Рішення

від 17.02.2025 по справі 904/5598/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.02.2025 Справа № 904/5598/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Кеся Н.Б.

за позовом Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", м.Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м.Дніпро

про стягнення збитків у розмірі податку на додану вартість, право на віднесення якого до податкового кредиту втрачено позивачем

Представники сторін в судове засідання не викликались

СУД ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовних вимог

Дочірнє підприємство "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-Позивач) 24.12.2024 року звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі-Відповідач), в якому просить суд стягнути з Відповідача на свою користь збитки в сумі 263197,44 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 3947,96 грн.

В обґрунтування позову Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки автомобільного палива за паливними картками №595/НГБ від 09.08.2023 року

За подання позову Позивач сплатив судовий збір на суму 3947,96 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №0000017655 від 06.12.2024 року.

2. Процесуальні питання, вирішені судом

26.12.2024 року ухвалою суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Відповідач заперечення щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та без виклику сторін не подав.

Ухвала суду від 26.12.2024 була направлена судом до електронного кабінету Відповідача, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (арк.с. 132), а також була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до яких є вільним, цілодобовим і безкоштовним.

З огляду на наведене, суд вважає, що Відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки судом було виконано всі покладені на нього обов`язки з повідомлення про розгляд справи.

3. Позиції інших учасників справи

Заперечення проти позову від Відповідача не надійшли.

4. Обставини, встановлені судом під час розгляду справи по суті

09.08.2023 року між Дочірнім підприємством "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі-Постачальник) укладено Договір поставки автомобільного палива за паливними картками №595/НГБ (далі-Договір).

Відповідно до умов Договору:

1.1. На умовах цього Договору Постачальник зобов`язується організувати та забезпечити безперебійну поставку автомобільного палива за паливними картками, а саме: Нафта і дистиляти (код 09130000-9 за ДК 021:2015)(Дизельне паливо для 12 автопатрулів), (надалі іменується - Товар, або паливно-мастильні матеріали, або паливо, або скорочено ПММ), а Покупець зобов`язується оплатити та прийняти у власність Товар на умовах, передбачених цим Договором.

1.2. Під партією Товару сторони розуміють Товари в кількості та асортименті, передані Покупцю на умовах цього Договору.

1.3. Найменування, кількість (обсяг), ціна за одиницю виміру ПММ, визначаються у специфікації, яка є невід`ємним додатком до цього Договору - Додаток №1 (далі -Специфікація).

2.7. Право власності на ПММ, вказані у Специфікації, виникає у Покупця в день підписання видаткової накладної на товар та акту приймання-передачі паливних карток (видаткової накладної).

2.19. Постачальник підтверджує своє зобов`язання зі складання та належного оформлення податкових накладних відповідно до вимог чинного законодавства України та зобов`язується здійснювати їх реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН) у відповідності з чинним податковим законодавством України, але не пізніше ніж за один день до закінчення граничного терміну реєстрації, передбаченого Податковим кодексом України.

3.1. Загальна вартість Договору становить 1 579 184,64 грн, у тому числі ПДВ (20%) 263197,44 грн. Найменування, кількість (обсяг), ціна за одиницю ПММ, загальна вартість (сума Договору) визначаються у Специфікації, яка є невід"ємним додатком до цього договору - Додаток№1.

7.1. Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками сторін (за наявності) і діє до 30.06.2024р., а в частині розрахунків - до повного їх виконання.

Позивач та Відповідач підписали Додаток №1 до Договору від 09.08.2023 року №595/НГБ (арк.с. 33), в якому визначили Специфікацію на поставку автомобільного палива, а саме: "Нафта і дистиляти" (код 09130000-9 за ДК 021:2015) (Дизельне паливо для 12 автопатрулів), зокрема - дизельне паливо - 33232 літрів, вартість з ПДВ 1 579 184,64 грн.

Отже, на виконання умов Договору Відповідачем було поставлено Позивачу товар на загальну суму 1 579 184,64 грн., в т.ч. ПДВ 20% - 263197,44 грн, що підтверджується видатковою накладною від 10.08.2023 № 0031/10000776 (арк.с. 52).

На підставі рахунку - фактури № 0031/1001649 від 10 серпня 2023 року (арк.с. 51) Позивачем 15 серпня 2023 року сплачено 1 579 184,64 грн у тому числі, ПДВ на суму 263 197,44 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 0000009819 від 15 серпня 2023 року (арк.с. 53).

Проте, в порушення вимог норм статті 201 Податкового кодексу України до часу звернення Позивача до суду, Відповідачем не здійснено реєстрацію податкової накладної з податку на додану вартість (ПДВ) на суму 263 197,44 грн за цим платежем та фактом постачання товару в Єдиному реєстрі податкових накладних (ЄРПН), у зв`язку з чим порушено право Дочірнього підприємств "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" на податковий кредит в сумі 263 197,44 грн.

Доказів погашення суми збитків Відповідач на час розгляду справи суду не надав.

5. Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при прийнятті рішення

Згідно зі статтею 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до статті 225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

- вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

- додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною;

- неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною;

- матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Законом щодо окремих видів господарських зобов`язань може бути встановлено обмежену відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов`язань.

Відшкодування збитків є однією із форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною саме в силу правил статті 22 ЦК України, оскільки частиною першою визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Тобто порушення цивільного права, яке потягнуло за собою завдання особі збитків, саме по собі є основною підставою для їх відшкодування.

Кредитор, який вимагає відшкодування збитків, має довести: неправомірність поведінки особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, що є обов`язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки завдавана школи; вина завдавана шкоди, за виключенням випадків, коли в силу прямої, вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини. З іншого боку, боржник має право доводити відсутність своєї вини (ст. 614 ЦК України).

Наведені висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 року у справі №750/8676/15-ц.

Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність усіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправна поведінка; збитки; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та завданими збитками; вина. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи.

Під шкодою (збитками) розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи та завданою шкодою є обов`язковою умовою відповідальності, яка передбачає, що шкода стала об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди.

Виходячи з наведеного та в силу статті 74 ГПК України, саме на Позивача покладається обов`язок доведення факту спричинення збитків, обґрунтувати їх розмір, довести безпосередній причинний зв`язок між правопорушенням та заподіянням збитків і розмір відшкодування. Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення зв`язку між протиправною поведінкою та збитками потерпілої сторони.

У постанові Верховного суду у складі палати для розгляду справ щодо корпоративних прав та цінних паперів Касаційного господарського суду від 07.06.2023 у справі №916/334/22 висловлено правову позицію про те, що хоча обов`язок відповідача зареєструвати податкову накладну (розрахунок коригування до податкової накладної) є обов`язком платника податку у публічно-правових відносинах, але у разі визначення такого обов`язку у господарському договорі такий обов`язок стає також господарсько-договірним зобов`язанням перед позивачем, і саме невиконання цього обов`язку може завдати покупцю збитків.

Також Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду висловилася у постанові від 03.08.2018 у справі №917/877/17 про те, що є прямий причинно-наслідковий зв`язок між бездіяльністю Відповідача щодо виконання визначеного законом обов`язку зареєструвати податкові накладні та неможливістю включення сум ПДВ до податкового кредиту Позивача, а також, відповідно, зменшення податкового зобов`язання на зазначену суму, яка фактично є збитками цієї особи. Отже, наявні усі елементи складу господарського правопорушення.

Таким чином, у аналогічних правовідносинах відсутність факту реєстрації податкової накладної, підтверджена за допомогою належних та допустимих доказів, свідчить про наявність усіх елементів складу господарського правопорушення.

Доказами відсутності реєстрації є дані ЄРПН.

Відповідно до п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (далі - ПК), податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.1 ст. 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

За приписами п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/ розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних / розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше: ніж через 36ч5 календарних днів з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне; або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. У разі порушення продавцем товарів/послуг граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв`язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.

Відповідач є відповідальним за подання відповідних копій документів та/або пояснень, необхідних для підтвердження законності господарської операції та для реєстрації податкових накладних, а також є відповідальним за оскарження рішень контролюючих органів щодо зупинення/відмови у реєстрації податкових накладних. Відсутність оскарження з боку Відповідача рішення контролюючого органу щодо відмови у реєстрації вищезазначених податкових накладних, фактично унеможливило отримання Позивачем податкового кредиту відповідно до п.198.6 ст.198 ПК України.

Отже, враховуючи наведені норми права та умови укладеного між сторонами договору, а також те, що порушення Відповідача позбавило Позивача права включити суми ПДВ до складу податкового кредиту та, відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов`язання на суму 263 197,44 грн, Позивач поніс збитки.

6. Висновкигосподарського суду за результатам вирішення спору

Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 263 197,44 грн основного боргу - є обґрунтованими, підтвердженими належними доказами і тому підлягають задоволенню.

За результатами вирішення спору судові витрати щодо судового збору у справі покладаються повністю на Відповідача відповідно до ст. 129 ГПК України.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (49600, м.Дніпро, вул.Мандриківська, будинок 47, офіс 206/2, код ЄДРПОУ 39821153) на користь Дочірнього підприємства "Нафтогазбезпека" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (01015, м.Київ, вул.Лейпцизька, буд. 15, (Печерський район), код ЄДРПОУ 32253350) збитки в сумі 263 197,44 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3947,96 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (частина 1 статті 256 ГПК України).

Згідно з частиною 2 статті 256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення складено 17.02.2025

Суддя Н.Б. Кеся