Рішення

від 30.01.2025 по справі 476/1005/24

ЄЛАНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 476/1005/24

Провадження № 2/476/53/2025

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.01.2025 року с.м.т. Єланець

Єланецький районний суд Миколаївської області в складі:

головуючого - судді Чернякової Н.В.

за участю секретаря Слободніченко В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Єланецької об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини

В С Т А Н О В И В :

21.11.2024року представникпозивача ОСОБА_2 звернулася всуд зпозовом в інтересах ОСОБА_1 до Єланецької ОТГ Вознесенського району Миколаївської області про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача - ОСОБА_3 , після смерті якого залишилося спадкове майно у вигляді земельної ділянки площею 8,82 га наданої для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Єланецької селищної ради Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області. Своєчасно, у встановлений ч.1ст.1270 ЦК України,строк позивач спадщину не прийняв з об`єктивних причин, а тому просила визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Ухвалою Єланецького районного суду Миколаївської області від 25.11.2024 року витребувано від приватного нотаріуса Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошина В.В. копію спадкової справи відкритої після смерті ОСОБА_3 .

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, до суду надали заяву про слухання справи в їх відсутність, позовні вимоги підтримали повністю. В разі неявки відповідача просили провести заочний розгляд справи.

Представник відповідача Єланецької об`єднаної територіальної громади Вознесенського району Миколаївської області в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений про дату та час слухання справи. За заявою представника позивача суд ухвалив провести заочний розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Виходячи звикладеного,суд вбачаєза можливерозглянути справупо сутіза відсутностіналежним чиномповідомлених прочас тамісце розглядусправи сторінта їхпредставників.

Дослідивши письмові матеріали справи, встановивши факти та відповідні до них правовідносини, суд приходить до слідуючого висновку.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені устаттях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Частиною 1ст. 1269 ЦК Українипередбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини згідно із ч. 1ст.1270ЦК України встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Згідно ч.3ст.1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено в судовому засіданні, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача ОСОБА_3 .

Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на належну йому земельну ділянку площею 8,82 га надану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована в межах території Єланецької селищної ради Вознесенського (Єланецького) району Миколаївської області, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю серії І-МК № 022363 виданим Єланецькою селищною радою 22.04.2002 року.

Із матеріалів справи вбачається, що стосовно майна спадкодавця на підставі заяви позивача приватним нотаріусом Вознесенського районного нотаріального округу Миколаївської області Волошиним В.В. заведено спадкову справу за № 52/2024.

Судом встановлено, що позивач являється спадкоємцем за законом ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивач своєчасно, у встановлений ч.1ст.1270 ЦК України,строк спадщину не прийняв, оскільки внаслідок втрати близької людини мав пригнічений стан, в 2009 році знаходився на стаціонарному лікуванні в КНП "Єланецький ЦПМСД", що і стало перешкодою у оформленні спадщини. А тому, нині захист його спадкових прав можливий лише в судовому порядку шляхом визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини.

Так, за змістом ч. 3ст. 1272 ЦК Україниповажними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272ЦК України про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; 2) ці обставини суд визнав поважними.

Відповідно допостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування», вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

А як указав Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Судом встановлено, що позивач пропустив строк для прийняття спадщини по поважній причині. Наведені позивачем причини пропуску строку для прийняття спадщини є об`єктивними причинами поважності пропуску строку для прийняття спадщини.

Також суд звертає увагу, що право позивача на прийняття спадщини ніким не оспорюється, інші спадкоємці, які б бажали реалізувати свої спадкові права щодо майна спадкодавця відсутні, а тому відмова у позові фактично порушила б законне право позивача на отримання спадкового майна.

Визначаючи спадкоємцеві додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, суд не вирішує питання про визнання за ним права на спадщину. Спадкоємець після визначення йому додаткового строку для прийняття спадщини має право прийняти спадщину в порядку, встановленомуст. 1269 ЦК, та набути право на спадщину відповідно до ч. 5 ст.1268, статей1296 - 1299 ЦК.

Тому, з огляду на поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини, неможливість позивача в інший спосіб захистити своє невизнане право, вимога позивача про визначення додаткового строку для прийняття спадщини підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 12, 81, 263, 264, 265, 283, 284, 285 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 доЄланецької об`єднаноїтериторіальної громадиВознесенського районуМиколаївської областіпро визначеннядодаткового строкудля прийняттяспадщини задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , терміном в три місяці, який рахувати з дня набрання рішенням законної сили.

Заочне рішення може бути переглянуте Єланецьким районним судом Миколаївської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення суду буде виготовлено 07.02.2025 року.

Суддя Н.В. Чернякова