Рішення

від 11.02.2025 по справі 902/1014/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" лютого 2025 р. Cправа № 902/1014/23(145/1918/23)

Господарський суд Вінницької області у складі

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання - Марчук А.П.

за відсутності представників сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про стягнення коштів

в межах справи № 902/1014/23

за заявою: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

про неплатоспроможність

В С Т А Н О В И В :

В провадження Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1014/23 за заявою ОСОБА_2 про неплатоспроможність.

Ухвалою суду від 01.04.2024 відкрито провадження у справі № 902/1014/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 , введено процедуру реструктуризації боргів боржника, призначено керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого Приходько Д.В.

02.11.2023 ОСОБА_1 звернулася до Тиврівського районного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів, в якому просила стягнути з відповідача на свою користь суму 327 319,20 грн., що на день подання позовної заяви в еквіваленті до курсу валют НБУ становить 9 000 дол. США.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.11.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , який діяв від імені ОСОБА_2 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі-продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Михальченко М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2997, відповідно до умов якого Продавець у строк до 30.10.2021 зобов`язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 28,5 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що розташована в АДРЕСА_4 .

При укладенні попереднього договору на підтвердження намірів сторін ОСОБА_1 передала, а Відповідач прийняв передоплату у вигляді авансу 256 500,00 грн., що на день укладання договору еквівалентно 9 000 доларів США . Залишок суми у розмірі 144296 гривень 00 коп. покупець зобов`язувався сплатити під час підписання основного договору, а саме 30 жовтня 2021.

Оскільки станом на 30.10.2021 боржник не повернув кредитору грошові кошти, виникла заборгованість, яка складає 9 000 доларів США, враховуючи наведене просить стягнути з відповідача 327 319,20 грн., що на день подання позовної заяви в еквіваленті до курсу валют НБУ станом на день подання позовної заяви становить 9 000 дол. США.

Вказані обставини і стали підставою для звернення позивачем до суду з цим позовом.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 03.11.2023 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник Держан В.В. до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів. Вирішено розглядати справу в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.06.2024, залишеною в силі постановою Вінницького апеляційного суду від 04.09.2024, справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів передано на розгляд до Господарського суду Вінницької області для розгляду судом в межах справи № 902/1014/23 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_2

30.09.2024 до Господарського суду Вінницької області від Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла справа № 145/1918/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів за Попереднім договором.

Відповідно до Протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.09.2024, справу № 145/1918/23, розподілено судді Лабунській Т.І., з призначенням єдиного унікального номеру судової справи - № 902/1014/23(145/1918/23).

Ухвалою суду від 04.10.2024 матеріали цивільної справи № 145/1918/23 прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. для розгляду в межах справи № 902/1014/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_2 . Вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи № 902/1014/23(145/1918/23) по суті призначено на 20.11.2024.

Ухвалою суду від 20.11.2024 розгляд справи по суті відкладено на 19.12.2024.

Разом з тим, 19.12.2024 судове засідання не відбулося з об`єктивних причин.

Ухвалою суду від 23.01.2025 розгляд справи по суті призначено на 11.02.2025.

На визначену дату представники сторін не з`явилися, незважаючи на те, що про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного листа представнику позивача до електронного кабінету у системі ЄСІТС та повідомленням про вручення поштового відправлення відповідачу, яке наявне в матеріалах справи.

Ч. 1 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд враховує, що неявка сторін чи їх представників в судове засідання не є перешкодою для розгляду справи.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

При розгляді справи судом встановлено, що 05.11.2020 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що діє від імені ОСОБА_2 , на підставі довіреності № 2752 від 03 вересня 2019 було укладено Попередній договір про укладення договору купівлі продажу квартири, посвідчений приватним нотаріусом Києво-Святошинського районного нотаріального округу Михальченко М.М. та зареєстрований в реєстрі за № 2997.

Згідну п. 1 вказаного договору, Продавець у строк до 30 жовтня 2021 зобов`язався передати у власність покупця з укладенням договору купівлі-продажу, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити квартиру під № 15, загальною площею 28,7 кв.м. в багатоквартирному житловому будинку, збудованому на земельній ділянці площею 0,1010га, кадастровий номер якої - 3222486200:03:006:0032, що знаходиться в селі Софіївська Борщагівка, Києво-Святошинського району Київської області, по вулиці Дорошенка, під АДРЕСА_4 та підключеному до центральних комунікацій (водопостачання та водовідведення, електроенергії, газопостачання), в порядку та на умовах, передбачених цим та Основними договорами.

Відповідно до п. 3 Договору договір купівлі-продажу квартири має бути нотаріально посвідчений не пізніше тридцятого жовтня дві тисячі двадцять першого року.

Ціна продажу - 400 796 грн., що на день укладення договору еквівалентно 14 063 доларів США.

Згідно п. 4 Договору при укладенні цього Договору на підтвердження намірів сторін Покупець передав, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 256 500,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 9 000 доларів США. Залишок суми у розмірі 144 296,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 5 063 доларів США. Покупець зобов`язується сплатити до 30 жовтня 2021.

У відповідності до п. 5 Договору сторони також домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансових платежів на протязі одного місяця.

Відповідно до п. 11 Попереднього договору цей договір вважається укладеним з моменту підписання сторонами і набуває чинності з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до п. 12 Попереднього договору цей договір діє до моменту укладення Основного Договору.

Вирішуючи спір, суд застосовує наступні норми права.

Згідно із ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст.526 ЦК України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст. 530 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до вимог ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними (ст. 628 ЦК України).

Ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.

Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч.1 ст.638 ЦК України).

За умовами договору відповідач зобов`язувався в строк 30.10.2021 передати у власність ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу квартиру.

Однак, як встановлено судом при розгляді справи, всупереч умовам укладеного Попереднього договору, продавець не передав у власність покупця - ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу вказану квартиру як до 30.10.2021 року, так і станом на час розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 на підтвердження намірів сторін передала, а Продавець прийняв передоплату у вигляді авансу в розмірі 256 500,00 грн., що на день укладення договору еквівалентно 9 000 дол. США.

Направлена ОСОБА_1 вимога від 10.09.2023 на адресу відповідача залишилася невиконаною.

Згідно п. 5 Попереднього договору, сторони домовилися, що у випадку відмови (ухилення) Продавця від продажу квартири у строк, передбачений цим Договором, або наявної заборони на продаж майна продавцем, або визнання об`єкта будівництва незаконною забудовою, або наявність підстав для визнання забудови як об`єкту будівництва, побудованого з порушенням чинних норм, що не дає можливості ввести його в експлуатацію, Продавець повинен повернути Покупцю одержану від нього всю суму авансового платежу на протязі одного місяця.

Враховуючи викладене, суд встановив, що між сторонами була досягнута домовленість щодо купівлі-продажу квартири, позивач передав відповідачу 256 500,00грн.,що на день укладення договору еквівалентно 9 000 дол. США, як авансовий платіж в рахунок сплати вартості об`єкту нерухомого майна. Однак основний договір купівлі-продажу не був укладений, тому суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача фактично переданих відповідачу коштів.

Доказів того, що станом на 30.10.2021 була можливість у відповідача укласти основний договір, а позивач ухилявся від цього, матеріали справи не містять.

Отже, зобов`язання за попереднім договором між сторонами припинились, оскільки основний договір між ними не було укладено у строк, обумовлений у попередньому договорі.

Проте припинення зобов`язання за попереднім договором не звільняє сторін від відповідальності, зокрема, передбаченої умовами попереднього договору, за порушення, вчинене під час його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 570 ЦК України якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

Враховуючи наведене суд вважає, що сума, яка названа в попередньому договорі є авансом, оскільки сторонами не дотримано умов, визначених ст. 570 ЦК України, а саме не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти, а тому, порушене право позивача на повернення коштів (авансу) підлягає захисту шляхом стягнення з відповідача на його користь переданих/отриманих грошових коштів в тому розмірі та сумі, в яких вони передавалися.

Вказане також узгоджується із правовим висновком, викладеним Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 7 липня 2020 в справі № 296/10217/15-ц (провадження № 14-727цс19).

Згідно зі ст. 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.

Відповідно до ч. 1 ст. 533 ЦК України грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Разом з тим ч. 2 ст. 524 та ч. 2 ст. 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.

У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов`язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

У Постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2024 у справі №500/5194/16 сформульовано висновок щодо застосування ч. 2 ст. 533 ЦК України у спірних правовідносинах, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, що у випадку наявності спору між сторонами та його вирішення судом відповідає дню виконання судового рішення.

Таким чином, оскільки ОСОБА_2 не передав у власність ОСОБА_1 з укладенням договору купівлі-продажу вказану в Попередньому договорі квартиру як до 30 жовтня 2021 року, так і станом на день подання позовної заяви до суду, не повернув протягом одного місяця одержану суму авансу, суд дійшов висновку про задоволення позову та стягнення з нього 9 000 доларів США, що на день подання позовної заяви в еквіваленті до курсу валют НБУ станом на 16.10.2023 (36,3688) становить 327 319,20 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Стандарт доказування «вірогідності доказів» на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу. Вказане узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного суду у справі № 904/2357/20 від 21.08.2020.

Ст. 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджуються належними та допустимими докази, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.

Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухвалені рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

В силу приписів ст. 129 ГПК України витрати на судовий збір підлягають віднесенню на відповідача у зв`язку з задоволенням позову.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 2, 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 2, 3, 11, 12, 13, 18, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 196, 210, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 255, 256, 326, 327 ГПК України -

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) аванс за попереднім договором від 05.11.2020, посвідченого в реєстрі № 2997 в сумі 327 319,20 грн., що на день подання позовної заяви в еквіваленті до курсу валют НБУ станом на день подання позовної заяви становить 9 000 доларів США та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 274,00 грн.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Згідно з приписами ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Копію рішення суду надіслати сторонам до електронних кабінетів у системі ЄСІТС та на електронні адреси: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ІНФОРМАЦІЯ_6

Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.

Суддя Лабунська Т.І.

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - ОСОБА_1 - АДРЕСА_5 (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)

3 - ОСОБА_2 - АДРЕСА_2 (рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення)