Рішення

від 15.01.2025 по справі 911/1619/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" січня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1619/24

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град»

Приватного підприємства «Альборз»

Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродсоюз»

Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМОР»

Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд»

Фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

про зняття арешту з нерухомого майна

Суддя Т.П. Карпечкін

За участю представників:

від позивача: Мироненко К.Б.;

від відповідача 1: не з`явився;

від відповідача 2: Волошин О.М.;

від відповідача 3: не з`явився;

від відповідача 4: не з`явився;

від відповідача 5: не з`явився;

від відповідача 6: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився.

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», Приватного підприємства «Альборз», Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпродсоюз», Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОЛІМОР», Товариства з обмеженою відповідальністю «БМБ Компаунд» та Фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича, за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції про зняття арешту з нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 01.07.2024 року відкрито провадження у справі № 911/1619/24 за правилами загального позовного провадження.

В ході підготовчого провадження у справі № 911/1619/24 судові засідання неодноразово відкладались з метою з`ясування усіх обставин, передбачених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

В ході підготовчого провадження у справі судом витребовувались у Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції:

- обґрунтовані письмові пояснення щодо стану зведеного виконавчого провадження № 32470813 з документальним підтвердженням відповідними доказами;

- пояснення щодо факту та причин незняття накладеного на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження у ВП № 32470813 від 22.06.20212 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно обтяження № 12657830 арешту кондитерського цеху площею 312,5 кв.м за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, вул. Центральна, 97, у разі зняття наведеного арешту, пояснення щодо причин ненадання відповідних відомостей для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

До канцелярії господарського суду 12.11.2024 від Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на виконання вимог суду надійшли письмові пояснення щодо стану зведеного виконавчого провадження № 32470813 з документальним підтвердженням.

В підготовчому засіданні 27.11.2024 позивач зазначив, що позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві підтримує. Також зазначив і про те, що ним повідомлено про всі обставини справи, які йому відомі, та надані суду всі наявні в нього докази. Представник відповідача 2 в підготовчому засіданні 27.11.2024 року проти позову заперечував. Відповідачі 1, 3-6 та третя особа в підготовче засідання 27.11.2024 не з`явились.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Враховуючи те, що судом під час підготовчого судового засідання вирішено питання, зазначені в ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України та вчинено усі необхідні дії, передбачені ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення правильного, своєчасного та безперешкодного розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті на 15.01.2025.

У судовому засіданні 15.01.2025 представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, представник відповідача 2 проти позову заперечував. Відповідачі 1, 3-6 та третя особа не з`явились, заперечень проти позову не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Рішення та постанови приймаються, складаються і підписуються в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.

Відповідно до ч. 1 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України рішення суду проголошується у судовому засіданні, яким завершується розгляд справи, публічно, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд може проголосити лише вступну та резолютивну частини рішення.

У зв`язку з чим, в судовому засіданні 15.01.2025 судом закінчено розгляд справи та за результатами оцінки поданих сторонами доказів, у нарадчій кімнаті, прийнято рішення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з викладених у позові обставин, предметом позову у даній справі є вимога позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про звільнення з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32470813 від 22.06.2012 ВДВС Бориспільського МРУЮ, Реєстраційний номер обтяження: 12657830 від 25.06.2012, нерухоме майно: будівля, кондитерський цех - загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ: 40696815, раніше належало Товариству з обмеженою відповідальністю «Київ Град», код ЄДРПОУ: 31477814.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між Публічним акціонерним товариством «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ГРАД» 25.06.2007 було укладено Договір кредитної лінії № 61/MK/42/2007/840, в забезпечення якого, між Публічним акціонерним товариством «КБ «НАДРА» та ТОВ «КИЇВ ГРАД» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки (з додатками та доповненнями), посвідчений 25.06.2007 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіним В.М. за реєстровим № 1172, відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно: кондитерський цех, заг.пл. 312,5 кв.м, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Леніна, будинок 97. Відповідні іпотека та обтяження внесені до державних реєстрів 25.06.2007.

