Рішення від 05.02.2025 по справі 910/9863/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2025Справа № 910/9863/24

Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Григоряк М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/9863/24

за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14; код ЄДРПОУ 41315291)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44, офіс LL2-B; код ЄДРПОУ 42104905)

про стягнення 600 000, 54 грн.

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" (01024, м. Київ, вул. Шовковична, 42/44, офіс LL2-B; код ЄДРПОУ 42104905)

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" (04080, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, 18/14; код ЄДРПОУ 41315291)

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

від позивача за первісним та відповідача за зустрічним - не з`явився;

від відповідача за первісним та позивача за зустрічним - Марченко Д.П.

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1. Стислий виклад позовних вимог позивача за первісним позовом.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" про стягнення заборгованості у розмірі 600 000, 54 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 26 квітня 2021 р. між ТОВ «СФ Україна» та ТОВ «Аркадстрой» був укладений договір поставки № 26/04-21. В рамках даного договору ТОВ «СФ Україна» взяло на себе зобов`язання поставити певний перелік товару на адресу ТОВ «Аркадстрой» додатково надати послуги з виготовлення філь`єр та послуги з переробки алюмінієвих профілів, що передбачено специфікацією № 1 від 26 квітня 2024р. Згідно розділу 7 специфікації Постачальник на послуги переробки алюмінієвого профілю, вартість послуги 550 грн. за 1 м.п. з ПДВ. Розрахунки за поставлену продукції та за частково надані послуги проводяться відповідачем відповідно до умов договору.

03 жовтня 2023 року між сторонами був укладений Акт надання послуг №УК000000941, згідно з котрим вартість наданих послуг ТОВ «Аркадстрой» переробку алюмінієвого профілю в кількості 1 090,918 пог.м. становить 500 000, 00 грн. ПДВ 100 000 грн. загальна вартість послуг з ПДВ становить 600 000,54 грн. За фактом першої події позивачем була складена та зареєстрована податкова накладна № 4 від 03.10.2023р. (зареєстрована в єдиному реєстрі накладних 30.10.2023р.). Розрахунок за надані послуги відповідачем проведений не був.

Позивач зазначає, що умовами договору та специфікацією не встановлений окремий порядок розрахунку за поставлений товар, надані послуги.

05.04.2024р. позивач направив відповідачу вимогу щодо оплати суми заборгованості в розмірі 600 000, 54 з ПДВ по Акту надання послуг УК000000941. Вказаний лист направлений Укрпоштою з описі вкладення 05.04.2024р. та отримано відповідачем 10.04.2024р., і підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлені; Але відповідачем вказаний лист та вимоги були залишені без відповіді.

2. Стислий виклад заперечень відповідача за первісним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву за первісним позовом у відповідності до приписів ст. 178 ГПК України не скористався. В межах строку для подання відзиву, відповідно до приписів ст. 180 ГПК України ТОВ «Аркадстрой» подав до суду зустрічну позовну заяву.

3. Стислий виклад позовних вимог позивача за зустрічним позовом.

До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про визнання недійсним договору поставки від 26 квітня 2021 № 26/04-21.

Зустрічні позовні вимоги обґрунтовано тим, що Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом 26 квітня 2021 року уклав з позивачем за первісним позовом та Відповідачем за зустрічним позовом договір поставки № 26/04-21 (далі - Договір).

Вказаний Договір суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема положенням частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), частини 1 статті 265 Господарського кодексу України (далі - ГК України).

В порушення вказаних вимог, оспорюваний Договір не містить істотну умову останнього - строк (строки) поставки товару. Оспорюваний Договір в порушення вказаних норм матеріального права не містить істотної умови.

Частиною 1 статті 181 ГК України визначено, що - Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України. У відповідності до частини 1 статті 203 ЦК України законодавцем передбачено, що міст правочину не може суперечити ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Згідно частини 1 статті 215 ЦК України законодавцем визначено, що - Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою третьою, п`ятою та шостою статті 203 ЦК України. Частиною 3 статті 215 ЦК України передбачено, що - Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

2. Стислий виклад заперечень відповідача за зустрічним позовом.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву за зустріним позовом у відповідності до приписів ст. ГПК України не скористався. Натомість подано до суду 05.11.2024 окремі письмові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог по справі № 910/9863/24.

В поданих письмових поясненнях позивач за первісним та відповідача за зустрічним зазначав, що пунктом 4.5. Договору встановлений строк постачання, а саме : "Постачальник зобов`язується передати партію Товару протягом 5 робочих днів з дати отримання коштів від покупця якщо інший строк постачання не зазначений у відповідній Специфікації. Статтею 181 ГК України визначено, що Господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Статтею 267 ГК визначено, що строк постачання встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. Таким чином діючим законодавством прямо передбачено та законодавче врегульована ситуація коли строк в договорі не зазначений в такому випадку діє загальна правило визначення строку, згідно норми ст. 540 ЦК України тобто строк виконання визначається датою вимоги сторони. Тобто ця умова, а саме відсутність терміну не може впливати не недійсність правочину.

Також в поясненнях позивач за первісним та відповідача за зустрічним зазначав, що договір щодо постачання, доставки та обробки був виконаний Позивачем за первісним позовом, товар отриманий Відповідачем та оплачений, жодні вимоги щодо недійсності Договору Позивачем за зустрічним позовом під час отримання твору не заявлялися. Виконання договору прийнято Позивачем за зустрічним позовом в повному обсязі без заперечень.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу №910/9863/24 визнано малозначною та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

28.08.2024 через підсистему "Електронний суд" від Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" надійшла зустрічна позовна заява до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про визнання недійсним договору поставки № 26/04-21 від 26 квітня 2021 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу за зустрічним позовом строк для усунення недоліків зустрічної позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

11.09.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.09.2024 надіслано до електронного кабінету позивача за зустрічним позовом 03.09.2024 о 04:19, а отже строк на подачу заяви про усунення недоліків зустрічної позовної заяви закінчувався 09.09.2024 включно.

Ухвалою суду від 13.09.2024 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про визнання договору недійсним прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та призначено підготовче засідання у справі на 09.10.2024.

У зв`язку з перебуванням судді Блажівської О.Є. на лікарняному судове засідання, призначене на 09.10.2024, не відбулось.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2024 призначено підготовче засідання на 06.11.2024.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ УКРАЇНА" надійшли окремі письмові пояснення щодо суті заявлених позовних вимог по справі.

05.11.2024 через систему "Електронний суд" від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ УКРАЇНА" надійшла заява про розгляд справи без участі представника.

06.11.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" надійшла заява про залишення первісної позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.204 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 04.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.11.2024 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" залишено без руху та встановлено подати до Господарського суду міста Києва протягом 5 днів з дня підписання даної заяви із зазначення наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надання належним чином засвідчених копій додатків до позовної заяви;доказів надсилання копії заяви про усунення недоліків позовної заяви з доданими документами відповідачу.

18.11.2024 через систему "Електронний суд" до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2024 продовжено розгляд справи № 910/9863/24 за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" про стягнення заборгованості у розмірі 600 000, 54 грн.

04.12.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" надійшла заява про залишення первісної позовної заяви без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 відкладено підготовче засідання у даній справі на 18.12.2024.

13.12.2024 в системі "Електронний Суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" сформовано заяву про проведення судового засідання, яке призначене на 18.12.2024 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.12.2024 до канцелярії суду Товариством з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" надано оригінали документів для огляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.12.2024 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

18.12.2024 представником ТОВ "Аркадстрой" перед початком судового засідання було подано до канцелярії суду заяву про залишення без розгляду клопотання позивача за первісним позовом від 16.12.2024 та доданих до нього доказів.

18.12.2024 суд, не виходячи до нарадчої кімнати, з занесенням до журналу судвовго засідання ухвалив про відмову у задоволенні заяви представника ТОВ "Аркадстрой" від 04.12.2024 про залишення первісного позову без розгляду та відхилення (повернення) заяви представника ТОВ "Аркадастрой" від 18.12.2024 про залишення без розгляду клопотання позивача за первісним позовом від 16.12.2024 та доданих до нього доказів - без розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2024 закрито підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 15.01.2025.

10.01.2025 в системі "Електронний Суд" Товариством з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" сформовано заяву про проведення судового засідання, яке призначене на 15.01.2025 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.01.2025 заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2025 розгляд справи по суті відкладено до 05.02.2025.

05.02.2025 у судовому засіданні представник відповідача за первісним та позивача за зустрічним у задоволені первісного позову просив відмовити, позовні вимоги за зустріним просив задовольнити.

05.02.2025 у судове засідання представник позивача за первісним та відповідача за зустрічним не з`явився. Ухвала суду від 15.01.2025 була направлена відповідача за первісним та позивача за зустрічним в електронний кабінет системи "Електронний суд" та отримана останнім, про що свідчать довідки про доставку електронного листа. Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Враховуючи викладене, відповідач за первісним та позивач за зустрічним повідомлений належним чином про розгляд даної справи.

В судовому засіданні 05.02.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

26.04.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «СФ Україна» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «АРКАДСТРОЙ» (Покупець) укладено Договір Поставки № 24/04-21 (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 за цим Договором Постачальник зобов`язується в порядку та строки, встановлені Договором, передати у власність Покупцеві Товар в певній кількості, відповідної якості і за погодженою Сторонами ціною, а Покупець прийняти Товар та оплатити його на умовах, визначених у цьому Договорі.

Відповідно до п. 1.2 Договору найменування, кількість, ціна Товару погоджуються Сторонами в Специфікації та/або рахунках- фактурах, що є невід`ємною частиною цього Договору. Специфікація являється окремою угодою, укладеною у рамках цього Договору. Кожна наступна Специфікація не відміняє та не призупиняє дію попередніх Специфікацій ні повністю, ні в частині, якщо тільки в ній (них) не зазначено інше та/або якщо Сторони не внесли зміни та доповнення до Специфікацій шляхом укладення Додаткової угоди до Договору.

Відповідно до п. 2. Договору Ціна Товару погоджується та зазначається Сторонами у Специфікації та/або в рахунку-фактурі на кожну окрему партію Товару і відповідно у видаткових накладних. Загальна вартість цього Договору буде визначена як вартість всього поставленої о Товару по Договору відповідно до Специфікацій та/або рахунках/фактурах на підставі всіх видаткових накладних на отриманий Товар в період дії даного Договору.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що 3.1. Товар за цим Договором поставляється в кількості, яка зазначається Сторонами в Специфікації та/або рахунках-фактурах до цього Договору. Товар поставляється Покупцеві в тарі та/або упакована, маркірована звичайним для такого виду Товару способом, передбаченим чинним законодавством України.

Відповідно до п. 4.1 Договору Товар поставляється на умовах ІХ)Р (місце призначення): будівельний майданчик об`єкту будівництва за адресою: м.Київ, вулицяІоанна Павла II, 12 . Базис поставки розуміється Сторонами в значенні, указаному"* в правилах «ПІКОТЕРМС» в редакції чинній на дату підписання цього Договору, з урахуванням особливостей, пов`язаних з внутрішньодержавним характером цього Договору.

Згідно п. 4.3 Договору Право власності на кожну партію Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі кожної відповідної партії Товару Покупцю, який визначається датою видаткової накладної, підписаними уповноваженим представником Покупця.

Пунктом 4.4. Договору Постачальник зобов`язується надати Покупцеві наступні документи на Товар, що постачає (на першу та кожну наступну партію Товару):

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну або акт приймання-передачі Товару;

- сертифікат якості на Товар або Інші документи відповідно до чинного законодавства України, які підтверджують якість Товару, що поставляється за цим Договором (сертифікати відповідності, якісні посвідчення, паспорти або інші документи для даного типу Товару).

Під «партією» слід розуміти кількість Товару, зазначену в одній видатковій накладній.

Згідно п. 4.5 Договору Постачальник зобов`язується передати всю кількість Товару (партії Товару) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Відповідно до п. 5 Договору Розрахунки за цим Договором здійснюються шляхом перерахування грошових коштів в національнім вал юзі України на поточний рахунок Постачальника, зазначений у реквізитах цього Договору. Оплата за Товар здійснюється Покупцем згідно умов викладених у Специфікаціях до даного Договору Датою оплати Товару є дата зарахування коштів на поточний рахунок Постачальника, зазначений реквізитах цього Договору.

Відповідно до п. 10 Договору цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками Сторін та діє до 31.12.2021 року, але в будь-якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором. Якщо не пізніше, ніж за 15 (п`ятнадцять) календарних днів до закінчення терміну дії Договору жодна із Сторін письмово не заявить про намір його розірвати. Договір вважаються продовженим на кожен наступний календарний рік та на тих самих умовах (з можливістю внесення Сторонами змін та доповнень). Закінчення строку Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час строку дій цього Договору.

26.01.2021 Сторонами підписано Специфікацію № 1, якою затвердили характеристики, кількість, номенклатуру й загальну вартість партії Товару, що поставляється, відповідно до Таблиці. Відповідно до даної Специфікації загальна вартість Товару за специфікацією 11 225 953 грн 45 коп. Всі інші умови залишаються незмінними і відповідають договору поставки.

03.10.2023 між сторонами був укладений Акт надання послуг №УК000000941, згідно з котрим вартість наданих послуг ТОВ «Аркадстрой» переробку алюмінієвого профілю в кількості 1 090,918 пог.м. становить 500 000, 00 грн. ПДВ 100 000 грн. загальна вартість послуг з ПДВ становить 600 000,54 грн.

05.10.2024 ТОВ «СФ Україна» на адресу ТОВ «Аркадстрой» надіслано лист наступного змісту: 26 квітня 2021 р між ТОВ «СФ Україна» та ТОВ «Аркадстрой» був укладений договір № 26/04-21. В рамках даного договору 'І`ОВ «СФ Україна» взяло на себе зобов`язання поставити певний перелік товару на адресу ТОВ «Аркадстрой» та додатково надати послуги з виготовлення філь`єр та послуги з переробки алюмінієвих профілів.

03 жовтня 2023 року між сторонами був укладений Акт надання послуг № УК000000941, згідно котрого вартість наданих послуг ТОВ «Аркадстрой» за переробку алюмінієвого профілю в кількості 1 090, 918 пог.м становить 600 000, 54 грн. з ПДВ.

Станом на 05 04,2024р. кошти розмірі 600 000, 54 грн на рахунок ТОВ «СФ Україна» не надходили На підставі вищенаведеного, прошу негайно сплатити вартість наданих послуг з оброблення алюмінієвого профілі в розмірі 600 000, 54 грн на рахунок нашого підприємства вказаний в Договорі.

Вказаний лист ТОВ «Аркадстрой» залишено без відповіді.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: договору поставки № 26/04-21 від 26 квітня 2021р.; специфікації № 1 від 26 квітня 2021р.; Акту наданих послуг № УК000000941 від 03 жовтня 2023р.; скріншоту щодо реєстрації податкової накладної від 03.04.2023р.; листа № 1 від 05.04.2024р.; документи що посвідчують поштове відправлення та отримання листа № 1.

Щодо позовних вимог ТОВ «СФ Україна» за первісним позовом.

Нормами статті 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Згідно із статтею 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 Цивільного кодексу України, статті 173 Господарського кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Матеріалами справи встановлено, що господарські зобов`язання між сторонами виникли на підставі договору, який за своєю правовою природою є договором поставки.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) в зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частин першої, другої статті 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суд виходить з того, що двосторонній характер договору купівлі-продажу зумовлює взаємне виникнення у кожної зі сторін прав та обов`язків. Так, з укладенням такого договору продавець приймає на себе обов`язок передати покупцеві певну річ і водночас набуває права вимагати її оплати, а покупець у свою чергу зобов`язаний здійснити оплату придбаної речі та водночас набуває права вимагати від продавця її передачі.

За загальним правилом відповідно до положень статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною першою статті 663 ЦК України визначено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини першої та частиною третьою статті 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент, зокрема, надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.

Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (частина перша статті 629 ЦК України).

Тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при: (1) розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; (2) розірванні договору в судовому порядку; (3) відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; (4) припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 ЦК України; (5) недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічний правовий висновок зазначено у постановах Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 та від 10 квітня 2019 року у справі № 390/34/17.

Відповідно до п. 4.3. Договору Право власності на кожну партію Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі кожної відповідної партії Товару Покупцю, який визначається датою видаткової накладної, підписаними уповноваженим представником Покупця.

Пунктом 4.4. Договору Постачальник зобов`язується надати Покупцеві наступні документи на Товар, що постачає (на першу та кожну наступну партію Товару):

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну або акт приймання-передачі Товару;

- сертифікат якості на Товар або Інші документи відповідно до чинного законодавства України, які підтверджують якість Товару, що поставляється за цим Договором (сертифікати відповідності, якісні посвідчення, паспорти або інші документи для даного типу Товару).

При цьому, п. 4.5 Договору Постачальник зобов`язується передати всю кількість Товару (партії Товару) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Отже, за умовами Договору, Товар Постачальником передається протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Інших умов щодо передачі товару Покупцю договір поставки не містить.

Аналіз наведених умов договору свідчить про те, що обов`язок Постачальника передати товар Покупцю залежить від іншого обов`язку Покупця: попередньої оплати Товару.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідно до змісту, сторони встановили певну послідовність та взаємну обумовленість дій Постачальника і Покупця. Зокрема, згідно з пунктом пункту 4.5 Договору Постачальник зобов`язується передати всю кількість Товару (партії Товару) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Відповідно до змісту Специфікації від 26.04.2024 № 1 до Договору поставки від 26.-4.2021 № 26/04-21 загальна вартість Товару за специфікацією 11 225 953 грн 45 коп. Всі інші умови залишаються незмінними і відповідають договору поставки.

Суд зазначає, що правова природа договору визначається з огляду на його зміст (а не назву договору). З`ясовуючи зміст правовідносин сторін договору, суди мають виходити з умов договору, його буквального та логічного змісту, з намірів сторін саме того договору, з приводу якого виник спір, а також із того, що сторони правовідносин мають діяти добросовісно. Близька за змістом правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17.01.2019 у справі №923/241/18, від 21.05.2019 у справі №925/550/18, від 19.06.2019 у справі №923/496/18, від 12.08.2021 у справі №910/7914/20, від 21.10.2021 у справі №908/3027/20.

У постанові об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №355/385/17 зазначено, що тлумачення статті 629 ЦК України свідчить, що в ній закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право - обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Отже, у разі обґрунтування заявленого позову посиланням на договірні відносини, розглядаючи спір, господарський суд перш за все має встановити правову природу договору з урахуванням якої визначити зміст спірних правовідносин, їх нормативне регулювання з наступним встановленням обсягу прав та обов`язків і моменту виникнення зобов`язання.

Матеріали справи не місять доказів оплати послуг (товару) переробку алюмінієвого профілю в кількості 1 090,918 пог.м. на загальна вартість послуг з ПДВ 600 000,54 грн., натомість матеріали справи містить Акт надання послуг № УК000000941, згідно котрого вартість наданих послуг ТОВ «Аркадстрой» за переробку алюмінієвого профілю в кількості 1 090, 918 пог.м становить 600 000, 54 грн. з ПДВ. Даний акт підписаний директорами ТОВ «СФ Україна» та ТОВ «Аркадстрой».

На підставі вказаного акту, ТОВ «СФ Україна» просить стягнути з ТОВ «Аркадстрой» суму у розмірі 600 000, 54 грн.

Щодо акту надання послуг № УК000000941 від 03.10.2023, суд зазначає таке.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05 липня 2019 року у справі № 910/4994/18 сам лише факт складання та підписання сторонами актів не є безумовним свідченням реальності господарських операцій за Договором, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації, зазначеної у цих документах.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану господарюючого суб`єкта. Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню у бухгалтерському обліку.

Оцінка господарських операцій повинна проводитися на підставі комплексного, всебічного аналізу специфіки та умов вчинення конкретного правочину, з обов`язковим урахуванням його господарської мети, економічної доцільності, а також використання отриманих товарів чи послуг у подальшій діяльності підприємства. Обов`язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв`язок між фактом придбання послуги і подальшою господарською діяльністю.

Як було встановлено вище, відповідно до п. 4.3. Договору Право власності на кожну партію Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі кожної відповідної партії Товару Покупцю, який визначається датою видаткової накладної, підписаними уповноваженим представником Покупця.

Пунктом 4.4. Договору Постачальник зобов`язується надати Покупцеві наступні документи на Товар, що постачає (на першу та кожну наступну партію Товару):

- видаткову накладну;

- товарно-транспортну накладну або акт приймання-передачі Товару;

- сертифікат якості на Товар або Інші документи відповідно до чинного законодавства України, які підтверджують якість Товару, що поставляється за цим Договором (сертифікати відповідності, якісні посвідчення, паспорти або інші документи для даного типу Товару).

Таким чином, умовами Договору поставки від 26.04.2021 № 26/04-21 чітко визначено, що право власності на кожну партію Товару переходить від Постачальника до Покупця в момент передачі кожної відповідної партії Товару Покупцю, який визначається датою видаткової накладної, підписаними уповноваженим представником Покупця, та додатково підтверджується товарно-транспортними накладними або актом приймання-передачі Товару та сертифікатом якості на Товар або Інші документи відповідно до чинного законодавства України, які підтверджують якість Товару, що поставляється за цим Договором (сертифікати відповідності, якісні посвідчення, паспорти або інші документи для даного типу Товару).

Формальне складення лише первинного документа не є беззаперечним доказом реальності конкретної господарської операції, якщо контролюючий орган наводить доводи, які ставлять під сумнів її здійснення, зокрема щодо неможливості здійснення поставок контрагентом з огляду на відсутність у нього матеріальних, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та які в сукупності із встановленими обставинами справи, зокрема, і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для здійснення господарських операцій, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податків даних податкового обліку.

Аналогічні висновки, викладені в постановах Верховного Суду від 24.01.2018 (справа №2а-19379/11/2670), від 28.10.2019 (справа №280/5058/18), від 26.02.2020 (справа №826/1308/18), від 06.05.2020 (справа №640/4687/19), а також в постановах від 28.05.2020 у справі №826/15364/17, від 28.05.2020 у справі №820/379/16, від 15.06.2020 у справі №1440/2276/18.

Беручи до уваги викладене вище, за відсутності належним чином оформлених інших первинних документів, визначених п. 4.3, 4.4 Договору, Акт надання послуг № УК000000941 від 03.10.2023 не може вважатися беззаперечним доказом надання послуг переробки алюмінієвого профілю в кількості 1 090, 918 пог.м на загальну суму 600 000, 54 грн. з ПДВ.

Щодо посилання позивача за первісним позовом на складену ним та зареєстровану податкову накладну № 4 від 03.10.2023р. (зареєстрована в єдиному реєстрі накладних 30.10.2023р., суд зазначає наступне.

У постанові від 04.11.2019 зі справи № 905/49/15 Верховний Суд зробив висновки, неврахування яких є підставою касаційного оскарження, що: податкова накладна як доказ може оцінюватися судом лише у сукупності з іншими доказами у справі, проте не може буди єдиним доказом, на підставі якого суд встановлює факт постачання товару покупцю та його прийняття ним; оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати положення ПК України та фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо (частини перша, друга статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні»; в редакції, чинній у період здійснення спірної поставки товару).

За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни.

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з пунктом 201.7 статті 201 ПК України податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою (пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу).

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки.

Підставою для виникнення в платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей з метою їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також оформлення відповідних операцій належним чином складеними первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце.

Аналогічний висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Поряд з цим, згідно правової позиції, викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 червня 2022 року у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначає, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару.

Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом.

В матеріалах справи відсутні докази, що ТОВ «Аркадстрой» враховано податкову накладну від 03.10.2023 № 4 у своєму податковому обліку.

У судовому засіданні 05.02.2025 представник відповідача за первісним позовом заперечував факт поставки за Актом надання послуг № УК000000941 від 03.10.2023 за результатами якого ТОВ «СФ Україна» оформлено на зареєстровано податкову накладну від 03.10.2023 № 4.

Таким чином, надана позивачем до матеріалів справи податкова накладна від 03.10.2023 № 4 не може свідчити про наявність заборгованості ТОВ «Аркадстрой» перед ТОВ «СФ Україна», оскільки вона не підтверджує факту отримання відповідачем товару та наявності у нього заборгованості перед позивачем за первісним позовом.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СФ Україна».

Щодо позовних вимог ТОВ «Аркадстрой» за зустрічним позовом.

Договори можуть визнаватися недійсними в судовому порядку з підстав недодержання в момент їх вчинення вимог, установлених ст. 203 ЦК України.

Стаття 203 ЦК України передбачає загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України).

Товариство з обмеженою відповідальністю "Аркадстрой" звертаючись до Господарського суду міста Києва з зустрічним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" про визнання недійсним договору поставки від 26 квітня 2021 № 26/04-21, свої позовні вимоги обґрунтувало відсутністю в договорі поставки № 26/04-21 від 26 квітня 2021 істотної умови останнього - строк (строки) поставки товару. Тобто, оспорюваний Договір в порушення вказаних норм матеріального права не містить істотної умови.

Відповідно до частин першої та третьої статті 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов`язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов`язкові умови договору відповідно до законодавства.

Згідно статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина перша статті 628 ЦК України).

За договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом (частини перша, п`ята статті 265 ГК України).

Строки поставки встановлюються сторонами в договорі з урахуванням необхідності ритмічного та безперебійного постачання товарів споживачам, якщо інше не передбачено законодавством. У разі якщо сторонами передбачено поставку товарів окремими партіями, строком (періодом) поставки продукції виробничо-технічного призначення є, як правило, квартал, а виробів народного споживання, як правило, - місяць. Сторони можуть погодити в договорі також графік поставки (місяць, декада, доба тощо) (частини друга, четверта статті 267 ГК України).

Строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Строк та термін можуть бути визначені актами цивільного законодавства, правочином або рішенням суду (частини перша та четверта статті 251 ЦК України).

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Наведені норми закону дають підстави для висновку, що у господарських правовідносинах поставка товару здійснюється на підставі договору, у якому сторони встановлюють таку істотну для цього виду договорів умову як строк поставки, який може ними погоджуватись у формі графіку, у якому строк може визначатись днями, а перебіг строку починається з наступного дня після, зокрема, відповідної календарної дати, з якою пов`язано його початок.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 06 квітня 2021 року у справі №922/2056/20.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до п. 4.5 Договору Постачальник зобов`язується передати всю кількість Товару (партії Товару) протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Аналіз вказаного пункту договору свідчить про те, що поставка Товару (партії Товару) здійснюється протягом 5 (п`яти) робочих днів з дати отримання коштів від Покупця, якщо інший строк поставки не зазначений у відповідній Специфікації.

Тобто, Договір поставки від 26 квітня 2021 № 26/04-21 містить таку істотну умову, як строк (строки) поставки товару.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Аркадстрой".

За приписами ст. ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Частинами 3, 4 статті 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволені первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "СФ Україна" відмовити.

2. У задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю " Аркадстрой " відмовити

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.02.2025, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА