Рішення

від 27.11.2024 по справі 911/1302/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" листопада 2024 р. м. Київ Справа № 911/1302/24

Розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1

до Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці»

про визнання недійсними рішень

Суддя Карпечкін Т.П.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_1.;

від відповідача: Мельник Т.В.

Обставини справи:

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» про визнання недійсними рішень загальних зборів.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 14.06.2024 відкрито провадження у справі № 911/1302/24 за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/1302/24 судові засідання неодноразово відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

В ході підготовчого провадження у справі судом витребовувались у відповідача оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів:

- протокол Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 15.07.2023 з додатками;

- листи реєстрації учасників (членів) Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-12 Управління Південного-Західної залізниці» на Загальних зборах від 15.07.2023;

- протокол правління Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 01.06.2022;

- список (перелік) членів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» з номерами ділянок станом на 15.07.2023.

Також у Обухівської районної державної адміністрації Київської області було витребувано належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» (код 26146994).

27.08.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від Обухівської районної державної адміністрації надійшов лист.

02.09.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким останній проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

29.09.2024 через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив, клопотання про залишення без розгляду та повернення відзиву, клопотання про витребування додаткових доказів та клопотання про виклик свідка.

04.11.2024 через підсистему «Електронний суд» до Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

В ході підготовчого провадження позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що позивачем повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Подане позивачем клопотання про залишення без розгляду та повернення відзиву відхилено судом як безпідставне.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 27.11.2024.

У судовому засіданні 27.11.2024 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача проти позову заперечував.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 27.11.2024 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, предметом позову у даній справі є оскарження ОСОБА_1 законності рішень Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 15.07.2023, оформлених протоколом Загальних зборів обслуговуючого кооперативу «СТ «Стугна-1» Управління Південно-Західної залізниці» (далі - Протокол, оскаржувані рішення загальних зборів) у зв`язку з тим, що такі збори проведені і прийняті рішення за відсутності кворуму, з порушеннями порядку їх призначення та проведення та порушеннями вимог Статуту.

ОСОБА_1 зазначила та надала докази, що є членом Обслуговуючого кооперативу «СТ «Стугна-1» Управління Південно-Західної залізниці» (колишня назва Садівницьке товариство «Стугна» Управління Південно-Західної залізниці») з 1987 року, що підтверджується членською книжкою (садова книжка) від 26.01.1988.

Позивачка зазначає, що згідно зі Статутом Обслуговуючого кооперативу «СТ «Стугна-1» Управління Південно-Західної залізниці» членом кооперативу може бути лише особа, що є власником/користувачем земельної ділянки на території кооперативу.

У зв`язку з чим, позивачка зазначає, що є власником земельної ділянки № НОМЕР_1 з кадастровим номером 3223151000:06:004:0073.

Як зазначає позивачка, 15.07.2023 о 16 годині в Обслуговуючому кооперативі «СТ «Стугна-1» Управління Південно-Західної залізниці» (далі - Товариство, ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ) правління Товариства організувало продаж пультів для відкриття воріт на в`їзді в Товариство, а після цього були проведені Загальні збори Товариства.

Позивачка вважає вказані Загальні збори Товариства від 15.07.2023 незаконними, проведеними з порушеннями Статуту та вимог законодавства, що є підставою для визнання недійсним прийнятих рішень на таких Загальних зборах.

В обґрунтування тверджень про незаконність проведених Загальних зборів та недійсність рішення Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 15.07.2023, оформлених протоколом Загальних зборів обслуговуючого кооперативу «СТ «Стугна-1» Управління Південно-Західної залізниці» від 15.07.2023, позивачка зазначає наступне:

- На Загальних зборах Товариства від 15.07.2023 був відсутній кворум, оскільки в листах реєстрації містяться дані та підписи людей, які не є членами Товариства та не мають права брати участь у Загальних зборах Товариства. Позивачка зазначає, що їй достеменно відомо та підтверджено доказами, що на зборах зареєстровано принаймні не більше 65 членів Товариства (а фактично брали участь ще менша їх кількість), що складає менше половини членів і є порушенням вимог п.5.5 Статуту та ст. 15 Закону України «Про кооперацію» (менше 51% від загальної кількості членів товариства (138 членів).

- Під час підготовки до Загальних зборів порушено вимоги установчих документів, а саме: позивачку та інших членів кооперативу не було належним чином повідомлено про проведення зборів, не було завчасно оприлюднено порядок денний зборів, чим позбавлено можливості підготуватися та повноцінно взяти участь у Зборах.

- Порушено процедуру проведення Зборів, оскільки не був оголошений порядок денний до Зборів, а той, що на зборах запропонував головуючий, не затверджувався самими Загальними зборами. Питання, що виникали, одразу ставилися до розгляду.

- При розгляді звіту ревізійної комісії, голосування про його затвердження не проводилося, в той час, як у виписці з протоколу відображено позитивний результат голосування.

- На посаду голови правління Товариства було запропоновано та обрано особу, що не є членом Товариства.

- Протокол не відображає реального результату голосувань, зокрема, позивачка стверджує, що була присутня на Загальних зборах, але не голосувала, проте її голос в протоколі всюди враховано. Так само враховані в протоколі голоси інших учасників Зборів, які насправді не голосували або були відсутні.

- Під час голосувань порушено п.5.6. Статуту, оскільки рахувалися лише голоси «проти», по решті кількості зареєстрованих учасників зараховували голоси «за».

- Порушено законні інтереси члена Товариства: не обрано новий склад правління, не обрано новий склад ревізійної комісії, не представлено і не затверджено кошторис та розміри внесків на наступний 2024 рік, згідно з п.5.12, 5.15, 6.1 Статуту Товариства.

- Результати голосувань та інформація про прийняті/не прийняті рішення на зборах не озвучувалися, а отже втаємничені від членів Товариства та сфальсифіковані при оформленні протоколу.

В ході розгляду спору відповідач подав відзив, у якому позовні вимоги заперечував. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що на зборах були присутні члени Товариства або їх уповноважені представники, що передбачено Статутом, в кількості, достатній для формування кворуму. На засіданні Загальних зборів було багато людей, при цьому із членів Товариства та довірених осіб на загальні збори прийшла 71 особа. Багато членів Товариства прийшли з родичам, які не приймали участі у голосуванні.

При цьому, відповідач зауважив, що згідно з п. 3.1 Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ членами Товариства можуть бути лише фізичні особи, які мають у власності або користуванні (в разі якщо ділянка не приватизована) земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням на території Товариства, а також члени їх родин, вписані в садову книжку (без права голосування, або з таким за наявності відповідної письмової довіреності).

Також, відповідач зазначив, що з приводу наведених позивачкою у позові зауважень, правлінням Товариства було перевірено відповідні факти, проведено засідання з запрошенням осіб, про яких йшла мова у позові та з`ясовано фактичні обставини щодо їх участі у Загальних зборах, що відображено у відповідному протоколі Правління від 21.08.2024, копія якого надана до суду з відзивом.

Щодо повідомлення позивачки та членів Товариства про проведення Загальних зборів, відповідач зазначив, що інформування членів Товариства про проведення Загальних зборів здійснювалось у відповідності до Статуту відповідними об`явами за 30 календарних днів до дати проведення Загальних зборів, в тому числі вивішування інформації на дошці оголошень, що знаходиться при в`їзді на територію ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ.

З приводу порядку денного Загальних зборів, відповідач зазначив, що попередньо визначений по основним питанням порядок денний коригувався під час проведення Загальних зборів, до нього вносились доповнення, оскільки у присутніх членів Товариства виникали питання та пропозиції, які потребували розгляду, в тому числі і запропоновані ОСОБА_2 (членом сім`ї позивачки). При цьому, коригування порядку денного відбувалось на самих Загальних зборах за згодою присутніх.

Щодо долучення до позовної заяви аудіозаписів, відповідач заперечував, посилаючись на неналежність та недопустимість відповідного доказу.

Відповідач зазначив, що організація та проведення Загальних зборів, в тому числі і прийняття рішення, відбулось з дотриманням норм чинного законодавства та Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ, на загальних зборах був кворум, рішення приймались більшістю голосів, до поряду денного вносились пропозиції щодо його змін за згодою всіх присутніх. Рішення Загальних зборів оформлене протоколом було передано реєстратору, за наслідками перевірки були внесені зміни до відомостей про юридичну особу ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ.

Стосовно списку членів Товариства, відповідач зауважив, що попереднім Головою правління ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ був син позивачки ОСОБА_2 (з 2020 року). Відповідним Головою правління - ОСОБА_2 було втрачено (не повернуто, ймовірно приховано) передані йому попереднім Головою ( ОСОБА_3 ) документи та печатку Товариства після висловлення йому недовіри та обрання виконуючою обов`язки Голови правління ОСОБА_4 .

Також відповідач зауважив, що син позивачки ОСОБА_2 також не мав у власності земельної ділянки та не був членом Товариства, а приймав участь в управлінні справами Товариства та обирався на керівну посаду як член сім`ї позивачки. Зняття з посади Голови правління ОСОБА_2 у зв`язку висловленням йому недовіри не оскаржено, виявлені фінансові махінації розслідуються у кримінальному провадженні.

Також, судом в ході розгляду спору витребувано у відповідача оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії (для залучення до матеріалів справи) документів:

- протоколу Загальних зборів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 15.07.2023 з додатками;

- листів реєстрації учасників (членів) Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» на Загальних зборах від 15.07.2023;

- протоколу правління Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» від 01.06.2022;

- списку членів Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» з номерами ділянок станом на 15.07.2023.

Витребувано у Обухівської районної державної адміністрації Київської області належним чином засвідчену копію реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» (код: 26146994).

Як вбачається з наявних у справі доказів, зокрема, надісланих на виконання вимог суду матеріалів реєстраційної справи - наявної у доступі Обухівської районної державної адміністрації Київської області реєстраційної справи Обслуговуючого кооперативу «Садівницьке товариство «Стугна-1» Управління Південного-Західної залізниці» (код: 26146994), у відповідних матеріалах відсутній Список членів Товариства.

В той же час, як пояснив відповідач, що не спростовано позивачем, Список (перелік) членів Товариства було втрачено попереднім Головою ОСОБА_2 , про що подано заяву до правоохоронних органів, відповідний Перелік членів Товариства відновлено за наявними у Товаристві даними і додано відповідачем до відзиву.

Згідно наданого відповідачем Переліку членів Товариства, який затверджений головою правління, у Товаристві обліковується 138 членів, власників земельних ділянок на території (у складі) Товариства.

Щодо відповідного Переліку (списку) членів Товариства, позивачкою не надано обґрунтованих заперечень і відповідні обставини не підлягають дослідженню по суті в межах даного спору, оскільки склад членів Товариства не є предметом позову.

Відповідно до п. 3.1 Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ Членами Товариства можуть бути лише фізичні особи, які мають у власності або користуванні (в разі якщо ділянка не приватизована), земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням на території Товариства, а також члени їх родин, вписані в садову книжку (без права голосування, або з таким за наявності відповідної письмової довіреності).

Згідно з абз. 2 п. 5.4 Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ якщо член товариства не може взяти участь у Загальних зборах членів Товариства, він має право передати свій голос для участі у зборах будь-якому громадянину (члену своєї сім`ї, сусіду, тощо), належним чином оформивши доручення чи повноваження на цього громадянина.

Як вбачається з затвердженого Головою правління Переліку членів Товариства, у такому Переліку по кожній земельній ділянці відображені всі члени Товариства та члени їх родин, які вписані в садові книжки.

Зокрема, по ділянці № НОМЕР_1 , за якою позивачка обліковується членом Товариства, також вписані ОСОБА_2 та ОСОБА_2 , як члени сім`ї позивачки, один з яких у 2020 році був обраний Головою правління і йому було висловлено недовіру та подано заяву до правоохоронних органів про неповернення документів та печатки Товариства.

Так, із заяви ОСОБА_3 , яка була подана до відділення поліції м. Обухова вбачається, що ОСОБА_3 - колишній Голова правління у 2020 році підготував та передав новообраному у 2020 році Голові правілння ОСОБА_2 документи Товариства та печатку Товариства.

На черговому засіданні правління, у зв`язку з виявленою фінансовою нечистоплотністю ОСОБА_2 , члени правління виказали останньому недовіру та обрали виконуючого обов`язки Голови правління ОСОБА_4 .

Підставою подачі ОСОБА_3 заяви до відділення поліції м. Обухова стало те, що ОСОБА_2 відмовився передати документи та печатку Товариства виконуючому обов`язки голови правління ОСОБА_4 .

Таким чином, будучи обізнаною з відповідними обставинами, позивачка не може посилатись на відсутність у Товаристві певних документів, до обставин втрати яких причетний член її сім`ї і з відповідного приводу проводиться перевірка правоохоронними органами.

В той же час, відповідачем в особі Голови правління відновлено Перелік членів товариства по наявним даним про книжки садоводів і такий Перелік не заперечений та не спростований позивачкою, тому приймається судом в якості доказу.

Відповідач також зазначив, що робота по збиранню даних членів ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ, які були втрачені (не повернуті ОСОБА_2 ) продовжується по даний час.

Як вбачається з Переліку членів Товариства, у Товаристві 138 ділянок, відповідно всього 138 членів.

Зі списку членів Товариства, які були зареєстровані для участі у спірних Загальних зборах, вбачається реєстрація 72 осіб, одному з яких - ОСОБА_5 відмовлено в участі у Зборах через відсутність членства.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_5 , як свідка, та наявних у справі матеріалів, ОСОБА_5 не є членом родини власника ділянки № НОМЕР_2 , оскільки є племінником і не належить до складу родини за нормами чинного законодавства (першої лінії споріднення).

Питання не допуску ОСОБА_5 до участі у Загальних зборах не підлягають дослідженню по суті в межах даного позову ОСОБА_1 . Відповідні питання можуть бути предметом розгляду позову самого ОСОБА_5 .

З огляду на наведені обставини, свідчення ОСОБА_5 , як свідка, не приймаються судом, не можуть вважатись отриманими законно та з достовірних джерел, оскільки відповідна особа була присутня під час проведення оскаржуваних Загальних зборів безпідставно.

Таким чином, з врахуванням вищенаведених обставин, за виключенням ОСОБА_5 (ділянки № НОМЕР_2 ), у Загальних зборах прийняло участь 71 особа (членів Товариства та довірених осіб), що складає 51,44%, чого достатньо для існування кворуму.

З приводу наведених у позові зауважень щодо осіб, які на думку позивачки, не мали права участі у Загальних зборах, відповідачем після ознайомлення зі змістом позовної заяви, було проведено засідання правління, на яке були запрошені наведені у позові члени Товариства для з`ясування їх участі та волевиявлення щодо оскаржуваних Загальних зборів, уповноважених осіб, для з`ясування тих обставин, що викладені в позовній заяві.

Зокрема, за результатами засідання правління був складений протокол Правління від 21.08.2024 (копія надана до суду з відзивом), з якого вбачається, що за наслідками встановлених на засіданні правління обставин безпосередньо за участю запрошених осіб було з`ясовано наступне:

- ділянка НОМЕР_9 - власник ОСОБА_6 пояснила, що на зборах був присутній як її довірена особа ОСОБА_7 (чоловік), що є членом родини ОСОБА_6 і яка вкотре підтвердила передачу своїх повноважень в тому числі і на зборах правління Товариства.

- ділянка НОМЕР_10 присутня ОСОБА_8 , власники - ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (діти). ОСОБА_8 була присутня на загальних зборах разом зі своєю дочкою ОСОБА_9 , яка голосувала та приймала рішення, але так як ОСОБА_8 проживає в товаристві з дня його заснування, приймає активну участь у його житті та відвідує загальні збори кожного року, вважає себе старожилом та фактичним членом товариства, тому не усвідомлювала що її підпис у лиску реєстрації викличе такі непорозуміння.

- ділянка № НОМЕР_3 присутній ОСОБА_11 , власник ОСОБА_12 (мама), ОСОБА_11 має генеральну довіреність вчиняти будь-які дії щодо ділянки № НОМЕР_3, тому був на загальних зборах та приймав участь у голосуванні.

- ділянка НОМЕР_11 присутній ОСОБА_13 , власник ОСОБА_14 (бабуся), із усної її заяви, ОСОБА_13 має договір довічного утримання своєї бабусі ОСОБА_14 та право вчиняти будь-які дії щодо ділянки № НОМЕР_4 у зв`язку з цим був присутній на зборах та розписався у списку присутніх на загальних зборах.

- ділянка № НОМЕР_5 присутній на зборах ОСОБА_15 , власником ділянки є його мама ОСОБА_16 . Із усної розмови з ОСОБА_15 , він особисто проживає в будинку на ділянці № 78 з 2017 року, користується електроенергією, інфраструктурою та спільним майном товариства, особисто сплачує членські внески та інші обов`язкові платежі, приймає участь у всіх загальних зборах, так як проживає на ділянці круглий рік. Ділянка № НОМЕР_5 оформлено на маму ОСОБА_16 , даних про номер телефону та місце проживання до правління товариства не надав, пояснюючи свої дії тим, що сам розбереться у своїй сім`ї.

- ділянка № НОМЕР_6 присутні ОСОБА_17 та власник ОСОБА_18 , його дружина. ОСОБА_17 дав нотаріально завірене свідчення, при тому що у зборах не приймав участі. Брала участь у зборах його дружина, яка зареєструвалася у списку осіб, присутніх на зборах.

- ділянка НОМЕР_12 присутній ОСОБА_5 , власник ОСОБА_19 , дядько, дав неправдиве нотаріально завірене свідчення. Так як він не є членом товариства, знав про свої неправомірні дії, але розписався у списку присутніх на загальних зборах. Голова зборів наголосив, що ОСОБА_5 не є членом товариства тому його голос не буде врахований при підрахунку присутніх на зборах. Також при підрахунку голосуючих голос ОСОБА_5 не враховувався.

- ділянка № НОМЕР_7 , власник ОСОБА_20 , яка особисто приймала участь у Загальних зборах Товариства.

Таким чином, відповідачем спростовано викладені у позові твердження позивачки про незаконність участі вищенаведених осіб у Загальних зборах.

Після спростування відповідачем викладених у позові тверджень позивачки про участь вищенаведених осіб у Загальних зборах, позивачкою були надані інші доводи, зокрема, ще по додатковим 10 ділянкам/учасникам Загальних зборів, по яким позивачкою надано докази власності на земельні ділянки. Судом встановлено, що відповідні особи-власники наведені в Переліку членів Товариства, а особи, які приймали участь у Загальних зборах також наведені у Переліку членів в якості членів родин. І від відповідних членів Товариства не подано заперечень повноважень їх родичів та не заявлено про порушення прав.

Враховуючи, що позивачка лише ставить під сумнів наявність в учасників Загальних зборів корпоративних прав та дійсність їх волевиявлення, при цьому не надає доказів достовірного дослідження та встановлення ними відповідних обставин, твердження щодо відсутності кворуму (участі у зборах достатньої кількості членів) є спірним, а позовні вимоги такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Наведені позивачкою обставини щодо інших членів Товариства стосується особистих обставин членів Товариства та не стосується прав та інтересів позивачки. Також суд зазначає, що право інших членів Товариства (які не є учасниками справи) на участь у зборах має досліджуватись з залученням відповідних осіб, тому не підлягає встановленню чи спростуванню по суті в межах даного спору з наявним суб`єктним складом.

Питання повноважень кожного з членів Товариства та їх родичів не підлягає дослідженню по суті у межах даного спору за позовом ОСОБА_1 , оскільки відповідні особи не заявили про порушення їх прав та інтересів та не поставили під сумнів правомірність Загальних зборів.

За наведених обставин, відповідачем спростовано твердження позивачки про відсутність кворуму на Загальних зборах, чим спростовано викладені у позові обставини та наявність підстав для недійсності рішень Загальних зборів з підставі відсутності кворуму.

Як зазначає відповідач, що не спростовано позивачкою, у відповідності до п. 5.3 Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ відбулось інформування членів товариства відповідними об`явами про проведення Загальних зборів не пізніше 30 календарних днів до дати проведення Загальних зборів, в тому числі вивішування інформації на дошці оголошень, що знаходиться при в`їзді на територію ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ.

Порядок денний Загальних зборів був затверджений Правлінням, після чого коригувався та вносились доповнення до нього, в тому числі і запропоновані ОСОБА_2 . Остаточний порядок денний був затверджений Загальними зборами, про що відображено в протоколі. Фактично, до первісного порядку денного були включені всі пропозиції присутніх учасників за їх спільною згодою.

Крім того, позивачка була присутня на зборах, тому обставини її повідомлення не впливають на дійсність рішення зборів.

Твердження позивачки щодо неузгодження порядку денного спростовуються даними протоколу Загальних зборів, а щодо показів наведених позивачкою свідків, судом встановлено неспроможність відповідних доказів ( ОСОБА_5 був присутній на Зборах безпідставно, присутність ОСОБА_17 поставлена під сумнів). Крім того, покази відповідних осіб не відповідають критеріям достатності та достовірності, оскільки їх не можливо перевірити, ґрунтуються на припущеннях і не містять достовірних даних які мають значення для вирішення спору.

Обставин голосування та обрахунку голосів щодо інших учасників не стосуються прав позивачки, тому не впливають на результат вирішення спору за її позовом. Відповідні особи не висловили своїх заперечень щодо рішення Загальних зборів, не заперечували результатів їх голосування ні під час проведення Загальних зборів, ні шляхом приєднання до позову своїх вимог чи хоча б показів як свідків.

Твердження що начеб то голосували не всі та рахували не всіх не відповідають критеріям точності та достовірності, ґрунтуються на припущеннях щодо інших осіб.

Матеріали справи, в тому числі дані аудіо записів не містять ознак незгоди присутніх на Зборах з результатами голосування та підрахунку голосів. Відповідно, обрахунок голосів проти та визначення решти «за» за незаявлення ними заперечень, відповідає принципу мовчазної згоди. При цьому, позивачка, яка була присутня на зборах і ніби не голосувала, не заявила про незгоду з порядком та результатами підрахунку, не наполягала на іншому порядку підрахунку.

Протокол зборів відображає результати голосування, які не заперечені та не спростовані належними особами в установленому порядку. Щодо долучення до позовної заяви аудіозаписів та зауважень позивачки щодо ходу голосування іншими учасниками та інших порушень, відповідні обставини не впливають на чинність рішення Загальних зборів та не стосуються безпосередньо прав та інтересів позивачки, тому не підлягають дослідженню по суті.

Факти присутніх на Загальних зборах ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ осіб, які приймали участь у голосуваннях та приймали рішення підтверджується списком членів ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ присутніх на Загальних зборах ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ, що відбулись 15.07.2023, рішення Загальних зборів оформлене протоколом від 15.07.2023.

Щодо обрання нового складу правління ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ, то доповідалось, на Загальних зборах про те, що протоколом правління від 01.06.2022 члени правління ОСОБА_2 , ОСОБА_21 , та ОСОБА_22 визнані як такі, що самоусунулись від виконання своїх обов`язків (підтверджується копією протоколу від 01.06.2022).

З метою дотримання процедури прийняття рішення Загальними зборами ставилось на голосування питання, щодо залишення правління у діючому стані, тобто з урахуванням тих, які самоусунулись від виконання своїх обов`язків. За рішення проголосували лише 4 особи. Рішення не було прийнято.

Тоді було винесено на розгляд питання обрати Правління виключно з наступних осіб, які увійдуть до нового складу правління, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 . За новий склад правління проголосувало більшість: за 67, проти 4. Таким чином рішення прийнято - обрано правління у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_3 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 .

На Загальних зборах також було розглянуто питання зміни Голови правління та обрано нового Голову правління ОСОБА_4 .

З приводу зауважень позивачки, що ОСОБА_4 не є членом ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ, тому не може бути обрана Головою правління, судом досліджено та встановлено, що Статут Товариства не містить відповідних прямих заборон та вимог до відповідної посади. У Статуті ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ відсутнє застереження, що Головою правління може бути лише член Товариства.

Посилання позивачки на ст. 12 Закону України «Про кооперацію» визначає права члена кооперативу, а не встановлює вимоги та критерії щодо керівних органів кооперативу.

Крім того, згідно з п. 3.1 Статуту ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ визначено, що членами Товариства можуть бути лише фізичні особи, які мають у власності або користуванні (в разі якщо ділянка не приватизована), земельну ділянку з відповідним цільовим призначенням на території Товариства, а також члени їх родин, вписані в садову книжку (без права голосування, або з таким за наявності відповідної письмової довіреності).

Також у Статуті ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ визначено термін «член правління товариства» - член обслуговуючого кооперативу чи член сім`ї члена обслуговуючого кооперативу, який рішенням загальних зборів вибраний до складу правління обслуговуючого кооперативу.

ОСОБА_4 є членом родини (дружиною) власника земельної ділянки № НОМЕР_8 ОСОБА_28 з 1989 року, проживає разом зі своїм чоловіком у Товаристві. Також, ОСОБА_4 була обрана членом правління ОК «СТ «Стугна-1» УПЗЗ загальними зборами у 2014 році і є членом правління дотепер.

З відповідного приводу Товариством можуть бути переглянуті умови Статуту в установленому порядку.

Також позивачка зазначає про те, що не були розглянуті колективні звернення, які остання долучила до позовної заяви без доказів їх направлення чи вручення.

Однак, відповідне питання не стосується предмету позову, оскільки в часі мало місце пізніше 30.08.2023 тому не впливає на результат вирішення спору в межах заявленого предмету позову.

З приводу вимоги позивачки щодо скликання нових Загальних зборів (звернення 29.07.2023), відповідні обставини не входять до предмету доказування у даній справі, в той же час можуть бути самостійним предметом позову.

Щодо тверджень позивачки, що правління Товариства порушило її права, які закріплені у ст.12 Закону України «Про кооперацію», ст.4.2. Статуту Товариства, а саме: Звіт ревізійної комісії за 2022-2023 роки був складений лише одним членом ревізійної комісії замість трьох, що були обрані у 2020 році, даний звіт на Зборах не затверджувався, відповідні обставини не входять до предмету доказування у даній справі, в той же час можуть бути самостійним предметом позову.

Підроблення підписів інших осіб також не підлягає дослідженню поза їх заявами лише за твердженням позивачки, оскільки не стосується її прав та не відповідає критеріям достовірності.

За змістом положень частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні відносини - це відносини, які виникають, змінюються та припиняються щодо права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Стаття 55 Господарського кодексу України визначає господарські організації як юридичні особи, створені відповідно до Цивільного кодексу України, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до цього Кодексу, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку.

Господарською діяльністю у Господарському кодексі України вважається діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Цей Кодекс розрізняє господарську діяльність, яка має на меті отримання прибутку (підприємництво) і некомерційну господарську діяльність, яка здійснюється без такої мети (стаття 3).

За способом утворення (заснування) та формування статутного капіталу стаття 63 Господарського кодексу України відносить кооперативні підприємства до корпоративних, а за формою власності - до підприємств колективної власності.

Корпоративне підприємство характеризується тим, що утворюється, як правило, двома або більше засновниками за їх спільним рішенням (договором), діє на основі об`єднання майна та/або підприємницької чи трудової діяльності засновників (учасників), їх спільного управління справами, на основі корпоративних прав, у тому числі через органи, що ними створюються, участі засновників (учасників) у розподілі доходів та ризиків підприємства.

Підприємством колективної власності визнається корпоративне або унітарне підприємство, що діє на основі колективної власності засновника (засновників) (стаття 93 Господарського кодексу України).

Кооперативи як добровільні об`єднання громадян з метою спільного вирішення ними економічних, соціально-побутових та інших питань можуть створюватися у різних галузях (виробничі, споживчі, житлові тощо). Діяльність різних видів кооперативів регулюється законом. Господарська діяльність кооперативів повинна здійснюватися відповідно до вимог цього Кодексу, інших законодавчих актів (стаття 94 Господарського кодексу України).

Зазначені норми кореспондуються із нормами статей 83, 85, 86 Цивільного кодексу України, згідно з положеннями яких юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об`єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками. Непідприємницькі товариства (кооперативи, крім виробничих, об`єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті, для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Особливості створення кооперативів та ведення господарської діяльності обслуговуючими кооперативами визначається Законом України «Про кооперацію».

За змістом положень статей 2, 6, 9 Закону України «Про кооперацію» кооператив є юридичною особою, державна реєстрація якого проводиться в порядку, передбаченому законом. Відповідно до завдань та характеру діяльності кооперативи поділяються на такі типи: виробничі, обслуговуючі та споживчі. За напрямами діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо.

Обслуговуючий кооператив - це кооператив, який утворюється шляхом об`єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу. Обслуговуючий кооператив надає послуги своїм членам, не маючи на меті одержання прибутку (статті 2, 23 Закону України «Про кооперацію»).

Таким чином, обслуговуючий кооператив незалежно від напряму його діяльності є господарською організацією - юридичною особою, яка здійснює некомерційну господарську діяльність з моменту державної реєстрації на підставі закону та свого статуту.

Згідно з положеннями статті 12 Закону України «Про кооперацію» основними правами члена кооперативу є, зокрема, участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління; користування послугами кооперативу; право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб; право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов`язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити.

За змістом наведених норм корпоративні права характеризуються тим, що особа, яка є учасником (засновником, акціонером, членом) юридичної особи має право на участь в управлінні господарською організацією та інші правомочності передбачені законом і статутними документами.

Відповідно, члени обслуговуючого кооперативу незалежно від напряму його діяльності є носіями корпоративних прав, а відносини між його членами та кооперативом, які пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, є корпоративними.

Пунктом 2.11. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» визначено, що господарські суди мають враховувати, що закон виходить з презумпції легітимності рішень органів управління юридичної особи, тобто зазначені рішення вважаються такими, що відповідають закону, якщо судом не буде встановлено інше.

Таким чином, питання діяльності Товариства, що врегульовані відповідними рішеннями загальних зборів та затвердженим Статутом, які не скасовані в установленому порядку, не можуть піддаватись сумніву в ході розгляду даного спору (за винятком оскаржуваного рішення загальних зборів).

Пунктом 2.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що рішення загальних зборів учасників (акціонерів, членів) та інших органів юридичної особи не є правочинами у розумінні статті 202 ЦК України. До цих рішень не можуть застосовуватися положення статей 203 та 215 ЦК України, які визначають підстави недійсності правочину, і, відповідно, правові наслідки недійсності правочину за статтею 216 ЦК України.

Зазначені рішення є актами ненормативного характеру (індивідуальними актами), тобто офіційними письмовими документами, що породжують певні правові наслідки, які спрямовані на регулювання господарських відносин і мають обов`язковий характер для суб`єктів цих відносин.

У зв`язку з цим підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) юридичної особи можуть бути:

- невідповідність рішень загальних зборів нормам законодавства;

- порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів;

- позбавлення учасника (акціонера, члена) юридичної особи можливості взяти участь у загальних зборах.

Пунктом 2.14. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» визначено, що рішення загальних зборів юридичної особи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі недотримання процедури їх скликання, встановленої статтею 61 Закону України «Про господарські товариства», статтею 35 Закону України «Про акціонерні товариства», статтею 15 Закону України «Про кооперацію».

Права учасника (акціонера, члена) юридичної особи можуть бути визнані порушеними внаслідок недотримання вимог закону про скликання і проведення загальних зборів, якщо він не зміг взяти участь у загальних зборах, належним чином підготуватися до розгляду питань порядку денного, зареєструватися для участі у загальних зборах тощо.

При цьому також, відповідно до п. 2.27. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» якщо під час розгляду справи судом буде встановлено факт присутності учасника (акціонера, члена) на загальних зборах, то допущені юридичною особою порушення порядку персонального повідомлення учасника (акціонера, члена) не є підставами для визнання рішень загальних зборів учасників (акціонерів, членів) недійсними.

Як вбачається з обставин спору, позивачка була присутня на оскаржуваних Загальних зборах.

З огляду на зміст п. 2.20. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин», учасники (акціонери, члени) юридичної особи мають право брати участь в управлінні справами товариства. Участь у загальних зборах та голосування на них є правом, а не обов`язком учасника (акціонера, члена).

Таким чином, враховуючи, що відповідачем було забезпечено позивачу та іншим членам можливість участі в управлінні справами Товариства, зокрема, на участь у Загальних зборах та голосування на них, Товариство не має компетенції впливати на питання присутності на зборах членів Товариства та їх голосування.

В статті 15 Закону України «Про кооперацію» передбачено, що у разі коли з організаційних причин (через територіальне розміщення чи значну чисельність членів кооперативу) проведення загальних зборів членів кооперативу неможливе, статутом кооперативу може бути передбачено скликання зборів уповноважених кооперативу. Кількість членів кооперативу, які мають право делегувати уповноважених, та порядок делегування уповноважених для участі у зборах уповноважених визначаються статутом кооперативу.

Садове товариство за своєю специфікою є кооперативним об`єднанням значної кількості власників та користувачів садових земельних ділянок, які в першу чергу дбають про свої земельні ділянки, тому корпоративні відносини не є визначальними і здебільшого в садових товариствах допоки не налагоджені на належному рівні.

Щодо посилання позивачки на порушення, пов`язані з наявністю кворуму, ст. 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що загальні збори членів кооперативу правомочні вирішувати питання, якщо на них присутні більше половини його членів, а збори уповноважених - за наявності не менше двох третин уповноважених.

Пунктом 2.13. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 04 від 25.02.2016 року «Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з корпоративних правовідносин» передбачено, що під час розгляду відповідних справ господарські суди мають враховувати, що не всі порушення законодавства, допущені під час скликання та проведення загальних зборів юридичної особи, є підставами для визнання недійсними прийнятих ними рішень.

Безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з порушенням прямих вказівок закону є:

- прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення або у разі неможливості встановлення наявності кворуму (статті 59 та 60 Закону України «Про господарські товариства», статті 41 та 42 Закону України «Про акціонерні товариства», стаття 15 Закону України «Про кооперацію»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина шоста статті 42 Закону України «Про акціонерні товариства»);

- прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного, на розгляд яких не було отримано згоди усіх присутніх на загальних зборах (частина п`ята статті 61 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів ТОВ (частина шоста статті 60 Закону України «Про господарські товариства»);

- відсутність протоколу загальних зборів АТ, підписаного головою і секретарем зборів (стаття 46 Закону України «Про акціонерні товариства»).

Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів у зв`язку з іншими порушеннями, допущеними під час їх скликання та проведення, господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Як встановлено судом, оскаржувані Загальні збори 15.07.2023 відбулись за наявності необхідного кворуму, на розгляд питань порядку денного була згода всіх присутніх на загальних зборах, рішення Загальних зборів оформлене протоколом.

Недоліки ведення Товариством внутрішньої документації та обліку в цілому призвело до виникнення певних технічних неточностей, що в загальному не вплинуло на результат проведення спірних Загальних зборів та не призвело до порушення прав позивачки.

Відповідно до ч. 1 ст.15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст.16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Захист цивільних прав - це передбаченні законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Порушенням є такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке. Порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і, в залежності від встановленого, вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту. Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду.

Відповідно до сталої правової позиції, сформованої Верховним Судом, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Передаючи справу на розгляд Великої палати Верховний Суд у постановах від 30.11.2022 року та від 13.02.2023 року у справі №909/1154/21 зазначив, що само по собі порушення вимог закону при проведенні загальних зборів не є безумовною підставою для визнання оспорюваних рішень загальних зборів недійсними, що для правильного вирішення спору необхідно дослідити дійсні підстави та мотиви звернення до суду учасника товариства через тривалий час після стверджуваного факту порушення його прав, необхідно дослідити наслідки ухвалення такого рішення, його реалізацію. Під час вирішення питання про недійсність рішень загальних зборів учасників товариства господарський суд повинен оцінити, як ці порушення вплинули на прийняття загальними зборами відповідного рішення та оцінити ефективність позовної вимоги, яка залежить від того чи призведе задоволення такої вимоги до дійсного захисту інтересу позивача.

Щодо інших аргументів сторін суд зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч.1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч.2 ст.76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду і на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі №924/233/18).

Тобто, обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що наведені позивачкою доводи ґрунтуються здебільшого на сумнівах та припущеннях стосовно інших членів Товариства, якими не надано свідчень в підтримку позиції позивачки, при цьому, позивачкою також не надано жодного належного доказу про достовірну обізнаність.

В свою чергу, відповідачем надано обґрунтовані пояснення та докази в спростування переважної більшості доводів позивачки і наведені відповідачем обставини та надані докази в логічному поєднанні з фактичними обставинами діяльності садових товариств, є більш переконливими і дозволяють відтворити дійсні обставини проведення загальних зборів, які хоч і мали певні недоліки через об`єктивні чинники, однак в цілому такі недоліки не є достатніми для стверджень про відверту незаконність дій відповідача та порушення прав позивача, які підлягають відновленню в наведений в позові спосіб.

За наслідками розгляду спору суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем не обґрунтовані та не доведені, відповідачем спростовані, тому задоволенню не підлягають в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 79, 129, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено у порядку і строки, встановлені ст.ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.02.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін