Рішення

від 17.02.2025 по справі 902/1285/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" лютого 2025 р. Cправа № 902/1285/24

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Виноградського О. Є., за участю секретаря судового засідання Ганкіної А. Л., за участю:

представника позивача - Лунгу О. М. (в порядку самопредставництва),

відповідач - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Господарського суду Вінницької області матеріали справи

за позовною заявою Вінницького обласного центру зайнятості (місцезнаходження: вул. Стрілецька, буд. 3-а, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21009; ідентифікаційний код юридичної особи: 05392714)

до Фізичної особи-підприємця Тютюника Андрія Васильовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 )

про стягнення 227021,88 грн боргу,

УСТАНОВИВ:

Процесуальні дії у справі.

03.12.2024 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Вінницького обласного центру зайнятості № 9.2-08/3951-24 від 02.12.2024 (вх. канц. суду № 1344/24) з вимогою про стягнення з Фізичної особи-підприємця Тютюника Андрія Васильовича 227021,88 грн заборгованості, яка складається з 218000,00 грн - основного боргу, 7252,86 грн - інфляційних втрат та 1769,02 грн - 3 % річних.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.12.2024 справу № 902/1285/24 передано для розгляду судді Виноградському О. Є.

Ухвалою судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі від 09.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 902/1285/24, яку вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 30.12.2024. Цим же судовим рішенням відповідачу встановлено строк для надання відзиву на позовну заяву- протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Як слідує з довідки поштового оператора АТ "Укрпошта" про причини повернення поштового відправлення, ухвалу про відкриття провадження у справі, яку було надіслано судом на адресу місцезнаходження відповідача, повернуто адресанту у зв`язку із закінченням терміну зберігання 27.12.2024 (вх. канц. суду № 01-44/1846/24 від 31.12.2024).

Зважаючи на те, що надіслання судом судового рішення рекомендованою кореспонденцією на адресу учасника є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання кореспонденції адресатом перебуває поза межами контролю суду, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі.

Вказаний висновок суду зроблено з урахуванням правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Верховного Суду від 18.03.2021 по справі № 911/3142/19.

Відтак, датою вручення ухвали судді Господарського суду Вінницької області про відкриття провадження у справі № 902/1285/24 від 09.12.2024 слід вважати дату, проставлену оператором поштового зв`язку - 27.12.2024.

30.12.2024 через систему ЄСІТС "Електронний суд" до суду надійшов відзив на позовну заяву б/н від 28.12.2024 (вх. канц. суду № 01-34/12783/24) за підписом представника відповідача адвоката Жовнір Д. О., в якому остання просила у задоволенні позову відмовити.

В судове засіданні, 30.12.2024, сторони до суду повноважних представників не направили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомленні належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

30.12.2024 суд, враховуючи те, що за відсутності сторін питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), не могли бути розглянуті у даному підготовчому засіданні, постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 27.01.2025.

02.01.2025 до суду надійшла відповідь на відзив б/н від 02.01.2025 (вх. канц. суду № 01-34/31/25), в якій представник позивача просив суд задовольнити позовну заяву у повному обсязі. Документ сформовано в системі "Електронний суд" 02.01.2025.

На визначену судом дату, 27.01.2025, до суду з`явився представник позивача Лунгу О. М., відповідач повноважного представника до суду не направив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

За наслідками судового засідання, 27.01.2025, враховуючи те, що у підготовчому засіданні вирішені питання та здійсненні інші дії, передбачені в частині другій статті 182 ГПК України, виконано завдання підготовчого провадження, суд постановив ухвалу про закриття підготовчого призначення та призначення розгляду справи по суті, судове засідання у справі № 902/1285/24 з розгляду справи по суті призначено на 17.02.2025.

Судове засідання, 17.02.2025, відбулось за участю представника Лунгу О. М., представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, правом участі в судовому засіданні не скористався.

В судовому засіданні представник позивача Лунгу О. М. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позовну заяву.

За наслідками розгляду справи, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні.

Враховуючи неявку сторін після перерви, в порядку статті 240 ГПК України, судом підписано повне рішення без його проголошення.

Стислий виклад позицій учасників справи.

У позовній заяві позивач зазначає, що 12.06.2023 за допомогою Єдиного державного вебпорталу електронний послуг Дія, з метою отримання коштів мікрогранту Фізична особа-підприємець Тютюник Андрій Васильович подав заяву № 894FZG, додатком до якої є бізнес-план щодо придбання додаткового обладнання для модернізації діючої кав`ярні. За результатами перевірки відомостей, вказаних у заяві, оцінки ділової репутації уповноваженим банком та проведеної співбесіди Державним центром зайнятості прийнято рішення про надання заявнику мікрогранту у розмірі 250000,00 грн (наказ № 191 від 14.11.2023).

Надалі між Вінницьким обласним центром зайнятості та Фізичною особою-підприємцем Тютюником А. В. укладено договір про надання мікрогранту, шляхом надання Заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 05.12.2023 (далі - Договір) на підставі якого відповідачу перераховано уповноваженим банком - АТ "Ощадбанк" кошти мікрогранту у сумі 250000,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на порушення відповідачем Порядку надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.06.2022 № 738 "Деякі питання надання грантів бізнесу" (далі - Порядок надання мікрогрантів), що є підставою для повернення виплачених відповідачу коштів мікрогранту, а саме: невиконання Фізичною особою-підприємцем Тютюником Андрієм Васильовичем умов Договору, в частині створення отримувачем мікрогранту 2-х робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів мікрогранту на рахунок Фізичної особи-підприємця Тютюника Андрія Васильовича та неправцевлаштування на них осіб.

На підтвердження вказаного позивач зазначає, що Вінницьким обласним центром зайнятості було здійснено моніторинг та контроль виконання умов Договору отримувачем за результатами яких позивачем складено акт № 10.3-26/06, акт № 10.3-15/109 та акт № 10.3-15/380.

У відзиві на позовну заяву відповідач з позовними вимогами не погодився та пояснив, що Вінницькому обласному центру зайнятості повідомлялась адреса здійснення підприємницької діяльності, однак останній проводив перевірку за іншими об`єктами.

Щодо використання коштів, отриманих у якості мікрогранту, то представниця відповідача адвокат Жовнір Д. О. зазначила, що вказані кошти було використано для цілей мікрогранту, що підтверджується наявними у позивача документами.

Також у відзиві на позовну заяву представниця пояснила, що у редакції Порядку надання мікрогрантів станом на 16.11.2023, а саме у пункті 20 передбачено, що отримувач мікрогранту має право на припинення власної підприємницької діяльності у разі ліквідації суб`єкта господарювання, який отримав мікрогрант, однак вказаний порядок не містить відомостей відповідно до якого саме законодавства відбувається повернення коштів мікрогранту у разі ліквідації суб`єкта господарювання та не передбачено, що у разі припинення підприємницької діяльності через шість місяців після отримання мікрогранту він має бути безапеляційно повернутий.

Крім того, відповідач, посилаючись на абзац 4 пункту 20 Порядку надання мікрогранту в редакції, яка діла на момент отримання мікрогранту, зазначає, що для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі- центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних, однак у даному випадку Вінницький обласний центр зайнятості не виконав вказаного пункту Порядку надання мікрогранту та жодним чином і способом не повідомив ФОП Тютюника А. В. про осіб, якими можливо укомплектувати відповідні посади на виконання умов Договору.

У відповіді на відзив на позовну заяву позивач наводить аргументи для спростування позиції відповідача щодо здійснення ФОП Тютюником А. В. підприємницької діяльності в іншому місці. Також позивач наголошує, що підставою звернення з позовом до суду є невиконання відповідачем обов`язкової умови Договору - створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць двох робочих місць та працевлаштування на них осіб.

Заперечуючи позицію відповідача щодо невиконання центром зайнятості обов`язку щодо вжиття ним заходів для добору працівників позивач вказує, що 04.12.2023 на адресу ФОП Тютюника А. В., зазначену в заяві на отримання мікрогранту, було надіслано лист з додатком, яким запропоновано співпрацю з метою забезпечення виконання ним обов`язкової умови Договору надання мікрогранту та поінформовано про необхідність надання до центру зайнятості інформації про попит на робочу силу (вакансії) задля забезпечення їх укомплектування. Проте, Тютюник А. В. до центру зайнятості щодо наявності вакансій не звертався. Також позивач вказує, що відповідно до розділу VI "Права та обов`язки сторін" Договору про надання мікрогранту, обов`язок щодо виконання обов`язкової умови договору мікрогранту щодо створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту, покладається виключно на отримувача мікрогранту.

