Рішення

від 05.02.2025 по справі 902/941/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"05" лютого 2025 р.Cправа № 902/941/24

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Андрущенко Г.В.

За участю представників:

прокурор Суходоля М.В., посвідчення №072252 від 01.03.2023;

позивача не з`явився;

відповідача1 Северин С.Л., виписка з ЄДРЮОФОПтаГФ;

відповідача2 Завальнюк Д.Ю., ордер серія ВН №1221006 від 18.10.2024 (в режимі ВКЗ);

відповідача3 не з`явився

присутні Палун І.В., Чуйков Є.В., Михайлов Д.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду матеріали справи

за позовом: Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області (вул. Національна, 6А, м. Жмеринка, Вінницька обл., 23100) в інтересах держави в особі:

Міністерства освіти і науки України (просп. Берестейський, 10, м. Київ, 01135)

до: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (вул. Гоголя, 10, м. Вінниця, 21018)

до: Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" (вул. Колгоспна, 13, с. Токарівка, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23125)

до: Вінницького національного аграрного університету (вул. Сонячна, 3, м. Вінниця, Вінницька обл., 21008) в особі Відокремленого підрозділу "Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету" (вул. Графа Львова, 28, с. Чернятин, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23124)

про: визнання договору оренди і додаткової угоди про внесення змін до договору недійсними та повернення орендованого майна

В С Т А Н О В И В :

До Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Керівника Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях, до Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" і до Вінницького національного аграрного університету в особі Відокремленого підрозділу "Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету" про визнання договору оренди і додаткової угоди про внесення змін до договору недійсними та повернення орендованого майна.

Ухвалою суду від 29.08.2024 відкрито провадження у справі № 902/941/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 30 вересня 2024 року.

04.09.2024 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надійшов відзив на позовну заяву.

09.09.2024 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив.

12.09.2024 до суду від Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшли заява про застосування строків позовної давності та відзив на позовну заяву.

16.09.2024 від прокуратури до суду надійшла відповідь на відзив.

20.09.2024 до суду від Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшли заперечення на відповідь на відзив до яких додано заяву про виклик свідків.

25.09.2024 від прокуратури до суду надійшли пояснення на заперечення на відповідь на відзив, заперечення на клопотання про виклик свідків та заперечення на заяву про застосування строків позовної давності.

На визначену судом дату в судове засідання 30.09.2024 з`явились прокурор та представники відповідача 1 та 2. Позивач та відповідач3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою відклав підготовче засідання на 21.10.2024 о 10:30 год.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача3, суд ухвалою від 01.10.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

16.10.2024 до суду від представника Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.

На визначену судом дату в судове засідання 21.10.2024 з`явились прокурор та представник відповідача 1. Позивач та відповідачі 2 і 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

За наслідками судового засідання, суд протокольною ухвалою продовжив строк підготовчого провадження на 30 днів та відклав підготовче засідання на 18.11.2024 о 10:00 год.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідачів 2 і 3, суд ухвалою від 22.10.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

12.11.2024 до суду від представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надійшла заява про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.11.2024 задоволено заяву представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

13.11.2024 до суду від представника Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшла заява про участь в судових засіданнях у справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 13.11.2024 задоволено заяву представника Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" про участь в судовому засіданні та подальших судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

18.11.2024 до суду від Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшли додаткові пояснення щодо застосування наслідків недійсності правочину.

На визначену судом дату в судове засідання 18.11.2024 з`явились прокурор та представники відповідачів 1 та 2, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач та відповідач 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні судом оголошено перерву до 10:30 год 02.12.2024, про що зазначено в протоколі судового засідання.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача 3, суд ухвалою від 19.11.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

26.11.2024 до суду від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях надійшли заява про участь представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та додаткові пояснення.

Ухвалою суду від 27.11.2024 задоволено заяву представника Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

27.11.2024 до суду від прокуратури надійшли додаткові пояснення.

На визначену судом дату в судове засідання 02.12.2024 з`явились прокурор та представники відповідачів 1 та 2, які приймали участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Позивач та відповідач 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

За наслідками судового засідання суд протокольною ухвалою закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 24.12.2024 о 12:00.

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача 3, суд ухвалою від 04.12.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

На визначену судом дату в судове засідання 24.12.2024 з`явились прокурор та представники відповідачів 1 та 2. Позивач та відповідач 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 14:30 год 15.01.2025 про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача 3, суд ухвалою від 25.12.2024 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

Крім того, ухвалою суду від 25.12.2024 зобов`язано Міністерство освіти і науки України в строк до 10.01.2025 надати суду належним чином засвідчені копії звернення Вінницького національного аграрного університету від 01.12.2021 №01.1-38-1880 та документи на підставі яких приймалось рішення комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства освіти і науки України, оформлене протоколом засідання №1 від 28.01.2022, за неможливості надати витребувані докази, надати письмові пояснення.

10.01.2025 до суду від Міністерства освіти і науки України надійшло клопотання про долучення доказів.

15.01.2025 від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях до суду надійшли додаткові пояснення у справі.

На визначену судом дату в судове засідання 15.01.2025 з`явились прокурор та представник відповідача 1. Позивач та відповідачі 2, 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 12:00 год 29.01.2025 про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідачів 2, 3, суд ухвалою від 16.01.2025 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

28.01.2025 до суду від Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшло клопотання про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи, а також клопотання про відкладення розгляду справи.

На визначену судом дату в судове засідання 29.01.2025 з`явились прокурор та представники відповідача 1, 2. Позивач та відповідач 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались.

В судовому засіданні судом оголошено перерву з розгляду справи по суті до 14:30 год 05.02.2025 про що зазначено в протоколі судового засідання (Протокольна ухвала).

Враховуючи неявку у судове засідання позивача та відповідача 3, суд ухвалою від 29.01.2025 повідомив останніх про дату, час та місце наступного судового засідання у порядку визначеному ст. 120, 121 ГПК України.

30.01.2025 до суду від прокуратури надійшли заперечення на клопотання Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" про поновлення строку для подання доказів та долучення доказів до матеріалів справи.

05.02.2025 від Приватного підприємства "УКР ТЕРРА ПЛЮС" надійшла промова у судових дебатах.

На визначену судом дату в судове засідання 05.02.2025 з`явились прокурор та представники відповідачів 1, 2. Позивач та відповідач 3 правом участі своїх представників в судовому засіданні не скористались, хоча про розгляд справи були повідомлені належним чином та в установленому законом порядку, що підтверджується наявними в справі доказами.

Частиною першою ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просила їх задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві, відповіді на відзиви, запереченнях та поясненнях.

Представники відповідачів 1 та 2 проти задоволення позову заперечили з підстав викладених у відзивах на позовну заяву та у поясненнях, крім того представник відповідача 2 наголосив на застосуванні строків позовної давності та застосування наслідків недійсності правочину.

Відповідно до ст. 219 Господарського процесуального кодексу України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 05.02.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 6 ст. 233 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, з`ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

Щодо підстав представництва прокурором інтересів держави в суді та порушень інтересів держави, які потребують захисту прокурором.

Частиною першою статті 24 Закону України «Про прокуратуру» визначено, що право подання позовної заяви (заяви, подання) в порядку цивільного, адміністративного, господарського судочинства надається Генеральному прокурору, його першому заступнику та заступникам, керівникам обласних та окружних прокуратур, їх першим заступникам та заступникам, прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Статтею 1 Закону України «Про основи національної безпеки України» до національних інтересів відносяться життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток.

При цьому, відповідно до ст. 4 вказаного Закону органи прокуратури України належать до суб`єктів забезпечення національної безпеки.

На переконання прокурора, порушення у сфері освіти є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовом до суду в інтересах держави.

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів держави, у випадках та порядку, встановленому законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Стаття 53 Господарського процесуального Кодексу України (далі - ГПК України) передбачає право прокурора звертатися до господарського суду з позовною заявою в інтересах держави. Прокурор, звертаючись до суду, у позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Конституційний суд України у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 зазначив, що із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовують в позовній заяві необхідність їх захисту та зазначають орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.8 Конституції України охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права в цілому, що панує у суспільстві, зокрема, справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права та є його складовою.

Як зазначено Конституційним Судом України в рішенні №18-рп/2004 від 01.12.2004, види і зміст охоронюваних законом інтересів, що перебувають у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" як правило не визначаються у статтях закону, а тому фактично є правоохоронюваними.

Для розуміння поняття "охоронюваний законом інтерес" важливо врахувати й те, що конфлікт інтересів притаманний не тільки правовим і не правовим інтересам, а й конгломерату власне законних, охоронюваних законом і правом інтересів.

Поняття "охоронюваний законом інтерес" у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права" треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних та колективних потреб, які не суперечать Конституції та законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загально правовим засадам.

Статтею 1, ч.2 ст.5 Конституції України встановлено, що Україна є суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою. Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Таким чином, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 зі справи N 806/1000/11).

У справах за позовами прокурорів, заявлених в інтересах держави в особі уповноважених органів, позивачами є відповідні уповноважені органи, а прокурор у таких справах здійснює представництво їх інтересів в суді. Статус позивача прокурор набуває лише у випадках, коли звертається з позовом в інтересах держави у разі відсутності уповноваженого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду (постанова ВСУ від 21.02.18 у справі №553/3280/16-а).

Прокурор набуває право на реалізацію своїх функцій, визначених законом, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захист або здійснює його неналежно.

«Не здійснення захисту» виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

«Здійснення захисту неналежним чином» виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захист або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, і які є підставами для звернення прокурора до суду.

Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Відповідно до п.2 ч.4 ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу.

У даному випадку звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання недопустимості незаконного користування державним майном освітнього закладу, що має наслідком порушення інтересів держави у сфері освіти, а також повернення незаконно переданого в оренду майна.

Жмеринська окружна прокуратура звернулася із позовною заявою в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, оскільки засновником ВСП «Чернятинський фаховий коледж ВНАУ» є Міністерство освіти і науки України, яке також є власником відповідного майна, саме до компетенції вказаного Міністерства віднесені повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у разі укладення незаконних договорів щодо зазначеного майна. Уповноваженим органом управління державним майном, яке передано згідно спірного договору оренди є Міністерство освіти і науки України, а балансоутримувачем майна - ВСП «Чернятинський фаховий коледж ВНАУ».

Відповідно до Положення про Міністерство освіти і науки України, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 630, Міністерство освіти і науки України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сферах освіти і науки, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності, трансферу (передачі) технологій, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері здійснення державного нагляду (контролю) за діяльністю навчальних закладів, підприємств, установ та організацій, які надають послуги у сфері освіти або провадять іншу діяльність, пов`язану з наданням таких послуг, незалежно від їх підпорядкування і форми власності.

