Ухвала

від 11.02.2025 по справі 916/5164/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

"11" лютого 2025 р.м.ОдесаСправа № 916/5164/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Д.О.

секретар судового засідання Христенко А.О.

при розгляді справи за позовом: Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради (просп. Незалежності, 37, м. Херсон, 73003)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю РІЕС (вул. Гоголя, 17, кв. 20-А, м. Херсон, 73003)

про розірвання договору та стягнення 124183,35 грн,

за участю представників учасників справи:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

УСТАНОВИВ:

Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю РІЕС, в якій просить суд:

- розірвати договір оренди комунального майна міської територіальної громади від 21.01.2020 № 2148, укладений між відповідачем та Управлінням комунальної власності Херсонської міської ради (правонаступником якого є позивач);

- стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором в розмірі 124183,35 грн.

В обґрунтування підстав позову позивач посилається на обставину порушення відповідачем умов вищевказаного договору в частині сплати орендних платежів у строки та порядку, визначених договором.

Ухвалою Господарського суду Одеської області 09.12.2024 позовну заяву Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/5164/24; постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом учасників справи; призначено у справі підготовче засідання на 10 січня 2025 року о 14:00; викликано представників сторін у засідання суду.

Ухвалою суду від 09.01.2025 судом було задоволено заяву позивача про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

10.01.2025 судом було постановлено протокольну ухвалу, згідно з якою суд відклав підготовче засідання у справі на 28 січня 2025 року о 14:00.

28.01.2025 представник позивача у засідання суду не з`явився, водночас, останнім було подано до суду клопотання про відкладення підготовчого засідання, призначеного на 28.01.2025 о 14:00, яке мотивоване перебуванням представника на лікарняному.

Розглянувши вищевказане клопотання позивача, суд його задовольнив та постановив протокольну ухвалу про відкладення підготовчого засідання у справі на 11 лютого 2025 року об 11:40, про що сторін було повідомлено шляхом направлення до їх електронних кабінетів ухвали суду відповідно до ст. 120 ГПК України. Так, ухвала суду від 28.01.2025, якою суд викликав учасників справи у підготовче засідання, призначене на 11.02.2025 об 11:40, була доставлена до електронного кабінету позивача 29.01.2025 о 22:10, що підтверджується наявною у справі довідкою про доставку електронного документу за вих. № 916/5164/24/5062/25.

11.02.2025 представники сторін у підготовче засідання знову не з`явились.

Так, відповідачем було подано 10.02.2025 суду клопотання про відкладення підготовчого засідання, яке мотивоване перебуванням представника у відрядженні. Розглянувши вказане клопотання відповідача, суд у підготовчому засіданні 11.02.2025 постановив протокольну ухвалу про відмову у його задоволенні, враховуючи, що це друга неявка представника відповідача у засідання суду. Крім того суд врахував, що відповідачем не повідомлено та не надано доказів того, що відповідач був позбавлений можливості залучити іншого представника для участі у засіданні суду, при цьому представником відповідача до вищевказаного клопотання було долучено лише квитки на потяг, натомість не подано наказ про відрядження працівника та не обґрунтовано неможливість прийняти участь у засіданні суду, зокрема, в режимі відеоконференції, з урахуванням дати та часу повернення представника до міста Одеси та дати і часу проведення засідання суду.

В цей же час, від позивача до суду взагалі жодних клопотань чи заяв не надходило, в тому числі про розгляд справи за його відсутності, а при здійсненні секретарем судового засідання за дорученням судді телефонограми представнику позивача, з метою з`ясування обставини участі останнього у судовому засіданні в режимі відеоконференції чи у приміщенні суду, представник позивача на дзвінок не відповів. Також секретар судового засідання за дорученням суду здійснив перевірку у відкритому доступі офіційної карти повітряних тривог України та доповів суду, що відсутні відомості щодо оголошення у м. Херсоні та Херсонській області повітряної тривоги під час проведення засідання судом у призначений час.

Отже, вирішуючи питання щодо подальшого розгляду цієї справи, суд дійшов висновку про таке.

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною першою статті 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Процесуальний порядок провадження у господарських справах визначається Господарським процесуальним кодексом України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів господарсько-процесуальних правовідносин та їх гарантій.

Відповідно до частин першої - четвертої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і в той же час учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою. Крім цього, учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази, а також надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні.

При цьому п. 2 ч. 2 ст. 42 ГПК України визначено обов`язок учасників справи сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

Згідно з ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до ч. 1-3, 6 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 242 ГПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

В рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Частиною 2 статті 202 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.

При цьому поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об`єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов`язків, покладених на нього судом. Відповідні докази подаються позивачем і оцінюються господарським судом за загальними правилами Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. У разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, нормами статей 202, 226 ГПК передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто, право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності (аналогічна позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 17 жовтня 2023 року у справі № 910/25456/15).

У постанові від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив про таке:

Дії суду у випадку неявки в судове засідання учасника справи визначені у статті 202 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до частини четвертої якої у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. У системно-логічному зв`язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом. Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності. При цьому зміст частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез`явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов`язковою. Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова може, має право, за власної ініціативи та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання суд залишає позов без розгляду, що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних. Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов`язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи імперативна заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з`явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Отже, Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду..

Отже, ч. 1 ст. 226 ГПК України визначає перелік рівнозначних підстав, за наявності будь-якої з них у суду виникає імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду. Однією із таких підстав є нез`явлення позивача (його представника) у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки, крім випадку якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

При цьому суд наголошує, що ГПК України максимально забезпечує можливість для учасників справи добросовісно і ефективно реалізовувати свої процесуальні права та обов`язки, зокрема, учасники судового процесу завчасно повідомляються судом про час і місце судового засідання (мінімум за 5 днів); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в паперовій формі через установи зв`язку (Укрпошта, кур`єрські служби тощо); учасники справи мають процесуальне право дистанційно подати до суду документи в електронній формі у будь-який час за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля); учасники справи можуть залучити до представництва декількох представників або приймати участь у справі в порядку самопредставництва; учасники справи мають право дистанційно приймати участь в судовому засіданні поза межами суду або в приміщенні іншого суду в режимі відеоконференції.

При цьому суд зауважує, що позивач зареєстрований в підсистемі Електронний суд та має свій електронний кабінет, що вказує на можливість повідомити суд щодо наміру взяти участь у судовому засіданні особисто або неможливості з`явитись у визначені судом дати та час (через повітряну тривогу, зайнятість у інших справах тощо).

Таким чином, з урахуванням вищевказаних норм законодавства та висновків Верховного Суду, у разі нез`явлення позивача (його представника) у судове засідання або не повідомлення позивачем про причини неявки та неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов`язаний залишити позов без розгляду, адже іншого процесуальним законом не передбачено.

Як зазначалось судом, за клопотанням представника позивача суд 28.01.2025 відклав підготовче засідання у справі на 11.02.2025 об 11:40, в яке викликав учасників справи ухвалою суду від 28.01.2025. Матеріалами справи підтверджується, що позивач отримав вказану ухвалу у передбачений ГПК України спосіб (а.с. 113, т.1) та про призначене судом підготовче засідання на 11.02.2025 об 11:40 був повідомлений заздалегідь. Водночас, представник позивача у підготовче засідання 11.02.2025 за викликом суду знову не з`явився, не повідомив суду поважних причин неявки та не подав суду заяву про розгляд справи за його відсутності. При цьому суд наголошує, що це друга неявка представника в судове засідання представника позивача під час розгляду цієї справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, в матеріалах справи відсутні докази того, що представник позивача не з`явився у засідання суду 11.02.2025 з причин, які судом визнано поважними.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає, що Департамент розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради, як особа, яка звернулась до суду за захистом своїх прав та інтересів, не сприяла вирішенню спору та не виконала процесуальний обов`язок з`явитись в засідання суду за викликом суду або повідомити суд про причини неявки, а тому позов позивача підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

В цей же час, суд роз`яснює позивачу, що згідно з ч. 4 ст. 226 ГПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Згідно з ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з ч. 9 ст. 129 ГПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат та враховуючи підстави залишення позову позивача без розгляду, суд дійшов висновку, що понесені позивачем судові витрати, пов`язані з розглядом справи, слід покласти на позивача.

Керуючись п. 4ч. 1 ст. 226, ст. 234-235, 254-255 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Департаменту розвитку об`єктів комунальної власності територіальної громади Херсонської міської ради у справі № 916/5164/24 - залишити без розгляду.

2. Судові витрати позивача, пов`язані з розглядом справи, покласти на позивача.

Повну ухвалу складено 17.02.2025.

Ухвала набирає законної сили 17.02.2024 та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.

Суддя Д.О. Бездоля