Рішення

від 11.02.2025 по справі 908/3240/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 7/2/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2025 Справа № 908/3240/24

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Лєскіної Ірини Євгенівни, за участю секретаря судового засідання Даниленко Віти Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу №908/3240/24

за позовом: Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА», (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00135390)

до відповідача: Приватного підприємства «ТНВ», (69119, м. Запоріжжя, вул. Нижньодніпровська, 6-А, кв. 17, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33175284)

про стягнення 29 880,00 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: адвокат Олєксієнко М.Г. (в режимі відеоконференції), довіреність №01/0107-356 від 13.12.2024, свідоцтво серія КВ № 001266

від відповідача: не з`явився

Процесуальні дії у справі.

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (документ сформований в системі «Електронний суд» 13.12.2024, зареєстрований в канцелярії Господарського суду Запорізької області 16.12.2024) Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (далі - ПАТ «Укрнафта») про стягнення з Приватного підприємства «ТНВ» (надалі - ПП «ТНВ») 29 880,00 грн штрафу в розмірі 10% від ціни непоставленого товару за договором про закупівлю № 13/1830-МТР від 17.05.2024.

Відповідно до протоколу розподілу судової справи між суддями від 23.12.2024 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/3240/24 та визначено до розгляду судді Лєскіній І.Є.

Ухвалою суду від 18.12.2024 позовна заява прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3240/24, яке суд ухвалив здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 14.01.2025.

Ухвалою суду від 20.12.2024 задоволена заява представника ПАТ «Укрнафта» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 14.01.2025, у зв`язку з неявкою відповідача та відсутністю відомостей щодо вручення йому ухвали, підготовче засідання відкладено на 29.01.2025, задоволено усне клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У судове засідання, призначене на 29.01.2025, представники сторін не з`явились.

Представник позивача через систему «Електронний суд» 23.01.2025 звернувся з клопотанням про відкладення розгляду справи та визнання причин неявки поважними. Клопотання мотивував необхідністю прибуття 29.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Київ для отримання відповідних документів на проходження медичного огляду.

Відповідач про причини неявки уповноваженого представника у судове засідання 29.01.2025 суд не повідомив. Правової позиції щодо предмету спору не висловив.

Ухвала суду від 14.01.2025 у справі № 908/3240/24, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача в паперовій формі засобами поштового зв`язку, на день судового засідання не поверталась. До того ж, відповідач був повідомлений про дату та час слухання справи шляхом надсилання ухвали суду від 14.01.2025 на адресу електронної пошти відповідача та розміщення на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області вебпорталу «Судова влада України».

Ухвалою суду від 29.01.2025, з урахуванням неявки представника відповідача та клопотання позивача, судове засідання відкладено до 06.02.2025.

У судовому засіданні 06.02.2025 брав участь представник позивача в режимі відеконференції.

Представник відповідача в судове засідання 06.02.2025 не з`явився, про причини неявки свого представника відповідач суд не повідомив.

Ухвала суду від 14.01.2025 у справі № 908/3240/24, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача в паперовій формі засобами поштового зв`язку, повернута поштовим відділення на адресу Господарського суду Запорізької області 03.02.2025 з відміткою «За закінченням терміну зберігання». Ухвала суду від 29.01.2025 у справі № 908/3240/24, яка була надіслана на зареєстровану адресу місцезнаходження відповідача в паперовій формі засобами поштового зв`язку, на день судового засідання 06.02.2025 не поверталась. До того ж, відповідач був повідомлений про дату та час слухання справи шляхом надсилання ухвали суду від 29.01.2025 на адресу електронної пошти.

Ухвалою суду від 06.02.2025 у судовому засіданні оголошено перерву до 11.02.2025.

Позивачем через систему «Електронний суд» 07.02.2025 подано додаткові пояснення (зареєстровані в канцелярії Господарського суду Запорізької області 10.02.2025).

У судовому засіданні 11.02.2025 брав участь представник позивача в режимі відеоконференції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився.

Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), здійснювалося фіксування судового засідання за допомогою відеоконференцзв`язку.

Представник позивача в судовому засіданні 11.02.2025 підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

У судовому засіданні 11.02.2025 справу розглянуто по суті, підписано та проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Щодо належного повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Суд зазначає, що згідно з ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 11 ст. 242 ГПК України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Суд зазначає, що Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023, який набрав чинності 21.07.2023 та введений в дію 18.10.2023, внесено зміни до низки статей ГПК України.

Так, відповідно до ч. 6 ст. 6 ГПК України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи (це, зокрема, фізичні особи, у тому числі фізичні особи-підприємці) реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

При цьому, оскільки станом на час відкриття провадження у справі № 908/3240/24 відповідачем не зареєстровано електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів ГПК України ухвала господарського суду від 18.12.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3240/24 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Копія ухвали суду від 18.12.2024 про відкриття провадження у справі № 908/3240/24 була повернута на адресу суду 06.01.2025 неврученою відповідачу з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

У той же час судом на підставі відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань установлено відповідність адреси місцезнаходження відповідача зазначеній на конверті, що повернувся.

Інші дані (поштові адреси), за якими можна встановити місцезнаходження відповідача, матеріали справи не містять та суду невідомі.

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Беручи до уваги конкретні обставини справи, вимоги процесуального законодавства та прецедентну практику Європейського суду з прав людини, суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на адресу, що відповідає місцезнаходженню відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (схожі за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, постанові від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/9, постанові від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, постанові від 18.03.2021 у справі № 911/3142/18).

Окрім того, згідно з п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) містяться, зокрема, відомості про місцезнаходження юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

При цьому судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час та місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення та підписання.

Судові рішення, внесені до Єдиного державного реєстру судових рішень, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив, зокрема, висновок про те, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Ураховуючи наведене вище господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі № 908/3240/24 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Окрім цього, суд ужив додаткових вичерпних заходів із метою повідомлення відповідача про дату, час та місце судових засідань.

Так, ухвала суду від 18.12.2024 про відкриття провадження у справі була також направлена на відому суду адресу електронної пошти ПП «ТНВ» - carboex91@gmail.com, документ доставлено до електронної скриньки 19.12.2024, що підтверджується довідкою, наявною в матеріалах справи.

Ухвала суду від 14.01.2025 про відкладення розгляду справи направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, на відому суду адресу електронної пошти відповідача та була розміщена на офіційному сайті Господарського суду Запорізької області вебпорталу «Судова влада України».

Ухвали суду від 20.01.2025 та від 06.02.2025 направлялась на адресу відповідача засобами поштового зв`язку, на відому суду адресу електронної пошти відповідача.

Отже, судом було дотримано права відповідача в частині належного повідомлення про дату, час та місце судових засідань. Однак, відповідач, у свою чергу, наданими йому процесуальним законом правами щодо активної участі в судовому розгляді, не скористався.

Відтак суд, із метою дотримання балансу інтересів сторін та забезпечення своєчасного вирішення справи, розглянув її за відсутності представника відповідача.

Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача.

Позивач ПАТ «Укрнафта» звернувся до Господарського суду Запорізької області з вимогою про стягнення з відповідача ПП «ТНВ» штрафу в розмірі 10% від ціни непоставленого товару за договором про закупівлю № 13/1830-МТР від 17.05.2024 в розмірі 29880,00 грн. Позов мотивував невиконанням відповідачем умов зазначеного договору в частині поставки товару у строк, обумовлений сторонами в договорі.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 526, 549, 550, 611 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

Відповідач правами, наданими процесуальним законом, зокрема, ст.ст. 42, 165, 169 ГПК України, не скористався, відзив на позов, жодних доказів суду не надав, позицію щодо предмету спору не висловив, участі в судових засіданнях не брав.

Керуючись положеннями ч. 9 ст. 165 ГПК України, суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Обставини справи, встановлені судом, та докази, що їх підтверджують.

Між ПАТ «Укрнафта» (позивач, покупець) та ПП «ТНВ» (відповідач, постачальник) 17.05.2024 укладено договір про закупівлю № 13/1830-МТР (далі - договір).

Відповідно до умов договору постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця у погоджені сторонами строки « 24310000-0 Основні неорганічні хімічні речовини (Вуглець)» до коду ДК 021:2015:(CPV):243100000-0 (далі за текстом - товар), а покупець зобов`язується прийняти та оплатити такий товар на умовах цього договору (п. 1.1 договору).

Загальна сума договору становить 298 800, 00 грн, у т.ч. ПДВ (20%) - 49 800,00 грн (п. 3.2 договору).

Номенклатура, кількість, ціна, умови гарантії, а також строк, місце та умови поставки товару визначені у специфікації до цього договору, яка підписується уповноваженими представниками сторін, що є додатком № 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною (далі - специфікація).

За специфікацією, яка є додатком № 1 до договору про закупівлю № 13/1830-МТР від 17.05.2024, постачальник постачає: - вуглець технічний 803, кількість - 2 тони, на загальну суму - 96 000,00 грн (з ПДВ); - вуглець технічний 330, кількість - 2,6 тони, на загальну суму - 202 800,00 грн (з ПДВ). Разом: 298 800,00 грн, у тому числі ПДВ 49 800 грн.

Згідно зі специфікацією строк поставки товару - 5 календарних днів з дати отримання заявки.

Постачальник починає відвантаження товару покупцю у строки, передбачені специфікацією, на підставі отриманої від покупця письмової заявки про готовність до виконання договору (в тому числі на кожну частину/партію) (далі - заявка) (п. 5.2 договору).

Постачальник зобов`язаний щоразу за 3 (три) календарні дні до дати поставки повару (в тому числі кожної частини/партії товару), письмово сповістити покупця про дату та час надходження товару в погоджений пункт призначення, а також надати інформацію про вантажоперевізника, та/або іншу інформацію, що необхідна покупцю для прийняття товару (п.5.3 договору).

Покупець не приймає та не оплачує вартість товару, поставленого постачальником без отримання письмової заявки покупця (п. 5.4 договору).

Приймання товару покупцем (в тому числі кожної частини/партії товару) підтверджується шляхом підписання уповноваженими представниками сторін відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (-их) та акта (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (п. 5.5 договору).

Датою поставки товару за моментом отримання покупцем товару від постачальника вважається дата підписання сторонами відповідної (-их) видаткової (-их) накладної (- их) та акта (-ів) приймання-передачі товару за кількістю та якістю (після зняття усіх зауважень) (п.5.6 договору).

Договір набирає чинності з моменту його укладення та діє до 31.12.2024 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 11.1 договору).

Відповідно до п.14.10 договору всі повідомлення, запити, вимоги або будь-яка інша кореспонденція за цим договором виконуються в письмовій формі українською мовою та доставляються кур`єром або поштовим відправленням та для зручності можуть дублюватися електронним (факсимільним) зв`язком відповідній стороні (надалі - повідомлення) за такими адресами: - постачальник (вул. Нижньодніпровська, 6-а, кв.17, м. Запоріжжя, Запорізька обл., 69119), e-mail: carboex91@gmail.com, тел.: (ОСОБА_2, до уваги: Величка Олександра Олександровича (пп.14.10.1); - покупець (АДРЕСА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 до уваги: ОСОБА_1 , тел.: НОМЕР_1 (п.14.10.1 договору).

Заявка на поставку направляється продавцю будь-яким способом - поштовим відправленням ПАТ «Укрпошта», кур`єрською службою доставки або електронною поштою (абз. 1 п. 1 специфікації).

Сторони також узгодили, що при недотриманні постачальником строків поставки, останній сплачує штраф у розмірі 5% за прострочення до 30 днів та 10% - за прострочення 30 днів і більше (п. 7.1 договору).

Копії договору та специфікації до нього наявні в матеріалах справи. Договір та специфікація підписані уповноваженими представниками сторін без зауважень.

ПАТ «Укрнафта» 21.05.2024 надіслало ПП «ТНВ» заявку на поставку товару по договору № 13/1830-МТР від 17.05.2024, з вихідними реквізитами покупця: №01/01/13/19/01-02/01/4332 від 21.05.2024, копія заявки наявна в матеріалах справи. Заявка відповідає умовам договору та специфікації. Зі змісту заявки граничним терміном поставки є 27.05.2024. Заявка була направлена на електронну адресу постачальника: carboex91@gmail.com, що підтверджується інформацією з програми Outlook про направлення ПАТ «Укрнафта» (з електронної скриньки працівника позивача Serhii.Khmara@ukrnafta.com) листа 21.05.2024 о 14:35 на електронні адреси, у тому числі - на електронну адресу відповідача (carboex91@gmail.com) (роздруківка поштового повідомлення з програми Outlook наявна в матеріалах справи).

Однак, незважаючи на отримання від покупця заявки на поставку товару, постачальник не надіслав до ПАТ «Укрнафта» жодного сповіщення про дату і час поставки ним товару покупцю або іншу інформацію, необхідну для поставки вуглецю технічного, відповідно до вимог п.5.3 договору.

Позивач 19.07.2024 повторно надіслав цю ж заявку на поставку товару по договору №13/1830-МТР від 17.05.2024 (вихідний № 01/01/13/19/01-02/01/4332 від 21.05.2024). Повторна заявка була направлена на електронну адресу постачальника: carboex91@gmail.com, що підтверджується інформацією з програми Outlook про направлення ПАТ «Укрнафта» (з електронної скриньки працівника позивача Olena.Palamar@ukrnafta.com) цього листа 19.07.2024 о 15:31 на електронну адресу відповідача (carboex91@gmail.com) (роздруківка поштового повідомлення з програми Outlook наявна в матеріалах справи). У цьому електронному листі від 19.07.2024 позивач вказав про надіслання відповідачу ще 21.05.2024 заявки на поставку товару; про поставку товару протягом 5-ти календарних днів з дати отримання заявки; про надання дозволу на поставку товару після отримання від постачальника листа про готовність поставки.

Відповідь від ПП «ТНВ» на цей повторний лист покупця (який містив заявку покупця на поставку товару від 21.05.2024) була надіслана до ПАТ «Укрнафта» лише 16.08.2024 о 08:54. Цей лист відповідача було направлено з електронної адреси постачальника (carboex91@gmail.com) на електронну адресу працівника ПАТ «Укрнафта» (Olena.Palamar@ukrnafta.com), що підтверджується інформацією з програми Outlook (роздруківка поштового повідомлення з програми Outlook наявна в матеріалах справи). У цьому електронному листі від 16.08.2024 відповідач просив надати координати відповідальної особи у Бориславі (оскільки вантажоотримувачем є підрозділ ПАТ «Укрнафта» - УНПС Виробнича база (Борислав), Львівська область, м. Борислав, вул.Шевченка 77а, відповідно до розділу ІІ Додатку №1 до договору). Також до цього листа відповідача додано вкладення - лист ПП «ТНВ» (без дати та вихідного номера) за підписом директора Величка Олександра Олександровича, з печаткою постачальника, у якому зазначено, що постачальник згідно договору № 13/1830-МТР від 17.05.2024 готовий відвантажити продукцію на протязі 10 календарних днів (роздруківка файлу наявна в матеріалах справи).

Цього ж дня - 16.08.2024 о 12:56 - працівником ПАТ «Укрнафта» з електронної адреси (Olena.Palamar@ukrnafta.com) направлено на електронну адресу постачальника (carboex91@gmail.com) лист покупця (файл «Дозвіл на поставку ТНВ») від 16.08.2024 №01/01/13/10/28/02-02/01/7254, що підтверджується інформацією з програми Outlook (роздруківка поштового повідомлення з програми Outlook наявна в матеріалах справи). У цьому листі ПАТ «Укрнафта» від 16.08.2024 № 01/01/13/10/28/02-02/01/7254 позивач повідомив про готовність прийняти від ПП «ТНВ» товар, із зазначенням усієї необхідної інформації щодо поставки, у тому числі вказав орієнтовну дату поставки: 19.08.2024 - 29.08.2024.

Однак, незважаючи на надіслання позивачем на адресу ПП «ТНВ» заявки на поставку товару (21.05.2024, 19.07.2024), направлення постачальнику дозволу на поставку товару (16.08.2024), відповідач так і не здійснив поставку вуглецю технічного, відповідно до вимог договору про закупівлю № 13/1830-МТР від 17.05.2024.

З огляду на невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо поставки визначеного договором товару в установлений строк, 20.08.2024 позивач направив електронною поштою (Halyna.Huziichuk@ukrnafta.com) на електронну пошту ПП «ТНВ» (carboex91@gmail.com) вимогу щодо сплати штрафних санкцій (вихідний лист від 19.08.2024 №01/01/13/10/28/02-02/01/7324).

Відповідь на зазначений лист позивачем не отримана.

У зв`язку з порушенням договірних зобов`язань за договором про закупівлю №13/1830-МТР від 17.05.2024 ПАТ «Укрнафта» на адресу ПП «ТНВ» 06.11.2024 засобами поштового зв`язку направлено повідомлення про розірвання договору в односторонньому порядку та вимога про сплату штрафних санкцій у розмірі, передбаченому п. 7.1 договору, а саме - 29880,00 грн. Відповідний лист та докази його направлення наявні в матеріалах справах.

Разом із цим, станом на дату звернення позивача до суду договірні зобов`язання відповідачем не виконані, штрафні санкції не сплачені.

Норми права та мотиви, з яких виходить господарський суд при ухваленні рішення. Висновки суду.

Між позивачем та відповідачем виникли господарські відносини з виконання договору про закупівлю № 13/1830-МТР від 17.05.2024, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Зазначені правові відносини врегульовано Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України.

Статтями 11, 509 ЦК України визначено, що підставою виникнення зобов`язань (цивільних прав та обов`язків) є, зокрема, договір. Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст.626 ЦК України).

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 193 ГК України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 2 ст. 193 ГК України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 662, ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до статті 664 ЦК України, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено: якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов`язання (ст. 610 ЦК України).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді сплати неустойки (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Як установив суд, відповідач не виконав свого зобов`язання щодо поставки товару, визначеного у специфікації, на умовах та в строк, установлених договором.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з п. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

В силу приписів статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як установлено судом, в пункті 7.1. Договору сторони визначили, що при недотриманні Постачальником строків поставки Товару, Постачальник сплачує Покупцю штраф в розмірі 10% за прострочення 30 днів і більше.

Відповідно до п. 2.1 договору та положень специфікації товар повинен був бути поставлений відповідачем протягом 5 календарних днів з дня отримання заявки (21.05.2024).

Граничною датою поставки товару у заявці визначено 27.05.2024.

Заявка була направлена позивачем на визначену в договорі адресу електронної пошти відповідача, в передбачений специфікацією спосіб.

Установлення судом факту прострочення відповідачем виконання зобов`язання в частині поставки товару в обумовлений строк, є підставою для застосування до останнього штрафних санкцій, визначених договором.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу в сумі 29880 грн, суд установив, що розрахунок виконаний арифметично вірно, згідно з нормами чинного законодавства та у відповідності до умов договору. Так, оскільки сума зобов`язання, невиконаного відповідачем, у силу положень п.3.2 договору та специфікації, складає 298880,00 грн, а строк прострочення виконання зобов`язання становить понад 30 днів (з 28.05.2024 по дату звернення позивача до суду, 13.12.2024), правильним є визначення позивачем суми штрафу: 298800,00 грн*10%=29880,00 грн.

Відтак, позов підлягає задоволенню повністю.

Судові витрати.

Судовий збір на підставі пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 2422,40 грн судового збору.

Також, суд констатує наявність підстав для повернення з Державного бюджету суми зайво сплаченого судового збору.

Із матеріалів справи встановлено, що ПАТ «Укрнафта» сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн (платіжна інструкція № 88110УГ24 від 12.12.2024).

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У відповідності до п.п. 1-2 п. 2 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір 1,5% ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а немайнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Одночасно, при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

Беручи до уваги викладене, враховуючи, що заявлено вимоги майнового характеру, у розумінні Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання позову із застосуванням коефіцієнту 0,8 становить 2422,40 грн (3028,00 грн х 0,8).

З даного слідує, що позивач сплатив суму судового збору у більшому розмірі, ніж передбачено. Сума зайво сплаченого судового збору складає 605,60 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Отже, сума зайво сплаченого ПАТ «Укрнафта» судового збору в розмірі 605,60 грн підлягає поверненню позивачу з державного бюджету - за наявності відповідного клопотання.

Позиція суду щодо необхідності розрахунку судового збору із застосуванням пониженого коефіцієнту узгоджується з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №916/228/22.

Суд, за своїм внутрішнім переконанням, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо оцінивши досліджені у справі докази, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 13, 14, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ТНВ» (69119, м. Запоріжжя, вул.Нижньодніпровська, 6-А, кв. 17, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 33175284) на користь Публічного акціонерного товариства «УКРНАФТА» (04053, м. Київ, провулок Несторівський, 3-5, ідентифікаційний код юридичної особи в ЄДРПОУ 00135390) 29 880 (двадцять дев`ять тисяч вісімсот вісімдесят) гривень 00 копійок штрафу, 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено 17.02.2025.

Суддя І.Є. Лєскіна