Також, між Публічним акціонерним товариством «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВ ГРАД» 21.08.2008 року було укладено Договір кредитної лінії № 100/МК/42/2008/980, в забезпечення якого між Публічним акціонерним товариством «КБ «НАДРА» та ТОВ «КИЇВ ГРАД» (Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки (з додатками та доповненнями) посвідчений 21.08.2008 року Приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Пешою Т.М. за реєстровим № 2939, відповідно до якого Іпотекодавець передав в іпотеку нежитлову будівлю: кондитерський цех А-1; заг.пл. 312,5 кв.м.; склад Б; вбиральня В; огородження № 1, 3; замощення № 1., адреса: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Леніна, будинок 97. Відповідні іпотека та обтяження внесені до державних реєстрів 21.08.2008.

Позивач зазначає, що за результатами проведення прилюдних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020, що відбулись на підставі Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «КБ «НАДРА» № 922 від 12.05.2020, між Публічним акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (Новий кредитор) 24.07.2020 було укладено Договір про відступлення прав вимоги № GL48N718070_Ur_1, посвідчений Малим О.С., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, та зареєстрований в реєстрі за №956 (далі - Договір про відступлення № GL48N718070_Ur_1), відповідно до якого Первісний кредитор Публічне акціонерне товариство «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» відступило своє право вимоги на користь Нового кредитора Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», у тому числі за Договором кредитної лінії №61/MK/42/2007/840 від 25.06.2007, укладеним з ТОВ «КИЇВ ГРАД» та договорами забезпечення, зокрема за Договором іпотеки, посвідченим 25.06.2007 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Саприкіним В.М. за реєстровим № 1172 (далі - Договір іпотеки № 1172) та за Договором кредитної лінії № 100/MK/42/2008/980 від 21.08.2008, укладеним з ТОВ «КИЇВ ГРАД» та договорами забезпечення, зокрема за Договором іпотеки (з додатками та доповненнями) посвідченим 21.08.2008, приватним нотаріусом Бориспільського районного нотаріального округу Пешою Т.М. за реєстровим № 2939 (далі - Договір іпотеки № 2939), відповідно до яких ТОВ «КИЇВ ГРАД» передав в іпотеку нежитлові будівлі: кондитерський цех А-І; заг.пл. 312,5 кв.м.; склад Б; вбиральня В; огородження № 1, 3; замощення № 1., адреса: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Леніна, будинок 97. Відповідні іпотека та обтяження внесені до державних реєстрів 21.08.2008.

Таким чином, згідно умов Договору про відступлення № GL48N718070_Ur_1 право грошової вимоги до боржника ТОВ «КИЇВ ГРАД» (код ЄДРПОУ 31477814) за вищевказаними Кредитними договорами та за Договорами іпотеки перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП».

Відповідно до Договорів іпотеки № 1172 та № 2939 право іпотеки безумовне та безспірне право Іпотекодержателя у випадку невиконання забезпеченого іпотекою зобов`язання або його частини, одержати задоволення своїх вимог з вартості Предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами Іпотекодавця.

Статтею 5 Договорів іпотеки № 1172 та № 2939 передбачено, що Іпотекодержатель має право звернути стягнення на Предмет іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язання в цілому або в тій чи іншій його частині, а також у випадку порушення Іпотекодавцем будь-яких зобов`язань за цим Договором або будь-яких гарантій та запевнень, наданих Іпотекодержателю за цим Договором. Іпотекодавець в будь-який час до реалізації Предмету іпотеки має право припинити звернення стягнення на нього виконанням зобов`язання в повному обсязі.

Згідно з п. 5.3 Договорів іпотеки № 1172 та № 2939 звернення стягнення на Предмет іпотеки відбувається на підставі рішення суду; виконавчого напису нотаріуса, домовленості сторін на передачу Іпотекодержателю права власності на Предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання у порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»; права Іпотекодержателя від свого імені продати Предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель має право на свій розсуд обрати умови та порядок звернення стягнення на Предмет іпотеки в межах, передбачених л. 5.3. цього Договору.

У зв`язку з невиконанням ТОВ «КИЇВ ГРАД» (код ЄДРПОУ 31477814) зобов`язань за Договором кредитної лінії № 61/МК/42/2007/840 від 25.06.2007 та за Договором кредитної лінії № 100/МК/42/2008/980 від 21.08.2008, в забезпечення виконання яких було укладено Договори іпотеки № 1172 та № 2939, новий Іпотекодержатель ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі Договору іпотеки № 1172 та Договору іпотеки № 2939 набуло у власність нежитлове приміщення а саме: кондитерський цех загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл, Бориспільський р, с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2903364932040, номер об`єкта в РПВН: 14943861, номер запису про право власності: 54257160, підстава виникнення права власності іпотечний договір, серія та номер: 1172, виданий 25.06.2007, видавник: Саприкін В.М., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу; та іпотечний договір серія та номер: 2939, виданий 21.08.2008, видавник: Пешая Т.М., приватний нотаріус Бориспільського районного нотаріального округу Київської області; підстава внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 72221510, внесений Козловою Н.В. приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав від 23.03.2024 індексний номер витягу: 371142595.

Таким чином, ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» є власником нежитлового приміщення: кондитерського цеху загальною площею (кв.м), 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, яким було заплановано продаж належного йому об`єкта нерухомості.

В той же час, з інформаційної довідки: 379792267, сформованої 23.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» стало відомо про наявність арешту від 22.06.2012, накладеного Відділом державної виконавчої служби Бориспільського МРУЮ на об`єкт нерухомого майна, а саме: кондитерський цех загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, наявність вказаного арешту позбавляє ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» розпоряджатися своїм майном на власний розсуд.

З інформаційної довідки: 379792267, сформованої 23.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що відомості про арешт кондитерського цеху загальною площею (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97 (далі - Кондитерський цех), зареєстровано Київською обласною філією державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України від 25.06.2012 реєстраційний номер обтяження 12657830 на підставі постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 32470813, 22.06.2012, заступник начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ Швед Роман Михайлович.

З метою встановлення підстав накладення арешту на Кондитерський цех, ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулось до Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з запитом щодо надання інформації про підстави накладення арешту за постановою ВП № 32470813 від 22.06.2012.

Згідно відповіді за № 69573 від 03.06.2024, наданої Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 32470813 від 22.06.2012 винесена під час здійснення зведеного виконавчого провадження, до якого входили:

ВП № 32470813 з примусового виконання наказу № 23/004-12, виданого 16.03.2012 Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Київ Град» на користь ПП «Альборз» боргу у розмірі 7129,50 грн.;

ВР № 30646758 з примусового виконання наказу № 23/147-11, виданого 14.11.2011 Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Київ Град» на користь ТОВ «Укрпродсоюз» боргу у розмірі 18415,99 грн.;

ВР № 31802560 з примусового виконання наказу № 26/001-12, виданого 27.02.2012 Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Київ Град» на користь ТОВ «Космо полімер» боргу у розмірі 29951,35 грн.;

ВП № 33227218 з примусового виконання наказу № 2/024-12, виданого 18.06.2012 Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Київ Град» на користь ТОВ «БМБ Компаунд» про стягнення боргу у розмірі 8604,07 грн.;

ВП № 35027760 з примусового виконання наказу № 9/078-12, виданого 08.10.2012 Господарським судом Київської області про стягнення з ТОВ «Київ Град» на користь ФОП Бережного Євгена Володимировича боргу у розмірі 5023,70 грн.

Всі вищевказані виконавчі провадження завершені 26.05.2015 на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (чинний на той час) та знищені за закінченням терміну зберігання.

Іпотека, за визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про іпотеку», - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з ч.ч. 6 та 7 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»:

- у разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки;

- пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації.