Фактичні обставини, які встановив суд на підставі наявних в матеріалах справи доказів, та зміст спірних правовідносин.

12.06.2023 Фізична особа-підприємець Тютюник Андрій Васильович на порталі Дія подав заяву № 894FZG на отримання мікрогранту на власну справу в сумі 250000,00 грн (а. с. 24-31).

Відповідно до пункту 1.1-1.3 положення про Вінницький обласний центр зайнятості, затвердженого наказом Державного центру зайнятості № 194 від 20.11.2023 Вінницький обласний центр зайнятості зайнятості (далі - регіональний центр зайнятості) є неприбутковою державною установою в центральній системі державних установ Держаної служби зайнятості, підпорядкованою та підзвітною Державному центру зайнятості та фінансується за рахунок коштів Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (а. с. 59-66).

Відповідно до Висновку № 337 від 28.06.2023 Вінницький обласний центр зайнятості підтримав надання мікрогранту за заявою на отримання мікрогранту № 894FZG від 12.06.2023.

Наказом Державного центру зайнятості "Про надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу" № 191 від 14.11.2023 надано мікрогранти на створення або розвиток власного бізнесу 1850 отримувачам на загальну суму 434481017 грн згідно з Додатками до вказаного наказу. До заявників, які отримали позитивне рішення комісії Державного центру зайнятості увійшла заява № 894FZG з сумою проєкту 250000,00 грн (а. с. 33-35).

01.12.2023 Вінницька філія Вінницького обласного центру зайнятості надіслала відповідачу лист № 10.3-14/3006-23 про співпрацю з метою забезпечення обов`язкової умови договору про надання мікрогранту щодо створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача мікрогранту в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У вказаному листі адресант повідомив відповідачу про те, що останньому необхідно надати до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії), яку додано до вказаного листа (а. с. 103-105).

Для отримання мікрогранту отримувач ФОП Тютюник А. В. 05.12.2023 уклав договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку Акціонерного товариства "Ощадбанк" шляхом підписання Заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту (а. с. 9).

14.12.2023 Акціонерним товариством "Ощадбанк" на грантовий рахунок ФОП Тютюника А. В. були зараховані кошти в сумі 250000,00 грн, що підтверджується випискою по клієнту Тютюнику А. В. за період 06.12.2023-17.06.2024 (а. с. 10).

Згідно з абзацом 6 пункту 19 розділу V Порядку надання мікрогрантів обов`язковою умовою договору гранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача робочих місць залежно від розміру гранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на повну тривалість робочого дня із встановленням заробітної плати таким особам у розмірі, не меншому встановленого законодавством мінімального розміру заробітної плати, на строк не менш як на 24 місяці протягом 36-місячного періоду.

Відповідно до абзацу другого пункту 4 Порядку надання мікрогрантів розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує 250000 гривень у випадку зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Пунктом 21 Порядку надання мікрогрантів Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль виконання умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

На виконання приписів Порядку надання мікрогрантів заступником начальника відділу рекрутингу та взаємодії з роботодавцями Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості та консультантом роботодавця відділу рекрутингу та взаємодії з роботодавцями Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості проведено перевірку дотримання умов Договору отримувачем ФОП Тютюника А. В.

Актом № 10.3-26/06М перевірки фактичного знаходження суб`єкта господарювання за вказаною адресою від 01.02.2024 встановлено, що за адресою: м. Вінниця, вул. Хлібна, 1 суб`єкт господарювання не знаходиться (а. с. 43).

Актом № 10.3-15/109 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 15.02.2024 консультантом роботодавця відділу рекрутингу та взаємодії з роботодавцями встановлено, що за даною адресою, де повинна здійснюватися господарська діяльність, ФОП Тютюник А. В. відсутній (а. с. 44-45).