Жмеринська окружна прокуратура, на підставі та в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зверталась до Міністерства освіти і науки України з відповідними листами від 11.04.2023 за вих. № 52-1352вих-23 та від 21.08.2023 вих. № 52-3095вих-23, в яких повідомляла про факт укладення оспорюваного Договору оренди №1607-НМ від 22.12.2015 та Додаткової угоди № 3 від 15.02.2022 про внесення змін до договору оренди, якою Договір оренди №1607-НМ від 22.12.2015 викладено в новій редакції, та його невідповідність вимогам ст. 63 Закону України «Про освіту» (в редакції, яка діяла на час укладання договору) та ст. 80 Закону України «Про освіту». У листі від 11.04.2023 за вих. № 52-1352вих-23 також висловлювалось прохання повідомити, чи надавало Міністерство згоду на оренду вищевказаного державного майна у відповідності до п. 30 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про управління об`єктами державної власності», а також щодо вжиття Міністерством, як уповноваженим органом управління, заходів щодо звернення до суду з позовною заявою про визнання недійсним вищезазначеного договору та додаткових угод до нього, повернення майна або висловлення іншої правової позиції із зазначеного питання.

Згідно інформації Міністерства освіти і науки України за № 1/6857-23 від 15.05.2023 на запит окружної прокуратури від 11.04.2023 за вих. № 52- 1352вих-23 в Міністерстві відсутня інформація щодо надання згоди на укладення зазначеного договору оренди. Ураховуючи вищезазначене та у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами Міністерство просить прокуратуру вжити заходів спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна. Разом з тим, стосовно вжиття Міністерством заходів щодо захисту інтересів держави у суді та відновлення законності за фактом використання ПП «УКР ТЕРРА ПЛЮС» будівель та споруд державного навчального закладу для цілей, не пов`язаних з освітнім процесом у відповіді нічого не зазначено.

Міністерством не повідомлено прокуратуру про вжиття заходів щодо припинення оскаржуваного договору оренди та додаткової угоди № 3 до нього.

Прокурором 21.08.2023 за вих.№ 52-3095вих-23 направлявся Міністерству повторний запит в порядку ст.23 Закону України «Про прокуратуру». На даний запит Міністерством освіти і науки України надано відповідь від 04.09.2023 вих.№1/13258-23, в якому зазначено, що Міністерство не є розпорядником інформації щодо фактично укладених договорів між балансоутримувачами, Регіональними відділеннями Фонду державного майна України та орендарями. Ураховуючи вищезазначене та пропозиції Комісії з майнових питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства (протоколи № 20 від 22.18.2018 та № 1 від 28.01.2022), Міністерство надало позитивні висновки щодо продовження зазначеного договору оренди строком до 3 та 5 років відповідно, і повідомило листом від 29.01.2019 № 1/11-929 про прийняте рішення Регіональне відділення Фонду державного майна України до Вінницькій області. За пропозицією Комісії з питань підприємств, установ та організацій, що належать до сфері управління Міністерства надано позитивні висновки (протокол № 20 від 08.12.2020) щодо договору оренди державного нерухомого майна від 29.10.2010 № 949-НМ та повідомлено про прийняте рішення Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях листами від 30.12.2020 №1/11-9616. При цьому зазначено, що у разі виявлення ознак можливого вчинення протиправних дій посадовими особами Міністерство просить вжити заходів, спрямованих на захист інтересів держави та недопущення втрати державного майна.

Сам факт бездіяльності Міністерства освіти і науки України є підставою для звернення прокурора з відповідним позовом на захист інтересів держави. Жодним законодавчим актом прокурора не зобов`язано в позовній заяві зазначати причини бездіяльності позивача.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 04.04.2019 у справі № 924/349/18, від 16.04.2019 у справі № 910/3486/18 та Постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.10.2019 у справі № 903/129/18 згідно з якими прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

У разі встановлення порушення вимог законодавства та факту бездіяльності органу, уповноваженого здійснювати функції у спірних правовідносинах, у прокурора виникає не лише право, а й обов`язок захистити такі інтереси, що у даному випадку і зроблено шляхом звернення до суду з позовом.

Фактичні обставини справи та позиції учасників судового процесу.

Листом Міністерства освіти і науки України від 29.10.2015 № 1/11-15689 «Про надання дозволу на укладення договору оренди», Міністерством освіти і науки України надано дозвіл на передачу в оренду державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Токарівка, вул. Космічна, 20 з метою здійснення господарської діяльності терміном до 3 років. Під час передачі приміщень в оренду Міністерство зобов`язує керівників ураховувати напрямок діяльності орендаря з тим, щоб не завадити умовам безпечної роботи закладу.

22.12.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Вінницькій області (відповідач1, в договорі Орендодавець) та Приватним підприємством «УКР ТЕРРА ПЛЮС» (відповідач2, в договорі Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету № 1607-НМ (далі-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає в строкове платне користування об`єкт державної власності - будівлі та споруди: - вагову для кормів (літ. О) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ238), вага (літ. о); - водонапірну башню Рожновського №2 (реєстровий номер майна - 00497236.12.ШОЯПШШ240); - водонапірну башню Рожновського №3 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ242); - водонапірну мережу (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ243); - жомову яму (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ245); - корівник№3 (телятник) (літ. Я) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ248), корівник №1 (літ.Л5) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯППШІ250), корівник №2 (літ.Л3) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ251), прибудову пункту штучного осіменіння (літ.Л, літ.Л2, літ.Л4) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ262); - кормоцех (літ. Н) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ253); - майстерню на тракторній бригаді №2 (літ. Ж) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ255); - насосну станцію №2 (літ. С) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ258); -резервуар (10,0 куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ263); -резервуар (3,1куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ264); -резервуар (8,0 куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ266); - силосну яму № 1 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ267); - силосну яму № 2 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ268); - силосну яму№ 3 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ269); - сіносховище (літ. П) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ270); - склад будівельних матеріалів (літ. Т) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ271); - склад ПММ (літ. Г) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ272); - склад їдальні (літ. Б) із погребом (літ. п/Б) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ274); -убиральню (літ. В) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ275); - ферму-роділку (конюшня) (літ. К) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ276); - майстерню на тракторній бригаді №2 (літ. Д) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ290);- будинок механізаторів (літ. А) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ289) за адресою: 23125, Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Токарівка, вул. Космічна, 20 (далі- орендоване майно), що перебуває на балансі Чернятинського коледжу (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05471922) Вінницького національного аграрного університету (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 00497236) (відповідач 3, в договорі Балансоутримувач) і є державною власністю, вартість якого визначена шляхом проведення станом на 30.06.2015 незалежної оцінки і становить загалом 1214794,00 грн.

Майно передається в оренду з метою здійснення господарської діяльності (п. 1.2. Договору).

Орендар вступає у строкове платне користування орендованим майном з моменту отримання його від Балансоутримувача за актом приймання-передавання, погодженим з Орендодавцем. Передача орендованого майна в оренду не тягне за собою виникнення в Орендаря права власності на орендоване майно. Власником орендованого майна залишається держава, а Орендар користується ним протягом строку оренди. Приватизація орендованого майна заборонена. Передача в суборенду орендованого майна заборонена (п. 2.1. 2.4. Договору).

Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - листопад 2015 р. - 15351,96 грн. Орендна плата за перший місяць оренди (грудень 2015 р.) визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2015 р. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному законодавством. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у випадках, передбачених чинним законодавством. 50 % орендної плати перераховується Орендарем до державного бюджету (казначейської служби), а 50 % - Балансоутримувачу (п. 3.1.-3.5. Договору).

Цей договір укладено строком на 2 роки 364 дні, що діє з 22 грудня 2015 р. до 20 грудня 2018 р. включно. Умови цього договору зберігають силу протягом усього строку договору, а в частині зобов`язань Орендаря щодо сплати орендних платежів - до виконання цих зобов`язань. Зміни до умов цього договору або його розірвання допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншою стороною та здійснюються на підставі додаткової угоди, яка є невід`ємною частиною договору. Дія договору оренди припиняється у разі, зокрема, закінчення строку, на який його було укладено, якщо протягом одного місяця після закінчення строку дії договору одна із сторін заявить про його припинення або зміну його умов, а у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов протягом одного місяця після закінчення строку його чинності, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Договір підписано трьома сторонами та скріплено печатками.

22.12.2015 трьома відповідачами підписано та скріплено печатками акт приймання-передавання державного майна.

Листом Міністерства освіти і науки України від 12.02.2019 № 1/11-603 «Щодо надання дозволу на продовження терміну дії договорів оренди», Міністерством надано дозвіл на продовження терміну дії договорів оренди, зокрема від 22.12.2015 № 1607-Н, за умови врахування пропозицій орендарів щодо орендної плати, яка визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.95 № 786 (зі змінами) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку у сумі від 1340,4 грн, від 19137,53 грн. від 2909,84 грн, від 1176,41 грн та інших істотних умов договорів.

29.05.2019 між відповідачем1 та 2 підписано додаткову угоду №1 до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, якою внесено зміни до договору, в п. 1.1. Договору внесено зміни щодо вартості орендованого майна яка станом на 31.03.2019 складає 1 873 840,00 грн.

Пункт 3.1 договору викласти у такій редакції: «Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі - Методика розрахунку), і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, по якому є інформація про індекс інфляції) - квітень 2019 р. - 23657,23 грн. (Двадцять три тисячі шістсот п`ятдесят сім грн. 23 коп.). Орендна плата за травень 2019 р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за травень 2019 р.».

Пункт 10.1 договору доповнити реченням у такій редакції: Дію договору оренди продовжено до 18 грудня 2021 року включно.

10.03.2021 між відповідачем1 та 2 підписано додаткову угоду №1 до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Чернятинського коледжу Вінницького національного аграрного університету, якою внесено зміни до договору: - у тексті договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ змінити Орендодавця з «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій області» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 13327990) на «Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 42964094), місцезнаходження якого: 21018, м. Вінниця, вул. Гоголя, 10; - у тексті договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ замінити назву Балансоутримувача з «Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05471922), на «Відокремлений структурний підрозділ «Чернятинський коледж Вінницького національного аграрного університету» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 05471922), місцезнаходження якого: 23124, Вінницька обл., Жмеринській р-н, с. Чернятин, вул. Графа Львова, 28.

В подальшому згідно Додаткової угоди № 3 від 15.02.2022 про внесення змін до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ, згідно якої Договір оренди № 1607-НМ від 22.12.2015 викладено в новій редакції, за результатами проведеного аукціону продовжено строк дії договору на 5 років з дати набрання чинності договором.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» та згідно наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях від 13.12.2021 № 2266, було оголошено аукціон, за результатами якого міг бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем договір оренди нерухомого майна за адресою: вул. Космічна, 20, с. Токарівка, Жмеринський район, Вінницька область, 23125, що перебуває на балансі Відокремленого структурного підрозділу «Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету».

За результатами електронного аукціону переможцем визначено існуючого орендаря - Приватне підприємство «УКР ТЕРРА Плюс». Регіональним відділенням, у відповідності із наказом від 15.02.2022 № 288, було підписано із переможцем аукціону, за участю балансоутримувача - Відокремленого структурного підрозділу «Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» додаткову угоду від 15.02.2022 № 3 до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ, про продовження строку дії договору на 5 років.

Згідно умов Додаткової угоди № 3 орендоване майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням. Підставою для укладання додаткової угоди від 15.02.2022 № 3 до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ стало звернення орендаря Приватного підприємства «УКР ТЕРРА Плюс», про продовження дії договору на наступний термін.

Продовження дії договору оренди здійснено за процедурою, встановленою Законом України «Про оренду державного та комунального майна» та Порядком передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2020 № 483.

Вартість орендованого державного майна станом на 30.09.2021 склала 2 605 084,00 грн.

Будівлі та споруди, які надано в оренду, перебувають на балансі Відокремленого структурного підрозділу «Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» та знаходяться за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н, с. Токарівка, вул. Космічна, 20.

Місячна орендна плата, визначена за результатами проведення аукціону 27 323,36 грн. (без податку на додану вартість станом на листопад 2021 року).

Решта умов договору залишена без змін.

Позиція прокурора зводиться до того, що надання в оренду вищевказаного державного майна закладу освіти є незаконним, оскільки майно передано в оренду з метою здійснення господарської діяльності. Згідно п. 3.5 Договору 50% орендної плати перераховується орендарем до державного бюджету (казначейської служби), а 50% - Балансоутримувачу. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вид діяльності ПП «УКР ТЕРРА ПЛЮС» займається наступними видами діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (основний), 01.41 Розведення великої рогатої худоби молочних порід, 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві, 10.71 Виробництво хліба та хлібобулочних продуктів; виробництво борошняних кондитерських виробів, тортів і тістечок нетривалого зберігання; 10.61 Виробництво продуктів борошномельно-круп`яної промисловості; 01.50 Змішане сільське господарство;01.19 Вирощування інших однорічних та дворічних. Таким чином, види діяльності ПП «УКР ТЕРРА ПЛЮС» не пов`язані з освітньою діяльністю. Водночас, як вбачається з умов Договору оренди від 22.12.2015 № 1607- НМ майно навчального закладу передано в оренду з метою здійснення господарської діяльності, а згідно умов Додаткової угоди № 3 від 15.02.2022 про внесення змін до договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ таке майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням.

Об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (частина 5 статті 63 Закону України «Про освіту»).

Прокурор зауважує, що хоча згідно із абзацом 4 частини 4 статті 61 Закону України «Про освіту» джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності можуть бути доходи від надання в оренду приміщень, однак оренда приміщень у них дозволяється лише у випадках, якщо об`єкт оренди використовується за освітнім призначенням. З вказаної норми права вбачається, що об`єкт освіти це не тільки навчальний заклад, а й будівлі, споруди, землі, комунікації, обладнання та інші цінності підприємств системи освіти. Вирішальним в аспекті неухильного дотримання вимог ч.5 ст. 63 Закону України «Про освіту» законодавець визначає обов`язкове використання об`єктів освіти та науки, що фінансуються із бюджету, за цільовим призначенням, тобто тісну пов`язаність з навчально- виховним процесом мети такого використання (в тому числі на умовах оренди). Не використання певного приміщення навчальним закладом не свідчить про неприналежність цього приміщення до об`єкта освіти.

За змістом положень Закону України «Про освіту» нежитлові приміщення, які становлять матеріально-технічну базу об`єктів освіти, не можуть використовуватись не за освітнім призначенням, а можуть бути передані в оренду виключно для діяльності, пов`язаної з навчально- виховним чи навчально-виробничим процесом.

При цьому, саме по собі не використання навчальним закладом приміщень не надає права передачі цих приміщень в оренду із іншою метою, аніж пов`язаною з освітньою діяльність самого навчального закладу.

Окрім того, п.п.2 п.8 постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 № 796 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної і комунальної форми власності» визначено, що навчальні заклади мають право надавати інші послуги, зокрема надання в оренду будівель, споруд, окремих тимчасово вільних приміщень і площ, іншого рухомого та нерухомого майна або обладнання, що тимчасово не використовується у освітній, навчально-виховній, навчально-виробничій, науковій діяльності, у разі, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють в навчальному закладі. Таким чином надання в оренду таких приміщень, споруд, обладнання, що тимчасово не задіяні, дозволяється лише для їх використання, пов`язаного з навчально-виховним процесом відповідного навчального закладу, за умови, коли це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють в навчальному закладі.

Відповідно до вимог ч.4 ст. 80 Закону України «Про освіту» ( в редакції чинній на момент укладання Додаткової угоди № 3 від 15.02.2022 до Договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ) об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

За твердженнями прокурора із врахуванням умов Договору оренди від 22.12.2015 № 1607- НМ та Додаткової угоди № 3 від 15.12.2022, відповідно до якої майно може бути використано за будь-яким цільовим призначенням, майно навчального закладу передано в оренду з метою розміщення суб`єкта господарювання, що проводить господарську діяльність, тобто для здійснення господарської комерційної діяльності. При цьому, положення Договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ та додаткових угод до нього не містять положень щодо форми використання орендованого майна одночасно у навчальних цілях, доступу викладачів чи студентів до приміщень у процесі освітньої діяльності. Згідно з інформацією Вінницького національного аграрного університету майно за адресою: Вінницька обл., Жмеринський район, с. Токарівка, вул. Космічна, 20 після передачі в оренду використовується відповідно до умов договору.

Таким чином, на переконання прокурора мета використання орендованого майна не відповідає меті освітнього (навчально-виховного чи наукового) призначення, що свідчить про недотримання вимог Закону України «Про освіту», що є підставою для визнання договору оренди недійсним та повернення орендованого майна.

Що і стало підставою звернення прокурора до суду з даним позовом.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях (відповідач1) не визнає заявлені позовні вимоги та вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки дана діяльність не перешкоджає діяльності закладу освіти. Крім того, орендоване приміщення не використовувалося для забезпечення навчально-виховного процесу, технологічно не пов`язане з навчальним процесом. Ч. 1 ст. 79 Закону України «Про освіту» вказано, що джерелами фінансування суб`єктів освітньої діяльності відповідно до законодавства можуть бути інші джерела, не заборонені законодавством, зокрема передання майна в оренду. Згідно абзацу 3 ч. 5 ст. 80 Закону України «Про освіту» усі кошти, отримані від оренди нерухомого майна державного чи комунального закладу освіти, використовуються виключно на потреби цього закладу освіти. Отже, враховуючи вищевикладене, заклад освіти отримував надходження, навчальний процес не порушувався.

Також, на переконання відповідача1, основною метою оренди є прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, посилення фінансової спроможності підприємств державної або комунальної власності. Крім того, безпосередньо забезпечує надходження грошових коштів за оренду до Державного бюджету України, що у свою чергу прискорює економічне зростання країни. Зважаючи на ситуацію в країні це є значним внеском для життєдіяльності економічної безпеки країни та для забезпечення часткового виконання боргових зобов`язань України, для підвищення обороноздатності і безпеки держави, її суверенітету. Відповідно до Бюджетного кодексу України, зокрема ст. 13, складовою частиною бюджету України є власні надходження бюджетних установ, а саме: плата за оренду майна бюджетних установ, що здійснюється відповідно до Закону України "Про оренду державного та комунального майна". Для виконання основного завдання поставленого перед Фондом державного майна України і його регіональних відділень, для надходження коштів до Державного бюджету України, беручи до уваги заяви орендаря про продовження договору оренди та листи Міністерства освіти і науки України від 29.01.2019 № 1/11-929 про надання дозволу на продовження терміну дії договору оренди, відповідно до Закону України «Про оренду державного та комунального майна», Регіональне відділення не мало законних підстав відмовити в продовженні Договору оренди. Регіональне відділення, виконало всі передбаченні законом умови, з передачі приміщення в оренду, отримало всі необхідні погодження та висновки, і тому не вбачає порушення законодавства України.

З огляду на викладене Регіональне відділення Фонду державного майна України по Вінницькій та Хмельницькій областях просить відмовити у задоволенні позову.

Приватне підприємство "УКР ТЕРРА ПЛЮС" (відповідач2) не визнає позовні вимоги в повному обсязі та заперечує проти задоволення позову, оскільки орендоване майно державної власності - будівлі та споруди Відокремленого структурного підрозділу Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету, яке передане у відповідності до Договору оренди ПП УКР ТЕРРА ПЛЮС до передачі, тобто станом на 2015 рік, останні 15 років коледжем не використовувалось, з підстав того, що відповідне майно було зруйновано, щось підлягало списанню, а щось потребувало нового будівництва. Під час укладення Договору оренди від 22.12.2015 року № 1607-НМ нерухомого майна, що належить до державної власності та перебуває на балансі Відокремленого структурного підрозділу Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету, в подальшому укладення Додаткової угоди № 1 від 29 травня 2019 року, Додаткової угоди № 2 від 10 березня 2021 року та Додаткової угоди № 3 від 15 лютого 2022 року, Міністерством освіти і науки України було надано дозвіл Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Вінницькій області на передачу в оренду державного нерухомого майна, розташованого за адресою: Вінницька область, Жмеринський район, с. Токарівка, вул. Космічна 20 з метою здійснення господарської діяльності. У зв`язку з чим, відповідачами дотримано визначеної статтею 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" процедури, необхідної для укладення договору оренди об`єкта.

За твердженнями відповідача2, будівлі та споруди, які були передані у відповідності до Акту приймання-передавання державного майна від 22.12.2015 року на виконання Договору оренди 1607-НМ від 22.12.2015 року, останні 15 років коледжем не використовувався, з підстав того, що відповідне майно було зруйновано, щось підлягало списанню, а щось потребувало нового будівництва. Відповідні обставини також підтверджується вартістю майна, якого визначена шляхом проведення станом на 30.06.2015 року незалежної оцінки і становила загалом 1 214 794, 00 гривень. Звітом про незалежну оцінку, станом на 31.03.2019 року, вбачається вартість будівель та споруд, яка становить загалом 1 873 840, 00 гривень. Звітом про незалежну оцінку, вартість орендованого державного майна станом на 30.09.2021 склала 2 605 084 грн. З вищезазначеного вбачається зростання вартості майна, яке перебуває у Орендаря за проміжок з 2015 року та по день розгляду справи. Відновивши та поліпшивши передане в оренду майно, ПП «УКР ТЕРРА ПЛЮС» здійснило комплексну модернізацію обладнання та інфраструктури. Налагодивши відповідні виробничі процеси, та відновивши потужності вказаного майна з урахуванням освітнього спрямування та навчальної програми. Використовуючи власний досвід у аграрній сфері та дотримуючись вимог чинного законодавства, відповідач організував прийом студентів для проходження практики. Під час практичних занять студенти Вінницького національного аграрного університету та Чернятинського фахового коледжу мали можливість ознайомитися з сучасними агротехнологіями та методами ведення сільського господарства. Відповідач демонстрував новітні техніки обробки ґрунту, догляду за рослинами та управління агропідприємством. Крім того, студенти отримували практичні навички роботи з сільськогосподарською технікою, вивчали принципи ефективного використання ресурсів та екологічно безпечного ведення господарства. Відповідач також проводив навчальні семінари та майстер-класи, де ділився своїм досвідом та знаннями з майбутніми фахівцями аграрної галузі. Таким чином, орендоване майно стало важливим навчальним ресурсом, який сприяв підвищенню якості освіти та підготовки студентів до професійної діяльності в аграрному секторі.

На переконання відповідача2, визнання недійсним укладеного договору оренди призведе до порушення приватного права ПП УКР ТЕРРА ПЛЮС на мирне володіння орендованим майном, отриманого у проведеній державою у відповідності до чинного законодавства конкурсній процедурі, адже можливість державою визнавати недійсними правочини, укладені у відповідності до нею висунутих умов не має бути свавільною і може бути застосована лише у випадку наявності очевидних порушень вимог законодавства, які відсутні за обставинами цієї справи

Зважаючи на вищевикладене, відповідач2 вважає, що відсутні підстави для визнання Договору оренди 1607-НМ від 22.12.2015 року недійсним, а відповідно і підстави для задоволення вимоги про зобов`язання ПП УКР ТЕРРА ПЛЮС повернення орендованого майна.

З врахуванням встановлених обставин суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч. 1ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною першою ст. 16 ЦК України та ч. 2 ст. 20 ГК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об`єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Приписами ст. 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 ГК України держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб`єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.

Частиною 4 ст. 55 ГК України визначено, що суб`єкти господарювання реалізують свою господарську компетенцію на основі права власності, права господарського відання, права оперативного управління відповідно до визначення цієї компетенції.

Так, згідно наказу Міністерства освіти і науки України «Про закріплення державного майна за Вінницьким національним аграрним університетом» від 09 грудня 2016 року № 1483, за Вінницьким національним аграрним університетом на праві господарського відання закріплено нерухоме майно, в тому числі нерухоме майно за адресою: Вінницька обл., Жмеринський р-н., с. Токарівка, вул. Космічна, 20. Вказане нерухоме майно Вінницьким національним аграрним університетом передано на баланс Відокремленого структурного підрозділу «Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету» на підставі статуту Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2017 рок № 811 та Положення Відокремленого структурного підрозділу «Чернятинський фаховий коледж Вінницького національного аграрного університету».

Відповідно до статуту Вінницького національного аграрного університету, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 20 червня 2017 рок №811, коледж має окремі права юридичної особи, майно, передане йому Університетом в оперативне управління.

Частиною 1 статті 61 Закону України «Про освіту» встановлено, що фінансування державних навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти здійснюється за рахунок коштів відповідних бюджетів, коштів галузей народного господарства, державних підприємств і організацій, а також додаткових джерел фінансування.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Закону України «Про вищу освіту» фінансування державних вищих навчальних закладів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету на умовах державного замовлення на оплату послуг з підготовки фахівців, наукових і науково-педагогічних кадрів та за рахунок інших джерел, не заборонених законодавством, з дотриманням принципів цільового та ефективного використання коштів, публічності та прозорості у прийнятті рішень.

Згідно з частиною 1 статті 63 Закону України «Про освіту» матеріально- технічна база навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти включає будівлі, споруди, землю, комунікації, обладнання, транспортні засоби, службове житло та інші цінності. Майно навчальних закладів та установ, організацій, підприємств системи освіти належить їм на правах, визначених чинним законодавством. Відповідно до ч.8 ст. 61 Закону України «Про освіту» бюджетні асигнування на освіту та позабюджетні кошти не підлягають вилученню та використовуються виключно за призначенням.

Об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням (частина 5 статті 63 Закону України «Про освіту»).

Відповідно до вимог ч.4 ст. 80 Закону України «Про освіту» ( в редакції чинній на момент укладання Додаткової угоди № 3 від 15.02.2022 до Договору оренди від 22.12.2015 № 1607-НМ) об`єкти та майно державних і комунальних закладів освіти не підлягають приватизації чи використанню для провадження видів діяльності, не передбачених спеціальними законами, крім надання в оренду з метою надання послуг, які не можуть бути забезпечені безпосередньо закладами освіти, пов`язаних із забезпеченням освітнього процесу або обслуговуванням учасників освітнього процесу, з урахуванням визначення уповноваженим органом управління можливості користування державним або комунальним нерухомим майном відповідно до законодавства.

Водночас відповідно до ч. 4 п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483, обмеження щодо використання майна закладів охорони здоров`я, освіти, соціально-культурного призначення (майна закладів культури, об`єктів спортивної інфраструктури) не поширюються на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті, крім закладів фізичної культури і спорту, баз олімпійської та паралімпійської підготовки, фізкультурно-оздоровчих і спортивних споруд, лікувальних (лікувально-фізкультурних) і лікувально-профілактичних закладів.

Як вбачається з матеріалів справи будівлі та споруди, які були передані у відповідності до Акту приймання-передавання державного майна від 22.12.2015 року на виконання Договору оренди 1607-НМ від 22.12.2015 року, останні 15 років коледжем не використовувалися, з підстав того, що відповідне майно було в не придатному для використання стані (частково зруйновано та знищено).

Так згідно даних про об`єкти оренди надані Департаментом правового забезпечення Міністерства освіти та науки України

- вагова для кормів (літ. О) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ238) технічний стан незадовільний,

- водонапірна башня Рожновського №2 (реєстровий номер майна - 00497236.12.ШОЯПШШ240) технічний стан незадовільний;

- водонапірна башня Рожновського №3 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ242) технічний стан незадовільний;

- водонапірна мережа (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ243) технічний стан об`єкта задовільний;

- жомова яма (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ245) технічний стан задовільний;

- корівник №3 (телятник) (літ. Я) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ248) технічний стан задовільний, корівник №1 (літ.Л5) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯППШІ250) технічний стан задовільний, корівник №2 (літ.Л3) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ251) технічний стан задовільний, прибудову пункту штучного осіменіння (літ.Л, літ.Л2, літ.Л4) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ262) технічний стан незадовільний;

- кормоцех (літ. Н) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ253) - технічний стан задовільний;

- майстерня на тракторній бригаді №2 (літ. Ж) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ255) - технічний стан незадовільний;

- насосна станція №2 (літ. С) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ258) - технічний стан незадовільний;

