Ухвала

від 17.02.2025 по справі 910/1550/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

17.02.2025Справа № 910/1550/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши позовну заяву Приватного підприємства «Вестхім»

до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройуком»

про спонукання виконати певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Вестхім» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройуком» у якому просить:

- визнати недійсними результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 щодо продажу об`єкту малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», які оформлені 26.09.2024 року протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 та затверджені наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 275 від « 07» жовтня 2024 року, та протокол про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 та затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 304 від « 30» жовтня 2024 року;

- визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 275 від « 07» жовтня 2024 року «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 з продажу об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, та наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 304 від « 30» жовтня 2024 року «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 з продажу об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11;

- визнати рішення Фонду державного майна України про включення об`єкта речового

права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21.05.2024 недійсним;

- скасувати технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028) ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25.03.2021 року, державний реєстратор Цалин Юлія Василівна, Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 02.02.2021 щодо земельної ділянки площею 14,3641 га кадастровий номер 261010000:14:001:0255;

- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 05.03.2021, приватний нотаріус Павлінський Віталій Данилович, Івано-Франківський міський нотаріальний округ.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).

За своїм процесуальним призначенням інститут об`єднання позовних вимог покликаний забезпечувати правильність і одностайність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті в рамках окремих справ, але об`єднуються однорідністю вимог або поданими доказами, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підстави позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, об`єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов.

Допускається можливість об`єднання в одній позовній заяві кілька вимог, якщо обставини, на яких вони ґрунтуються, підтверджуються тими самими доказами.

Об`єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги, є порушенням правил об`єднання таких вимог.

Зі змісту поданої позовної заяви вбачається, що основною підставою для подачі даного позову є помилкове визначення позивачем під час проведення спірних торгів ставки спірного лоту. Зокрема, заявник посилався на те, що: "26.09.2024 року зранку біля заводу відбувся приліт трьох ракет на підстанцію, яка знаходиться від на за 150-200 метрів, та які летіли над територією нашого підприємства. В той час, коли необхідно було ставити ставку, було оголошено повітряну тривогу, а тому через хвилювання щодо можливих повторних прильотів в ставці сталася помилка (зокрема в комі), а так як це було на останніх секундах ставки, то ставку вже не було можливо ні зняти, ні виправити)". У зв`язку з цим заявник у своєму позові просить, зокрема, визнати недійсними результати вказаного аукціону, а також застосувати наслідки недійсності таких торгів, які фактично є похідними вимогами, а саме: скасувати наказ Відділення, яким затверджено протокол про результати спірного електронного аукціону.

Разом із цим, заявником заявлені також інші вимоги, які взагалі не пов`язані з наслідками визнання недійсності вищевказаного спірного аукціону, а саме: визнання рішення Фонду державного майна України про включення об`єкта речового права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21.05.2024 недійсним; скасування технічної документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028) ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25.03.2021 року, державний реєстратор Цалин Юлія Василівна, Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 02.02.2021 щодо земельної ділянки площею 14,3641 га кадастровий номер 261010000:14:001:0255; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 05.03.2021, приватний нотаріус Павлінський Віталій Данилович, Івано-Франківський міський нотаріальний округ.

Слід також зазначити, що вказані позовні вимоги позивача не є основними та похідними, оскільки задоволення однієї з перелічених вимог не залежить від задоволення інших позовних вимог, а також не є однорідними позовними вимогами, оскільки не виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і не пов`язані між собою одним і тим же способом захисту прав і законних інтересів.

Отже, у даному позові позивачем об`єднано вимоги, які становлять три самостійні предмети розгляду по кожному із відповідачів, які мають самостійне коло відповідних доказів в підтвердження наведених обставина саме:

1) визнати недійсними результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 щодо продажу об`єкту малої приватизації - єдиний майновий комплекс державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод», які оформлені 26.09.2024 року протоколом про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 та затверджені наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 275 від « 07» жовтня 2024 року, та протокол про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 та затверджений наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 304 від « 30» жовтня 2024 року;

визнати незаконним та скасувати наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 275 від «07» жовтня 2024 року «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 з продажу об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11, та наказ Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях № 304 від « 30» жовтня 2024 року «Про затвердження протоколу про результати електронного аукціону №SPE001-UA-20240901-11878 з продажу об`єкту малої приватизації - єдиного майнового комплексу державного підприємства «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» за адресою: Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Хриплинська, 11;

2) визнати рішення Фонду державного майна України про включення об`єкта речового

права до переліку об`єктів державної власності, що підлягають приватизації, серія та номер 10-6213837, виданий 21.05.2024 недійсним;

3) скасувати технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028) ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25.03.2021 року, державний реєстратор Цалин Юлія Василівна, Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 02.02.2021 щодо земельної ділянки площею 14,3641 га кадастровий номер 261010000:14:001:0255;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 05.03.2021, приватний нотаріус Павлінський Віталій Данилович, Івано-Франківський міський нотаріальний округ.

При цьому кожний із предметів розгляду не пов`язаний між собою тими самими доказами та відповідно фактичними обставинами, а тому суд вважає, що сумісний розгляд таких позовних вимог перешкоджатиме з`ясуванню прав і взаємовідносин сторін, що ускладнить вирішення спору.

Суд також враховує, що залучення в одному судовому провадженні усіх юридичних осіб та реєстраторів у якості третіх осіб у даній справі, як і розгляд непов`язаних між собою вимог до різних відповідачів, фактично матиме наслідком обтяження їх участю у розгляді спірних питань, що виникли між іншими учасниками судового процесу, оскільки з метою реалізації своїх прав у своєму спорі кожна із третіх осіб мала би нести такі непередбачені чинним законодавством обтяження.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів статті 6 Конституції України органи судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Отже залучення в одному судовому проваджені усіх юридичних осіб у даній справі мало б наслідком покладення на них непередбачених чинним законодавством вищенаведених обтяжень.

Разом із цим, за частиною 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 20 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи: у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами;

У свою чергу, відповідно до статті 21 ГПК України не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Аналогічна норма міститься в частині 4 статті 173 ГПК України.

У свою чергу, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року в справі № 910/7781/19.

Публічно-правовим вважається, зокрема, спір, у якому сторони правовідносин виступають одна щодо іншої не як рівноправні і в якому одна зі сторін виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду: від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 30 січня 2020 року в справі № 826/5968/17, від 26 лютого 2020 року в справі № 287/167/18-ц та від 26 лютого 2020 року в справі № 826/15133/17.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання дій/бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

За змістом пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до пункту 1, абзацу 2 пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Під суб`єктом владних повноважень розуміється орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Необхідною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним публічно-владних управлінських функцій. Ці функції суб`єкт повинен виконувати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення, як правило майнового, приватного права чи інтересу

Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб`єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта, а останній відповідно зобов`язаний виконувати вимоги та приписи такого суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки зроблені також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року в справі № 914/2006/17, від 30 січня 2020 року в справі № 826/5968/17, від 26 лютого 2020 року в справі № 287/167/18-ц та від 26 лютого 2020 року в справі № 826/15133/17.

При цьому, судом враховано, що встановлення окремих порушень вимог чинного законодавства стосовно формування та упорядкування землевпорядної документації, та, у зв`язку з цим, скасування відповідних реєстраційних дій, може бути підставою для встановлення порушень при проведенні відповідних торгів, але виключно у разі встановлення таких обставин рішенням суду, яке набере законної сили у визначеному законом порядку, що виключає можливість задоволення усіх заявлених позовних вимог в одному провадженні.

Як вже зазналося судом, позивачем заявлено вимоги і про: скасування технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки державної власності площею 19,7949 га (кадастровий номер 2610100000:14:001:0028) ДП «Івано-Франківський котельно-зварювальний завод» для розміщення та постійної діяльності Збройних Сил України на території: вул. Хриплинська, 11, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, та скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 57298861 від 25.03.2021 року, державний реєстратор Цалин Юлія Василівна, Загвіздянська сільська рада, на підставі розпорядження серія та номер 26, виданий 02.02.2021 щодо земельної ділянки площею 14,3641 га кадастровий номер 261010000:14:001:0255; скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 56959301 від 05.03.2021, приватний нотаріус Павлінський Віталій Данилович, Івано-Франківський міський нотаріальний округ.

Разом із цим, пунктом 13 частини 1 статті 20 ГПК України чітко визначено, що господарські суди розглядають вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами.

Однак, жодних позовних вимог щодо захисту майна Підприємства або його майнових прав у даному позові у цій частині заявником не заявлено, наявність будь-якого майнового спору між Підприємством та відповідачами у даній справі судом не встановлено.

Відтак, вказані позовні вимоги мають виключно публічно-правовий характер, у зв`язку з чим підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства.

Суд також зазначає, що об`єднання позовів є правом, а не обов`язком суду, що узгоджується із правовою позицією Верховного Суду викладеній у постанові від 14.08.2018 у справі № 910/3569/18.

Таким чином, обмеженням права на доступ до суду, зокрема, є, визначений в ГПК України, порядок об`єднання позовних вимог. Невиконання заявником вищенаведених вимог процесуального законодавства наділяє суд правом не приймати до розгляду та повертати позовну заяву заявнику.

Оскільки судом було встановлено порушення позивачем положень статті 173 ГПК України щодо правил об`єднання позовних вимог (у цьому позові містяться неоднорідні позовні вимоги, а також вимоги, які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства) подана позивачем позовна заява згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 ГПК України підлягає поверненню позивачу.

Згідно із ч. 8 ст.174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Приватного підприємства «Вестхім» до Фонду державного майна України, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Тернопільській та Чернівецькій областях та Товариства з обмеженою відповідальністю «Стройуком» про спонукання виконати певні дії повернути.

2. Ухвала набирає законної сили 17.02.2025 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.

Суддя О.А. Грєхова