З метою отримання інформації про виконання пункту 20 Порядку надання мікрогрантів Вінницька філія Вінницького обласного центру зайнятості звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з листом № 10.03-14/2439-24 від 14.06.2024 про надання відомостей з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування станом на 14.06.2024 та інформації про працівників, що перебували у трудових відносинах з ФОП Тютюник А. В. за період з 14.12.2023 по 13.06.2024.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0704-6/59510 від 20.06.2024 повідомлено Вінницьку філію Вінницького обласного центру зайнятості про те, що ФОП Тютюник А. В. не подавав звіт за найманих працівників до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за період з 14.12.2023 по 13.06.2024 (а. с. 50).

Актом № 10.3-15/380 перевірки дотримання умов договору мікрогранту від 15.07.2024, яку проведено заступником начальника відділу рекрутингу та взаємодії з роботодавцями Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості за період з 16.02.2024 по 15.07.2024 встановлено порушення щодо невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб (а. с. 52-53).

31.07.2024 Вінницьким обласним центром зайнятості винесено наказ № 198 про повернення коштів мікрогранту отримувачем ФОП Тютюником А. В. у повному обсязі, що становить 250000,00 грн, на спеціальний рахунок, відкритий у АТ "Ощадбанк".

Відповідно до вказаного наказу, враховуючи, що АТ "Ощадбанк" повернуто невикористані кошти мікрогранту у сумі 32000,00 грн на відповідний рахунок, визначено, що підлягають поверненню ФОП Тютюником А. В. кошти мікрогранту в сумі 218000,00 грн (а. с. 54).

05.08.2024 Вінницьким обласним центром зайнятості направлено Тютюнику А. В. претензію № 16-13/2622-24 про повернення 218000,00 грн, у зв`язку з порушеннями приписів пункту 20 Порядку надання мікрогрантів. Згідно з претензією Вінницький обласний центр зайнятості вимагав повернути вказану суму коштів протягом одного місяця з дня отримання претензії (а. с. 56).

Доказами у справі підтверджується надіслання позивачем на адресу місцезнаходження відповідача вказаної вище претензії про повернення коштів, а саме: поштове відправлення з штрихкодовим номером 2103200005520 повернуто адресанту з причиною - за закінченням терміну зберігання; поштове відправлення з штрихкодовим номером 2103200005512 повернуто адресанту у зв`язку із закінченням терміну зберігання.

Оскільки, відповідач не задовольнив вимогу позивача, останній звернувся до суду з позовом про стягнення боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3 % річних від простроченої суми.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Спірні правовідносини сторін є господарськими та поширюються на юрисдикцію господарського суду, з огляду на таке.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що вимоги позову стосуються спору, що виник у зв`язку із здійсненням господарської діяльності відповідача, як фізичної особи-підприємця, а саме виконання договору про надання мікрогранту, який укладено шляхом надання Заяви про приєднання до Договору про надання мікрогранту від 05.12.2023.

Відповіддю № 948002 від 05.12.2024 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується, що державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності Тютюником А. В. вчинено 10.06.2024.

Таким чином, на дату звернення з позовною заявою до суду Тютюником А. В. припинено підприємницьку діяльність.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18 суд виснував, що у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов`язання (господарські зобов`язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Враховуючи викладене, позивач, звертаючись до господарського суду, обґрунтовано визначив належність спору до господарської юрисдикції відповідно до суб`єктного складу та змісту правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов`язання за яким у відповідача із втратою його статусу як ФОП не припинились.

Спірні правовідносини між сторонами врегульовані Законом України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" та Порядком надання мікрогрантів на створення або розвиток власного бізнесу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" терміни "суб`єкти малого підприємництва" і "суб`єкти середнього підприємництва" вживаються у цьому Законі в значенні, наведеному у Господарському кодексі України, з урахуванням того, що в цілях цього Закону термін суб`єкти малого підприємництва охоплює суб`єктів мікропідприємництва.

Приписами частини третьої статті 55 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання залежно від кількості працюючих та доходів від будь-якої діяльності за рік можуть належати до суб`єктів малого підприємництва, у тому числі до суб`єктів мікропідприємництва, середнього або великого підприємництва.

