Рішення

від 17.02.2025 по справі 918/1065/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" лютого 2025 р. м. Рівне Справа № 918/1065/24

Господарський суд Рівненської області у складі судді О. Андрійчук, за участю секретаря судового засідання О. Гуменюк, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія"

до Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича

про стягнення 322 012,59 грн,

за участю представників сторін:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: М. Гожий, ордер ВК № 1149962 від 10.11.2024,

УСТАНОВИВ:

У листопаді 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія" (позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича (відповідач) про стягнення 322 012,59 грн, з яких: 216 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 34 012,59 грн заборгованості зі сплати компенсації за водопостачання та електропостачання, 72 000,00 грн неустойка за договором оренди приміщення від 24.10.2023 № 01-10/23.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

Згідно із позовною заявою, 24.10.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 01-10/23 (договір), за умовами якого позивач передав відповідачу за плату на певний строк у користування (оренду) об`єкт нерухомого майна - приміщення бару, розташоване за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Рокитне, вул. Шевченка, 8, загальною площею 228,3 кв.м, для здійснення господарської (підприємницької) діяльності, а відповідач прийняв приміщення в оренду та зобов`язався використовувати його згідно з умовами цього договору, а також своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату в розмірі 36 000,00 грн за місяць та інші платежі. Крім сплати орендної плати орендар зобов`язався своєчасно оплачувати комунальні послуги, водопостачання, електропостачання, газопостачання, водовідведення та інші послуги, пов`язані з використовуванням приміщення. Станом на 10.11.2024 заборгованість відповідача перед позивачем становить 322 012,59 грн, з яких: 216 000,00 грн заборгованості з орендної плати, 34 012,59 грн заборгованості по сплаті компенсації за водопостачання та електропостачання та 72 000,00 грн неустойки, які позивач просить стягнути в судовому порядку. 25.06.2024 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1, в якій вимагав оплатити борг, однак остання залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

У матеріально-правове обґрунтування заявлених позовних вимог посилається на ст. 11, 12, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 612, 614, 626-629 ЦК України та ст. 193 ГК України.

03.02.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній позовні вимоги не визнає і вважає їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на таке. 01.05.2024 та 01.06.2024 відповідач направив на адресу позивача дві заяви про розірвання договору, проте позивач не вжив належних дій щодо повернення приміщення. В умовах воєнного стану та економічної нестабільності відповідач фактично не мав можливості використовувати приміщення, що позбавило сенсу подальше виконання зобов`язань за договором. Надана позивачем копія договору оренди №01-10/23 від 24.10.2023 не відповідає умовам, які були погоджені сторонами при його укладенні, крім того відповідач не пригадує, щоб він підписував вказаний договір саме у такій редакції (яка надана позивачем), до того ж у відповідача наявні сумніви щодо автентичності підписів на такому договорі. Зокрема, у наданих позивачем копіях рахунків на оплату до договору підпис Мінича Віктора Григоровича суттєво та кардинально відрізняється від підпису, що наявний у наданій позивачем копії договору; підпис відповідача (Карпинчука С.О.) у згаданому документі також має відмінності. Відтак вказане ставить під сумнів взагалі існування вказаного договору у наданій позивачем редакції, що ставить під сумнів щодо можливих змін змісту договору, а саме: строків оренди, умов застосування штрафних санкцій, розміру орендної плати та інших істотних умов договору. Позивач у позовній заяві не надав жодних доказів того, що відповідач фактично використовував орендоване приміщення у спірний період, приміщення було придатним для використання за цільовим призначенням, як це визначено договором оренди. Відповідач неодноразово інформував позивача про наявні недоліки приміщення, що унеможливлювали його використання за цільовим призначенням. Недоліки приміщення, які не були виявлені під час підписання договору, але стали очевидними у процесі його фактичного використання. Відсутність реакції позивача на повідомлення про ці недоліки, що порушує обов`язок орендодавця забезпечити належний стан орендованого майна. Крім того, на момент виникнення заборгованості діяли обставини непереборної сили, зокрема воєнний стан в Україні, що значно обмежило можливість ведення підприємницької діяльності. Такі обставини є підставою для звільнення від відповідальності згідно зі ст. 617 ЦК України. Відповідач не мав можливості використовувати приміщення з об`єктивних причин, що не залежали від його волі. Відсутність використання приміщення була зумовлена як фізичними недоліками приміщення, так і зовнішніми чинниками, зокрема економічною нестабільністю в умовах воєнного стану. Окрім цього, відсутні підстави для нарахування неустойки у зв`язку з відсутністю вини відповідача, оскільки він не лише не порушував зобов`язання, але й довів відсутність своєї вини у неможливості виконання договірних умов. Відповідач не мав фактичної можливості виконувати зобов`язання через недоліки приміщення та зовнішні обставини (воєнний стан, економічна нестабільність). Позивач, у свою чергу, не усунув ці недоліки, що прямо вплинуло на невиконання договору у зв`язку з чим відсутність вини відповідача у невиконанні зобов`язань виключає правові підстави для нарахування неустойки. Позивач заявив до стягнення неустойку у розмірі 72 000,00 грн, однак розрахунок не містить належного обґрунтування та документального підтвердження. Відтак відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

