Рішення

від 31.01.2025 по справі 906/171/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,

e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ 03499916

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" січня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/171/24

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Соловей Л.А.

за участю секретаря судового засідання: Васильєвої Т.О.,

за участю представників сторін:

від позивача: Гамей В.В., ордер серія АВ №1114880 від 01.02.2024 (в режимі

відеоконференції);

від відповідача: Сіра А.В., ордер серія АМ №1070824 від 28.12.2023;

з перервами в судових засіданнях з 16.12.2024 до 29.01.2025 та з 29.01.2025 до 31.01.2025, відповідно до ч.2 ст.216 ГПК України,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ИНТЕРНЕШНЛ ГРУПП" (м.Київ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" (м.Звягель Житомирської області)

про стягнення 6 913 813,54грн (з урахуванням заяви представника позивача від 25.11.2024 про відмову від частини позовних вимог).

12.02.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю "АС ИНТЕРНЕШНЛ ГРУПП" звернулось до Господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" 9 994 277,40грн заборгованості, яка виникла на підставі агентського договору №01/04/2022 від 01.04.2022, з яких: 8 740 692,63грн основного боргу, 172 861,78грн інфляційних нарахувань, 87 258,79грн 3% річних та 993 464,20грн пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань в частині оплати вартості наданих послуг, які виникли на підставі Агентського договору №01/04/2022 від 01.04.2022.

Ухвалою суду від 10.05.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 17.06.2024.

У відзиві на позовну заяву від 31.05.2024 представник відповідача проти позову заперечила та зазначила, що незрозумілим є розрахунок сум, заявлених до стягнення з урахуванням вимог агентського договору та який відсоток (моржа) закладена позивачем, оскільки ні в рахунках, ні в актах приймання-передачі робіт (надання послуг) ні в звіті до актів здачі приймання-робіт не зазначено, які саме послуги за агентським договором було надано із зазначенням формули розрахунку наданих послуг та зазначених сум за 2 квартал 2023 року. Крім того, вказані акти не були підписані зі сторони відповідача, а було надано відмову у їх підписані з посиланням на те, що єдиним засновником та учасником позивача є громадянин ОСОБА_1 , який має громадянство російської федерації та з лютого 2022 року не перебуває на території України. Також зазначає, що з березня 2022 року товариство не може виконувати жодних зобов`язань перед позивачем в силу встановленої на законодавчому рівні заборони виконувати будь-які грошові зобов`язання перед юридичними особами, де єдиним засновником є громадянин російської федерації. Також вказує, що умовами договору не встановлено строку, протягом якого відповідач має підписати акт виконаних робіт, а строк виконання зобов`язань по оплаті відраховується від події - факту підписання сторонами акту виконаних робіт, відтак моментом прострочення зобов`язань за спірними правовідносинами мав бути момент пред`явлення вимоги за ст.530 ЦК України та встановлення 7 денного строку для виконання такого зобов`язання. В даному випадку, позивачем така вимога не надсилалася та кінцевий строк виконання зобов`язань по оплаті за вищевказаними актами, які не відписані відповідачем, не встановлювався. Вважає, що моментом такої вимоги є подання даного позову до суду, тому нарахування позивачем пені, інфляційних та 3% річних з розрахунку періодів з 06.09.2023 до 01.02.2024 є безпідставним (т.2, а.с.173-178).

14.06.2024 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів (т.2, а.с.207-209).

17.06.2024 представник позивача подав відповідь на відзив, у якій заперечив проти доводів відповідача та зазначив, що з наведених позивачем специфікацій, що підтверджують узгодження контролю об`ємів замовлення, строків оплати та факту відвантаження між відповідачем та покупцями чітко вбачається, що вони були укладені між сторонами договірних відносин вже після укладення Агентського договору, що відповідає умовам Агентського договору та хронологічній послідовності. Позивачем разом з актами наданих послуг надсилались відповідачу і звіти до них, у яких було розширено описано зміст та характер проведеної позивачем роботи. Крім того, до позовної заяви були долучені копії актів, які оплачені відповідачем, тобто відповідачем раніше не заперечувався факт надання позивачем агентських послуг щодо взаємодії з покупцями, договори з якими були укладені відповідачем раніше. Також вказав, що твердження відповідача щодо наявності у засновника позивача паспорта громадянина російської федерації не підтверджується відповідними доказами. Крім того, з посиланням на постанову Верховного Суду від 17.08.2021 у справі №910/16308/20 зауважив, що якщо замовник не підписав акт та не висловив заперечення щодо виконаних робіт, то такі роботи вважаються прийнятими. Реальне виконання зі сторони позивача відбулося, акти бути направлені, а тому відповідач мав належним чином їх прийняти та підписати, чого останнім зроблено не було, а його твердження про зворотнє, вказують лише на його недобросовісну та суперечливу поведінку (т.2, а.с.211-218).

Ухвалою суду від 17.06.2024 клопотання представника позивача від 14.06.2024 про витребування доказів задоволено частково: витребувано у ТОВ "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" інформацію щодо отримання оплати згідно видаткових накладних та специфікації, зокрема, згідно: видаткової накладної №СГП00000116 від 23.05.2023, видаткової накладної №СГП00000117 від 23.05.2023, видаткової накладної №СГП00000126 від 30.05.2023, видаткової накладної №СГП00000190 від 25.07.2023, видаткової накладної №СГП00000191 від 25.07.2023, специфікації № Ф 2023/3 від 03.08.2023 додатку №40 від 03.08.2023 року до договору №01/07/20 поставки продукції від 01 липня 2020 року, видаткової накладної №СГП00000078 від 05.04.2023, видаткової накладної №СГП00000108 від 11.05.2023, видаткової накладної №СГП00000189 від 14.07.2023, специфікації № Х2023/3 від 03.08.2023 додатку №25 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки Продукції від 09.10.2020, специфікації № М 2023/3/2 від 03.08.2023 додатку №26 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2020, видаткової накладної №СГП00000148 від 19.06.2023, видаткової накладної №СГП00000178 від 04.07.2023, специфікації №3 від 14.04.2023 додатку №8 до контракту №08/2021 від 27.08.2021, специфікації № 4 до контракту № AZ071122 від 07.11.2022; продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, по 08.08.2024 (включно); відкладено підготовче засідання на 30.07.2024.