Суб`єктами мікропідприємництва, зокрема, є: фізичні особи, зареєстровані в установленому законом порядку як фізичні особи - підприємці, у яких середня кількість працівників за звітний період (календарний рік) не перевищує 10 осіб та річний дохід від будь-якої діяльності не перевищує суму, еквівалентну 2 мільйонам євро, визначену за середньорічним курсом Національного банку України.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є: 1) створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва; 2) забезпечення розвитку суб`єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності; 3) стимулювання інвестиційної та інноваційної активності суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) сприяння провадженню суб`єктами малого і середнього підприємництва діяльності щодо просування вироблених ними товарів (робіт, послуг), результатів інтелектуальної діяльності на внутрішній і зовнішній ринки; 5) забезпечення зайнятості населення шляхом підтримки підприємницької ініціативи громадян.

Частинами першою та другою статті 12 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що державна підтримка надається суб`єктам малого і середнього підприємництва, які відповідають критеріям, встановленим частиною третьою статті 55 Господарського кодексу України. Державна підтримка передбачає формування програм, в яких визначається механізм цієї підтримки. Програми державної підтримки розробляються та впроваджуються спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва із залученням інших центральних органів виконавчої влади та громадських організацій, що представляють інтереси суб`єктів малого і середнього підприємництва. Державні програми підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України в установленому законом порядку.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" державна підтримка суб`єктів малого і середнього підприємництва та об`єктів інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва включає фінансову, інформаційну, консультаційну підтримку, у тому числі підтримку у сфері інновацій, науки і промислового виробництва, підтримку суб`єктів малого і середнього підприємництва, що провадять експортну діяльність, підтримку у сфері підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації управлінських кадрів та кадрів ведення бізнесу.

Частинами першою-третьою статті 16 Закону України "Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні" визначено, що надання фінансової державної підтримки здійснюється спеціально уповноваженим органом у сфері розвитку малого і середнього підприємництва, іншими органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, Українським фондом підтримки підприємництва та іншими загальнодержавними фондами, регіональними та місцевими фондами підтримки підприємництва. Фінансова державна підтримка надається за рахунок державного та місцевих бюджетів. Основними видами фінансової державної підтримки є: 1) часткова компенсація відсоткових ставок за кредитами, що надаються на реалізацію проектів суб`єктів малого і середнього підприємництва; 2) часткова компенсація лізингових, факторингових платежів та платежів за користування гарантіями; 3) надання гарантії та поруки за кредитами суб`єктів малого і середнього підприємництва; 4) надання кредитів, у тому числі мікрокредитів, для започаткування і ведення власної справи; 5) надання позик на придбання і впровадження нових технологій; 6) компенсація видатків на розвиток кооперації між субєєктами малого і середнього підприємництва та великими підприємствами; 7) фінансова підтримка впровадження енергозберігаючих та екологічно чистих технологій; 8) інші види не забороненої законодавством фінансової державної підтримки. Порядок використання коштів державного бюджету для фінансової державної підтримки суб`єктів малого і середнього підприємництва затверджується відповідно до вимог бюджетного законодавства.

Пунктом 1 Порядку надання мікрогрантів, зокрема, передбачено, що метою надання безповоротної державної допомоги у формі мікрогрантів є сприяння зайнятості населення, створення або розвиток власного бізнесу.

Джерелами фінансування надання мікрогрантів отримувачам є кошти:

- Фонду загальнообов`язкового державного соціального страхування на випадок безробіття (далі - Фонд) (абзац 6);

- державного бюджету, у тому числі кошти, що надходять на рахунок Мінекономіки "Фонд підтримки малого та середнього бізнесу", відкритий у Національному банку, на який зараховуються добровільні внески (благодійні пожертви) від фізичних та юридичних осіб приватного права та/або публічного права в національній та іноземній валюті (абзац 7).

Відповідно до пункту 2 Порядку надання мікрогрантів головним розпорядником бюджетних коштів є Мінекономіки. Розпорядником коштів Фонду є Державний центр зайнятості.

Згідно з пунктом 4 Порядку надання мікрогрантів розмір мікрогранту, який надається одному отримувачу, визначається відповідно до його запиту, але не менше 50000 гривень та не перевищує: 75000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача зареєструватися фізичною особою - підприємцем; 150000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити одне робоче місце після отримання мікрогранту та прийняття на нього працівника на умовах, визначених цим Порядком; 250000 гривень включно у разі зобов`язання отримувача створити не менше двох робочих місць після отримання мікрогранту та прийняття на них працівників на умовах, визначених цим Порядком.