Оскільки накладення арешту на майно має наслідком заборону відчуження арештованого майна, то ним порушується право іпотекодержателя в разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки. Зі змісту наведених приписів Закону України «Про іпотеку» випливає, що в разі коли належним чином зареєстрована іпотека виникла раніше за накладення арешту для задоволення вимог стягувачів, відмінних від іпотекодержателя, суд має звільнити з-під арешту іпотечне майно. При цьому відсутні підстави для відмови у звільненні з-під арешту зазначеного майна у зв`язку з відсутністю реального порушення боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання на момент пред`явлення відповідної вимоги; факт порушення основного зобов`язання, яке забезпечене іпотекою, виступає лише умовою реалізації гарантованих іпотекою прав іпотекодержателя і не пов`язується з його існуванням, а, отже, й порушенням шляхом арешту та заборони відчуження предмета іпотеки.

Подібні висновки викладені Верховним Судом у постановах від 10.04.2018 у справі № 910/4772/17, від 19.11.2019 у справі № 137/2080/18-ц та у постанові Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 338/1118/16.

В подальшому, позивачем було набуто в установленому порядку право іпотекодержателя та задоволено своє право вимоги шляхом набуття майна у власність в погашення забезпеченої іпотекою зобов`язання. Відповідні обставини є безспірними, ніким не заперечуються і не спростовуються.

Однак, позивачу, як новому власнику майна, стало відомо про накладення арешту у межах зведеного виконавчого провадження, який не знятий і це порушує права позивача, як власника майна, на право вільного розпорядження своїм майном.

З огляду на вищевикладене, оскільки, право власності на нежитлове приміщення кондитерський цех за позивачем, наразі ніким не оспорюється, та враховуючи, що підставою для реєстрації права власності стали, Договори іпотеки № 1172 та № 2939, відомості про які належним чином були зареєстровані та виникли раніше за накладення арешту за постановою державного виконавця ВП № 32470813 від 22.06.2012 у виконавчому провадженні для задоволення вимог стягувачів, відмінних від Іпотекодержателя, у позивача виникла необхідність у зверненні до суду саме з позовом про звільнення майна з під-арешту, з метою захисту своїх прав на вільне розпорядження таким майном.

У зв`язку з чим, оскільки арешт на спірне майно накладено у межах зведеного виконавчого провадження ВП № 32470813, позивач, керуючись ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження звернувся до суду з позовом про звільнення з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32470813 від 22.06.2012, виданою заступником начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ Швед Романом Михайловичем, Реєстраційний номер обтяження: 12657830 від 25.06.2012, нерухомого майна: будівля, кондитерський цех - загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП», код ЄДРПОУ: 40696815.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі № 905/386/18 зроблено правовий висновок про те, що орган державної виконавчої служби у відповідних випадках може залучатися судом до участі у справах як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору. Відповідачем у справах за позовами про звільнення з-під арешту майна є боржник або особа, в інтересах якої накладено арешт на майно у виконавчих провадженнях, оскільки задоволення такого позову може безпосередньо вплинути на права та законні інтереси сторін спірних відносин щодо такого майна,

З огляду на наведене, у даній справі ТОВ «ФК«ДНІПРОФІНАНСГРУП» подано позов про зняття арешту з майна заявлено до боржника у виконавчому провадженні ТОВ «Київ Град» та до осіб, в інтересах яких накладено арешт на майно у зведеному виконавчому провадженні - стягувачів: ПП «Альборз», TOB «Укрпродсоюз», ТОВ ПОЛІМОР (стара назва Товариства з обмеженою відповідальністю «Космо полімер»), ТОВ «БМБ Компаунд», Фізичної особи-підприємця Бережного Євгена Володимировича, Бориспільський відділ державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у справі є третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

В ході розгляду спору відповідач 1, як боржник у виконавчому провадженні, якому належало майно і яким таке майно передавалось в іпотеку, у судові засідання не з`являвся, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

В ході розгляду спору відповідачем 2 - ПП «Альборз», як особою, в інтересах якої накладено арешт на майно одним зі стягувачів у зведеному виконавчому провадженні, подано відзив на позов. У відзиві на позов відповідач 2 проти позову заперечував, зазначав про відсутність підстав для залучення його відповідачем за даним позовом, оскільки відсутні неврегульовані та спірні питання з приводу спірного майна з відповідачем 2. Також, відповідач 2 заявляв про застосування строків позовної давності.

