Ухвала

від 13.02.2025 по справі 910/12816/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство

13.02.2025 Справа № 910/12816/24

Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши матеріали справи

за заявою Міністерства оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6, ідентифікаційний номер 00034022)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484)

про відкриття провадження у справі про банкрутство

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання

ВСТАНОВИВ:

Міністерство оборони України звернулося до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" у зв`язку із наявною та непогашеною заборгованістю.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.10.2024 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 14.11.2024. Встановлено арбітражній керуючій Кравченко Валерії Петрівні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 608 від 16.04.2013), визначеному автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, строк до 12.11.2024 для подачі до суду заяви про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484) у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.11.2024 відкладено підготовче засідання на 12.12.2024. Встановлено арбітражній керуючій Бугулян Олені Анатоліївні (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1956 від 19.10.2020), визначеній автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, строк до 10.12.2024 для подачі до суду заяви про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484) у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

25.11.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражної керуючої Бугулян Олени Анатоліївни про відмову від участі у справі.

06.12.2024 до Господарського суду міста Києва від Міністерства оборони України надійшли доповнення до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.

11.12.2024 до Господарського суду міста Києва надійшла заява арбітражного керуючого Седлецькаго Олександра Валентиновича про участі у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.12.2024 відкладено підготовче засідання на 23.01.2025. Встановлено арбітражному керуючому Верещагіну Максиму Вікторовичу (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1876 від 18.12.2018), визначеній автоматизованою системою з відбору кандидатів на призначення арбітражного керуючого у справах про банкрутство, строк до 10.01.2025 для подачі до суду заяви про участь у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484) у порядку ст. 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2025 відкладено підготовче засідання на 13.02.2025.

У підготовчому засіданні 13.02.2025 представник заявника надав пояснення по суті поданої заяви, просив суд відкрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт".

Так, згідно приписів ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 1 Кодексу під неплатоспроможністю слід розуміти неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Розглянувши у підготовчому засіданні подані документи та дослідивши докази, суд вказує наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" зареєстроване за адресою: 01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484.

За твердженнями заявника у Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" наявна заборгованість у розмірі 55 719 299, 90 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи.

Згідно ч. 3 ст. 39 Кодексу, якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

На підтвердження своїх посилань, звертаючись до суду про ініціювання процедури банкрутства Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" заявником подано до суду копії рішень Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/9734/23, від 09.10.2023 у справі № 915/901/23, копії наказів виданих 03.10.2023 та 13.11.2023 Господарським суду міста Києва про примусове виконання вказаних рішень, постанови про відкриття виконавчих проваджень та про арешт коштів боржника

За наслідками дослідження описаних документів судом встановлено наступне.

Міністерство оборони України звернулося до Господарським суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" про стягнення штрафних санкцій у розмірі 6 023 954,00 грн., з них: пені за прострочення строків поставки - 976 034,00 грн. (дев`ятсот сімдесят шість тисяч тридцять чотири гривні), штрафу за прострочення виконання зобов`язань по договору понад 30 діб - 1 308 720,00 грн. (один мільйон триста вісім тисяч сімсот двадцять гривень) та штрафу 20% - 3 739 200,00 грн. (три мільйони сімсот тридцять дев`ять тисяч двісті гривень).

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/355 від 20.09.2022 року.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.08.2023 у справі № 910/9734/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" на користь Міністерства оборони України грошові кошти: пені за прострочення строків поставки - 976 034,00 грн. (дев`ятсот сімдесят шість тисяч тридцять чотири гривні), штрафу за прострочення виконання зобов`язань по договору понад 30 діб - 1 308 720,00 грн. (один мільйон триста вісім тисяч сімсот двадцять гривень), штрафу 20% - 3 739 200,00 грн. (три мільйони сімсот тридцять дев`ять тисяч двісті гривень) та судовий збір - 90 359,31 грн. (дев`яносто тисяч триста п`ятдесят дев`ять гривень 31 копійка).

Також, Міністерство оборони України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийспецопт" про стягнення 48 871 908,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за Договором про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/354 від 10.03.2022, в частині поставки обумовленого Договором товару.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 28.06.2023 позовну заяву Міністерства оборони України передано за територіальною підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 09.10.2023 у справі № 915/901/23 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Кийспецопт" на користь Міністерства оборони України пеню в розмірі 7 075 908 (сім мільйонів сімдесят п`ять тисяч дев`ятсот вісім) грн. 00 коп., штраф у розмірі 10 836 000 (десять мільйонів вісімсот тридцять шість тисяч) грн. 00 коп., штраф у розмірі 30 960 000 (тридцять мільйонів дев`ятсот шістдесят тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 733 078 (сімсот тридцять три тисячі сімдесят вісім) грн. 62 коп.

У подальшому Міністерством оборони України було вжито відповіді заходи для стягнення в примусовому порядку, за результатами проведених виконавчих дій заборгованість погашена не була, у зв`язку з відсутністю у боржника коштів та майна для її погашення.

Наведені обставини слугували підставою для звернення Міністерства оборони України із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт".

Боржник, у свою чергу, правом на подання відзиву не скористався, відповідно відзиву на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано не було.

Згідно ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Порядок подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, а також перелік документів, які мають бути додані до вказаної заяви, визначені статтею 34 Кодексу України з процедур банкрутства.

За змістом ч. 1 ст. 35 Кодексу України з процедур банкрутства у разі відсутності підстав для відмови у прийнятті, залишення без руху або для повернення заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство господарський суд приймає заяву до розгляду, про що не пізніше п`яти днів з дня її надходження постановляє ухвалу, в якій, серед іншого, зазначається дата проведення підготовчого засідання суду. Також ухвалою про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд має право вирішити питання про зобов`язання заявника, боржника та інших осіб надати суду додаткові відомості, необхідні для вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Згідно правових висновків Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладених у постанові від 22.09.2021 у справі 911/2043/20, процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.

Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.

Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.

Судова палата також зауважила, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб`єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.

З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас у справах про банкрутство судовий контроль є невід`ємною складовою цього провадження.

Згідно ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником, а стосовно боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі - також органом (суб`єктом), уповноваженим управляти державним майном, у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); найменування органу (суб`єкта), уповноваженого управляти державним майном щодо боржника - державного підприємства або господарського товариства, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій (часток) належать державі; виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів. До заяви кредитора - контролюючого органу, уповноваженого відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, іншого органу, який відповідно до закону здійснює контроль за справлянням інших обов`язкових платежів на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, додаються докази вжиття заходів щодо стягнення (погашення) податкового боргу або іншої заборгованості у встановленому законодавством порядку.

Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником своїх зобов`язань.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ч. 1-5 статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. У разі якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому цією статтею. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов`язання в розумінні абзацу 5 частини першої статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.

Таким чином, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

Досліджуючи підстави виникнення грошових вимог Міністерства оборони України до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт", суд відзначає слідуюче.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Господарським судом міста Києва у рішенні від 10.08.2023 у справі № 910/9734/23 встановлено наступні обставини:

"20.09.2022 року між Міністерством оборони України (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексілс" (найменування змінено на Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія «Кийспецопт") (надалі - відповідач, постачальник) укладено договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) № 286/3/22/355 (надалі - договір), відповідно до п. 1.2. якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

В п. 1.3. договору сторонами було визначено найменування, кількість, ціну та строки поставки товару. За умовами договору постачальник зобов`язується поставити замовнику товар: бойове спорядження (35812300-2) (чохол шолому балістичного (білого кольору), на загальну суму 18 696 000,00 грн.; товар у кількості 21950 шт. на суму 3 419 810,00 грн. до 26.10.2022 року включно; товар у кількості 27450 шт. на суму 4 276 710,00 грн. до 06.11.2022 року включно; товар у кількості 31050 шт. на суму 4 837 590,00 грн. до 20.11.2022 року включно; товар у кількості 19550 шт. на суму 3 045 890,00 грн. до 30.11.2022 року включно.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач взяті на себе за договором зобов`язання щодо своєчасної поставки товару у встановлені специфікацією (п. 1.3. договору) строки виконав неналежним чином, поставивши позивачу:

- за видатковою накладною від 17.11.2022 року № 25 товар у кількості 1800 шт. на суму 336 528,00 грн.;

- за видатковою накладною від 01.12.2022 року № 26 товар у кількості 4200 шт. на суму 785 232,00 грн.;

- за видатковою накладною від 14.12.2022 року № 28 товар у кількості 4600 шт. на суму 860 016,00 грн.;

- за видатковою накладною від 20.12.2022 року № 29 товар у кількості 7000 шт. на суму 1 308 720,00 грн.;

- за видатковою накладною від 27.12.2022 року № 30 товар у кількості 12000 шт. на суму 2 243 520,00 грн.;

- за видатковою накладною від 30.12.2022 року № 31 товар у кількості 15000 шт. на суму 2 804 400,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної поставки товару за договором № 286/3/22/355 від 20.09.2022 року не виконав, товар за договором поставив з порушенням строку, у зв`язку з чим на підставі п. 7.2., 7.3.2. договору позивач просить стягнути з відповідача пеню за прострочення строків поставки у розмірі 976 034,00 грн., штраф за прострочення виконання зобов`язань по договору понад 30 діб у розмірі 1 308 720,00 грн. та штраф 20% у розмірі 3 739 200,00 грн.

…В пункті 7.3.2. договору сторони погодили, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1% від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмірі 7% вказаної ціни договору. У разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми договору (п. 7.3.7. договору).

…З огляду на викладене, враховуючи те, що відповідач у встановлений строк свого обов`язку щодо своєчасної поставки товару не виконав, допустивши прострочення виконання зобов`язання, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за прострочення строків поставки у розмірі 976 034,00 грн., штрафу за прострочення виконання зобов`язань по договору понад 30 діб у розмірі 1 308 720,00 грн. та штрафу 20% у розмірі 3 739 200,00 грн. є обґрунтованими.".

Також, Господарським судом міста Києва у рішенні від 09.10.2023 у справі № 915/901/23 встановлено наступні обставини:

"20 вересня 2022 року між Міністерством оборони України (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тексілс" (в подальшому змінено найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Кийспецопт" (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України) №286/3/22/354 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується у 2022 році поставити замовнику товар в асортименті, комплектності, кількості, у строки (терміни), вказані у цьому Договорі, а замовник забезпечити приймання та оплату товару.

Пунктом 1.1 Договору узгоджено, що предмет договору - військова уніформа (35811300-5) (Костюм маскувальний зимовий) (далі - товар)

У пункті 1.3 Договору сторонами визначено номенклатуру товару, передбаченого до поставки за Договором, вимоги згідно яких виготовляється товар, терміни виконання Договору, а саме: військова уніформа (35811300-5) (костюм маскувальний зимовий), ТУ У 14.1-00034022-149:2016, сповіщення про зміни № 1, строки постачання: 1400 комплектів вартістю 1 806 000,00 грн. (без ПДВ) до 21.10.2022 включно, 21600 комплектів вартістю 27 864 000,00 грн. (без ПДВ) до 30.10.2022 включно, 27100 комплектів вартістю 34 959 000,00 грн. (без ПДВ) до 09.11.2022 включно, 30700 комплектів вартістю 39 603 000,00 грн. (без ПДВ) до 21.11.2022 включно, 19200 комплектів вартістю 24 768 000,00 грн. до 30.11.2022 включно.

Ціна цього Договору становить 154 800 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 25 800 000,00 грн. (п. 2.1 Договору).

За умовами п. 3.2 Договору розрахунки за фактично поставлений товар проводяться шляхом поетапної оплати замовником поставлених йому партій товару протягом 10 банківських днів після пред`явлення постачальником рахунку на їх оплату.

Пунктом 3.6 Договору узгоджено, що за рішенням замовник, у встановленому законодавством порядку, розрахунки за товари можуть здійснюватися шляхом проведення попередньої оплати (авансу) у розмірі, що не перевищує 50% вартості товарів за Договором на строк не більше, як строк постачання, який зазначено у специфікації, за умови обґрунтування постачальником строку та розміру такої попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.1 Договору товар постачається на об`єднанні центри забезпечення замовника (далі - одержувач товару) власними силами постачальника та за рахунок постачальника згідно з положеннями Договору, встановленими нормами відвантаження у тарі та упаковці, яка забезпечує її збереження під час транспортування, вантажно-розвантажувальних робіт і зберігання в межах термінів, установлених діючими стандартами.

Строки (термін) поставки товару визначений в специфікації Договору (п. 1.3).

У разі нагальної потреби, поставка товарів може здійснюватися в інші місця, визначені відповідно до заявки наданої замовником, у тому числі в місцевості, де ведуться бойові дії та райони проведення операції об`єднаних сил.

Відповідно до п. 6.2.3 Договору у разі порушення постачальником умов Договору в частині поставки товару, його кількості, та/або якості, та/або комплектності, та/або термінів, які визначені у Специфікації, та/або рознарядці, та/або інших умов Договору чи відмови від виконання Договору, замовник, в односторонньому порядку у спрощений спосіб (шляхом повідомлення постачальника листом), має право: відмовитися від подальшого приймання виконання зобов`язань постачальником за Договором; достроково розірвати Договір, повідомивши про це постачальника.

Застосування зазначених оперативно-господарських санкцій не позбавляє замовника права вимагати від постачальника сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків за неналежне виконання цього Договору.

Пунктами 6.3.1 та 6.3.2 Договору визначено, що постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки (термін), встановлені Договором та забезпечити поставку товару у кількості та якості, що визначені пунктом 1.3 Договору.

Згідно з п. 7.3.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмір 7% вказаної ціни Договору (п. 3.1).

У відповідності до п. 7.3.6 Договору неустойка (пеня, штраф) за несвоєчасне постачання товару, яка передбачена п. 7.3.4 Договору нараховується за весь період прострочення.

Також, відповідно до п. 7.3.7 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору. Крім того, постачальник повертає замовнику попередню оплату, якщо така попередня оплата була здійснена.

Відповідно до п. 8.5 Договору продовження строку (терміну) виконання зобов`язань постачання товару, можливе у випадку істотної зміни обставин, які впливають на можливість виконання своїх обов`язків за Договором у разі, якщо вони змінилися настільки, що/якби сторони не могли це передбачити, вони не укладали б цей Договір, або уклали його за інших умовах. У разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, він може бути змінений або розірваний за згодою сторін.

Пунктом 9.1 Договору узгоджено, що умовами припинення (розірвання) договору є: взаємна домовленість сторін, продовження строку дії обставин непереборної сили більш як 30 днів; закінчення строку дії Договору.

Договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.12.2022 (включно).

Після закінчення терміну дії Договору, товар, визначений у пункті 1.3. Договору, не підлягає постачанню замовнику за цим Договором, документи, визначені у пункті 4.1., замовником не приймаються та повертаються постачальнику без реалізації (пункти 11.1 та 11.2 Договору).

Додатками №№ 1, 2, 3 до Договору сторонами викладено Рознарядку Міністерства оборони України за Специфікацією, Ростовку Міністерства оборони України за Специфікацією та Калькуляцію ціни товару ТОВ "Тексілс".

Позивач зазначає, що на виконання умов Договору, з метою сприяння у виконанні Договору, перерахував постачальнику 77 400 000,00 грн.

Листом вих. № 25 від 07.12.2022 постачальник повідомив позивача про повернення суми попередньої оплати та просив вважати Договір розірваним на підставі п. 8.5 та 9.1 Договору.

Листом вих. № 286/5956 від 30.12.2022 позивач повідомив відповідача про розірвання Договору на підставі п. 6.2.3 Договору.

Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідач у строки визначені Договором, товар не поставив, в зв`язку з чим, позивач 06.01.2023 звернувся до відповідача із Претензією вих. 286/113 про сплату пені у розмірі 7 075 908,00 грн., штрафу в розмірі 10 836 000,00 грн. та в розмірі 30 960 000,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення, в зв`язку з чим, позивач вимушений був звернутись з позовом до суду.

…Згідно з п. 7.3.2 Договору за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості несвоєчасно поставленого товару за кожну добу затримки, а за прострочення понад 30 днів з постачальника додатково стягується штраф у розмір 7% вказаної ціни Договору (п. 3.1).

Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені та штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 7 075 908,00 грн. та штраф у розмірі 10 836 000,00 грн. за порушення строків поставки на 30 днів.

Також, відповідно до п. 7.3.7 Договору у разі односторонньої відмови постачальника від виконання своїх зобов`язань по Договору, постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 20% від суми Договору.

Враховуючи односторонню відмову відповідача від виконання взятих на себе зобов`язань за Договором, про яку свідчить не поставка жодного товару на виконання умов Договору, вимога позивача про стягнення з відповідача штрафу в розмірі 30 960 000,00 грн. є також обґрунтованою та підлягає задоволенню.".

Таким чином, суд презюмує, що стягнута з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" відповідно до вказаних вище судових рішень, сума боргу у розмірі 54 895 862, 00 грн є штрафними санкціями. Разом з тим, судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 823 437, 93 грн, який було сплачено при зверненні до суду з позовними заявами, у розумінні ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства не є грошовим зобов`язанням, оскільки, дане зобов`язання боржника не виникло з цивільно-правового правочину (договору), або ж на інших підставах, передбачених законодавством України.

Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа-підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав.

Грошове зобов`язання (борг) - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.

Наведені обставини, встановлені після детальної перевірки судом підстав виникнення грошових вимог кредитора до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, свідчать про необхідність відмови в задоволенні заяви Міністерства оборони України про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт", оскільки, заявлена кредитором заборгованість не є грошовим зобов`язанням у розумінні статті 1 Кодексу України з процедур банкрутства, з урахуванням особливостей якого здійснюється застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України при розгляді справи про банкрутство.

Разом з тим, заявником подано доповнення до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, до яких додано копію рішення Господарського суду міста Києва від 24.10.2024 у справі № 910/10626/24, відповідно до якого стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Кийспецопт» на користь Міністерства оборони України 3% річних у розмірі 161204 (сто шістдесят одна тисяча двісті чотири) грн 05 коп., інфляційні втрати у розмірі 249228 (двісті сорок дев`ять тисяч двісті двадцять вісім) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 4 925 (чотири тисячі дев`ятсот двадцять п`ять) грн 19 коп.

Відповідно заявник просив суд відкрити провадження у даній справі з урахуванням поданих доповнень та визнати заявлені вимоги кредитора.

Тобто, дані доповнення до заяви фактично являється заявою про збільшення розміру заявлених вимог до боржника.

Згідно з ч. 1 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити: найменування господарського суду, до якого подається заява; найменування боржника, його місцезнаходження, ідентифікаційний код юридичної особи; ім`я або найменування кредитора, його місцезнаходження або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи або реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що заява кредитора, крім відомостей, передбачених частиною першою цієї статті, повинна містити відомості про розмір вимог кредитора до боржника із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті.

Заява кредитора може ґрунтуватися на об`єднаній заборгованості боржника за сукупністю його різних зобов`язань перед цим кредитором.

В свою чергу, Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає права ініціюючого кредитора на збільшення розміру заявлених вимог до боржника після звернення до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, прийняття такої заяви до розгляду та її безпосереднього розгляду судом у підготовчому засіданні.

Водночас, суд відзначає, що додаткові грошові вимоги до боржника, можуть бути заявлені конкурсним кредитором на підставі письмової заяви в порядку та у строк, що передбачені частиною першою ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

При тому, суд зауважує, що усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого судового рішення.

За приписами ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Суд при ухваленні судового рішення вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 ГПК України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

При цьому, якщо Кодексом України з процедур банкрутства підстави для відкриття провадження у справі про банкрутство прямо не визначені та з`ясовуються судом шляхом встановлення, на підставі доказів у справі, заборон на відкриття провадження у справі про банкрутство, визначених Законом (прямих або непрямих, загальних або спеціальних, тимчасових або не обмежених в часі, умовних або безумовних), то підстави для відмови у відкритті провадження прямо визначені в ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства.

Отже, з огляду на викладене, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" за заявою Міністерства оборони України.

Керуючись ст. 1, 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд м. Києва

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Міністерству оборони України (03168, місто Київ, проспект Повітряних Сил, будинок 6, ідентифікаційний номер 00034022) у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгова компанія "Кийспецопт" (01014, місто Київ, вул. Звіринецька, будинок 63, ідентифікаційний номер 42613484).

2. Ухвалу направити заявнику, боржнику, органу державної виконавчої служби, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Кодексом України з процедур банкрутства та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції в порядку та строки, встановлені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 14.02.2025.

Суддя Сергій СТАСЮК