума різниць між поточними та попередніми показами розрахункових лічильників є більшою аніж зазначена до оплати загальна кількість кВт, що свідчить про вирахування позивачем кількості електроенергії, спожитої провайдерами.

Однак, як встановлено місцевим господарським судом, в рахунках за спірні періоди - січень та лютий 2024 року позивачем не вирахувано з загального обсягу електричної енергії ту кількість, що була спожита не ОСББ, а інтеренет-провайдерами. У зв`язку з цим, суд першої інстанції вважав, що на ОСББ було покладено обов`язок оплати за електроенергію, яка ним не споживалась.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, факт розміщення обладнання ПрАТ "ДатаГруп", ТОВ "Макснет" та ПрАТ "Київстар" в багатоквартирному будинку, приєднання його до електромереж відповідача для споживання електричної енергії підтверджують наступні документи:

- Акт обстеження електрогосподарства від 05 березня 2024 року вих № 1/03-24, в якому зазначено, що станом на дату складання акту електрообладнання провайдерів ТОВ "Макснет" та ПрАТ "Київстар" розташовано в будинку та підключено до електромереж ОСББ і за дану електроенергію ОСББ розраховується за приладами обліку місць загального користування;

- Договір сервітуту №201 від 01 липня 2016 року між ТОВ "Макснет" та ОСББ "Фенікс-Пісочин";

- Договір сервітуту № КУШ/2 від 01 липня 2016 року між ПрАТ "Дата Груп" та ОСББ "Фенікс-Пісочин";

- Договір про участь у витратах на утримання і ремонт будинку №183548 від 01 серпня 2016 року між ПрАТ "Київстар" та ОСББ "Фенікс-Пісочин";

- Лист-відповідь на звернення ОСББ "Фенікс-Пісочин" від ПрАТ "Київстар" щодо розміщення обладнання провайдера у багатоквартирному будинку, обсягів споживання електроенергії, укладення ПрАТ "Київстар" окремих договорів з АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Харківенергозбут" та докази оплати за спожиту електроенергію напряму ПрАТ "Харківенергозбут";

- Лист-відповідь на звернення ОСББ "Фенікс-Пісочин" від ТОВ "Макснет" щодо розміщення обладнання провайдера у багатоквартирному будинку, обсягів споживання електроенергії, укладення Товариством окремого договору з АТ "Харківобленерго" та докази оплати за спожиту провайдером електроенергію ПрАТ "Харківенергозбут";

- Лист-відповідь на звернення ОСББ "Фенікс-Пісочин" від ПрАТ "ДатаГруп" від 20.06.2024р. №66755 щодо підтвердження розміщення обладнання Товариства в багатоквартирному будинку, споживання електроенергії в січні та лютому 2024 року та її оплати безпосередньо постачальнику електричної енергії.

На підтвердження того, що позивач не вирахував спожиту провайдерами електроенергію, як робив це раніше, за період січень та лютий 2024 року, а також того, що відповідач звертався з листами до АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Харківенергозбут" щодо незаконності покладення на ОСББ обов`язку сплати за спожиту провайдерами електроенергію та безпідставність стягнення подвійної оплати за ту саму послугу з ОСББ та провайдерів, відповідачем надано:

- Рахунок за січень 2024 року, акт приймання-передачі до електричної енергії з зауваженнями ОСББ, Акти-претензії від 19.02.2024 до АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Харківенергозбут" та докази їх направлення;

- Рахунок за лютий 2024 року, акт приймання-передачі до електричної енергії з зауваженнями ОСББ, Акти-претензії від 11.03.2024 до АТ "Харківобленерго" та ПрАТ "Харківенергозбут" та докази їх направлення;

- Лист-відповідь ПрАТ "Харківенергозбут" на акт-претензію від 19.02.2024;

- Лист-відповідь від ПрАТ "Харківенергозбут" на акт-претензію від 11.03.2024.

Проте відповідач перерахунку обсягу спожитої саме відповідачем, без урахування вищевказаних інтернет-провайдерів, у січні-лютому 2024 року не здійснив.

Отже, зважаючи на те, що у спірних рахунках за спожиту електроенергію за січень та лютий 2024 року не було вирахувано з загального обсягу поставленої електроенергії той обсяг, що споживався не ОСББ, а інтернет-провайдерами, чиє обладнання приєднано до електричних мереж ОСББ, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на відповідача безпідставно покладено тягар оплати за послугу з постачання електроенергії, яка ним не споживалась, а визначений позивачем розмір заборгованості саме ОСББ на підставі рахунків за січень-лютий 2024 року є необґрунтованим.

Відмовляючи у задоволенні вимог про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем не доведено належним чином наявність у відповідача грошової заборгованості за період з грудня 2021 по серпень 2023, січень-лютий 2024, вимоги про стягнення відповідних суму 3% річних та інфляційних втрат є безпідставними.

Крім того, суд першої інстанції виходив з того, що ОСББ "Фенікс-Пісочин" є колективним побутовим споживачем, що здійснює закупівлю електричної енергії у ПрАТ "Харківенергозбут" на побутові потреби для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку, у зв`язку з цим є споживачем житлово-комунальної послуги в розумінні Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Тому, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану", якою встановлено заборону як на нарахування, так і на стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги, суд вважав про відсутність підстав для нарахування та стягнення фінансових санкцій у вигляді інфляційних втрат та 3% річних.

В апеляційній скарзі ПрАТ "Харківенергозбут" не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає, що у позовній заяві позивачем було зазначено, що заборгованість за спожиту електричну енергію за період з січня 2019 по грудень 2020 підтверджується рішенням Господарського суду Харківської області у справі №922/479/21, яким позовні вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСББ «Фенікс Пісочин» задоволено у повному обсязі. Апелянт наголошує, що вказаний період був вказаний у позовній заяві для пояснення нарахування 3% річних та інфляційних втрат. Тобто зазначені нарахування, вважає скаржник, є похідними вимогами заборгованості за період з січня 2019 по грудень 2020, що задоволена рішенням суду.

Скаржник також вважає, що судом першої інстанції помилково зазначено про безпідставне нарахування позивачем 3% річних та інфляційних втрат з посиланнями на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 №206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Посилаючись на приписи Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку» апелянт зазначає, що законодавець визначає ОСББ як юридичну особу приватного права (створену в добровільному порядку шляхом її заснування власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку на підставі домовленості між собою), створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.

Скаржник вважає, що договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 734/19214 від 01.01.2019 між ПрАТ «Хрківенергозбут» та ОСББ «ФеніксПісочин» укладено як з юридичною особою, тож правовідносини між Товариством та відповідачем є господарськими, а отже і відповідальність відповідача за порушення умов господарського договору визначається відповідними нормами чинного законодавства України, яке регулює саме господарські відносини.

Враховуючи що побутові споживачі за місцезнаходженням уклали індивідуальні договори безпосередньо з ПрАТ «Харківенергозбут», та оскільки Споживач є суб`єктом господарювання (юридичною особою), відповідач не може вважатися «населенням» у розумінні Постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану».

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" до житлово-комунальних послуг належить, зокрема, житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає, в тому числі, купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

непобутовий споживач - фізична особа - підприємець або юридична особа, яка купує електричну енергію, що не використовується нею для власного побутового споживання (пункт 47);

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) (пункт 62).

Аналогічні приписи містять припису пункту 1.1.2 розділу І ПРРЕЕ, відповідно до якого:

побутовий споживач - індивідуальний побутовий споживач (фізична особа, яка використовує електричну енергію для забезпечення власних побутових потреб, що не включають професійну та/або господарську діяльність) або колективний побутовий споживач (юридична особа, створена шляхом об`єднання фізичних осіб - побутових споживачів, яка розраховується за електричну енергію за показами загального розрахункового засобу обліку в обсязі електричної енергії, спожитої для забезпечення власних побутових потреб таких фізичних осіб, що не включають професійну та/або господарську діяльність);

споживач електричної енергії - фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, або юридична особа, що купує електричну енергію для власного споживання.

Згідно із частиною другою статті 382 Цивільного кодексу України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Аналогічно унормовано поняття спільного майна багатоквартирного будинку частиною першою статті 1 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку".

Частиною першою статті 385 Цивільного кодексу України передбачено, що власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (будинках) для забезпечення експлуатації такого будинку (будинків), користування квартирами та нежитловими приміщеннями та управління, утримання і використання спільного майна багатоквартирного будинку (будинків) можуть створювати об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (будинків).

Статтею 1 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку" визначено, що об`єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об`єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.

Статтями 4 та 6 вказаного Закону передбачено, що об`єднання створюється для забезпечення і захисту прав співвласників та дотримання їхніх обов`язків, належного утримання та використання спільного майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об`єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Основна діяльність об`єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав співвласників на володіння та користування спільним майном співвласників, належне утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, сприяння співвласникам в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов`язань, пов`язаних з діяльністю об`єднання. Об`єднання є юридичною особою, що створюється відповідно до закону. Об`єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між співвласниками. Об`єднання може бути створено лише власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку (багатоквартирних будинках).

Управління багатоквартирним будинком здійснює об`єднання через свої органи управління (частина перша статті 12 Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку").

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" співвласники зобов`язані разом з іншим забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна.

Згідно із статтею 12 вказаного Закону витрати на управління багатоквартирним будинком включають, зокрема, витрати на оплату комунальних послуг стосовно спільного майна.

У постанові Верховного Суду від 30.11.2022 у справі № 916/3837/21 зазначено, що ОСББ не є фізичною особою чи фізичною особою-підприємцем, а як юридична особа ОСББ не має свого власного споживання. ОСББ, згідно норм чинного законодавства, сприяє отриманню співвласниками багатоквартирного будинку комунальних послуг, зокрема постачанню та розподілу електричної енергії. Ця електрична енергія постачається у багатоквартирний будинок виключно задля функціонування спільного майна співвласників (зокрема інженерно-технічних систем будинку, як то роботи індивідуального теплового пункту, котелень, підкачувальних насосів тощо) та для задоволення побутових (спільно-побутових) потреб співвласників (зокрема електропостачання ліфтів, освітлення місць загального користування та прибудинкової території тощо).

ОСББ має особливий статус, відмінний від інших юридичних осіб, оскільки створюється та функціонує як непідприємницьке товариство згідно окремого спеціалізованого Закону України "Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку", має статус неприбутковості, та не є суб`єктом господарювання, не використовує електричну енергію для власних потреб.

Отже, ОСББ в частині споживання електричної енергії на побутові потреби по аналогії закону підпадає під визначення "колективний побутовий споживач" електроенергії, у випадку, коли ці організації об`єднують мешканців у багатоквартирних будинках та діють в їхніх інтересах для забезпечення комфортних умов проживання у будинку.

Суд першої інстанції, посилаючись на положення закону Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виходив з того, що ОСББ "Фенікс-Пісочин" є колективним побутовим споживачем, що здійснює закупівлю електричної енергії у ПрАТ "Харківенергозбут" на побутові потреби для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку та є споживачем житлово-комунальної послуги.

Зважаючи на вищенаведені положення законодавства, судова колегія вважає, що відповідач виступає у спірних відносинах з позивачем саме як колективний побутовий споживач (від імені всіх фізичних осіб співвласників).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 "Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану" установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією, відповідно до переліку, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (до дати припинення можливості бойових дій, завершення бойових дій, завершення тимчасової окупації), або якщо нерухоме майно споживача було пошкоджено внаслідок воєнних (бойових) дій за умови інформування про такі випадки відповідного виконавця комунальної послуги (для послуги розподілу природного газу з урахуванням вимог Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 15 травня 2015 р. № 285).

При цьому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правомірно врахував, що вказаною постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 установлено заборону як на нарахування, так і на стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення населенням плати за житлово-комунальні послуги без уточнення періоду, у якій така заборгованість виникла. Тому доводи апелянта про те, що інфляційні втрати та 3% річних, нараховані за період з січня 2019 по грудень 2020 саме на підставі рішення Господарського суду Харківської області у справі №922/479/21, яким позовні вимоги ПрАТ «Харківенергозбут» до ОСББ «Фенікс Пісочин» задоволено у повному обсязі є недоречними.

В апеляційній скарзі апелянт також не погоджується з рішенням суду першої інстанції в частині стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" 11000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, оскільки вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу ОСББ Фенікс Пісочин не відповідає критеріям розумності та співмірності, є занадто завищеним; спірні правовідносини у даній справі не є складними, практика щодо розгляду цієї категорії спорів є сталою, а тому підготовка до розгляду цієї справи у суді першої інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи адвоката.

Колегія суддів зазначає, що положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до пункту 12 частини 3 статті 2 ГПК України основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до положень частин 1, 3 ст. 123, частини 2 статті 126 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Вирішуючи питання щодо покладення на позивача витрат відповідача на правничу допомогу суд першої інстанції встановив, що надання ОСББ «Фенікс Пісочин» послуг на правову допомогу в розмірі 11000,00 грн підтверджується Договором про надання професійної правничої допомоги №14/07 від 14.07.2024, Додатком №8 від 11.06.2024 до Договору №14/07 від 14.07.2024, Заявкою №8 від 11.06.2024 до Договору №14/07 від 14.07.2024, рахунком на оплату №11/06-24 від 11.06.2024 на суму 11000,00 грн, платіжною інструкцією №1672 від 12.06.2024 про сплату 11000,00 грн згідно рахунку №11/06-24 від 11.06.2024, свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ№001347 від 18.01.2022, ордером серії АХ №1192502 від 12.06.2024.

З наданих відповідачем доказів вбачається, що в Додатку №8 від 11.06.2024 до Договору №14/07 від 14.07.2024 та Заявці №8 від 11.06.2024 до Договору №14/07 від 14.07.2024 сторони погодили, що адвокат в межах справи №922/1986/24 надає послуги з підготовки, складання та подачі до Господарського сулу Харківської області відзиву та додатків на позовну заяву, а також інших заяв по суті справи, пояснень, процесуальних заяв та клопотань у справі (за необхідності), а також участь у судових засіданнях у справі №922/1986/24 в Господарському суді Харківської області, незалежно від кількості часу, витраченого адвокатом на надання послуги.

Дослідивши подані представником ОСББ «Фенікс Пісочин» докази, суд першої інстанції дійшов висновку, що фактичне подання адвокатом заяв по суті справи та з процесуальних питань, а також участь у судових засіданнях підтверджується матеріалами справи; вартість даних послуг визначена сторонами у фіксованому розмірі та становить 11000,00 грн. Саме ця сума зазначена адвокатом в рахунку на оплату №11/06-24 від 11.06.2024 на суму 11000,00 грн, та в подальшому сплачена відповідачем за платіжною інструкцією №1672 від 12.06.2024.

Колегія суддів враховує, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Суд також зазначає, що розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю; суд не має право його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. У той же час, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Вказаний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18.

При цьому колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені в постанові від 15.04.2021 у справі №910/7540/19, відповідно до яких від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії.

Дослідивши надані заявником докази, враховуючи характер спору, а також фактично вчинені представником заявника дії з надання правничої допомоги, виходячи із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що заявлені до стягнення витрати на правничу допомогу є співмірними із складністю справи та відповідають фактичному обсягу виконаних адвокатом робіт, у зв`язку з чим, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення заяви відповідача про стягнення з ПрАТ "Харківенергозбут" витрат на правничу допомогу в сумі 11000,00 грн.

Частиною 1 ст.73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст.276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає висновки Господарського суду Харківської області законними та обґрунтованими. Доводи апеляційних скарг висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому у задоволенні апеляційної скарги ПрАТ "Харківенергозбут" та апеляційної скарги АТ "Харківобленерго" колегія суддів відмовляє.

Оскільки колегія суддів дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційних скарг ПрАТ "Харківенергозбут" та АТ "Харківобленерго", згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційних скарг покладаються на скаржників.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.269, 275, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Харківобленерго" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Харківської області від 13.11.2024 у справі №922/1986/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 17.02.2025

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя Н.О. Мартюхіна