Решта відповідачів 3-6 у судові засідання не з`являлись, відзиви на позов не подали.

Відповідно до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно з ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За змістом ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно з ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно зі ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З відповіді за вих. № 69573 від 03.06.2024 Бориспільського відділу державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) вбачається, що постановою про арешт майна боржника ТОВ «Київ Град» та оголошення заборони на його відчуження, ВП № 32470813 від 22.06.2012, накладено арешт на майно боржника, в тому числі і на майно, яке перебувало під іпотечним обтяженням з 2007-2008 років.

Позивачем - ТОВ «ФК «ДНІПРОФІНАНСГРУП» на підставі Договору іпотеки № 1172 та Договору іпотеки № 2939 набуто у власність нежитлове приміщення: кондитерський цех загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2903364932040, номер об`єкта в РПВН: 14943861, номер запису про право власності: 54257160, що підтверджується інформаційною довідкою № 379792267 від 23.05.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна.

Як з`ясовано судом в ході розгляду спору, зведене виконавче провадження ВП № 32470813 перебувало на виконанні у Бориспільському відділі державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протягом 2012-2015 років, в якому постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32470813 від 22.06.2012 накладено арешт на спірне майно.

З відповіді № 128337 від 08.11.2024, наданої Бориспільським відділом державної виконавчої служби у Бориспільському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на виконання вимог суду, вбачається, що зведене виконавче провадження ВП № 32470813 стосувалось боржника ТОВ «Київ Град» (до п`яти стягувачів) і 26.05.2015 по кожному з п`яти стягувачів винесені постанови про повернення виконавчих документів на підставі п. 2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» і згідно зі ст. 50 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на 26.05.2015) у разі повернення виконавчого документу стягувачеві зняття арешту з майна боржника не передбачалось.

З пояснень відповідача 2 також встановлено, що державним виконавцем враховано, що спірне майно перебуває під іпотечним обтяженням і за його рахунок неможливо було здійснювати погашення заборгованості у зведеному виконавчому провадженні щодо боржників, відмінних від іпотекодержателя, що і слугувало підставою для закінчення зведеного виконавчого провадження ВП № 32470813 ще у травні 2015 року.

Як визначено ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження»:

1. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

2. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника та/або з електронних грошей, які знаходяться на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку, небанківських надавачів платіжних послуг документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктами 10, 15 частини першої статті 34 цього Закону.

3. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

4. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону;

10) отримання виконавцем від Державного концерну «Укроборонпром», акціонерного товариства, створеного шляхом перетворення Державного концерну «Укроборонпром», державного унітарного підприємства, у тому числі казенного підприємства, яке є учасником Державного концерну «Укроборонпром» або на момент припинення Державного концерну «Укроборонпром» було його учасником, господарського товариства, визначеного частиною першою статті 1 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності», звернення про зняття арешту в порядку, передбаченому статтею 11 Закону України «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності».

5. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Таким чином, з огляду на норму ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження», особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

3 наведеної норми ст. 59 Закону України «Про виконавче провадження» також вбачається, що у разі накладення арешту у виконавчому провадженні на майно, яке належить іншій особі, а не боржникові, зняття арешту з майна здійснюється виключно на підставі рішення суду.

Також, відповідно до ч. 6 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження», яка регулює порядок звернення стягнення на заставлене майно, спори, що виникають під час виконавчого провадження щодо звернення стягнення на заставлене майно, вирішуються судом.

Таким чином, питання знаття арешту, накладеного в межах виконавчого провадження за позовом особи, яка є власником майна і яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, підлягає вирішенню судом шляхом визнання (встановлення факту) права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Якщо підставою позову є наявність спору про право та/або позивач подає його з метою захисту права власності або іншого речового права, то ці спори мають розглядатися в порядку цивільного/господарського судочинства як такі, що випливають із цивільних правовідносин. Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.01.2020 у справі № 340/25/19.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними у розумінні ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як визначено ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Позивачем доведено порушення його права власності на майно існуванням накладеного арешту у межах виконавчого провадження, таким чином позовні вимоги про зняття арешту підлягають задоволенню.

При цьому, судом встановлено, що відповідний арешт на майно накладено за боргами ТОВ «Київ Град», відповідно, саме з вини відповідача 1 виник спір. Щодо вимог до відповідача 2, судом не встановлено в його діях ознак неправильних дій, які призвели до виникнення спору. Решта відповідачів позовні вимоги не заперечили та не спростували, в той же час, судом не встановлено в діях відповідачів 3-6 дій, які спричинили виникнення спору.

Щодо поданої відповідачем 2 заяви про застосування строків позовної давності, судом встановлено, що позивачем набуто статусу власника майна за результатами проведення прилюдних торгів, оформлених Протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-05-12-000017-b від 22.05.2020, що відбулись на підставі Рішення Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про затвердження умов продажу активів ПАТ «КБ «НАДРА» № 922 від 12.05.2020 та укладення між Публічним акціонерним товариством «КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «НАДРА» (Первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (Новий кредитор) 24.07.2020 Договору про відступлення прав вимоги №GL48N718070_Ur_1, відповідно про порушення права позивача має місце з 24.07.2020.

З огляду на п.п. 12, 19 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину; у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Таким чином, строк позовної давності продовжувався на період дії карантину та зупинений на період дії воєнного стану, тому станом на день розгляду спору не вважається закінченим.

Згідно з ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається:

1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, відповідно до ч. 9 ст.129 Господарського процесуального кодексу України понесені позивачем витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача 1 в повному обсязі, оскільки саме з його вини виник спір, який змусив позивача звернутись до суду з даним позовом.

Щодо наведеного у відзиві клопотання відповідача 2 про відшкодування йому витрат на правничу допомогу у сумі 62 250,00 грн. за рахунок позивача, судом досліджено та встановлено наступне.

Згідно з ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача 1, відшкодування понесених у справі судових витрат покладено на відповідача 1.

В той же час, згідно з ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, відповідачем 2 в якості доказів понесення адвокатських витрат надано лише Додаток № 2 до Договору про надання правової допомоги № 08/24 від 14.08.2024, в якому викладено замовлення на представництво інтересів клієнта в господарському процесі у справі № 911/1619/24 у першій та апеляційній інстанції на суму 62 250,00 грн. та платіжну інструкцію про сплату відповідної суми № 954 від 20.08.2024.

При цьому, відповідачем 2 не надано детального опису робіт (наданих послуг), фактично виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги саме у суді першої інстанції. Тому, заявлені відповідачем 2 до відшкодування адвокатські витрати ґрунтуються виключно на попередніх узагальнених домовленостях без надання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин, питання відшкодування відповідачу 2 адвокатських витрат не може бути розглянуте судом по суті, тому залишається без розгляду.

Керуючись ст.ст. 73, 74, 123, 126, 129, 231, 233, 236-241, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Звільнити з-під арешту, накладеного постановою про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження ВП № 32470813 від 22.06.2012, виданою заступником начальника ВДВС Бориспільського МРУЮ Швед Романом Михайловичем, Реєстраційний номер обтяження: 12657830 від 25.06.2012, нерухоме майно: будівля, кондитерський цех - загальна площа (кв.м): 312,5, що знаходиться за адресою: Київська обл., Бориспільський р., с. Рогозів, вулиця Центральна, будинок 97, яке належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», код ЄДРПОУ: 40696815, а раніше належало Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град», код ЄДРПОУ: 31477814.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київ Град» (08351, Київська область, Бориспільський район, с. Рогозів, вул. Центральна, 97, код ЄДРПОУ 31477814) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 63, код ЄДРПОУ 34977156) 3 028,00 грн. витрат по сплаті судового збору.

4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 17.02.2025.

Суддя Т.П. Карпечкін