Пунктом 6 Порядку надання мікрогрантів визначено, що надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом сьомим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Мінекономіки через АТ "Ощадбанк" (далі - уповноважений банк) на підставі рішень Державного центру зайнятості, включених до подання про надання мікрогрантів (далі - подання), відповідно до договору про взаємодію між Мінекономіки, уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 1).

Надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, здійснюється Державним центром зайнятості в межах обсягу коштів, передбачених в бюджеті Фонду на поточний бюджетний період за відповідним напрямом, через уповноважений банк відповідно до договору про взаємодію між уповноваженим банком та Державним центром зайнятості (далі - договір про взаємодію 2).

Заява формується отримувачем особисто або у відділенні уповноваженого банку засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) після проходження ним ідентифікації та автентифікації з використанням інтегрованої системи електронної ідентифікації, електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, та/або інших засобів ідентифікації, які дають змогу однозначно встановлювати особу отримувача.

Заява формується засобами Порталу Дія у довільній формі, придатній для сприйняття її змісту, відповідно до відомостей, визначених пунктами 10 і 11 цього Порядку. Формування заяви закінчується накладенням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису.

Невід`ємним додатком до заяви є бізнес-план, форма якого визначається Мінекономіки (пункт 9 Порядку надання мікрогранту).

Відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 12 Порядку надання мікрогрантів Державний центр зайнятості для надання мікрогрантів за рахунок джерел, передбачених абзацом шостим пункту 1 цього Порядку, подає в Казначейство платіжну інструкцію на перерахування коштів з рахунка Фонду на спеціальний рахунок, відкритий в уповноваженому банку відповідно до договору про взаємодію 2, для подальшого перерахування коштів уповноваженим банком на рахунки отримувачів. Уповноважений банк в установленому порядку та строках перераховує кошти на рахунки отримувачів згідно з договором про взаємодію. Мікрогрант надається у безготівковій формі.

Згідно з пунктом 20 Порядку надання мікрогранту для отримання мікрогранту отримувач укладає договір мікрогранту у відділенні уповноваженого банку шляхом підписання заяви про приєднання.

Абзацом третім пункту 20 Порядку надання мікрогранту обов`язковою умовою договору мікрогранту є створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку робочих місць залежно від розміру мікрогранту, визначеного пунктом 4 цього Порядку, та працевлаштування на них осіб на строк не менш як 24 місяці протягом трирічного строку реалізації проекту. У разі призову отримувача на військову службу під час мобілізації, що підтверджується відповідними документами та заявою на ім`я керівника регіонального центру зайнятості, виконання обов`язкової умови договору мікрогранту тимчасово зупиняється та продовжується після демобілізації отримувача.

Для виконання отримувачем обов`язкової умови договору щодо працевлаштування міський, районний, міськрайонний центр зайнятості, філія регіонального центру зайнятості (далі - центр зайнятості) за місцем укладення договору мікрогранту інформує суб`єкта господарювання про можливість укомплектування робочих місць особами з числа зареєстрованих безробітних. Центр зайнятості та суб`єкт господарювання вживають спільних заходів для добору працівників із числа зареєстрованих безробітних (абзац четвертий пункту 20 Порядку надання мікрогранту).

За відсутності у центрі зайнятості зареєстрованих безробітних, які можуть бути працевлаштовані на робочі місця, створені суб`єктом господарювання, комплектування таких робочих місць здійснюється суб`єктом господарювання самостійно.

Матеріалами справи підтверджується, що Вінницькою філією Вінницького обласного центру зайнятості було запропоновано ФОП Тютюнику А. В. співпрацю з метою забезпечення обов`язкової умови договору про надання мікрогранту щодо створення протягом шести місяців з дня зарахування коштів на рахунок ФОП Тютюника А. В. робочих місць та працевлаштування на них осіб (№ 10.03-14/3006-23 від 01.12.2023), натомість відповідач про намір укомплектувати робочі місця особами з числа зареєстрованих безробітних не повідомляв, до центру зайнятості інформацію про попит на робочу силу (вакансії) не надавав.

У разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту (абзац сьомий пункту 20 Порядку надання мікрогранту).

За змістом пункту 21 Порядку надання мікрогранту Державний центр зайнятості через регіональні, міські, районні, міськрайонні центри зайнятості, філії регіональних центрів зайнятості (далі - центр зайнятості) здійснює моніторинг та контроль за виконанням умов договору мікрогранту, зокрема шляхом періодичних виїзних оглядів місця провадження господарської діяльності отримувача, протягом трьох років з дня зарахування коштів на рахунок отримувача в уповноваженому банку або до повного виконання обов`язкової умови договору мікрогранту, визначеної абзацом третім пункту 20 цього Порядку.

Для здійснення моніторингу та контролю за додержанням умов договору мікрогранту отримувачем центр зайнятості може залучати відповідні центральні та/або місцеві органи влади (абзац другий пункту 21 Порядку надання мікрогранту).

У відповідності до приписів пункту 23 Порядку надання мікрогранту у разі невикористання отримувачем протягом шести місяців з дати зарахування коштів мікрогранту на рахунок отримувача в уповноваженому банку або використання мікрогранту не в повному обсязі протягом зазначеного періоду невикористані кошти протягом трьох операційних днів після завершення цього строку повертаються уповноваженим банком на:

- реєстраційний рахунок загального фонду Мінекономіки, відкритий в Казначействі, для подальшого їх перерахування до державного бюджету в установленому порядку - для коштів, наданих із загального фонду державного бюджету;

- спеціальний реєстраційний рахунок Мінекономіки, відкритий в Казначействі, - для коштів, наданих із спеціального фонду державного бюджету;

- на рахунок Фонду - для мікрогрантів, наданих за рахунок коштів Фонду.

Неповернуті отримувачем кошти стягуються з нього відповідно до вимог законодавства.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач на підставі заяви № 894FZG від 12.06.2023 одержав мікрогрант на ведення власної справи у розмірі 250000,00 грн, у зв`язку з чим у нього виник обов`язок із працевлаштування двох працівників.

На виконання вимог Порядку надання мікрогрантів відповідальними особами Вінницької філії Вінницького обласного центру зайнятості здійснено перевірку дотримання умов договору мікрогранту за період з 16.02.2024 по 15.07.2024 (акт перевірки № 10.3-15/380 від 15.07.2024) та, зокрема, встановлено, що Фізична особа-підприємець Тютюник Андрій Васильович порушив пункт 20 Порядку надання мікрогранту, що підтверджується листом ГУ ПФУ у Вінницькій області № 0200-0704-6/59510 від 20.06.2024 (вхідний № 1592-24 від 01.07.2024).

Згідно з приписами пункту 20 Порядку надання мікрогрантів, згідно з яким: у разі невиконання обов`язкової умови договору мікрогранту, зокрема нестворення отримувачем робочих місць протягом шести місяців з дня зарахування коштів на його рахунок та непрацевлаштування на них осіб згідно з умовами цього Порядку, сума мікрогранту протягом одного місяця після закінчення такого шестимісячного періоду повертається отримувачем у повному обсязі уповноваженому банку на рахунок, з якого здійснюється перерахування мікрогранту.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 ЦК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Враховуючи те, що строк виконання обов`язкової умови Договору нерозривно пов`язаний з датою зарахування коштів на рахунок отримувача (14.12.2023), а закінчення шестимісячного строку припадає на вихідний день (15.06.2024 - субота), останнім днем для створення відповідачем робочих місць є 17.06.2024.

Суд також бере до уваги те, що ФОП Тютюник А. В. припинено свою господарську діяльність 10.06.2024, відтак подальше виконання обов`язкової умови у порядку, передбаченому Порядком надання мікрогрантів унеможливлюється.

Щодо аргументу відповідача про відсутність законодавчо встановленого порядку повернення коштів у разі ліквідації суб`єкта господарювання, то суд його оцінює критично, оскільки вимога позивача про стягнення коштів мікрогранту обґрунтована саме невиконанням відповідачем обов`язкової умови Договору, порушення якої стверджується матеріалами справи. Інші аргументи відповідача також відхиляються судом, оскільки не входять до предмету доказування у цій справі.