- резервуар (10,0 куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ263) - технічний стан задовільний;

- резервуар (3,1куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ264) -технічний стан задовільний;

- резервуар (8,0 куб.м) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ266) -технічний стан задовільний;

- силосна яма № 1 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ267) - технічний стан задовільний;

- силосна яма № 2 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ268) - технічний стан задовільний;

- силосна яма № 3 (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ269) - технічний стан задовільний;

- сіносховище (літ. П) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ270) технічний стан незадовільний;

- склад будівельних матеріалів (літ. Т) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ271) технічний стан незадовільний;

- склад ПММ (літ. Г) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ272) технічний стан задовільний;

- склад їдальні (літ. Б) із погребом (літ. п/Б) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ274) технічний стан незадовільний;

- убиральня (літ. В) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ275) технічний стан незадовільний;

- ферма-роділка (конюшня) (літ. К) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ276) - технічний стан аварійний;

- майстерня на тракторній бригаді №2 (літ. Д) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ290) технічний стан задовільний;

- будинок механізаторів (літ. А) (реєстровий номер майна 00497236.12.ШОЯПШШ289) технічний стан задовільний.

Судом звернуто увагу на той факт, що оспорюваний договір укладено до змін у Законі "Про освіту", де викладено ч. 4 ст. 80, щодо заборони використання майна закладів освіти не за освітнім призначенням, у свою чергу згідно ч. 5 ст. 63 Закону (в редакції, що діяла на момент укладення договору) об`єкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно пов`язані з навчальним та науковим процесом, не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням. Водночас орендоване майно є фермою та відповідно до свого призначення не може використовуватися в освітніх цілях.

З огляду на викладене, оскільки нерухоме майно закладу освіти яке передане в оренду в своїй більшості незадовільного стану, а з наявних в матеріалах справи фотознімків вбачається що частина будівель є пошкодженими та зруйнованими суд вважає що в даному випадку має застосовуватись ч. 4 п. 29 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2020 р. № 483, якою фактично передбачено виключення в імперативній нормі ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту», де вказано, що обмеження не поширюються зокрема на оренду будівель, споруд, окремих приміщень та їх частин, іншого нерухомого майна, що перебуває в аварійному стані або не використовується у діяльності таких закладів та об`єктів протягом трьох років (для об`єктів площею менш як 500 кв. метрів) або п`яти років (для об`єктів площею, що становить 500 і більше кв. метрів), за умови, що це не погіршує соціально-побутових умов осіб, які навчаються або працюють у такому закладі або об`єкті.

Згідно ч.3 ст.215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Зважаючи на підстави позову, слід зазначити, що передача в оренду об`єктів нерухомості, які є державною та комунальною власністю, а також набуття права оренди на такі об`єкти, відносини між орендодавцями та орендарями, порядок укладення відповідного договору та його істотні умови регулюються Законом України "Про оренду державного та комунального майна".

Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 вказаного Закону визначено, що об`єктами оренди є нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств.

Окрім того, визначенням можливості користування державним нерухомим майном, саме з метою здійснення господарської діяльності, є погодження Міністерства освіти і науки України від 29.10.2015 № 1/11-15689, яке надало дозвіл як уповноважений орган управління на укладення договору оренди державного майна.

Також орендовані приміщення ніколи не використовувалися для забезпечення навчально-виховного процесу та технологічно не пов`язані з навчальним процесом, доказів, які б підтверджували факт віднесення орендованого майна до приміщень які використовуються для забезпечення навчально-виховного процесу та технологічно пов`язані з навчальним процесом, прокурором до матеріалів справи не надано.

Наведене, дозволяє суду зробити висновок, що визнання договору оренди і додаткової угоди №3 про внесення змін до нього недійсним на підставі ч. 4 ст. 80 Закону України «Про освіту» є безпідставними, а оспорюваний правочин укладений між відповідачами без порушення діючого законодавства.

З огляду на викладене у задоволенні заявлених керівником Жмеринської окружної прокуратури Вінницької області позовних вимог слід відмовити.

Заявлене відповідачем-2 клопотання про застосування наслідків недійсності правочину судом відхиляється як безпідставне оскільки договір недійсним в судовому порядку не визнано.

У п. 58 рішення Європейського суду з прав людини від 10.02.2010 "Справа "Серявін та інші проти України"" (Заява N 4909/04) зазначено, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії", №37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії", № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Окрім того, господарський суд, при вирішення даної справи враховує висновки, наведені Європейським судом з прав людини у справі "Проніна проти України", яким було вказано, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З урахуванням висновків, до яких дійшов суд при вирішенні даного спору, суду не вбачається за необхідне надавати правову оцінку кожному із доводів, наведених учасниками судового процесу в обґрунтування власних правових позицій.

Згідно вимог ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Разом з тим, ст. 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Враховуючи викладене позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Щодо заявленої відповідачем2 позовної давності суд зазначає наступне.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Отже, перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення.

Разом з тим, судом визнано не обґрунтованими вимоги прокурора, з огляду на це відсутні підстави застосування до спірних правовідносин положення статті 267 ЦК України.

В зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у відповідності до ст. 129 ГПК України, залишаються за прокуратурою.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 7, 8, 10-15, 18, 42 45, 46, 73, 74, 76-80, 86, 91, 113, 118, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 252, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. В позові відмовити повністю.

2. Судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви залишити за прокуратурою.

3. Примірник повного судового рішення направити учасникам в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення (ч.1 ст.256 ГПК України).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано (ч.1 ст.241 ГПК України).

Апеляційна скарга подається у порядку, визначеному ст. 256, 257 ГПК України.

Повне рішення складено 17 лютого 2025 р.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи