Рішення

від 06.02.2025 по справі 910/11038/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.02.2025Справа № 910/11038/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши за правилами загального позовного провадження матеріали справи за позовом Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 1 465 465 188,49 грн,

за участю представників:

позивача: Войтюка Д.В.;

відповідача: Яковченка Р.Г.;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Укргідроенерго" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі - НЕК "Укренерго") 1 465 465 188,49 грн, з яких: 1 387 694 525,55 грн - основна заборгованість, 54 371 300,88 грн - інфляційні втрати, 23 399 362,06 грн - три проценти річних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов`язань за договором про участь у балансуючому ринку в редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16 вересня 2024 року вищенаведену позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/11038/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засіданні на 17 жовтня 2024 року.

2 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від НЕК "Укренерго" надійшло клопотання від 1 жовтня 2024 року про продовження процесуального строку для подачі відзиву на позов, яке ухвалою суду від 3 жовтня 2024 року задоволено та продовжено відповідачу строк на подання відзиву на позовну заяву до 14 жовтня 2024 року включно.

15 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14 жовтня 2024 року, у якому останній проти задоволення позову заперечував, посилаючись на відсутність порушень встановленого Законом України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) спеціального порядку проведення розрахунків на балансуючому ринку. При цьому, як зазначав відповідач, прострочення виконання відповідного грошового зобов`язання виникло не з його вини, а в зв`язку з систематичним порушенням іншими учасниками балансуючого ринку своїх фінансових зобов`язань перед Компанією, за наслідком чого поточний рахунок останньої зі спеціальним режимом використання не накопичує у достатній мірі коштів для належного проведення розрахунків. Крім того, на думку відповідача, у матеріалах справи відсутні докази, які підтверджують направлення позивачем на адресу НЕК "Укренерго" відповідних рахунків, у зв`язку з чим нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних є необґрунтованим і безпідставним. Також відповідач зазначив, що розрахунки позивача спірних компенсаційних виплат містять помилки, зокрема, до періодів прострочення включено дати оплати відповідачем основної заборгованості, а також не надано обґрунтованого розрахунку інфляційних втрат із зазначенням застосованих помісячних індексів інфляції.

У підготовчому засіданні 17 жовтня 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про продовження з власної ініціативи суду строку підготовчого провадження на 30 днів та про оголошення перерви в засіданні до 21 листопада 2024 року.

21 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив від вказаної дати з клопотанням про долучення додаткових доказів до матеріалів справи. У вказаній заяві по суті справи позивач зазначив, що твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є необґрунтованими, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання. У свою чергу, наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку із специфікою здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права. При цьому, відповідач не позбавлений можливості здійснити перерахування на спеціальний рахунок коштів з інших своїх рахунків, зокрема з поточного рахунку, з метою належного виконання покладених на нього зобов`язань. Крім того, направлення (надсилання, виставлення) рахунків на оплату учасникам ринку здійснюється через систему управління ринком адміністратором розрахунків (далі - АР), яким є сам відповідач у даній справі. Також до вказаної відповіді на відзив позивач долучив докази направлення відповідачу підписаних з боку уповноважених осіб Товариства спірних рахунків (скріншоти з електронної пошти (Outlook), а також уточнений розрахунок заявлених до стягнення з відповідача компенсаційних виплат.

29 жовтня 2024 року через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення від 28 жовтня 2024 року, у яких останній навів свої аргументи проти доводів Товариства.

4 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення по справі від вказаної дати.

8 листопада 2024 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшло клопотання від цієї ж дати про відкладення підготовчого засідання.

20 листопада 2024 року через загальний відділ канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання від цієї ж дати № 01-4-1/1256 про відкладення розгляду справи.

У підготовчому засіданні 21 листопада 2024 року суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 12 грудня 2024 року.

12 грудня 2024 року (до початку призначеного засідання) від відповідача через загальний відділ канцелярії суду надійшли: клопотання про зупинення провадження у справі від 11 грудня 2024 року № 02-4-1/1348, клопотання про зменшення розміру процентів річних від 11 грудня 2024 року № 02-4-1/1346 та заява від 11 грудня 2024 року № 02-4-1/1347 про відстрочення виконання рішення.

У підготовчому засіданні цього ж дня суд без виходу до нарадчої кімнати постановив протокольні ухвали: про встановлення позивачу додаткового строку на подання доказів у справі - до 21 жовтня 2024 року; про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі; про відмову в задоволенні усного клопотання представника відповідача про оголошення перерви в підготовчому засіданні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12 грудня 2024 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 9 січня 2025 року.

9 січня 2025 року (до початку призначеного засідання) через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли додаткові пояснення по справі від 8 січня 2025 року.

У судовому засіданні цього ж дня судом було оголошено перерву до 6 лютого 2025 року.

3 лютого 2025 року через систему "Електронний суд" від позивача надійшли заперечення на заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення в даній справі, у яких Товариство вказувало на необґрунтованість такої заяви та про відсутність правових підстав для її задоволення.

У цьому ж судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив задовольнити їх у повному обсязі, а також заперечував проти відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, запереченнях та додаткових поясненнях, а також просив суд у разі задоволення позову зменшити розмір заявлених до стягнення трьох процентів річних та відстрочити виконання рішення суду в даній справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до частини 1 статті 68 Закону в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс.

За приписами статті 4 Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про участь у балансуючому ринку.

Частиною 3 статті 68 Закону визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.

Судом встановлено, що Товариство є виробником електричної енергії на підставі ліцензії, виданої згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 11 червня 2019 року № 1074.

З наявної в матеріалах справи копії повідомлення відповідача від 26 квітня 2019 року Вих. № 01/15416 вбачається, що Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (яке вподальшому змінило своє найменування на НЕК "Укренерго") поставило до відома Товариство про приєднання останнього (акцептування пропозиції від 16 квітня 2019 року № 20-3/1673) до умов договору про участь у балансуючому ринку та долучення до реєстру постачальників послуг з балансування (ідентифікатор договору - № 0422-04012, дата акцептування - 26 квітня 2019 року).

Зі змісту вказаного повідомлення також вбачається, що з моменту акцептування письмової згоди Товариства на приєднання в порядку, встановленому Правилами ринку, затвердженими постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 307 (далі - Правила ринку) та Законом, учасник ринку набуває всіх прав та зобов`язань за договором і несе відповідальність за їх невиконання (неналежне виконання) згідно з умовами такого правочину.

Преамбулою до вказаної угоди визначено, що в розумінні умов договору НЕК "Укренерго" є оператором системи передачі (далі - ОСП), на якого, зокрема, покладені функції адміністратора рахунків (далі - АР); Товариство є постачальником послуг з балансування (далі - ППБ).

Відповідно до пункту 1.1. договору (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) останній є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору вцілому.

За приписами пункту 1.2. вказаного правочину (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) за ним ППБ зобов`язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення ОСП балансування об`єднаної енергетичної системи України, а ОСП - продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку.

Згідно з пунктом 2.1. договору (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) загальна його вартість складається з суми придбаних і проданих обсягів електричної енергії на балансуючому ринку протягом строку дії цього правочину та відповідно до його умов. За підсумками місяця визначаються індикативні величини: середньозважені ціни балансуючої електричної енергії на завантаження та розвантаження за розрахунковий місяць (грн/МВт*год з точністю до дев`яти знаків після коми), які розраховуються шляхом ділення вартості балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження на загальний обсяг балансуючої електричної енергії на завантаження і розвантаження відповідно.

У пункті 2.2. вказаного правочину (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) визначено, що розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії проводиться відповідно до Правил ринку.

Відповідно до пункту 4.1. договору (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) виставлення рахунків та оплата платежів здійснюються відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.

За умовами пунктів 4.2.- 4.4. вказаного правочину (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП. ОСП формує й направляє акт купівлі-продажу (далі - акт) до ППБ не пізніше 13-го календарного дня місяця, наступного за розрахунковим. Підписання акта відбувається в електронній формі (за допомогою системи, яка забезпечує функціонування електронного документообігу з накладанням КЕП (за винятком випадків, коли використання електронного підпису прямо заборонено Законом), що забезпечує юридично значимий електронний документообіг між сторонами та розміщений у мережі Інтернет за посиланням: https://online.ua.energy/, або у паперовій формі шляхом підписання уповноваженою особою акта (у разі неможливості підпису в електронній формі). Сторонами має бути забезпечена можливість здійснення електронного документообігу шляхом реєстрації у системі, яка забезпечує функціонування електронного документообігу. Протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта останній розглядає та повертає ОСП один примірник акта, підписаного зі своєї сторони. Акт повинен бути підписаний сторонами в один і той самий спосіб. У разі незгоди з розрахунками ОСП відповідно до акта, ППБ протягом двох робочих днів надсилає ОСП обґрунтовані зауваження щодо цього акта й ініціює спір відповідно до норм чинного законодавства. До здійснення коригування обсяг і вартість електричної енергії визначається за даними, зазначеними в акті. Якщо ППБ протягом двох робочих днів з дня направлення ОСП до ППБ акта не ініціював спір та не направив до ОСП підписаний зі сторони ППБ примірник акта, останній вважається підписаним ППБ.

За змістом пункту 5.4. договору (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) на ОСП покладено обов`язок здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим правочином.

Даний договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку в разі внесення змін Регулятором до Типового договору про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку. У такому випадку зміни до договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. Договір зі змінами оприлюднюється на вебсайті ОСП. Якщо ППБ не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (пункт 10.1. договору).

За умовами пунктів 9.1., 9.2. договору (у редакції наказу НЕК "Укренерго" від 20 жовтня 2023 року № 598) останній набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах.

На виконання умов вказаного договору позивачем у період з лютого 2024 року по червень 2024 року було продано, а відповідачем - куплено, балансуючу електричну енергію, що підтверджується наявними в матеріалах справи підписаними КЕП сторін копіями актів: від 29 лютого 2024 року № БР/24/02-0422, від 31 березня 2024 року БР/24/03-0422, від 30 квітня 2024 року № БР/24/04-0422, від 31 травня 2024 року № БР/24/05-0422, від 30 червня 2024 року № БР/24/06-0422.

Згідно зі статтею 52 Закону АР забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, Правил ринку та Кодексу комерційного обліку. Функції АР покладаються на ОСП.

За частиною 7 статті 68 Закону за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних ОСП та адміністратора комерційного обліку АР розраховує платежі ОСП та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку, відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.

На виконання вищевказаних приписів законодавства НЕК "Укренерго" були сформовані та виставлені рахунки-фактури на загальну суму 5 337 645 792,07 грн, а саме: від 20 лютого 2024 року № 1502202400264 - на суму 152 922 657,59 грн з ПДВ, від 28 лютого 2024 року № 2602202400257 - на суму 234 944 502,13 грн з ПДВ, від 7 березня 2024 року № 0603202400258 - на суму 231 971 139,83 грн з ПДВ, від 19 березня 2024 року № 1403202400254 - на суму 208 493 198,24 грн з ПДВ, від 27 березня 2024 року № 2603202400012 - на суму 154 098 845,93 грн з ПДВ, від 10 квітня 2024 року № 0404202400253 - на суму 142 314 859,79 грн з ПДВ, від 19 квітня 2024 року № 1604202400031 - на суму 147 515 041,99 грн з ПДВ, від 30 квітня 2024 року № 2504202400251 - на суму 247 982 878,63 грн з ПДВ, від 8 травня 2024 року № 0605202400250 - на суму 162 925 126,30 грн з ПДВ, від 21 травня 2024 року № 1605202400245 - на суму 82 160 219,21 грн з ПДВ, від 28 червня 2024 року № 2606202400014 - на суму 203 671 133,11 грн з ПДВ та від 8 липня 2024 року № 0407202400244 - на суму 124 288 837,56 грн. Вказані рахунки були роздруковані позивачем з системи управління ринком, підписані та направлені для оплати відповідачу, як ОСП, на офіційну електронну адресу останнього, що підтверджується наявними в матеріалах справи належними доказами.

Однак, усупереч умовам укладеного між сторонами договору, НЕК "Укренерго" вказані рахунки оплатила лише частково на суму 3 949 951 266,52 грн, що підтверджується доданим до позовної заяви реєстром отриманих Товариством від відповідача платежів за період з 1 лютого 2024 року по 4 вересня 2024 року. У зв`язку з цим у останнього утворилась заборгованість перед позивачем на суму 1 387 694 525,55 грн, яка на час звернення Товариства до суду з даним позовом погашена не була.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 статті 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до пункту 7.7.4. Правил ринку оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що сума основного боргу відповідача за куплену ним у позивача балансуючу електричну енергію за актами купівлі-продажу за період з лютого 2024 року по червень 2024 року, з урахуванням проведених НЕК "Укренерго" часткових оплат, складає 1 387 694 525,55 грн, підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість вимоги позивача до НЕК "Укренерго" в частині стягнення з останнього зазначеної суми основного боргу.

Суд відхиляє доводи відповідача про відсутність його вини в простроченні виконання спірних зобов`язань за вищевказаним правочином з посиланням на те, що оплата придбаної балансуючої електричної енергії здійснюється виключно з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання оператора системи передачі, з огляду на таке.

Частиною 1 статті 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

При цьому відсутність своєї вини відповідно до частини 2 статті 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.

При цьому, положення укладеного між сторонами договору не містять будь-яких застережень щодо використання відповідачем поточного рахунку зі спеціальним режимом та умов про розрахунок за продану електричну енергію лише з такого рахунку.

Згідно з частиною 4 статті 75 Закону постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, у яких виникли зобов`язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.

З наведеної статті Закону вбачається, що її зміст не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, а, навпаки, передбачає можливість відповідача для належного виконання своїх грошових зобов`язань вносити кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати за договором.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 8 червня 2022 року у справі №910/6636/21, від 2 березня 2023 року в справі № 910/18611/21, від 9 березня 2023 року в справі № 910/18613/21, від 25 травня 2023 року в справі № 910/1382/22.

Разом із цим, відповідно до статті 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що НЕК "Укренерго" не навела жодних обставин, з якими чинне законодавство пов`язує можливість звільнення її від стягнення в судовому порядку спірних грошових коштів за договором та від відповідальності за порушення вказаного грошового зобов`язання.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором, позивач також просив суд стягнути з відповідача 54 371 300,88 грн інфляційних втрат та 23 399 362,06 грн трьох процентів річних, нарахованих за загальний період прострочення з 27 лютого 2024 року по 4 вересня 2024 на відповідні суми основного боргу за кожним рахунком окремо згідно наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, суд відхиляє аргументи відповідача про відсутність у матеріалах справи належних доказів направлення позивачем відповідних рахунків та їх отримання НЕК "Укренерго" у зазначений в розрахунку позивача строк.

Так, пунктом 4.1. договору передбачено, що виставлення рахунків й оплата платежів відбувається відповідно до процедур та у строки, визначені Правилами ринку.

За пунктами 1.1.2., 1.11.1., 1.11.8. розділу І Правил ринку система управління ринком (далі - СУР) - це програмно-інформаційний комплекс, що включає низку підсистем, які забезпечують управління всіма необхідними базами даних, реєстрами та виконання розрахунків, визначених цими Правилами. За допомогою системи управління ринком здійснюється управління всіма процесами, зокрема, виконанням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів. Система управління ринком забезпечує, серед іншого, проведення розрахунків за небаланси електричної енергії. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком.

Відповідно до пункту 7.2.1. глави 7.2 розділу VII Правил ринку (у редакції чинній, на час виникнення спірних правовідносин) АР на щодекадній основі надсилає через СУР платіжний документ кожному постачальнику послуг з балансування (ППБ) із зазначенням суми, яка повинна бути сплачена ППБ за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії. АР щомісяця надсилає ППБ через СУР окремий платіжний документ із зазначенням суми плати за невідповідність, що має бути сплачена ППБ за повний місяць. ППБ щодекадно надсилає АР платіжний документ із зазначенням суми, що повинна бути сплачена АР за відповідний період за закупівлю балансуючої енергії.

Пунктом 7.7.4. Правил ринку визначено, що оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.

Оскільки відповідно до положень Закону та договору відповідач виконує одночасно функції ОСП та АР, виходячи зі змісту спірних правовідносин сторін та аналізу вищевказаних приписів Правил ринку, суд дійшов висновку про те, що саме на НЕК "Укренерго" покладено обов`язок сформувати, надіслати платіжні документи та здійснити розрахунки за ними.

Жодними положеннями договору та чинним законодавством не передбачено обов`язковості надання ППБ підтвердження того, коли саме АР отримав такі рахунки від ППБ, та взагалі факт їх отримання АР.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 1 грудня 2023 року в справі № 910/9216/22, від 3 лютого 2023 року в справі № 910/9374/21.

Враховуючи положення пункту 7.7.4. Правил ринку, оплата платіжного документа повинна бути здійснена у строк протягом чотирьох робочих днів саме з дати направлення рахунків АР у системі (СУР), оскільки ні Правилами ринку, ні умовами договору не передбачено направлення рахунків в інший спосіб.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду: від 1 червня 2022 року в справі 910/11109/21 та від 25 травня 2023 року в справі № 910/8901/20.

Разом із цим, судом встановлено, що позивачем до загального періоду прострочення виконання грошового зобов`язання включено також дати проведення НЕК "Укренерго" часткових проплат за договором.

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відтак, день належного виконання зобов`язання не є днем його прострочення, оскільки суб`єкт господарських відносин шляхом вчинення активних дій, проведених належним чином, припиняє таке зобов`язання.

Враховуючи викладене, судом здійснено власний розрахунок заявлених до стягнення компенсаційних виплат за спірний період прострочення виконання зобов`язання відповідачем. За перерахунком суду, обґрунтований розмір трьох процентів річних за цей період складає 23 341 526,50 грн. Відтак, вказана позовна вимога підлягає задоволенню у вищезазначеному розмірі. У задоволенні вимоги позивача про стягнення з відповідача 57 835,56 грн трьох процентів річних слід відмовити в зв`язку з її необґрунтованістю.

Оскільки заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат не перевищує обрахованої судом суми, позовна вимога про стягнення з відповідача вказаної компенсаційної виплати підлягає задоволенню у заявленому Товариством розмірі.

Суд відхиляє доводи відповідача щодо невірності здійсненого Товариством розрахунку інфляційних втрат з посиланням на дію правила заокруглення величини індексу інфляції до десяткового числа після коми (один знак після коми), про що писав Верховний Суд у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 26 червня 2020 року в справі № 905/21/19.

Зокрема, Верховний Суд у вищевказаній постанові в контексті порядку застосування частини 2 статті 625 ЦК України дійшов висновку про те, що: величина приросту індексу споживчих цін має заокруглюватися до десяткового числа після коми; при обчисленні інфляційних збитків за наступний період до початкової заборгованості включається вартість грошей (боргу), яка визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній період.

Відповідно до частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами частин 5- 6 статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Разом із цим, норма частини 2 статті 625 ЦК України не містить жодних приписів щодо порядку та методики обрахунку інфляційних втрат, у тому числі обмежень щодо заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми.

Відтак, вищевказані доводи Верховного Суду щодо порядку застосування арифметичних правил округлення при здійсненні обрахунку інфляційних втрат, викладені в постанові від 26 червня 2020 року в справі № 905/21/19, у розумінні імперативних приписів статті 326 ГПК України та статті 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" не є висновками щодо застосування норм права, а відтак не можуть бути враховані судом першої інстанції у даній справі.

Клопотання відповідача про зменшення розміру трьох процентів річних, сплата яких передбачена частиною 2 статті 625 ЦК України, не підлягає задоволенню, оскільки останні не є штрафною санкцією, а входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання. Вони виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року в справі № 703/2718/16-ц.

Три проценти річних не відносяться до неустойки, а тому до цих компенсаційних виплат не застосовуються положення статтей 233 ГК України, 551 ЦК України, на які посилався відповідач у відповідному клопотанні.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо часткового задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, позов Товариства підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду на один рік з дня його прийняття, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для її задоволення, з огляду на таке.

В обґрунтування заяви про відстрочення виконання рішення відповідач зазначив наступні обставини, які, на його думку, ускладнять виконання рішення суду в даній справі, а саме: систематичні порушенням рядом учасників балансуючого ринку своїх фінансових зобов`язань перед відповідачем, що призводить до дефіциту коштів на поточному рахунку відповідача із спеціальним режимом використання; кошти на сплату трьох процентів річних та інфляційних втрат не передбачені структурою тарифу на послуги НЕК "Укренерго"; відсутність збитків позивача внаслідок невиконання відповідачем спірного грошового зобов`язання; негайне стягнення з відповідача грошових коштів за рішенням суду в даній справі не передбачено фінансовим планом підприємства, загрожуватиме нормальній операційній роботі відповідача, як оператора системи передачі, перешкоджатиме ефективному та надійному функціонуванню системи передачі і ринку електричної енергії в цілому, у підсумку ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам; численні пошкодження об`єктів об`єднаної енергетичної системи України внаслідок бойових дій та терористичних актів вимагають додаткових витрат НЕК "Укренерго" для аварійних ремонтних робіт і відновлення енергопостачання; невідкладне виконання рішення суду ставить під загрозу безперебійне постачання електричної енергії споживачам, створює ризики надзвичайних ситуацій на ринку електричної енергії.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Статтею 326 ГПК передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).

За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року в справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року в справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім`ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов`язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.

Покладені в основу заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження фактично зводяться до його скрутного фінансового становища.

У той же час згідно з частиною 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 ГК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов`язання.

Судом враховано й те, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають наслідки, пов`язані з військовою агресією російської федерації, і який також безпосередньо задіяний та відіграє важливу функцію в процесі безперебійного постачання електричної енергії споживачам в Україні.

Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов`язання.

У зв`язку з цим, посилання відповідача на наявність в інших учасників балансуючого ринку значної заборгованості перед НЕК "Укренерго" та відсутність бюджетного фінансування на додаткову оплату нарахованих відповідачем компенсаційних виплат як на підстави для відстрочення виконання рішення суду, відхиляються.

Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення його виконання, відповідачем суду також не надано.

Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у його заяві обставин.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансовий стан, наявність вини відповідача у виникненні спору та ступінь виконання НЕК "Укренерго" її грошових зобов`язань перед позивачем, наявність інфляційних процесів у економіці держави, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду в даній справі.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Приватного акціонерного товариства "Укргідроенерго" (07300, Київська область, місто Вишгород; ідентифікаційний код 20588716) 1 387 694 525 (один мільярд триста вісімдесят сім мільйонів шістсот дев`яносто чотири тисячі п`ятсот двадцять п`ять) грн 55 коп. основної заборгованості, 54 371 300 (п`ятдесят чотири мільйони триста сімдесят одну тисячу триста) грн 88 коп. інфляційних втрат, 23 341 526 (двадцять три мільйони триста сорок одну тисячу п`ятсот двадцять шість) грн 50 коп. трьох процентів річних та 847 806 (вісімсот сорок сім тисяч вісімсот шість) грн 54 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 17 лютого 2025 року.

СуддяЄ.В. Павленко