Також 07.08.2024 Вінницький обласний центр зайнятості надіслав відповідачу претензію № 16-13/2622-24 від 05.08.2024, що підтверджується фіскальними чеками про оплату поштового відправлення № 2103200005512 та 2103200005520 (а. с. 67). У вказаній претензії позивач вимагав у відповідача повернути кошти мікрогранту у розмірі 218000,00 грн протягом одного місяця з дня отримання претензії.

Разом з тим, відповідач кошти мікрогранту у розмірі 218000,00 грн протягом, встановленого Порядком надання мікрогрантів, строку позивачу не повернув, відтак вимога Вінницького обласного центру зайнятості щодо стягнення грошових коштів є обґрунтованою.

Щодо стягнення з відповідача 7252,86 грн інфляційних втрат та 1769,02 грн 3 % річних.

Згідно з частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання, згідно з статтею 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з частини першої статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

При перевірці правильності нарахування позивачем суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів, суд враховує висновки щодо застосування статті 625 ЦК України, викладену у постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.06.2020 у справі №905/21/19 та від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, згідно з якими.

При розрахунку інфляційних втрат у зв`язку із простроченням боржником виконання грошового зобов`язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 (далі - постанова КМУ № 1078) та Методики розрахунку базового індексу споживчих цін, затвердженої наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007.

Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 ЦК України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків (абзац 5 пункт 4 постанови КМУ № 1078).

Сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.

Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

- час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

- час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Дослідивши наведений у позові розрахунок, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума (7252,86 грн), на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів перебуває в межах розрахунку суду.

При перевірці розрахунку 3 % річних суд встановив, що правомірним до стягнення з відповідача є 1769,02 грн.

Також суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду щодо застосування статті 625 ЦК України, викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, згідно з якими суд з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України, оскільки всі вони спрямовані на відновлення майнової сфери боржника.

Таким чином, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) та відсотків річних таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Тобто з системного аналізу вищевказаних норм слідує, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки та відсотків річних є правом суду, а за відсутності переліку таких виняткових обставин, суд, оцінивши подані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки та відсотків річних.

Отже, якщо порушення зобов`язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб`єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір можливого зменшення штрафних санкцій. При цьому вирішення питання про зменшення неустойки та відсотків річних та розмір, до яких вони підлягають зменшенню, закон відносить на розсуд суду.

Ухвалюючи рішення про зменшення розміру відсотків річних, суд взяв до уваги такі обставини:

- інтереси позивача додатково захищено (компенсовано негативні наслідки прострочення боржника) шляхом пред`явлення вимог про стягнення суми, на яку збільшилась заборгованість внаслідок інфляційних процесів;

- позивачем не наведено розмір збитків, завданих невиконанням зобов`язання відповідачем;

- покладення надмірного фінансового тягаря на відповідача може призвести до погіршення його матеріального становища, що може мати наслідком його неплатоспроможність.

Отже, з урахуванням засад добросовісності, справедливості, пропорційності та розсудливості, наявні достатні правові підстави для зменшення розміру 3% річних на 90 % і таким чином стягненню підлягає - 176,90 грн.

Щодо судових витрат.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи правомірність заявленої до стягнення суми у розмірі 227021,88 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 3405,33 грн слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 8, 18, 74, 76-80, 129, 233, 236-242, 326, 327 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Тютюника Андрія Васильовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Вінницького обласного центру зайнятості (місцезнаходження: вул. Стрілецька, буд. 3-а, м. Вінниця, Вінницький р-н, Вінницька обл., 21009; ідентифікаційний код юридичної особи: 05392714) 218000,00 грн - основного боргу, 7252,86 грн - інфляційних втрат, 176,90 грн - 3 % річних та 3405,33 грн - відшкодування витрат зі сплати судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Згідно з приписами статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

6. Відповідно до положень частини першої статті 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

7. Примірник рішення надіслати учасникам справи до електронних кабінетів у системі ЄСІТС, за їх відсутності - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.

Суддя Олег ВИНОГРАДСЬКИЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - Тютюнику А. В. ( АДРЕСА_1 )