14.02.2025 від представника позивача надійшли додаткові пояснення по суті справи, у яких зазначено, що копія договору оренди приміщення №01-10/23 від 24.10.2023 та акту передачі орендованого приміщення в оренду, що долучена до позовної заяви, 30.10.2023 отримана керівником ТОВ «Рокитнівська виробнича компанія» від сина відповідача - Карпинчука Олексія (номер мобільного телефону НОМЕР_1 ), з яким велися попередні та поточні перемовини щодо оренди приміщення, умов його використання, умов договору оренди, оплати за оренду та відшкодування витрат за комунальні послуги, за допомогою месенджера «WhatsApp». Після того як на адресу керівника ТОВ «Рокитнівська виробнича компанія» надійшов файл із сканованим договором оренди та актом передачі в оренду орендованого приміщення, на яких містився підпис орендаря, скановану копію підписано керівником ТОВ «Рокитнівська виробнича компанія». Підписані керівником позивача примірники оригіналу договору оренди та акту передачі приміщення в оренду передані відповідачу, які останній не повернув. Орендар, отримавши приміщення в оренду, користувався ним та будь-яких претензій не висловлював, а також на початку цих правовідносин майже своєчасно та в повному обсязі оплачував орендну плату та витрати на комунальні послуги, залишив без уваги не повернення йому примірника договору оренди приміщення та акту передачі приміщення в оренду, оскільки вважав, що отриманої за допомогою месенджера «WhatsApp» сканованої копії договору та акту передачі орендованого приміщення в оренду в повній мірі достатньо для підтвердження наявності цих правовідносин. Останнє спілкування між вказаними особами відбулось 05.08.2024 та з цього дня спілкування із керівником ТОВ «Рокитнівська виробнича компанія» за допомогою будь-яких засобів зв`язку припинене. Вважає, що відповідачем не надано жодних доказів повідомлення позивача про неможливість використання приміщення з незалежних від нього обставин, а також про наявність будь-яких форс-мажорних обставин. Таким чином, позов є обґрунтованим, а обставини справи доведені належними та допустимими доказами, що є підставою для його задоволення.

Процесуальні рішення, заяви і клопотання учасників справи, результати їх розгляду.

Ухвалою суду від 25.11.2024 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою суду від 06.12.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 918/1065/24 за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначене на 20.01.2025 (з урахуванням ухвали суду про внесення виправлень від 13.12.2024).

06.01.2025 від представника позивача надійшла заява про проведення судового засідання без його участі.

20.01.2025 від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 20.01.2025 розгляд справи відкладено на 03.02.2025.

03.02.2025 від відповідача надійшло клопотання про витребування оригіналів документів.

Ухвалою суду від 03.02.2025 розгляд справи відкладено на 17.02.2025.

10.02.2025 від представника позивача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

17.02.2025 від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Суд, розглянувши клопотання представника позивача, дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на таке. Неявка у судове засідання будь - якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи за наявними матеріалами справи. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує не право бути особисто присутнім у судовому засіданні під час розгляду цивільної справи, а більш загальне право ефективно представляти свою справу в суді та нарівні з протилежною стороною користуватися правами, передбаченими принципом рівності сторін. Пункт 1 ст. 6 Конвенції надає Державам можливість на власний розсуд обирати засоби гарантування цих прав сторонам провадження. Отже, питання особистої присутності, форми здійснення судового розгляду, усної чи письмової, а також представництва у суді є взаємопов`язаними та мають аналізуватися у більш ширшому контексті «справедливого суду», гарантованого ст. 6 Конвенції. Суд повинен встановити, чи було надано заявнику, стороні цивільного провадження, розумну можливість ознайомитися з зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, та представити свою справу в умовах, що не ставлять його у явно гірше становище порівняно з опонентом протилежною стороною (рішення у справі "Лопушанський проти України"). Суд уважає за необхідне також зазначити, що у справі «Смірнова проти України» зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Ураховуючи викладене, зважаючи, що позивачу забезпечене право на ефективне представлення справи в суді, враховуючи, що представництво інтересів позивача не обмежене одним представником, беручи до уваги строки розгляду спору, визначені ГПК України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи.

Інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв`язку, оцінивши надані докази, суд

становив таке.

Фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин.

24.10.2023 між позивачем (орендодавець) та відповідачем (орендар) укладено договір оренди № 01-10/23 (договір), за п. 1.1. якого орендодавець передає орендареві за плату на певний строк у користування (оренду) об`єкт нерухомого майна (приміщення ), а орендар приймає приміщення в оренду та зобов`язується використовувати його згідно з умовами цього договору, а також своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі.

Адреса місцезнаходження об`єкта оренди - приміщення бару, загальною площею 228,3 кв м: вул. Шевченка, 8, с. Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, Україна (підп. 1.2.1., 12.2, 1.2.3. п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору мета оренди приміщення - для здійснення господарської (підприємницької) діяльності.

Пунктом 2.1. договору погоджено, що приймання - передача приміщення в оренду здійснюється сторонами за Актом передачі приміщення в оренду у строк не пізніше 01.11.2023.

Судом установлено, що 01.11.2023 за актом передачі приміщення в оренду згідно з договором оренди № 01-10/23 від 24.10.2023 орендар прийняв, а орендодавець передав у строкове платне користування нерухоме майно - приміщення бару, розташоване за адресою: Рівненська область, Сарненський район, с. Рокитне, вул. Шевченка, 8, загальною площею 228,3 кв.м, для здійснення господарської (підприємницької) діяльності.

При користуванні приміщенням орендар зобов`язується дотримуватися мети оренди, що погоджена сторонам у п. 1.3. договору, а також у повному обсязі сплачувати орендну плату та інші платежі, передбачені цим договором (п. 3.1., 3.4. договору).

Розмір орендної плати та порядок розрахунків визначені у розділі 4 договору. Нарахування орендної плати за користування приміщенням згідно з цим договором розпочинається з дати підписання сторонами Акту передачі приміщення в оренду згідно з розділом 2 цього договору та закінчується на наступний день з дати підписання сторонами Акту повернення приміщення з оренди згідно з п. 5.1.- 5.4. цього договору. За користування об`єктом оренди встановлюється орендна плата з урахуванням її індексації та включно з ПДВ у розмірі 36 000,00 грн за кожен місяць оренди, починаючи з 01.03.2024, з урахуванням п. 4.3. - 4.4. цього договору. Розмір орендної плати змінюється пропорційно в більшу або меншу сторону при зміні величини встановленого Національним банком України курсу гривні до долару США на дату здійснення сплати орендної плати. У зв`язку із необхідністю адаптації об`єкта оренди до потреб орендаря, здійснення ним необхідних оздоблювальних та опоряджувальних робіт для забезпечення належної діяльності закладу громадського харчування, сторонами узгоджено, що у строк з 01.12.2023 по 28.02.2024 розмір орендної плати за користування об`єктом оренди встановлюється в сумі 6 000,00 грн з ПДВ за кожен місяць оренди. Сторони дійшли згоди, що не пізніше п`яти днів від дати передачі об`єкта оренди, орендар вносить попередню оплату (авансовий платіж з орендної плата) в розмірі 36 000,00 грн з ПДВ за користування об`єктом оренди за листопад 2023 року, та вносить до 10.11.2023 попередню оплату (авансовий платіж з орендної плата) за останній місяць, на який фактично припадатиме строк оренди в погодженій сторонами сумі 36 000,00 грн з ПДВ. Вказані у цьому пункті платежі підлягають зарахуванню орендодавцем повністю чи частково в рахунок погашення можливої заборгованості орендаря з орендної плати у розмірі, що еквівалентний розміру такої заборгованості. Розрахунки між сторонами здійснюються у грошовій безготівковій формі у національній валюті України. Сторони погоджують, що орендар зобов`язаний сплачувати орендну плату згідно з цим договором не пізніше п`ятого числа звітного місяця (за який здійснюється розрахунок) та з урахуванням положень п. 4.2.- 4.4. цього договору. Крім сплати орендної плати орендар зобов`язаний також своєчасно оплачувати комунальні послуги (водо-, електро-, газопостачання, водовідведення) та інші послуги, пов`язані з користуванням приміщенням згідно з рахунками суб`єктів, що надають відповідні послуги, або відповідних рахунків орендодавця.

На виконання умов договору оренди відповідачем cплачено 162 000,00 грн, а саме: 31.10.2023- оплата орендної плати за листопад 2023 року згідно з рахунком № 54 від 30.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.10.2023 № 2РІ.852519 на суму 36 000,00 грн, 31.10.2023 - оплата орендної плати за серпень 2026 року згідно з рахунком № 55 від 30.10.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 31.10.2023 № 2РІ.852525 на суму 36 000,00 грн, 18.12.2023 - оплата орендної плати за грудень 2023 року згідно з рахунком № 59 від 07.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.12.2023 № 2РІ.004229 на суму 6 000,00 грн, 20.01.2024 - оплата орендної плати за січень 2024 року згідно з рахунком № 1 від 10.01.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 10.01.2024 № 2РІ.286082 на суму 6 000,00 грн, 16.02.2024 - оплата орендної плати за лютий 2024 року згідно з рахунком № 5 від 06.02.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 06.02.2024 № 2РІ.815077 на суму 6 000,00 грн, 27.03.2024 - оплата орендної плати за березень 2024 року згідно з рахунком № 11 від 07.03.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 07.03.2024 № 2РІ.206269 на суму 36 000,00 грн, 08.04.2024 - оплата орендної плати за квітень 2024 року згідно з рахунком № 16 від 08.04.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 08.04.2024 № 2РІ.972477 на суму 36 000,00 грн.

Починаючи з квітня 2024 року відповідач не виконує умови договору та не сплачує орендну плату за користування приміщенням, відтак за ним рахується заборгованість у розмірі 216 000,00 грн, а саме: за травень 2024 року - 36 000,00 грн, за червень 2024 року - 36 000,00 грн, за липень 2024 року - 36 000,00 грн, за вересень 2024 року - 36 000,00 грн, за жовтень 2024 року - 36 000,00 грн, за листопад 2024 року - 36 000,00 грн.

Окрім цього, суд установив, що у період з листопада 2023 року по червень 2024 року позивачем нараховано відповідачу вартість комунальних послуг (водопостачання та електропостачання) на загальну суму 152 690,97 грн, які відповідачем оплачено частково, на суму 118 678,38 грн, а саме: 14.12.2023 та 18.12.2023 - компенсація витрат за використану електроенергію за листопад 2023 року згідно з рахунком № 48 від 30.11.2023, що підтверджується платіжними інструкціями від 14.12.2023 № 2РІ.689099 на суму 10 000,00 грн та від 18.12.2023 № 2РІ.004217 на суму 11 750,00 грн, 09.01.2024 та 18.01.2024 - компенсація витрат за використану електроенергію за грудень 2023 року згідно з рахунку № 63 від 29.12.2023, що підтверджується платіжними інструкціями від 09.01.2024 № 2РІ.888390 на суму 10 000,00 грн та від 18.01.2024 № 136589853 на суму 14 815,00 грн, 09.01.2024 - компенсація витрат за водопостачання за листопад - грудень 2023 року згідно з рахунком № 61 від 22.12.2023, що підтверджується платіжною інструкцією від 09.01.2024 № 2РІ.888396 на суму 3 047,73 грн, 16.02.2024, 21.02.2024 та 22.02.2024- компенсація витрат за використану електроенергію за січень 2024 року згідно з рахунком № 4 від 31.01.2024, що підтверджується платіжними інструкціями від 16.02.2024 № 2РІ.815069 на суму 8 514,00 грн та від 21.02.2024 № 2РІ.449311 на суму 19 200,00 грн та від 22.02.2024 № 2РІ.476118 на суму 176,65 грн, 16.02.2024 - компенсація витрат за водопостачання за січень 2024 року згідно з рахунком № 3 від 31.01.2024, що підтверджується платіжною інструкцією від 16.02.2024 № 2РІ.815075 на суму 2 275,00 грн, 21.03.2024, 03.04.2024 та 21.04.2024- компенсація витрат за використану електроенергію за лютий 2024 року згідно з рахунком № 10 від 01.03.2024, що підтверджується платіжними інструкціями від 21.03.2024 № 2РІ.143980 на суму 9 900,00 грн, від 03.04.2024 № 2РІ.975474 на суму 9 000,00 грн та від 21.04.2024 № 2РІ.435744 на суму 20 000,00 грн.

Зважаючи на викладене, за відповідачем утворилась заборгованість за відшкодування комунальних послуг на загальну суму 34 012, 59 грн (152 690,97 грн - 118 678,38 грн).

За п. 5.1.- 5.2. договору орендар зобов`язаний повернути приміщення орендодавцеві з оренди у строк не пізніше останнього календарного дня дії цього договору. Приймання - передача приміщення з оренди здійснюється сторонами за Актом повернення приміщення з оренди. Зобов`язання по складенню проєкту вказаного Акта та наданню орендодавцеві двох його примірників, що підписані орендарем, лежить на орендареві.

Пунктом 6.1. договору передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно з п. 4.4., 5.6. договору орендар сплачує на користь орендодавця штрафну неустойку у розмірі 0,1% від суми боргу за кожен день прострочення. За кожні 30 календарних днів прострочення орендар додатково сплачує орендодавцю неустойку в розмірі 25% від суми боргу.

У випадку невиконання або неналежного виконання зобов`язань згідно з п. 5.1., 7.4. договору орендар сплачує на користь орендодавця неустойку у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення (п. 6.2. договору).

Згідно з п. 6.5. договору у разі невиконання або неналежного виконання орендарем зобов`язань щодо внесення орендної плати більш ніж за один повний місяць оренди, орендодавець має право на свій вибір застосувати до орендаря такі санкції: відмовитись від своїх зобов`язань за цим договором, в односторонньому порядку відмовитись від цього договору; вимагати оплати орендарем орендної плати, неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.1. договору, він набирає чинності з дати його підписання та діє протягом строку, що становить 34 місяці, а в частині виконання зобов`язань щодо здійснення розрахунків - до моменту виконання зобов`язань у повному обсязі.

За умовами п. 7.2. - 7.4. договору у випадку відмови орендодавця від цього договору, договір вважається припиненим через 30 днів з дати отримання орендарем повідомлення орендодавця про його відмову від цього договору. Цей договір припиняється у цей же строк також у разі подання орендодавцем позовної заяви до суду, відповідачем у якій є орендар, з дати подання такої позовної заяви. У випадку відмови орендаря від цього договору він вважається припиненим через 30 днів з дати отримання орендодавцем повідомлення орендаря про його відмову від цього договору. Незважаючи на інші положення цього договору, він може бути припинений кожною зі сторін в односторонньому порядку з дотриманням двохмісячного строку письмового повідомлення іншій стороні про розірвання договору. Для забезпечення сталості правовідносин оренди та дотримання визначеності у плануванні господарської діяльності кожної зі сторін, право на дострокове одностороннє розірвання договору, що передбачене цим пунктом, не може бути реалізоване будь-якою із сторін раніше ніж до спливу строку в 12 місяців, що починає свій відлік від дати укладення цього договору.

Як установлено судом, відповідачем до матеріалів справи долучено заяви про відмову від договору оренди від 01.05.2024 та від 01.06.2024, однак доказів їх направлення чи вручення позивачеві в матеріалах справи нема.

01.08.2024 відповідач направив позивачу заяву про припинення договору оренди, у якій повідомив про припинення договору оренди приміщення з 31.08.2024, про що свідчить опис вкладення, накладна Укрпошти та фіскальний чек.

За недотримання відповідачем положень п. 7.4. договору позивач нарахував та заявив до стягнення неустойку в розмірі 72 000,00 грн.

У разі виникнення спору між сторонами, він вирішується у порядку, що передбачений чинним законодавством України (п. 7.6. договору).

26.06.2024 та 15.07.2024 позивачем направлено на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості у добровільному порядку, які останній не отримав, про що свідчить рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, які повернулися за закінченням терміну зберігання.

У зв`язку із тим, що відповідач свої зобов`язання за договором щодо сплати орендної плати, комунальних послуг не виконав, так само як і не повернув орендоване приміщення, позивач звернувся до суду із позовною заявою про стягнення заборгованості та неустойки за договором оренди приміщення від 24.10.2023.

Станом на дату розгляду вказаного спору доказів сплати суми боргу суду не надано, так само як і не надано акту повернення орендованого приміщення.

З урахуванням викладеного судом установлено, що між сторонами виникли правовідносини, пов`язані із неналежним виконанням відповідачем умов договору оренди щодо своєчасної та у повному розмірі сплати орендної плати, комунальних послуг та повернення орендованого майна, регулювання яких здійснюється ГК України та ЦК України.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема є договори та інші правочини.

Приписами ч. 1 ст. 627 ЦК України унормовано, що за ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У силу вимог ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За ст. 283 ГК України та ст. 759 ЦК України правовою підставою користування орендованим майном є, відповідно, договір оренди (найму).

Згідно з ч. 1 ст. 283 ГК України, ст. 759 ЦК України орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Правилами ч. 1 ст. 795 ЦК України унормовано, що передання наймачеві будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту починається обчислення строку договору найму, якщо інше не встановлено договором.

Договір найму укладається на строк, встановлений договором (ч. 1 ст. 763 ЦК України).

Частиною 3 ст. 285 ГК України передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності (ч. 1 ст. 286 ГК України).

Відповідно до ч. 4. ст. 286 ГК України, ч. 1 ст. 762 ЦК України строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 5 ст. 762 ЦК України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У силу вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ч. 1, 6, 7 ст. 193 ГК України, які кореспондуються зі ст. 525, 526 ЦК України, унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Зважаючи на викладене, договір (у сукупності з документами, які засвідчують факт його виконання) є первинним документом, на підставі якого між сторонами виникли взаємні зобов`язання щодо оренди приміщення та її оплати.

Судом установлено, що відповідач свого обов`язку з внесення орендної плати та відшкодування комунальних послуг у повному обсязі та своєчасно не виконав, у зв`язку з чим позивачем нараховано та заявлено до стягнення 216 000,00 грн орендної плати, нарахованої до грудня 2024 року, а також 34 012,59 грн витрат з відшкодування комунальних послуг, нарахованих до червня 2024 року.

Стосовно заборгованості з орендної плати за листопад 2024 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору (п. 7.2.) у випадку відмови орендодавця від цього договору, договір вважається припиненим через 30 днів з дати отримання орендарем повідомлення орендодавця про його відмову від цього договору. Цей договір припиняється у цей же строк також у разі подання орендодавцем позовної заяви до суду, відповідачем у якій є орендар, з дати подання такої позовної заяви.

Як установлено судом, позивач 11.10.2024 звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича про стягнення 286 012,59 грн за договором оренди, який є підставою стягнення у цій справі. Ухвалою суду від 14.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 918/940/24. Заразом ухвалою суду від 11.11.2024 позовну заяву ТОВ "Рокитнівська виробнича компанія" до Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича про стягнення 286 012,59 грн залишено без розгляду з огляду на неявку представника позивача.

Зважаючи на викладене, договір оренди припинився 11.11.2024 (через 30 днів з дня подання позовної заяви, з урахуванням вимог ч. 5 ст. 254 ЦК України), а відтак орендна плата за листопад 2024 року підлягає частковому задоволенню, в розмірі 12 000,00 грн (36 000,00 грн *10/30).

Отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати підлягають частковому задоволенню, в розмірі 192 000,00 грн, а витрати з відшкодування комунальних послуг - у заявленому розмірі, тобто в сумі 34 012,59 грн.

Щодо стягнення з відповідача неустойки в розмірі 72 000,00 грн (подвійна орендна плата за весь час прострочення) за недотримання відповідачем положень п. 7.4. договору, то суд зазначає таке.

Частина 2 ст. 785 ЦК України є особливим заходом цивільної відповідальності (неустойкою), яка визначається в розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення повернення її наймодавцеві у разі припинення договору найму. Неустойка має певну специфіку щодо незастосування до неї скороченого строку позовної давності відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, оскільки дія такої санкції поширюється на весь час неправомірного користування майном. До неї також не застосовуються положення ст. 232 ГК України про припинення нарахування штрафних санкцій після закінчення 6 місяців, оскільки ч. 2 ст. 785 ЦК України передбачено інше - дію санкції на весь період неправомірного користування майном.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 ПК України при розрахунку розміру неустойки згідно із ч. 2 ст. 785 ЦК України за неповернення майна з оренди після припинення дії договору найму не включається ПДВ, який мав би сплачуватися орендарем орендодавцю у випадку правомірного користування майном (відповідна правова позиція КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 916/1319/19).

Можливість нарахування неустойки у розмірі подвійної орендної плати за весь час прострочення пов`язується із неповерненням орендованого майна у разі припинення договору найму.

За ч. 1 ст.188 ГК України, ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Принцип свободи договірного регулювання правовідносин, утілений у чинному законодавстві, дозволяє сторонам договору на власний розсуд визначати свої взаємні права та обов`язки, у тому числі щодо односторонньої відмови від договору.

Сторони договору можуть передбачити, що сторони (сторона) мають право в будь-який час розірвати договір, незалежно від наявності чи відсутності порушень договору з боку другої сторони, а також незалежно від наявності чи відсутності будь-яких інших суб`єктивних або об`єктивних обставин.

Односторонню відмову від договору у випадках, коли вона допускається законом або договором, слід кваліфікувати як односторонній правочин.

У разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є розірваним (ч. 3 ст. 651 ЦК України).

Як установлено судом, позивач здійснив нарахування неустойки з урахуванням п. 7.4. договору (без зазначення періоду її нарахування).

Так, за умовами договору, укладеного між сторонами, договір може бути припинений кожною зі сторін в односторонньому порядку з дотриманням двохмісячного строку письмового повідомлення іншій стороні про розірвання договору. Для забезпечення сталості правовідносин оренди та дотримання визначеності у плануванні господарської діяльності кожної зі сторін, право на дострокове одностороннє розірвання договору, що передбачене цим пунктом, не може бути реалізоване будь-якою із сторін раніше ніж до спливу строку в 12 місяців, що починає свій відлік від дати укладення цього договору (п. 7.4. договору).

Згідно із установленими судом фактичними обставинами справи, відповідач повідомив про намір розірвати договір в односторонньому у порядку листом від 01.08.2024.

Однак, як погоджено сторонами у договорі, право на дострокове одностороннє розірвання договору не може бути реалізоване будь-якою із сторін раніше ніж до спливу строку в 12 місяців, що починає свій відлік від дати укладення цього договору.

Зважаючи, що договір вчинено 24.10.2023, враховуючи, що заява про розірвання договору в односторонньому порядку направлена 01.08.2024, тобто до спливу 12-місячного строк (до 24.10.2024), відтак у відповідача права на таку відмову не виникло.

Беручи до уваги, що позивачем не зазначено період застосування неустойки, що унеможливлює перевірку правильності її нарахування судом, враховуючи, що позивачем нараховано оренду плату за листопад 2024 року включно, зважаючи на відсутність підстав для застосування п. 7.4. договору для нарахування неустойки, відтак підстави для задоволення вимоги в цій частині відсутні.

Суд також звертає увагу про відсутність підстав для нарахування неустойки на підставі п. 7.2. договору, оскільки, як зазначалося, договір припинив свою дію 11.11.2024, а позовна заява у цій справі надійшла до суду 21.11.2024.

Щодо заперечень відповідача про те, що він не укладав договору в редакції, наданій позивачем, фактично не користувався орендованим приміщенням через недоліки приміщення, які не були виявленні під час підписання договору, а також через економічну нестабільність в умовах воєнного часу, то суд вказані заперечення відхиляє як безпідставні з огляду на таке.

Зокрема, відповідач, заперечуючи факт підписання договору у наданій суду редакції, власної редакції договору, на підставі якої він діяв, не надав. При цьому представник відповідача в судовому засіданні, заперечуючи підписання договору, копія якого долучена позивачем, посилався на окремі пункту договору в обґрунтування власної позиції. Тобто відповідач заперечує ті умови договору, які невигідні йому, водночас посилаючись на ті, які йому вигідні. Також, як установлено судом, відповідач тривалий час використовував орендоване приміщення та сплачував орендну плату, не звертаючись з проханням до позивача про надання йому договору, зокрема задля належного виконання зобов`язань. Окрім того, як зазначив позивач, саме відповідач не повернув оригіналу договору після його підписання з боку позивача. Отже, поведінка відповідача суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, не відповідає попереднім заявам (про відмову від договору, в яких міститься посилання на умови договору) та поведінці відповідача, зважаючи, що інша сторона - позивач, розумно покладалася на них.

а, яка діє собі на шкоду, розумно

Стосовно недоліків приміщення, то відповідач з моменту підписання акту передачі приміщення в оренду та до подання відзиву на позовну заяву жодних претензій щодо недоліків орендованого приміщення позивачу не висловлював (як зазначалося, доказів направлення чи вручення заяв про відмову від договору від 01.05.2024 та від 01.06.2024 немає). Більше того, останній користувався орендованим майно, часткового сплачуючи як оренду плату, так і комунальні платежі.

Щодо економічної нестабільності в умовах воєнного часу, то договір укладено між сторонами уже після широкомасштабного вторгнення рф на територію України та введення воєнного стану, відтак відповідач не міг не розуміти можливі ризики у зв`язку з цим. Окрім того, економічна нестабільність в умовах воєнного часу так само застосовна і до позивача у цій справі. Суд також звертає увагу на те, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ч. 1 ст. 42 ГК України). Форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для цього конкретного випадку виконання господарського зобов`язання (постанови Верховного Суду від 15.06.2018 у справі № 915/531/17, від 26.05.2020 у справі № 918/289/19, від 17.12.2020 у справі № 913/785/17,від 30.11.2021 у справі №913/785/17).

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні, і з наданням оцінки всім аргументам учасників справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст. 75-79, 86 ГПК України, суд дійшов висновку про порушення майнових позивача, а отже, про наявність підстав для часткового задоволення позову.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У позовній заяві позивачем зазначено попередній розрахунок судових витрат, що складаються із судового збору в розмірі 4 830,19 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Зважаючи, що позов задоволено частково, відтак судовий збір в розмірі 3 390,31 грн покладається на відповідача.

Керуючись ст. 73, 74, 76-79, 86, 91, 123, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія" до Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича про стягнення 322 012,59 грн задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія" (вул. Івана Франка, буд. 6А, с. Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, 34200, ідентифікаційний код 32124794) 192 000,00 грн орендної плати, 34 012,59 грн відшкодування за комунальні послуги.

У задоволенні позовних вимог про стягнення 24 000,00 грн заборгованості з орендної плати та 72 000,00 грн неустойки відмовити.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця Карпинчука Сергія Олексійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія" (вул. Івана Франка, буд. 6А, с. Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, 34200, ідентифікаційний код 32124794) 3 390,31 грн судового збору.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Рокитнівська виробнича компанія" (вул. Івана Франка, буд. 6А, с. Рокитне, Сарненський район, Рівненська область, 34200, ідентифікаційний код 32124794).

Відповідач: Фізична особа - підприємець Карпинчук Сергій Олексійович ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію у справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне судове рішення складене та підписане 17.02.2025.

Суддя О. Андрійчук