Рішення

від 17.02.2025 по справі 904/5191/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 Справа № 904/5191/24за позовом 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C, Об`єднані Арабські Емірати

до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС", м. Дніпро

про стягнення заборгованості

Суддя Ярошенко В.І.

Без участі (повідомлення) представників сторін

ПРОЦЕДУРА

3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС", в якому просить суд стягнути заборгованість за контрактом № 20231114CSO від 14.11.2023 у загальній сумі 27 886 доларів США, що еквівалентно 1 155 541, 45 грн.

Ухвалою суду від 03.12.2024 позовну заяву залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом 7 днів з дня вручення ухвали суду усунути недоліки позовної заяви, а саме надати суду докази надсилання на поштову адресу відповідача позову з додатками (поштовий опис вкладення з поіменним переліком предметів).

11.12.2024 від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою суду від 16.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 904/5191/24, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, встановлено учасникам справи процесуальні строки на подання відзивів, заяв та клопотань, зокрема встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву, з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Статтею 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Суд наголошує на тому, що зі своєї сторони ним здійснені всі необхідні заходи щодо належного повідомлення учасників справи про розгляд цієї справи.

Згідно із частинами 2, 3 статті 120 Господарського процесуального суду України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Пунктом 10 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" встановлено, що в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) містяться відомості про юридичну особу, зокрема, щодо її місцезнаходження. Ухвала суду від 16.12.2024 надіслана відповідачу на його адресу, вказану в ЄДР, а саме: 49049, Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Добровольців, буд. 15, кв. 3.

Відповідно до положень частини 6 статті 242 Господарського процесуального суду України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

При цьому, частина 7 статті 120 Господарського процесуального суду України зобов`язує учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

07.01.2025 на адресу суду повернувся направлений відповідачу конверт із копією ухвали суду від 16.12.2024, до якого відділенням поштового зв`язку додано довідку про причину невручення поштового відправлення - "адресат відсутній за вказаною адресою".

Вказаний факт свідчить про належне повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі та можливість подання до суду заяв по суті справи.

Відповідно до частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною 2 статті 178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

В порядку статті 240 Господарського процесуального кодексу України судом прийнято рішення у справі.

Позиція позивача, викладена у позовній заяві

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на порушення відповідачем зобов`язань за контрактом № 20231114CSO від 14.11.2023 в частині своєчасної поставки товару та актом заліку взаємних вимог від 07.12.2023 в частині повернення попередньої оплати та сплати штрафних санкцій.

Позиція відповідача

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на подання відзиву на позов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

14.11.2023 між 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C (далі покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС" (далі продавець) укладено контракт № 20231114CSO.

За умовами вказаного контракту, сторонами погоджено поставку товару: олія соняшникової нерафінованої (сира); походження: Україна; клас: зазначається в специфікації якості нижче; кількість: 504 метричних тон +/- 10% за оцінкою покупця та за контрактною оцінкою; ціна: 680 USA за метричну тону, на умовах FCA Кривий Ріг; період поставки: з 15 листопада по 30 листопада 2023 року, обидві дати включені; умови оплати: 5 % передоплата згідно інвойсу продавця, 95 % вартості товару оплачується протягом 1 банківського дня після відвантаження і пред`явлення копії документів: комерційний інвойс, СМR, Сustom declaration.

На виконання вказаного контракту, 14.11.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС" виставлено покупцю інвойсу INV 001/1 на суму 342 720 USD.

15.11.2023 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C сплачено на рахунок продавця Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС" 17 136 USD (5 % передоплата згідно інвойсу продавця), що еквівалентно 709 093, 66 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 1111511238226453 від 15.11.2023.

Враховуючи те, що відповідачем належним чином не виконані зобов`язання щодо поставки товару в погоджені сторонами строки, сторони дійшли згоди скласти та підписати акт заліку взаємних вимог від 07.12.2023.

За умовам якого, сторонами анульовано контракт № 20231114CSO від 14.11.2023 за взаємною згодою сторін (п. 1 акта).

Заборгованість ТОВ "АЛ-ФУДС" перед 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C становить 27 886 дол. US (п. 2 акта).

Сума складається з отриманої попередньої оплати за інвойсом INV 001 від 14.11.2023, у розмірі 17 136 дол. та 10 750 дол. US штрафні санкції за простій транспорту (п. 3 акта).

Сторони погодилися провести розрахунки за анульованим контрактом, без подальшого висування штрафних вимог за невиконання зобов`язань (п. 4 акта).

Однак, відповідачем не виконані належним чином зобов`язання погоджені актом заліку взаємних вимог від 07.12.2023 у зв`язку з чим заборгованість відповідача на час розгляду справи складає у розмірі 27 886 дол. USA, що еквівалентно 1 155 541, 45 грн.

Доказів оплати в повному обсязі вказаної заборгованості сторонами до матеріалів справи не надано.

Зазначені обставини і стали причиною звернення позивача до суду з даними позовом, в якому позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 27 886 дол. USA, що еквівалентно 1 155 541, 45 грн.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Щодо правовідносин сторін

Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

З огляду на наявний в матеріалах справи договір та обставини справи, між позивачем та відповідачем виникли правовідносини з поставки товару.

Щодо суми заборгованості

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші угоди.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. (стаття 626 Цивільного кодексу України).

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського Кодексу України (далі ГК - України) суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цім Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 691 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Договір купівлі-продажу є оплатним, відтак одним із основних обов`язків покупця є оплата ціни товару. Ціна - грошове відображення вартості товару за його кількісну одиницю. Ціна товару, як правило, визначається у договорі за згодою сторін.

Згідно статті 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу; у разі невиконання покупцем обов`язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу; якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи підтверджується перерахування позивачем на рахунок відповідача передоплати вартості товару у розмірі 17 136 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 1111511238226453 від 15.11.2023.

Докази поставки товару відсутні, відповідачем не надані, як і відсутні докази повернення відповідачем позивачу суми сплаченої попередньої оплати.

Доказів на підтвердження поставки оплаченого позивачем товару відповідачем не надано.

З огляду на те, що відповідно до вимог контракту № 2023 20231114CSO від 14.11.2023 поставка товару мала бути здійснена протягом 15 листопада по 30 листопада 2023, строк виконання відповідачем своїх зобов`язань є таким, що настав.

Крім того, сторонами підписано акт заліку взаємних вимог від 07.12.2023, за умовами якого сторонами погоджено ануляцію контракту № 20231114CSO від 14.11.2023 і визначено розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС", що склала 27 886 дол. US, з яких: 17 136 дол. US - попередня оплата за інвойсом INV 001 від 14.11.2023; 10 750 дол. US штрафні санкції за простій транспорту.

За таких обставин, вимога позивача про стягнення заборгованості у розмірі 27 886 доларів США, що еквівалентно 1 155 541, 45 грн є обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню..

Щодо наявності підстав для розгляду справи господарським судом

Згідно зі ст. 366 ГПК України підсудність справ за участю іноземних суб`єктів господарювання визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Питання, що виникають у сфері приватноправових відносин з іноземним елементом (хоча б один учасник правовідносин є іноземцем, особою без громадянства або іноземною особою; об`єкт правовідносин розташований на території іноземної держави; юридичний факт, який впливає на виникнення, зміну або припинення правовідносин, мав чи має місце на території іноземної держави), у тому числі й питання підсудності судам України справ з іноземним елементом, вирішуються згідно із Законом України "Про міжнародне приватне право".

Закон України "Про міжнародне приватне право" визначає приватноправові відносини як відносини, які ґрунтуються на засадах юридичної рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності, суб`єктами яких є фізичні та юридичні особи.

Іноземні суб`єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов`язки, що і суб`єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 ГПК України).

Відповідно до ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, зокрема, якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення, або знаходиться філія або представництво іноземної юридичної особи - відповідача.

Господарський суд може порушити провадження в справі у випадку наявності у зовнішньоекономічному договорі арбітражної угоди, якщо визначить, що така угода є недійсною, втратила чинність або не може бути виконана (пункт 3 статті 2 Конвенції про визнання та виконання іноземних арбітражних рішень (Нью-Йорк, 1958).

