Рішення

від 05.02.2025 по справі 910/10500/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.02.2025Справа № 910/10500/24Господарський суд міста Києва у складі: головуючого судді Блажівської О.Є. за участю секретаря судового засідання Лобок К.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу №910/10500/24

за позовом Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" (04080, м. Київ, вул. вул. Кирилівська, 85, ЄДРПОУ 19480600)

до Київського квартирно-експлуатаційного управління (03168, м. Київ, просп. Повітряних Сил, буд. 30, ЄДРПОУ 22991617)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 50-Г, код ЄДРПОУ 19030825).

про зобов`язання укласти договори

за участю представників:

від позивача - Рудюк Ю.А.,

від відповідача - Болясний Р.Р.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ:

1. Стислий виклад позовних вимог.

До Господарського суду міста Києва звернулось Державне підприємство зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (далі - позивач) з позовом до Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - відповідач) про:

- зобов`язання Київське квартирно-експлутаційне управління (ЄДРПОУ:22991617) укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" (ЄДРПОУ:19480600) Договір про відшкодування вартості електроенергії в редакції, наданій Позивачем;

- зобов`язання Київське квартирно-експлутаційне управління (ЄДРПОУ:22991617) укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" (ЄДРПОУ:19480600) Договір про відшкодування вартості податку на землю, в редакції, наданій Позивачем.

Позовні вимоги обгрнутовано тим, що між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (надалі - третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, Орендодавець), Київським квартирно-експлутаційним управлінням (надалі - Відповідач, Орендар) та Державним підприємством зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» (надалі - позивач, Балансоутримувач), укладений договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9287/44/2-11 від 24.03.2023р (надалі - Договір).

Об`єктом оренди за цим Договором є частина нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху та антресоль 1-го поверху будинку загальною площею 495,8 м2, що знаходиться за адресою : АДРЕСА_1.

Згідно з пунктом 3.1 Договору до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна, а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем.

Відповідно до пункту 6.5 Договору визначено, що Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг Орендарю. Орендар зобов`язаний підписати ці договори або подати обґрунтовані зауваження.

05.04.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» неодноразово зверталося до Орендаря з листами для погодження та підписання двох примірників договору про відшкодування вартості податку на землю (надалі Договір відшкодування податку на землю) та договору відшкодування вартості електроенергії (надалі - Договір відшкодування електроенергії). У відповідь на листи, відповідачем надіслано свої вимоги до цих договорів. ДПЗД «Укрінтеренерго» врахувало вимоги Орендаря та повторно надіслало лист №44/05-1315 від 12.10.2023р. з проханням підписати дані договори, надати показники лічильників обліку електроенергії та доступу до приміщення з метою проведення інвентаризації. Відповідач листом №517/5063 від 07.11.2023р зазначив, що не може здійснювати оплату фактичного споживання електроенергії без погодження з військовими підрозділами, тому просить підписати Додаток №1 до Договору відшкодування електроенергії з представниками військової частини.

На думку, позивача це не є можливим, адже ДПЗД «Укрінтеренерго» уклало Договір з Відповідачем, а не з військовою частиною. Саме пункт 6.5 Договору породжує зобов`язання для Балансоутримувача та Орендаря, а не для третіх осіб, укласти договір відшкодування електроенергії та договір відшкодування податку на землю.

В подальшому, позивачем листом №44/02-1196 від 04.07.2024 надіслало відповідачу претензію, яка містить вимогу щодо підписання Договору відшкодування електроенергії та Договору відшкодування податку на землю, надати відомості про контактну особу військової частини, яка супроводжує дані договори надати Балансоутримувачу доступ до приміщень для проведення інвентаризації об`єкта державної власності, усунути порушення інших умов Договору оренди. Листом від 12.07.2024р. №517/3558 відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій повідомив про неможливість укладання договору відшкодування електроенергії, оскільки військова частина не підтвердила споживання електроенергію. Також Орендар не має можливості укладати договір відшкодування податку на землю, так як суми на відшкодування податку на землю відсутні у кошторисі доходів та видатків.

Отже, переддоговірний спір щодо укладення з балансоутримувачем орендованого державного майна договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг, законодавцем віднесено до категорії переддоговірних спорів, укладення яких є обов`язковим в інших випадках передбачених законом. Ухиляння сторони договору оренди від прийнятих на себе зобов`язань, визначених договором оренди на підставі типового договору, затвердженого компетентним державним органом, відповідно до вимог спеціального закону, надає право третій особі відповідно до статті 511 ЦК України вимагати такого виконання зобов`язаною особою (орендарем) в судовому порядку.

2. Стислий виклад заперечень відповідача.

Відповідач у поданому до суду 24.09.2024 відзиві на позовну заяву заперечував проти позовних вимог позивача. Заперечення відповідача обґрунтовано наступним.

Щодо Договору про відшкодування вартості податку на землю: по-перше позивач надсилаючи Відповідачу проект договору на відшкодування вартості податку на землю так і звертаючись до суду із вимогою про спонукання відповідача укласти даний договір не надав жодного доказу на підтвердження факт володіння або користування земельною ділянкою на якій розташований орендований об`єкт нерухомості відповідно до Договору оренди 9287/44/2-11 від 24.03.2023; по-друге у запропонованій позивачем редакції договору про відшкодування вартості податку на землю в п. 1.2 та п. 2.1. Договору зазначено: ціна Договору є орієнтованою і за період з 24.03.2023 по 31.12.2024 становить 41 892,73 грн. (сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні 73 коп.) в тому числі ПДВ -6982,12 грн (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 12 коп.) ДК «» . Остаточна вартість та фактична ціна Послуг за цим Договором визначається на підставі підписаних Сторонами актів узгодження вартості витрат з податку на землю за об`єктом оренди.; п. 2.1. Орендар зобов`язується відшкодовувати витрати передбачені цим Договором з урахуванням податку на додану вартість протягом 3 (трьох) банківських днів з дати виставлення Балансоутримувачем відповідного рахунку та акту відшкодування витрат на утримання орендованого майна. При цьому, Податковим кодексом України визначено, що платник земельного податку зобов`язаний самостійно скласти податкову декларацію зі сплати земельного податку розрахувати самостійно суму податкового зобов`язання та здійснити оплату такої суми у строки передбачені нормами податкового кодексу України. Базою оподаткування земельного податку являється нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням індексації або площа земельної ділянки, якщо нормативно грошову оцінку не було проведено. Для розрахування земельного податку беруться наступні показники площа земельної ділянки її нормативно грошова оцінка, ставка земельного податку встановлена відповідним органом місцевого самоврядування для певної категорії землі та кількість місяців перебування землі у власності або користуванні. Податковим законодавством, яке регулює справляння податку на додану вартість та земельного податку не передбачено, що на суму земельного податку нараховується сума податку на додану вартість за таких умов у Відповідача відсутній обов`язок щодо компенсації Позивачу суми податку з доданої вартості. Внаслідок чого Відповідач не погоджується з п. 1.2. та 2.1 в частині нарахування суми ПДВ на суму земельного податку, яка підлягає до відшкодування. по-третє частиною 3 ст. 180 ГК України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.В запропонованій Позивачем редакції Договору про відшкодування вартості податку на землю в п. 1.2. Договору визначено, що ціна Договору є орієнтовною і за період з 24.03.2023 по 31.12.2024 становить 41 892,73 грн. (сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні 73 коп.) в тому числі ПДВ - 6982,12 грн.В п.5.1. Договору зазначається, що цей Договір укладається сторонами, керуючись ст. 631 ЦК України, розповсюджує свою дію на відносини сторін, що склалися з 24.03.2023 р. та діє до закінчення дії договору оренди від 24.03.2023 р. №9287, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором. Вищезазначені два пункти Договору суперечать один одному, щодо визначення ціни Договору;по -четверте в останню абзаці пункту 2.1. Договору визначено, що Орендар зобов`язується сплачувати пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочки. Київське КЕУ являється неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління Міністерства оборони України діяльність та видатки якого повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України. Згідно оприлюдненої інформації в державному бюджеті України існує дефіцит коштів, внаслідок чого Міністерству оборони України постійно не вистачає коштів для фінансування видатків на оборону та забезпечення Збройних сил України. Застосування до штрафних санкцій до Відповідача у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення умов Договору спричинить додаткове навантаження на Державний бюджет України.

Щодо договору відшкодування вартості електроенергії. Пунктом 1.3. Договору визначено, що ціна договору є орієнтовною і за період з 24.03.2023 по 31.12.2024 становить 14 990 грн. 57 коп. В тому числі ПДВ 2490 грн.10 коп. (ДК 021:2015 09310000-5 «Електрична енергія») за плановими середніми обсягами споживання 110кВт/год на місяць, з урахуванням фактичних витрат за 2023 рік згідно Додатку 2 «Калькуляція компенсації вартості електроенергії по орендованому приміщенні», який є невід`ємною частиною даного Договору. Фактична ціна послуг за цим договором визначається на підставі підписаних сторонами актів узгодження вартості витрат на утримання об`єктів оренди, які підлягають компенсації, відповідно до фактичних показників засобів обліку (або згідно з п. 1.7. Договору) та умов цього договору. Відшкодування за вказаним Договором підлягають фактичні витрати за спожиті послуги без будь-яких націнок. п. 1.4. Тариф (вартість, ціна) на момент укладення даного Договору складає: Постачання (включаючи вартість розподілу) електроенергії - 5,389818 грн/кВт*год без ПДВ та 6,467781 грн/кВт*год з ПДВ (у тому числі ПДВ - 1,077963) грн/ кВт*год. В договорі не зазначено за який саме період встановленні дані тарифи, в наслідок чого не можливо встановити ціну договору. Окрім того Позивач не долучив до проекту договору додатки, які зазначаються у договорі. В запропонованій редакції договору про відшкодування вартості електроенергії міститься п. 4.3. наступного змісту: Сторона для якої виконання зобов`язання стало неможливим унаслідок дії обставин непереборної сили, має не пізніше ніж через 5 календарних днів письмово повідомити іншу сторону про початок, тривалість та вірогідну дату припинення дії обставин непереборної сили. Сторона 2 несе відповідальність за порушення зі своєї вини таких зобов`язань за Договором: за порушення грошових зобов`язань (несвоєчасну оплату наданих послуг) - сплачує неустойку, розмір якої обчислюється від несплаченої суми, визначеної із урахуванням офіційного рівня інфляції, з розрахунку 100% облікової ставки НБУ, за кожен день прострочення. Відповідач в листі вих. № 517/2158 від 19.05.2023 запропонував позивачу виключити із проекту Договору усі положення договору, які містять застосування штрафних санкцій до Відповідача. Київське КЕУ являється неприбутковою організацією, яка належить до сфери управління Міністерства оборони України діяльність та видатки якого повністю фінансується за рахунок Державного бюджету України. Згідно оприлюдненої інформації в державному бюджеті України існує дефіцит коштів, внаслідок чого Міністерству оборони України постійно не вистачає коштів для фінансування видатків на оборону та забезпечення Збройних сил України. Застосування до штрафних санкцій до Відповідача у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за порушення умов Договору спричинить додаткове навантаження на Державний бюджет України. Частиною 3 ст. 6 ЦК України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Всупереч цьому позивач просить суд зобов`язати укласти редакцію договору, в якій міститься відповідальність Відповідача перед Позивачем.

3. Стислий виклад письмових пояснень третьої особи.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву 16.10.2024 подало до суду письмові пояснення щодо позовних вимог позивача. В даних письмових поясненнях третя особа зазначає наступне. 24.03.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Орендодавець) та Київським квартирно - експлуатаційним управлінням (далі - Орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9287 (далі - Договір). Відповідно до п.1.1 Незмінюваних умов Договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху та антресоль 1-го поверху будинку - щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення (охоронний № НОМЕР_1, охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини від 29.03.2019 № 4041), загальною площею 495,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 (далі - Майно), що обліковується на балансі ДПЗД «Укрінтеренерго» (далі - Балансоутримувач), вартість якого станом на 30.09.2022р. становить 30839808,16 грн. без ПДВ. Згідно із п. 1.2. Незмінюваних умов Договору майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи, яка повністю фінансується з Державного бюджету - Київське квартирно-експлуатаційне управління. Строк дії Договору - на період дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до моменту переходу права власності на Майно (єдиний майновий комплекс, до складу якого входить Майно) до переможця аукціону з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1. Незмінюваних умов Договору). Згідно із п. 3.1. Незмінюваних умов Договору орендна плата становить 1 (одна) грн. на рік. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору.

Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву діє на підставі Положення «Про регіональне відділення Фонду державного майна України» №712 від 18.04.2023 (далі - Положення). Відповідно до п.5.3. Положення, Регіональне відділення виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності. Відповідно до п. 5.3. Положення Регіональне відділення у сфері оренди державного майна виступає орендодавцем цілісних (єдиних) майнових комплексів підприємств, їх структурних підрозділів та нерухомого майна, а також майна, що не увійшло у процесі приватизації (корпоратизації) до статутного капіталу господарських товариств, що перебувають у державній власності, здійснює контроль за надходженням до Державного бюджету України плати за оренду державного майна по договорах оренди, укладених регіональним відділенням, та договорах оренди, укладених підприємствами, організаціями, установами, розмір орендної плати по яких погоджений регіональним відділенням, проводить інвентаризацію, оцінку цілісних (єдиних) майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів, що передаються в оренду регіональним відділенням, а також нерухомого майна та майна, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), або виступає її замовником, укладає договори на проведення оцінки зазначеного майна та затверджує акти оцінки (висновки про вартість майна).

Станом на 16.10.2024 заборгованість з орендної плати за договором оренди №9287 перед Державним бюджетом відсутня. Водночас, відповідно до п.6.5. Незмінюваних умов Договору протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору, або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Згідно із п.11.1. Незмінюваних умов Договору за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно із законом та договором.

Згідно із п.11.3. Незмінюваних умов Договору спори, які виникають за цим договором або в зв`язку з ним, не вирішені шляхом переговорів, вирішуються в судовому порядку.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.08.2024 залишено позов без руху, встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 5 днів з дня вручення ухвали суду, у визначений спосіб.

02.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшли матеріали на виконання вимог ухвали суду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.09.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 02.10.2024.

24.09.2024 через систему "Електронний суд" від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

02.10.2024 у підготовчому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо предмета спору та просив залучити до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву.

Ухвалою суду від 02.10.2024 до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та відкладено підготовче засідання у даній справі на 06.11.2024.

14.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" надійшла заява про виконання вимог ухвали суду від 02.10.2024.

17.10.2024 через систему "Електронний суд" від представника Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву надійшли пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Також Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву просило розгляд справи здійснювати за відсутності її представника.

17.10.2024 через відділ автоматизованого документообігу суду від представника Фонд державного майна України Регіональне відділення фонду Державного майна по місту Києву надійшли пояснення.

Ухвалою суду від 06.11.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання у даній справі на 04.12.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.12.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 15.01.2025.

15.01.2025 розгляд справи по суті відкладено до 05.02.2025.

05.02.2025 у судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити у повному обсязі.

05.02.2025 у судовому засіданні представник відповідача заперечував проти позовних вимог підтримав та просив відмовити в їх задоволенні.

Третя особа у підготовче засідання 05.02.2025 не з`явилася, подала до суду 17.10.2024 клопотання про розгляд справи за її відсутності.

В судовому засіданні 05.02.2025 на підставі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

24.03.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Орендодавець) та Київським квартирно- експлуатаційним управлінням (далі - Орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9287 (далі - Договір).

Відповідно до п.1.1 Незмінюваних умов Договору Орендодавець і Балансоутримувач передають, а Орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - частину нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху та антресоль 1-го поверху будинку - щойно виявленого об`єкта культурної спадщини - пам`ятки архітектури місцевого значення (охоронний № НОМЕР_1, охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини від 29.03.2019 № 4041), загальною площею 495,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 (далі - Майно), що обліковується на балансі ДПЗД «Укрінтеренерго» (далі - Балансоутримувач), вартість якого станом на 30.09.2022р. становить 30839808,16 грн. без ПДВ.

Згідно із п. 1.2. Незмінюваних умов Договору майно передається в оренду з метою розміщення бюджетної установи, яка повністю фінансується з Державного бюджету - Київське квартирно-експлуатаційне управління.

Згідно із п. 3.1. Незмінюваних умов Договору орендна плата становить 1 (одна) грн. на рік. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору

Відповідно до п.6.5. Незмінюваних умов Договору протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору, або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Строк дії Договору - на період дії воєнного стану та 12 місяців після припинення чи скасування воєнного стану, але у будь-якому разі не довше ніж до моменту переходу права власності на Майно (єдиний майновий комплекс, до складу якого входить Майно) до переможця аукціону з дати набрання чинності цим договором (п. 12.1. Незмінюваних умов Договору).

05.04.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» направило лист №44/22-379 Орендарю (відповідачу) для погодження та підписання двох примірників договору про відшкодування вартості податку на землю (надалі Договір відшкодування податку на землю) та договору відшкодування вартості електроенергії (надалі - Договір відшкодування електроенергії).

Відповідачем даний лист залишено без відповіді.

11.05.2023 ДПЗД «Укрінтеренерго» повторно направило лист №44/22-557 від 11.05.2023 з проханням підписати Договір про відшкодування електроенергії та Договір відшкодування податку на землю.

Відповідач листом №517/2158 від 19.05.2023р. надіслав ДПЗД «Укрінтеренерго» позивачу свої вимоги до цих договорів.

ДПЗД «Укрінтеренерго» врахувало вимоги Орендаря та повторно надіслало лист №44/05-1315 від 12.10.2023р. з проханням підписати дані договори, надати показники лічильників обліку електроенергії та доступу до приміщення з метою проведення інвентаризації.

Відповідач листом №517/5063 від 07.11.2023р повідомив, що не може здійснювати оплату фактичного споживання електроенергії без погодження з військовими підрозділами, тому просить підписати Додаток №1 до Договору відшкодування електроенергії з представниками військової частини.

ДПЗД «Укрінтеренерго» звернулося до відповідача з листами від 25.12.2023 №44/05-1680 та від 16.01.2024 №44/02-73 в яких просило надати відомості щодо офіційної контактної особи відповідної військової частини. Відповідач залишив без відповіді ці листи.

ДПЗД «Укрінтеренерго» повторно звернулося з листом від 21.03.2024 №44/02-453 до Відповідача з проханням підписати Договір відшкодування електроенергії та Договір відшкодування земельного податку.

Відповідач листом від 08.04.2024р. №517/1722 зазначив, що укладання Договору відшкодування електроенергії можливо лише і виключно щодо операцій в межах бюджетного періоду; щодо договору відшкодування податку на землю, то Відповідач не має можливості укладати цей договір, оскільки відсутні кошторисні призначення за відповідним напрямком.

ДПЗД «Укрінтеренерго» листом №44/02-1196 від 04.07.2024 надіслало Відповідачу претензію, яка містить вимогу щодо підписання Договору відшкодування електроенергії та Договору відшкодування податку на землю, надати відомості про контактну особу військової частини, яка супроводжує дані договори надати Балансоутримувачу доступ до приміщень для проведення інвентаризації об`єкта державної власності, усунути порушення інших умов Договору оренди.

Листом від 12.07.2024р. №517/3558 відповідач надіслав відповідь на претензію, в якій повідомив про неможливість укладання договору відшкодування електроенергії, оскільки військова частина не підтвердила споживання електроенергію. Також Орендар не має можливості укладати договір відшкодування податку на землю, так як суми на відшкодування податку на землю відсутні у кошторисі доходів та видатків.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Судом під час розгляду справи по суті було досліджено наступні докази, якими позивач та відповідач обґрунтовував свої доводи та заперечення, а саме копії: виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ДПЗД «Укрінтеренерго»; проекту Договору про відшкодування вартості електроенергії; проекту Договору про відшкодування вартості податку на землю; договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9287/44/2-11 від 24.03.2023р.; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/22-379 від 05.04.2023; доказів направлення листа №44/22-379 від 05.04.2023; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/22-557 від 11.05.2023р.;листа Київського квартирно-експлутаційне управління №517/2158 від 19.05.2023р; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/05-1315 від 12.10.2023р.; листа Київського квартирно-експлутаційне управління №517/5063 від 07.11.2023р.; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/05-1680 від 25.12.2023; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/02-73 від 16.01.2024; листа ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/02-453 від 21.03.2024; листа Київського квартирно-експлутаційне управління №517/1722 від 08.04.2024р.; претензії-вимоги ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/02-1196 від 04.07.2024; відповіді Київського КЕУ на претензію №517/3558 від 12.07.2024р.; листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву №30-04/8408 від 25.12.2023р.; ДПЗД «Укрінтеренерго» №44/02-20 від 04.01.2024; Витягу з земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:76:024:0027) місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 та копії податкової декларації з плати за землю (Земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік.

Предметом спору в даній справі є вимога позивача про зобов`язання Київське квартирно-експлутаційне управління укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" Договір про відшкодування вартості електроенергії в редакції, наданій Позивачем та Договір про відшкодування вартості податку на землю, в редакції, наданій Позивачем.

За змістом статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно з частиною першою статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до частини першої статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частинами 2, 3 статті 180 ГК України передбачено, що господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Згідно з частиною 5 статті 180 ГК України ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим Кодексом, іншими законами, актами Кабінету Міністрів України.

Згідно зі статтею 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

У частині 1 статті 640 ЦК України визначено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до частини 1 статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з часинами 1, 2 статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до частини 1 статті 187 ГК України спори, які виникають при укладенні договорів, укладення яких є обов`язковим на підставі закону або в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом.

Відповідно до частин першої-третьої статті 635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов`язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Законом може бути встановлено обмеження щодо строку (терміну), в який має бути укладений основний договір на підставі попереднього договору. Істотні умови основного договору, що не встановлені попереднім договором, погоджуються у порядку, встановленому сторонами у попередньому договорі, якщо такий порядок не встановлений актами цивільного законодавства. Попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, а якщо форма основного договору не встановлена, - у письмовій формі. Сторона, яка необґрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов`язання, встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором, або якщо жодна із сторін не направить другій стороні пропозицію про його укладення.

За змістом статті 182 ГК України за попереднім договором суб`єкт господарювання зобов`язується у певний строк, але не пізніше одного року з моменту укладення попереднього договору, укласти основний господарський договір на умовах, передбачених попереднім договором. Попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. До укладення попередніх договорів не застосовується загальний порядок укладення господарських договорів. У разі якщо сторона, яка уклала попередній договір, одержавши проект договору від іншої сторони, ухиляється від укладення основного договору, друга сторона має право вимагати укладення такого договору в судовому порядку. Зобов`язання укласти основний договір, передбачене попереднім договором, припиняється, якщо до закінчення строку, в який сторони мають укласти основний договір, одна із сторін не надішле проект такого договору другій стороні. Відносини щодо укладення попередніх договорів регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендна плата визначається за результатами аукціону. У разі передачі майна в оренду без проведення аукціону орендна плата визначається відповідно до Методики розрахунку орендної плати, яка затверджується Кабінетом Міністрів України щодо державного майна та представницькими органами місцевого самоврядування - щодо комунального майна. У разі якщо представницький орган місцевого самоврядування не затвердив Методику розрахунку орендної плати, застосовується Методика, затверджена Кабінетом Міністрів України. Орендна плата підлягає коригуванню на індекс інфляції згідно з Методикою розрахунку орендної плати. Якщо орендар отримав майно в оренду без проведення аукціону, відповідне коригування орендної плати на індекс інфляції здійснюється щомісячно. Орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у державній власності, між державним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається Порядком передачі майна в оренду. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим. Порядок розподілу орендної плати для об`єктів, що перебувають у комунальній власності, між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначається представницьким органом місцевого самоврядування. Стягнення заборгованості з оплати орендної плати може здійснюватися в безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.03.2023 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - Орендодавець) та Київським квартирно- експлуатаційним управлінням (далі - Орендар), укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності №9287, загальною площею 495,8 кв.м, за адресою АДРЕСА_1 (далі - Майно), що обліковується на балансі ДПЗД «Укрінтеренерго» (далі - Балансоутримувач), вартість якого станом на 30.09.2022р. становить 30839808,16 грн. без ПДВ.

Згідно із п. 3.1. Незмінюваних умов Договору орендна плата становить 1 (одна) грн. на рік. До складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об`єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат Балансоутримувача за користування земельною ділянкою. Орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із Балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5 цього договору

Відповідно до п.6.5. Незмінюваних умов Договору протягом п`яти робочих днів з дати укладання цього Договору Балансоутримувач зобов`язаний надати Орендарю для підписання: два примірники договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю відповідно до примірного договору, затвердженого наказом Фонду державного майна.

Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання примірників договору про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого Майна та надання комунальних послуг Орендарю: підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору, або подати Балансоутримувачу обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем за договором. Орендар зобов`язаний протягом десяти робочих днів з моменту отримання від Балансоутримувача відповіді на свої зауваження, яка містить документальні підтвердження витрат, які підлягають відшкодуванню Орендарем, підписати і повернути Балансоутримувачу примірник договору.

Проте, як вказує позивач, відповідач у визначений в абзаці 4 пункту 6.5 розділу ІІ договору оренди термін, не надав позивачу ані підписаний примірник договору, ані обґрунтовані зауваження до сум витрат, які підлягають відшкодуванню.

Суд зазначає, що аналіз пункту 6.5. договору № 3666 свідчить, що хоча такий обов`язок і визначений умовами договору, проте він не може застосовуватися в обов`язковому порядку до правовідносин між сторонами, коли балансоутримувач орендованого майна не несе фактичних витрат по утриманню такого майна чи фактично не здійснює сплату земельного податку.

Обов`язок укласти такий договір у відповідача виникає у разі, якщо позивач фактично несе витрати пов`язані із утриманням майна та сплатою земельного податку, та після документального підтвердження таких витрат. Окрім того, у разі укладання договору на відшкодування витрат останній повинен містити всі істотні умови договору, не повинен порушувати права та обов`язки сторін, повинен бути справедливим для обох сторін, та можливим належним чином його виконувати.

Розмір витрат балансоутримувача на обслуговування і утримання об`єкта оренди безумовно залежить від складу робіт і послуг, які надаються балансоутримувачу житлово-експлуатаційними, ремонтно-будівельними організаціями та іншими суб`єктами господарювання, і визначається розрахунком щомісячних платежів за обслуговування та ремонт будівлі, та інші послуги балансоутримувача, і з огляду на викладене правова природа відшкодування (компенсації) витрат балансоутримувача полягає в економічному відшкодуванні (компенсації) елементів понесених витрат, пов`язаних з послугами з надання майна в оренду, у відповідних його складових, а не сплати таких платежів авансовим платежем.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 02.042024 у справі № 910/4114/23

Позови про спонукання до укладення договору і позови про врегулювання розбіжностей за договором є різними способами захисту, однак вони можуть мати спільний характер у тому числі, коли відповідач під час судового розгляду позову про спонукання до укладення договору, відмовляючись від підписання такого договору на запропонованих позивачем умовах, наведе ґрунтовні заперечення щодо цих умов.

В такому випадку, на суд покладається обов`язок оцінити умови договору на предмет наявності в ньому всіх істотних умов та всіх доводів сторін, а також вирішити по суті наявні розбіжності сторін і сформулювати умови договору відповідно до вимог законодавства.

Отже, якщо особа, яка зобов`язана укласти договір, ухиляючись від підписання договору, який є для неї обов`язковим, під час розгляду справи зазначила про розбіжності з умовами запропонованого проекту, то суд, зобов`язаний їх розглянути. Фактично вирішення судом спору про спонукання до укладення договору як при ухиленні від укладення договору, так і при виникненні розбіжностей щодо його умов, зводиться по суті до внесення визначеності в правовідносини сторін і встановлення судом умов, що не врегульовані сторонами в досудовому порядку.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 28.11.2023 у справі № 922/1307/22 та постанові від 02.042024 у справі № 910/4114/23.

Предметом договору на відшкодування витрат, пов`язаних з утриманням орендованих приміщень, є фактичні витрати, понесені балансоутримувачем. У зв`язку із чим, визначаючи ціну договору у редакції, наданій позивачем, на балансоутримувача покладений обов`язок доведення належними доказами суми фактичних витрат, понесених в рамках виконання договору.

При цьому, відповідно до постанови Верховного Суду від 07 червня 2022 року у cправі № 911/27/21 за відсутності доказів на підтвердження розміру фактично спожитої у відповідному періоді орендарем (наданої йому безпосереднім надавачем відповідних послуг або державним підприємством, організацією, господарським товариством, на балансі яких перебуває орендоване майно) послуги (послуг) у орендаря не виникає обов`язку оплачувати ці послуги.

З наданого позивачем проекту договору про відшкодування вартості податку на землю, в редакції позивача, вбачається, що п. 1.1 передбачено, що Орендар користується державним неруховим майном загальною площею 495,8 кв.м, у складі якого: частини нежитлових приміщень підвалу, 1-го поверху та антресоль 1-го поверху будинку, що обліковуються на балансі Балансоутримувача, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (Об`єкт Оренди), та відшкодовує Балансоутримувачу:

1.1.1. витрати з податку па землю.

1.2.Ціна Договору є орієнтовною і за період з 24.03.2023 по 31.12.2024 і становить 41 892,73 гри. (сорок одна тисяча вісімсот дев`яносто дві гривні 7.3 Ікон.) в тому числі ПДВ 6982,12 грн. (шість тисяч дев`ятсот вісімдесят дві гривні 12 коп.)

(ДК

Остаточна вартість та фактична ціна Послуг за цим Договором визначається на підставі підписаних Сторонами актів узгодження вартості витрат з податку на землю за об`єктом оренди.

Під час розгляду спору відповідачем заперечувались умови договору, про відшкодування вартості податку на землю, в редакції позивача, в тому числі щодо ціни.

Позивачем надано суду копію Витягу з земельного кадастру про земельну ділянку (кадастровий номер 8000000000:76:024:0027) місцезнаходження якої: АДРЕСА_1 та копії податкової декларації з плати за землю (Земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік.

Згідно даної податкової декларації з плати за землю (Земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2024 рік, позивачем задекларовано сплату податку на загальну суму у розмірі 6 131, 96 грн.

Суд зазначає, що позивачем іншими жодними належними, допустимими та достовірними доказами не доведено суду обґрунтованості зазначення у пункті 1.1. проекту договору про відшкодування вартості податку на землю, в редакції позивача саме наведених у ньому сум, порядку їх обрахунку. Наведені витрати не підтверджуються жодними документами, ні договорами, ні актами наданих послуг/виконаних робіт, ні платіжними інструкціями/дорученнями, ні будь-якими іншими доказами які б свідчили про те, що позивач дійсно несе дані витрати.

Позивачем ні до позовної заяви у відповідності до приписів ч. 2 ст. 80 ГПК України, ні під час розгляду справи на стадії підготовчого провадження не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру фактично понесених витрат з вартості податку на землю, які підлягають відшкодуванню орендарем у відповідному періоді та розмірі, встановленому проектом договору. Відповідних заяв/клопотань про неможливість їх подання позивачем не подавалося.

Разом з тим, вказаний розрахунок є загальним, та повинен визначатися для кожного об`єкту окремо та розмежовуватися у калькуляції, яка повинна бути додатком до договору на відшкодування вартості експлуатаційних витрат.

Аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду від 02.042024 у справі № 910/4114/23. Зокрема, у постанові Касаційного господарського суду у від 02.042024 № 910/4114/23 зазначено, що виходячи з приписів статті 635 ЦК України та статті 182 ГК України попередній договір повинен містити умови, що дозволяють визначити предмет, а також інші істотні умови основного договору. У той же час, з укладеного між сторонами договору оренди, який позивач вважає одночасно попереднім договором, не вбачається узгодження всіх істотних умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача і суди попередніх інстанцій також не встановили зазначеного.

У судовому засіданні представником позивача повідомлено, що калькуляція та або детальний розрахунок до проекту договору про відшкодування вартості податку на землю, в редакції позивача, не складався.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно правової позиції викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 ПДВ не нараховується на суму компенсації орендної плати, яка сплачується користувачем земельної ділянки орендарю за її фактичне використання без окремого договору про землекористування з власником земельної ділянки.

Враховуючи викладене вище, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Київське квартирно-експлутаційне управління укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" Договір про відшкодування вартості податку на землю, в редакції, наданій Позивачем.

Суд також зазначає, що з наданого позивачем проекту договору про відшкодування вартості електроенергії в редакції, наданій Позивачем, зокрема, в п. 1.3 встановлено, що Ціна Договору є орієнтовною і за період з 24 березня 2023 року по 31 грудня 2024 року ставить 14 940 грн. 57 коп. (чотирнадцять тисяч дев`ятсот сорок гривень 57 коп.) в тому числі ПДВ - 2 490 грн. 10 коп. (дві тисячі чотириста дев`яносто гривень 10 коп.) (ДК 021:201509310000-5 «Електрична енергія») за плановими середніми обсягами споживання 110кВт/год на місяць, з урахуванням фактичних витрат за 2023 рік згідно Додатку 2 «Калькуляція компенсації вартості електроенергії по орендованому приміщенню», який є невід`ємною частиною даного договору.

Фактична ціна Послуг за цим Договором визначається на підставі підписаних Сторонами узгодження вартості витрат на утримання об`єктів оренди, які підлягають компенсації, відповідно до фактичних показників засобів обліку (або згідно з п. 1.7. Договору) та умов цього юру. Відшкодуванню за вказаним Договором підлягають лише фактичні витрати за спожиті Послуги без будь-яких націнок.

Тариф (вартість, ціна) на момент укладення Договору складає: Постачання (включаючи вартість розподілу) електроенергії- 5,389818 грн/КВт*год без ПДВ; 6, 467781 грн/КВт*год з ПДВ, (утому числі ПДВ - 1,077963) грн/КВт*год;

Позивачем до позовної заяви та під час розгляду справи не надано Калькуляцію компенсації вартості електроенергії по орендованому приміщенню», який є невід`ємною частиною даного договору.

Також позивачем не надано суду належних та допустимих доказів обґрунтованості зазначення у пункті п. 1.3 проекту договору про відшкодування вартості електроенергії, в редакції позивача саме наведених у ньому сум, порядку їх обрахунку. Суд зазначає, що наведені витрати не підтверджуються жодними документами, ні договорами, ні актами наданих послуг/виконаних робіт, ні платіжними інструкціями/дорученнями, ні будь-якими іншими доказами які б свідчили про те, що позивач дійсно несе дані витрати.

Позивачем ні до позовної заяви у відповідності до приписів ч. 2 ст. 80 ГПК України, ні під час розгляду справи на стадії підготовчого провадження не було надано належних та допустимих доказів на підтвердження розміру фактично понесених витрат з вартості електроенергії, які підлягають відшкодуванню орендарем у відповідному періоді та розмірі, встановленому проектом договору. Відповідних заяв/клопотань про неможливість їх подання позивачем не подавалося.

Відтак, позивачем жодними належними, допустимими та достовірними доказами не доведено суду обґрунтованості зазначення у пункті 3.1. договору про відшкодування вартості електроенергії, в редакції, наданій Позивачем, саме наведених у ньому сум, порядку їх обрахунку.

Враховуючи викладене вище, суд також не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання Київське квартирно-експлутаційне управління укласти з ДПЗД "Укрінтеренерго" Договір про відшкодування вартості електроенергії, в редакції, наданій Позивачем.

Водночас, надавши оцінку умовам запропонованих позивачем до укладення проектів договорів, суд установив, що предметом розгляду у цій справі є переддоговірний спір і, відповідно, договірне зобов`язання між сторонами виникає саме на підставі судового рішення, днем укладення договорів має вважатися день набрання чинності рішенням суду у цій справі.

Аналогічна позиція Верховного Суду викладена у постанові від 09.07.2024 у справі №925/1176/23.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 статті 76 ГПК України).

Відповідно до ч. 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до положень ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. При цьому, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, згідно положень ст. 74 ГПК України.

Згідно зі ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Суд зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 N475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів № 2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

З приводу висвітлення всіх доводів відповідача суд враховує практику Європейського суду з прав людини, який у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У рішенні Суду у справі Трофимчук проти України №4241/03 від 28.10.2010 Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід сторін.

Враховуючи наведене, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, надавши оцінку всім аргументам учасників справи, суд дійшов висновку про відмову Державному підприємству зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" у задоволенні позовних вимог.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд виходить з положень ст.129 ГПК України, відповідно до яких, витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача, у зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242, 255 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні позову Державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності "Укрінтеренерго" відмовити повністю.

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 17.02.2025, з урахуванням ч. 4 ст. 116 ГПК України.

Суддя Оксана БЛАЖІВСЬКА