Ухвала

від 17.02.2025 по справі 915/202/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

================================================================

УХВАЛА

про відмову у відкритті провадження у справі

17 лютого 2025 року Справа № 915/202/25

м.Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод», вул.Хлібозаводська, б.10, м.Вознесенськ, Миколаївська область, 56500

електронна пошта: voz.hlebzavod@gmail.com

представник позивача: Єленич Оксана Володимирівна

електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1

До відповідача: Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України», вул.Погранична, буд.159, м.Миколаїв, 54000

Третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Тепла енергетична компанія», вул.Ірининська, буд.5/24, м.Київ, 01001

про: - про визнання протиправними та скасування рішення комісії та акту-розрахунку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 11.02.2025 (вх.№2084/25 від 11.02.2025) до Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» в якій просить суд визнати протиправними та скасувати Рішення комісії Миколаївської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення від 09.01.2025 про задоволенні акту про порушення №01330 від 10.12.2024 та Акт-розрахунок №12-01/2025 не облікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості (для споживача, що не є побутовим).

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.

У відповідності до ч.3 ст.22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» встановлено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява має подаватися за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до ст. 20 ГПК України.

У ст.45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у ст. 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Відповідно до ч.2 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Як вбачається з позовної заяви, позивач зазначив відповідачем Миколаївську філію Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» (код ЄДРПОУ 45192910).

Статтею 80 Цивільного кодексу України встановлено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до чинного законодавства, юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами.

Згідно із ч.4 ст.64 Господарського кодексу України підприємство має право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, погоджуючи питання про розміщення таких підрозділів підприємства з відповідними органами місцевого самоврядування в установленому законодавством порядку. Такі відокремлені підрозділи не мають статусу юридичної особи і діють на основі положення про них, затвердженого підприємством. Підприємства можуть відкривати рахунки в установах банків через свої відокремлені підрозділи відповідно до закону.

Відповідно до ст.95 Цивільного кодексу України, філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх утворила, і діють на підставі затвердженого нею положення або на іншій підставі, передбаченій законодавством іноземної держави, відповідно до якого утворено юридичну особу, відокремленими підрозділами якої є такі філії та представництва.

Тобто, філії, представництва, інші відокремлені підрозділи наділяються певною господарською компетенцією. Втім, не маючи статусу юридичної особи, такі підрозділи не наділяються самостійною господарською процесуальною правоздатністю та дієздатністю.

Коло повноважень відокремленого підрозділу юридичної особи стосовно здійснення у господарському суді повноваження сторони у справі від імені цієї особи визначається установчими документами останньої, положенням про відособлений підрозділ, яке затверджено юридичною особою, або довіреністю, виданою нею ж у встановленому порядку керівникові цього підрозділу. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відособлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу. Необхідно також враховувати, що саме лише зазначення в установчих документах чи положенні про наявність у відокремленого підрозділу права представляти юридичну особу в суді (господарському суді) не свідчить про надання такому підрозділові відповідних повноважень та визначення їх кола.

Таким чином, у спірних правовідносинах, за правилами встановленими процесуальним законодавством, в якості відповідача може виступати юридична особа, або юридична особа в особі її представництва (якщо представництво наділене відповідними повноваженнями і про це є належні докази).

Відповідно до ч.4 ст.89 Цивільного кодексу України до єдиного державного реєстру вносяться відомості про організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування, місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету установи, а також інші відомості, встановлені законом.

Як вбачається із зробленого судом Запиту з сайту Міністерства юстиції України, Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» є відокремленим підрозділом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України».

Відповідно до ст. 4, 45 ГПК України сторонами в господарському процесі можуть бути юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування. Тобто, можливість подання позову до відокремленого підрозділу юридичної особи чинним процесуальним законом не передбачена.

З позовної заяви вбачається, що позивачем заявлено вимогу до Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» та визначено філію в якості відповідача за поданим позовом, як у вступній, так і в прохальній частинах позову, а не юридичну особу.

Однак, Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» не може виступати самостійною стороною спору в господарському судочинстві, оскільки не є самостійним суб`єктом господарювання та не має статусу юридичної особи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

З урахуванням викладеного, беручи до уваги, що Миколаївська філія Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України» не є юридичною особою, а тому не має процесуальної дієздатності та не може бути відповідачем, у розумінні статей 4, 44, 45 ГПК України, суд вважає, що позовна заява, подана до філії, не підлягає розгляду в господарському суді, тому суд відмовляє у прийнятті позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод».

Одночасно, суд роз`яснює, що позовна заява може бути розглянута в порядку господарського судочинства, якщо вона буде подана до юридичної особи або до юридичної особи в особі відокремленого підрозділу, за наявності відповідних повноважень у останнього, докази яких мають бути додані позивачем до позовної заяви.

При цьому, слід зауважити, що у зв`язку із зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод» із позовною заявою від 11.02.2025 (вх.№2084/25 від 11.02.2025) шляхом її формування в системі «Електронний суд», суд не здійснює фактичне повернення заявнику відповідної позовної заяви.

Керуючись ст.ст. 4, 45, п. 1 ч. 1 статті 175, ст.ст.232, 234, ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження у справі.

2. Позовні матеріали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Вознесенський хлібзавод».

Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили 17.02.2025.

Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. У відповідності до п.7 ч. 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя Н.О. Семенчук