Нью-Йоркська конвенція 1958 року передбачає, що кожна договірна держава визнає арбітражну угоду, за якою сторони зобов`язуються передавати до арбітражу всі або будь-які суперечки, які виникають або можуть виникнути між ними у зв`язку з якими-небудь конкретними договірними або іншими правовідносинами, об`єкт яких може бути предметом арбітражного розгляду. Зазначений обов`язок визнання арбітражної угоди вимагає від суду також тлумачити будь-які неточності в тексті арбітражної угоди та розглядати сумніви щодо її дійсності, чинності та виконуваності на користь її дійсності, чинності та виконуваності (принцип імунітету та автономії арбітражної угоди).

У пункті 113 Керівництва Секретаріату ЮНСІТРАЛ по Нью-Йоркській конвенції 1958 року зазначено, що стосовно арбітражної угоди суди визначили, що вона не може бути виконана, якщо арбітражна угода мала "патологічний характер", головним чином у таких випадках: і) якщо положення арбітражної угоди були складені нечітко і не містили достатньо вказівок, які б дали змогу перейти до арбітражного розгляду, та іі) якщо в арбітражній угоді призначалася арбітражна установа, якої не існує. Але суди також можуть застосовувати підхід, спрямований на сприяння арбітражному розгляду, тобто тлумачити нечіткі чи непослідовні формулювання арбітражних угод таким чином, щоб підтримати ці угоди. Перевагу необхідно надавати наміру сторін врегулювати спір в арбітражному порядку.

Таким чином, суд має тлумачити незначні помилки та неточності у назві арбітражних установ, зазначених в арбітражній угоді, на користь міжнародного комерційного арбітражу. Однак, вирішення питання про можливість/неможливість виконання арбітражної угоди у зв`язку з наявністю помилок у найменуванні арбітражної установи є дискрецією суду, який ухвалює рішення з урахуванням усіх обставин справи. Тобто лише суд, до якого подано позов з питання, що є предметом арбітражної угоди, під час розгляду клопотання про припинення провадження у справі та направлення сторін до арбітражу повинен вирішити питання дійсності, чинності та виконуваності арбітражної угоди.

Зазначені принципи закладені, як у міжнародному, так і національному законодавстві. При цьому арбітражна угода, в будь-якому її вигляді (арбітражне застереження, третейський запис або арбітражний договір) є передумовою для передачі спору між сторонами для вирішення визначеній ними арбітражній установі, а також його розгляду за правилами і в порядку, встановленому в цією установою або визначеному за договором між сторонами. Виражена в арбітражній угоді воля сторін повинна чітко визначати компетентний арбітраж, в тому числі, у випадку домовленості між сторонами розгляд спору ad hoc.

При цьому арбітражна угода за своєю правовою природою є автономною по відношенню до інших умов договору та повинна розглядатись незалежно від їх виконання.

Разом з тим, арбітражна угода не може розглядатись як імунітет від регулювання державою відносин, що пов`язані з укладанням та виконанням договорів, або як спосіб уникнення від вирішення спорів, що виникають між сторонами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28.08.2018 р. у справі № 906/493/16, уточнивши висновки Верховного Суду України, викладені у постанові від 18.10.2017 р. у справі № 910/8318/16, зокрема, зазначила, що суд може визнати угоду такою, що не може бути виконана, внаслідок істотної помилки сторін у назві арбітражу, до якого передається спір ( направлення до неіснуючої арбітражної установи ), за умови відсутності в арбітражній угоді вказівки на місце проведення арбітражу чи будь-яких інших положень, які б дали змогу встановити дійсні наміри сторін щодо обрання певної арбітражної установи чи регламенту, за яким має здійснюватися арбітражний розгляд. У разі невизначеності арбітражної установи сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох арбітражних установ для того, щоб вони вирішили питання щодо своєї компетенції стосовно цього спору.

Як установив суд попередньої інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "АЛ-Фудс" та 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C укладено контракт № 20231114CSO від 14.11.2023.

Згідно з умовами контракту, у разі невиконання зобов`язань сторони застосовують положення англійського права та проформи GAFТА № 78 UA.

Усі спори, розбіжності чи вимоги, які виникають із цього договору або у зв`язку з ним, у тому числі щодо його укладення, тлумачення, виконання, порушення, припинення чи недійсності, передається на розгляд до арбітражу GAFТА у Лондоні відповідно до Арбітражного регламенту GAFТА 125, чинного на дату цього контракту, як детально викладено у проформі 78 UA GAFТА, яку додано до цього документу. Арбітраж регулюється англійським правом.

Таким чином, позивач та відповідач під час укладення даного контракту погодили, що в разі недосягнення домовленостей усі спори підлягають вирішенню у Лондоні, Англія за правилами GAFTA 125.

В позовній заяві позивач зазначає, що викладене не можна вважати арбітражним застереженням і не можливо виконати оскільки: в тексті контракту наявні неточності; не визначено найменування арбітражного суду; не визначено місце проведення арбітражу; не визначено кількість арбітрів, що взагалі унеможливлює вирішення спору; не встановлено право, яке саме матеріальне право регулює цей договір; не встановлено мови арбітражного розгляду спору чи англійська, чи українська, чи російська.

Зі змісту контракту вбачається, що сторони не вказали арбітражну установу, її назву, на розгляд якої може бути передано спір однією із сторін. Сторони послалися в контракті лише на Арбітражні Правила GAFTA № 125, які використовуються в англійському законі при розгляді спору арбітражним судом.

Позивачем встановлено, що Арбітраж Міжнародної асоціації торгівлі зерном і кормами, зареєстровано 31.03.1971 р., реєстраційний номер 01006456, має юридичну адресу: 9 Lincoln's Inn Fields, London, WC2A3BP. Назва цієї Асоціації англійською мовою - GRAIN AND FEED TRADE ASSOCIATION (THE). Такої назви - GRAIN AND FEED TRADE ASSOCIATION (THE), або назви іншої міжнародної арбітражної установи контракт, який визначає порядок арбітражного врегулювання спорів, не містить. Відсутність у контракті інформації про назву арбітражної установи не дає можливості визначити до якого саме арбітражу має звертатися сторона.

У разі невизначеності арбітражної установи, сторона арбітражної угоди не має обов`язку перед зверненням до компетентного державного суду звертатися до однієї чи декількох установ для того, щоб вони вирішили питання своєї компетенції стосовно цього спору.

Крім того, суд враховує, що арбітражна угода повинна передбачати не тільки зазначення місця розгляду спору, а й процедурні питання за якими здійснюється його розгляд (арбітражний регламент). Також сторони додатково можуть визначити мову розгляду, компетентний орган, кількість арбітрів та принципи їх визначення. Подібні позиції закріплені, зокрема, в статті 1 Арбітражного регламенту ЮНСІТРАЛ.

Суд звертає увагу на те, що згода на передачу спору третейському суду, у вигляді погодженому сторонами, не дає можливості визначити третейський суд, який є повноважним для розгляду спору, визначити порядок його формування, в тому числі ad hoc, а також порядок розгляду цього спору, що є ознаками "патологічного характеру" такої угоди.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає про неможливість виконання вказаної арбітражної угоди та наявності підстав для розгляду справи господарським судом.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору у розмірі 17 333, 12 грн за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Позивачем заявлено вимоги про розподіл витрат на професійну правничу допомогу, яку викладено в прохальній частині позовної заяви, в порядку частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з положеннями частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне відкласти вирішення питання про розподіл таких витрат.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 165, 178, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛ-ФУДС" (49049, Дніпропетровська область, м. Дніпро, провулок Добровольців, буд. 15, кв. 3, код ЄДРПОУ 43504950) на користь 3FG INTERNATIONAL TRADING L.L.C (1749320, Baniyas road, Deira, P.O. Box: 777, Dubai, UAE) заборгованість у розмірі 27 886 доларів США, що еквівалентно 1 155 541, 45 грн та витрати зі сплати судового збору в розмірі 17 333, 12грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Відкласти вирішення питання про розподіл витрат сторін на професійну правничу допомогу до моменту подання ним доказів понесення цих витрат у порядку, передбаченому частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя В.І. Ярошенко