Постанова від 04.02.2025 по справі 922/2954/24

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2025 року м. Харків Справа № 922/2954/24

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М. , суддя Крестьянінов О.О.,

за участю секретаря судового засідання Фурсової А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача Кітченко М.Ю. (в залі суду) на підставі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Положення про Юридичний департамент Харківської міської ради, Посадової інструкції головного спеціаліста-юрисконсульта сектору роботи відділу з питань земельних відносин Юридичного департаменту Харківської міської ради, посвідчення головного спеціаліста-юрисконсульта сектору роботи відділу з питань земельних відносин Юридичного департаменту Харківської міської ради № 2121,

від відповідача Годунов В.С. (поза межами суду) на підставі ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 29.03.2024 Серії ВІ № 1208812,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (вх.№3077Х/2)

на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 (повне рішення складено 25.11.2024, суддя Трофімов І.В.)

у справі №922/2954/24,

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем",м. Луцьк, Волинська область,

до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської мської ради, м.Харків,

про стягнення 5 302 986,00 грн,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Мішем" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, в якій просив суд стягнути з останнього заборгованість у сумі 5 302 986,00 грн за неналежне виконання договору про закупівлю робіт №726 від 03.09.2021.

Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі №922/2954/24 позов задоволено. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, 7; ідент. код 34861610) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" (43016, Волинська обл., Луцький р-н, м. Луцьк, вул. Богдана Хмельницького, 47, офіс № 201; ідент. код 40121960) заборгованість за договором про закупівлю робіт №726 від 03.09.2021 в сумі 5 302 986 грн та 63'635,83 грн судового збору.

11.11.2024 до місцевого господарського суду звернувся позивач із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 30 000,00 грн.

Додатковим рішенням Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі задоволено частково. Ухвалено додаткове рішення у справі №922/2954/24. Стягнуто з Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 12 500,00 грн.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Департамент будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/2954/24; задовольнити апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради та скасувати додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/2954/24; ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ТОВ "Мішем" відмовити у повному обсязі; судові витрати покласти на позивача.

В обґрунтування заявлених апеляційних вимог вказує про таке:

- судом не встановлено існування між АО "Богомолов та Партнери" та адвокатом Годуновим В.С. договірних правовідносин щодо представництва останнім позивача під час розгляду даної справи в Господарському суді Харківської області;

- позивачем не надано до суду документів, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг бо витрат адвоката, понесених у зв`язку з наданням правничої допомоги, зокрема, детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт. Таким чином, скаржник зазначає, що інформація, яка міститься у наданому позивачем суду акті про надання правової допомоги № 5 до договору про надання правової допомоги № 29/03 від 29.03.2024, не може вважатися тим розрахунком виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), на підставі якого можливе відшкодування витрат на професійну правничу допомогу вказаного учасника справи в суді.

Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 23.12.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Мартюхіна Н.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 26.12.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради на додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/2954/24; призначено справу до розгляду; витребувано у Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2954/24.

Розпорядженням керівника апарату Східного апеляційного господарського суду від 22.01.2025 у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Мартюхіної Н.О. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.01.2025 для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Лакіза В.В., суддя Здоровко Л.М., суддя Крестьянінов О.О.

02.01.2025 через підсистему "Електронний суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "Мішем" подано відзив на апеляційну скаргу (вх.№ 12), в якому позивач просить залишити апеляційну скаргу на додаткове рішення у справі без задоволення.

В обґрунтування своєї позиції у справі вказує, що залучення адвоката до надання правової допомоги з боку АО "Богомолов та партнери" було погоджено сторонами в договорі про надання правової допомоги, про що зазначено в акті про надану допомогу; таке залучення підтверджується наданими до справи документами (договором, актом). Вказує, що норми чинного законодавства не передбачають процедуру видання ордеру на надання правничої допомоги у разі залучення адвоката на договірних засадах.

Крім того, повідомив суд апеляційної інстанції, що позивач несе витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом цією справи; орієнтовний розрахунок 10 тисяч гривень; вказує про надання відповідних доказів (витрат) у п`ятиденний строк з дня завершення апеляційного розгляду після підписання актів наданих послуг.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги, просив суд задовольнити її в повному обсязі; представник позивача надав пояснення з приводу поданої апеляійної скарги.

В силу вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного додаткового рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду підлягає скасуванню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України однією із основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 04.02.2025 рішення Господарського суду Харківської області від 07.11.2024 у справі №922/2954/24 скасовано. Прийнято нове рішення, яким в позовних вимогах відмовлено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" (08130, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, село Петропавлівська Борщагівка, вулиця Львівська, будинок 3, офіс 46; код ЄДРПОУ 40121960) на користь Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (61003, місто Харків, майдан Конституції, будинок, 7; код ЄДРПОУ 34861610) 119 317,18 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

Тобто, за наслідком розгляду справи в суді апеляційної інстанції, позивачу було відмовлено у задоволенні позовних вимог, відтак, саме на нього покладаються судові витрати, зокрема, й на професійну правничу допомогу, понесену відповідачем.

Частини 1 та 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачають, що суд, який ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо він не вирішив питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

В силу вимог ч. 2 ст. 241 Господарського процесуального кодексу України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

У відповідності до п. 2 ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Із аналізу змісту ст. 244 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою та ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й судове рішення; додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати.

Аналогічна правова позиція міститься у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2021 у справі №911/132/14.

Додаткове рішення це акт правосуддя, яким усуваються недоліки судового рішення, пов`язані з порушенням вимог щодо його повноти. Додаткове рішення не може змінити суті основного рішення або містити в собі висновки про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі, чи вирішувати вимоги, не досліджені в судовому засіданні. Тобто додаткове рішення є невід`ємною частиною рішення у справі. У разі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу (близькі за змістом постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2018 у справі № 923/631/15, від 23.01.2020 у справі №910/20089/17).

Відповідно до ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

В даному випадку матеріали справи свідчать, що за результатом апеляційного розгляду прийнятою постановою від 04.02.2025 ухвалене судом першої інстанції рішення від 07.11.2024 було скасовано.

Відтак, оскаржуване додаткове рішення суду першої інстанції від 20.11.2024 у цій справі також підлягає скасуванню як невід`ємна частина оскаржуваного рішення, що нерозривно пов`язано з результатом вирішення спору по суті.

Подібні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 904/8884/21.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржників та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 Господарського процесуального кодексу України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: не з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а додаткове рішення скасуванню.

У зв`язку з тим, що чинним законодавством не передбачено справляння судового збору за подання апеляційної скарги на додаткове рішення, яким спір по суті не вирішувався, та зважаючи на те, що оскаржуваним додатковим рішенням вирішувалось питання про розподіл судових витрат, що не стосується суті спору, розподіл судового збору судом апеляційної інстанції не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 277, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради задовольнити.

Додаткове рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2024 у справі №922/2954/24 - скасувати.

В задоволені заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Мішем" про відшкодування витрат на правничу допомогу у справі №922/2954/24 відмовити в повному обсязі.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 17.02.2025.

Головуючий суддя В.В. Лакіза

Суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.О. Крестьянінов