18.07.2024 від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив (т.3, а.с.1-12).

23.07.2024 від представника позивача заява про збільшення розміру позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 654 043,60грн, з яких: 8 740 692,63грн сума основного боргу; 2 149 576,03грн пеня; 552 570,32грн інфляційні нарахування; 211 204,67грн 3 % річних (т.3, а.с.61-63).

29.07.2024 від представника відповідача надійшла заява про виклик свідка (т.3, а.с.76-78).

29.07.2024 від представника позивача надійшли додаткові пояснення у справі (т.3, а.с.81-87).

У судовому засіданні 30.07.2024 оголошено перерву до 23.09.2024, відповідно до ч.5 ст.183 ГПК України.

23.09.2024 на адресу суду надійшов відзив на заяву про збільшення позовних вимог, у якому відповідач заперечує проти задоволення збільшених позовних вимог (т.3, а.с.95-97).

23.09.2024 від представника відповідача надійшло клопотання про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 90% (т.3, а.с.102-114).

Ухвалою суду від 23.09.2024 прийнято до розгляду заяву представника позивача від 23.07.2024 про збільшення розміру позовних вимог, в частині стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 11 654 043,60грн, з яких: 8 740 692,63грн сума основного боргу; 2 149 576,03грн пеня; 552 570,32грн інфляційні нарахування; 211 204,67грн 3 % річних; закрито підготовче провадження та призначено справу №906/171/24 до судового розгляду по суті на 28.10.2024.

На адресу суду через систему "Електронний суд" 21.10.2024 від представника позивача надійшло заперечення від 18.10.2024 на клопотання представника відповідача про зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій та заява від 18.10.2024 про залишення без розгляду частини позовних вимог, в частині стягнення: 1 044 624, 86грн основного боргу, яка складається виключно з сум податку на додану вартість, включених у суму актів здачі-приймання виконаних робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 року, №4/23 від 22.08.2023 року, №5/23 від 18.12.2023 року та відповідних рахунків; 904 642,70грн пені; 63 695,03грн інфляційних нарахувань; 25 989, 79грн 3 % річних. В даній заяві представник позивача також просить суд повернути ТОВ "АС ИНТРНЕШНЛ ГРУПП" з Державного бюджету України суму сплаченого судового збору в розмірі 30 584,28грнт (т.3, а.с.201-206; 209-211).

В судовому засіданні 28.10.2024, розглянувши заяву представника позивача від 18.10.2024 про залишення частини позовних вимог без розгляду та повернення судового збору, господарський суд протокольною ухвалою вирішив задовольнити її частково; залишив без розгляду позовні вимоги в частині стягнення з ТОВ фірми "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" 1 044 624, 86грн основного боргу; 904 642,70грн пені; 63 695,03грн інфляційних нарахувань; 25 989, 79грн 3 % річних; відмовив представнику позивача у задоволенні заяви від 18.10.2024 в частині повернення судового збору, сплаченого при поданні позову.

В судовому засіданні 28.10.2024 розпочато розгляд справи по суті та оголошено перерву до 25.11.2024, згідно з ч.2 ст. 216 ГПК України.

25.11.2024 від представника позивача надійшла заява про відмову від частини позовних вимог (т.3, а.с.241-245).

Ухвалою суду від 25.11.2024 постановлено заяву представника позивача від 25.11.2024 про відмову від частини позовних вимог задовольнити; прийняти відмову від позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 982 540,52грн; закрити провадження у справі №906/171/24 в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 1 982 540,52грн на підставі п.4 ч.1 ст.231 ГПК України; здійснювати подальший розгляд справи про стягнення заборгованості у розмірі 6 913 813,54грн, з яких: 5 713 527, 25грн сума основного боргу; 913 676,77грн пеня; 201 266,19грн інфляційні нарахування; 85 343,33грн 3%річних; відкласти розгляд питання щодо заяви представника відповідача від 29.07.2024 про виклик свідка до наступного судового засідання; відкласти розгляд справи по суті на 16.12.2024.

У судовому засіданні 16.12.2024 оголошено перерву до 29.01.2025, яку було продовжено до 13.01.2025; викликано для допиту в судове засідання з розгляду справи №906/171/24 по суті в якості свідка ОСОБА_2 .

На визначену судом дату у судове засідання з`явились представники сторін. Викликаний у судове засідання свідок не з`явився.

31.01.2025 від представника відповідача надійшла заява про часткове визнання позовних вимог в сумі основного боргу в розмірі 4 138 710,31грн, що складається з послуг наданих за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 та №4/23 від 22.08.2023 (т.4, а.с.16-17).

Представник позивача у судовому засіданні 31.01.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги визнала частково.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2022 між ТОВ "АС ИНТРНЕШНЛ ГРУПП" (позивач, агент) та ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" (відповідач, замовник) укладено агентський договір №01/04/22 (т.1, а.с.201-207), за умовами якого замовник надає агенту право представляти інтереси замовника як на території України, так і за кордоном, а агент зобов`язується за винагороду надавати замовнику послуги, від імені замовника, в його інтересах, під його контролем і за рахунок замовника в укладенні угод, а також їх зміні чи розірванні, сприяти їх укладенню та виконанню, бути його представником у відносинах із третіми особами та вчиняти інші дії за дорученням замовника (п.1.1. договору).

Відповідно до п.1.2. договору агент приймає на себе зобов`язання з комплексного маркетингового опрацювання іноземних фармацевтичних ринків (далі - ринки), визначення та аналізу ринків, конкурентного середовища, пошуку комерційно-ефективних фармацевтичних продуктів (далі - продуктів) для даних ринків, визначення асортименту продуктів та їх адаптації; виявлення і перевірки потенційних контрагентів; підготовки документів та проведення організації комплексу реєстраційних заходів, обраних для конкретного ринку продуктів, в тому числі підготовки і організації проведення дій фармацевтичної розробки нових продуктів, реєстрації лікарських засобів, впровадження у виробництво нових продуктів; організації просування і дистрибуції продуктів, пошуку партнерів, розробки цінової політики; узгодження між замовником і контрагентом об`ємів та асортименту виробництва зареєстрованих лікарських засобів за контрактом та поставку виробленої готової продукції в асортименті. Агент надає висновки щодо потенційних контрагентів, узгоджує з замовником комерційні пропозиції, веде перемовини з контрагентами щодо запропонованих умов та ціни поставки готової продукції, здійснює підготовку проектів договорів з питань співпраці щодо реєстрації лікарських засобів та контрактів на поставку готової продукції на умовах експорту, контролює оформлення супровідної документації, консультує замовника щодо порядку та ризиків ведення господарської діяльності з резидентами іноземних держав та резидентами на території України.

Згідно з п.1.3 договору замовник укладає зазначені договори та зовнішньоекономічні контракти з контрагентами за сприянням агента, від свого імені та за свій рахунок.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що замовник зобов`язаний виплачувати агенту винагороду за оплачену готову продукцію, яку замовник поставив контрагентам - суб`єктам господарської діяльності України та інших країн, за представництвом/участю агента протягом строку дії даного договору, в порядку та на умовах визначених в додатковій угоді до даного договору та після завершення даного договору в порядку та на умовах визначених в додаткових угодах до даного договору (п.4.1 договору)

Відповідно до п.4.2 договору замовник зобов`язаний виплачувати агенту винагороду за оплачену готову продукцію, яку замовник поставив контрагентам - суб`єктам господарської діяльності України та інших країн, за представництвом/участю агента протягом строку дії даного договору, в порядку та на умовах визначених в додатковій угоді до даного договору та після завершення даного договору в порядку та на умовах визначених в додаткових угодах до даного договору.

Замовник зобов`язаний виплачувати агенту винагороду в гривнях в розмірі узгодженому сторонами в додатках до даного договору та вказаному у відповідному акті прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг), шляхом безготівкового перерахунку грошових коштів на поточний рахунок агента. Підставою для нарахування винагороди агенту є підписаний сторонами акт прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) і надходження від контрагентів на розрахунковий рахунок замовника оплати за поставлені замовником продукти (п.п.4.2.-4.3. договору).

У п.4.4. договору сторони узгодили, що оплата винагороди агенту здійснюється замовником не пізніше 2 тижнів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг).

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2027, але в будь-якому випадку до повного виконання зобов`язань за цим договором (п. 10.1 договору).

01.04.2022 між замовником та агентом укладено додаткову угоду №1 до агентського договору (т.1, а. с. 212-214), у якій сторони визначили, що замовник отримує дохід не менше погодженої націнки від нетто-ціни кожного найменування готової продукції (конкретного продукту), що визначені в додатку до даного договору та відшкодування фактично понесених витрат з доставки та страхування, якщо умови поставки відрізняються від FCA (Інкотермс-2020) (п.3.1. додаткової угоди №1).

За п.3.2. додаткової угоди №1 агент отримує маржу (дохід), що залишається від вартості готової продукції понад націнку та фактично понесені замовником витрати, зазначені у п.3.1. за фактом проведеної покупцями (контрагентами) оплати поставленої продукції.

Пунктом 4 додаткової угоди №1 передбачено, що агент отримує ексклюзивне право продажу продуктів, організація реєстрації яких була їм проведена на фармацевтичних ринках (включаючи ринок України) протягом терміну дії цього договору. Перелік таких продуктів із зазначенням території дії такого ексклюзивного права продажу вказується в додатках до договору. У разі, якщо протягом 3 років агент не зможе організувати реєстрацію конкретного продукту у визначеній сторонами країні, агент втрачає ексклюзивне право на просування визначених продуктів на даній території, а замовник набуває право діяти на власний розсуд.

З матеріалів справи вбачається, що 22.08.2023 позивачем на адресу відповідача було надіслано лист №22082023/1 від 22.08.2023 до якого було долучено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 зі звітом, додатками та рахунком №42 від 22.08.2023 на оплату послуг зазначених у акті (т.2, а.с.59-108).

Згідно з актом та звітом до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з партнерами ТОВ "СІСТЕМ ФАРМ", а саме підписання специфікації на 2 квартал 2023 року, контроль об`ємів замовлення, строків оплати та факту відвантаження на 2 квартал 2023 року згідно:

- Специфікації №ФМ 2023/2/2 від 03.04.2023 (додаток 35 від 03.04.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020), поставка лікарського засобу ФАРМАКСИКАМ в кількості 18 815 пачок серія МЕ070423, Видаткова накладна № СГП00000116 від 23.05.2023;

- Специфікації №ФТ 2023/2/2 від 03.04.2023 (додаток 36 від 03.04.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020), поставка лікарського засобу ФАРМАЛІПОН ТУРБО в кількості 1 544 пачок серія ТС050423 та 1 544 пачок серія ТС060423. Видаткова накладна № СГП00000117 від 23.05.2023;

- Специфікації №Ф 2023/2 від 20.04.2023 (додаток 37 від 20.04.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020), поставка лікарського засобу ФАРМАЛІПОН в кількості 7 775 пачок серія ТА040523, Видаткова накладна № СГП00000126 від 30.05.2023.

Згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці Відповідача з партнером ТОВ "АСТРАФАРМ", а саме узгодження закупівель на 2023 рік, підписання поставочних специфікацій, контроль об`ємів замовлення, строків оплати та відвантаження на 2 квартал 2023 року згідно:

- Специфікації №М 2023/2 від 28.02.2023 (додаток 21 від 28.02.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2020), поставка лікарського засобу МЕЛСІ в кількості 18 497 пачок серія МЕ050323 та 18 720 пачок серії МЕ060323. Видаткова накладна № СГП00000078 від 05.04.2023.;

- Специфікації №X 2023/2 від 07.03.2023 (додаток 22 від 07.03.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2023); поставка лікарського засобу ХІТАРТ в кількості 6 912 пачок серія АС020423 та 4 601 пачок серії АС030423. Видаткова накладна № СГП00000108 від 11.05.2023.

Також згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з покупцями по реалізації лікарських засобів в Азербайджанській Республіці та Грузії, підписання поставочних специфікацій на 2 квартал 2023 року, контроль об`ємів замовлення, строків оплати та відвантаження на 2 квартал 2023 року згідно:

- Специфікації №3 від 14.04.2023 (додаток № 8 до контракту №08/2021 від 27.08.2021 з TOB "MEDEXPORT", м. Тбілісі, Грузія), поставка лікарського засобу TІO-LІPON- NOVOFARM в кількості 7 750 пачок серія ТА030523А, ВМД 23UA101090006776U5;

- Специфікації №2 від 16 травня 2023 року (додаток № 4 до контракту № AZ071122 від 07.11.2022 з TOB "VITAMER", м. Баку, Азербайджанська Республіка), поставка лікарського засобу ТІО-LIPON TURBO в кількості 1530 пачок серія ТС080623. ВМД 23UA101090008611U2.

Окрім того, згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію продажів відповідачем лікарського засобу ДЕКСМЕДЕТОМИДИН-НОВО в кількості 4 496 пачок серія КХ010523 в ТОВ "Торговий дім "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ". Видаткова накладна № СГП00000148 від 19.06.2023.

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №3 2З від 22.08.2023 склала 3 648 307,35грн (без ПДВ) та 4 377 968,82грн (з ПДВ).

Відповідач отримав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023р. зі звітом та додатками до нього 25.08.2023 (т.2, а.с.128-129), однак не повернув підписаний акт з його сторони та не сплатив кошти згідно виставленого рахунку.

До листа №22082023/1 від 22.08.2023 також було додано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 зі звітом та додатками, а також рахунок №44 від 22.08.2023р. на оплату послуг, зазначених у вказаному акті (т.2, а.с.109-127).

Згідно цього акту та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з партнером ТОВ "СІСТЕМ ФАРМ", а саме підписання поставочних специфікацій на 2 квартал 2023 року, контроль об`ємів замовлення та строків оплати на 3 квартал 2023 року, контроль відвантаження згідно:

- Специфікації №ФТ 2023/3 від 16.05.2023 (додаток 38 від 16.05.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020), поставка лікарського засобу ФАРМАЛІПОН ТУРБО в кількості 1 542 пачок серія ТС110623.- 120623.Видаткова накладна №СГП00000191 від 25.07.2023;

- Специфікації №ФМ 2023/3 від 16.05.2023 (додаток 39 від 16.05.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020), поставка лікарського засобу ФАРМАКСИКАМ в кількості 18 760 пачок серія МЕ100623. Видаткова накладна № СГП00000190 від 25.07.2023.

Також згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з партнером ТOB "АСТРАФАРМ", а саме: підписання та контроль відвантаження згідно Специфікації № М 2023/3/1 від 06.04.2023 (додаток 24 від 06.04.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2020); поставка лікарського засобу МЕЛСІ в кількості 18 882 пачок серія МЕ080623 та 18 840 пачок серії МЕ090623. Видаткова накладна №СГП00000189 від 14.07.2023.

Також згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 та звіту до нього позивачем було забезпечено організацію продажів відповідачем лікарського засобу "ПАРАЦЕТАМОЛ-НОВО" в кількості 38 280 пачок серія РА010623 в ТОВ "Торговий Дім "Новофарм-Біосінтез", Видаткова накладна №СГП00000178 від 04.07.2023.

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 склала 2 472 943,48грн (без ПДВ) та 2 967 532,18грн (з ПДВ).

Відповідач отримав акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 зі звітом та додатками до нього 25.08.2023 (т.2, а.с.128-129), однак не повернув підписаний акт з його сторони та не сплатив кошти згідно виставленого рахунку.

19.12.2023 позивач надіслав на адресу відповідача лист №19122023/2 від 19.12.2023 до якого було долучено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №5/23 від 18.12.2023 з додатками, а також рахунок №47 від 19.12.2023 на оплату послуг, зазначених у вказаному акті (т.2, а.с.130-150).

Згідно цього акту вбачається, що позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з партнером ТОВ "АСТРАФАРМ", а саме підписання поставочних специфікацій, контроль об`ємів замовлення та строків оплати, контроль відвантаження згідно:

- Специфікації Х2023/3 від 03.08.2023 (додаток 25 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки Продукції від 09.10.2020);

- Специфікації М2023/3/2 від 03.08.2023 (додаток 26 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2023).

Також згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №5/23 від 18.12.2023 додатків до нього позивачем було забезпечено організацію співпраці відповідача з партнером ТОВ "СІСТЕМ ФАРМ", а саме: підписання, контроль об`ємів замовлення та строків оплати згідно Специфікації № Ф 2023/3 від 03.08.2023 (додаток 40 від 03.08.2023 до договору №01/07/20 поставки продукції від 01.07.2020).

Загальна вартість наданих послуг згідно акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №5/23 від 18.12.2023 склала 1 574 816,94грн (без ПДВ) та 1 889 780,33грн (з ПДВ).

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за невиконаними зобов`язаннями згідно агентського договору становить 8 740 692,63 грн.

Відповідач надіслав на адресу позивача листа від 23.01.2024 року, в якому відмовив у підписанні акту здачі-приймання робіт (надання послуг №5/23 від 18.12.2023 та повідомив, що не може виконати зобов`язання на користь позивача, оскільки учасником позивача є ОСОБА_1, який, на думку відповідача є громадянином російської федерації, і ця обставина не дає можливості виконати зобов`язання перед позивачем, зважаючи на обмеження, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187 та постановою Національного банку України №18 від 24.02.2022 (т.2, а.с.152-155).

Відсутність оплати за надані послуги за агентським договором №01/04/2022 від 01.04.2022 стало підставою для звернення позивача з даним позовом до господарського суду про стягнення 6 913 813,54грн, з яких: 5 713 527, 25грн сума основного боргу; 913 676,77грн пеня; 201 266,19грн інфляційні нарахування; 85 343,33грн 3% річних (з урахуванням заяви представника позивача від 25.11.2024 про відмову від частини позовних вимог).

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини, господарський суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

В ч.1 ст.627 ЦК України зазначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарський кодексом України.

Згідно з ст.193 ГК України та ст.526 ЦК України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.180 ГК України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Агентські відносини регулюються главою 31 ГК України, відповідно до ч. 1, 2 ст.295 якого комерційне посередництво (агентська діяльність) є підприємницькою діяльністю, що полягає в наданні комерційним агентом послуг суб`єктам господарювання при здійсненні ними господарської діяльності шляхом посередництва від імені, в інтересах, під контролем і за рахунок суб`єкта, якого він представляє.

Комерційним агентом може бути суб`єкт господарювання (громадянин або юридична особа), який за повноваженням, основаним на агентському договорі, здійснює комерційне посередництво. Подібні за змістом положення містяться і у ст.243 ЦК України.

За агентським договором одна сторона (комерційний агент) зобов`язується надати послуги другій стороні (суб`єкту, якого представляє агент) в укладенні угод чи сприяти їх укладенню (надання фактичних послуг) від імені цього суб`єкта і за його рахунок. Агентський договір повинен визначати сферу, характер і порядок виконання комерційним агентом посередницьких послуг, права та обов`язки сторін, умови і розмір винагороди комерційному агентові, строк дії договору, санкції у разі порушення сторонами умов договору, інші необхідні умови, визначені сторонами. Агентський договір укладається в письмовій формі. У договорі має бути визначено форму підтвердження повноважень (представництва) комерційного агента (ч.1, 2, 4 ст.297 ГК України).

Комерційний агент повинен особисто виконати дії, на які він уповноважений суб`єктом, якого він представляє (ч.1 ст.300 ГК України).

За ч.1, 2, 4 ст.301 ГК України відповідно до агентського договору комерційний агент одержує агентську винагороду за посередницькі операції, що здійснені ним в інтересах суб`єкта, якого він представляє, у розмірі, передбаченому договором. Агентська винагорода виплачується комерційному агенту після оплати третьою особою за угодою, укладеною з його посередництвом, якщо інше не передбачено договором сторін. Суб`єкт, якого представляє комерційний агент, розраховує винагороду, на яку має право комерційний агент, відповідно до розмірів і строків, передбачених договором сторін.

Матеріалами справи підтверджено, що ТОВ "АС ИНТЕРНЕШИНЛ ГРУПП" на підставі агентського договору №01/04/22 від 01.04.2022 надав ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" послугу з організації продажів лікарських засобів, а також забезпечив організацію співпраці відповідача та надіслав відповідачу відповідні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 23.08.2023, №4/23 від 23.08.2023 та №5/23 від 18.12.2023 для підписання, які останній не підписав та не сплатив кошти згідно виставленого рахунку, натомість надіслав на адресу позивача лист №046/02 від 23.01.2024, в якому повідомив, що ОСОБА_1 є одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "АС ИНТЕРНЕШИНЛ ГРУПП", є громадянином РФ та перебуває на її території, і ця обставина не дає можливості виконати зобов`язання перед ним за договором, зважаючи на обмеження, передбачені постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187 та постановою Правління Національного банку України "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" №18 від 24.02.2022; відповідач також посилався на те, що в межах кримінального провадження №22023000000000223 від 08.03.2023, підозрюваним за яким є ОСОБА_1 , ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 29.06.2023 у справі №761/21990/23 накладено арешти на майно позивача, тому, на думку відповідача, органи досудового слідства можуть розцінювати будь-які дії, направлені на виконання зобов`язань перед позивачем як ведення фінансово-господарської діяльності на території України, яка полягає у зборі, підготовці та передачі матеріальних ресурсів, інших активів представникам держави-агресора.

У зазначеному листі ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ", зокрема, відмовило від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №5/23 від 18.12.2023.

Слід відзначити, що згідно з даними позивача, з урахуванням відмови від частини позовних вимог, сума основного заборгованості без урахування сум ПДВ становить 5 713 527,25грн та формується з наступних складових:

- за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 - 2 627 360,43грн;

- за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 - 1 511 349,88грн;

- за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №523 від 18.12.2023 - 1 574 816,94грн (т.3, а.с.241-245).

Відповідач, в свою чергу 31.01.2025 подав до суду заяву, у якій визнав позовні вимоги ТОВ "АС ИНТЕРНЕШИНЛ ГРУПП" щодо стягнення заборгованості за надання послуг за агентським договором №01/04/2022 від 01.04.2022 в сумі основного боргу в розмірі 4 138 710,31грн, що складається з послуг наданих за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №3/23 від 22.08.2023 на суму 2 627 360,43грн та актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №4/23 від 22.08.2023 на суму 1 511 349,88грн (т.4, а.с.16-17).

При цьому представник відповідача, посилаючись на заяву свідка ОСОБА_2 , заперечила щодо стягнення заборгованості за актом здачі-приймання робіт (надання послуг) №523 від 18.12.2023 на суму 1 574 816,94грн.

Так, згідно нотаріально посвідченої 17.07.2024 заяви свідка ОСОБА_2 , яка є працівником відповідача та безпосередньо супроводжувала всі поставки лікарських засобів у 2023 році, що виготовлялися заводом, остання стверджує, що у 3 кварталі 2023 року фактичного надання послуг зі сторони позивача не відбулося. Заявою підтверджує про обізнаність про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання свідків. Вказано, що твердження, викладені нею в заяві, повністю відповідають дійсності, та в разі необхідності готова з`явитися до суду за його викликом для підтвердження своїх свідчень.

Відповідно ч.ч. 1, 2 ст.87 ГПК України, показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб. На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Показаннями сторони та показами свідків не може доводитись факт виконання зобов`язання за договором. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 липня 2018 року у справі №143/280/17 (провадження № 61-33033св18), від 02 вересня 2020 року у справі №569/24347/18 (провадження № 61-16630св19).

Відтак, заява свідка ОСОБА_2 не є належним доказом на підтвердження обставини ненадання позивачем у 3 кварталі 2023 року ТОВ фірма "НОВОФАРМ БІОСИНТЕЗ" послуг на підставі агентського договору від 01.04.2022, як заявляє відповідач.

При цьому суд враховує, що єдиною підставою для відмови від підписання акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №523 від 18.12.2023 відповідач у листі №046/02 від 23.01.2024 вказав, що ОСОБА_1 є одноособовим засновником та кінцевим бенефіціарним власником ТОВ "АС ИНТЕРНЕШИНЛ ГРУПП", є громадянином РФ та перебуває на її території, і ця обставина не дає можливості виконати зобов`язання перед ним за договором.

Однак, суд відхиляє вказані доводи, з тих підстав, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності у ОСОБА_1 громадянства російської федерації.

Зокрема, обставини, встановлені в ухвалах слідчого судді щодо зазначених вище відомостей не є преюдиційними обставинами для господарського суду, як і зазначені ухвали - підставами для звільнення від доказування, відповідно до ст.75 ГПК України.

Крім того, згідно з копією паспорта, виданого 13.05.1998 Корольовським РВ УМВС України в Житомирській області, ОСОБА_1 є громадянином України (т.1, а. с. 157-162).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України "Про громадянство України" якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України.

Позивач не входить до числа осіб, щодо яких постановою Кабінету Міністрів України "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації" від 03.03.2022 за №187 введено мораторій (заборону) на виконання, у тому числі в примусовому порядку, грошових та інших зобов`язань, а тому у відповідач неправомірно відмовив ТОВ "АС ИНТЕРНЕШНЛ ГРУПП" у підписанні акту здачі-приймання робіт (надання послуг) №05/2022 від 18.12.2023 та здійсненні оплаті за ним.

Також, у відзиві відповідач наголошує на тому, що сума основного боргу, заявлена позивачем до стягнення з відповідача є необґрунтованою, однак суд відхиляє вказаний довід та зазначає наступне.

З довідки - розрахунку до акті здачі-приймання робіт (надання послуг) №5/23 від 18.12.2023 (т.3, а.с.224) вбачається, що ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" було продано:

- препарат ТІО-ЛІПОН-НОВОФАРМ/ФАРМАЛІПОН, розчин для інфузій, 30мг/мл, по 20 мл у флаконі, №5 у загальній кількості 7 650, поставки відбувались відповідно до специфікації №Ф2023/3 від 03.08.2023 додатку №40 від 03.08.2023 до договору №01/07/20 поставки від 01.07.2020 компанії ТОВ "СІСТЕМ ФАРМ" у кількості 7 650 на загальну суму 1 179 039,42грн;

- препарат АРТРОКС/ХІТАРТ, розчин для ін`єкцій, 100мг/мл, по 2 мл у флаконі, №10 у загальній кількості 14 004, поставки відбувались згідно специфікації №Х2023/3 від 03.08.2023 додатку №25 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2020 компанії ТОВ "АСТРАФАРМ" у кількості 13 500 на загальну суму 2 693 992,50грн;

- препарат НОВОКСИКАМ/МЕЛСІ/ФАРМАКСИКАМ, розчин для ін`єкцій, 10мг/мл, по 1,5мл у флаконі, №5 у загальній кількості 37 764, постави відбувались згідно специфікації №М2023/3 від 03.08.2023 додатку №26 від 03.08.2023 до договору №09/10/20 поставки продукції від 09.10.2020 компанії ТОВ "АСТРАФАРМ" у кількості 37 400 на загальну суму 1 902 455,72грн.

Сторони у пункті 3.2. додаткової угоди №1 до агентського договору від 01.04.2022 визначили, що агент отримує маржу (дохід), що залишається від вартості готової продукції понад націнку та фактично понесені Замовником витрати, зазначені у п. 3.1. за фактом проведеної покупцями (контрагентами) оплати поставленої продукції.

Таким чином, способом визначення маржі, яку повинен отримати позивач, є визначення різниці між ціною продажу лікарських засобів, відповідно до видаткової накладної та специфікації, та продажної ціни лікарських засобів, визначеної відповідно до додатку 2.2. від 01.12.2022 до додаткової угоди №1 до агентського договору №01/04/2022 від 01.04.2022.

Враховуючи викладене, розрахунок маржі здійснюється за формулою: маржа = (ціна без ПДВ)-продажна ціна) х кількість.

Відповідачем відповідно до зазначеної формули було здійснено нарахування заборгованості за договорами поставки за кожним з лікарських засобів відповідно до поставленої кількості, що підтверджується відповідними довідками - розрахунками (т.2, а.с.223-224).

Тобто, розрахунок позивачем проведено відповідно до п.3.2. додаткової угоди № 1 до агентського договору від 01.04.2022.

Враховуючи викладене суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення з ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" 5713527,25грн основного боргу за агентським договором №01/04/22 від 01.04.2022.

Окрім основної суми заборгованості, позивач також просить стягнути з відповідача 913676,77грн пені.

Згідно із частиною першою статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

У п.8.3 договору визначено, що за прострочення оплати замовник сплачує пеню за кожен день прострочення, яка обчислюється від суми заборгованості в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який нараховується пеня.

Здійснивши за допомогою калькулятора сертифікованої комп`ютерної програми інформаційно-правового забезпечення "ЛІГА:ЗАКОН" перерахунок пені, суд визнав його арифметично правильним, тому позовна вимога про стягнення пені в сумі 913 676,77грн заявлена обґрунтовано.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій на 90% слід зазначити наступне.

Обґрунтовуючи необхідність зменшення розміру заявленої до стягнення пені представник відповідача посилається на наступні обставини:

- внаслідок розміщення в засобах масової інформації процесуальних ухвал Шевченківського районного суду м.Києва, які містили в собі відомості про те, що ОСОБА_1 , який є співзасновником відповідача, має паспорт громадянина російської федерації та підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, банківські установи почали закривати розрахункові рахунки відповідача, а контрагенти-ініціювати розірвання договорів;

- внаслідок того, що ОСОБА_1 є співзасновником відповідача та підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111-2 КК України, ухвалами суду в межах досудового слідства фактично було заблоковано роботу товариства, чим останньому було завдано значних збитків;

- ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" належить до суб`єктів критичної інфраструктури та є одним із основних виробників лікарських засобів, які займають вагомий сегмент на ринку України. ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" відповідно до Розпорядження Житомирської обласної військової адміністрації №316 від 28.06.2024 визнано підприємством, яке відповідає критеріям, зазначеним у пп.4,5,6 п.2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливим для задоволення потреб ЗСУ, інших військових формувань в особливий період;

- ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" протягом 2022-2024 років виготовляє і поставляє лікарські засоби, що входять до переліку мобілізаційного завдання. Невиконання мобілізаційного завдання не може не позначитися на обороноздатності держави, оскільки перешкодить виконанню мобілізаційного плану.

Слід відзначити, що представник позивача заперечує щодо зменшення розміру штрафних санкцій з огляду на те, що відповідач не надав доказів, що заявлена до стягнення сума пені може призвести до негативного майнового стану ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" і відповідно до його банкрутства.

Судова практика щодо застосування ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України наразі є усталеною (постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі №902/417/18, Верховного Суду від 14.04.2021 у справі №923/587/20, від 01.10.2020 у справі №904/5610/19, від 02.12.2020 у справі №913/698/19, від 26.01.2021 у справі №922/4294/19, від 24.02.2021 у справі №924/633/20, від 03.03.2021 у справі №925/74/19, від 16.03.2021 у справі №910/3356/20, від 30.03.2021 у справі №902/538/18, від 19.01.2021 у справі №920/705/19, від 27.01.2021 у справі №910/16181/18, від 31.03.2020 у справі №910/8698/19, від 11.03.2020 у справі №910/16386/18, від 09.07.2020 у справі №916/39/19, від 08.10.2020 у справі №904/5645/19, від 14.04.2021 у справі №922/1716/20, від 13.04.2021 у справі №914/833/19, від 22.06.2021 у справі №920/456/17) і відповідно до неї при визначення розміру неустойки судам належить керуватися наступними загальними підходами (правилами): обидва кодекси містять норми, які дають право суду зменшити розмір обрахованих за договором штрафних санкцій, але ГК України вказує на неспівмірність розміру штрафних санкцій з розміром збитків кредитора як на обов`язкову умову, за наявності якої таке зменшення є можливим, тоді як ЦК України виходить з того, що підставою зменшення можуть бути й інші обставини, які мають істотне значення; зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки; довести наявність обставин, які можуть бути підставою для відповідного зменшення, має заінтересована особа, яка заявила пов`язане з цим клопотання; неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора; господарський суд повинен надати оцінку як поданим учасниками справи доказам та обставинам, якими учасники справи обґрунтовують наявність підстав для зменшення штрафних санкцій, так і запереченням інших учасників щодо такого зменшення; закон не визначає ані максимального розміру, на який суди можуть зменшити нараховані відповідно до договору штрафні санкції, ані будь-який алгоритм такого зменшення; чинним законодавством не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, а тому таке питання вирішується господарським судом згідно зі ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; підприємництво за своєю суттю є ризикованою діяльністю, в Україні діє принцип свободи договору та заборони суперечливої поведінки, сторони добровільно уклали договір і визначили штрафні санкції, тому суд має зменшувати розмір таких санкцій саме у виключних випадках з урахуванням всіх обставин справи.

Тобто при вирішенні питання про зменшення розміру штрафних санкцій судам належить брати до уваги як обставини, прямо визначені у ст.233 ГК України та ст.551 ЦК України, так і інші обставини, на які посилаються сторони і які мають бути доведені ними.

При цьому суд не зобов`язаний встановлювати всі можливі обставини, які можуть вплинути на зменшення штрафних санкцій; це не входить в предмет доказування у справах про стягнення штрафу. Відповідно до принципу змагальності суд оцінює лише надані сторонами докази і наведені ними аргументи. Суд повинен належним чином мотивувати своє рішення про зменшення неустойки, із зазначенням того, які обставини ним враховані, якими доказами вони підтверджені, які аргументи сторін враховано, а які відхилено (ст.86, 236-238 ГПК України) (постанова Верховного Суду від 17.07.2021 у справі №916/878/20).

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, які передбачені ст.551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшення розміру належних до сплати штрафних санкцій, суд, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені ст.3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) має забезпечити баланс інтересів сторін, та з дотриманням правил ст.86 ГПК України визначати конкретні обставини справи (як-то: ступінь вини боржника, його дії щодо намагання належним чином виконати зобов`язання, ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, дії/бездіяльність кредитора тощо), які мають юридичне значення, і з огляду на мотиви про компенсаційний, а не каральний характер заходів відповідальності з урахуванням встановлених обставин справи не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав (постанова Верховного Суду від 02.03.2023 у справі №905/1409/21).

Поряд з тим, суд зауважує, що відповідно до частини 1 статті 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Отже, зменшення неустойки (зокрема пені) є протидією необґрунтованому збагаченню однієї із сторін за рахунок іншої; відповідає цивільно-правовим принципам рівності і балансу інтересів сторін; право на зменшення пені спрямоване на захист слабшої сторони договору, яка в силу зацікавленості в укладенні договору, монополістичного положення контрагента на ринку, відсутності часу чи інших причин не має можливості оскаржити включення в договір завищених санкцій.

З огляду на викладене, на підставі частини 3 статті 551 ЦК України, частини 1 статті 233 ГК України, а також виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, суд, в тому числі і з власної ініціативи, може зменшити розмір неустойки (пені) до її розумного розміру.

Положення ст.225 Господарського кодексу України конкретизують, що саме належить до складу збитків: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності.

При цьому, позивачу слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

Крім того, саме на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками.

Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово наголошував на необхідності застосування категорій стандартів доказування та зазначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи.

Зазначений принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний.

Аналогічний за змістом правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17.

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не доведено понесення збитків, пов`язаних з несвоєчасним виконанням відповідачем зобов`язання за договором. Поряд з цим, суд зазначає, що пеня є лише санкцією за невиконання зобов`язання, а не основним боргом.

Беручи до уваги засади справедливості, добросовісності, розумності як складові елементи загального конституційного принципу верховенства права, закріплені у п.6 ст.3, ч.3 ст.509 та ч.1, 2 ст.627 ЦК України, зважаючи на правову природу пені та її основне призначення, суд, реалізовуючи свої дискреційні повноваження, зазначає, що наявність у кредитора можливості стягувати із боржника надмірні грошові суми як неустойку спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Вирішуючи питання щодо зменшення пені, виходячи з інтересів сторін, суд враховує обставини, які заслуговують на увагу:

- ТОВ фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" належить до суб`єктів критичної інфраструктури;

- відповідач позовні вимоги визнає частково;

- розмір договірних санкцій складає 913 676,77грн, що створює додатковий майновий тягар для відповідача;

- недоведеність негативних наслідків для кредитора та отримання останнім компенсаційних виплат за рахунок присудження до стягнення 201 266,19грн інфляційних втрат та 85 343,33грн 3% річних.

За таких обставин, з урахуванням зазначених вище обставин в їх сукупності суд дійшов висновку про виключність обставин даної справи, що надає підстави для зменшення пені на 50% та стягнення з відповідача 456 838,39грн пені. В задоволенні позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача пені 456 838,38грн слід відмовити.

Крім того, позивачем на підставі ст.625 ЦК України заявлено до стягнення 85 343,33грн 3% річних та 201 266,19грн інфляційних (т.3, а.с.243-244).

За ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов`язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних, не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "ЛІГА:ЗАКОН" розрахунок інфляційних та 3% річних, суд прийшов до висновку про задоволення вимоги щодо стягнення 85 343,33грн 3% річних та 201 266,19грн інфляційних.

За загальним правилом обов`язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов`язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред`явлений позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він заперечує проти позову.

Частинами 2, 3 статті 13 ГПК України унормовано, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених законом.

Обов`язок доказування і подання доказів установлені статтею 74 ГПК України, за якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви в добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, установлених цим Кодексом (частина 1 статті 14 ГПК України).

З огляду на наведене, вимоги позивача підлягають задоволенню частково на суму 6456975,16грн, з яких: 5 713 527, 25грн основного боргу; 456 838,39грн пені; 201 266,19грн інфляційних нарахувань; 85 343,33грн - 3% річних.

В інший частині позовних вимог щодо стягнення 456838,38грн пені суд відмовляє.

За статтею 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам. При цьому, витрати позивача, пов`язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача в сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не був зменшений.

Таким чином, суд поклав на відповідача відшкодування судових витрат по сплаті судового збору, що понесені позивачем при подачі позову в сумі 103 707,20грн.

Керуючись статтями 123, 129, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зменшити розмір пені на 50% до 456 838,39грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "НОВОФАРМ-БІОСИНТЕЗ" (вул.Житомирська, 38, м.Звягель, Житомирська область, 11700, код ЄДРПОУ 20420715)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АС ИНТЕРНЕШНЛ ГРУПП" (вул.Саксаганського, 129Б, офіс 26, м.Київ, 01032, код ЄДРПОУ 44245128)

- 5 713 527, 25грн основного боргу;

- 456 838,39грн пені;

- 201 266,19грн інфляційних нарахувань;

- 85 343,33грн 3% річних;

- 103 707,20грн судового збору.

4. В позові відмовити в частині стягнення 456 838,38грн пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів.

Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено: 14.02.25

Суддя Соловей Л.А.

Віддрукувати:

1 - у справу;

2 -3 сторонам через підсистему "Електронний суд".