Рішення

від 19.12.2024 по справі 917/952/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

адреса юридична: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, адреса для листування: вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36607, тел. (0532) 61 04 21, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2024 Справа № 917/952/24

м. Полтава

за позовом Фізичної особи - підприємця Проскура Івана Леонідовича, АДРЕСА_1

до Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан", с.Жадани, Полтавський район, Полтавська область, 38511

про стягнення 3 104 659,88 грн.

Суддя Солодюк О.В.

Секретар судового засідання Олефір О.І.

Учасники справи згідно протоколу судового засідання

Розглядається позовна заява Фізичної особи - підприємця Проскура Івана Леонідовича до Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "Лан" про стягнення грошових коштів в сумі 3 104 659,88 грн. згідно Договору №1 від 28.03.2022р. про надання поворотної фінансової допомоги.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.06.2024 суд ухвалив прийняти позовну заяву до розгляду і відкрити провадження у справі; справу розглядати в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 11.07.2024 на 09:50 год.

20.06.2024 (вхід. № 8658) від Брінцова Ігора Олексійовича до матеріалів справи надійшла заява про вступ у справу як третьої особи.

11.07.2024 (вхід. № 9620) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про вступ у справу як представника.

Ухвалою суду від 11.07.2024 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено розгляд справи на 26.09.2024 на 13:00 год.

22.07.2024 (вхід. № 9982) від представника позивача до матеріалів справи надійшли заперечення на клопотання (заяву), в яких останній просить суд відмовити в задоволенні заяви Брінцова І.О. про залучення в справу в якості третьої соби.

25.09.2024 (вхід. № 12720) від представника відповідача до матеріалів справи надійшло клопотання про долучення банківських документів, що підтверджують надходження на рахунок СБК "ЛАН" грошових коштів від ФОП Проскура І.Л.

Судове засідання, призначене на 26.09.2024 на 13:00 год., не відбулося у зв`язку з перебуванням судді у відпустці. Ухвалою суду від 03.10.2024 призначено розгляд справи на 19.11.2024 на 13:30 год.

Ухвалою суду від 19.11.2024 відмовлено Брінцову І.О. в задоволенні заяви про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача з мотивів, зазначених в ухвалі, закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 19.12.2024 на 09:55 год.

18.12.2024 (вхід. № 17199) від представника позивача до матеріалів справи надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи.

Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.

28 березня 2022 року між Фізичною особою - підприємцем Проскурою Іваном Леонідовичем (надалі - Позивач або Сторона 1) та Сільськогосподарським багатопрофільним кооперативом «ЛАН» (надалі - Відповідач або Сторона 2) було укладено Договір №1 про надання поворотної фінансової допомоги (надалі - Договір).

У відповідності до п. 1.1 Договору, Сторона 1 (Позивач) надає Стороні 2 (Відповідач) поворотну фінансову допомогу на безпроцентній основі (надалі - Допомога), а Сторона 2 зобов`язується повернути надані Стороною 1 грошові кошти в порядку і строки, визначені Сторонами Договору.

Згідно з п. 2.1. Договору, метою надання Допомоги є поповнення обігових коштів Сторони 2 для здійснення господарської діяльності Сторони 2.

Розділом 3 Договору передбачено, що поворотна фінансова допомога надається Стороною 1 в гривні України у сумі 3000000,00 гривень.

Відповідно до Додаткової угоди №1 від 29.12.2022 до Договору п. 3.2. викладено в новій редакції, а саме загальний розмір допомоги визначено в розмірі 2740000 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, Сторона 1 надає Стороні 2 Допомогу поетапно (частинами) в узгоджені в усному порядку Сторонами протягом 2022 року (тобто до 31 грудня 2022 року).

Згідно з п. 4.2. Договору, Допомога надається у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Сторони 2.

Відповідно до п. 5.1. Договору, строк на який надається Допомога Стороні 2 становить 12 (дванадцять) календарних місяців з моменту перерахування коштів Стороною 1 Стороні 2 на кожну суму (частину) коштів, отриманих Стороною 2. П.5.2. Договору передбачено, що строк надання Стороною 1 допомоги може бути пролонгований за згодою Сторін, шляхом укладання додаткової угоди.

29 грудня 2022 р. між Стороною 1 та Стороною 2 було укладено Додаткову угоду №1 до Договору, відповідно до якої п.5.1. викладено в наступній редакції - « 5.1. Строк на який надається Допомога Стороні 2 - до 31 грудня 2023 року».

Згідно з п. 6.1. Договору, по закінченню строку Договору, Сторона 2 зобов`язується повернути Стороні 1 отриману суму допомоги в повному розмірі на розрахунковий рахунок Сторони 1.

Згідно з п. 7.4. Договору, Сторона, що прострочила виконання зобов`язання за Договором сплачує іншій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення від вартості невиконаного зобов`язання.

Відповідно до п. 10.1. Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та його скріплення печатками Сторін. Договір діє до повного виконання зобов`язань взятих на себе обома Сторонами, але в будь-якому випадку не пізніше настання останнього дня дванадцятого календарного місяця після перерахування Стороною 1 Стороні 2 всю суму коштів, передбачену в п.3.2. договору.

Позивач належним чином та в повному обсязі виконав зобов`язання за Договором № 1 від 28.03.2022 р. щодо надання Відповідачу коштів в сумі 2 740 000,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 97 від 28.03.2022 р., № 98 від 28.03.2022 р., № 101 від 31.03.2022 р., № 106 від 06.04.2022 р., № 107 від 07.04.2022 р., № 109 від 08.04.2022р., № 127 від 25.04.2022 р., № 132 від 05.05.2022 р., № 134 від 06.05.2022 р., № 136 від 11.05.2022 р., № 145 від 01.06.2022 р., № 206 від 29.09.2022 р., № 207 від 30.09.2022р., № 251 від 27.12.2022 р. та № 252 від 29.12.2022 р., (копії додаються), але Відповідач в порушення прийнятих на себе зобов`язань за вказаним Договором та приписів цивільного законодавства України, отримані кошти в строк, до 31 грудня 2023 р. не повернув, що змусило позивача звернутись з даним позовом до суду.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 509 ЦК України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов`язання, яке виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (упевнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

В силу положень статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

За приписами ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з положеннями статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Укладений між сторонами договір, який є підставою позову, за своєю правовою природою є договором позики.

Відповідно до статті 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положеннями частин 1, 3 статті 1049 Цивільного кодексу України визначено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містить частина 1 статті 193 Господарського кодексу України.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи позивачем на рахунок відповідача перераховано 2 740 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями.

Отримання цієї суми фінансової допомоги відповідачем не заперечується.

Враховуючи умови Додаткової угоди № 1 до Договору, зокрема п. 5.1 щодо графіку повернення фінансової допомоги, положення ст. 1049 ЦК України, строк повернення наданої позивачем відповідачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 740 000,00 грн є таким, що настав.

В установлений строк - до 31 грудня 2023 року поворотна фінансова допомога в розмірі 2 740 000,00 грн відповідачем позивачу повернута не була.

Доказів перерахування позивачу поворотної фінансової допомоги в розмірі 2 740 000,00 грн за Договором відповідач до матеріалів справи не надав.

Матеріалами справи підтверджується та відповідачем не спростовано, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов`язку по сплаті 2 740 000,00 грн поворотної фінансової допомоги не виконав, вказану суму не повернув, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 2 740 000,00 грн.

Статтею 599 ЦК України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Факт порушення відповідачем зобов`язання за Договором щодо повернення фінансової допомоги у встановлений строк (до 31.12.2023) належним чином доведений, документально підтверджений і в той же час відповідачем не спростований.

Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 2 740 000,00 грн заборгованості зі сплати поворотної фінансової допомоги є правомірними, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню.

У позовній заяві позивачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача 295 785,25 грн пені за період з 01.01.2024 по 14.05.2024.

Порушенням зобов`язання, згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статі 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Приписами ч. 6 ст.232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Згідно ч.1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 7.4 Договору сторона, що прострочила надання зобов`язання за цим Договором, сплачує іншій стороні пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день такого прострочення від вартості невиконаного зобов`язання.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку, в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача пені у розмірі 295 785,25 грн пені за період з 01.01.2024 по 14.05.2024, суд прийшов до висновку, що дані вимоги є правомірними та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановлено індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд, перевіривши розмір заявлених вимог в частині стягнення інфляційних витрат у розмірі 38 554,96 грн за період з січня 2024 по квітень 2024 та 30 319,67 грн 3% річних за період з 01.01.2024 по 14.05.2024, приходить до висновку, що вимоги в цій частині є правомірними та підлягають задоволенню повністю.

Згідно із ч. 2-3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, з аналізу наведених норм права та поданих доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 2 740 000,00 грн основного боргу, 295 785,25 грн пені, 38 554,96 грн інфляційних втрат та 30 319,67 грн 3% річних, підтверджені документально та нормами матеріального права, відповідачем не оспорені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача у розмірі 37 255,91 грн.

Керуючись статтями 232-233, 237-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "ЛАН", (код ЄДРПОУ 30840733, с. Жадани, Полтавський (колишній - Диканський) район, Полтавська область, 38511) на користь Фізичної особи - підприємця Проскури Івана Леонідовича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості за Договором № 1 про надання поворотної фінансової допомоги від 28 березня 2022 р. в розмірі 3 104 659,88 грн, з яких: сума основного боргу - 2 740 000,00 грн; 295 785,25 грн пені; 38 554,96 грн інфляційних втрат та 30 319,67 грн 3% річних.

3. Стягнути з Сільськогосподарського багатопрофільного кооперативу "ЛАН", (код ЄДРПОУ 30840733, с. Жадани, Полтавський (колишній - Диканський) район, Полтавська область, 38511) на користь Фізичної особи - підприємця Проскури Івана Леонідовича, ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 37 255,91 грн.

Видати накази з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Полтавської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Суддя Солодюк О.В.